Зміст Вступ 8 розділ І реалізація уроків інформатики в початковій школі 11



Скачати 363.83 Kb.
Сторінка2/6
Дата конвертації15.04.2016
Розмір363.83 Kb.
1   2   3   4   5   6

РОЗДІЛ І Реалізація уроків інформатики в початковій школі

1.1 Необхідність впровадження інформатики в молодших класах


Однією з методологічних умов технології навчання, яка забезпечує управління процесом розвитку знань і різноманітних властивостей особистості учня в навчальному процесі, є організація самостійної навчальної діяльності учнів з розв'язання цілої низки індивідуальних проблемних завдань. Власна пошуково-творча діяльність учнів супроводжується розвитком мотивації навчально-пізнавальної діяльності та підготовкою до вибору професії; послідовним "введенням" учнів у ситуації розв'язування складних творчих завдань, допомогою в оволодінні необхідними навичками навчальної праці та вольовими діями; "співтворчістю" і формулюючим діалогом учителів і учнів у процесі розв'язування завдань, розвитком більш загальних умінь і т.п., більш складних структур розумової діяльності [3].

Інформатика, на мій погляд, як ніякий інший предмет спонукає до використання методик розвивального навчання.

Навчання за допомогою комп’ютера дає більш ширші можливості передачі інформації. Будь-яке навчання пов’язано із сприйняттям, аналізом та накопиченням інформації. Як відомо людина в змозі сприймати звукову і чуттєву інформацію. Кожна людина надає перевагу одному з видів сприйняття і за цією ознакою відносяться психологами до аудіалів, візуалів або кінестетиків. Наочність, можливість побачити відіграє велику роль у зацікавленості й розумінні матеріалу. Тому традиційні плакати, стенди, роздаткові картки можуть бути замінені яскравою комп’ютерною графікою і навіть рухомими динамічними моделями процесів, що розглядаються. Якщо учень працює з програмою індивідуально, що підкреслюється ще й чуттєвий аспект отримання інформації, важливий для кінестетиків.

Дитина сама керує швидкістю подачі інформації і за можливостями програми, її обсягом і глибиною. А дотики до клавіатури створюють відчуття причетності до інформації, що з’являється на моніторі.

Крім того, з використанням комп’ютера з’являється можливість зробити уроки динамічнішими. Наприклад, уроки інформатики, на яких лекції чергуються з практичними заняттями, дають змогу врізнобарвити подачу матеріалу і тому довше утримувати увагу учнів. До того ж, залежно від матеріалу, який вивчається, комп’ютер дає змогу перетворити урок або цього частину на захоплюючу гру, що значно підвищує інтерес до предмета. Відчуття гри знімає напругу і нервозність у дітей, особливо підліткового віку, які надто критично оцінюють своє можливості та свій власний рейтинг у колективі. Саме підлітковий вік є критичним з точки зору психології своєю вразливістю, підвищеною емоційністю та болісним сприйняттям зауважень товаришів. Комп’ютер і гра сприяють покращенню взаємовідносин між дітьми.

Зацікавленість і доступність подачі матеріалу значно підвищують можливість учня у вивченні інформатики. Щоб зрозуміти “як це зроблено”, він готовий опрацювати не тільки ігровий матеріал, але й значно складніші та серйозніші розділи теорії. Цікаво, що на підвищений інтерес дітей до комп’ютера має вплив і проблема “батьків та дітей”. Оскільки більшість батьків не володіють комп’ютерною грамотністю і відносяться до комп’ютерів з обмеженістю із цікавістю, то діти через обізнаність у комп’ютерній техніці отримують можливість довести свою “дорослість”. Одночасно інтерес і зацікавлення комп’ютерами, як правило, заохочується і самими батьками.

Інформатика відкриває для дитини перспективи для самонавчання в напрямку, що її цікавить. Сучасні журнали на доступному рівні дають інформацію про новинки в апаратній частині комп’ютера і в програмному забезпеченні, полиці магазинів рясніють літературою, що навчається роботі з MicroSoft Office, Windows та іншими популярними програмними продуктами. Слід сказати про те, що така література є на даний момент досить дорогою, крім того, націлена швидше за все на навчання користувача прикладних програм, а не навчання початкам програмування та алгоритмізації.

Повертаючись до уроків інформатики, можна поділити їх на два таких типи:



  • уроки, на яких комп’ютер використовується як допоміжний засіб і на яких учень працює з готовим програмним забезпеченням;

  • уроки, на яких вивчаються основи програмування і створюються власні програми.

Звернемося спочатку до уроків, на яких використовуються готові програмні продукти. Вони здебільшого або навчальні, або контролюючі. У середньому в школах учитель інформатики має можливість посадити за комп’ютер не більше двох учнів. Тому можна припустити, що розглядається ситуація, у якій дитина один на один спілкується з комп’ютером. У протилежному випадку слід розглядати питання групового навчання, а не індивідуального, про яке мова піде далі.

Великою перевагою у використанні навчальних програм на уроках інформатики є індивідуалізація навчання. Вона передбачає темп подачі та сприйняття матеріалу, який притаманний кожній дитині окремо, тоді як у класичному лекційно-груповому варіанті вчитель вимушений орієнтуватись на “середнього учня”. Не менш важливим в індивідуальному навчанні є момент, коли учень не потрапляє під оцінку оточуючих. У цій ситуації учень сміливіше звертається по допомогу до програми або до вчителя. Оскільки кожний з тих, хто навчається, зайнятий програмою, з якою він працює, учитель без шкоди для інших може приділити час відстаючим учням і така допомога, як правило, є конструктивною, оскільки не травмує й не акцентує на ньому увагу як на невстигаючому. Цікаво, що оцінка контролюючої програми сприймається менш болісно і вважається учнем більш об’єктивною порівняно із суб’єктивністю оцінювання його знань учителями.

[10, ст. 33-38]

1.2 Педагогічні умови впровадження інформаційних технологій навчання в початковій школі


Сучасний етап реформування системи загальної середньої освіти, і зокрема організації початкової освіти у загальноосвітньому навчальному закладі, зумовлений широким упровадженням інформаційних технологій у навчально-виховний процес і відповідним застосуванням педагогічних програмних засобів. Цей напрямок упровадження комп'ютерно-орієнтованих технологій потребує дослідження організаційно-педагогічних засад інформатизації початкової школи, зокрема, педагогічних умов їх застосування. Визначення мети функціонування сучасного закладу освіти і організації навчання у початковій школі потребує перегляду основних компонентів шкільної освіти, а саме: їх призначення, змісту, критеріїв оцінки форм і методів навчання, ролі шкільного підручника, функції вчителя. За цих умов упровадження інформаційних технологій у навчально-пізнавальну діяльність учнів початкової школи потребує необхідного обсягу навчальної інформації, що носить особистісно-орієнтований характер.

Інтенсивно розробляються нові підходи до організації навчально-виховного процесу - відстеження результатів навчання не тільки за рівнем знань і вмінь учнів, а й за складовими змісту навчання, а саме:

на рівні навчальної програми з предмету, що є носієм змісту навчального
предмету;

викладання окремих предметів базового навчального плану з використанням електронних підручників і посібників;

постійного використання психолого-педагогічного моніторингу навчально-виховного процесу, що дає змогу відстежити процес засвоєння знань учнями.

Проблема інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі не є новою для педагогіки. У сфері навчально-пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку циркулюють різноманітні потоки інформації, які визначають стосунки типа "вчитель-учень", "учень-учень", "вчитель-навчальний матеріал", "учень-підручник", "вчитель-засоби навчання" тощо. Таким чином, вчитель і учень водночас є споживачами і джерелами інформаційних навчальних ресурсів на уроці.

Упровадження інформаційних технологій навчання у початковій школі як сфері використання програмних засобів досліджено з метою підвищення ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів, пошуку раціональних методів і шляхів розв'язання завдань навчально-виховного процесу в початковій школі. Цей аспект застосування педагогічних програмних засобів (ППЗ) пов'язано з необхідністю раціональної організації навчальної діяльності учнів молодшого шкільного віку.

Теоретико-методологічний напрям дослідження дав змогу виявити об'єктивні протиріччя й можливі негативні наслідки застосування педагогічних програмних засобів у навчально-виховному процесі початкової школи як один із напрямків її інформатизації. Об'єктивна потреба підвищення ефективності навчання час від часу призводить до оновлення засобів навчально-виховного процесу в початковій школі. Така модернізація навчання у початковій школі є закономірною і відбувається відносно всіх суб'єктів навчально-пізнавальної діяльності: учнів, педагогів, учених, працівників сфери загальної середньої освіти. Зауважимо, що появу програмних засобів навчального призначення віднесено до кола засобів, поява яких за своєю значущістю порівнюється з уведенням писемності та друкуванням книжок.

Вони істотно і відчутно спричинили вплив на традиційні парадигми організації навчання у початковій школі.

Нами узагальнено особливості процесу застосування педагогічних програмних засобів у навчально-виховний процес початкової школи, якими є:

діалектична єдність державних навчальних програм середньої ланки освіти і навчальних програм початкової школи;

упровадження інформаційних комп'ютерно-орієнтованих технологій навчання у сферу загальної середньої освіти;

систематичне удосконалення форм і методів навчально-пізнавальної діяльності учнів молодшого шкільного віку.

пізнання й свідоме використання об'єктивних і суб'єктивних закономірностей модернізації навчально-виховного процесу в початковій школі;

збільшення з часом параметрів керованості навчально-виховного процесу початкової школи;

Запровадження ППЗ у навчально-пізнавальну діяльність учнів є одним із чинників, що формує інформаційне навчальне середовище початкової школи. Таке середовище розглядається як штучно побудоване середовище, структура і складові якого сприяють досягненню мети навчально-виховного процесу. Достатньою умовою існування такого інформаційного навчального середовища є наявність суб'єкта навчання, створення й реалізація в її межах інформаційного, функціонального і комунікаційного компонентів навчально-виховного процесу, забезпечення обігу навчальної інформації.

Специфіка інформаційних потоків, що циркулюють в інформаційному навчальному середовищі початкової школи, їхня періодичність, обсяг і необхідність контролю за проходженням інформації є ознаками, що визначають навчально-виховний процес як систему. Якісне функціонування такої системи неможливе без використання сучасних педагогічних програмних засобів. Саме структурою інформаційного навчального середовища визначено застосування педагогічних програмних засобів як складової, що впливає на його внутрішню організацію. Водночас, складові інформаційного навчального середовища визначають його змістову й матеріальну наповненість і є його інформаційним ресурсом [36, ст. 67-78].

Однією з ознак сучасного етапу розвитку суспільства є рівень інформаційної культури особистості - обов'язкова складова загальної культури людини незалежно від сфери її діяльності. Ця ознака зумовлює якомога раннє поступове впровадження інформаційних технологій навчання у навчально-виховний процес початкової школи. Забезпечення комп'ютерної грамотності як складової інформаційної культури особистості - завдання державного і соціального масштабу, розв'язання якого сприяє підвищенню якості навчання у початковій школі [37].

Формування комп'ютерної грамотності як педагогічної умови впровадження інформаційних комп'ютерно-орієнтованих технології навчання є задачею всіх предметів навчального плану початкової школи. Оволодіння учнями молодшого шкільного віку комп'ютерною грамотністю - один з перших етапів процесу формування інформаційної культури. Це зумовлено змістом комп'ютерної грамотності, в якому відокремлено такі основні питання: апаратні і програмні засоби інформаційних технологій; використання основних структурних даних; алгоритмів, їх властивостей, способів і методів опису, запису і виконання на ПЕОМ; загальна архітектура; принципи дії та призначення основних елементів ПЕОМ; роль ПЕОМ у різних галузях діяльності людини; основні види програмного забезпечення навчально-виховного процесу [38, ст. 52].

Проведений аналіз педагогічних умов упровадження комп'ютерно-орієнтованих технологій навчання свідчить, що розв'язання проблеми інтеграції навчальних предметів і диференціації навчання потребує модернізації методик викладання всіх навчальних дисциплін з орієнтацією на широке використання педагогічних програмних засобів у початковій школі. Тому актуальною педагогічною задачею є розробка раціональних комп'ютерно-орієнтованих технологій організації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках початкової школи.

До основних питань, що пов'язані з розв'язанням зазначеної проблеми, слід віднести:

формування позитивного відношення вчителів початкових класів упровадженню інформаційних комп'ютерно-оріентованих технологій навчання у навчально-пізнавальну діяльність учнів;

формування мотивації й пізнавальної зацікавленості учнів у процесі навчання;

установлення раціонального, педагогічно обґрунтованого діалогу учнів із комп'ютером на всіх етапах навчального заняття і засвоєння навчальної інформації;

створення умов поєднання індивідуальних, групових і колективних форм комп'ютерного навчання;

активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх самостійності;

організація оперативного контролю і самоконтролю результатів навчально-пізнавальної й творчої діяльності учнів з послідуючою корекцією процесу навчання;

пошук раціональних шляхів і технологій формування творчої особистості учня;

встановлення раціонального співвідношення між комп'ютерним і традиційними навчанням.

Кожне із зазначених вище питань є предметом окремого дослідження, яке має враховувати у повному обсязі попередній досвід програмованого навчання (як позитивний, так і негативний), котрий дав багато цінних ідей, пов'язаних з автоматизацією окремих етапів навчально-пізнавальної діяльності учнів.

[40, ст. 440]

1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка