Збалансований розвиток дитини



Сторінка23/28
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.11 Mb.
1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28

Методичне забезпечення профілактики шкідливих звичок

Методичне забезпечення профілактики шкідливих звичок навчального процесу є одним з найважливіших напрямків здійснення профілактичної роботи щодо здорового способу життя у навчальних закладах. Інтерактивні психолого-педагогічні технології мають відповідати індивідуальному, віковому та психічному розвитку сучасних дітей.

Головне завдання впровадження здорового способу життя в освітньому закладі - навчити дітей і молодь берегти власне здоров'я, творчо ставитися до процесу самовдосконалення, як обов'язкової умови повноцінного здорового життя. Лише той психолог та соціальний педагог, що володіє згаданими навичками, зможе формувати і зміцнювати здоров'я учнів, виховувати у них бережливе ставлення до свого організму.

Сучасні темпи розвитку науки вимагають таких методів і технологій засвоєння знань, які є зараз найбільш ефективними.

Психологами та педагогами доведено, що в разі отримання інформації в лекційній формі людина засвоює лише 5% від усього наданого обсягу інформації. Це пояснюється тим, що учень виступає лише як пасивний слухач, до того ж тут працює тільки слуховий аналізатор. Порівняно з лекційною формою, читання дає можливість засвоїти вже 10% від обсягу інформації. Це пояснюється тим, що читач виступає як активний суб'єкт, тобто він може вибрати те, що йому потрібне в тексті, повернутися до того, що одразу не було зрозуміло, та пропустити ті частини тексту, які йому вже відомі. Використання викладачем методу демонстрування ще більше (до 30%) підсилює ефективність навчального процесу. Це пояснюється тим, що інформацію слухач отримує із різних органів відчуття. Це дуже важливо, оскільки у людей репрезентативні системи працюють із різним рівнем ефективності. Для одних провідною репрезентативною системою є слух, для інших – зір, для третіх – дотик.

Наступна група методів безпосередньо стосуються інтерактивного навчання. Це такі різновиди як групові дискусії, мозковий штурм, рольові ігри, вправи, тренінги та інше.



Групові дискусії (50% засвоєння). Під час викладу матеріалу педагог організовує дослідження, обговорення, вільний обмін думками в інтервалах між логічними частинами теми або за темою заняття загалом. Такий прийом активізує діяльність учнів, дає змогу керувати пізнавальною активністю класу, використовуючи її для переконання, усунення негативної реакції та помилкових поглядів окремих учнів на поставлену проблему, тему дискусії. Оптимальна активність учнів досягається лише за вдалого вибору питань для дискусії, вмілого та цілеспрямованого управління ходом уроку. Питання для дискусії рекомендується добирати залежно від віку, рівня обізнаності учнів з поставленої проблематики та дидактичних завдань, які вчитель визначає для роботи з класом.

Дискусії особливо корисні тим, що активізують розумову діяльність учнів, їх уміння висловлювати власні ідеї та думки і дають змогу почути різні міркування однокласників. Застосовувати метод дискусії можна як у невеликих (4-6 учасників), так і у великих групах.



«Мозкова атака», або метод «Мозкового штурму», є дуже популярним способом навчання, який викликає багато ідей на задану тему. Функціонує на засадах вільного, не обмеженого нічим, окрім проблеми (при повній забороні критики в будь-якій формі), генерування ідей у групі спеціально відібраних осіб, «генераторів ідей», які ознайомлені з проблемою. Приймаються і фіксуються будь-які ідеї (навіть абсурдні); вони аналізуються іншою групою – «експертами», – які відбирають найбільш цінні ідеї і розробляють на їх основі остаточні технічні рішення.

Учні об'єднуються в малі групи: робочу та експертну; розминка проходить у формі відповідей на запитання, які керівник гри готує заздалегідь з метою зняття психологічної напруги. Це можуть бути жартівливі запитання або розв'язання якоїсь ситуації; «Штурм» полягає у вирішенні проблеми. Ведучий пропонує класові якусь проблемну або життєву ситуацію, яку вони повинні обміркувати та виробити якомога більше альтернативних способів її вирішення, дотримуючись при цьому встановлених правил; захист кожною групою своїх ідей; вибір експертною групою кращих; розробка цілісної системи вирішення проблеми; обговорення результатів, визначення кращих ідей.



Активне навчання (70% засвоєння), або навчальні ігри. Метою ігор є допомога учням у дослідженні їх почуттів, думок та дій у вільній манері гри.

У системі методів активного навчання використовується п'ять моделей навчальної гри, що побудовані на різних методах імітації діяльності, розігрування ролей, виконання операцій, інсценування та психодрами.



Найвищий рівень засвоєння інформації (90%) відбувається в тому разі, коли учні безпосередньо в ході навчання мають можливість використати на практиці отримані знання. Зокрема, якщо учні знають, що після проведеного заняття вони самі будуть проводити аналогічне заняття для більш молодших дітей (тобто навчати інших), їхня мотивація навчання виходить на найвищий рівень.

Вся профілактична робота щодо здорового способу життя повинна проводитись, з урахуванням вікових особливостей учнів. При цьому необхідно взяти до уваги наступні поради:

• подаючи інформацію про тютюнопаління, алкоголь, наркотики, необхідно дотримуватися принципів комплексного та систематичного викладу матеріалу щодо профілактики і зниження залежності від шкідливих звичок;

• роботу підпорядкувати одній меті: формування у дітей та підлітків орієнтації на здоровий спосіб життя.



Метою позашкільних, загальноосвітніх навчальних закладів є збереження рівня життєдіяльності молодого покоління. Тому необхідно:

  • інформувати дітей про вплив згубних звичок на їх здоров'я;

  • розвивати уміння і навички здорового способу життя;

  • надавати реальну допомогу кожному учневі з розвитку позитивних якостей, необхідних для повноцінного життя;

  • привернути увагу учнівської молоді до власного здоров'я;

  • постійно пропагувати принципи здорового способу життя;

  • залучати батьків та широку громадськість до пропаганди принципів здорового способу життя.

Для організації профілактичної роботи в загальноосвітніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладах доцільно організовувати проведення тематичних лекцій щодо профілактики шкідливих звичок, практичних занять, психологічних тренінгів, бесід, ігор, захист рефератів, «круглих столів» тощо. При цьому необхідно акцентувати увагу на:

  • розвиток психічної культури, формування психологічного здоров'я та профілактику шкідливих звичок в учнів;

  • на формування у дитини довіри до самої себе, сприйняття власної індивідуальності, самоповаги, впевненості в собі, почуття власної гідності;

  • на усвідомлення вибору саме здорового способу життя та осмисленому самовизначенні у виборі професії, здатності знаходити власний сенс життя та формування установки на здоровий спосіб життя;

  • засвоєння знань про шкідливі звички, їх вплив на організм людини та необхідність самоствердження у підлітковому середовищі.

Проводячи заняття, соціальні педагоги та психологи повинні врахувати основні підходи:

  • надання інформації – цей підхід допускає, що підвищення рівня знань про шкідливі звички і наслідки їх вживання є ефективним засобом відмови від них;

  • емоційне навчання – цей підхід базується на припущенні про те, що залежність від наркотичних речовин і шкідливих звичок частіше розвивається у людей, що мають труднощі у розумінні і вираженні власних емоцій; зміст такого навчання зводиться до надання допомоги учням у подоланні таких звичок;

  • виховання психологічної протидії щодо вживання наркотичних речовин – цей підхід фокусується на прищепленні таких соціальних навичок, як уміння дитиною сказати «Ні» у відповідь на пропозицію спробувати наркотики;

  • зміцнення здоров'я, що ґрунтується на взаємодії особистого вибору і соціальної відповідальності за власне здоров'я.

Інформація про вплив шкідливих звичок, туберкульозу та ВІЛ-інфекції на здоров'я дитини має бути об'єктивною, не зводитись до залякування, оскільки останнє, створюючи атмосферу таємничості та загадковості навколо тютюну, алкоголю, наркотиків, призводить до протилежних результатів, викликає у підлітків бажання пізнати цю таємницю на власному досвіді. Розмова з учнями про шкоду вживання повинна бути спокійна і ділова.

Запобігання зловживанню наркотиків, алкоголю, тютюнопаління потрібно розпочинати з раннього віку. Під час роботи з дітьми різних вікових груп необхідно використовувати й різні засоби пропаганди.

Під час роботи з молодшими школярами необхідно враховувати, що для них характерні конкретно-образне мислення, мала концентрація уваги, наочно-образний характер пам'яті. Текстовий матеріал у цьому віці сприймається важко. Тому необхідно використовувати наочність: показ фільмів, відеофільмів, малюнків. Це можуть бути розташовані у класі малюнки на тему «За здоров'ям на природу», «Здоров'я очима дитини», «Діти, рух, здоров'я». Загадки, прислів'я, приказки про здоров'я: «Веселий сміх – здоров'я», «Найбільше щастя – здоров'я». Ці засоби сприяють вихованню в молодших школярів негативного відношення до наркотиків.

Орієнтовна тематика бесід щодо здорового способу життя з молодшими школярами: «Учням про алкоголь і наркотики»; «Наркотики – шкідливі отруйні речовини»; «Вплив фізичної культури та спорту на зміцнення здоров'я.»; «Що таке добре, а що погано»; «Права і обов'язки учнів», тощо.

Для школярів середнього віку – подальше закріплення негативного відношення до алкоголю та тютюнопаління треба здійснювати шляхом поглиблення знань про їх властивості, дії на організм, швидкі та довгострокові наслідки вживання. Саме в цьому віці психологам та педагогам треба допомогти дітям знайти та розвинути здібності, виявити захоплення, організувати заняття дітей за їх інтересами.



Орієнтовна тематика бесід щодо здорового способу життя з дітьми середнього шкільного віку: «Алкоголь і здоров'я»; «Підлітки та алкоголь»; «Хвороби, викликані алкоголем»; «Вуличний травматизм і алкоголь»; «Наркоманія – тяжке захворювання»; «Боротьба з пияцтвом – справа всіх та кожного»; «Охорона громадського порядку – обов'язок кожного. Законодавство про боротьбу з пияцтвом та наркоманією», тощо.

У старшому шкільному віці інформація повинна бути добре аргументованою, а методика проведення профілактичних заходів у цьому віці повинна враховувати високий інтелектуальний рівень учнів. Форми проведення цих заходів повинні бути різноманітними: конференції, прес-конференції, консультації (колективні, індивідуальні, групові), лекції, зустрічі з різними спеціалістами, групові дискусії, рольові вправи, комунікативні і ділові ігри, «кругли столи», тренінги. Бажано організовувати зустрічі з медичними працівниками (особливо з представниками Луганського обласного наркологічного диспансеру), представниками правоохоронних органів; проводити семінари для молодих волонтерів, які працюють з однолітками.



Орієнтовна тематика бесід щодо здорового способу життя з дітьми старшого шкільного віку: «Сучасна медицина про шкідливий вплив алкоголю на здоров'я»; «Вплив алкоголю на потомство: п'ють батьки – страждають діти»; «Алкоголь руйнує сім'ю»; «Пияцтво руйнує життя»; «Пристрасть до алкоголю – це небезпечно!»; «Вплив алкоголю на розумову активність людини»; «Від пияцтва до злочину – один крок»; «Вино – ворог мудрості і спільник божевілля», тощо.

Крім того, важливо, щоб профілактична робота проводилася не тільки психологом або соціальним педагогом, не тільки на уроках з біології, валеології, фізичного виховання, класних годинах, але й на інших уроках. Наприклад на уроках математики доцільно б було разом з дітьми вивчити статистику про людей які палять або вживають алкоголь чи наркотики, підрахувати видатки на лікування жертв поганих звичок; на уроках мови – написати диктант, твір, газетну статтю про профілактику поганих звичок, або про формування здорового способу життя, скласти інтерв'ю з медичними працівниками про факти звернень до них людей які вживають алкоголь або наркотики, провести дебати або стендове обговорення проблем здорового способу життя; на уроках мистецтвознавства намалювати гумористичні комікси або підготувати газету для молодших школярів, або створити постери, плакати щодо профілактики шкідливих звичок; а на уроках літератури підібрати приказки та прислів'я про здоров'я, наприклад таки як: «Весела думка – половина здоров'я», «Держи голову в холоді, ноги в теплі, проживеш довгий вік на землі», «Добре здоровому вчити хворого», «Здоровий хворого не розуміє», «Здоров'я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо», «Поки чоловік здоров, то здоров'я не шанує», «Як хочеш здоров'я мати, мусиш рано вставати, а звечора рано лягати».

Разом з працівниками бібліотеки навчального закладу, яка є важливою ланкою у профілактичній роботі, використовувати бібліотечні методи та засоби, започаткувати тісну співпрацю бібліотеки, психолога, соціального педагога та класного керівника. За допомогою старшокласників, можна скласти картотеки віршів, афоризмів, створити сценарії масових заходів, які використовуються під час класних годин, днів, тижнів, місяців профілактики шкідливих звичок; колективних, індивідуальних бесід, диспутів, дискусій, по обміну думками та обговорення матеріалів преси, книг (за темою), вечорів запитань та відповідей; «круглих столів», усних журналів (тематичних) тощо.

Підготовча робота для проведення будь-якого заходу щодо формування здорового образу життя може включати в себе:



  • опитування, анкетування, тестування наприклад «Що для тебе бути здоровим: мода, престиж або необхідність?»; «Як зберегти своє здоров'я?»;

  • підготовку до конкурсів на кращу гумористичну газету, виставок дитячих творчих робіт, залучення учнів та молоді до розробок інформаційних матеріалів (газет, буклетів тощо);

  • організацію та підготовку показу жартівливих театральних лялькових вистав щодо шкідливості вживання тютюнопаління та алкоголю;

  • проведення КВК, або ігор «ЩО? ДЕ? КОЛИ?» на тему «За здоровий спосіб життя», «Здоров'я в нашому житті»;

  • конкурси агітаційних бригад;

  • підготовка для спортивних змагань «Хто із спортом дружить, буде завжди дужий»;

  • організація та проведення конкурсу екологічних плакатів «Природа і ми», «Молодь обирає здоровий спосіб життя»;

  • огляд правової і юридичної літератури, тощо.

Заходи з пропаганди здорового способу життя повинні мати на меті формувати у дітей і молоді переконання в їх доцільності.

Отже профілактична робота шкідливих звичок буде ефективною не лише тоді, коли буде правильно визначені послідовність виховних впливів на підростаюче покоління та зміст повідомлюваної їм інформації, а й тоді, коли в суспільстві будуть ужиті організаційні заходи, спрямовані на боротьбу з курінням, алкоголізмом, а саме: заборона реклами тютюнових та алкогольних виробів, застерігаючи написи на упаковці із зазначенням кількості шкідливих компонентів тютюну й тютюнового диму, буде виконуватися заборона продавати алкогольні та тютюнові вироби неповнолітнім, обмеження демонстрації кінофільмів де на першому місці культ алкоголю, бійки, насилля, розпусти.




Організація проведення тренінгових занять

з формування здорового способу життя в дітей та молоді
Як було вище зазначено, коли люди беруть активну участь, наприклад, у обговоренні питань, рівень засвоєння зростає приблизно до 55-60%. Під час практичних дій, особливо коли люди обговорюють свої дії в ході практичних занять, рівень засвоєння зростає приблизно до 80%. Найвищий рівень засвоєння (близько 90%) спостерігається тоді, коли люди одразу застосовують набуті знання в реальному житті або навчають інших. Таким чином тренінгові заняття є оптимальним засобом формування здорового способу життя дітей і молоді.

При плануванні занять з елементами тренінгу соціальному педагогу, психологу слід подбати про те, щоб: ідея проведення тренінгу була схвалена керівниками того підрозділу, де він проводитиметься; мати ресурси на необхідні матеріали; учасники заняття заздалегідь знали про тематику занять і, за можливості, завчасно отримали для ознайомлення відповідні інформаційні матеріали, рівень засвоєння яких має перевірятися під час заняття; здійснити «вхідне» та «вихідне» опитування учасників занять за допомогою міні анкет з метою оцінки їх початкового ставлення до проблеми, що буде опрацьована, та його змін наприкінці заняття з елементами тренінгу. Для проведення заняття необхідно відповідне приміщення, в якому учасники можуть розміститися досить вільно, за необхідності утворювати мікрогрупи для обговорення окремих питань, організовувати роботи в парах та виконувати тренінгові вправи; учасники тренінгу могли перепочити під час перерв (їх треба робити через кожні 1,5 год. занять), випити чаю чи кави; кількість учасників заняття не перевищувала 20-25 осіб, оптимальна кількість членів тренінгової групи – 14-15 осіб; учасники засвоїли правила поводження під час тренінгового заняття та дотримувалися їх; надана учасникам інформація та тренінгові вправи відповідали визначеній меті, були необхідними та достатніми для її досягнення, оптимальними за обсягом та рівнем складності; тренер міг скористатися необхідними засобами наочності (дошкою, фліпчартом, мультимедійним проектором, відео та аудіотехнікою); учасники мали можливість вести записи (мали зошити, блокноти, ручки).

Чим більше часу витрачено на підготовку до заняття з елементами тренінгу, тим ефективнішим буде процес навчання, тим більш змістовною і корисною виявиться надана учасникам інформація. Готуватися до проведення заняття доцільно у три послідовні етапи – визначити зміст роботи, скласти загальний план проведення занять, детально опрацювати процес ведення заняття відповідно до його структури (передбачити, які дії, вправи тощо виконуватимуться у відповідній частині заняття).

Перший етап підготовки – опрацювання змісту тренінгового заняття. Скласти чітке уявлення щодо змісту майбутнього заняття допомагає тренеру опрацювання семи важливих питань, які спочатку можна зафіксувати на чернетках.

По-перше, слід записати мету, тобто те, чого хоче досягти тренер за підсумками всієї роботи, враховуючи потреби учасників, вік, стать, тощо. Метою проведення заняття здорового способу життя є: підвищення здатності учасників до позитивного ставлення до своїх можливостей досягти гарного здоров'я, вести здоровий образ життя; формування умінь і навичок здорового способу життя; розвиток асертивної поведінки; зміна власних стереотипів та поглядів на конкретні питання здоров'я та пошук шляхів їх вирішення, тощо.

По-друге, слід визначити, яким має бути зміст тренінгового заняття, тобто про що учасникам необхідно дізнатися в процесі навчання.

По-третє, слід чітко уявляти очікувані результати, тобто те, що учасники мають усвідомити або чому навчитися в ході роботи. Тренер коротко занотовує, що зміниться для учасників після проведення заняття, формулюючи свої записи так, щоб зрозуміти потенціал для змін.

По-четверте, слід уявляти попередній досвід та рівень знань учасників тренінгу. Це дає можливість не лише дати учасникам нову для них інформацію, а й передбачити можливе зіткнення поглядів, яке створюватиме доцільну напругу, що слугуватиме розвитку групової динаміки.

По-п'яте, потрібно точно знати тривалість тренінгового курсу (півдня, два дні, тиждень тощо). Знання відведеного часу допомагає визначити пріоритети матеріалів змісту заняття з елементами тренінгу, певною мірою визначає методи навчання (різні методи потребують різного часу), дає можливість раціонально спланувати заняття, забезпечуючи достатньо часу на інтелектуальні й рухові вправи, викладання змісту, обговорення роботи, запитання учасників тощо.

Шосте, що необхідно зафіксувати тренеру, готуючись до роботи, – це методи, які застосовуватимуться в ході навчання. Вибір тренером методів в кожному конкретному випадку залежатиме від часових меж, змісту матеріалів, рівня підготовки й характеру взаємин у аудиторії, технічних умов приміщення та обладнання, наявності та якості наочних матеріалів - загалом багатьох чинників, знання й уміння враховувати та ефективно використовувати які становить невід'ємну частину майстерності тренера.

Сьоме, тренеру слід уважно ознайомитися з майбутнім місцем проведення тренінгу: передбачити, як можна змінити розташування столів та стільців; де зможуть працювати малі групи; де можна організувати короткі перерви на кшталт «кава-брейк»; визначити розташування точок електроживлення апаратури, потребу в електроподовжувачах; рівень шуму в приміщенні, можливості регулювання температури й чистоти повітря тощо - загалом вирішити низку технічних і господарських питань, від яких суттєво залежить успіх тренінгового заняття.

До наступного етапу підготовки слід віднести розробку плану проведення занять. План заняття – це документ, який містить інформацію, погрібну тренеру для проведення, посібник і ресурсний матеріал, який дає змогу раціонально й організовано провести заняття. Дотримуючись плану, тренер гарантує собі можливість подати доречний матеріал повністю, у логічній послідовності. Для розробки власне змісту занять використовуватиметься тематична інформація з інших книг цієї серії навчальних матеріалів. Нижче наведені загальні рекомендації щодо техніки, технології, структури і форми складання плану занять.

Текст плану складається із вступу, де мають бути відображені: організація процедури знайомства учасників; господарські питання (розташування місць для коротких перерв, задоволення гігієнічних потреб учасників, порядок використання мобільних телефонів під час занять тощо); загальний огляд тренінгового курсу; загальний огляд першого заняття.

Далі в тексті відображаються зміст заняття та методи, що застосовуватимуться, у тому числі наводяться: докладний опис теми;час, відведений для оцінювання кожної теми; використання технічних засобів; використання різних методів навчання; певні дії (роздати матеріали, виконати певну вправу тощо).

У тексті плану також відображається порядок підведення підсумків тренінгового заняття, процедури і вправи, що виконуватимуться на завершення роботи. До плану прикладаються додатки, які містять усі необхідні додаткові матеріали заняття з елементами тренінгу.

Наступний етап підготовки – детальне опрацювання процесу ведення заняття з елементами тренінгу відповідно до його структури, яка має досить чітку структуру, частини якої мають визначене змістовне наповнення і рекомендовані часові межі.


Вступна частина заняття з елементами тренінгу. Її найбільш характерними компонентами є власне вступ, правила, знайомство та очікування.

Вступ включає: представлення тренерської команди; коротку інформацію про організаторів проведення тренінгу; повідомлення теми; ознайомлення учасників із методичними та організаційними особливостями роботи на занятті.

Правила групової роботи передбачають, що: основні правила пропонує тренер; правила записуються на великому аркуші паперу і розташовуються на видному місці; після написання кожного правила (або всіх разом) важливо, щоб кожний учасник погодився з цим.

Знайомство – це процедура, у ході якої учасники знайомляться один з одним, придивляються один до одного. Ведучий перший вітається з групою. Пропонує розпочати роботу із знайомства, тощо.

Очікування. Для успішності тренінгового заняття важливо знати, навіщо підлітки прийшли на нього і які знання з тематики вони вже мають. Висловлювання учасників щодо їх очікувань від навчання допоможуть правильно спрямувати роботу групи. Тож перед початком роботи тренер та група повинні домовитися щодо бажаного результату спільної роботи.
Основна частина. Вона складається з послідовних блоків, які спрямовані на визначення проблеми, якій присвячене тренінгове заняття; пошук шляхів її розв'язання; розвиток практичних навичок, потрібних для цього, а саме:

  • визначення та актуалізації проблеми, яку повинна вирішити група, міри її важливості для кожного учасника, ознайомити учасників з поняттями та термінами теми заняття;

  • пошуку шляхів розв'язання проблеми та надання необхідної для цього інформації включає вправи та методи розробки планів конкретних дій для вирішення поставлених завдань, необхідних для розв'язання проблеми тренінгового заняття;

  • стимулювання індивідуального пошуку кожним учасником власних шляхів розв'язання цієї проблеми;

  • розвиток практичних навичок, а саме формування нових практичних навичок певних дій або зміна відповідних старих стереотипів, основною метою яких є поліпшити стан здоров'я;

  • рухавки – вправи для забезпечення належного рівня рухової активності учасників заняття – часто застосовуються після завершення перерви, щоб всі учасники скоріше включилися в навчальний процес (для повноцінного включення зазвичай потрібно близько п'яти хвилин).

1   ...   20   21   22   23   24   25   26   27   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка