Звіт про науково-дослідну роботу категорії типових та нетипових текстів порівняльна типологія англійських та українських перекладів поетичних творів. Особистість читача в сучасному англомовному дискурсі. (заключний) Керівник ндч



Скачати 389.83 Kb.
Сторінка2/3
Дата конвертації16.04.2016
Розмір389.83 Kb.
1   2   3

4. СУЧАСНІ НАПРЯМКИ АНАЛІЗУ МЕТАКОМУНІКАЦІЇ

Термін метакомунікація релевантний до сучасних досліджень, виконаних у руслі лінгвістики, теорії дискурсу, теорії міжособистісної комунікації. Термін метакомунікація був введений у науковий ужиток в середині 60-х років ХХ ст. П.Вацлавіком, який розглядає метакомунікацію як комунікацію про комунікацію, розуміючи під цим отримання інформації, але не на змістовному рівні, а на рівні формування "особистого сприйняття співрозмовника", тобто на рівні, на якому комуніканти інформують один одного про свою позицію [17, с. 40, 63, 83]. Проблеми, пов’язані зі спілкуванням, розглядалися і на більш ранніх етапах. Так, досліджуючи філософські засади метакомунікації, В.Велте [18, с. 8-11] посилається на праці Платона, Арістотеля та М.Хайдегера, які виокремлювали даний феномен як важливий аспект людського спілкування, хоч і не називали його терміном метакомунікація. У міркуваннях філософів стосовно ролі метакомунікації чинне місце займає саморефлексія, здібність аналізувати самого себе: свій психологічний стан, вербальну та невербальну поведінку.

Термін метакомунікація був уведений в науку американськими дослідниками Дж.Рушом та Г.Бейтсоном [19], які займалися дослідженням особливостей комунікації при захворюванні шизофренією та дійшли висновку, що у тих, хто страждає від даного захворювання, відсутня здатність до розрізнення логічних типів, тобто у них не формуються метакомунікативні навички. З другої половини 50-х років XX ст. Г.Бейтсон зосереджує зусилля на вивченні явища метакомунікації, придаючи йому несподіване для того часу поширення. Предметом спеціальних досліджень стає метакомунікація у тварин, зокрема комунікативні аспекти ігрової поведінки.

Незважаючи на те, що термін метакомунікація був уведений більше піввіку тому, за цей час з’явилося лише декілька праць, які аналізують це явище. Так, метакомунікація досліджується:

1) як комунікація про комунікацію, як авторський коментар до особистого тексту [20];

2) як інформація про спосіб викладення інформації у тексті, як ключ до його декодування;

3) як засіб гіперсинтаксичного членування та когезії тексту;

4) як спосіб вираження думок, форма викладення, як відношення співрозмовника до вибраного мовленнєвого оформлення [21, с. 16];

5) як зворотний зв’язок, стосовно того, що адресат отримав повідомлення та зрозумів його правильно;

6) як мовленнєва дія самоконтролю, або операція змістовного контролю та корекція особистого висловлення, яка пов’язана з вирішенням завдань породження мовлення, виправлення помилок та неточностей при спілкуванні, у міру розвитку дії;

7) як комунікація, що супроводжує комунікацію та призначена регулювати мовленнєве спілкування засобами самої мови [22, с. 52].

Більш близьким нам є останній підхід до розуміння метакомунікації, оскільки, на наш погляд, метакомунікативні одиниці мови так чи інакше здійснюють реальне, активне регулювання процесу спілкування шляхом мовленнєвого контакту. Мовленнєвий контакт, який пронизує спілкування, ми визначаємо як фізичний канал та психологічний зв’язок між комунікантами.

При аналізі метакомунікації у контексті інтимних стосунків Х.Ньюман стверджує, що вона є повідомленням, яке свідчить про те, з яким наміром людина відправляє інформацію та як, на його думку, на цю інформацію повинен відреагувати її співрозмовник. На думку дослідника, метакомунікація дозволяє мовцю характеризувати свої стосунки з партнером по комунікації; при цьому інтерпретація метакомунікації адресантом та адресатом може не збігатися. У сімейних стосунках існують розбіжності між використанням метакомунікації батьками та матерями. Непряма мова частіше використовується жінками, ніж їх чоловіками або дітьми. Таким чином, при вивченні метакомунікації дослідниками аналізуються такі фактори, як ступінь знайомства партнерів по спілкуванню, тип спілкування, тривалість взаємостосунків, вік, гендер тощо. Слід підкреслити про наявність розбіжностей та суперечностей висновків у працях різних вчених. Цей факт, на нашу думку, пояснюється тим, що в науковому осмисленні та аналізі метакомунікації вітчизняними і зарубіжними дослідниками залишається низка лакун для подальшого дослідження.
5. СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТІВ-РЕГУЛЯНТІВ В АНГЛОМОВНОМУ ДИСКУРСІ

Реклама являє собою відносно новий канал інформації. Реклама як об'єкт наукового дослідження має поліаспектний, міждисциплінарний характер. Вона привертає увагу маркетологів [23, с. 8, 9, 13, 16], фахівців із психології, соціології, культурології, етики, естетики й лінгвістики.

Метазнак "реклама" (франц. Reclame, лат. Reclamare – "закликати", "вимагати") тлумачиться по різному:

– діяльність, спрямована на стимулювання збуту товарів підприємства, розширення або створення попиту на них, на підтримку й підвищення репутації підприємства в очах споживача;

– популяризація товарів, видовищ, послуг і т.п. з метою залучення уваги покупців, споживачів, глядачів, замовників і т.п.;

– спосіб інформування з метою продажу;

– форма комунікації, яка намагається перекласти якості товарів і послуг, а також ідей у русло потреб і запитів споживача;

– функціональний різновид дискурсу, головною особливістю якого є об'єднання інформативності й експресивності, спрямоване на реалізацію прагматичного впливу на реципієнта;

– мистецтво впровадження єдиного у своєму роді споживчого мотиву в свідомість якомога більшого числа людей за найменших витрат;

– певний інноваційний процес; інвестування у свідомість людей;

– інститут переконування [24, с. 85].

При аналізі суб'єктів рекламного ринку велику роль грає "зворотний зв'язок", за допомогою якого контролюється просування товарів на ринку, створюється й закріплюється у покупця система переваг, вносяться корективи в прагматичну діяльність. Використовуючи можливості спрямованого впливу на споживача, реклама сприяє не тільки формуванню попиту, але й керуванню ним.

Таким чином, у теорії мовної діяльності особливий інтерес для нас становить розробка поняття комунікативної компетенції, тобто здатності відправника в конкретних ситуативних умовах обирати оптимальне висловлення для досягнення ефективної комунікації. Будь-яке висловлення створюється його відправником з певною метою, отже, воно завжди прагматично орієнтоване. Тому семантику комунікативної ролі автора не можна розглядати окремо від образу одержувача повідомлення [25, с. 42]. Два етапи (створення й сприйняття) тексту передбачають активну діяльність комунікантів - автора й реципієнта: першого - в області створення тексту, а другого - у сфері сприйняття, що супроводжується різними ментальними актами пізнання нового, оцінки, інтерпретації, розуміння й ін. Текст як одиниця спілкування розглядається як процес переробки зовнішньої форми у внутрішню. Зовнішня форма кваліфікується як одиниця мови, яка реалізує номінативно-когнітивну функцію відбору мовних засобів з метою об'єктивації закладеного в творі знання й побудови орієнтованої на певного адресата мовної й логіко-композиційної структури. Внутрішня форма трактується як ментальний текст, що виокремлюється в процесі розуміння змісту тексту, тобто як його концепт. Ментальний текст є індивідуальною мовною формою вторинного відображення дійсності. Сам процес переробки полягає в згортанні тексту, у переході від кодів мови до внутрішніх кодів інтелекту й до формування відповідного денотативного рівня відображення образу змісту тексту, тобто формування знання про фрагмент дійсності, що описується в тексті.

Нормою художнього тексту є наявність фабули, образної системи й композиції. Ідейно-образна система тексту реалізується в його змісті, якому підпорядкований план вираження, композиція й мова. Релевантним же для нетипових текстів є дисгармонія між формою й змістом [26, с. 47].

Загальна модель текстів-регулятивів представлена наступною формулою (А) + В + С, де обов'язковими є базовий і заключний комунікативні блоки. Композиційна структура текстів-регулятивів забезпечує реалізацію комунікативно-прагматичної установки. Обсяг інформації, реалізованої в поверхневій структурі реклами, значно поступається імплікованій. У тріаді тексту-регулятиву (семантика, синтактика, прагматика) особливе місце займає прагматична спрямованість, синтаксична даність і семантичне наповнення.

6. ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ КОМУНІКАТИВНОГО МОВЧАННЯ

У ПОЕТИЧНИХ ТЕКСТАХ-ТРАНСЛЯТОРАХ
Актуальність теми зумовлена інтересами лінгвістів до секондарних номінативних та комунікативних одиниць, з одного боку, та до осмислення проблем комунікації, з іншого. Об’єктом дослідження є феномен комунікативного мовчання, предметом – його відтворення у вторинних конструюваннях на інтерлінгвальних векторах. Матеріалом слугують поетичні твори корелюючих мов – англійської та української.

Основною метою перекладу є відтворення гармонії змісту та форми творів на просторах декодування. Надійною базою при цьому слугують дискурсивний, концептуальний, функціонально-системний аналізи, ідентифікація конгруентності та еквівалентності корелюючих об’єктів. Мова поетичних творів маніфестує емоціональний стан авторів, їх бачення картин світу, яке розкривається в інтеграції усталеного та суб’єктивного стосовно референтів думки. Комунікативне мовчання як силенціальний компонент спілкування розглядається на вертикальних та лінійних векторах, а це об’єктивує соціально-прагматичне зображення як мовчання людини, так і мовчання природи (англ. homo silence, nature silence). Персоніфіковане мовчання (мовчання артефактів, або тиша у природі) свідчить про його неантропологічне та метафоричне буття - дистантне до людського мовчання (людина може і говорити і мовчати).

Поетичний дискурс позначений девіацією номінацій мовчазних лакун. Так, серед вербалізаторів виокремлюються стилістично марковані одиниці типу англ. watchful silence, haughty silence, embarrassing silence, thick silence, рensive quietness, alive silence, deep silence, solemn stillness; укр. дзвінка тиша, дрімуче затишшя, тихий спокій, зачарована тиша; рос. тёмная тишь, глубокая тишина, священное безмолвие, туманное молчание. Вербалізатори поетичного мовчання /тиші сприяють інтерпретації аксіологічної оцінки, авторського бачення референтів, відтворення експресивно-емотивного потенціалу кодованих та декодованих текстів. Пор.: англ. O soft embalmer of the still midnight! укр. О ти, бальзаме затишної ночі! рос. О, нежный целитель тихой полночи! В українському варіанті твору вживається генералізоване представлення концепту midnight, пропускається також еквівалент прикметника soft, в російськомовному перекладі цей компонент зберігається, а вказівний займенник ти (укр.) додає емфази звертанню.

Вибір оптимального відповідника обумовлюється широким контекстом, позицією автора, шармом його креативності та – майстерністю перекладача. Пор.: англ. But the silence was unbroken, аnd the stillness gave no tоken. - укр. Тиша скрізь німа й мовчанна, й ще поглибило страждання (В.Марач); рос. И ни голоса, ни знака – из таинственного мрака (Дм.Мережковский); Но как прежде ночь молчала, тьма душе не отвечала (К.Бальмонт); Всё безмолвно было снова, тьма вокруг была сурова (В.Брюсов); И немая ночь молчала, тишина не отвечала (В.Бетака). У перекладі постають різні еквіваленти та модифікації. К.Бальмонт вводить образ душа, який відсутній у мові оригіналу, а у В.Бетаки вживається ночь немая. Предикат вихідної конструкції was unbroken перекладається як отвечала (К.Бальмонт, В.Бетака), была сурова (В.Брюсов) [1].

Підтекстова тиша, семантична лакуна може оживлятися та вербально маркуватися. Пор.: англ. Presently my soul grew stronger; hesitating thеn no longer – рос. Молча вслушавшись в молчанье, я сказал без колебанья; англ. Some late visitor entreating entrance at my chamber door – this it is and nothing more. - рос. Поздний гость приюта просит в полуночной тишине – гость стучится в дверь ко мне; англ. And the smoke rose slowly / Slowly - рос. Дым струился тихо, тихо/ В блеске солнечного утра; укр. Вився дим поволі, тихо / В сяйві сонячного ранку; англ. Air of morning / Wide through the landscape / Of his dreams/ The lordly Niger flowed. – рос. Тихо царственный / Нигер катился под ним / Уходя в безграничный простор. Поряд з експлікацією компонентів мовчання має місце зворотній процес – вилучення вербалізаторів мовчання природи, імплікація тиші у трансляторі. Пор.: англ. Or some green hill where shadows drifted by / Some quiet hill where mountanny man hath sown – укр. Чи пагорби зелені, по яким / Несуться тіні, де горяни сіють.

Валідність перекладацьких пошуків об’єктивується семантичною конгруентністю вихідних та похідних різнотематичних текстів - відповідністю їх семантичного та прагматичного буття, екстеріоризованого засобами корелюючих мов. Обов’язковим при цьому є збереження авторських інтенцій, факультативним – збереження образів та поверхневих структур. Пор. паралельні висловлювання на інтерлінгвальних просторах за фразеологічним словником К.Т.Баранцева bad workman quarrels with his tools – діло майстра боїться; bug in the butter – ложка дьогтю в бочці меду; call a spade a spade – називати речі своїми іменами; can the leopard change his spots?- горбатого могила справить; care killed the cat – надмірні турботи хоч кого з ніг звалять;, Indian summer – бабине літо, золота осінь; Jack and Jill – хлопець і дівчина; оne swallow does not make a summer – одна ластівка не робить весни [2].

Кореляція об’єктивного та суб’єктивного, перекладацькі трансформації на поетичних просторах умотивовані, таким чином, дивергентними рисами мови оригіналу та перекладу, а також - авторським шармом і творчим «двобоєм» майстрів ідіолектів.

7. СЛОВА МІРИ І ВАГИ: ЛІНГВО-КОГНІТИВНІ АСПЕКТИ

Актуальність теми монографії «Слова міри і ваги: лінгво-когнітивні аспекти» зумовлена тенденціями сучасної лінгвістики до вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем, до осмислення методологічних питань концептуалізації та категоризації. У роботі вимірювальна лексика вивчається на матеріалі основних векторів термінологізації та детермінологізації, фокусується увага на семи етапах її еволюції – "семи чудесах", а саме: предметність значення, непредметність значення (визначена кількість), невизначена кількість (процесс детермінологізації) з якою пов’язана метафоричність (десемантизація кількісного аспекту), семантична атракція, епідигматика, соціалізація (канонізованість).

Об’єктом даного дослідження є димензіональна лексика дистантних мов. Предметом - аналіз лінгвокогнітивних зон зазначеного об’єкту. Актуальність теми зумовлена тенденціями сучасної лінгвістики до вивчення системно-функціональних параметрів номінацій іманентних мовних систем, до осмислення методологічних питань концептуалізації та категоризації. Базовим концептом у роботі є вимірювальна лексика, її основні віхи становлення, процеси термінологізації та детермінологізації.

Кількість як категорія виражає зовнішні, формальні взаємовідношення предметів, їх частин, а також їх величину, число, ступінь прояву тієї чи іншої властивості. Функціонально-семантичне поле кількості як категорія знаходить відображення на морфемному, граматичному, лексичному, фразеологічному та інших рівнях і підрівнях.

Кількість, будучи невід'ємною властивістю дійсності, відображається у мові. Кількість, як і якість, є одним з найбільш загальних властивостей буття, що знаходить своє відображення у розумових категоріях. Логічна категорія кількості – це результат відображення кількісної визначеності буття, що, з однієї сторони, постає як дискретна кількість, а з іншої, – недискретна, безперервна кількість. Перша з них визначається за допомогою лічби, а друга – за допомогою вимірювання. Відповідно до цього у логічній категорії кількості виділяються два основні аспекти – число та величина [6, с. 158].

Дослідження слів міри та ваги в англійській мові є вельми актуальним, бо допомагає:

а) глибше проникнути в систему мови і на конкретних прикладах з’ясувати характер зв’язку та взаємообумовленості окремих елементів мовної структури;

б) проаналізувати засоби номінації кількісних оцінок предметів та явищ об’єктивного світу;

в) розкрити на матеріалі досліджуваних слів взаємодію лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів;

г) з’ясувати семантичні закономірності та лексико-граматичні межі тематичного ряду слів;

д) прослідкувати процес становлення терміну та контактування загальновживаної та термінологічної лексики;

е) розкрити сутність процесу детермінологізації на конкретному матеріалі слів міри та ваги;

є) намітити проблеми подальшого вивчення категорії кількості.

Слова міри та ваги є базою поповнення мовних ресурсів на рівні слів та сполучень. Досліджуючи інтенсивність словотворення слів міри та ваги, з’явилась можливість зареєструвати похідні, складні та конвертовані інновації – секундарні утворення.

Питання функціонування слів міри та ваги досліджується на матеріалі об’яв, дорожніх написів, зареєстрованих автором під час творчого відрядження до Великої Британії, а також - із інформації носіїв мови. Крім того, тут подаються дані словникових статей та спеціальних довідників, що препарували осмислення функціонування досліджуваних слів. Під інтенсивністю функціонування слів міри та ваги мається на увазі їх актуальне буття в англомовному дискурсі.

Дослідження прикладів із різних за стилем текстів показало, що частіш за все слова-вимірювачі зустрічаються у спеціальній інформаційній літературі (в середньому, двічі на сторінку). В художньому тексті ці слова зустрічаються рідше (один приклад на 8 сторінок).

Дослідження функціонування слів міри та ваги за межами термінологічного поля допомагає виявити деякі семасіологічні закономірності досліджуваних слів та спільні з іншими детермінологізованими словами диференціальні ознаки. Крім того, дослідження зазначеного аспекту дає надійний матеріал для бінарного співставлення нетермінів та термінів у мові й проведення демаркаційної межі між ними [28; 29; 30].

Отже, результати дослідження тематичного ряду слів вочевидь ілюструють дію законів діалектики у мові, де всі процеси та явища знаходяться у тісному зв’язку, взаємообумовленості та постійній еволюції.



8. КВАНТИТАТИВНІ ОДИНИЦІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ПЕРЕКЛАДАЦЬКІ АСПЕКТИ

Посібник «Квантитативні одиниці англійської мови: перекладацькі аспекти» автор проф. Швачко С.О. – це навчальний посібник з курсів: «Порівняльна граматика» (розділ «Частини мови», «Числівник»); «Порівняльна лексикологія» (розділ «Парадигматична організація лексики”, «Лексико-семантичні поля», «Фразеологія», «Полісемія», «Словотворення») підготовлений відповідно до типової програми; містить вправи, контрольні завдання, перелік перспективних тем дослідження та список рекомендованої літератури для подальшого вивчення.

Матеріали посібника обіймають актуальні питання квантитативних одиниць, їх когнітивні, лінгвістичні та перекладацькі аспекти. Матеріали посібника подаються у двох розділах – теоретичному та практичному. У першій частині репрезентуються теоретичні засади числівників англійської мови, їх квантитативні паралелі; використовуються авторські доробки з релевантних питань та сучасні тенденції дослідження. Практична частина посібника включає контрольні завдання, тести та вправи. Подається наукова література та перелік перспективних наукових робіт із розглянутої тематики.

Посібник обіймає актуальні питання квантитативних слів, увага фокусується на числівниках сучасної англійської мови – їх частиномовних особливостях, парадигматичних та синтагматичних рисах, атакож на сполучувальних, словотворчих тенденціях та перекладацьких аспектах.

Теоретичне конструювання природи квантитативних слів (перший розділ) уможливлює виконання студентами вправ, текстів, завдань у практичній частині посібника [31; 32; 33].

Матеріали посібника мають надійну методологічну базу. Рекомендується для студентів перекладацьких відділень вищих навчальних закладів України.

Філологічний досвід свідчить, що немає незначних слів. Слова потребують пильної уваги та систематизації. Серед лінгвістичних конструювань англійської мови чинне місце посідають одиниці на позначення понять «багато / мало». Актуальність дослідження останнього визначається зростаючим інтересом лінгвістів до системно-функціонального буття парадигматичних груп взагалі, до омовлення оцінної діяльності людини зокрема. Омовлення останньої детермінується дієвістю соціальних та лінгвальних факторів, залежністю від поставлених завдань, використаних методів та іманентних законів мови. Вельми валоративним при цьому є актуалізація принципів динамізму, адаптивності та антропоцентризму. Концептуальне бачення об’єкту дослідження препарується у роботі результатами осмислення досвіду лексикографів, експертів-дослідників з релевантних питань та комплексним підходом до досліджуваного об’єкту у царині номінативних одиниць, їх синтаксичного та фразеологічного оточення (предмет дослідження). Аналіз кластерів номінацій «багато», «мало» свідчить про їх мовні параметри, а саме: етимологічні витоки, лексичне та граматичне наповнення, епідигматичні тенденції, семантичні та формальні девіації [25].

Домінантними в парадигмі омовлення зазначених понять виступають такі слова: little / few, much / many. Наприклад: англ. Much water, to swim much, to be one too many, the little small quantity, take very little pain. Вибір слів в англомовному дискурсі детермінується чинником дискретності та недискретності денотатів. Кількісні ознаки притаманні як предметам, так і діям, про що свідчать полілексемні одиниці типу: англ. little green man, Little Fox, much ado about nothing, to eat much, to think much, to have a few, but not many, many a man, many a time.

Лінгвістична сага про варіативність слів, що аналізується заслуговують на особливу увагу. Лексема little та її форми звучать алітеративно у секондарних одиницях. Пор.: англ. hopeless, fearless, last but not least, Lesser Asia. У дериватах з –less суфікс не зберіг квантитативного значення вихідної форми, що не можна сказати про суфікс –most (furthermost) (очевидно есплікується полярною онтологією зазначених морфем).

Лексикографічна паспортизація досліджуваних слів презентує їх синонімічні паралелі, алоніми:



much – a great quantity, a good quantity, a lot of, great in quantity, amount, extent, degree; many – a lot, a large indefinite number, numerous, considerable, not few; little – not enough, not much, a small amount of quantity; few – not many, not enough, a small number of quantity. Зазначені слова тяжіють до лексико-семантичного поля кількості, про що свідчать їх спільні алоніми (quantity, numerous, number ), взаємозамінювачі (many not few, littlenot much) та конкретизатори (good, numerous, considerable, enough) . Градуальність кількості специфічно оновлюється варіантами слів, у зазаначенх формах яких віддзеркалюється становлення англійської мови, феномени аналітичності, синтетичності, формальної та семантичної девіації.

Квантитативні одиниці, що досліджуються, слугують базою вторинного конструювання на рівнях слів та словосполучень. Їх епідигматична сила проявляється у дериватах з відповідними морфемами вихідних слів. Пор.: англ. muchness, many-sided, many-stage, fewness, little-go, littleness, the least, the many, etc. Валоративність зазначених номінацій об’єктивується процесом лексикалізації словосполучень, появою чималого корпусу фразеологізмів із ключовими одиницями. Наприклад: англ.



little - green man, Little Fox, little by little, not a little, too little, after a little, little things, from little on; much – much of a size, much of muchness, much of what you say, how much?, too much for me, all the more, so much the more; may - many a man, many a song, many a tongue, many a time, as many the same, as many again, one too many , how many?; few – to have a few not many [30].

Досліджукані слова представлені гідно у парамеічних полілексемних одиницях типу: англ. Little things amuse little minds; Much ado about nothing; Much water has flown under the bridges since that time; Too many cooks spoil the broth; There has been many a peck of salt eaten since that time; Many a little makes a mickle. Фреквентивними у пареміях є варіанти форм зазначених слів: англ. least said and soonest mended; to make less of something.

Стилістичний прийом litotes перегукується римовою алітерацією зі словом little: little ways, little singer, from little up. Квантитативні слова зустрічаються також у контраcтивних конструкціях, паралелізмах: the more you knowthe more you forget, the more you forgetthe less you know; the last but not least; the more haste the less speed. Семантично близьким словам притаманні спільні вектори формальних і семантичних девіацій. Так, прикметник small little», «not large») відкритий подібним тенденція функціонування: творення нових слів ( smallness), словосполучень (small room , small town), фразеологізмів (small mind, small voice, small change, small hours) . На відміну від small лексема little представлена граматикалізованим суфіксом –less. Крім того, ступені порівняння прикметника small означені синтетичністю. Синонімчність little та small верифікується у лексикографічних довідниках. Пор.: англ. little adj. (littler, or less or lesser; littlest, least), small in size, amount; degree; short in duration; brief; small in importance; the little man; little minded.

Поняття «багато» та «мало» позначаються не тільки однойменними одиницями. Існує ціле поле маркерів омовлення на лексичному, синтаксичному та фразеологічному рівнях. Пор.: англ. booklet, birdie, manysided, polysemy, multitude, minority, majority, numerous; a slice of bread, a tiny number of people, a fair amount of money, oceans of wishes, thousands of pardons, miles of roads, bushels of girls. Таким чином, семи «багато», «мало» реалізуються експліцитними морфемами та словами, а також – вільними та фразеологічними словосполученнями. Слід зазначити, що стабільним джерелом поповнення лексико-семантчного поля кількості виступають, з одного боку, числівники, а з іншого, – слова міри та ваги, що генерується процесами детермінологізації вихідних термінів [28; 29].

В корпусі англійських позначень «багато», «мало» виокремлюється група одиниць зі вкритими, немаркованими у поверхневій структурі, імпліцитними семами. На останні посилаються, наприклад, при тлумаченні та коментуванні паремій на інтралінгвальних та інтерлінгвальних векторах. Пор.: англ. too many truths are untruthукр. Сума правд є неправда, англ. Great talkers are little doersукр. Хто багато говорить, той мало робить; англ. Deeds not words; Actions speak louder than words - укр.Більше діла – менше слів; англ. Be swift to hear, slow to speakукр. Говори мало, слухай багато, а думай ще більше; англ. a small rain lays great dustукр. З малої хмари великий дощ буває.

Номінаціям аналізованих понять «багато», «мало» притаманне явище спустошеності – деквантифікації, що спостерігається в семантичній девіації суфікса less, що генетично походить від little (точніше – форми компаративна less). У словах з морфемою less не маркується кількісне буття, скоріше позначається його відсутність. Пор.: англ. fearless, hopeless, homeless. Семантична спустошеність прослідковується також у фразеологізмах з іншими квантитативними одиницями, що зазвичай еволюціонують від предметного значення до кількісного (точного, а потім – розмитого). Пор.: англ. Two heads are better than one, to miss a mile, thousands of pardons, inches of love, scruples of conscience, ells of bear, span of life, bushels of girls, fathoms deep in love, one in a thousand; укр. борода з лікоть, а ума з ніготь, як обступиш от грамоти на аршин, то вона од тебе на сажень, Пучок радості, купка осель, баняк розуму, тощо.

Десемантизація кількісних одиниць спостерігається у пареміях, скоромовках та курйозах типу англ. an ounce of good life is better than a pound of pardon; Peter Piper picked a peck of pickled pepper; how many ifs go to a bushel?; to make a pint measure hold a quart. В англійській мові виокремлюється низка лексичних конкертизаторів на позначення партитивності, збірності, сумарності. Пор.: англ. a piece of chalk, a bit of bread, a cake of soap, a slice of lemon, a lump of sugar, a cake of soap, a sheet of paper, a bar of chocolate, a flock of birds, a flight of doves, a heard of cows, a team of horses, a bill of cotton, a crowd of people, тощо. Спустошеність числівників спостерігається у прикладах типу: англ. to make (two) ends meet; to be as cross as (two) dogs over one bone, when (two) Sundays meet together, to be in (two, twenty) different minds, to look two (nine)ways for Sunday, to be like (two) peas, as drunk as (seven) lords [27].

Лексеми little, few, much, many на синтаксичних просторах англійського дискурсу представлені різними частинами мови в залежності від їх функціонального навантаження. Пор.: англ. He knows a little of everything, After a little you will feel better, From little up he has made a less of reading. Less did he think of little ones? Will you come a little way with me? Основними моделями зазначених слів є Q + N, Q + V. До архаїчних структур тяжіють словосполучення many a N: many a man, many a story, тощо.

Про інтенсивне мовне функціонування базових слів «багато», «мало» свідчать:

їх представленість у списках етимологічних форм-дублетів типу farfather, furtherfarthest, furthest; latelater, latterlatest, last; littlelittler, less, lesserlittlest, last;

семантичні девіації, сплески деквантитативності (hopeless, homeless) ;

лексикалізовані структури much ado about nothing;

атракції одиниць квантитативного поля ( furthermost, so much the more, all the more) ;

притаманні англійській мові словотворчі процеси (афіксація, словоскладання, конверсія);

неочікувані курйози, плеоназми (gentlemostest, orangemostest, the little small quantity).

Перспективним вважаємо вивчення номінацій – посередників із семами “middle” , “mediocre”, статусу переліку в процесі омовлення, тенденцій десемантизації складників мовного поля кількості.

1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка