Зміст Вступ 2 розділ І психолого-педагогічні аспекти необхідності формування екологічної свідомості у дітей дошкільного віку 6



Сторінка8/9
Дата конвертації15.04.2016
Розмір0.55 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

РОЗДІЛ ІІ Емпіричне дослідження рівня сформованості екологічної культури у дітей старшого дошкільного віку

ІІ.1. Виявлення рівня сформованості екологічної свідомості у дітей старшого дошкільного віку, їх доцільної поведінки в процесі спілкування дітей з природою


Педагогічний колектив ДНЗ №15 м. Прилуки працює над реалізацією завдань Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі». Планування роботи закладу та окремих педагогів здійснюється за сферами життєдіяльності та лініями розвитку, з тематичною спрямованістю.

Педагоги закладу організовують свою діяльність по виконанню 3-х основних проблем:

Планування роботи закладу та педагогічних працівників згідно Програми «Я у світі» (творча група під керівництвом завідуючої).

Психічне та фізичне здоров’я дошкільнят (керівник – практичний психолог).

Компетентність дошкільника старшого віку згідно Програми «Впевнений старт» (керівник – вихователь старшої групи).

В садочку систематично проводяться виставки, конкурси, естафети, театральні вистави, екскурсії-мандрівки, вистави лялькового театру. Працюють гуртки: театральний, плетіння з бісеру, орігамі, природолюбів, спортивні, м’якої іграшки, етнографічний, мистецький.

Вихователі та музичний керівник організовують та проводять свята: осені, калити, День Святого Миколая, Новий рік, Різдвяні зустрічі, колядки та щедрівки, День валентинки, 8 Березня, весни, зустрічі птахів, Стрітення, День матері, День сім’ї, випускний вечір, День захисту дітей; розваги: День дорослішання, «Лабіринти казкового лісу», «День іменинника», «Веселі естафети», «Казка в гості завітала», «У світі настроїв», «В гостях у Мийдодира», «Якщо хочеш бути здоровим».

У перебігу формуючого етапу експерименту по темі роботи в нашому ДНЗ вивчався стан сформованості екологічної свідомості старших дошкільників в процесі спілкування дітей з природою . Оцінка результатів при спостереженні за поведінкою дітей, з метою визначення рівня сформованості екологічної свідомості у дошкільників здійснювалася за допомогою таких критеріїв:



Емоційний критерій позначається наявністю таких особистісних якостей дитини, як відчуття краси природи, переживання радості, захоплення, милування від її сприймання і здатність на цій основі емоційно відгукуватися на різноманітні вияви елементів живої природи.

Мотиваційний критерій характеризується наявністю інтересу дитини до практичної діяльності та участі у спостереженні за життям природи.

Когнітивний критерій показує активність пізнання дошкільника нового матеріалу при активному «спілкуванні» з природою та розуміння суті живого навколо нас.

Оцінювання проводилось нами способом опитування дітей про природу та явища. Паралельно проводилось спостереження за цікавістю та поведінкою дітей на природі. Бали за спостереження та опитування шумувались та підраховувалась загальна відсоткова оцінка рівня сформованості екологічної свідомості дітей у контрольній групі. Оцінювання спостереженням мало вищий бал, аніж опитуванням за одне питання, оскільки практичне використання існуючих знань та проявів інтересів має вищий пріоритет, аніж усна відповідь на питання. На основі виділених мною критеріїв здійснено оцінювальний зріз, на підставі якого визначено рівні сформованості екологічної свідомості: низький середній і високий.



Низький рівень (3 бали) відображає слабку емоційність, яка характеризується байдужістю дітей до явищ і об’єктів природи, пасивність у виконанні завдань, у висловленні своїх суджень з приводу побаченого та у вираженні своїх почуттів.

Середній рівень (6 балів) характеризується зацікавленістю учнями деякими елементами природи, намаганням проявити увагу до світу природи та намаганням допомогти одноліткам під час праці на природі. У цих дітей за часткової стимуляції вчителя слабо спостерігається прояви цікавості до світу природи.

Високий рівень (9 балів) сформованості екологічної свідомості характеризується широкими знаннями в області свят та традицій рідного краю, активним зацікавленням світом природи, що оточує дитину та інтересом до покращення існуючого стану довкілля (активною співпрацею з однолітками при праці на подвір’ї).

Наступним етапом нами було проведене опитування контрольної групи дітей. Всі питання, задані мною, можна розділити на кілька груп, залежно від їхнього змісту.

1. Питання, що стосуються визначення та ідентифікації об'єкта (Найчастіше про незнайомих до цих пір об'єктах - хто це? (Про зображення динозавра в книзі, про іграшці Чебурашку, про жука), тут же можна виділити питання-припущення - А це людина чи ні? ( про іграшці-роботі), Це спеціальний хвіст у нього? (про комаху на прогулянці).

2. Питання, що стосуються виділення всіляких ознак і властивостей об'єктів, визначення часових і просторових характеристик.

- Я думала, якщо кабачок зелений, то він ще не стиглий?

- Чому ці всі квіти жовті, а там різні за кольором?

- Що знову починається літо? (В теплий погожий день)

- Як черв'як йде, якщо у нього немає ніг?

3. Причинно-наслідкові питання

- Сьогодні холодно, тому що дме вітер?

- Якщо хлопчики розчавили жабу, значить скоро піде дощ?

4. Питання-гіпотези

- Взимку квіти не виростуть, тому що вони замерзнуть?

- Завтра настане, коли ми поспимо, а потім ще раз поспимо?

- У нас в садочку діти захворіли, тому що на вулиці було холодно?

- Якщо по калюжі колесом проїхати, то її не стане?

- У людини серце - найголовніше, а воно є і в павука, змії?

Усього нами було задано 14 питань та проведене візуальне спостереження за цікавістю та поведінкою дітей на природі. За кожне правильне питання дитина отримувала 1 бал. Всього було проаналізовано 15 дітей та отримано відсоткові дані по рівню сформованості екологічної свідомості кожної дитини. максимальна кількість набраних балів може бути 14+9=23 бали. Аналітичні дані вказані в таблиці 2.1.


Таблиця 2.1. Результати експериментального дослідження в контрольній групі.

П.І.П. дитини

Кількість балів за спостереження

Кількість балів за опитування

Сумарна кількість балів

Афанасьев А.І.

3

9

12

Артеменко П.І.

6

10

16

Брушенко О.П.

3

11

14

Гриненко М.І.

6

14

20

Даниленко І.П.

6

13

19

Дмитренко С.І.

3

8

11

Жмень О.Л.

3

5

8

Коваленко І.М.

6

13

19

Коваленка Р.П.

6

12

18

Коваленко С.Ю.

3

6

9

Легенький А.В.

3

8

11

Ловчий В.П.

9

12

21

Ромка В.І.

6

11

17

Степаненко М.Ю.

3

7

10

Яшко В.Г.

3

9

12

Потім нами було проведене усереднення даних за чотирма рівнями оцінювання для полегшення обробки даних. Високий (20-23 бали), середній (15-19 балів), низький (10-14 балів), дуже низький (до 9 балів). Усереднені аналітичні дані наведені на діаграмі Рисунку 2.1.

Рисунок 2.1. Відсотковий розподіл дітей контрольної групи за рівнями сформованості екологічної свідомості.

З результатів експериментального дослідження контрольної групи видно, що переважна більшість дітей мають низький рівень сформованості екологічної свідомості – 6 дітей (40%), трохи менше мають середній рівень – 5 дітей (34%), а головне - високий рівень мають тільки 2 дітей (13%). Отже, рівень загальної екологічної свідомості контрольної групи є незадовільний, томи нами було запропоновано ряд завдань розвивального теоретичного змісту, викладених в Додатках А – Г та практичні завдання на природі і розроблені рекомендації для батьків по вихованню у них пізнавальних інтересів до природи. Для розвитку у дітей спостережливості, допитливості, формування узагальнених уявлень про природу, встановлення простих зв'язків між цими явищами нами використовувались методи і прийоми ознайомлення дітей з природою. В основному це були екскурсії та прогулянки.

Головне завдання екскурсії полягає в тому, щоб показати дітям знайомий світ з новою, може бути, несподіваною для них боку. Не відразу діти в такому віці починають відчувати свою спорідненість з природою.

По дорозі до парку діти проводили спостереження. Їх увагу вихователь звертав на красу та різноманітність забарвлення осінньої природи: на яскраве блакитне небо, що пливуть по ньому хмари, на яскраве сонце і строкатість листя на деревах. Малюкам відводився час для мовчазного спостереження та переживання. Після цього вихователь приступав до постановки перед ними заздалегідь продуманих питань: яка сьогодні погода? А яке сьогодні небо? і т.д.

Спостереженнями дітей намагались надавати активний характер - вчили, по можливості, не тільки дивитися, а бачити всі подробиці, зрозуміти, чому відбувається те чи інше явище. Нами пропонувалось взяти дітям по листу дуба і обвести пальцями по краях пластинки. Діти помічали великі вирізи по краях листа, що розділяють його на лопаті. Знаходили на землі жолуді, розглядають їх, дізнаються, що - це плід дуба. Знайомились з органами дерева: стовбуром, гілками, пагонами, листям, корінням.

Спостереження за станом погоди, які проводилися щодня, допомогли закріпити в дітей знання про ознаки осені: стало холодно, часто йдуть дощі, трава мокра і т.д. Розвитку пізнавальних інтересів дітей більшою мірою допомагають дидактичні ігри. Так, в роботі використовувались такі ігри: «Знайди дерево по листочку», «Де що росте?». З їх допомогою діти вчились пізнавати окремі ознаки предметів, явищ, групувати їх за певними якостями. Широко використовувались імітаційні ігри та вправи. Так, часто пропонувалось дітям «політати», як птах, «дзьобнути» пальцем зернятка, «кукурікати» як півник,

Так як велику роль у процесі ознайомлення з навколишнім світом, формування позитивного ставлення до природи відіграють батьки, то ми намагаємося залучати до роботи і їх. Так, проводяться відкриті заняття, в куточку для батьків поміщали поради, давали різні консультації, відповідали на їхні запитання.

Нами були розроблені рекомендації для батьків з питання виховання у дітей пізнавальних інтересів до природи :

1. Надайте дитині можливість самостійного пошуку відповідей - це буде вчити його думати, міркувати, намагатися вирішувати питання.

2. Відповідайте на всі дитячі питання точно і доступно.

3. Вчіть дитину не тільки поставити питання, але і самому робити спроби до знаходження відповіді на нього.

4. Заохочуйте допитливість дитини. Потреба дізнаватися нове - важлива й цінна якість.

5. Хваліть дитину за гарне питання, за прагнення до пізнання.

6. Умійте показати вашій дитині, що боятися ставити питання не потрібно, адже не знати щось не соромно, соромно не хотіти знати.

7. Не смійтеся над дитиною, якщо задали слабке запитання: вона має право на помилку.

1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка