Звіт про науково-дослідну роботу категорії типових та нетипових текстів порівняльна типологія англійських та українських перекладів поетичних творів. Особистість читача в сучасному англомовному дискурсі. (заключний) Керівник ндч



Скачати 389.83 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації16.04.2016
Розмір389.83 Kb.
1   2   3

ВИСНОВКИ

За результатами наукових досліджень, проведених за 2006-2011 рік кафедрами теорії та практики перекладу та германської філології СумДУ встановлено:

Тексти малої форми здатні до модифікації, семантичних зсувів та деривації. Вивчення текстів малої форми та ситуативних аналогів препарує осмислення цілої низки проблем сучасного мовознавства та перекладознавства.

Кількісні характеристики об’єктивного світу позначаються в мовах притаманними граматичними та лексичними засобами. Серед лексичних засобів виокремлюється група слів міри та ваги, що функціонують як кількісні модифікатори номінацій вимірюваного та мають притаманні їм генетичні, граматичні та семантичні ознаки.

Досліджувані слова виникли у старо- та середньоанглійському періоді й співвідносяться як із запозиченою, так і незапозиченою лексикою.

За своїми висхідними зв’язками слова міри та ваги класифікуються на групи, котрі асоціюють з назвами: а) частин тіла; б) земельних ділянок та засобів вимірювання; в) числівників; г) ємкостей; д) предметів, речовин невизначеної кількості та засобів праці.

Більша частина досліджуваних у роботі слів з’явилися шляхом переносу назв з оточуючих людину предметів на еталони вимірювання, еволюціонували: від некількісного значення первинних форм до кількісного значення слів-вимірювачів, а потім – до вираження невизначено-кількісних оцінок. Пор. stone "камінь"  міра ваги  багато; scruple "галька" міра ваги  мало. Слова міри та ваги, первинним значенням яких було число, у своїй семантичній еволюції пройшли шлях від числового значення до вимірювального, а потім – до невизначено-кількісного. Пор. ounce "одна дванадцята" міра ваги  мало; mile "тисяча" лінійна міра  багато; quart "одна четверта"  міра рідини  багато і т.д.

Словам міри і ваги притаманна спільна семантична еволюція, вони вживаються не лише для номінації еталонів вимірювання, але й вимірюваного та засобів вимірювання. Поліфункціональність цих слів підтверджується їх використанням для позначення темпоральних та просторових характеристик.

Лінгвістичне дослідження слів міри та ваги ілюструє взаємозв’язок процесів лічби та вимірювання, а також залежність методів і засобів вимірювання від рівня цивілізації.

Тематична спільність досліджуваних слів обумовлює спільність їх синтаксичних потенцій та лексичного наповнення. Серед словосполучень слів міри та ваги з іншими словами виокремлюються наступні типи:

іменник1 + прийменник + іменник2 (S1 of S2),

кількісне слово + іменник + прийменник + іменник2 (NumS1 of S2),

кількісне слово + іменник (NumS1),

ізольоване вживання слів міри та ваги – "нульове словосполучення" (S1).

Головною моделлю сполучення слів міри та ваги з іншими словами є модель "кількість + субстанція". Синтаксичною функцією досліджуваних слів є функція кількісних атрибутів.

Слова міри та ваги сполучаються з кількісними словами в препозиції, з номінацією вимірюваного – у постпозиції. В залежності від лексичного оточення досліджувані слова реалізують значення точної або приблизної кількості.

В морфологічному плані слів міри та ваги характеризуються наявністю числа та відмінку. Велика кількість ілюстративного матеріалу представлена на користь загального відмінка. У деяких словах даної групи спостерігається тенденція омонімії форм однини та множини.

Інтенсивність функціонування слів міри та ваги підтверджується створенням інновацій на рівні слів та словосполучень, які використовується у мові для позначення кількісних оцінок у прямому та переносному планах.

Актуальність слів міри та ваги детермінується дією екстралінгвальних факторів, – законів і статусів, які приписують досліджуваним словам зміст у формі дефініції, змінюють та уточнюють їх числові константи.

Слова міри та ваги можна назвати термінами в силу наявністю таких диференціальних ознак, як: системність, точність, однозначність, деемоційність і де синонімічність.

У процесі детермінологізації досліджувані слова втрачають вказані ознаки терміна, змінюють асоціативні мовні зв’язки, набувають здатності синонімізуватись і антонімізуватись, виступають компонентами фразеологічних одиниць, джерелом стилістичних засобів.

З введенням десятичної системи вимірювання в Англії досліджувані слова міри і ваги змінюють сферу свого функціонування та втрачають ознаки термінологічності.



Результати дослідження тематичного ряду слів вочевидь ілюструють дію законів діалектики у мові, де всі процеси та явища знаходяться у тісному зв’язку, взаємообумовленості та постійній еволюції.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ



  1. Анохіна Т.О. Невербальні та вербальні засоби екстеріоризації силенціального ефекту в англомовному художньому дискурсі // Дис. канд.філол.наук: 10.02.04. – Запоріжжя, 2006. – 229 с.

  2. Бєлєхова Л.І. Словесний поетичний образ в історико-типологічній перспективі: лінгво-когнітивний аспект (на матеріалі американської поезії). – Херсон: Айлан, 2002. – 368 с.

  3. Бєлова А.Д. Лингвистические аспекты аргументации. // Монография – К.: Киевский национальный университет имени Т.Шевченко, 2003. – 304 с.

  4. Бернар И.; Колли Ж. – К. Толковый энциклопедический и финансовый словарь: В 2-х тт. – Т.ll: Пер. с фр. – М.: Междунар. отношения, 1997. – 360с.

  5. Бехта І.А. Дискурс наратора в англомовній прозі. // Монографія – Київ: Грамота, 2004. – 303 с.

  6. Вежбицка А. Метатекст в тексте. // НЗЛ. – М.: Прогресс, 1978. – Вып.8. – С.402-421.

  7. Воробйова О.П. Ідея резонансу в лінгвістичних дослідженнях // Зб.наук.статей: Мова. Людина. Світ. До 70-річчя професора М.П.Кочергана / Відп.ред.Тараненко О.О. –К.:Вид.центр КНЛУ, 2006. – С.72-86.

  8. Вихованець I.Р. Граматика української мови. Синтаксис. - К.: Либiдь, 1993. - 368 с.

  9. Гальперин И.Р. Стилистика английского языка. – М.:Высшая школа,

  10. 1977. – 332 с.

  11. Кабанова С.В. Вираження кількісно-якісних відношень синтаксичними структурами англійської мови: Дис. ... канд. філол. наук. – Харків, 1997. – 170 с. – Машинопис.

  12. Кагановська О.М. Текстові концепти художньої прози (на матеріалі французької романтики середини ХХ сторіччя) // Монографія.–К.: Вид.центр КНЛУ, 2002. – 292 с.

  13. Кобякова И.К. Особенности реализации языкотворческой функции в английских текстах малого жанра. Дис...канд. филол. наук: 10.02.04.- К., 1996. – 176с.

  14. Кобякова І.К. Креативне конструювання вторинних утворень в англомовному художньому дискурсі: Монографія. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 128 с.

  15. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. – М.: ИЯ РАН, 1997. – 327 с.

  16. Манакин В.Н. Сопоставительная лексикология.– Монография – К.: Знання, 2004.– 326 с.

  17. Медведь Е.Н. Системно-функциональные особенности квантитативних единиц// Дис…канд.филол.наук: 10.02.04. – Харьков, 2001.- 187 с.

  18. Озарко Г. Проблеми вивчення прагматичних особливостей тексту. Текст – текстолінгвістика, дискурс – дискурсознавство у світлі когнітології: збірник наукових праць. – Львів: ПП "Арал", 2005.-286с. С.188-192 .

  19. Почепцов Г.Г. Фатическая метакоммуникация // Семантика и прагматика синтаксических единиц. Сб.ст. Калинин: КГУ, 1981. – С.52-59.

  20. Реформатский А.А. Число и грамматика // Вопросы грамматики. – Сб.ст. к 75-летию И.И.Мещанинова. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1960.- С.384-400.

  21. Сэндидж Ч.Г.; Фрайбургер В.; Ротцолл К. Реклама: теория и практика: Пер. с англ. /Общ. ред. и вступ. ст. Е.М. Пеньковой. – М.: "Прогресс", 1989. – 630с.

  22. Старикова Е.Н. Проблемы имплицитной номинации в современном английском языке. – Дис.д-ра филол.наук (10.02.04) – К., 1976. – 354 с.

  23. Телия В.Н. Семантический аспект сочетаемости слов и фразеологических сочетаний // Принципы и методы семантических исследований. - М.: Наука, 1976. - С.244-267.

  24. Тураева З.А. Лингвистика текста (текст: структура и семантика). – М.: Просвещение, 1986. – 126 с.

  25. Швачко С.А. Эволюция и функционирование слов-измерителей в системе английского языка (на материале слов мер и веса): Дис. канд. филол. наук.- Киев, 1971.- 202с.

  26. Partidge E. Usage and Abusage. – A Guide to Good English. – Great Britain, 1978. – 380p.

  27. Швачко С.О. Семантичне навантаження денумеральних одиниць // Зб.наук.праць: Мовні концептуальні картини світу. - Київ. – 2002. - №7. – С.522-527.

  28. Швачко С.О. Навчити вчитися! / Cвітлана Олексіївна Швачко. − Посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2006. − 136 с.

  29. Швачко С.О. Языковые средства выражения количества в современном английском, русском, украинсокм язиках / Світлана Олексіївна Швачко. – К.: ВШ, 1981. – 143 с.

  30. Швачко С.О. У царині номінативних та комунікативних одиниць / Світлана Олексіївна Швачко – Суми:СумДУ, 2010. – 168 с. (Збірник наукових праць).

  31. Maugham W.S. The Painted Veil. - M.: Mezhdunarodniye Otnosheniya, 1981. - 248 p.

  32. Maugham W.S. Cakes and Ale. - London: Penguin Books, 1989. - 208 p.

  33. Watzlawick, P. Pragmatics of Human Communication / P.Watzlawick, J.Beavin, D.D.Jackson. – New York: W.W.Norton, 1967. – 382 p.

  34. Welte, W. Alltagssprachliche Metakommunication im Englischen und Deutschen / Werner Welte; Philipp Rossemann. – Frankfurt am Main; Bern; New York; Paris: Lang, 1990. – 121 s.

  35. Ruesch J., Bateson G. Communication, the Social Matrix of Psychiatry. New York: Norton, 1951. – 314 p.

  36. Östman J.-O. “You know”: A Discourse Functional Approach. – Amsterdam: Benjamins, 1981. – 91 p.

  37. Hornby A.S. Oxford Advanced Learner’s Dictionary. Oxword: Oxword University Press, 1982. - 1430 p.

  38. Webster’s New World Dictionary. - USA, 1959. – 632 p.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка