Збалансований розвиток дитини



Сторінка18/28
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.11 Mb.
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   28

Методичні рекомендації щодо вивчення економіки в загальноосвітніх навчальних закладах у 2011-2012 навчальному році
Економічна освіта в загальноосвітній школі покликана сформувати систему раціонального мислення і поведінки сучасної людини в умовах ринкових відносин, розвивати підприємницькі здібності, виховувати майбутніх громадян, які стануть носіями національної та людської гідності, патріотизму, порядності, ділової культури, активними творцями матеріальних і духовних цінностей.

З 2011/2012 навчального року економіка в старшій школі як навчальний предмет викладатиметься в 11 класах усіх профілів навчання (окрім економічного) на рівні стандарту або академічному (одна година на тиждень). У 10-11 класах економічного профілю економіка викладатиметься протягом трьох годин на тиждень.

Навчання здійснюватиметься за такими програмами:


  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Економіка, 11 кл. Рівень стандарту, академічний рівень. [Електронний ресурс] : Web- сайт./ Офіційний веб-сайт Міністерства освіти освіти і науки, молоді та спорту України - Режим доступу : http: // http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average/prog12

  • Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Економіка, 10-11 кл. Профільний рівень. [Електронний ресурс] : Web- сайт. / Офіційний веб-сайт Міністерства освіти освіти і науки, молоді та спорту - Режим доступу: http://www.mon.gov.ua/main.php?query=education/average/prog12

У межах варіативної частини пропонується вивчення таких курсів за вибором: «Основи споживчих знань», «Основи інтелектуальної власності», «Фінансова математика», «Географічна економіка», «Економічне моделювання та розв’язування економічних задач» тощо.

Програми згаданих курсів подано у виданнях:



  • Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів. Частина І. 10-11 (для 11 кл.). - Кам`янець-Подільський: Аксіома, 2008.

  • Збірник програм з економіки для загальноосвітніх навчальних закладів (для курсів за вибором). Частина ІІ. - Кам`янець-Подільський: Аксіома, 2008.

  • Програми для профільного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах. Програми спецкурсів і факультативів. – Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2003.

  • Основи споживчих знань. 1-12 класи (Гільберг Т.Г., Капіруліна С.Л., Довгань А.І. та ін.). 1-11 кл., ЄС і ПРООН, 2008.

Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу. Учитель має право довільно визначати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних тем на користь інших.

Вивчення економіки на рівнях стандарту й академічного здійснюється в 11 класах. Для вивчення навчального предмету «Економіка» на цих рівнях рекомендовано підручники:



  • Радіонова І.Ф. Економіка (рівень стандарту, академічний рівень). 11 клас. - Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2011.

  • Крупська Л.П., Тимченко І.Є., Чорна Т.І. Економіка (рівень стандарту, академічний рівень) 11 клас – Харків: Ранок, 2011.

Профільне навчання економіки у старшій школі забезпечується вивченням курсу “Економіка” протягом 210 годин навчального часу (по три години на тиждень у 10-му та 11-му класах), введенням курсів за вибором та факультативів, вивченням близьких до економіки предметів: математики на академічному рівні та географії на профільному.

Вивчення економіки на профільному рівні має такі особливості: навчальний предмет викладається у 10 та 11 класах, програма розрахована на 105 годин, що охоплюють 90 годин на вивчення матеріалу на уроках, 10 годин на виконання практичних (лабораторних) робіт, та 5 годин резервного часу у кожному класі.

Для вивчення навчального предмету на профільному рівні рекомендовано підручники - переможці Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для загальноосвітніх навчальних закладів:


  • Радіонова І.Ф., Радченко В.В. Економіка (профільний рівень). 10 клас – Кам’янець - Подільський: Аксіома, 2011.

  • Радіонова І.Ф., Радченко В.В. Економіка (профільний рівень). 11 клас – Кам’янець - Подільський: Аксіома, 2011.

Матеріали підручників логічно структуровані. Крім основної змістової частини, визначення приросту знань учня, схематичного зображення логіки теми, підсумків теми, пояснення практичного значення отриманих знань, матеріал цієї частини підручників дає можливість учню поглибити знання, частково вийшовши за межі програми, підготуватися до конкурсів та олімпіад з економіки.

Також, для вивчення предмету на профільному рівні можна використовувати підручники:



  • Економіка (рівень профільний), авт. Крупська Л.П., Тимченко І.Є., Чорна Т.І.). 10 клас. - Харків, Ранок, 2011.

  • Економіка (рівень профільний), авт. Крупська Л.П., Тимченко І.Є., Чорна Т.І.). 11 клас. - Харків, Ранок, 2011.

Додатково варто використовувати такі методичні посібники:

  • Економіка (профільний рівень). Тренувальні вправи + Лабораторні роботи: Навчальний посібник для учнів 10-х класів суспільно-гуманітарного напрямку навчання. Горленко Г.О. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2010.

  • Практикум з економіки. Горленко Г.О. 10-11кл. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008.

  • Збірник задач з економіки: навчальний посібник для учнів суспільно-гуманітарного профілю навчання. Горленко Г.О. 10-11 кл. - Кам'янець-Подільський: Аксіома, 2008.

  • Власна справа (посібник), ч. І, ІІ. Горленко Г.О та ін. 10-11. - Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2007.

  • Експрес-контроль. 10 клас. Часнікова О.В. - Харків: Ранок, 2010.

  • Основи економіки. Комплексний заліковий зошит (до програми І.Ф.Радіонової). Бондарева Н.Ф. 10-11 кл. кл. - Харків: Ранок, 2008.

При організації допрофільного вивчення економіки у 8-9-х класах за рахунок годин варіативної складової навчального плану рекомендуємо вивчати курс "Моя економіка" (автори Л.М. Кириленко, Л.П. Крупська, І.М. Пархоменко, І.Є. Тимченко).

Для поглиблення і розширення змісту профільних предметів або забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання пропонуються курси за вибором, які викладаються за рахунок варіативного компонента змісту освіти. У старшій школі, як профільній, зміст предмету «Економіка» представлений окремими спеціальними курсами, які враховують інтереси, здібності та життєві плани учнів з одного боку, і відповідають профілю школи з іншого. До варіативної частини профільної школи віднесено такі економічні курси: “Основи підприємницької діяльності”, “Власна справа”, “Основи менеджменту”, “Основи інтелектуальної власності”, “Основи споживчих знань”, “Основи сімейного господарювання” тощо.

Основними завданнями курсів за вибором є забезпечення вивчення економіки і споріднених з нею предметів на достатньому рівні. За їх допомогою відбувається трансформація наукових знань учнів у їх практичний досвід. Практичні роботи, екскурсії, презентації, дослідження, моделюючі або ситуативні вправи є невід'ємною складовою занять. Робочі плани профільних класів можуть включати багато курсів за вибором і факультативів. Тим самим забезпечується гнучка система профільного навчання, яка надає учням можливість обрати індивідуальну освітню програму.

Важливим завданням вважаємо продовження впровадження в навчальний процес курсу за вибором «Основи споживчих знань», оскільки споживча освіта в Україні є однією з головних форм пристосування людей до нових і швидко змінних умов життя, заснованого на принципах ринкової економіки.

З метою активнішого впровадження споживчих знань у навчальний процес пропонуємо, у випадку відсутності достатньої кількості годин на вивчення курсу, наскрізну навчальну програму курсу за вибором «Основи споживчих знань» для учнів 1-11(12) класів вивчати у будь-якому з класів, коригуючи кількість годин. Програма та навчальні посібники побудовано таким чином, що курс може викладатися як самостійний у будь-якому класі або бути наскрізним з 1 по 11-й класи.

Для підготовки до ДПА можна використовувати Збірник завдань для державної підсумкової атестації з економіки. 11 клас. Ю.В. Бицюра, Г.О. Горленко, С.Л. Капіруліна. - Київ: Центр навчально-методичної літератури, 2011.

Суттєву допомогу для підвищення свого фахового рівня та у підготовці до уроків з географії вчителям надають журнал “Географія та основи економіки в школі” Міністерства освіти і науки України і газети “Краєзнавство. Географія. Туризм”, «Економіка в школах України».
Теми з проблем економічної освіти та виховання

для розгляду на засіданнях
шкільних методоб'єднаннях учителів економіки
Предметні:


  1. Особливості допрофільного навчання економіки.

  2. Шкільна бізнес-освіта: надбання та перспективи.

  3. Формування та розвиток економічної культури школярів різного віку.

  4. Традиції родинного економічного виховання та їх вплив на навчання дітей економіці.


Міжпредметні:

    1. Підготовка учнів до участі у Всеукраїнських шкільних турнірах.

    2. Формування та розвиток життєвої компетентності учнів засобами шкільної освіти.

    3. Організація інтерактивного навчання.

    4. Можливості використання освітніх веб-ресурсів у навчально-виховному процесі.

міських/районних метод. об'єднаннях учителів економіки

1. Технологія «портфоліо» як педагогічна інновація.

2. Основні напрямки позакласної роботи з економіки.




Методичні рекомендації щодо вивчення предметів

художньо-естетичного циклу в 2011-2012 навчальному році
Відповідно до положень Державного стандарту базової і повної середньої освіти концептуальною ідеєю реалізації змісту освітньої галузі «Естетична культура» є формування у свідомості учнів інтегрального поліхудожнього й полікультурного образу світу. Отже, загальна мистецька освіта спрямовується на інтеграцію художніх знань та уявлень школярів, яка вимагає застосування інноваційних педагогічних технологій і забезпечує можливість перенесення акценту з вивчення предмета на його використання як засобу формування цілісної особистості учнів та виховання в них естетичного ставлення до навколишнього світу.

Дисципліни художньо-естетичного циклу, до яких належать, насамперед, музичне, образотворче мистецтво, художня культура та естетика, є предметами так званого культуротворчого циклу, їх об’єднує загальний принцип «культуротворення», проте кожен з них має власні специфічні риси та завдання.

Згідно з інформацією Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України і рекомендаціями Луганського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти вивчення музики в 1-4 класах, як і в минулі роки, здійснюватиметься за програмами «Музика» авторів О.Ростовського, Л.Хлєбнікової, Р.Марченко або авт. О.Лобової (вид. «Початкова школа», 2006 р.); образотворче мистецтво в 1-4 класах вивчатиметься за програмою Л.Любарської та Л.Вовк (вид. «Початкова школа», 2006 р.), які реалізують змістові лінії освітньої галузі «Мистецтво» Державного стандарту початкової загальної освіти відповідно «музичне мистецтво» та «візуальне мистецтво (образотворче)». З метою підвищення якості викладання предметів художньо-естетичного циклу у початковій школі, під час комплектації педагогічних працівників рекомендується передбачити годинне навантаження з музики та образотворчого мистецтва насамперед учителів, які мають спеціальну освіту (учитель музики, учитель образотворчого мистецтва).

В основній школі навчання з мистецьких дисциплін здійснюється за програмами «Музичне мистецтво. 5-8 кл.» (авт. Б.Фільц та ін.) та «Образотворче мистецтво. 5-7 кл.» (авт. Е.Бєлкіна та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua).

Варіантом викладання мистецтва в початковій та основній школі є інтегрований курс «Мистецтво», що вивчатиметься за програмами «Мистецтво. 1-4 кл.» (вид. «Початкова школа», 2006 р.) та «Мистецтво. 5-8 кл.» (вид. «Перун», 2005 р.) (авт. Л. Масол та ін.) Програма інтегрованого курсу «Мистецтво» передбачає об’єднання традиційних предметів «Музика» і «Образотворче мистецтво», які виступають домінантними, з уведенням елементів синтетичних видів мистецтва – хореографії, театру, кіномистецтва на основі спільного для різних видів мистецтва тематизму, тезаурусу тощо.

У 9 класі дисципліною художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н.Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.; www.mon.gov.ua) Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі. Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.09 №1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.

Програми з предметів художньо-естетичного циклу мають тематичну побудову, що дає змогу об’єднати різні види мистецької діяльності учнів (сприймання творів мистецтва (музичних, візуальних), практично-творча діяльність (творча, репродуктивна), засвоєння необхідних мистецьких понять і термінів) на одному уроці. Теми програм мають не тільки навчальний, але й художньо-естетичний характер і відкривають можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу не лише в межах одного уроку, а й протягом семестру, навчального року, усього навчального курсу.

Зміст навчальних програм реалізовано в підручниках. Робота з підручником повинна бути однією з форм діяльності на уроці. У підручниках вміщено основний навчальний (текстовий та ілюстративний) матеріал, який учні мають опанувати на уроках.

Упродовж останніх років в Україні було створено перше покоління підручників з мистецьких дисциплін, переважна частина яких пройшли апробацію, моніторингові дослідження та рекомендовані до використання в навчально-виховному процесі як стабільні. Це підручники для початкової школи: «Музика» для 2,3,4 класів авт. О.Лобова (до програми «Музика» авт. О.Лобової); «Образотворче мистецтво» для 1,2,3,4 класів авт. Л.Любарської та ін..; «Мистецтво» для 2,3 класів авт. Л.Масол, Е.Бєлкіна.

Для основної школи чинними є підручники з музичного мистецтва: «Музичне мистецтво» для 5,6,7,8 класів авт. О.Волошина, О.Мільченко, А.Левченко; «Музичне мистецтво» для 5,6 класів авт. О.Лобова; «Музичне мистецтво» для 7,8 класів авт. Г.Макаренко, Т.Наземнова та ін.

До програми «Образотворче мистецтво» в основній школі створено підручники «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів авт. Т.Рубля, С.Федун; «Образотворче мистецтво» для 5,6,7 класів авт. Е. Бєлкіна та ін.

Програма інтегрованого курсу «Мистецтво» реалізована в підручниках «Мистецтво» для 5,6 класів та «Музичне мистецтво (Мистецтво)» для 8 класу авт. Л. Масол та ін.

З художньої культури чинними є три підручники для 9 класу (1- авт. Л. Масол; 2 – авт. Л.Климова; 3 – авт. Н. Назаренко та ін.) та три підручники для 10 класу: два реалізують зміст програм рівню стандарту та академічного рівню (1- авт. Л.Масол та ін., 2 – авт. Л.Климова) та підручник профільного рівня авт. Л.Масол та ін.

Для реалізації навчальних програм з мистецьких дисциплін створено електронні програмні засоби навчального призначення «Музика. 1-4 кл.», «Образотворче мистецтво. 1-5 кл.», «Мистецтво. 1-5 кл.»; «Музичне мистецтво. 5-8 кл.» («Контур Плюс». Рівне, 2005), які стануть на допомозі вчителю під час проведення уроків та підготовки до них, адже допоможуть йому реалізувати всі складові уроку мистецтва: сприймання мистецтва (аудіо, відеоряди), практична мистецька діяльність (караоке до вокальних творів, відео практичних робіт з образотворчого мистецтва тощо) та опанування необхідною інформацією.

Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначено в Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційних веб-сайтах МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua). Нагадуємо, що відповідно до наказу МОН від 01.09.2009 р. № 806 «Про використання навчально-методичної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах», загальноосвітнім навчальним закладам дозволяється використовувати в організації навчально-виховного процесу лише навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, що мають відповідний гриф Міністерства освіти і науки України або схвалення відповідної комісії Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства.

Уроки предметів художньо-естетичного циклу – це уроки мистецтва, і тому найдоцільніше більшість із них будувати за методом емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, який спрямований на активізацію емоційного відношення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає, насамперед, у тому, щоб допомогти учням зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва, окрім того цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим.

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у 1-8 класах може проводитись у різних формах окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Основними і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до Критеріїв навчальних досягнень учнів, затверджених наказами МОН від 05.05.2008 № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти» та від 20.08.2008 № 755 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи».

Порядок заповнення сторінок класного журналу та оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4 та 5-11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється відповідно до інструктивно-методичного листа МОН від 11.09.07 № 1/9-532 «Вимоги щодо ведення класного журналу в 1-4 класах загальноосвітніх навчальних закладів» та наказу МОН від 03.06.2008 № 496 «Про затвердження Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11(12) класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Звертаємо увагу на те, що письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва та образотворчого мистецтва не проводяться. Тематична атестація проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Деякі теми програм з музики (музичного мистецтва) розраховані на вивчення впродовж семестру. У цих випадках з метою узагальнення вивченого доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Відповідно до зазначеного вище листа МОН у 1-4 класах з предметів художньо-естетичного циклу домашні завдання учням не задаються і в журналі не записуються.

Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета «Музичне мистецтво» мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування (наприклад, відтворити прослухану музику в замальовках, придумати назву музичному твору, продумати інструментарій для музичного супроводу твору, прослуханого на уроці, виконавський план пісні, створити ескіз афіші концерту тощо). З предмета «Образотворче мистецтво» домашніми завданнями можуть бути спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів тощо. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, створення композицій у різних мистецьких стилях).

Старша профільна школа
Відповідно до Концепції профільного навчання в старшій загальноосвітній школі (нова редакція затверджена наказом МОН від 11.09.2009 № 854) старша школа має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільне навчання в 10-11 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний. Кожен профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.

Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов’язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Таким є предмет «Художня культура», що вивчатиметься учнями 10-11 класів 0,5 години на тиждень.

У 10-11 класах художньо-естетичного напряму художня культура є профільним предметом і вивчатиметься 4 години на тиждень. Учні 11-х класів художньо-естетичного напряму також вивчатимуть естетику 1 годину на тиждень.

Згідно з Концепцією профільного навчання, у профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

Рівень стандарту – обов’язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, художня культура в спортивному профілі; фізика – у художньо-естетичному профілі). На рівні стандарту художню культуру вивчатимуть учні 10-11 класів природничо-математичного, технологічного, спортивного напрямів 0,5 години на тиждень за програмою авт. Л.Масол, Н.Миропольська, що міститься в Збірнику програм з художньо-естетичного циклу для 5-11 класів (вид. «Перун», 2005 р.), а також у Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщена на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua).

Академічний рівень – обсяг змісту, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах, визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси художньої культури, естетики у філологічному профілі або загальноосвітній курс зарубіжної літератури в художньо-естетичному профілі). На академічному рівні художню культуру вивчатимуть учні 10-11 класів суспільно-гуманітарного та філологічного напрямів (0,5 години на тиждень) за програмою авт. Л. Масол, Н. Миропольська, що міститься в Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщена на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua). З метою якісної реалізації завдань, поставлених державними програмами з художньої культури рівня стандарту та академічного рівня, загальноосвітнім навчальним закладам бажано збільшити час вивчення цього навчального предмету за рахунок годин з варіативної частини типових навчальних планів (0,5 години на тиждень).

Профільний рівень передбачає поглиблений зміст навчальних предметів та орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси художньої культури та естетики в художньо-естетичному профілі). Відповідні програми профільного рівня з художньої культури (авт. Л. Масол, Н. Миропольська) та естетики (авт. О. Оніщенко) містяться в Збірнику програм для профільного навчання (вид. «Оберіг», 2009 р.) та розміщені на офіційному веб-сайті МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua) і, як вже зазначалося, призначені для вивчення в класах художньо-естетичного напряму.

Згідно з інформацією Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України одне з найважливіших завдань 2011/2012 навчального року – впровадження нового змісту освіти в 11 класі старшої школи.

Звертаємо увагу на те, що програми з художньої культури для 11 класу мають різну структуру.

Зміст програми «Зарубіжна художня культура» рівню стандарту систематизовано за видами мистецтва. На прикладах взірців різних видів мистецтва та творчості видатних митців, репрезентується художня культура різних регіонів світу. Так, зокрема, мистецтво архітектури пропонується розглядати на прикладах споруд епохи готики, бароко та модерну, коли найбільше проявилися всі конструктивні, декоративні та інші виразові можливості цього виду мистецтва на теренах Європи, а сприймання та аналіз творів арабо-мусульманської, індійської та далекосхідної архітектури створять в учнів цілісне розуміння щодо архітектури світу. Під час вивчення цієї теми доцільно акцентувати увагу учнів на інформації про особливості мови архітектури, здійсненні порівнянь, узагальнень, проведенні аналогій щодо розвитку цього виду мистецтва в різних регіонах світу, втіленні в ній усіх притаманних для цього мистецтва засобів виразності: краси декору, пропорційності, єдності форми і змісту тощо. Аналогічні акценти слід поставити і у темі «Паркова культура», де репрезентуються найвищі досягнення у царині цього мистецтва – французький, англійський та японські парки.

Враховуючи той факт, що переважна більшість скульптурних творів присвячена образу людини, автори програми пропонують мистецтво скульптури, його видатні досягнення розкрити на прикладах епохи Античності та Відродження (зокрема, на прикладі скульптурних творів Мікеланджело), епох, коли це мистецтво в оспівуванні образу Людини, можливості втілення у різних матеріалах її фізичної і духовної краси та досконалості досягло найвищого розквіту.

Видатні митці, які працювали в різних країнах Європи та інших регіонах світу, залишили неперевершений спадок творів образотворчого мистецтва різних жанрів. Тому теми з вивчення образотворчого мистецтва слід розглядати через призму творчості митців та особливостей регіональної культури. Регіональною специфікою пронизано декоративно-прикладне мистецтво Близького Сходу.

Багатогранність та різножанровість музичного мистецтва у межах трьох навчальних годин програми пропонується розглядати на прикладах найвищих досягнень у розвитку європейської класичної музики – жанрів симфонічної музики (віденська класична школа); жанрів камерної музики (творчість композиторів-романтиків) і жанрів масової музики (зокрема, французького шансону) та музики різних регіонів світу – індійського, далекосхідного і африканського. Завдання вчителя не обтяжувати учнів інформацією про музику, а познайомити їх з музичним розмаїттям світу у його спільних та відмінних рисах.

Під час вивчення теми з театрального мистецтва учителю слід спрямувати увагу учнів таким чином, щоб вони усвідомили унікальність і своєрідність східного театру, його філософсько-символічну глибинність і кардинальну відмінність від європейського; унікальність російського балету, видатні твори якого (балети Чайковського, Стравінського) відомі й популярні в усьому світі і є надбанням не тільки російської, а світової музичної культури.

Опановуючи тему «Світове кіномистецтво», в умовах обмеженості часу доцільно зробити акцент на тому, що, народившись у Франції, найбільшого розквіту цей вид мистецтва досяг на теренах США.

Закінчуючи вивчення курсу художньої культури в школі, доцільною і логічною є остання тема програми «Простір культури і зустрічі в ньому», де ключовою має бути думка про те, що смислом будь-якої культури є її «провідність» щодо інших культур, а мистецтво може виступати посередником між культурами. Доказом цього є багато прикладів взаємопроникнення культур різних національних картин світу (у творчості митців різних регіонів світу та, зокрема, українських).

Зміст програми «Зарубіжна художня культура» академічного рівня структуровано за принципом «культурних регіонів», прийнятих ЮНЕСКО (європейський, арабо-мусульманський, африканський, індійський, далекосхідний, американський) на матеріалах взірців, що не вивчались на предметах гуманітарного циклу у попередніх класах. Ураховуючи факт обмеженості навчального часу, виділеного програмою на вивчення кожної з тем, з метою запобігання перевантаження учнів інформацією, вчителю слід керуватися загальною формулою: кожен регіон світу додав у скарбницю світової культурної спадщини унікальне фундаментальне художнє явище (явища). Саме навколо них потрібно структурувати змістове наповнення теми. Наприклад, знайомлячись з художньою культурою європейських країн, слід зосередити увагу учнів на тому культурному явищі, яке виникло саме на теренах цієї країни, давши поштовх для його розповсюдження і подальшого розвитку в усьому світі. Саме тому художню культуру Греції пропонується розглядати через призму античного мистецтва, яке було в основі усього європейського мистецтва. Італійська культура дала світу небувалий розквіт мистецтва в епоху Відродження; французька – народження імпресіонізму, кінематографу; в Англії виникло таке унікальне явище як англійський парк, і саме там з’явився всесвітньо-відомий гурт «Beatles», творчість якого дала небувалий поштовх для подальшого розвитку більшості рок- і поп-напрямів сучасної естрадної музики. За аналогічним принципом визначені й інші домінанти кожної теми, навколо яких слід будувати інформаційний ряд уроків. Вивчаючи художню культуру різних регіонів світу, доцільно акцентувати не лише її особливості, а й проводити паралелі щодо споріднених художніх явищ. Розуміння «діалогу культур» дає змогу учням не тільки прилучитися до загальнолюдських цінностей, а й самовизначитися у світі культури, включитися в її творення, удосконалюючи насамперед власний духовний світ. Водночас варто робити акцент не на тому, що роз’єднує, а на тому, що об’єднує різні культури, адже через ціннісний вплив мистецтва ефективніше відбувається полікультурне виховання особистості.

Навчальні програми пропонують орієнтовні практичні завдання до кожної теми, які спрямовані на формування потреби у вивченні творів мистецтва, розвиток творчих здібностей учнів та розширення їхнього внутрішнього досвіду, наповненого особистісним смислом. Орієнтовними практичними завданнями можуть бути: розробка і виконання тестових завдань, створення плакатів, кросвордів, колажів, порівняння архітектурних пам’яток світу, музичних і живописних творів різних художніх напрямів, аналіз мистецьких передач радіо і телебачення, написання критичних відгуків, створення творчих проектів, здійснення віртуальних подорожей у провідні музеї, театри тощо. Практичні завдання можуть здійснюватися як в урочний, так і позаурочний час (за бажанням учнів).

Зміст програми «Художня культура» профільного рівня також побудований за принципом «культурних регіонів». Завдяки кількості навчального часу (4 години на тиждень) програмовий матеріал більш деталізовано (порівняно з програмою академічного рівня), завдяки чому в учнів буде можливість глибше зануритись в художню культуру певної європейської країни чи культурного регіону.

До основних загальноосвітніх завдань курсу «Художня культура» (формування цінностей і розвиток різних видів компетентностей) у старшій профільній школі додається нове завдання освіти: професійна орієнтація учнів.

Для цього слід у профільних класах посилити практичну спрямованість через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів. (Наприклад: створити відеоролик на тему: «Європа – спільний дім її країн»). Ознайомленню зі світом мистецьких професій (реставратора, мистецтвознавця, архітектора, картографа, дизайнера, критика тощо) допоможуть завдання типу: розробити дизайн власного кишенькового годинника; конкурс моделей одягу з використанням елементів, винайдених французькими модельєрами, конкурс лібрето балету, відгуків (рецензій) на переглянутий фільм та ін. Безумовно, кожний педагог може самостійно розробити аналогічні зразки практичних завдань-випробувань.

Водночас доцільно доповнити базовий курс низкою спецкурсів за вибором учнів (зокрема й за окремими видами мистецтва відповідно до інтересів і потреб).

Місія «Художньої культури» як інтегративного курсу специфічна: це поліхудожнє виховання учнів, систематизація і координація знань з різних видів мистецтва та усвідомлення їх взаємодії в культурі, упорядкування багатогранного художньо-естетичного досвіду учнів, їхніх мистецьких вражень – формальних і неформальних, тобто отриманих в школі та поза її межами.

Навчання художньої культури має базуватися на таких положеннях:


  • Уроки мають бути емоційно насиченими і цілісними (метод емоційної драматургії).

  • Головне – не кількість набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду; не інформація, а власні емоції та почуття, ставлення до мистецьких цінностей.

Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, використання інноваційних художньо-педагогічних технологій, зокрема інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням вчителя стає зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Учителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.

Створенню атмосфери діалогу стануть у допомозі підручники. Адже підручник – це не тільки інформаційний і візуальний матеріал, але і методичний апарат допомоги вчителю. У підручнику закладені основи методики викладання цього курсу. Так, обов’язковий компонент уроку художньої культури «сприймання-інтерпретація твору мистецтва» буде реалізовано ефективно за допомогою підручника. Адже твори мистецтва в підручнику – це не просто красиві репродукції і світлини, а рівноправні з текстом дидактичні одиниці, за допомогою яких відбувається опанування дисципліни. Блоки запитань до творів мистецтва стануть у нагоді вчителям в організації аналізу-інтепретації запропонованих творів мистецтва. Наголошуємо, що у процесі аналізу творів мистецтва головним предметом аналізу є художній образ (за наявності) твору та власне ставлення учня до нього (інтерпретація), а не біографія творця, історія створення та детальна характеристика сюжету.

За результатами Всеукраїнського конкурсу рукописів підручників для 11 класу Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі два підручники з художньої культури за програмою рівню стандарту (1 – авт. Н.Миропольська, Л.Масол, Е.Бєлкіна, О.Гайдамака, вид. «Ранок»; 2 – авт. Назаренко Н.В., Ковальова І.О., Тулинова В.А., Мерзлікіна М.М., вид. «Оберіг»), а також 2 підручники, які поєднують зміст програм з художньої культури академічного та профільного рівнів, (1 – авт. Н.Миропольська, Л.Масол, Е.Бєлкіна, О.Гайдамака, вид. «Ранок»; 2 – Л.Климова, вид. «ТОВ «Літера ЛТД»).

Згідно з програмою, зміст навчального матеріалу підручника рівню стандарту авт. Н.Миропольської та ін. структуровано за видами мистецтва. Багатий ілюстративний матеріал підручника несе дидактичне навантаження: частина завдань для учнів спонукають їх аналізувати твори світового мистецтва, вчать проводити аналогії, пояснювати явища мистецтва з культурологічної позиції. Додаткова інформація для допитливих розміщена в рубриці «Це цікаво».

Підручник авт. Назаренко Н.В. та ін. рівню стандарту відповідно до програми також структурований за видами мистецтва, знайомлячи учнів з вершинами розквіту кожного з них в різних регіонах світу. Різні рубрики підручника («Поміркуймо разом», «Історична довідка», «Для допитливих»), система завдань та запитань, епіграфи на початку вивчення кожної теми сприятимуть формуванню в учнів власного ставлення до творів мистецтва, спонукатимуть їх до роздумів про художню культуру, її роль в житті людини, окремого народу, людства. Наприкінці кожної теми пропонуються «Запитання для самоконтролю та самоперевірки».

Зміст підручника академічного та профільного рівнів авт. Н. Миропольської та ін. пропонує учням вивчення розвитку зарубіжної художньої культури у контексті культурних регіонів світу. Підручник поєднує зміст програм академічного та профільного рівнів, проте у своїй основі він спирається на програму академічного рівня. Питання програми профільного рівня винесені в рубрику «Додатковий матеріал для профільного рівня». Для глибшого усвідомлення учнями закономірностей мистецьких явищ у підручнику крім інформативного та ілюстративного матеріалу пропонуються різноманітні види художньої діяльності: мистецтвознавчий аналіз твору в контексті особливостей культурного регіону, вивчення особливостей індивідуального стилю митців різних країн, практичні завдання (зокрема, індивідуальні проекти, дизайн-проекти тощо з урахуванням професійних інтересів учнів).

Підручник авт. Л.Климової також поєднує зміст програм академічного та профільного рівнів і складається з шести розділів, присвячених мистецтву різних культурних регіонів: європейського, арабо-мусульманського, африканського, американського, індійського, далекосхідного, а також узагальнюючий розділ «Простір культури і зустрічі в ньому». Деякі питання програми профільного рівня в підручнику, наприклад, мистецтво Давнього Єгипту, Межиріччя, Данії, Норвегії, Швеції, Польщі, Угорщини, Прибалтики та інші включені до змісту певної теми або виокремлені в окремі теми, невеликі за обсягом, виділені та позначені. Наприкінці кожної теми пропонуються завдання на узагальнення вивченого матеріалу та практичні завдання.

У процесі навчання художньої культури доцільно посилити міжпредметні зв’язки, зокрема з іншими предметами гуманітарного циклу, а також з інформатикою (підключення художніх матеріалів з мережі Інтернету).

Важливо поєднувати уроки з позаурочною естетико-виховною роботою (відвідування музеїв, театрів, концертів, виставок тощо) для розуміння учнями зв'язків мистецтва з культурним середовищем життєдіяльності, усвідомлення власної причетності до художніх традицій свого народу і водночас виховання культури міжнаціонального спілкування через вивчення мистецтва народів світу, розуміння полікультурного простору світової цивілізації. З метою полікультурного виховання доцільно організовувати силами учнів під керівництвом вчителів шкільних мистецьких вечорів, конкурсів і фестивалів, присвячених явищам національної культури та мистецтва різних народів світу, зокрема й тих, що компактно проживають в різних регіонах України.

При викладанні курсу художньої культури необхідно застосовувати засоби стимулювання художньої самоосвіти старшокласників, навчити їх самостійно планувати свою художньо-пізнавальну діяльність, контролювати її виконання, адекватно оцінювати її результати. Для розвитку самоосвітніх компетентностей учні мають включатися у різні види пошуково-дослідної роботи, зокрема брати участь у роботі МАН.



Результатом вивчення курсу художньої культури має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетентностей у процесі творчої самореалізації. Пропоновані програмою пізнавальні й практичні способи самовираження й розкриття свого ставлення до життя через мистецтво покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.

У 9 та 11 класах за вибором навчального закладу предмет «Художня культура» може складатися під час державної підсумкової атестації як предмет за вибором в основній та старшій школі, та як профільний предмет у 11 класі (для учнів, які навчалися у класах з профільним навчанням). У загальноосвітніх навчальних закладах (класах, групах) з поглибленим вивченням предметів, спеціалізованих навчальних закладах, ліцеях, гімназіях, колегіумах таким предметом за вибором може бути той, що вивчався поглиблено. Державна підсумкова атестація з художньої культури проводиться письмово за посібниками або усно за білетами, рекомендованими Міністерством. Форму проведення атестації (усно чи письмово) обирають учні.



Мета профільного курсу естетики в 11 класі, як зазначено в навчальній програмі, визначена предметом естетичної науки – осмисленням і розвитком чуттєвої культури людини. Викладання курсу естетики дозволить реконструювати основні етапи розвитку цієї науки, дати загальну характеристику основоположним теоретичним проблемам, ознайомити учнів із понятійно-категоріальним апаратом естетики, філософсько-культуротворчим напрямком естетичної науки у вивченні шкільного курсу і формуванні в учнів естетичної свідомості засобами творів художньої культури.

Особливо звертаємо увагу на те, що в 2011-2012 навчальному році відбуваються зміни в організації навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах, змінюються терміни завершення навчального року та проведення державної підсумкової атестації в 9-х і 11-х класах. У зв’язку з цим Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України рекомендовано здійснити ущільнення навчального (мистецького) матеріалу відповідно до чинних шкільних програм («Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення шкільних дисциплін у основній та старшій школі в 2011/2012 навчальному році» [Предмети художньо-естетичного циклу] // Інформаційний збірник МОНУ. – 2011. – №19-20-21. – С. 46-54.).

Ущільнення навчального матеріалу пропоновано здійснити за рахунок резервного часу за такими програмами художньо-естетичного циклу:


  • «Музика», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво» (1-4 кл.);

  • «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Мистецтво»

(5-(7)8 кл.);

  • «Художня культура» (9 кл.), «Художня культура» (10 кл., профільний рівень);

  • «Естетика» (11 кл., профільний рівень).

Оскільки на вивчення художньої культури на рівні стандарту та академічному рівні в 10-11 кл. відводиться 0,5 години на тиждень, у зв’язку з необхідністю ущільнення навчального матеріалу пропонується в наступному 2011/2012 н.р. вивчення художньої культури здійснити протягом І семестру.

Узагальнення навчального матеріалу за програмою профільного рівня у 11 кл. пропонується здійснити шляхом зменшення на 10 годин передбаченого програмою резервного часу, а також об’єднання навчального матеріалу поданих нижче тем і вивчення його за рахунок часу, призначеного на опанування однієї теми:



  • тему 12 «Норвегія» з темою «Швеція» розділу І «Європейська художня культура»;

  • тему 15 «Південно-західні слов’янські народи» з темою 18 «Румунія» розділу І Європейська художня культура»;

  • тему 17 «Чехія» з темою 19 «Угорщина» розділу І «Європейська художня культура»;

  • тему 21 «Країни Прибалтики» з темою 22 «Бєларусь» розділу І «Європейська художня культура»;

  • тему 3 «Латиноамериканські мелодії та ритми» з темою 4 «Карнавал» розділу VІ «Латиноамериканський культурний регіон».
1   ...   14   15   16   17   18   19   20   21   ...   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка