Змістовний модуль 1



Сторінка1/6
Дата конвертації26.04.2016
Розмір0.76 Mb.
#20083
  1   2   3   4   5   6
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ТА ПРАКТИЧНИХ УМІНЬ ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З ВІДПОВІДНИХ ЗМІСТОВИХ МОДУЛІВ ТА ДИСЦИПЛІНИ В ЦІЛОМУ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

Модуль 1.

Змістовний модуль 1.
1. Гігієна як наука, її мета, зміст, задачі, зв`язок з іншими науками. Значення гігієни у практичній діяльності лікаря-стоматолога.

2. Профілактика та її різновиди. Значення знань гігієни для лікаря, зокрема лікаря-стоматолога. Взаємозв`язок лікувального і профілактичного напрямку в медицині. Поняття про донозологічну діагностику.

3. Загальнодержавна програма “Здоров'я - 2020: український вимір”, її мета, стратегічні пріоритети України в сфері охорони здоров'я, у т.ч. профілактичної медицини. Глобальна стратегія ВООЗ щодо запобігання хронічних неінфекційних захворювань.

4. Основні етапи розвитку гігієни. Роль М. Петтенкофера, С.П. Доброславіна, В.А. Субботіна та інших вчених у формуванні гігієни як науки.

5. Розвиток гігієни в Україні та найвидатніші її представники.

6. Санітарія, санітарно-епідеміологічна служба в Україні, її структура та функції.

7. Єдність дій санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних закладів у справі попередження захворювань та зміцнення здоров`я населення.

8. Вплив природних факторів і соціальних умов на організм людини та здоров`я населення. Здоров`я населення як соціально-гігієнічна проблема. Визначення поняття “здоров`я”. Біоетичні аспекти впливу навколишнього середовища на людину.

9. Екологічно-залежні та екологічно-зумовлені захворювання. основні напрямки їхньої профілактики.

10. Методи гігієнічних досліджень навколишнього середовища та його впливу на організм людини і здоров`я населення. Специфічні методи гігієни.

11. Сонячна радіація, її гігієнічне значення.

12. Основні види біологічної дії різних складових сонячного спектру, сонячне “голодування” та його профілактика. Гіперінсоляція та її профілактика.

13. Біологічна дія інфрачервоного і видимого випромінювання Сонця. Методи та одиниці вимірювання.

14. Гігієнічна характеристика ультрафіолетової частини сонячного спектру. Методи та одиниці вимірювання ультрафіолетової радіації. Поняття еритемної, фізіологічної та профілактичної дози ультрафіолетової радіації.

15. Характеристика основних штучних джерел ультрафіолетової радіації. Застосування їх для профілактики “світлового голодування” і захворювань.

16 Гігієнічне значення природного освітлення. Вплив освітлення на функції зору, стан центральної нервової системи, працездатність.

17. Методи гігієнічної оцінки природного освітлення, показники, оцінка результатів.

18. Гігієнічні вимоги до штучного освітлення приміщень. Методика гігієнічної оцінки штучного освітлення приміщень різного призначення, показники його, оцінка результатів.

19. Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення. Види та системи штучного освітлення. Освітлювальна арматура та її гігієнічна оцінка.

20. Гігієнічне значення температури повітря і радіаційної температури.

21. Гігієнічне значення вологості повітря. Методика вимірювання абсолютної та відносної вологості закритих приміщень. Нормування відносної вологості.

22. Гігієнічне значення руху повітря в приміщенні та населеному пункті. “Роза вітрів”, її використання з гігієнічною метою.

23. Мікроклімат, його параметри та різновиди. Методика визначення мікроклімату закритих приміщень. Біоетичні проблеми підтримання мікроклімату житлових і громадських приміщень

24. Гігієнічні вимоги до мікроклімату житлових і громадських приміщень, вплив на організм і методи оцінки.

25. Теплообмін організму з навколишнім середовищем. Шляхи віддачі тепла організмом при різних температурних умовах, вологості та швидкості руху повітря.

26. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, пов`язані з дією переохолоджуючого мікроклімату, їх профілактика.

27. Фізіологічні зрушення в організмі та захворювання, що спричинені дією перегріваючого мікроклімату на організм, заходи їх профілактики.

28. Атмосферній тиск, його зміни та їх вплив на організм людини. Профілактика гірської та висотної хвороби.

29. Погода. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Медичні класифікації погоди. Санітарна охорона та біобезпека атмосферного повітря.

30. Клімат і фактори, що його формують та характеризують. Характеристика і класифікація клімату з гігієнічних позицій.

31. Акліматизація, фази акліматизації. Особливості акліматизації в північних та південних регіонах.

32. Хімічний склад атмосферного повітря, гігієнічне значення окремих його складових.

33. Джерела забруднення атмосферного повітря. Вплив забрудненого повітря на здоров`я населення та санітарні умови життя. Санітарна охорона та біобезпека атмосферного повітря.

34. Вентиляція приміщень та її гігієнічне значення. Природна та штучна вентиляція.

35. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема, позитивні та негативні наслідки.

36. Гігієнічне значення води, вплив якості води та умов водопостачання на здоров`я населення, санітарні умови життя. Біоетичні проблеми водопостачання.

37. Класифікація джерел водопостачання, їх характеристика.

38. Джерела забруднення води водойм і процеси самоочищення води в них. Показники забруднення та самоочищення води водойм.

39. Вода як етіологічний фактор захворювань неінфекційної природи, в т.ч. порушень формування та стану зубо-щелепного апарату.

40. Інфекційні захворювання , що передаються водою, їх класифікація ВООЗ. Особливості водних епідемій і спалахів, їх профілактика.

41. Гігієнічне значення фтору питної води. Карієс, ендемічний флюороз умови їх виникнення та заходи профілактики.

42. Захворювання, спричинені особливостями макро- та мікроелементного складу води.

43. Ендемічний флюороз, його стадії, водно-нітратна метгемоглобінемія.

44. Показники органолептичних властивостей води, їх гігієнічне значення і використання при санітарному обстеженні джерел водопостачання.

45. Бактеріологічні та хімічні показники забруднення питної води.

46. Методи кондиціювання якості води. Коагуляція, відстоювання, фільтрація, знезараження води.

47. Фторування води як гігієнічна проблема. Взаємодія стоматологічної та санітарно-гігієнічної служби в питаннях, пов’язаних з впровадженням та реалізацією фторування води та вивченням його протикарієсної ефективності.

48. Нормування якісного складу води як один із шляхів попередження захворювань населення, пов`язаних з водним фактором. Держстандарт № 400, 2010 р.

49. Науково-технічний прогрес і забруднення води водойм хімічними речовинами. Санітарна охорона водоймищ.

50. Зони санітарної охорони джерел водопостачання, їх значення в поліпшенні якості води.

51. Гігієнічне значення ґрунту. Джерела забруднення ґрунту та його самоочищення. Забруднення ґрунту агрохімікатами, заходи його попередження. Біоетичні проблеми гігієни ґрунту.

52. Рідкі та тверді відходи населених міст, їх санітарне і епідемічне значення. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць.

53. Методи і споруди для очистки та знезараження рідких побутових стічних вод.

54. Принципи очистки населених місць. Системи та споруди для тимчасового зберігання, видалення, знешкодження та утилізації твердих відходів.

55. Сучасні методи знешкодження та утилізації твердих покидьків (заводи по їх переробці та утилізації, удосконалені звалища, методи компостування, біотермічні камери та інші).


Змістовний модуль 2.

1. Харчування як соціально-гігієнічна проблема. Основні функції харчування. Біоетичні аспекти харчування здорової людини.

2. Поняття про раціональне харчування. Принципи раціонального харчування. Принципи харчування людей різних за віком груп, професій, спортсменів. Особливості харчування студентів.

3. “Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії”.

4. Фізіолого-гігієнічне значення білків у харчуванні, потреби організму в них, основні їх джерела.


  1. Класифікація білкової недостатності. Клінічні ознаки надлишку та нестачі білку в харчовому раціоні.

6. Фізіолого-гігієнічне значення жирів у харчуванні, потреби в них. Харчові жири тваринного і рослинного походження, їх харчова та біологічна цінність.

  1. Класифікація жирних кислот. Функції ПНЖК, джерела надходження. Роль ПНЖК ω3.

8. Фізіолого-гігієнічне значення вуглеводів у харчуванні, потреби в них, основні їх джерела.

  1. Класифікація вуглеводів. Поняття про глікемічний індекс.

  2. Функції клітковини, добова потреба.

11. Фізіолого-гігієнічне значення вітамінів у харчуванні, потреби в них, основні джерела надходження.

12. Причини розвитку вітамінної недостатності.

13. Мінеральні солі (кальцій, залізо, фосфор та інші), їх фізіолого-гігієнічне значення, потреби в них. Основні джерела макро-та мікроелементів.

14. Причини недостатності мінеральних речовин в організмі. Демінералізуючі чинники.

15. Класифікація аліментарних захворювань.

16. Гігієнічне значення харчових речовин (білків, вуглеводів, мінеральних речовинах, вітамінів), продуктів харчування у профілактиці стоматологічних захворювань. Харчові карієсогенні чинники.

17. Режим харчування, його складові, наукове обґрунтування для різних груп населення та при різних умовах праці.

18. Поняття про харчовий статус, методика оцінки, різновиди.

19. Методи вивчення енерговитрат людини, одиниці енерговитрат.

20. Методи гігієнічної оцінки адекватності харчування.

21. Методика медико-гігієнічного вивчення харчування окремої людини та колективів.

22. Кількісна та якісна повноцінність харчування. Поняття про збалансованість раціону. Методика оцінки харчового раціону за меню -розкладкою.

23. Харчова та біологічна цінність харчових продуктів рослинного походження: злаки, бобові, овочі, фрукти, ягоди, використання в раціональному харчуванні.

24. Харчова та біологічна цінність продуктів тваринного походження (молока та молочних продуктів, м`яса та м`ясних продуктів, риби та рибних продуктів), їх гігієнічна оцінка.

25. Поняття про лікувально-профілактичне харчування. Продукти лікувально-профілактичного призначення. Класифікація.

26. Дієтичне харчування при лікуванні стоматологічних захворювань.

27. Харчові отруєння, класифікація, заходи їх профілактики. Поняття біобезпеки харчування.

28. Харчові токсикоінфекції, етіологія, патогенез, умови виникнення, заходи профілактики.

29. Харчові інтоксикації, етіологія, патогенез, умови виникнення, заходи профілактики.

30. Харчові отруєння продуктами, отруйними за своєю природою і продуктами, які набули отруйних властивостей при певних умовах, заходи профілактики.

31. Харчові отруєння домішками хімічних речовин до продуктів харчування, заходи профілактики.

32. Харчові мікотоксикози, заходи профілактики.

33. Методика розслідування харчових отруєнь.

34. Поняття про харчові добавки, їх класифікацію, призначення та застосування у харчовій промисловості. Поняття про біологічно-активні добавки.

35. Поняття про генетично-модифіковані продукти. Соціально-гігієнічні проблеми, пов’язані з використанням харчових добавок.

36. Гігієнічні основи організації харчування хворих у лікарнях, зокрема при пошкодженні зубо-щелепного апарату.

37. Зв’язок харчування з виникненням та розвитком основних стоматологічних захворювань.

38. Аліментарна профілактика основних стоматологічних захворювань.

39. Медико-гігієнічне обслуговування дітей та підлітків. Акселерація в сучасних умовах, гігієнічні проблеми, пов`язані з нею.

40. Методи дослідження і оцінки здоров`я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища. Критерії комплексної оцінки стану здоров’я дітей та підлітків

41. Групи здоров’я дітей, їх характеристика.

42. Чинники, що формують здоров’я дітей та підлітків, їх характеристика

43. Сучасні уявлення про акселерацію. Поняття про біологічний та календарний вік.

44. Методика гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей та підлітків, методи їх оцінки. Групи фізичного виховання

45. Гігієнічні основи організації режиму дня дітей різних вікових груп.

46. Шкільна зрілість. Поняття про режим дня, їх типи. Види діяльності.

47. Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та утримання сучасних навчально-виховних та оздоровчих установ для дітей та підлітків.

48. Гігієнічні вимоги до навчально-виховного процесу в сучасних установах для дітей та підлітків. Профілактика захворювань, пов`язаних з умовами перебування дітей та підлітків в навчально-виховних установах.

49. Гігієнічний контроль за організацією фізичного виховання і трудового навчання дітей та підлітків.
Змістовний модуль 3.

1. Гігієнічні вимоги до розміщення лікарні в населеному пункті. Вимоги до земельної ділянки та її планування. Зонування лікарняної ділянки.

2. Порівняльна гігієнічна характеристика сучасних систем забудови лікарень.

3. Внутрішньо-лікарняні інфекції, умови що призводять до їх виникнення та їх негативні наслідки. Методи і засоби профілактики.

4. Значення внутрішнього планування лікарняних закладів і відділень для забезпечення гігієнічних умов перебування хворих і праці персоналу.

5. Палатна секція, її склад, лікарняна палата, варіанти її планування і обладнання для інфекційних хворих,

6. Стоматологічна поліклініка. Гігієнічні вимоги до облаштування і експлуатації відділень терапевтичної, хірургічної і ортопедичної стоматології та зуботехнічної лабораторії.

7. Гігієнічні основи організації санітарно-протиепідемічного режиму в стоматологічних лікувально-профілактичних закладах. Профілактика внутрішньо-лікарняних інфекцій.

8. Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування, інструментарію, правила його утримання та знезараження.

9. Методи об’єктивного контролю за дотриманням гігієнічних умов в стоматологічних закладах.

10. Гігієнічна характеристика палатної секції, вимоги до набору приміщень, призначення кожного з них.

11. Гігієнічні вимоги до планування приймальних відділень лікарень. Особливості прийому інфекційних хворих, дітей, породіль. Значення планування і режиму експлуатації приймальних відділень лікарень у

12. Гігієнічні вимоги до планування, облаштування і утримання операційних блоків.

13. Праця як соціально-гігієнічна проблема. Поняття про роботу і працю. Фізична і розумова праця. Біоетичні проблеми праці. Гігієна праці медичних працівників стоматологічниз закладів.

14. Виробничі шкідливості і професійні захворювання. Класифікація виробничих шкідливостей.

15. Фізіологічні зрушення при фізичній і розумовій праці. Втома і перевтома. Основи профілактики перевтоми.

16. Важкість та перенапруженість праці, критерії, що їх характеризують, використання для регламентації умов праці.

17. Гігієнічна характеристика праці та професійної діяльності лікарів-стоматологів різного профілю та зубних техніків. Біобезпека та біоетика праці лікарів-стоматологів.

18. Вимушене положення тіла і перенапруження окремих груп м`язів як професійна шкідливість. Профілактика захворювань, що спричиняються вимушеним положенням тіла у роботі лікаря-стоматолога та зубного техніка.

19. Пил як виробнича шкідливість, джерела його утворення, дія пилу на організм в залежності від складу, концентрації, дисперсності, форми пилових частинок. Профілактика шкідливої дії пилу на організм в умовах зубо-технічних лабораторій стоматологічних поліклінік.

20. Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога та зубного техніка (ртуть, свинець, полімерні матеріали та інше). Захворювання, що ними викликаються, заходи профілактики.

21. Біологічні фактори, бактеріальне забруднення повітря і інструментарію в стоматологічному стаціонарі, профілактика їх шкідливої дії.

22. Шум як виробнича шкідливість, його фізична характеристика, вплив на організм людини. Загальні принципи нормування шуму на виробництві, зокрема на робочому місці стоматолога в умовах стоматологічної поліклініки (кабінету).

23. Профілактика “шумової” хвороби та інших захворювань, що викликаються дією чинників хвильової природи на організм в умовах лікувально-профілактичних закладів, зокрема стоматологічного профілю.

24. Вібрація як виробнича шкідливість, вплив на організм, заходи профілактики, зокрема на робочому місці лікаря-стоматолога.

25. Виробничі отрути, шляхи надходження їх в організм. Патологія, що спричиняється їх дією. Методика розслідування професійних отруєнь, заходи їх профілактики.

26. Гострі і хронічні професійні отруєння. Виробничі отрути в роботі лікаря-стоматолога та зубного техніка.

27. Мікроклімат на виробництві. Захворювання, що спричиняються дією несприятливих мікрокліматичних умов на організм. Загальні принципи нормування мікроклімату в виробничих приміщеннях.

28.Основні принципи профілактики професійних захворювань..

29. Гігієнічні засади здорового способу життя. Особиста гігієна в сучасних умовах.

30. Гігієна тіла та порожнини рота. Засоби гігієни порожнини рота та їх гігієнічна оцінка.

31. Значення і шляхи профілактики гіпокінезії в сучасних умовах. Гігієнічні вимоги до місць занять фізичною культурою.

32. Загартування як елемент особистої гігієни. Принципи загартування.

33. Гігієнічне значення режиму дня. Гігієна відпочинку і сну.

34. Медико- соціальне значення шкідливих звичок, попередження їх виникнення.

35. Гігієна розумової праці.

36. Гігієнічні вимоги до тканин, одягу та взуття. Порівняльна гігієнічна характеристика натуральних і синтетичних тканин.

37. Поняття про іонізуюче випромінювання, дози і одиниці їх вимірювання. Якісна та кількісна характеристика іонізуючих випромінювань та їх джерел.

38. Класифікація іонізуючих випромінювань за природою та походженням.

39. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Сучасні уявлення про її механізми, умови від яких вона залежить, її особливості.

40. Умови, що визначають радіаційну небезпеку при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.

41. Особливості радіаційної небезпеки і захисту персоналу при роботі з відкритими та закритими джерелами іонізуючих випромінювань в лікувально-профілактичних закладах.

42. Забезпечення захисту персоналу рентгенівських відділень (кабінетів). Радіаційний контроль, його види. Заходи захисту від надмірного рентгенівського опромінення.

43. Поняття про комбіновану, комплексну та поєднану дію шкідливих факторів. Особливості іхньої дії на організм лікарів-стоматологів і зубних техніків.

44. Радіаційна безпека пацієнтів та персоналу при рентгенологічних дослідженнях у стоматології. Принципи радіаційної небезпеки.

45. Основні види променевих уражень організму, умови їх виникнення, заходи профілактики. Біоетичні аспекти впливу радіаційного чинника на людину.

46. Поняття про надзвичайні ситуації, природні та антропогенні катастрофи.

47. Екологічні та медичні наслідки катастроф, зокрема Чорнобильської катастрофи.

48. Санітарно-гігієнічні заходи в осередку надзвичайних ситуацій.

Практичні навички та вміння, якими повинен володіти студент в результаті вивчення гігієни та екології




  1. Оцінювати показники мікроклімату закритих приміщень, в т.ч. стоматологічних закладів (температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури).

  2. Визначати стан природного освітлення закритих приміщень, в т.ч. стоматологічних закладів (світловий коефіцієнт, коефіцієнт природного освітлення та ін.); давати йому гігієнічну оцінку.

  3. Визначати стан штучного освітлення закритих приміщень, в т.ч. стоматологічних закладів (рівень освітленості, рівномірність його тощо); давати йому гігієнічну оцінку.

  4. Визначати інтенсивність ультрафіолетової радіації біологічним методом, розраховувати її еритемну та профілактичну дозу.

  5. Оцінювати рівень шуму в приміщення за результатами досліджень.

  6. Давати гігієнічну оцінку забрудненню повітря пилом, хімічними сполуками, мікроорганізмами за результатами лабораторних досліджень.

  7. Давати гігієнічну оцінку стану повітряного середовища приміщення за даними лабораторного дослідження.

  8. Тлумачити метеорологічні, синоптичні і геліогеофізичні показники погоди, визначати медичний тип її, складати медичний прогноз і давати рекомендації щодо профілактики геліометеотропних реакцій.

  9. Давати гігієнічну оцінку якості води на підставі результатів обстеження джерела водопостачання і лабораторного аналізу відібраних проб.

  10. Визначати оптимальну концентрацію фтору для фторування води в конкретних геохімічних і кліматичних умовах.

  11. Оцінювати санітарний стан ґрунту за результатами обстеження території і бактеріологічного та гельмінтологічного аналізу проби.

  12. Уміти проводити санітаре обстеження лікувально-профілактичних закладів, зокрема стоматологічних поліклінік і кабінетів, давати гігієнічні рекомендації щодо поліпшення їх санітарного стану.

  13. Оцінювати санітарний режим операційної, перев’язочної, палатної секції, лікарняної палати, давати рекомендації по поліпшенню його санітарного стану.

  14. Давати гігієнічну оцінку повноцінності харчування за меню-розкладкою, та рекомендації щодо його поліпшення.

  15. Розраховувати добові енерговитрати конкретної людини чи закритого колективу (традиційним методом та згідно рекомендацій ВООЗ) та визначати потреби організму (закритого колективу) в харчових речовинах.

  16. Визначати, оцінювати харчовий статус людини, діагностувати аліментарні захворювання, визначати причини порушень статусу, встановлювати зв’язок з стоматологічними захворюваннями.

  17. Вміти проводити розслідування харчових отруєнь, оформляти відповідну медичну документацію.

  18. Визначати важкість, напруженість праці за результатами досліджень, давати рекомендації по попередженню перевтоми та оздоровленню умов праці, зокрема медичного персоналу стоматологічних поліклінік (кабінетів).

  19. Вміти проводити розслідування професійних отруєнь, оформляти відповідну медичну документацію.

  20. Давати гігієнічну оцінку фізичному розвитку дітей і підлітків, визначати приналежність конкретної дитини до відповідної групи здоров’я, давати рекомендації по її оздоровленню.

  21. Оцінювати профіль фізичного розвитку дітей та підлітків, давати рекомендації по поліпшенню їх здоров’я.

  22. Давати гігієнічну оцінку навчальним приміщенням, шкільним меблям, визначати відповідність їх віковим та антропометричним показникам дітей і підлітків.

  23. Організовувати і складати плани проведення періодичних медичних оглядів і обстежень працівників лікувально-профілактичних закладів (рентгенологів, зубних техніків та ін.), давати рекомендації по їх оздоровленню.

  24. Володіти методами проведення санітарно просвітньої роботи серед різних груп населення.

  25. Оцінювати радіологічну обстановку в рентгенологічних відділеннях та кабінетах, давати гігієнічні рекомендації по усуненню надмірного опромінення персоналу.




    СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

    З «ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ»

    ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІІ КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

1. Одержання еритемної дози ультрафіолетового випромінювання від лампи ЛЕ-30 забезпечується упродовж 4 хв на відстані 2 м від джерела. Розрахуйте, яка тривалість опромінення повинна бути для отримання профілактичної дози на відстані 4 м від лампи.

2. Для санації повітря в шкільному класі (площа 50 м2, висота 3,5 м) в період епідемії грипу використовували опромінювач з прямою ртутно-кварцевою лампою ПРК упродовж 1 год. Посів повітря до і після опромінювання здійснювали приладом Кротова (швидкість посіву 20 л/хв упродовж 10 хв) на м’ясо-пептонний агар з подальшим термостатуванням упродовж 24 год. Дати гігієнічну оцінку ефективності санації, якщо до санації проросло 65 колоній, а після - 12.

3. Повторюваність вітрів у населеному пункті за останні 10 років становить: Пн.- 13 %, Пн.С – 18 %, ПнЗ – 8 %, С – 11 %, З – 18 %, ПдС – 5 %, ПдЗ – 5 %, Пд. – 7 %, штиль – 20 %. Накресліть розу вітрів та запропонуйте найбільш доцільне місце для розміщення стоматологічної поліклініки.

4. Доросла людина в стані спокою здійснює упродовж 1 хв 18 дихальних рухів з об’ємом кожного видоху 0,5 л. Розрахувати годинний об’єм видихнутого повітря і вміст у ньому вуглекислого газу, якщо середня частка СО2 у видихуваному повітрі становить 4,18 %.

5. У лікарняній палаті хірургічного відділення окиснюваність повітря становить 8 мг О23, концентрація СО2 – 0,007%, загальне мікробне обсіменіння у межах норми (1500 у м3). Дайте санітарно-гігієнічне заключення щодо якості повітряного середовища лікарняної палати.

6. Для питного водопостачання використовують воду, яка містить 20,5 мг/дм3 нітратів, 0,2 мг/ дм3 фтору, 0,2 мг/ дм3 заліза , загальна жорстксть – 7 ммоль/дм3, загальне мікробне число 110 КУО/см3, загальні коліформи – 10 КУО/см3. Зробіть санітарно-гігієнічний висновок про небезпеку для населення тривалого споживання даної води.

7. Для питного водопостачання використовують воду, яка містить 15 мг/ дм3 нітратів, 3,5 мг/ дм3 фтору, 0,9 мг/ дм3 міді , загальна жорсткість –5 ммоль/дм3, смак – 4 бали, кишкові гельмінти – 3 у 50 м3, E.coli – 50 КУО/100см3. Зробіть санітарно-гігієнічний висновок про можливість споживання даної води.

8. Для питного водопостачання використовують воду, яка містить 65 мг/ дм3 нітратів, 2,5 мг/ дм3 фтору, 1,3 мг/ дм3 міді , загальна жорсткість – 8,5 ммоль/дм3, смак – 3 бали, кишкові гельмінти – 5 у 50 м3, E.coli – 40 КУО/100см3. Зробіть санітарно-гігієнічний висновок про можливість споживання даної води.

9. Серед населення селища М. виявлено пігментованість емалі зубів, яка проявляється появою крейдоподібних або жовто-коричневих плям, спостерігаються випадки генералізованого остеосклерозу з кальцифікацією міжхребцевих зв'язок. Виникнення цих симптомів повязують із споживанням води з артезіанської свердловини. При лабораторному дослідженні проби води встановлено: залізо – 0,004 мг/дм3, фтор – 5 мг/дм3, нітрати – 47 мг/дм3, свинець – 0,001 мг/дм3, натрій – 15 мг/дм3, сульфати – 200 мг/дм3.

1. Вміст у воді якого хімічного елементу не відповідає нормативам ДСанПіН № 400, 2010 р?

2. До якого захворювання може привести використання такої води?

3. Вкажіть, які профілактичні заходи потрібно проводити.

10. Дані аналізу грунту, відібраного з території шкільного майданчика: мікробне число - 5·104 в 1 г, титр анаеробів – 0,001 г, число яєць гельмінтів – 70 в 1 кг, природний рівень радіаційної активності грунту перевищений у 2 рази, вміст свинцю на ріні 30 ГДК. Зробити висновок про ступінь забруднення грунту.

11. Аналіз грунту показав наявність у ньому пестицидів: карбофос 13 мг/кг (ГДК = 2 мг/кг), ділор 6,5 мг/кг (ГДК = 0,5 мг/кг). Зробити висновок про ступінь забруднення грунту пестицидами.

12. Аналіз грунту показав, що природний рівень радіаційної активності грунту перевищений у 1,5 рази. Зробити висновок про санітарний стан грунту за показниками радіаційної безпеки.

13. У повітрі гіпсовочної стоматологічної лабораторії вміст пилу розміром 6 мкм знаходиться на рівні 4,1 ГДК, концентрація парів ртуті - 0,08 мг/м3, що перевищує ГДК у 8 разів. Дати мотивоване санітарно-гігієнічне заключення щодо ступеня забруднення повітря та запропонувати оздоровчі заходи.

14. У ливарному цеху фізична праця поєднується з несприятливими метеоумовами: температура повітря + 40,0-50,0о С, інтенсивне інфрачервоне випромінювання, вологість повітря становить 75 %. У одного із робітників лікар медпункту виявив гіперемію обличчя, вологість шкіри, сильне потовиділення, поверхневе дихання з ЧД — 50 за 1 хв, пульс 100 уд. за 1 хв, слабкого наповнення, температура тіла + 38,5оС. Дайте гігієнічне заключення про температурно-вологісний режим умов праці робітника, а також вкажіть який шлях теплавіддачі переважає за даних умов.

15. Жінка – 32 роки, маса тіла 60 кг, зріст 1,68 м, група фізичної активності ІІІ. Визначити середньодобові енерговитрати та індивідуальні потреби в основних харчових речовинах (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни).

16. Чоловік – 20 років, маса тіла 70 кг, зріст 1,70 м, група фізичної активності І. Визначити середньодобові енерговитрати та індивідуальні потреби в основних харчових речовинах (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни).

17. До санітарно-епідеміологічної станції влітку надійшло термінове повідомлення про масове захворювання дітей у санаторії. Захворювання розпочалося через 3-4 години після святкового обіду. У 110 дітей з’явилися головні болі, нудота, блювота, сильні болі в епігастрії та животі, пронос. Температура тіла була нормальною або субфебрильною, у декількох дітей 38,0-38,5°С. За результатами санітрано-епідеміологічного розслідування встановлено, що до святкового обіду дітям напередодні приготували тістечка із заварним кремом, котрі зберігалися до ранку в холодильній камері, а потім від ранку до обіду – в приміщенні кондитерського цеху. Встановлено, що опівночі було відключено подачу електричного струму до санаторію на 4 години. При медичному огляді кухарів виявлено, що кухар кондитерського цеху мала катаральні ознаки верхніх дихальних шляхів.


    1. Яке, на Вашу думку, харчове отруєння мало місце у даному випадку?

    2. Назвіть причини, що призвели до харчового отруєння.



3. Назвіть принципи профілактики харчових отруєнь мікробної етіології.

18. У хворого наявні клінічні ознаки: безсоння, пригніченість, дратівливість, сухість і блідність, язик сухий, яскраво-червоний, болючий, з тріщинами та гіпотрофією сосочків, лущення шкіри. Лабораторні дані: вміст у крові – вітаміну С – 30 мкмоль/л, піродиксину – 0,4 мкмоль/л, ніацину – 4 мкмоль/л, у добовій сечі -N - метилнікотинаміду – 9 мкмоль, вітаміну С – 75 мкмоль.



    1. Недостатність яких вітамінів зумовили виникнення зазначених симптомів.

    2. Дайте рекомендації щодо аліментарної профілактики зазначеного стану хворого.

18. У травні місяці в інфекційну лікарню було госпіталізовано сім’ю: батьків і двох дітей віком 6 і 8 років. Клінічна картина: загальна слабкість, головокружіння, блювота, біль в ділянці шлунка, блідість шкіри, пульс слабкий, брадикардія. Після надання медичної допомоги стан батьків покращився, діти залишилися у важкому стані. На другий день в дітей пожовтіли склери, шкіра обличчя і всього тіла, з’явився сильний головний біль. Після відповідного лікування через 20 днів діти видужали. З анамнезу виявилося, що захворювання розпочалося через 8 годин після вживання в їжу свіжих грибів, котрі було куплено на ринку. Гриби засмажили на олії без додаткової попередньої обробки.

    1. Дайте заключення про характер захворювання та причини його виникнення.

    2. Які дії лікаря мають бути у даній ситуації?

    3. Назвіть заходи профілактики аналогічних захворювань.

    19. З добовим раціоном харчування чоловік отримує 70 г білка. Співвідношення між білками, жирами і вуглеводами складає 1:1:5. Скільки жирів (г) і вуглеводів (г) у раціоні чоловіка?



20. Захворіло 5 чоловік через 12 год. після вживання відвареного м’яса, салату з огірків та консервованих грибів домашнього приготування. Клінічні ознаки захворювання: слабкість, блювота, пронос, температура тіла нормальна, через 6 год. з’явилась сухість у роті, утруднене ковтання, хрипкий голос, опущення повік.

  1. Для якого харчового отруєння характерні ці клінічні ознаки?

  2. Що могло стати причиною харчового отруєння?

    3. Перелічіть заходи профілактики цього захворювання.

21. Допустима добова доза нітратів складає 5 мг/кг. З добовим харчовим раціоном дитина масою тіла 20 кг отримала 300 мг нітратів (тобто допустиме добове надходження для дорослої людини).

  1. Обчисліть фактичну добову дозу нітратів, що отримала дитина.

  2. Яке захворювання може викликати надмірне надходження нітратів і нітритів в організм дитини.

  3. Назвіть основні принципи профілактики харчових отруєнь, що можуть бути спричинені домішками хімічних речовин.

22. Призначити лікувально-профілактичне харчування працівникам, робота яких пов΄язана із застосуванням ртутьвмісних препаратів. Обгрунтуйте призначення.

23. При аналізі навчального розкладу для 8 класу середньої школи із 6-денною формою навчання встановлено, що тижневе навантаження – 32 години, складні предмети – на 2 і 3 уроках, уроки праці і математики спарені, тривалість перерв – 10 хв. (малих) і 20 хв. (великих). Які порушення мають місце в розкладі? Дайте гігієнічні рекомендації щодо їх усунення.

24. Оцініть (за шкалою регресії) фізичний розвиток дівчинки 12 років за антропометричними даними: зріст - 158 см, маса тіла – 45, 5 кг, обвід грудної клітки – 70,9 см. Шкала регресії за зростом вказує, що при довжині тіла 158 см маса тіла має бути 47,9 кг, обвід грудної клітки – 75,2 см. Частки сигми коефіцієнтів регресії для маси тіла і обводу грудної клітки відповідно дорівнюють 5,93 і 5,09.

25. Дівчинка 12 років має фізичний розвиток “нижче середнього’’, в анамнезі часті гострі респіраторні захворювання, формується вада серця, ревматизм в стадії ремісії. Проба на дозоване фізичне навантаження: пульс, частота дихання та артеріальний тиск приходять до норми за 12 хвилин після закінчення проби. До якої групи здоров’я слід віднести дівчинку?

26. У спеціалізованій середній школі з поглибленим вивченням ряду предметів іноземною мовою заплановано проведення комплексної контрольної роботи з французької мови та літератури. Який день тижня є оптимальним для проведення цього заходу? Обґрунтуйте свою відповідь.

27. При експертизі проекту дитячого комбінату на 240 місць встановлено, що він розташований всередині житлового кварталу На ділянці передбачені групові майданчики, город-ягідник, господарський майданчик, зелені насадження. Площа озеленення складає 10 м2 на одну дитину. Ясла-сад розташовані в одному двоповерховому будинку, де передбачені групові з набором приміщень: приймальня (роздягальня), спальня, групова (ігрові), туалет. Дайте оцінку плануванню дитячої дошкільної установи.

28. Дайте гігієнічне заключення щодо організації уроку математики у 4-му класі: підготовча частина тривала 12 хв., основна - 20 хв.; щільність уроку склала 82 %. З 10-ї хвилини увага 10 учнів із 30 в класі розсіювалась, з 20-ї хвилини констатувалось активне відволікання 15 учнів. Температура повітря 24°С, відносна вологість - 82%.

29. Учні ІІІ класу до кінця третьої чверті не набули навиків швидкого читання, відмічають частий головний біль, подразнюваність та втому на уроках. У 3% учнів відмічена міопія, у 2 % – перша стадія сколіозу. При перевірці класу встановлено: площа класу – 32 м2, учнів – 35, парти розташовані в 4 ряди, 25 % парт не відповідають зросту учнів, перша парта розміщена на відстані 1 м від дошки, освітлення лівостороннє, СК = 1/8, КПО – 1,18 %. Дайте гігієнічне заключення, щодо обладнання та улаштування класу, розробіть рекомендації з оптимізації умов навчання.

30. Класна кімната для учнів старших класів загальноосвітньої школи на 300 учнів має площу 40 м2. В класі навчаються 34 учні. Співвідношення сторін 1:1 при глибині кімнати 6,2 м і довжині 6,45 м. Висота кімнати 3 м. Дайте гігієнічну оцінку відповідності планування класу кількості учнів.

31. Середня школа на 489 учнів розташована всередині мікрорайону. Земельна ділянка огороджена решітками. На ділянці є спортивна площадка, учбово-дослідницька і господарська зони. Площа озеленення займає 25% від площі ділянки. Відстань від будівлі до червоної лінії 28 м. Шляхи підходу учнів пересікають проїжджу частину магістральної вулиці. Навчальні приміщення розташовані по одній повздовжній стіні коридору, а друга сторона світлонесуча. Виділені навчальні секції для учнів 1-х класів, 2-4 класів, 5-9 класів, 10-11 класів. Оцініть планування і набір приміщень школи і дайте не­обхідні рекомендації.

32. Виміряна дозиметром потужність дози гамма-випромінювання на віддалі 20 см в радіологічному відділенні становить 3 мбер/год. Дайте оцінку радіаційної небезпеки за умови, що час опромінення осіб категорії А за рік становить 1700 год.

33. Після тижневої експозиції покази індивідуального дозиметра відповідають дозі 9 мР. Дозиметр в процесі виконання робіт був зафіксований на передпліччі лаборанта радіологічного відділення стоматполіклініки. Дайте оцінку індивідуальної дози опромінення лаборанта за умови 50 робочих тижнів в рік.

34. Ввібрана доза фотонного випромінювання становить 10 рад. Обчисліть цю дозу в рентгенах.

35. Площа земельної ділянки районної лікарні на 150 ліжок становить 2,25 га. Відсоток забудови ділянки – 17 %, озеленення – 58 %. Лікарняна ділянка має чотири в’їзди. Палатні корпуси розташовані на відстані 20 м від найближчого житла. Санітарні розриви між палатними корпусами становлять не більше 20 м. Дайте гігієнічну оцінку площі земельної ділянки, планування та санітарного благоустрою лікарні, запропонуйте оздоровчі заходи.

36. На земельній ділянці міської лікарні загального типу на 500 ліжок площею 40000 м2 виділені наступні зони: лікувального корпусу для неінфекційних хворих, лікувального корпусу для інфекційних хворих, поліклініки, патологоанатомічного корпусу, господарська, а також загальна для обох лікувальних корпусів садово-паркова зона площею 5000 м2. Відсоток забудови ділянки – 25 %, озеленення – 40 %. Дайте гігієнічну оцінку площі земельної ділянки, планування та санітарного благоустрою лікарні, запропонуйте оздоровчі заходи.

37. Після роботи у полімеризаційній зуботехнічної лабораторії у лікаря-стоматолога з’явився головний біль, слабкість. При лабораторному дослідженні в крові визначався карбоксигемоглобін. Дайте гігієнічну оцінку щодо якості повітряного середовища приміщення.

38. Хірург районної лікарні 80% робочого часу знаходиться в позі стоячи, з них біля 40% у статичній фіксованій позі. Кожні 1,5-2 год. роботи і після кожної операції робить 10-15- хвилинні перерви. За даними місцевої санепідстанції температура в операційній влітку становить 24-25С, взимку – 17-18С, відносна вологість 55%, швидкість руху повітря 0,15 м/с. У повітрі операційної наприкінці кожної операції вміст вуглекислого газу сягає 1,1%0, мікроорганізмів –1500 у м3, при застосуванні маскового наркозу виявляються закис азоту в концентрації 6-10 мг/м3 та фторотан -30 мг/м3. Загальна штучна освітленість операційної становить 300 лк, освітленість операційного поля – 3000 лк.

39. Визначити характер несприятливої дії режиму праці та відпочинку, умов праці на стан здоров’я хірурга і запропонувати оздоровчі заході. Дати гігієнічну оцінку елементів санітарного режиму лікарні, запропонувати обґрунтовані оздоровчі заходи.

40. У гострих дослідах на білих щурах вивчалася комбінована дія речовин А і В. Встановлено, що ЛД50 суміші речовин у співвідношенні 1:1 за їх індивідуальними ЛД50 становить 861,5 мг/кг. У разі індивідуальної дії парціальні дози зазначених речовин викликають ефекти (Е), відповідно, ЕА = 0 % і ЕВ = 11,6 %. Визначте характер комбінованої дії речовини за сумою ефектів.

41. При обстеженні приміщень зуботехнічної лабораторії виявлено, що концентрація метилметакрилату свинцю, СО перевищують їхні ГДК у повітрі робочої зони, температура повітря 260С– 280С за вологості 30 %, на робочому столі зубного техніка не працювала витяжка, шум від електрошліфомотору перевищували ГДР.



  1. До яких захворювань у зубних техніків можуть призвести порушення гігієнічних нормативів?

  2. Які повинні бути ГДК зазначених хімічних речовин, показники мікроклімату та ГДР шуму у приміщеннях лабораторії?

  3. Обґрунтувати і запропонувати загальні та індивідуальні заходи профілактики впливу виробничих шкідливостей на зубних техніків та заходи їх оздоровлення

    42. В операційній загальнохірургічного профілю, площею 36 м2, розташовано два операційні столи. Загальна освітленість 400 лк, освітленість операційного поля 5000 лк, орієнтація вікон операційної - південно – західна, вентиляція операційної проводиться за рахунок штучної припливної вентиляції. Дати гігієнічну оцінку планування та санітарного благоустрою операційної, запропонувати обґрунтовані оздоровчі заходи.

    43. Визначте, чи відповідає гігієнічним нормативам та умовам праці хірургічних бригад операційна на 2 операційних столи: площа 30 м2, висота 3 м, одне вікно розмірами 2,5 х 2 м орієнтоване на північний схід, припливно-витяжна вентиляція з кратністю повітрообміну в обох напрямках 1,5 рази за годину.

    44. Інфекційна лікарня обладнана боксами загальною площею 27 м2, у кожному з яких розташовано по 3 ліжка. Для вентиляції приміщень використовується витяжна система від кожного боксу. Централізована система водопостачання передбачає подачу води в кількості 350 л на одного хворого. Очищення знезараження стічних вод здійснюється на загальноміських очисних спорудах. КПО (коефіцієнт природної освітленості) – 1%, світловий коефіцієнт – 1:6, загальна штучна освітленість 100 лк. Дайте гігієнічну оцінку площі та місткості боксів, санітарно-технічного благоустрою (вентиляція, водопостачання, освітлення). Запропонуйте обґрунтовані оздоровчі заходи.


ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

З “ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ”

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 2 КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ




  1. Санацію повітря стоматологічного кабінету поліклініки проводили за допомогою штучних джерел ультрафіолетового випромінювання. Для оцінки ефективності санації використали показник - коефіцієнт ефективності санації. Вкажіть мінімальне значення даного показника, яке свідчить про ефективну санацію повітря.

А. Не менше 5

Каталог: files -> kafedry -> ge-z-kurs
kafedry -> Методичні вказівки до практичних занять з терапевтичної стоматології для студентів ІІІ курсу
kafedry -> Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького «затверджую»
kafedry -> Імені данила галицького
kafedry -> Міністерство охорони здоров‘я україни львівський національний медичний університет
kafedry -> Робоча програма з навчальної дисципліни ортопедична стоматологія для студентів III курсу вищих медичних навчальних закладів
kafedry -> Методичні вказівки до практичних занять для студентів медичного, стоматологічного, фармацевтичного факультетів
kafedry -> Методичні рекомендації з курсу «Історія української культури»
kafedry -> Міністерство охорони здоров’я україни львівський національний медичний університет імені данила галицького «затверджую»
kafedry -> Програма навчальної дисципліни «медичне правознавство» для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації
ge-z-kurs -> Міністерство охорони здоров’я України львівський національний медичний університет імені данила галицького


Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5   6




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка