Змістовий модуль № Патохімія органів і тканин



Сторінка12/12
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.91 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

С. Бензодіазепіни


D. Трициклічні антидепресанти.

Е. Нейропептиди.


4. Токсин правцю викликає тонічне напруження скелетних м`язів і судин тому, що пригнічує секрецію із нервового закінчення нейромедіатора:

А. ГАМК.

В. Норадреналіну.

С. Ацетилхоліну.

D. Гліцину

Е. Глутамату.


5. Які з імуноглобуліныв забезпечують імунний захист новонароджених:

А. IgA


В. IgG

С. IgE


D. IgD

Е. IgM
Ситуаційні задачі



  1. Хворий після вживання жирної їжі відчуває нудоту, млявість, а з часом з’являються ознаки стеатореї. На що це вказує? Про нестачу яких факторів травлення жирів це свідчить і яка їх функція при цьому?

  2. У хворого з гострим респіраторним захворюванням утворюється велика кількість липкого харкотиння, що утруднює дихання. Які ферменти використовуються для розрідження слизу і який механізм їх дії?

  3. При огляді хворого виявлено загальне виснаження, відсутність апетиту, скарги на біль по ходу нервів, параліч обох ніг. Значний час пацієнт харчувався полірованим рисом. Про авітаміноз якого вітаміну можна думати?

  4. Пацієнт М. скаржиться на болі в області шлунка, втрату апетиту, загальну слабість. У сечі пацієнта виявлено підвищення рівня уропепсиногену. Про що свідчить даний показник?

  5. Хворого 60 років із сильними болями у лівій половині грудної клітки, задишку, госпіталізовано у терапевтичне відділення. Результати лабораторних аналізів АсТ – 289 од (при нормі 8 – 40 од), ЛДГ – 15 мкмоль/год. мл (норма 0,8 – 4,0). АлТ – 56 од. (при нормі 35 од). Який діагноз можна передбачити на основі проведеного лабораторного обстеження?

  6. Глутамінова кислота, яка транспортується кров’ю до тканини мозку, перетворюється там на глутамін, який можна виявити у крові, що витікає з мозку. Визначенням глутамінової кислоти і глутаміну встановлено, що насправді в мозку виробляється більше глутаміну, ніж може утворитися з глутамінової кислоти, що доставляється кров’ю. Звідки береться ця додаткова кількість глутаміну? Яке фізіологічне значення цих перетворень і як вони відбуваються?

  7. Хворий при опіках знаходиться під загрозою тромбів у кровоносних судинах в результаті підвищення зсідання крові.Тромбоутворення може проходити і при інших захворюваннях. Який полісахарид можна використати для попередження у творення тромбів?

  8. Для лікування хламідіозу хворій призначено препарат Ронколейкін (рекомбінантний інтерлейкін-2). Який механізм його дії?


Питання по засвоєнню практичних навичок


              1. Які загальні принципи клініко-біохімічної оцінки результатів обстежень?

              2. Які принципи лежати в основі флюорометрії та колореметричних методів дослідження?

              3. Які помилки мають місце під час приведення лабораторних досліджень?

              4. Вказати методи кількісного визначення білків.

              5. Які показники порфіринового обміну мають діагностичне значення, та як їх визначають?

              6. У чому полягає принцип кількісного визначення глікозильованого гемоглобіну у крові?

              7. У чому полягає суть методу цукрового навантаження?

              8. Який метод визначення цукру в крові є більш специфічний та технічно простий у використанні: редуктометричнй чи колориметричнй?

              9. На чому базується принцип методу визначення холестерину і можливі похибки при проведенні і аналізі результатів визначення?

              10. У чому полягає принцип методу та діагностичне значення визначення -глутамілтрансферази.

              11. Яке діагностичне значення має визначення лужної фосфатази та креатинінфосфокінази і ізоферменту МВ?

              12. Як забезпечити забезпечення організму вітаміном С, і яка кількість цього вітаміну виводиться з сечею за добу здоровою людиною?

              13. Який прнцип кількісного визначення вітаміну Р і С?

              14. Принцип визначення Na+, K+, Ca 2+, Cl- у біологічних рідинах?

  1. Як розраховують активність пепсину в шлунковому соку?

  2. Наявність якого фермента у шлунковому соку є діагностичною ознакою для виявлення Н.pylori?

  3. На чому базується визначення активності амілази сечі за методом Каравея?

  4. Що приймають за одиницю діастази сечі згідно методу Каравея?

  5. Як розподіляються трансамінази в органах і тканинах?

  6. На чому грунтується принцип методу визначення аспартатамінотрансферази і лактатдегідрогенази?

  7. Яку реакцію каталізує аскартат амінотрансфераза?

  8. Про що свідчать отримані Вами показники ферментної активності?

  9. На чому грунтується принцип методу визначення активності церулоплазміну в сироватці крові?

  10. Про що свідчить отриманий Вами показник активності церулоплазміну?

  11. У чому полягає принцип методу визначення білка в сечі.

  12. Яке діагностичне значення має визначення білка в сечі.

  13. Яке діагностичне значення має визначення креатиніну в сечі

  14. За допомогою якої реакції можна виявити цистинурію.

  15. За допомогою яких методів можна оцінювати активність ферментів І фази детоксикації?

  16. За допомогою яких методів можна оцінювати активність ферментів ІІ фази детоксикації?

  17. Який принцип визначення антипірину у біологічних рідинах за методом Вrodie ?

  18. Як визначити період піввиведення антипірину з організму?

  19. В чому полягає принцип методу концентрації заліза в плазмі крові?

  20. При яких патологічних станах збільшується кількість заліза в плазмі крові?

  21. На чому базується принцип визначення протромбінового часу крові?

  22. Яке діагностичне значення має визначення протромбінового часу крові?

  23. В чому полягає принцип методу визначення циркулюючих імунних комплексів?

  24. Яке діагностичне значення має визначення ЦІК у крові?


Література


  1. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. (Посібник для студентів медичних вузів) / За ред. Склярова О.Я. – Львів. Світ. – 2006. – С. 4 – 41.

  2. Біохімічний склад рідин організму та їх клініко – діагностичне значення. Довідник / За ред. Склярова О.Я. – Київ: Здоров’я, 2003. – 192 c.

  3. Губський Ю.І. Біологічна хімія. – Київ; Вінниця: Нова книга, 2007. – С. 9 – 11; 18 – 41.

  4. Скляров О.Я., Сольскі Я., Великий М.М. та ін.. Біохімія ензимів. Ензимодіагностика. Ензимопатологія. Ензимотерапія. – Львів: Кварт, 2008. – 218 с.

  5. Змушко Е.И. Клиническая иммунология: руководство для врачей. СПб.: Питер, 2001. – 576 с.

  6. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике. – Минск: Беларусь, 2000. – С. 300-305.

  7. Клінічна біохімія/За ред. Склярова О.Я. - Київ: Медицина, 2006. – 432 с.

  8. Клиническая иммунология и алергология / Под ред. Г.Лолора мл., Т.Фишера, Д. Адельмана. М.: Практика, 2000. – 582 с.

  9. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия. М.: Мир, 2000. – С. 298-313.

  10. Кучеренко М.Є., Бабенюк Ю.Д., Войціцький В.М. Сучасні методи біохімічних досліджень. К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 424 с.

  11. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. – Москва: Мир, 2004. – 414 с.

  12. Пфлейфэр Дж. Наглядная иммунология. М.: ГЭОТАР Медицина, 2002 – 97с.

  13. Скляров О.Я., Фартушок Н.В., Сойка Л.Д., Смачило І.С.. Біологічна хімія з біохімічними методами дослідження. – К.: Медицина, 2009. – С. 3 – 14; 71 – 88.

  14. Цыганенко А.Я., Жуков В.И., Мясоедов В.В., Завгородний И.В. Клиническая биохимия. – М.: Триада-Х, 2002. – С. 49-70.

  15. Юрковский О.И., Грицюк А.М. Клинические анализы в практике врача. К.: Техника, 2000. – 110 с.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка