Збалансований розвиток дитини



Сторінка20/28
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.11 Mb.
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   28

Курс «Основи християнської етики» є дисципліною християнсько-світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, який вибудовується як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Він не є вченням віри, не включає релігійних обрядів, не ставить за мету залучення до певної конфесії. Викладання предмету передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві. Метою курсу «Основи християнської етики» є формування в учнів християнських моральних чеснот.

Викладання основ християнської етики  та інших предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах можлива лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя. Підготовка вчителів християнської етики здійснюється в навчальних закладах або на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти. Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі групи, кабінети тощо.

Зміст курсів духовно-морального спрямування не може нести катехізацію, неприпустимим є також нав’язування учителем дітям власних поглядів у ставленні до тих чи інших церков, примусу дітей до молитви під час уроків, відвідування церковних служб тощо.

Предмет «Основи християнської етики» слід викладати в тісній співпраці з батьками, інформувати батьківську громадськість про особливості християнської етики, давати їм можливість відвідувати уроки і позакласні заходи з предмета.

Для учнів 1-4, 7-11 класів діючою є рекомендована Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України програма «Основи християнської етики» (авторський колектив під керівництвом Жуковського В.М., гриф від 13.07.10 № 1/ІІ-6347).

Для учнів 5-6 класів загальноосвітніх навчальних закладів діючою є програма «Основи християнської етики» (газета «Історія України» N 36 (486), журнал «Історія в школах України» (N 7).

Комплект з християнської етики для учня 5 класу включає підручник, хрестоматію для читання та робочий зошит (видавництво «Літера ЛТД» 2008 рік).

У підручнику з основ християнської етики для учня (автори: Жуковський В.М., Ніколін М.М., Саннікова Т.В., Лахман Н.М., Филипчук С.В., Гаврисюк О.Я.) міститься методично організований матеріал, подано ключові вірші, словничок нових слів, біблійні історії, оповідання та вірші повчального характеру, завдання для перевірки отриманих знань та їх застосування на практиці для формування відповідної поведінки.

Хрестоматія з основ християнської етики для 5 класу (Жуковський В.М., Мазур І.Є.) включає матеріал для читання, укладений відповідно до тематики підручника. Зошит для учня (Жуковський В.М., Кучма Л.Є., Гаврилюк О.Я.) призначений для закріплення навчального матеріалу, отриманого на уроці. У шостому класі предмет «Основи християнської етики» викладається за підручником «Основи християнської етики. 6 клас» (автори: Жуковський В.М., Ніколін М.М., Филипчук С.В.).

Як основну літературу міністерство рекомендує для використання в загальноосвітніх навчальних закладах підручники Галини Сохань «Основи християнської етики. 5 клас» та «Основи християнської етики. 6 клас» львівського видавництва  «Світ», котрі вийшли друком у 2008 р., а також робочі зошити з основ християнської етики автора Галини Добош для 5-6 класів видавництва «Світ» (2010 р.).

Структура уроку з християнської етики ґрунтується на основних засадах психолого-педагогічної науки як і інші уроки в школі. Особливістю уроку християнської етики є його зміст, а також специфіка, реалізації цілей, принципів, форм і методів навчально-виховної діяльності.

Процес викладання основ християнської етики в школі висуває відповідні вимоги до професійної підготовки вчителя і його кваліфікаційної характеристики.

Відповідно до  Закону  України «Про загальну середню освіту» викладати навчальний предмет «Етика» та факультативні курси морально-етичного спрямування можуть особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки в інститутах післядипломної педагогічної освіти.

Згідно з Інструкцією ведення ділової документації в загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІІ ступенів (наказ Міносвіти і науки №240 від 23.06.2000 р.) календарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосередньо в навчальних програмах. Можна користуватись також окремими брошурами, зробленими на основі навчальних програм.

На основі календарних планів вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України. Під час розроблення календарних планів вчитель може на власний розсуд використовувати резервні години – планувати проведення лабораторних, практичних, контрольних робіт, семінарів, засідань «круглих столів» тощо.

Учнівські зошити з предметів суспільно-гуманітарного циклу переглядаються учителем один раз на семестр і бал за ведення зошита може (за бажанням вчителя ) виставлятись в журнал. При виставленні тематичних оцінок учитель на власний розсуд може враховувати або ні оцінку за ведення зошита.

Підручники, посібники, робочі зошити, атласи та контурні карти, зошити для контролю і корекції навчальних досягнень тощо, що використовуються на уроках, повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України.


Орієнтовний перелік тем для обговорення педагогами методики щодо викладання християнської етики в загальноосвітніх навчальних закладах

  1. Формування особистості школяра на засадах християнських цінностей.

  2. Духовно-християнська спрямованість виховного процесу школи.

  3. Сучасні форми та методи викладання курсів духовно-морального спрямування.

  4. Творча пізнавальна діяльність як ефективний засіб формування духовних потреб особистості.

  5. Морально-етичне виховання як чинник ефективності навчально-виховного процесу школи.

  6. Сучасна школа – центр духовно-морального виховання школярів.

  7. Проблеми морального розвитку у сучасному світі.

  8. Формування моральних цінностей дитини засобами викладання курсів духовно-морального спрямування.

  9. Релігійний компонент духовно-морального виховання.

  10. Християнське виховання учнів – передумова їх духовно-моральної зрілості.

  11. Християнська мораль як засіб виховання підлітків.


Методичні рекомендації щодо вивчення

навчального предмета «Фізична культура» в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011/2012 навчальному році
Одним із важливих компонентів усебічного гармонійного розвитку особистості є фізичне виховання. Збереження здоров’я дитини – найважливіша вимога до діяльності всіх інституцій і закладів, що займаються підростаючим поколінням. Особливо гострою ця вимога є до системи освіти, адже вона охоплює значний за часом відрізок людського життя, причому це період (від дошкільного віку до юності), коли людина найбільш вразлива.

Фізична культура в загальноосвітніх навчальних закладах має на меті збереження й зміцнення здоров’я учнів, розвиток рухових здібностей, підвищення рівня фізичної підготовленості, формування ціннісних орієнтацій щодо здорового способу життя та надає учням можливість:



  • створити цілісну уяву про вплив занять фізичною культурою на розвиток особистості, формування основних систем організму, попередження професійних захворювань і профілактику шкідливих звичок;

  • підвищити фізичну підготовленість засобами сучасних фізкультурно-оздоровчих систем, оволодіти технікою основних рухових дій;

  • набути навички організації та методики проведення самостійних занять фізичною культурою.

Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році на вивчення предмета «Фізична культура» в інваріантній складовій передбачено:

  • у 1-4 класах - 3 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005 №682);

  • у 5-7 класах – 2,5 години на тиждень (у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання, з вивченням російської чи іншої мови національних меншин та в загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання, з вивченням двох іноземних мов – 2 год.) (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 №66);

  • у 8-9 класах – 3 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 05.02.2009 №66);

  • у 10-11 класах – 2 години на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 р. № 834);

  • у 10- 11 класах спортивного та військово-спортивного профілів – 5 годин на тиждень (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.08.2010 р. №834).

При складанні розкладу занять на навчальний рік слід враховувати місцеві кліматичні умови, матеріальну базу навчального закладу освіти, кадрове забезпечення вчителями фізичної культури тощо. Можливі наступні варіанти розподілу годин для 5-7 класів:

- перший варіант: 1-й тиждень – 2 години;

2-й тиждень – 3 години (І і ІІ семестри);

- другий варіант: І-й семестр – по 2 години на тиждень;

ІІ-й семестр – по 3 години на тиждень (або навпаки).

У 2011–2012 навчальному році опанування змісту фізичної культури, як базового предмета здійснюється за рекомендованими програмами, які мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України:

- «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи» (авт. М.Д. Зубалій, В.В.Деревянко, О.М.Лакіза, В.Ф.Шегімага, в-во «Ранок», 2006);

- «Фізична культура для спеціальної медичної групи. 1-4 класи» (авт. В.І. Майєр, в-во «Ранок», 2006);

- «Плавання» для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи (авт. В.В. Деревянко, В.О. Сілкова, в-во «Атол», 2006);

- «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-11 класи» (розміщена на офіційному сайті Міністерства mon.qov.ua, а також видрукувана в посібнику „Фізична культура в школі. 5-11 класи. Для керівників закладів освіти, класних керівників, методистів та учителів фізичної культури, батьків” за ред. С.М. Дятленка, в-во «Літера. ЛТД», 2011);

- «Плавання» для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-9 класи (авт. В.В. Деревянко, В.О. Сілкова);

- «Фізична культура для спеціальної медичної групи. 5-9 класи» (авт. В.І. Майєр, В.В. Деревянко);

- «Фізична культура для загальноосвітніх навчальних закладів. Спортивний профіль. 10-11 класи» (авт. В.М. Єрмолова та ін., сайт mon.qov.ua).

В початковій школі в процесі вивчення навчального предмета «Фізична культура» враховуються найсприятливіші вікові та анатомо-фізіологічні періоди розвитку організму учнів; розкривається значення занять фізичними вправами для здоров'я учнів; розвиваються основні фізичні якості та рухові здібності; формуються вміння і навички здорового способу життя, проведення корисного дозвілля та активного відпочинку; формуються знання, вміння і навички дотримання особистої гігієни, загартування організму, профілактики захворювань, запобігання травматизму, дотримання правил техніки безпеки; розвиваються вміння і навички використання фізичних вправ для запобігання порушення постави та зняття втоми учнів.

В учнів початкової школи, починаючи з першого класу, формуються основні життєво необхідні рухові дії. Тому важливою особливістю змісту навчальної програми з фізичної культури є вивчення рухливих і народних ігор, формування навичок самостійної їх організації і проведення. В міру зростання учнів поступово у змісті навчання акцент має зміщуватися на засвоєння ними основних рухових дій, фізичних вправ підвищеної координаційної складності з базових видів спорту, що входять до навчальної програми. На завершальному етапі початкової освіти засвоєння нового матеріалу має зосереджуватися уже на фрагментах рухової діяльності, цілісних комбінаціях та спортивних іграх за спрощеними правилами.

У зв’язку з тим, що в учнів початкових класів відбувається інтенсивний розвиток більшості рухових якостей, формування різних систем організму, учителю необхідно знати, що в цьому віці найкраще розвиваються такі фізичні якості як швидкість, спритність, гнучкість і помірно – сила та витривалість. Тому уроки фізичної культури з учнями початкових класів рекомендуємо проводити спеціалісту з фізичної культури і спорту або відповідно підготовленому вчителю початкової школи.

Програми з фізичної культури для учнів 5-11 класів характеризуються спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до віково-статевих особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічного забезпечення навчального процесу (спортивний зал, спортивні пришкільні майданчики, стадіон, басейн тощо), кадрового забезпечення. Матеріал програм з фізичної культури спрямований на вирішення виховних, освітніх та оздоровчих завдань на уроках фізичної культури.

Програма побудована за модульною системою. Вона складається з двох інваріантних, або обов’язкових модулів: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка і варіативних модулів. Навчальна програма «Фізична культура. 5-9 класи» містить 16 варіативних модулів: легка атлетика, гімнастика, баскетбол, футбол, волейбол, гандбол, плавання, аеробіка, аквааеробіка, гирьовий спорт, лижний спорт, професійно-прикладна підготовка, настільний теніс, городки, туризм, бадмінтон.

Навчальна програма «Фізична культура. 10-11 класи» містить 10 варіативних модулів: легка атлетика, гімнастика, баскетбол, футбол, волейбол, гандбол, гирьовий спорт, професійно-прикладна підготовка, настільний теніс, туризм.

Практично кожен вид спорту може бути представлений у вигляді варіативного модуля.

Змістове наповнення предмета «Фізична культура» у 5-11 класах загальноосвітній навчальний заклад формує самостійно з варіативних модулів. При цьому обов’язковим є включення засобів теоретичної і загально фізичної підготовки, передбачених програмою для даного класу до кожного варіативного модуля.

Перед початком навчального року протоколом шкільного методичного об’єднання затверджується план-графік розподілу варіативних модулів вивчення фізичної культури у кожному класі. У плані-графіку зазначаються варіативні модулі, які опановуватимуть учні, рік їх вивчення та кількість відведених на вивчення годин. Відлік року вивчення варіативного модуля за цією програмою розпочинається з 5-го класу.

Критеріями відбору варіативних модулів є:


  • наявність матеріально-технічної бази;

  • регіональні спортивні традиції;

  • кадрове забезпечення;

  • бажання учнів.

Бажання учнів визначається обов’язковим письмовим опитуванням наприкінці навчального року. Результати опитування додаються до протоколу шкільного методичного об’єднання. Варіативні модулі протягом навчання у різних класах можуть змінюватися.

Відповідно до ст.22 Закону України «Про загальну середню освіту», заклади охорони здоров’я щорічно забезпечують безоплатний медичний огляд учнів (вихованців), моніторинг і корекцію стану здоров’я, проведення лікувально-профілактичних заходів у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності.

Медичне обстеження учнів проводиться щорічно в установленому законодавством порядку.

У розкладі навчальних занять не рекомендується здвоювати уроки фізичної культури або проводити їх два дні поспіль. Більшість уроків фізичної культури доцільно проводити на відкритому повітрі.

При проведенні занять з фізичної культури слід дотримуватись «Правил безпеки життєдіяльності під час проведення занять з фізичної культури і спорту в загальноосвітніх навчальних закладах» (Наказ МОН України від 01.06.2010 р. №521, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 9 серпня 2010 р. № 651/17946).

Відповідно до вимог «Типового положення про навчання з питань охорони праці» в загальноосвітніх навчальних закладах з учнями обов’язково потрібно проводити відповідні інструктажі (вступний, первинний, позаплановий, цільовий) з техніки безпеки життєдіяльності на заняттях з фізичної культури. Про проведення інструктажу робиться запис у відповідних журналах («Журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці для учнів» та на сторінці предмету «Фізична культура» у класному журналі).

Оцінювання учнів віднесених до основної групи здійснюється відповідно до вимог визначених навчальними програмами.

Залікові навчальні нормативи складають тільки учні основної медичної групи, які на момент прийняття нормативу не скаржаться на погане самопочуття та стан здоров’я.

Оцінка за виконання нормативу не є домінуючою під час здійснення тематичного, семестрового чи річного оцінювання.

При оцінюванні навчальних досягнень з фізичної культури також враховуються: особисті досягнення учнів протягом навчального року; ступінь активності учнів на уроках; залучення учнів до занять фізичною культурою в позаурочний час; участь у спортивних змаганнях усіх рівнів.

Учні 1-11 класів, які за результатами медичного огляду віднесені до підготовчої та спеціальної медичної групи, відвідують обов’язкові уроки з фізичної культури, але виконують корегувальні вправи та вправи для загального фізичного розвитку, які їм не протипоказані. Окрім того, за наявності умов, для учнів спеціальних медичних груп організовуються два додаткових заняття, які проводить учитель фізичної культури. Таким учням можна виставляти поточну оцінку за знання і техніку виконання корегувальних вправ (за сприятливих для учня умов), а наприкінці навчального семестру (року) до класного журналу заноситься «зараховано».

Вивчення предмета в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється окремо для дівчат і юнаків. Поділ класу на групи здійснюється згідно наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. №128 (додаток 2). При наявності можливостей уроки фізичної культури в 5-9 класах варто проводити для хлопців та дівчат окремо.

При забезпеченні належного організаційно-методичного проведення уроку, особистісно-зорієнтованого навчання, індивідуально-дозованого навантаження, дотримання дисципліни, стану спортивного обладнання та інвентарю переважна кількість травм може бути попереджена. На уроках фізичної культури, спортивно-масових заходах систематично здійснювати візуальний контроль за самопочуттям учнів, технічним станом спортивного обладнання та інвентаря.

Для організації навчального процесу з фізичної культури рекомендуємо користуватись методичним посібником „Фізична культура в школі. 5-11 класи. Для керівників закладів освіти, класних керівників, методистів та учителів фізичної культури, батьків за загальною редакцією С.М. Дятленка, вид-во «Літера ЛТД», 2011. Посібник містить нормативні документи (станом на 01.03.2011 р.) з фізичної культури; навчальну програму з фізичної культури для 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів та програми варіативних модулів; практичні поради фахівців щодо безпечного проведення занять з фізичної культури.

Для проведення факультативних занять, секцій (гуртків) рекомендуємо користуватись навчальними програмами,які розроблено в 2010/2011 рр.:

1. Програма факультативу (гуртка, секції) з фізичної культури «Спортивна боротьба» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Мельничук Ю.В., Леончук В.В.);

2. Програма спецкурсу «Медико-біологічні основи фізичного виховання та спорту» (авт. Аргунова Л.Л.);

3. Програма факультативу (гуртка) «Теніс» для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Гасанова І.М., Настругова О.В.);

4. Програма факультативу з фізичної культури «Пішохідний туризм» для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Руденко О.В., Шиворов О.Ю.);

5. Програма курсу за вибором «Атлетична гімнастика» для учнів 10-11 класів (авт. Щур В.М., Щур Л.І.);

6. Програма факультативу (гуртка, секції) фізкультурно-оздоровчої спрямованості для 5-9 класів (авт. Філенко С.А.);

7. Комплексна фізкультурно-оздоровча програма «Сходинки здоров’я», система організації роботи з дітьми з послабленим станом здоров’я (авт. Клявда В.В, Ступенко Л.З., Гаспарян О.Л., Козодуб Н.В.);

8. Програма факультативу (гуртка, секції) «Баскетбол» для загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Левко І.В.);

9. Програма факультативу «Оздоровчо-пізнавальний туризм у початковій школі» для 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Величенко Г.В.);

10. Програма факультативу (гуртка, секції) «Настільний теніс» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Калінкін Ю.О.);

11. Програма факультативу (гуртка, секції) «Волейбол» для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авт. Кудрявець Д.С., Афіцька І.А., Маслова І.Ю., Швець Д.Г., Пасічник Н.О.);

12.Програма «Шахи» для закладів позашкільної освіти, загальноосвітніх навчальних закладів, палаців культури та творчості (авт. Вінниченко О.В., Коваль О.М., Тимошенко Л.В., Захарчук І.Р.).

Методичні рекомендації

щодо викладання предмета «Основи здоров’я»

в 2011-2012 навчальному році
Актуальність питання щодо формування здорового способу життя учнів

Формування основ здорового способу життя через освіту, створення здоров’язберігаючого освітнього середовища – один із пріоритетних напрямів державної політики у галузі освіти.

У цьому контексті найважливішими завданнями сучасного вчителя є використання здоров’язберігаючих освітніх технологій, поєднання рухового і статичного навантаження, створення емоційно сприятливої атмосфери навчання, формування в учнів усвідомлення цінності здоров’я та життя, навичок безпечної поведінки, культивування здоров’я.

У 2009-2010 навчальному році завершено повний цикл вивчення інтегрованого курсу «Основи здоров’я», який поєднує елементи знань щодо збереження та захисту життя, зміцнення здоров’я, тому є актуальним підведення певних підсумків щодо ефективності впровадження даного навчального предмета.

На думку більшості педагогів, предмет «Основи здоров’я» сприяє формуванню в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя, розвитку здоров’язберігаючої компетентності у дітей та підлітків.

Моніторингові дослідження показали, що 96 % учнів подобається цей навчальний предмет, а 90 % – хотіли б вивчати його наступного року. Усі респонденти підкреслюють, що на уроках із ними відпрацьовуються життєві та спеціальні навички. Більше половини учнів підкреслили, що на уроках основ здоров’я їх навчають толерантного ставлення до ВІЛ-інфікованих людей. Майже всі підлітки обізнані про шкідливий вплив на організм людини тютюнокуріння, вживання алкогольних напоїв, наркотиків; використовують набуті знання, уміння і навички у повсякденному житті; обговорюють питання здоров’я та безпеки з батьками, рідними та друзями.

Разом із тим результати досліджень застерігають, що поінформованість школярів про ризики для здоров’я та негативний вплив на їх організм психостимулюючих речовин (нікотину, алкоголю, наркотиків) не завжди підкріплюється відповідною поведінкою кожного третього підлітка.

Отже нагальною залишається потреба у формуванні основ здорового способу життя учнів через навчальний предмет «Основи здоров’я».


Навчально-методичне забезпечення викладання предмета

У 2011-2012 н.р. викладання предмета «Основи здоров’я» у 1-4-х класах здійснюється за навчальними програмами: «Основи здоров’я». 1-2 класи (автори Савченко О., Бойченко Т., Коваль Н.) та «Основи здоров’я». 3-4 класи (автори Бібік Н., Бойченко Т., Коваль Н.).

Викладання основ здоров’я у 5-9-х класах за програмою авторів Бойченко Т.Є., Заплатинського В.М., Дивака В.В.: Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Основи здоров’я. 5-9 класи. − К.: Ірпінь; ВТФ «Перун», 2005.

Відповідно до Типових навчальних планів на викладання предмета «Основи здоров’я» в 5-7-х класах відводиться 1 год на тиждень, а в 8-9-х класах 0,5 год на тиждень. У спеціалізованих школах з поглибленим вивченням іноземних мов у всіх класах основної школи – 0,5 год на тиждень.

У 11-х класах продовжує викладатися навчальний предмет «Основи безпеки життєдіяльності» – 0,5 год на тиждень за Програмою «Основи безпеки життєдіяльності» 1-11 класи. – К.: Шкільний світ, 2001.

У 10-му класі не передбачено вивчення зазначених предметів.

Відповідно до наказу МОН України від 01.06.2009 р. № 457 рекомендовано запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах факультативних курсів для молоді з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу.



Згідно з переліком підручників та навчальних посібників, рекомендованих МОНМС України, викладання предмета «Основи здоров’я» має здійснюватися за підручниками:


з/п

Назва підручника

Автор

Клас

Видавництво

Рік видання



Основи здоров`я

Бойченко Т.Є., Савченко О.Я.

1

Навчальна книга

2002



Основи здоров`я

Бібік Н.М. та ін.

2

Навчальна книга

2003



Основи здоров`я

Бібік Н.М. та ін.

3

Навчальна книга

2003



Основи здоров`я

Бібік Н.М. та ін.

4

Навчальна книга

2004



Основи здоров`я

Бойченко Т.Є., Василенко С.В., Гущина Н.І.

5

Навчальна книга

2005



Основи здоров`я

Воронцова Т.В., Репік І.А., Пономаренко В.С.

5

Алатон

2005



Основи здоров`я

Василенко С.В., Гущина Н.І., Манюк О.І.

6

Навчальна книга

2006



Основи здоров`я

Бойченко Т.Є., Коваль Н.С., Дивак В.В.

6

Генеза

2006



Основи здоров`я

Поліщук Н.М.

6

Генеза

2006



Основи здоров`я

Воронцова Т.В., Пономаренко В.С.

6

Алатон

2006



Основи здоров`я

Тагліна О.В., Наглов О.В.

6

Ранок

2006



Основи здоров`я

Поліщук Н.М.

7

Генеза

2007



Основи здоров`я

Воронцова Т.В., Пономаренко В.С.

7

Алатон

2007



Основи здоров`я

Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С., Дивак В.В.

7

Генеза

2007



Основи здоров`я

Воронцова Т.В., Пономаренко В.С.

8

Алатон

2008



Основи здоров`я

Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С.

8

Генеза

2008



Основи здоров`я

Тагліна О.В., Кузьміна І.Ю.

8

Веста

2008



Основи здоров`я

Бойченко Т.Є., Василашко І.П., Коваль Н.С.

9

Генеза

2009



Основи здоров`я

Воронцова Т.В., Пономаренко В.С.

9

Алатон

2009



Основи здоров`я

Тагліна О.В., Кузьміна І.Ю.

9

Веста

2009
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   ...   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка