Золотовалютними резервами



Скачати 129.85 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір129.85 Kb.
УДК 336.748
Ф. О. Журавка, д-р екон. наук, проф., А. В. Колдовський, аспірант,
ДВНЗ “Українська академія банківської справи НБУ”
СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ
ЗОЛОТОВАЛЮТНИМИ РЕЗЕРВАМИ
У статті здійснено аналіз золотовалютних резервів в розрізі золотих запасів, досліджено проблемні аспекти оптимізації структури золотих запасів як одного з компонентів золотовалютних резервів.
Ключові слова: світова фінансова криза, золотовалютні резерви,
оптимальний розподіл золотих запасів, центральний банк.
Постановка проблеми. В умовах фінансової глобалізації гарантією стабільності в періоди світових фінансових криз є формування золотовалютних резервів, адекватних масштабам національної економіки і рівню її інтегрованості в процес міжнародного руху капіталу. Важливими проблемами при цьому є визначення ступеню їх забезпеченості та достатності, а також оптимізація структури та ефективне управління ними.
Останнє набуває особливої ваги в ситуації нестійкості світової валютної системи та значного впливу на національну економіку ризиків світового масштабу. Необхідним елементом валютної політики центрального банку,
пов’язаної з формуванням та управлінням офіційними золотовалютними резервами країни, є визначення їх оптимальної структури. Актуальність цього питання особливо підвищується у зв’язку з останніми тенденціями розвитку провідних світових економік, нестабільністю фінансових ринків,
значною волатильністю валютних курсів, що змушує центральні банки диверсифікувати свої золотовалютні резерви.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченню теоретичних і методологічних засад, розробці практичних аспектів щодо формування оптимальної структури золотовалютних резервів у розрізі окремих складових, з урахуванням економічних та політичних особливостей певної країни наведено в працях А. Басова, Д. Бєляєва, Ф. Журавки, А. Лихачова,

О.Лупіна, Г. Фетісова. Значну увагу науковці приділяють дослідженню питань побудови ефективного механізму управління золотовалютними резервами. Роботи зазначених авторів сприяли розширенню уявлень про золотовалютні резерви, а також методи та підходи до управління ними, проте в існуючих дослідженнях, на наш погляд, залишається не висвітленим досить широке коло питань пов’язаних з побудовою ефективного механізму управління золотовалютними резервами.


Мета статті. Мета статті полягає в дослідженні світового досвіду накопичення та використання міжнародних золотовалютних резервів,
обґрунтуванні теоретичних та науково-методологічних засад оптимізації структури золотовалютними резервами в розрізі золотих запасів.
Виклад основного матеріалу. На сучасному етапі розвитку структура золотовалютних резервів більшості країн і рівень її диверсифікації залежать від економічного положення країни, її місця у світовій економіці, стійкості національної валюти, тієї ролі, яку відіграє валютно-курсова політика країни у регулятивному впливі на зовнішньоекономічну діяльність і динаміку експортно-імпортних операцій.
У сучасних умовах структура офіційних золотовалютних резервів, що формуються центральними банками більшості країн світу, включає, як правило, чотири основні компоненти (рис. 1)


ЗОЛОТОВАЛЮТНІ РЕЗЕРВИ



Монетарне







Іноземна




Спеціальні




Резервна позиція

золото










валюта




права




в МВФ




























запозичення


































(СПЗ)


































Іноземна валюта у вигляді







Цінні папери (крім акцій), що













банкнот та монет або кошти




оплачуються в іноземній













на рахунках за кордоном













валюті


















































Рис. 1. Типова структура золотовалютних резервів

Проведемо дослідження формування золотовалютних резервів у розрізі окремих країн за 6 місяців 2011 року порівняно з аналогічним періодом попереднього року.
Загальний обсяг міжнародних резервів розвинених країн склав 4607,4
млрд. доларів США, або 44,3% від сукупного обсягу резервів країн вибірки.
У регіональному розподілі міжнародних резервів частка активів, що знаходяться в розпорядженні лідерів світової економіки, залишається відносно невисокою. Обсяг резервів країн економічного і валютного союзу
(далі – ЄВС) (включаючи Європейський центральний банк – далі ЄЦБ)
становить 840,1 млрд. доларів США (18,2% авуарів групи), Сполучені Штати Америки – 525,5 млрд. доларів США (11,4%).
Японія, будучи винятком, володіє 1137,8 млрд. доларів США, або близько чверті сукупних авуарів розвинених країн, представлених у вибірці.
Серед країн, що розвиваються, основна частина резервів (4135,6 млрд.
дол. США) зосереджена в азіатському регіоні. Ця величина відповідає приблизно 39,7% сукупних світових резервів і порядку 71,3 % резервів країн з ринками, що формуються.
Відносно невеликі міжнародні резерви у європейських країн з перехідною економікою (без урахування Росії) – 411,4 млрд. доларів США,
або 7,1 % резервних активів групи, а також у держав Центральної і Південної Америки (646,9 млрд. доларів США, або 11,1 %). Резерви Російської Федерації (524,5 млрд. доларів США) становлять 9 % авуарів ринків, що формуються, та 5 % сукупних світових міжнародних резервів.
Отже, розглянемо склад та особливості монетарного золота (золотого запасу) – одного з активів, що формує золотовалютний резерв тієї чи іншої країни.
Монетарне золото (золотий запас) – високо чисте золото у формі монет, зливків або брусків не нижче 995 проби, що перебуває у власності або під контролем центрального банку або інших державних органів [1].

Золотий запас виконує роль страхового фонду для отримання, у разі необхідності, міжнародних платіжних засобів у формі вільно конвертованих валют (золото можна продати на відповідних спеціалізованих ринках). Крім того, золотий запас може використовуватись і як застава для отримання зовнішніх кредитів в іноземній валюті.


Починаючи з 2010 року центральні банки світу демонструють тенденцію нагромадження частки золота в своїх резервах. У 2010 році центральні банки перетворилися на чистих покупців золота, вперше за два десятиліття. У 2011 році ця тенденція продовжувалась, центральні банки збільшили частину золотих запасів більш ніж на 400 тонн золота. Даний факт було обумовлено зниженням привабливості інших резервних активів,
наприклад, таких як облігації, репутація яких була серйозно підірвана кризою суверенного боргу в 2011-2012 роках. За статистичним даними на кінець
2011 року центральні банки країн з розвиненою економікою збільшили сегмент золотих запасів в середньому на 22%, в той час як центральні банки країн, що розвиваються збільшили вміст золота в резервах в середньому менше ніж на 4%. Враховуючи даний факт, щодо відносного перерозподілу сегменту золота, досить гостро набирає актуальності питання оптимального розподілу золотих запасів.
Аналізуючи резерви центральних банків країн, що розвиваються,
портфелі яких виражені в дев'яти валютах, виявили, що середній діапазон оптимальних асигнувань в золото збільшилася з 8,4% до 10,0% (з 4,6% -7,0%
в доларовому вираженні).
Сучасні дослідження оптимального розподілу золотих запасів у резервах центральних банків показують надзвичайну роль золота в портфелі банків, хоча до цих пір такі дослідження обмежувалися лише по відношенню до долара.
Дослідження показало, що оптимальний розподіл золота від 1,5% до
16%, з середнім діапазоном між 4,6% і 7,0% в залежності від толерантності до ризику.

Структура резервів розвинених країн станом на кінець 2011 року відрізняється порівняно значною питомою вагою монетарного золота. Частка металу в офіційних авуарах країн ЕВС (включаючи ЄЦБ) оцінюється, в


середньому, в 62,3 %, у тому числі в Португалії – 85,1 %, Греції – 79,1 %,
Німеччини – 71,4 %. Найбільш значними запасами золота володіють Сполучені Штати Америки.
У складі резервів країн, що розвиваються, частка золота незначна (в
середньому, – 3,1 %), дещо вищою є питома вага металу в резервах золотодобувних країн і деяких держав СНД. Частка металевого компонента в структурі резервних активів Російської Федерації зросла до 7,7 %.
Частка запасів золота, якими володіють країни розвиненого світу, в
сукупних офіційних авуарах країн вибірки склала 85,3 %. Протягом періоду дослідження золотий запас лідерів світового господарства майже не змінився, незначно знизилися лише авуари Німеччини (на 5,9 тонн) та Чехії
(на 0,4 тонни), Бельгія ж, навпаки, наростила запаси на 9,7 тонн.
Більшість країн, що розвиваються, і країн з ринками, що формуються,
навпаки, значно збільшили заощадження в золоті. Найбільш активно
28нарощували офіційні авуари в дорогоцінних металах Росія – на 127 тонн,
Мексика – на 98 тонн (тільки в травні 2011 року було куплено золота більш,
ніж на 4 млрд. дол. США), Таїланд збільшив золотий запас на 42 тонни,
Білорусія – на 11 тонн. У цілому, обсяг офіційних авуарів в металі цих країн виріс на кінець першого півріччя 2011 року щодо аналогічної дати попереднього року на 267,6 тонн, їх частка в загальносвітових запасах підвищилася з 13,8 до 14,7 %.
На тлі зростання світових цін на золото в 2010 року на 29 % (з 1092,5
до 1411,5 доларів за тройську унцію), а з початку 2011 року – ще на 7 %, у
першому півріччі 2011 року центральні банки купили дорогоцінного металу більше, ніж за весь 2010 рік. Приріст офіційних золотих запасів у 2010 році склав 156 тонн, у першому півріччі 2011 року – 186 тонн. Нарощення золотих авуарів, поряд з позитивною курсовою переоцінкою, зумовило

збільшення золотого компонента в складі сукупних міжнародних резервів до


12 %.
Рівень достатності резервів, виражений в місяцях імпорту товарів і послуг, в середньому по вибірці країн становить 6 місяців, тобто вдвічі перевищує міжнародний визнаний критерій (3 місяці).
Найбільшим рівнем достатності володіють великі країни, що розвиваються, з високою схильністю до заощаджень і низькою залежністю від імпорту – Китай, Росія, Тайвань (Китай), Бразилія, Перу, Аргентина, а
також Японія. Найвищий показник достатності у Китаю – більше 2-х років.
Золотовалютні резерви Китаю по відношенню до ВВП перевищують
«коефіцієнт Ренді», не кажучи уже про державний бюджет. Це зумовлено значно заниженим валютним курсом китайського юаня до долара США, а
також дешевизною праці, як фактору виробництва, що надає товарам китайської економіки підвищену конкурентоздатність на світових ринках.
Рівнем достатності понад рік мають 6 країн, від півроку до року – 26
країн.
До групи країн, рівень достатності резервів в яких менш 3-х місяців входять 18 країн, в тому числі Сполучені Штати Америки, Німеччина,
Сполучене Королівство і Нідерланди, які мають резервні валюти і тому не прагнуть підтримувати значні резерви, незважаючи на значний імпорт.
Залежність між місцем, що займає країна щодо достатності резервів та місцем за обсягом резервів, як правило, вище у великих країн з не резервними валютами, що, в тому числі, пов’язано з необхідністю накопичення значних резервів для підтримки обмінного курсу національної валюти при обмеженому доступі до міжнародних ринків капіталу.
Отже, проведений аналіз доводить, що в сучасній практиці здійснення валютної політики центральними банками різних країн, акумулювання значних обсягів золотовалютних резервів здійснюється не з позиції регулювання валютного курсу національної грошової одиниці, а в рамках забезпечення можливості центрального банку протидіяти розповсюдженню

глобальних фінансово-валютних криз. Після фінансових криз 90-х років і початку 2000 року для більшості країн, що розвиваються акумулювання значних розмірів золотовалютних резервів розглядається як інструмент попередження кризових ситуацій [2].


Яскравим прикладом накопичення золотовалютних резервів з метою страхового захисту національного фінансового і валютного ринку є Японія,
яка володіє другими за обсягами золотовалютними резервами у світі. При цьому, Центральний банк Японії застосовує режим вільного плавання японської єни. У 2009 році золотовалютні резерви Японії становили 20 % від ВВП країни.
Отже, незважаючи на кризовий стан світової економіки збереглася тенденція до нарощування міжнародних золотовалютних резервів.
Власниками найбільших золотовалютних резервів є Китай, Японія та Росія,
на частку яких припадає більше половини міжнародних золотовалютних резервів.
Основним чинником, що забезпечує зростання розмірів золотовалютних резервів, є їх використання як певного страхового фонду з метою захисту національних валютних систем від спекулятивного переміщення капіталів на глобальному фінансовому ринку [3]. Центральні банки, намагаючись задовольнити страховий попит на золотовалютні резерви, використовують занижений рівень валютного курсу національних грошей, при застосуванні фіксованого режиму курсоутворення, що призводить до виникнення дисбалансів та порушення стабільності у світовій валютній системі.
З метою підтримання рівноваги на національних валютних ринках та забезпечення їх стабільності у довгостроковій перспективі доцільно реформувати механізм стабілізаційної функції міжнародних золотовалютних резервів шляхом формування міжнародною спільнотою єдиного світового золотовалютного резерву, який виконуватиме функцію страхового захисту

світової валютної системи від ризику виникнення кризових явищ у цій системі.


Висновки. Основні висновки полягають у такому:
1. Глобалізація та взаємна інтеграція світового та національних фінансових ринків обумовлюють необхідність наявності певних елементів,
які захищатимуть національну економіку від негативного впливу ззовні.
Одним з таких елементів є золотовалютні резерви, які розміщені в іноземні активи та слугують своєрідним буфером для економіки.


  1. До складу золотовалютних резервів України відповідно до чинного законодавства можуть входити: монетарне золото, іноземна валюта (у вигляді банкнот та монет або коштів на рахунках за кордоном, цінних паперів (крім акцій), що оплачуються в іноземній валюті), спеціальні права запозичення (СПЗ), резервна позиція в МВФ.




  1. За результатами визначення світових тенденцій акумулювання та використання міжнародних золотовалютних резервів з’ясовано, що,

незважаючи на кризовий стан світової економіки, збереглася тенденція до їх нарощування. Власниками найбільших золотовалютних резервів є Китай,


Японія та Росія, на частку яких припадає більше половини міжнародних золотовалютних резервів.
Список літератури
1. Дзюблюк, О.В.. Валютна політика: підручник/ О. В. Дзюблюк. - К.:
Знання, 2007. - 422 с. - (Вища освіта ХХI століття). - ISBN 966-346-289-


    1. Марена, Т.В. Особливості формування та розподілу світових золотовалютних резервів у сучасних умовах [Текст] / Марена Т.В. // Вісник Донецького Національного Університету. – 2009. – № 1. – С. 387 – 394




    1. Журавка, Ф. О. Проблемні аспекти вибору резервної валюти при формуванні та управлінні золотовалютними резервами: світові тенденції та Україна [Текст] / Ф. О. Журавка // Вісник СевДТУ : збірник наукових праць. –– Севастополь : СевНТУ, 2008. – Вип. 92 “Економіка і фінанси”. – С. 72-77


Summary

The paper analyzes the foreign reserves in terms of gold reserves, studied problematic aspects of optimizing the structure of gold reserves as a component of foreign reserves.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка