Збалансований розвиток дитини



Сторінка19/28
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.11 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   28

Допрофільна підготовка учнів та поглиблене вивчення предметів художньо-естетичного циклу
Особливістю допрофільної підготовки учнів у галузі шкільної художньо-естетичної освіти є її наскрізність та наступність.

Важливу роль в допрофільній підготовці відводиться факультативним курсам та курсам за вибором, що реалізуються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів.

Переважна більшість факультативних курсів та курсів за вибором вивчаються учнями впродовж кількох років і взаємодоповнюють один одного за змістом.

Поглиблене вивчення мистецьких дисциплін – запорука якісної допрофільної підготовки учнів основної школи, що в подальшому дасть їм можливість свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Вивчення факультативних курсів та курсів за вибором організовується за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України сформовано та рекомендовано два збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю (вид. «Ранок», 2009 р.). Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів.

До збірника програм факультативних курсів та курсів за вибором музичного спрямування увійшли програми з навчання гри на бандурі, електронних музичних інструментах, програми з ритміки, хорового класу, основ культурології, театру, музичного краєзнавства та інші.

У збірнику програм художнього спрямування представлено програми з художньої праці, дизайну, графіки, креслення, українського народного мистецтва, історії образотворчого мистецтва, етикету тощо.

Відповідно до Типового навчального плану спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного і художнього профілю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2005р. №291, підготовлені збірники програм із профільних предметів (вид. «Ранок», 2009 р.). До збірника програм музичного профілю увійшли програми профільних предметів: музична грамота і сольфеджіо, хоровий та сольний спів, музична література, історія музичного мистецтва, музичний інструмент. Збірник програм художнього профілю складають програми з рисунку, живопису, композиції, комп’ютерна графіка, ліплення, художньої праці.

Профільні предмети реалізують цілі, завдання і зміст конкретного профілю. Вони належать до інваріантної складової навчального плану, тобто є обов’язковими для учнів, які навчаються в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів.

Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема, може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

З новими досягненнями в царині культури, мистецтва і мистецької педагогіки можна ознайомитися на сторінках фахового журналу «Мистецтво та освіта». Журнал друкує інформаційні матеріали, методичні рекомендації та розробки, а також нотні додатки, що покликані допомагати в реалізації змісту освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» в шкільному навчально-виховному процесі.

Основним результатом навчання учнів у школі у галузі художньо-естетичної освіті має стати не тільки система художніх знань і вмінь, на що традиційно спрямовувалась мистецька освіта попередніх десятиліть, а також система особистісних художньо-естетичних цінностей і компетентностей - важливих складників естетично розвиненої особистості, що полягає в її здатності керуватися набутими художніми знаннями й уміннями, готовність використовувати отриманий досвід у самостійній практичній художньо-творчій діяльності згідно із загальнолюдськими естетичними цінностями й власними світоглядними позиціями, естетичними смаками. Вектор освіти й виховання має спрямовуватись у площину цінностей особистісного розвитку школярів на основі виявлення художніх здібностей, формування різнобічних естетичних інтересів і потреб, становлення в кінцевому рахунку творчої індивідуальності кожного учня.


Орієнтовна тематика

актуальних мистецьких питань для розгляду на засіданнях міських (районних) методичних об’єднань учителів, що викладають предмети художньо-естетичного циклу («Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегровані предмети «Мистецтво» й

«Художня культура» та шкільний курс «Естетика»)
У процесі підготовки до наступного 2011/2012 навчального року, аналізуючи стан викладання предметів художньо-естетичного циклу та творчий розвиток особистості в навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів різного типу, на засіданнях міських і районних методичних об’єднань учителів музики, учителів образотворчого мистецтва й художньої культури необхідно обговорити проблемні питання художньо-естетичної освіти і виховання, а також впровадження в навчально-виховний процес інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура» та шкільного курсу предмета «Естетика»:

  • Особливості впровадження оновленого змісту художньо-естетичної освіти та інтегрованого викладання предмета «Художня культура» в 11 класі загальноосвітньої школи;

  • Створення соціально-педагогічних умов толерантної взаємодії на мистецьких заняттях у загальноосвітньому навчальному закладі;

  • Творчий потенціал учителя як один із мистецьких напрямків у формуванні світоглядних уявлень школярів;

  • Психологічні особливості науково-дослідної роботи основної групи творчих учителів-експериментаторів під час підготовки до викладання інтегрованого курсу «Мистецтво»;

  • Методичні засади щодо формування уявлень учнів про стилі, жанри та історичний розвиток української та зарубіжної музичної культури на мистецьких заняттях;

  • Практика інноваційної діяльності учителів як стратегія в дослідженні інтеграційних мистецьких процесів і гармонізації розвитку особистості учня;

  • Компетентнісний підхід до мистецької освіти, поліхудожнього й полікультурного виховання учнів;

  • Оцінювання освітніх досягнень учнів із мистецьких дисциплін та художньої культури;

  • Система підготовки мистецьких запитань і творчих завдань із шкільного курсу «Художня культура»;

  • Стилізація та розвиток вітчизняного образотворчого мистецтва в контексті вивчення змісту української та зарубіжної художньої культури;

  • Фактори впливу на створення художнього образного мислення;

  • Художньо-педагогічна інтерпретація творів мистецтва як засіб управління художньо-естетичним розвитком школярів;

  • Художній образ як загальна характеристика та категорія пізнання життя через мистецтво:

    • Художній образ у музиці

    • Художні образи живопису, графіки, декоративно-прикладного мистецтва та дизайну й інших видів образотворчого мистецтва

    • Художній образ у хореографічному мистецтві

    • Художній образ в синтетичних видах мистецтва (театр, кіно, телебачення тощо);

  • Комплексне використання різних видів мистецтва в інтегрованих курсах «Художня культура» і «Мистецтво»;

  • Педагогічні технології викладання дисциплін художньо-естетичного циклу (музичне, образотворче мистецтво та інтегровані курси «Художня культура» і «Мистецтво»);

  • Особливості методики формування творчого мислення учнів ЗНЗ:

    • Використання інтерактивних форм і методів навчання на практичних заняттях із музичного, образотворчого мистецтва та інших видів мистецтва

    • Методика застосування тренінгових занять у формуванні композиційних умінь із образотворчого мистецтва

    • Методи оволодіння образотворчою грамотою

    • Методичні рекомендації щодо формування умінь у практичній діяльності з малюнка і живопису

    • Закономірності повітряної перспективи. Передача простору в зображенні пейзажу;

  • Музикознавчі аспекти у викладанні мистецьких дисциплін;

  • Естетика як культуротворча наука у вивченні шкільного курсу;

  • Основні категорії естетики та їх прояв у різних сферах людської діяльності;

  • Формування в учнів естетичної свідомості засобами творів художньої культури та мистецтва (музичного, образотворчого та ін.);

  • Теорія та історія вивчення художньої культури в шкільному інтегрованому курсі: методологічні підходи;

  • Розвиток інноваційної, науково-дослідної та експериментальної діяльності вчителя мистецьких дисциплін;

  • Актуальні проблеми викладання предметів художньо-естетичного циклу;

  • Співвідношення змістових ліній курсу «Мистецтво»: музичної, образотворчої (візуальної) та мистецько-синтетичних ліній;

  • Особливості мистецької роботи з учнями 1-4-х і 5-8-х класів (на практичних заняттях із музичного, образотворчого мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво»);

  • Види і технології оцінювання освітніх досягнень учнів із художньої культури та мистецтва: методичні аспекти;

  • Особливості методики естетичного виховання молодших школярів на уроках музики;

  • Основи методики хореографічного навчання й виховання учнів у ЗНЗ;

  • Інтегративні підходи та практика ансамблевих форм музично-хореографічного виховання дітей, підлітків і шкільної молоді в загальноосвітньому (позашкільному) навчальному закладі;

  • Уроки театру в сучасній українській школі;

  • Особливості методики естетичного виховання старшокласників у процесі вивчення шкільного курсу «Художньої культури»;

  • Обговорення проекту базових навчальних програм викладання дисциплін художньо-естетичного циклу в початковій школі («Музичне мистецтво» 1-4 кл.; «Образотворче мистецтво» 1-4 кл.; «Мистецтво» 1-4 кл.).


Вивчення курсів духовно-морального спрямування

в 2011-2012 навчальному році
У 2011/12 навчальному році в 5-6 класах загальноосвітніх навчальних закладів України викладатиметься навчальний предмет «Етика», що спрямований на формування моральних цінностей і орієнтирів особистості, моральної культури і культури поведінки учня. Чинною є програма «Етика, 5-6 кл.» (видавництво «Перун» 2005 р.).

Оскільки предмет «Етика» має на меті формування в учнів діяльних чеснот, практичних умінь та навичок (моральної культури), то пріоритетного значення слід надавати діяльнісному підходу. Варто обирати активні та інтерактивні методи, коли учні є суб’єктами навчання, спільно виконують творчі завдання, діляться своїми думками, дискутують з однокласниками і вчителем. Такі методи пов’язані з виконанням творчих завдань, постановкою запитань від учня до вчителя і навпаки, що розвивають творче мислення та навички володіння учнями моделями поведінки.

Роль учителя, який викладає цей предмет, полягає в допомозі учням у формуванні власного розуміння добра і зла, моралі та справедливості, набуття навичок поведінки відповідно до моральних правил та цінностей. Слід прищепляти учням розуміння того, що основним в етиці є не вміння гарно говорити про добро та зло, а прагнення чинити добро, стверджувати його власними вчинками, поведінкою.

Основи етики школярі вивчають за рекомендованими Міністерством освіти і науки України підручниками: «Етика. 5 клас» (автори Данилевська О.М., Пометун О.І.) та «Етика. 5 клас» (автори Фесенко В.І., Фесенко О.В., Бакіна Т.С.); «Етика. 6 клас» (автори Данилевська О.М., Пометун О.І.) та «Етика. 6 клас» (автори Мовчун А., Хоружа Л.).

Частиною навчально-методичного комплекту з етики для учнів 5-6 класів є «Робочий зошит з етики для учнів 5 класу», «Робочий зошит з етики для учнів 6 класу» (автор Данилевська О.М.) (видавництво «Літера ЛТД»).

У 2011-2012 навчальному році продовжується вивчення курсів духовно-морального спрямування («Основи християнської етики», «Біблійна історія та християнська етика», «Християнська етика в українській культурі» тощо), що відноситься до варіативної частини навчального плану. Викладання курсів духовно-морального спрямування відбувається за програмами, рекомендованими міністерством.

Нормативною базою для введення курсів духовно-морального спрямування до навчальних планів є: наказ МОН України № 437 від 26 липня 2005 року «Про вивчення у навчальних закладах факультативних курсів з етики віри та релігієзнавства», «Концептуальні засади вивчення предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах» (рішенням колегії МОН України від 29 червня 2006 р., протокол №8/1-2).

Курси духовно-морального спрямування є дисциплінами передусім світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, які вибудовуються як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Вони не є вченням віри, не передбачають вивчення релігійних обрядів, і не повинні ставити за мету залучення до певної конфесії. Вивчення цих предметів слугує фундаментом для усвідомленого вибору дитиною духовних та моральних норм, оскільки передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.

У процесі навчання передбачається доброзичливе обговорення проблемних ситуацій, позитивних прикладів з літератури, Святого Письма, з життя сучасників, екскурсії до храмів, перегляд кіно- та відеофільмів, репродукцій картин на біблійну та релігійну тематику, прослуховування сакральної музики, рольові ігри, дискусії тощо.

Зміст та спосіб вивчення предметів формується на засадах свободи совісті та світогляду, доступності, практичної спрямованості, випереджального розвитку особистості, культуровідповідності та полікультурності, системності, комплексності та інтегрованості.

Викладання означених курсів в загальноосвітніх навчальних закладах можливе лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя (наказ МОН України № 435 від 26.07.05 р.). При цьому слід інформувати батьківську громадськість про особливості вивчення цих предметів, давати їм можливість відвідувати уроки й позакласні заходи.

Вивчення основ християнської етики у 2011/12 навчальному році відбуватиметься за рекомендованими міністерством навчальними програмами для загальноосвітніх навчальних закладів: «Основи християнської етики» для учнів 1-11 класів (авторський колектив під керівництвом Жуковського В.М.); «Біблійна історія та християнська етика» для учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів (авторський колектив під керівництвом архієпископа Полтавського і Миргородського Филипа); «Християнська етика в українській культурі» (Київський міський педагогічний інститут ім. Б.Д. Грінченка), «Етика: духовні засади» (автори: В. Хайруліна, Л. Євсюкова, Л. Крисальна, науковий консультант: О. Сухомлинська) для учнів 5-11 класів.

Комплект з християнської етики для учнів 5 класів складається з підручника, хрестоматії для читання та робочого зошита (видавництво «Літера ЛТД», 2008 p.). У підручнику з основ християнської етики для учнів 5 класу (автори Жуковський В.М., Ніколін М.М., Саннікова Т.В., Лахман Н.М., Филипчук C.B., Гаврисюк О.Я.) подано ключові вірші, словничок нових слів, біблійні історії, оповідання та вірші повчального характеру, завдання для перевірки отриманих знань та їх застосування на практиці для формування відповідної поведінки.

Хрестоматія з основ християнської етики для 5 класу (Жуковський В.М., Мазур І.Є.) містить матеріали для читання, укладені відповідно до тематики підручника. Зошит для учня (Жуковський В.М., Кучма Л.Є., Гаврилюк О.Я.) призначений для закріплення навчального матеріалу, вивченого на уроці.

У 6 класі предмет «Основи християнської етики» викладається за підручником «Основи християнської етики. 6 клас» (автори: Жуковський В.М., Ніколін М.М., Филипчук C.B.).

Міністерство також рекомендує для використання в загальноосвітніх навчальних закладах підручники Галини Сохань: «Основи християнської етики. 5 клас» та «Основи християнської етики. 6 клас» львівського видавництва «Світ», що вийшли друком у 2008 p., а також робочі зошити з основ християнської етики автора Галини Добош для 5-6 класів видавництва «Світ» (2010 p.).

Курс «Християнська етика в українській культурі» для учнів 1-4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів викладається за навчальними посібниками, схваленими до використання Міністерством освіти і науки України: «Дорога добра», 1 клас, авт. Огульчанський Я.Ю., (К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка; АДЕФ КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2006, 2007рр.); «Дорога милосердя», 2 клас, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2007р.); «Дорога доброчинності», 3 клас, авт. Огульчанський Я.Ю., Сіданич І.Л. (К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2007 р.); «Дорога мудрості», 4 клас, авт. Чернуха В.Г., Бєлкіна Е.В. (К.: КМПУ ім. Б.Д. Грінченка, 2007 р.).

З метою формування в дітей та учнівської молоді високоморальних цінностей та орієнтирів, патріотичної і громадянської свідомості, пошанування національних традицій та культур народів України, Європи та світу у 2011/12 навчальному році продовжується реалізація програми курсу за вибором «Розмаїття релігій і культур світу» (автор Більченко Є.) для учнів 1-11 класів. Цей інтегрований спеціальний навчальний курс знайомить учнів з духовним простором світової цивілізації у всій багатоманітності релігійно-культурних традицій. Він має на меті сприяти виробленню толерантності світогляду і здатності до активної участі в діалозі культур в інформаційному суспільстві. Курс побудований на міждисциплінарних засадах релігієзнавства, культурології, етики, естетики тощо.

Особливості викладання курсів духовно-морального спрямування передбачають відповідні вимоги до професійної підготовки вчителя. Як було зазначено вище викладати навчальний предмет «Етика» та факультативні курси духовно-морального спрямування можуть особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти (наказ МОН України №145 від 09.03.05 р.).

Процес викладання основ християнської етики в школі висуває відповідні вимоги до професійної підготовки вчителя і його кваліфікаційної характеристики.



Учитель основ християнської етики в школі повинен знати і розуміти:

  • систему моралі, яка включає моральну свідомість, моральні норми і принципи, моральні ідеали, моральні почуття, моральні відносини, моральну діяльність (вчинки, поведінка);

  • зміст морального виховання, що передбачає цілеспрямоване формування моральної свідомості, розвиток моральних почуттів, формування звичок і навичок моральної поведінки людини на основі християнських цінностей;

  • основні методи морального виховання – переконання, привчання, заохочення.

Учитель християнської етики повинен уміти реалізовувати:

  • комунікативно-навчальну функцію, яка складається з інформаційного, мотиваційно-стимулюючого і контрольнокоригуючого компонентів, тобто вміння кваліфіковано застосовувати сучасні принципи, методи, прийоми й засоби навчання християнської етики;

  • виховну функцію – вміння вирішувати завдання морального, культурно-естетичного виховання учнів засобами християнської етики з урахуванням особливостей ступеня навчання;

  • розвиваючу функцію – прогнозувати шляхи формування і розвитку інтелектуальної та емоційної сфер особистості учня, його пізнавальних і розумових здібностей у процесі оволодіння християнською етикою;

  • освітню функцію – допомагати учням в оволодінні уміннями вчитися, формувати християнський світогляд, пізнавати себе та християнську систему понять, через яку можуть усвідомлюватися усі інші явища.

Підготовка вчителів християнської етики здійснюється в навчальних закладах або на курсах підвищення кваліфікації педагогічних кадрів у Національному університеті «Острозька академія», Львівському католицькому університеті, при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти. Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі групи тощо.
Орієнтовний перелік тем для обговорення на засіданнях методоб’єднань учителів, які викладають курси духовно-морального спрямування


  1. Формування особистості школяра на засадах християнських цінностей.

  2. Особистісне орієнтування як принцип організації навчально-виховного процесу на уроках «Християнської етики».

  3. Особливості організації навчально-виховного процесу на уроках курсів духовно-морального виховання.

  4. Формування етичного середовища у навчальному закладі через вивчення курсів духовно-морального виховання.

  5. Шляхи взаємодії сім’ї та школи в духовно-моральному становленні особистості учня.

  6. Творча пізнавальна діяльність як ефективний засіб формування духовних потреб особистості.

  7. Морально-етичне виховання як чинник ефективності навчально-виховного процесу школи.

  8. Сучасна школа – центр духовно-морального виховання школярів.

  9. Проблеми морального розвитку в сучасному світі.

  10. Виховання духовності в епоху глобальних змін.

  11. Релігійний компонент духовно-морального виховання.

  12. Християнська мораль як засіб морально-духовного розвитку підростаючого покоління.

  13. Вплив народних традицій, сім'ї та школи на виховання морально досконалої особистості.



Методичні рекомендації щодо викладання християнської етики

в 2011 -2012 навчальному році
У сучасному світі широко розповсюдженою є думка, що глобальні проблеми сучасності, які загрожують самому існуванню людства, моральна криза суспільства, безпосередньо пов’язані з відходом людей від духовних цінностей і релігійної етики. Занепад традиційних моральних цінностей у нашому суспільстві нерозривно пов’язується з тими соціальними катаклізмами, які пережила країна протягом ХХ століття. В Україні тривають дискусії стосовно необхідності викладання християнської етики в навчальних закладах, виховання на християнських засадах, відновлення релігійно-моральних ідеалів. Тому проблематика християнської етики сьогодні виступає з такою гостротою і потребує глибокого осмислення.

Та незважаючи на різні погляди суспільства програма з християнської етики отримала рекомендацію Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (Лист 1/ІІ-6347 від 13 липня 2010 року).

Актуальність вивчення цього предмета обумовлена не тільки істотними змінами в ціннісних орієнтирах українського суспільства, що спостерігаються нині, а й загальним зростанням ролі моралі в житті людства в інформаційному суспільстві часів глобалізації. Як показує досвід кількох років впровадження зазначеного курсу він сприяє не лише соціалізації особистості, але й її духовно-моральному зростанню, засвоєння його повертається до особистості, реалізуючись у ставленні людини до самої себе, інших людей, світу загалом.

З метою формування у дітей та учнівської молоді високоморальних цінностей та орієнтирів, патріотичної і громадянської свідомості, пошанування національних традицій та культур народів України, Європи та світу у 2011 -2012  навчальному році продовжується впровадження програми курсу «Розмаїття релігій і культур світу» (автор Є.В. Більченко) для учнів 1-11 класів.

Міністерство також рекомендує програми курсів духовно-морального спрямування: «Християнська етика. 1-11 класи», «Християнська етика в українській культурі», «Етика: духовні засади» для учнів 5-11 класів.

1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка