Збалансований розвиток дитини



Сторінка8/28
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.11 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28

Рекомендована тематика засідань міських і районних методичних об’єднань учителів історії на 2011/2012 навчальний рік


  • Особливості навчання історії в 2011-2012 навчальному році.

  • Методичний супровід профільного навчання шкільної історії.

  • Змістовно-методичне забезпечення якостей історичного знання.

  • Поетапний розвиток предметної компетентності школярів.

  • Можливості уроку історії в розвитку творчих задатків учнівської молоді.



Методичні рекомендації щодо вивчення основ правознавства

в 2011/2012 навчальному році
Кожний навчальний рік ставить нові завдання освіти, в тому числі правової, яка пронизує весь навчальний процес, охоплює всіх учасників навчально-виховного процесу, акцентує увагу на результатах навчання, перш за все – на вихованні законослухняного громадянина України, здатного успішно реалізовувати власні життєві цілі.

Стратегічним завданням сучасна освіта визначає формування компетентної особистості, озброєної знаннями, досвідом і системою ціннісних орієнтацій для ефективного функціонування в соціумі.

Саме на реалізацію цього завдання спрямовані: оновлений зміст навчальних програм з правознавства та Регіональна цільова програма правової освіти населення на 2011-2015 роки, затверджена рішенням сесії обласної ради у травні 2011 року (далі – Регіональна цільова програма). Це має на меті забезпечити умови для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів.

Перш за все слід відзначити, що Регіональна цільова програма є основою для розроблення міських та районних цільових програм правової освіти населення. Одним з основних напрямків її реалізації є підвищення правової культури учнівської молоді всіх навчальних закладів області, педагогів та батьків. Заклади та установи освіти, їх працівники повинні не лише бути ознайомленими із заходами, що передбачені Регіональною цільовою програмою заходи, а й спрямувати свою діяльність на їх виконання. Допомогу навчальним закладам та педагогам в реалізації мети Регіональної цільової програми закликані надавати не лише органи та установи юстиції та правоохоронні органи, а й інші зацікавлені установи та організації, в тому числі – громадські.

Метою Програми є підвищення загального рівня правової культури населення області, вдосконалення системи правової освіти населення області, набуття громадянами необхідного рівня правових знань, формування у них поваги до права, створення системи забезпечення різних верств населення безперервним отриманням інформації про нормативні акти України, стан правопорядку та боротьби з правопорушеннями, про діяльність органів, покликаних займатися правозастосовчою практикою.

Для досягнення мети правової освіти вчителя області повинні звернути увагу на широкий спектр різноманітних методів навчально-пізнавальної діяльності учнів, який представлений досягненнями сучасної дидактики.

Важливе місце серед них посідають колективні методи навчання. Колективно-групові методи дають змогу організувати навчальний процес таким чином, щоб кожен учень виступав і в ролі учня, і в ролі вчителя. Обираючи методи проведення уроку з основ правознавства необхідно враховувати тематику уроку, його завдання, підготовленість класу, останні зміни в чинному законодавстві тощо.

Особливу увагу необхідно приділити формуванню у школярів правових компетентностей, що представляють собою систему правових знань, умінь, навичок, чеснот, ціннісних орієнтацій і ставлень до суспільних явищ та процесів, складають основу формування правосвідомості, правової культури, правових орієнтирів сучасних громадян України. Формування предметних правових компетентностей можливе за умови свідомого моделювання вчителем правового освітнього середовища як сукупності факторів, що впливають на ефективність шкільної правової освіти та сприяють формуванню компетентної особистості, яка здатна успішно діяти в умовах громадянського суспільства.

Під час вивчення основ правознавства та організації навчально-виховного процесу вчитель повинен використовувати сучасні інноваційні підходи, наприклад:


  • позитивна мотивація, що забезпечує введення учнів у правове освітнє середовище;

  • поєднання чуттєвої моделі сприйняття з юридично-мовленнєвою та практико-орієнтованою моделями при роботі з правовими дефініціями;

  • опора на суб´єктивний досвід при роботі з нормативно-правовими документами;

  • обов´язковий сюжетний супровід розгляду правових ситуацій;

  • забезпечення між предметної інтеграції в широкому соціокультурному контексті;

  • рефлексія діяльності в правовому середовищі;

  • практико-орієнтована спрямованість позакласної та позашкільної роботи, що забезпечує розширення правового освітнього середовища.

Правознавство – один з небагатьох предметів, який не допускає викладання на основі застарілої нормативно-правової бази. Тому ми наполегливо рекомендуємо під час навчально-виховного процесу використовувати методичні матеріали, розроблені органами юстиції на підставі нових нормативних документів та змін до них, а також методичну літературу, розроблену ЛОІППО спільно з Головним управлінням юстиції у Луганській області та Управлінням освіти і науки ОДА.

Звертаємо увагу, що протягом 2011-2012 навчального року будуть продовжені перевірки органами юстиції стану викладання основ правознавства та стану правової освіти та правового виховання в навчальних закладах. Проведення перевірок буде здійснюватися з урахуванням методичних рекомендацій, викладених у збірнику «Правова освіта та правове виховання (випуск 2)». Підставою для проведення перевірок є лист відповідного управління юстиції до навчального закладу, який направляється не пізніше, ніж за 10 днів до проведення перевірок, разом із затвердженим начальником управління планом проведення перевірки. Наголошуємо на тому, що навчальний заклад повинен протягом місяця з дня отримання довідки розглянути її та надати відповідь управлінню юстиції про виконання наданих рекомендацій. Звертаємо увагу, що відповідно до нових нормативно-правових документів, що регламентують діяльність органів юстиції, їм надано повноваження щодо постановки перед керівництвом закладу освіти питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників за неналежне ведення правоосвітньої та правовиховної роботи або її відсутність.
Що пропонує Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України стосовно вивчення основ правознавства

в 2011/2012 навчальному році

При вивченні правознавства слід враховувати динамічні зміни в системі суспільних відносин України, найновіші досягнення теоретико-правових поглядів на правові явища, результати активної нормотворчої діяльності органів державної влади, та водночас певну ступінь консерватизму українського законодавства.

У 2011-2012 навчальному році учні 9-х класів навчатимуться за програмою «Правознавство. Практичний курс» авторів Помету О.І., Ремех Т.О. На відміну від інших навчальних курсів, «Правознавство. Практичний курс» передбачає, що учні набувають ряд основних умінь, зокрема, застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя і вибору варіанта правомірної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Для 10 класів рівня стандарту/академічного на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 година на тиждень). Чинною є програма авторів Котюка І.І. та Палійчук Н.Й.

Для класів правового профілю чинною є програма авторів Ремех Т.О., Ракушняк С.С. «Правознавство. 10-11 класи (профільний рівень)». Програма розрахована на 105 годин протягом навчального року (3 години на тиждень). Курс спрямований на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів.

За результатами Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для учнів 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів для вищезазначеного профілю в загальноосвітніх навчальних закладах будуть використовуватись 2 підручники.

Розділи і параграфи підручника «Правознавство. Профільний рівень. 11 клас» авторів С.Б. Гавриша, В.Л. Суткового, зберігають спадковість з підручником «Правознавство. Практичний курс»для учнів 9-х класів. Вони наповнені таблицями та схемами, що систематизують правову інформацію в доступній логічній формі. Таблиці і схеми є іншою формою викладу навчального матеріалу, дають можливість змінити вид навчальної діяльності при самостійній роботі з книгою. Підручник наповнений не лише посиланням на тлі чи іншій статті нормативно-правових актів, а й витягами з них, що полегшує організацію групової роботи з ними.

У підручнику «Правознавство. 11 клас (профільний рівень)» автора О.Д. Наровнянського використано можливості міжпредметних і міжкурсових зв’язків. Передбачено не лише оволодіння теоретичними знаннями з предмету, але й навичками розв’язання юридичних задач, аналізу ситуацій, складання різноманітних документів, звернень тощо. У підручнику подано значну кількість витягів з нормативних актів, схем, таблиць, які передбачають їх використання як під час роботи на уроці, так і в самостійній навчальній діяльності учнів. Методичний варіант передбачає можливості використання підручника як на уроках, так і для самостійного оволодіння матеріалом учнями.

Уміщено матеріал для підготовки учнів до уроків тематичного оцінювання знань з завданнями різних типів та різного рівня складності.

При цьому вчителям основ правознавства при викладанні правових курсів необхідно звертати увагу на останні зміни, внесені Верховною Радою України до нормативних актів, зважаючи те, що зміст підручників відповідає тому стану законодавства, яке було на момент підготовки рукописів.

Для ефективного навчання правознавства, профільної та до профільної підготовки учнів з цього навчального предмета важливим є підготовленість учителя – досконале знання ним змісту правознавчих курсів, володіння педагогічними технологіями, зацікавленість у самоосвіті.

З метою більш кваліфікованого викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей навчальний предмет щорічно викладався в школі одним вчителем. До проведення уроків з правознавства, активізації право виховної роботи варто залучати представників обласних (районних) управлінь юстиції. Їх знання і досвід практичної роботи не тільки сприятимуть поповненню учнями знань із правових дисциплін, а й сприятимуть підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.


Орієнтовна тематика засідань

методоб’єднань учителів основ правознавства


  1. Ознайомлення вчителів основ правознавства з основними напрямками Регіональної цільової програми правової освіти населення на 2011-2015 рр.

  2. Методологічна база сучасної правової освіти.

  3. Підвищення професійної майстерності викладачів правознавчих дисциплін.

  4. Формування правосвідомості учнівської молоді як головна умова виховання законослухняного громадянина.

  5. Проектна технологія у профільному навчанні основ правознавства.



Методичні рекомендації

щодо вивчення математики в 2011-2012 навчальному році
Шкільний курс математики в 2011-2012 навчальному році в 5 – 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи», видавництво «Перун», Київ, 2005 року та у науково-методичному журналі «Математика в школі» (№ 2, 2006 р.), «Математичній газеті» (№№ 9, 10, 2009 р.).

Організації профільного навчання у старшій школі з математики для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень, рівень поглибленого вивчення математики) та програми факультативних курсів і курсів за вибором для учнів старших класів різних профілів навчання проходитиме за програмами, надрукованими у збірнику "Програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах). Ч. ІІ. Профільне навчання / Упоряд. Н.С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В. Єргіна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 384 с – (Факультативи та курси за вибором).

Частина І збірника, "Програм з математики для допрофільної підготовки та профільного навчання (у двох частинах). Ч. І. Допрофільна підготовка / Упоряд. Н.С. Прокопенко, О.П. Вашуленко, О.В. Єргіна. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011. – 320 с – (Факультативи та курси за вибором), присвячена допрофільній підготовці учнів і містить навчальні програми з математики для різних етапів допрофільної підготовки: гуртка і факультативних курсів для 5-6 класів, факультативних курсів; для 7-9 класів, логіко-математичних факультативних курсів для 5-9 класів, курсів за вибором для 8-9 класів. Учитель може самостійно корегувати розподіл годин між темами обраних курсів.

Вивчення математики в класах з поглибленим вивчення математики відбуватиметься за програмами для 8-11 класів з поглибленим вивченням математики, які розміщені на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua ).

У викладанні математики слід користуватися критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затвердженими Наказом МОНмолодьспорту 13.04.2011 №329.

Методичні рекомендації щодо вивчення математики в 5-9 класах подано в «Інформаційних збірниках МОН» № 13-14 2005-2009 рр., у журналі «Математика в школі» (№6 2005-2009 рр.) та в «Математичній газеті» № 6,7 2006-2009 рр.

Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 10 класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів видрукувані в Інформаційному збірнику МОН, № 25-26-27, 2010 р., у журналі «Математика в школі» (№6 2011 р.) та «Математичній газеті» (№ 7-8, 2010 р.).

У 2011/12 навчальному році учні 11 класів розпочнуть навчання за новими навчальними планами і програмами.

У класах суспільно-гуманітарного напряму (крім економічного профілю), філологічного, художньо-естетичного, спортивного напрямів та технологічного профілю вивчається предмет «Математика» за програмою рівня стандарту. У класах природничо-математичного напряму (крім фізико-математичного і математичного профілів), універсального, економічного та інформаційно-технологічного профілів вивчається два предмети «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою академічного рівня.

У класах фізико-математичного та математичного профілів вивчається два предмети «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою профільного рівня.

Учні класів з поглибленим вивченням математики продовжують вивчення двох предметів «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою поглибленого рівня.

У класах відповідних профілів, замість предмета «Математика» можуть вивчатися окремі курси – «Алгебра та початки аналізу» (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 3 години на тиждень в 11 класі) і «Геометрія» (із розрахунку 2 години на тиждень в 10 класі і 3 години на тиждень в 11 класі) за рахунок часу, відведеного на профільне і поглиблене вивчення предметів, введення курсів за вибором, факультативів.

Зауважимо, що рішення про розподіл годин варіативної складової, відповідно до Положення про загальноосвітній навчальний заклад, приймає навчальний заклад, враховуючи профільне спрямування, регіональні особливості, кадрове забезпечення, матеріально-технічну базу та бажання учнів.

Водночас, учні класів фізичного, економічного та інформаційно-технологічного профілів можуть вивчати предмети «Алгебра і початки аналізу» та «Геометрія» за програмою профільного рівня.

Орієнтовне календарно-тематичне планування та навчально-методичне забезпечення вивчення математики у 11-х класах надруковано в інструктивно-методичних рекомендаціях щодо вивчення математики в основній та старшій школі в 2011/12 навчальному році (Інформаційний збірник МОН, № 22, 2011 р.)

Навчання математики в 11 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за новими підручниками:



Рівень стандарту: «Математика (рівень стандарту)» (авт. Бурда М.І., Колесник Т.В., Мальований Ю.І., Тарасенкова Н.І.); «Математика (рівень стандарту)» (авт. Бевз Г.П., Бевз В.Г); «Математика (рівень стандарту)» (авт. Афанасьєва О.М., Бродський Я.С., Павлов О.Л., Сліпенко А.К.).

Академічний і профільний рівні: «Алгебра (академічний рівень, профільний рівень)» (авт. Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С., Номіровський Д.А.); «Алгебра (академічний рівень, профільний рівень)» (авт. Нелін Є.П., Долгова О.Є.); «Алгебра (академічний рівень, профільний рівень) (авт. Шкіль М.І., Колесник Т.В., Хмара Т.М.); «Алгебра (академічний рівень, профільний рівень)» (авт. Бевз Г.П., Бевз В.Г., Владімірова Н.Г.); «Геометрія (академічний рівень, профільний рівень)» (авт. Бурда М.І., Тарасенкова Н.А., Богатирьова І.М., Коломієць О.М., Сердюк З.О.); «Геометрія (академічний рівень, профільний рівень)» (авт. Бевз Г.П., Бевз В.Г., Владімірова Н.Г., Владіміров В.М.); «Геометрія (академічний рівень, профільний рівень)» (авт. Єршова А.П., Голобородько В.В., Крижановський О.Ф., Єршов С.В.); «Геометрія (академічний рівень, профільний рівень)» (авт. Апостолова Г.В.); «Геометрія (академічний рівень, профільний рівень)» (авт. Тадеєв В.О.). Авторським колективом у складі: А.Г. Мерзляка, Д.А. Номіровського, В.Б. Полонського та М.С. Якіра підготовлені також окремі підручники з алгебри і початків аналізу для кожного з рівнів: академічного, профільного та класів з поглибленим вивченням математики.

Відповідно до листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Щодо організації навчально-виховного процесу в 2011/12 навчальному році» від 21.07.2011 р. №1/9-556 навчальні заняття в 1-8 та 10 класах завершуються 25 травня 2012 року; у 9 класах - 14 травня, у 11 класах – 3 травня. У зв’язку зі зменшенням кількості навчальних годин рекомендуємо при складанні календарно-тематичного планування застосовувати такі способи ущільнення вивчення навчального матеріалу:

– використання резервних годин навчальної програми;

– за рахунок об’єднання навчальних тем;

– оглядове або самостійне вивчення навчального матеріалу.

Звертаємо увагу на те, що в 2011/12 навчальному році державна підсумкова атестація проводитиметься для 9 класів: з 15 по 30 травня, а в 11 класах – з 4 по 11 травня. Зовнішнє незалежне оцінювання з математики у 2012 році планується провести 23 та 24 травня.

Профілізація школи, нові вимоги до освіти передбачають вміння учнями мислити. Необхідною умовою та важливою частиною такого вміння є логічна грамотність, тобто деякий мінімум логічних знань та вмінь, що необхідні для кожної інтелектуальної особистості. Логіка, як предмет, що навчає виконувати правильні міркувальні операції (методи пізнання), необхідна для вивчення математики, а взагалі для всіх загальноосвітніх предметів, підготовки до дорослого життя.

Навчити учнів аналізу, синтезу, узагальненню, конкретизації, класифікації; індукції, дедукції, аналогії; роботі з поняттями та судженнями; методів доведення тверджень; формування гіпотез та побудови умовиводів, розвинути просторове мислення допомагає факультативний курс «Логіка». Усі ці знання є суттєвим доповненням профільного навчання математики.

Впровадження в школі нового факультативного курсу «Логіка» за рахунок варіативного компоненту навчального плану сприятиме досягненню цілей: інтелектуального розвитку учнів, розвитку їх логічного мислення, пам’яті, уяви, інтуїції, умінь аналізувати, класифікувати, узагальнювати, робити умовиводи, отримувати наслідки з даних передумов шляхом несуперечливих міркувань тощо.

Авторськими колективами підготовлені дві нові навчальні програми для вивчення курсу: «Логіка» (автори Буковська О.І., Васильєва Д.В.) для учнів 5-9 класів та «Логічні стежинки математики» (автори Апостолова Г.В., Бакал О.П.) для учнів 5-8 класів.

Для викладання курсу «Логіка» у 5 і 6 класах створено навчальний комплект «Академія логіки» (автори Буковська О.І., Васильєва Д.В., видавництво «Весна», м. Харків): робочий зошит, навчальний посібник, методичні рекомендації вчителю.

Робочий зошит містить розминку, матеріал для вивчення нового матеріалу, задачі, що показують взаємозв’язок математики та логіки.

У навчальному посібнику надається теоретичний матеріал та додатковий задачний матеріал, що диференційований за складністю на дві групи. Різні теми посібника мають цікавий додатковий матеріал: запитання, інтелектуальну ігротеку, цікавий історичний матеріал.

Методичні рекомендації вчителю містять розробки уроків, рекомендації зі здійснення навчальних розвиваючих бесід, надано розв’язання всіх завдань робочого зошита та посібника.

Вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з математики вказані в листі Міністерства освіти і науки України “Орієнтовні вимоги до виконання письмових робіт і перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін у 5-11 класах” №1/9-529 від 27.12.2000 р. (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 2, 2001 р., журнал “Математика в школі”, №4, 2001 р.). Наводимо основні положення, що стосуються математики.

Вимоги щодо письмового оформлення робіт з математики не повинні зводитися до нав’язування учням єдиної форми запису розв’язування задач і вправ. Останні можуть мати скорочений вигляд з використання теоретико-множинної та логічної символіки. Відомо, що вміння стисло і чітко записувати розв’язання задач свідчать про достатній рівень розвитку логічного мислення.

Для запобігання перевантаження учнів час проведення тематичних (контрольних) робіт визначається загальношкільним графіком, складеним заступником директора навчального закладу за погодженням із вчителями.

Упродовж одного робочого дня учні можуть виконувати письмову тематичну (контрольну) роботу тільки з однієї дисципліни, а протягом тижня — не більше ніж з трьох. Під час планування тематичних робіт у кожному класі необхідно передбачити їх рівномірний розподіл протягом усього семестру, не допускаючи накопичення письмових (контрольних) робіт наприкінці семестру, навчального року.

Для виконання всіх видів письмових робіт потрібно мати таку кількість зошитів з математики:


  • 5 – 6-класи – два зошити;

  • 7 – 9-класи – два зошити з алгебри і один з геометрії;

  • 10 – 11-класи – по одному зошиту з алгебри та початків аналізу й геометрії.

Для контрольного тематичного оцінювання передбачаються окремі зошити (для кожного предмета) або аркуші, що зберігаються протягом навчального року в загальноосвітньому навчальному закладі.

Зошити, в яких виконуються навчальні класні та домашні роботи, рекомендується перевіряти:



  • у 5 – 6-х класах – з математики – один раз на тиждень;

  • у 7 – 9-х класах з алгебри та геометрії – один раз на два тижні;

  • у 10 – 11-х класах з математики – один раз на місяць.

Учителі не повинні обмежуватися лише власною перевіркою виконання учнівських робіт, а й мають практикувати самоперевірку, взаємоперевірку, формуючи тим самим в учнів потребу здійснювати самоконтроль як рису особистості.

Учитель також може перевіряти й оцінювати частину письмової роботи (задачу, приклад, побудову графіка, тощо).

Тематичні контрольні роботи перевіряються у всіх учнів з наступною корекційною роботою в тих самих зошитах.

Оцінка за ведення зошитів з математики виставляється до класного журналу наприкінці вивчення кожної теми. При цьому до уваги береться наявність і правильність виконання класних і домашніх робіт, оцінки за поточну перевірку зошитів.

Усі контрольні тематичні роботи вчитель обов’язково оцінює і виставляє відповідні бали до класного журналу. За самостійні поточні письмові роботи оцінка може виставлятися до журналу не всім учням.

При формуванні підсумкової оцінки за семестр учитель спирається на тематичні оцінки учня, враховуючи оцінки за поточні роботи та підсумкові оцінки за ведення зошита.

У квітні 2011 р. були проведені підсумкові контрольні роботи з математики у 5-6 класах, з алгебри та геометрії (окремо з кожного предмета) у 7-8 класах загальноосвітніх навчальних закладів за навчальними посібниками: «Математика. 5 клас: Підсумкові контрольні роботи», «Математика. 6 клас: Підсумкові контрольні роботи», «Математика (Алгебра; Геометрія) 7 клас: Підсумкові контрольні роботи», «Математика (Алгебра; Геометрія) 8 клас: Підсумкові контрольні роботи» (авт. Мерзляк А.Г. та інші. – Х.: Вид-во «Ранок», 2011).

Можна відмітити, що учні 5 класів володіють порівнянням натуральних чисел, спрощенням виразів, перетворенням звичайних дробів та вміють виконувати дії зі змішаними дробами, знаходити відсоток від числа та число за його відсотком, розв’язувати задачі на знаходження периметру та площі квадрата і прямокутника, розв’язувати лінійні рівняння. Однак, більшість учнів не володіє



  • геометричним матеріалом із знаходження градусної міри кута;

  • виконанням дій з десятковими дробами;

  • розв’язуванням задач на рух.

Учні 6 класів володіють навичками визначення найбільшого спільного дільника та найменшого спільного кратного, знаходження невідомого члена пропорції, порівняння від’ємних десяткових дробів, виконання дій із раціональними числами, але припускаються помилок у

  • виконанні дій із звичайними дробами;

  • розв’язуванні задач на знаходження дробу від числа та числа за його дробом;

  • спрощенні виразів, що потребують розкриття дужок та наведення подібних доданків.

  • розв’язуванні задач на складання рівняння;

  • побудові точок та фігур на координатній площині;

  • розв’язуванні рівнянь зі знаком модуля.

Учні 7 класів показали вміння виконувати дії зі степенями, знаходити добуток одночленів, що містять степені, розкладати квадрат двочлена за формулою, визначати належність точки з заданими координатами графіку рівняння, показали знання про нерівність трикутника, властивості рівнобедреного трикутника. Учні припускаються помилок у

  • розв’язуванні рівнянь із розкриттям дужок та зведенням подібних доданків;

  • розв’язуванні систем лінійних рівнянь із двома змінними;

  • побудові графіка лінійної функції;

  • розв’язуванні задач на складання рівнянь;

  • розв’язуванні задач на суміжні кути;

  • розв’язуванні задач на суму кутів трикутника;

  • розв’язуванні задач на доведення, що ґрунтуються на знанні ознак рівності трикутників.

Учні 8 класів показали вміння знаходити область визначення змінної, скорочувати раціональний дріб, обчислювати значення ірраціональних виразів, розв’язувати квадратні рівняння та знаходити добуток їх коренів, спрощувати вирази, що містять радикали, розв’язувати задачі на знаходження кутів ромба, середньої лінії трикутника та трапеції, знаходити вписані та центральні кути в колі, знаходити тригонометричні функції кутів прямокутного трикутника. Учні не володіють навичками

  • перетворення раціональних виразів;

  • розв’язування текстових задач на рух, роботу;

  • спрощення ірраціональних виразів, що містять квадрат під знаком кореня;

  • розв’язування задач на подібність трикутників;

  • застосування теореми Піфагора;

  • знаходження співвідношень між сторонами та кутами в прямокутному трикутнику;

  • знаходження площі трапеції.

Виходячи з цього, учителям математики слід рекомендувати більше уваги приділяти вивченню геометричного матеріалу, а саме: знаходженню значень кутів на площині та в трикутниках, знанню теореми Піфагора та вмінню її застосовувати, розв’язуванню задач на доведення. У викладанні математики та алгебри слід приділити увагу розв’язуванню текстових задач на рух, сумісну працю, відсотки, задач на знаходження дробу від числа та числа за його дробом, на складання рівнянь.

На засіданнях міських, районних методичних об’єднань учителів математики рекомендуємо проаналізувати результати проведення підсумкових контрольних робіт та регіонального моніторингового дослідження з математики в 5-х класах (що проводився одночасно з проведенням підсумкових контрольних робіт) та включити до плану роботи методичних об’єднань питання поліпшення роботи вчителів щодо підвищення рівня математичної підготовки учнів. На засіданнях міських, районних методичних об’єднань учителів математики рекомендуємо розглянути наступні питання:



  • Розвиток навчально-пізнавальних і творчих здібностей учнів на уроках математики;

  • Формування пропедевтичних знань з геометрії на уроках математики 5-6 класів;

  • Методика формування геометричної культури учнів;

  • Допрофільна підготовка як важлива складова професійної орієнтації учнів;

  • Використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі.

Рекомендації щодо використання сучасних інформаційних технологій на уроках математики, матеріали щодо зовнішнього незалежного оцінювання та матеріали моніторингових досліджень якості природничо-математичної освіти, програми курсів за вибором для профільного навчання та допрофільної підготовки, анотації нової навчально-методичної літератури, поради щодо роботи з обдарованими дітьми, розробки уроків та позакласних заходів кращих учителів України друкуються у науково-методичному журналі «Математика в школі», «Математичній газеті» та інших педагогічних виданнях.

Науково-методичний супровід щодо вивчення інформатики

в 2011-2012 навчальному році
Шкільний курс інформатики в 9-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах вивчатиметься відповідно до Інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України щодо вивчення інформатики в 2011-2012 навчальному році за програмами, надрукованими у збірнику «Інформатика. Програмами для профільного навчання та допрофільної підготовки», надрукованого видавничою групою BHV, та розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua ).

Програмне та навчально-методичне забезпечення викладання інформатики в 9 класах

У 9-х класах вивчення інформатики буде відбуватися як і в 2010-2011 навчальному році за програмою авторів І.О. Завадського, Ю.О. Дорошенка, Ж.В. Потапової із розрахунку 1 година на тиждень. Програма, згідно з типовими навчальними планами, розрахована на учнів, які до 9 класу ще не вивчали інформатики.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка