Зміст Вступ 2 розділ І психолого-педагогічні аспекти необхідності формування екологічної свідомості у дітей дошкільного віку 6



Сторінка9/9
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.55 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ІІ.2. Результати дослідницької роботи


На констатувальному етапі дослідження нами було проведене остаточне оцінювання дітей в експериментальній групі, по закінченні проведення з ними роботи по підвищенню рівня сформованості екологічної свідомості. Оцінювання експериментальної групи проводилось аналогічно до оцінювання контрольної групи. Оцінка результатів при спостереженні за поведінкою дітей, з метою визначення рівня сформованості екологічної свідомості у дошкільників здійснювалася за допомогою таких же критеріїв, як і в контрольній групі:

Емоційний критерій.

Мотиваційний критерій.

Когнітивний критерій.

Оцінювання проводилось нами способом опитування дітей про природу та явища. Також паралельно проводилось спостереження за цікавістю та поведінкою дітей на природі. Бали за спостереження та опитування шумувались та підраховувалась загальна відсоткова оцінка рівня сформованості екологічної свідомості дітей у експериментальній групі. На основі виділених мною критеріїв здійснено оцінювальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості екологічної свідомості: низький середній і високий. Наступним етапом нами було проведене опитування експериментальної групи дітей по тих же питаннях, що і в контрольній групі. Усього нами було задано 14 питань. За кожне правильне питання дитина отримувала 1 бал. Всього було проаналізовано 15 дітей та отримано відсоткові дані по рівню сформованості екологічної свідомості кожної дитини. максимальна кількість набраних балів може бути 14+9=23 бали. Потім нами було проведене усереднення даних за чотирма рівнями оцінювання для полегшення обробки даних. Високий (20-23 бали), середній (15-19 балів), низький (10-14 балів), дуже низький (до 9 балів). Усереднені аналітичні дані наведені на діаграмі Рисунку 2.2.



Рисунок 2.2. Відсотковий розподіл дітей експериментальної групи за рівнями сформованості екологічної свідомості.

З результатів експериментального дослідження в експериментальній групі групи видно, що переважна більшість дітей мають середній рівень сформованості екологічної свідомості – 7 дітей (47%), трохи менше мають високий рівень – 6 дітей (40%), а головне - низький рівень мають тільки 2 дітей (13%) і взагалі в групі діти із дуже низьким рівнем сформованості екологічної свідомості. Це є задовільним результатом і свідчить про те, що дослідження пройшло вдало і є приріст результатів оцінювання після проведенню роботи з дітьми старшої групи по формуванню екологічної культури різними методами.


Висновки


Отже, докорінне поліпшення виховання в сім’ї – це велика школа моральності, де діти засвоюють важливу науку батьків. Розглядаючи родину, як основне джерело формування особистості, К.Д. Ушинський звертав особливу увагу на рівень педагогічної освіченості батьків. Він підкреслював, що батьки ”повинні знати, що таке виховання, його труднощі і вимоги...” Порядок у суспільстві буде тільки тоді, коли наведемо лад у сім’ї… [26]

Значить, необхідність залучення родини до проблеми формування екологічної культури дошкільників зумовлена кількома причинами:

1. Родина володіє значним потенціалом у плані підготовки дітей до контактів з довкіллям. Найголовніше, що є в сім’ї і що так важко відтворити в державному закладі, – це універсальність родинного спілкування та безкорисна любов дорослих до своєї дитини.

2. Необхідність взаємодії дошкільного закладу та родини зумовлена як недостатнім рівнем екологічного виховання педагогів і членів родини, що проводиться відособлено один від одного, так і потребою коректувати негативні впливи на дитину життєвих умов і виховання в родині, використовувати її позитивні потенційні можливості.

Таким чином, в формуванні екологічної культури дошкільників необхідно відмовитися від багатьох стереотипів, які були сформовані в попередні роки. Природа рідного краю не повинна розглядатися лише з утилітарної точки зору. Перш за все, необхідно показати дітям її унікальність, красу і універсальність (природа - середовище життя всіх істот, включаючи людину; об'єкт пізнання, задоволення її етичних і естетичних потреб; і лише потім - об'єкт людського споживання). Ми повинні охороняти природу не лише тому, що вона нам щось дає, а й тому, що вона самоцінна. Тобто девізом в роботі з дітьми повинно стати: «Не зламай - якщо можна, не рубай - якщо можна, пожалій - ти це можеш»

Важливим при вихованні дошкільників є ознайомлення їх з історією рідного краю засобами краєзнавства. Формування шанобливого ставлення до історії району звичаїв та традицій, дбайливе ставлення до культурних цінностей району, усвідомлення їх неповторності і індивідуальності має велике та фундаментальне значення при формуванні молодої особистості. Ці знання , закладені в ранньому дошкільному віці, стануть основою для виховання патріотичної та добротолюбної молоді. Вихователям не слід лінуватися і нехтувати своїми обов’язками, оскільки вони взялися виконувати надзвичайно важливу та відповідальну місію по вихованні наступного покоління, можливо, і самі того не повністю розуміючи.


Список використаних джерел


1.Базовий компонент дошкільної освіти в Україні. – К.: 1998. – 47 с.

2.Веретеннікова С.А.Ознайомлення дітей дошкільного віку з природою. – К.:Вища школа, 1979. – 248 с.

3.Добровольський В.В. Екологічні знання: Навч. посіб. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 304 с.

4.Эстетическое воспитание в детском саду. — М., 1985.

5.Кот Н.М.Спільна робота дошкільного закладу та сім'ї з екологічного виховання // Дитячий садок. №45. – К., 2001.

6.Лучич М.В. Детям о природе. Пособие для воспитателей детских садов.

7. Нравственно-трудовое воспитание детей в детском саду /Под ред. Р. С. Буре. — М., 1987.

8. Основы дошкольной педагогики /Под ред. А. В. Запорожца, Т. А. Марковой. — М., 1980.

9. Островська Л. Ф. Виховання культури поведінки дошкільників. — К., 1975.

10.Парамонова Л. А., Протасова Е. Ю. Дошкольное и начальное образование за рубежом. — М., 2001.

11.Підкурганна Г. Дитяча творчість. Програма та методичні рекомендації з художнього розвитку дітей дошкільного віку. — К., 2001.

12.Плохій 3. П. Виховання екологічної культури дошкільників. — К., 2002.

13.Поніманська Т. І. Моральне виховання дошкільників. — К., 1993.

14.Приходько Ю. С. Формування позитивних взаємин у дитячому колективі. — К., 1987.

15.Проколієнко Л. М. Формування допитливості у дітей дошкільного віку. — К., 1979.

16.Проскура Е. В. Развитие познавательных способностей дошкольника. — К., 1985.

17. Про дошкільну освіту: Закон України — К., 2001.

18. Про освіту: Закон України // Освіта. — 1991. — 25 червня.

19.Русова С. Ф. Ідейні підвалини школи // Світло. — 1913. — Кн. 8.

20.Сенсорное воспитание в детском саду. — М., 1981.

21. Сковорода Г. Пізнай у собі людину. — Л., 1995.

22. Стельмахович М. Г. Українська родинна педагогіка. — К., 1996.

23.Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям. — К., 1986.

24. Сухомлинский В. А. Хрестоматия по этике. — М., 1990.

25.Стрелкова Л. П. Уроки сказки. — М., 1990.

26.Ушинський К. Д. Про народність у громадянському вихованні // Вибрані твори: В 2-х т. — Т. 1. — К., 1983.

27.Формирование взаимоотношений дошкольников в детском саду и семье. — К., 1987.

28.Художественное творчество и ребенок. — М., 1972.

29.Чабовская А. П. Гигиена детей раннего и дошкольного возраста. — М., 1989.

30.Шульга Л. М. Розвиток творчих здібностей дітей дошкільного віку на заняттях з малювання. — К., 1995.

31.Яруцкий Л.Д. «Греческая тетрадь. Краеведческие рассказы».- Мариуполь. Изд. «Азовье», 2003, 216 с.

32.Яруцкий Л.Д. Мариупольская старина.

33. http://www.crazyprofessor.com.ua/ebook/viewdownload/1----/2-------q--q.html - Базовий компонент «Я у Світі».

34.http://dnz323.edu.kh.ua/navchaljno-vihovnij_proces/bazova_programa_ya_u_sveetee/ - Базова програма розвитку дитини дошкільного віку "Я у Світі".


Додатки


Додаток А

Заняття для дітей старшої групи «Ознайомлення з комахами весною»

Мета: Розширити знання дітей про ознаки весни та зміни, що настали в живій та неживій природі (в житті тварин, комах, птахів). Вчити помічати в природі ці зміни, оберігати корисних комах. Розвивати спостережливість. любов і бережливе ставлення до природи.

Матеріал: Збірник “Мій краю рідний”, О.Копиленко “Прокинулись” ст. 70 , В.Сухомлинський “Фіалка і бджілка” , Картинки-ілюстрації: жук-сонечко, бджоли, мурашки.

Хід заняття:

Діти сидять на килимку вільно, невимушено, вихователь сидить серед них. Дитина читає вірш “Жук” М.Демидова.

Жук літає жу-жу-жу!

Всіх сьогодні розбужу.

Прокидайтеся від сну

Зустрічати йдем весну!

А травиця шепче “Шу-у-у”

Я рости спішу, шу-шу”

- Догадалися, діти, про що іде розмова?

- Так, про весну, про комах.

- Чи бували ви весною в парку, в лісі, в саду?

- Які зміни зараз сталися? Якою стала погода, небо? Як гріє сонечко? На яких деревах найбільше помітно зміни? (У верби – котики, у берези – сережки).

- Діти, давайте собі уявимо, що ідемо стежкою в лісі. Пригріло весняне сонечко, розтанув сніг, бруньки не деревах набубнявіли, повітря свіже, тепле.

(Звучить музика “Пори року” Чайковського, або голоси птахів в природі.)

Читання вірша І.Франка “Навесні”.

Надійшла весна прекрасна,

Многоцвітна, тепла, ясна,

Ніби дівчина в вінку.

Ожили луги, діброви,

Повно гомону, розмови

І пісень в чагарнику.

- Правда, в лісі гарно? Ой, тут весна для нас лист залишила! Раптом “ж-ж-ж”. Хто це, діти?

Цілий день вона літає,

І з квіток нектар збирає.

Буде в місті й на селі

Мед солодкий на столі. (бджілка)

Бджола дуже працьовита. Цілий день вона літає з квітки на квітку, збираючи нектар з квітів. Несе його у вулик, там багато збирається нектару, з нього чудовий, цілющий, солодкий мед утворюється. Ви куштували мед? Чи бачили ви, діти, вулики? (Показ малюнка). Люди будують для бджіл будиночки-вулики. Там де багато вуликів – це називається пасіка. Бджоли – корисні комахи, їх оберігають. Коли людина дуже працьовита, про неї кажуть, що вона працьовита, як бджола.

А ще є така прикмета весни: “Якщо бджоли рано вилітають, то весна буде тепла”. “Бджоли раді квітам, а люди – бджолам”.

А тут, дітки, є ще щось для нас. Читання оповідання В.Сухомлинського “Фіалка і бджілка”:

Подружили бджілка і фіалка. Фіалка в полі дивилась на світ своїм радісним фіолетовим оком. А бджілка жила у вулику. Багато разів на день прилітала бджілка до фіалки – брала пилок і нектар. Раділа фіалка своїй подрузі.

Та ось прилетіла бджілка, дивиться, а фіалка закрила свою квітку, схилила журливо голівку.

- Чому це ти, Фіалко, зажурилася, чому квітку свою закрила? – питає бджілка.

- Ой лети, бджілко, додому, бо негода наближається. Буде великий дощ.

Прилетіла бджілка додому. І справді пішов дощ. Отже фіалки на дощ закривають свої пелюстки і цим сповіщають про негоду”.

Читання вірша “Ромашка” М.Познанської.

На стрункій високій ніжці

Біля річки на лужку

У косинці-білосніжці

Стрів я квіточку таку.

Ясним оком жовтуватим

Посміхалася мені.

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: - Ні!

- Діти, а чому бджола не дозволила зірвати ромашку?

У листі для нас ще щось є. (У конверті ілюстрація жука-сонечка). Як називається цей жук? Хто хоче розповісти про нього? Якого він кольору?

Цей жук маленький і дуже гарний. Живе в парках, садах, лісах, на городі. Всюди, де є шкідник попелиці. Така мала комаха, а стільки користі приносить, рятуючи від шкідливої попелиці сади, квіти. Хоча вона і яскравого кольору, але птахи не їдять жука-сонечка. А знаєте чому? Бо цей жук, коли пташка розкриває дзьоба, щоб схопити його, випускає до рота пташки їдучу смердючу рідину. Довго буде недосвідчений птах пам’ятати, що жук-сонечко не тільки не їстівний для них, а ще може бути отруйним. Але для людей завжди приємний і корисний цей жучок. Він зимує під корінням дерев, опалим листям, а ранньою весною прокидається, щоб допомогти людям звільнити сади, городи від дрібних шкідників, жучків-попелиці. Жука-сонечку можна зустріти усюди: в полі, в лісі, на лузі. Нерідко він крізь вікно залітає в кімнату.

Яку загадку знову весна загадала:

- “Одного разу діти пішли на екскурсію в парк. Там розцвіли весняні квіти: мати-й-мачуха, підсніжники. Набубнявіли бруньки дерев. Раптом серед трави Михась побачив яскравого червоного жука. Який же гарний – подумав Михась. Він зловив жука і сховав його у кишеню. Тільки хотів вийти з парку, а кущик бузку його зачепив і щось сказав. Михайлик випустив жука”.

- Що сказав Михайлику кущик?

- Чому він відпустив жука?

Виймається із конверта ще один малюнок, де зображено мурашник. Через стежинку снують мурашки, погляньте який будинок вони збудували собі. Як він називається?

- А з чого будують собі мурашник малі мурашки?

Де ви бачили мурашок? Мурашки такі малі, а тягнуть більші за себе гілочки. Живуть дружно мурашиною сім’єю, серед них ледачих немає. Тисячі доріг вони прорили під землею, від цього легше дихати. Мурашки багато років будують своє житло. Вони дуже корисні для лісу, поля. Руйнувати мурашники не можна. Їх потрібно обходити. Люди не можуть жити без домівки, мурашкам теж потрібна домівка – їхній мурашник.

Є цікава прикмета – якщо мурашки сильно клопочуться біля мурашника буде тепла погода, а якщо ховаються – буде дощ.

Бачите, яка цікава наша стежина. Ми зустріли бджолу, жука-сонечку і мурашку, чули голоси птахів у лісі. Яка весна-красна. Всіх розбудила від зимового сну (звучить мелодія танцю, діти танцюють).

Після таночку запропонувати дітям намалювати свої враження від побаченого і почутого. Для цього заздалегідь на столах підготовлено папір, олівці, фарби. Діти за бажанням сідають за столи. [4], [21]

Додаток Б

Дидактична гра для дітей старшої групи «Бесіда про живу і неживу природу рідного краю».

Мета: Формувати у дітей поняття про живі і неживі об’єкти природи рідного краю та про їх значення для людини, виховувати любов до природи вцілому, бережне ставлення до неї.

Обладнання: Горщики з висадженими насінинами і камінцем.

Хід заняття:

На столі два горщики.

- Діти, що ми садили в горщики? (Насінинку в один горщик, а камінець – в другий).

- Що змінилось у горщику, де покладено камінець?

- А що змінилось у горщику, де посаджено насінинку?

(З’явилось тендітне стебельце, насінина проросла).

- Чому насінина росте, а камінь – ні?

- Тому, що насінина жива, а камінець неживий. Все, що існує в природі, діти, поділяється на живе і неживе. Що в кімнаті живе? Що живе є надворі? Чи є в кімнаті неживі предмети? Які неживі предмети є на ділянці?

- Все живе, діти, живиться і має дитинчат. Це рослини, тварини, люди. Вода, земля, пісок, повітря – неживі.

- І живу й неживу природу потрібно любити і берегти.

- Чи можуть рослини, тварини і люди жити без повітря?

Якщо люди будуть піклуватися про природу, вона завжди буде квітучою і щедрою і всім буде добре жити.



Гра “Живе – неживе”.

Коли я називатиму живий предмет, плескайте в долоні, коли неживий – не плескайте.

- Сніг, чорнобривці, дощ, коза, шпак, земля, глина, морква, вода, метелик і т.д. [21]
Додаток В

Приклади ігор-спостережень за природою

Різноколірна прогулянка

Гра допомагає дітям навчитися спостерігати за природою, навколишнім світом, розрізняти і правильно називати кольори. Гра розвиває аналітичне мислення, сприйняття кольорів, загальну моторику, соціальні навички.



Опис гри

1. Перед прогулянкою проведіть ігрову бесіду з дітьми з теми «Що якого кольору?», показуючи картинки із зображенням довколишньої природи (квіти, трава, пісок, небо, хмари, різні предмети).

2. Під час прогулянки виберіть який-небудь колір і починайте шукати предмети цього кольору, наприклад, червоний — машина, лавка, квітка, сукня Марійки, совочок Сашка.

Йди по сліду

Діти дуже полюбляють що-небудь шукати, для них таємничість має дуже велике мотивуюче значення. Надайте їм можливість побути трішки слідопитами. Грати в цю гру можна як у групі, так і на прогулянці.

Гра розвиває загальну моторику, уяву, аналітичне мислення, уміння виконувати поставлене завдання, орієнтацію в просторі, сприяє згуртованості колективу, умінню робити що-небудь разом, спираючись на результати дій інших дітей.

Для гри вам знадобляться кольорові наклейки, невеликий сюрприз-скарб, оскільки шукати «скарб» діти будуть усією групою (наприклад, мильні бульбашки, які можна видувати по черзі, м'ячик — можна разом пограти, настільна гра, конструктор, пачка печива на всіх).



Опис гри

1. Намітьте маршрут у групі або у дворі, визначте його, промаркуйте наклейками, розмістивши їх з інтервалом 1-2 м.

2. Наприкінці маршруту покладіть «скарб», сховайте його так, щоб здалека не було видно, і діти не змогли його побачити раніше, ніж пройдуть за маршрутом.

3. Поясніть дітям суть гри, її можна мотивувати у якийсь незвичайний спосіб («скарб» приніс добрий чарівник, загубив гном, ведмедики хотіли подарувати, але заховали і заснули).

4. Обов'язково похваліть дітей, коли вони знайдуть «скарб», щиро здивуйтеся разом з ними, порадійте їх досягненню, простежте, щоб усі скористалися «скарбом».
Додаток Г

Завдання пошуково-дослідницького характеру

Завдання: Продовжити розширювати знання про деякі властивості води (при замерзанні вона перетворюється в лід; він холодний, слизький, від нагрівання перетворюється на воду. Розвивати спостережливість, допитливість.

Спостереження бажано проводити за будь-якої погоди, а також вибирати такі місця, де льодяні бурульки бувають по-різному освітлені протягом дня. Для повноти уявлень наповнити посуд водою і домогтися утворення льоду в різних формах і різного кольору.



Дослід № 1.

Припущення: Лід — твердий, слизький.



Хід досліду

Те, що лід слизький педагог доводить пропонуючи дітям поковзатися льодяними доріжками. Твердість перевіряємо обстежуючи льодяну бурульку або льодяну кульку на дотик — ударяючи по них яким-небудь предметом. Бурулька розбивається на дрібні кристалики, падаючи з висоти, занурюючись у сніг.



Дослід № 2.

Припущення: колір льоду не залежить від кольору води, а форма посуду не визначає форми льоду.



Хід досліду

Лід утворюється від замерзання води. Нагріваючись, лід перетворюється на воду. Засвоєнню цієї ознаки сприяє утворення льоду з води різного кольору. Колір льоду визначає колір води. Форма визначається формою посудини. Пропонувати підфарбувати воду в різний колір, розлити в різноманітні формочки і винести на мороз. Коли вода перетвориться на лід, фігурки обережно вийняти з формочок. Діти роблять висновки.



Дослід № 3.

Припущення: Лід тоне у воді.



Хід досліду

Візьміть невелику коробочку з пластмаси, налийте в неї холодну воду і поставте в морозильну камеру холодильника. Через деякий час лід готовий. Наповніть глибоку тарілку водою. Обережно покладіть кубик льоду на воду в тарілці. Лід не тоне у воді, а плаває на її поверхні. Це означає, що він легший від води, і вже однієї цієї властивості досить, щоб виділити лід з інших твердих речовин як виняток. Завдяки цій особливості льоду крига у водоймах з'являється лише на поверхні.Якби лід тонув у воді, на поверхні утворювалися б усе нові й нові його шари. Вони, в свою чергу, опускалися б униз, і водойма промерзла б до самого дна. Внаслідок цього водяні рослини на дні були б сковані кригою, а рибі та всьому живому, що знаходилось у воді, загрожувала б неминуча загибель. Та, на щастя, у природі цього не відбувається.



Дослід № 4.

Припущення: Лід тане, якщо його посипати сіллю.



Хід досліду

Візьміть кубик льоду, покладіть його на тарілку. Спробуйте посипати кубик льоду сіллю. Що відбувається з сіллю? Сіль змішується з льодом. Солоний лід тане швидше, бо температура його нижча, ніж у несолоного льоду.


Дослід № 5.

Припущення: Лід швидше розтане в гарячій воді, потім на тарілці і в останню чергу — в холодній воді.



Хід досліду

Спостерігайте: що буде відбуватися, якщо один кубик льоду покласти в холодну воду, другий — в гарячу воду, а третій — на тарілку. Відмітьте за годинником, за який час розтали кубики льоду.



Дослід № 6.

Припущення: Лід займає більше місця ніж вода, тому кришка стакана підніметься.



Хід досліду

Візьміть пластмасовий стаканчик з кришкою. Заповніть його водою і закрийте кришкою. Винесіть на мороз або поставте в морозильну камеру. Що відбувається, коли вся вода в ньому перетвориться на лід? Лід займає більше місця, ніж вода. Він піднімає кришку, коли його об'єм стає більшим від об'єму стакана.



1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка