Збалансований розвиток дитини



Сторінка15/28
Дата конвертації11.04.2016
Розмір5.11 Mb.
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   28

Таблица 5. Кількість тематичних атестацій з астрономії

Клас

Профіль

Річна кількість годин

Мінімальна кількість тематичних атестацій

11

Рівень стандарту

17

2

Академічний рівень

17

2

Профільний рівень

35

3

Готуючись до тематичних атестацій у профільних класах, можна скористатися збірником різнорівневих завдань для проведення державної підсумкової атестації з астрономії (уклад. Казанцев А.М., Крячко І.П., X.: Гімназія, 2008. – 48 с.). Під час підбору завдань для проведення тематичного оцінювання за програмою рівня стандарту, академічного рівня можна брати за основу завдання, які запропоновано у збірнику завдань для державної підсумкової атестації з астрономії для 11 класу (уклад. Казанцев А.М., Крячко І.П., 2011), який розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Навчальні програми з астрономії для старшої профільної 11-річної школи розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (http://www.mon.gov.ua/education/average/prog12), а також надруковано в посібнику: «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа», 2010).

З огляду на те, що 2011/12 навчальний рік буде завершуватися раніше, пропонуємо таке ущільнення навчального матеріалу за профільною програмою: на розгляд тем 1.3. “Час та календар” та 3.3. “Малі тіла Сонячної системи” виділити по 1 навчальній годині, а на тему 4.4. “Утворення та еволюція зір” – 2.

Метою проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад з астрономії є стимулювання творчого самовдосконалення учнів, зацікавлення їх у якісному і поглибленому вивченні астрономії; виявлення та розвиток обдарованих учнів; сприяння розвитку астрономічної освіти.

27 березня – 1 квітня 2011 року в м. Львові було організовано та проведено Першу Всеукраїнську учнівську олімпіаду з астрономії, у якій взяли участь 53 учні 10-11 класів. У складі команди Луганської області були Зубов Юрій (учень 10 класу комунального закладу "Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5", учитель фізики та астрономії Пиловава П.М.), Шинкаренко Денис (учень 11 класу Сєвєродонецького багатопрофільного ліцею Сєвєродонецької міської ради Луганської області, учитель фізики та астрономії Олейнік Л.Ф.) .

Диплом ІІІ ступеня першої Всеукраїнської учнівської олімпіади з астрономії отримав Юрій Зубов (підготував учитель фізики комунального закладу «Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5» Олександр Леонідович Камін).

Для підготовки до астрономічної олімпіади можна користуватися наступною літературою:



  1. Александров Ю.В. Астрономія. 11 клас: Книга для вчителя / Ю.В. Александров, А.М. Грецький, М.П. Пришляк. – Х.: Веста: Видавництво “Ранок”, 2005. – 256 с

  2. Буромський М.І. Шкільний астрономічний календар на 2008-2009 навчальний рік: випуск п’ятий / М.І. Буромський, В.Й. Мазур, А.О. Житецький. – К.: Наук. світ, 2008. – 80 с.

  3. Всеукраїнська студентська олімпіада з астрономії та астрофізики, кафедра астрономії та фізики космосу Київського національного університету/ [Електронний ресурс]. – 2009.– Режим доступу до ресурсу: http://space.univ.kiev.ua/viewpage.php?page_id=39

  4. Гладушина Н.О., Косенко В.В. Рабочая тетрадь по астрономии / Н.О. Гладушина, В.В. Косенко. – Луганск: Учебная книга, 2004. – 82 с.

  5. Гончар Остап. Збірник завдань з астрономії для поточного опитування, самостійних і контрольних робіт та тематичного оцінювання знань. 11 клас / Гончар Остап. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2003. – 64 с.

  6. Перша Всеукраїнська учнівська олімпіада з астрономії // Фізика в шк. України. – 2011. – №11-12. – С. 64-76.

  7. Пришляк М.П. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів / Пришляк М.П. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2005. – 144 с.

  8. Климишин І.А. Астрономія: Підручник для 11 класу загальноосвітніх навчальних закладів / І.А. Климишин, І.П. Крячко. – К.: Знання України, 2002. – 192 с.

  9. Казанцев А.М. Збірник різнорівневих завдань для державної підсумкової атестації з астрономії / А.М. Казанцев, І.П. Крячко. – Кам’янець-Подільський: «Абетка-НОВА», 2002. – 32с.

  10. Костюк Андрій. Контрольні, самостійні та практичні роботи з астрономії. 11 клас / А. Костюк. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2004. – 24 с.

  11. Сурдин В.Г. Астрономические олимпиады / В.Г. Сурдин. – М.: Изд-во МГУ, 1995.

  12. Хоменко О. Рекомендації щодо проведення Всеукраїнської олімпіади з астрономії у 2010/2011 навчальному році / Хоменко О. // Фізика та астрономія в школі. – 2011. – №1. – С. 35-37.

  13. Чепрасов В.Г. Завдання, запитання і задачі з астрономії: Навч. посібник для учнів 11 кл. серед. шк. / Чепрасов В.Г. – К.: Освіта, 1992. – 94 с.



Методичні рекомендації щодо викладання хімії

в 2011 – 2012 навчальному році
Центром державної освітньої політики сьогодні є особистість школяра, бо сучасне суспільство потребує високоосвічених, творчих особистостей. Саме вчитель має навчити і виховати людину, адаптовану до життя у змінних умовах.

На формування компетентної особистості орієнтує вчителя сучасний зміст хімічної освіти. Навчання хімії спрямоване на:



  • розвиток особистості учня, його природних задатків, інтелекту, пам’яті, здатності до самоосвіти, навчально-пізнавальних і професійних інтересів на основі засвоєння системи знань про речовини та їх перетворення, закони й теорії хімії, методи наукового пізнання;

  • формування наукового світогляду, розвиток уявлень учнів про сучасну природничо-наукову картину світу, загальнокультурне значення й гуманістичну спрямованість хімічної науки, технологічне застосування законів хімії, її роль у розв’язуванні таких глобальних проблем людства, як сировинна, енергетична, продовольча, екологічна;

  • виховання дбайливого ставлення до природи, розвиток екологічної культури, навичок безпечного поводження з речовинами у побуті;

  • формування в учнів розуміння суспільної потреби в необхідності подальшого розвитку хімічної науки і промисловості, ставлення до хімії як до можливої галузі майбутньої професійної діяльності.

Хімічна освіта має фундаментальний та загальнокультурний аспекти.

Фундаментальний аспект шкільної хімічної освіти показує:

  • зв’язок між будовою та властивостями речовин;

  • уявлення про хаос та упорядкування;

  • уявлення про єдність дискретного й неперервного;

  • уявлення про еволюцію речовин;

  • уявлення про закон збереження.

Загальнокультурний контекст хімічних знань розкривається через виокремлення у змісті хімічної освіти таких аспектів, як:

  • цивілізаційна й гуманістична роль хімії;

  • зв’язок хімії з іншими природничими науками, технологіями та вплив на їх розвиток;

  • роль хімії в матеріальному житті окремої людини й суспільства загалом, у розв’язуванні глобальних проблем людства;

  • хімічна наука як вид інтелектуальної творчої діяльності.

Загальнокультурний контекст хімічної освіти є неодмінною складовою загальної культури особистості.

У 2011-2012 навчальному році вивчення хімії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за такими програмами:



7 – 9 класи Хімія. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 7-11 класи. – К.: Перун, 2005;

8 – 9 класи з поглибленим вивченням хімії – Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням хімії. –К.: Вікторія, 2009;

10 – 11 класи – Хімія. Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень та поглиблене вивчення, 10-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

Розподіл годин у програмах орієнтовний. Учитель може аргументовано вносити зміни до розподілу годин, відведених програмою на вивчення окремих тем, змінювати послідовність вивчення питань у межах окремої теми. Для тематичного оцінювання, а також для повторення, узагальнення, аналізу та коригування знань учнів можуть використовуватися резервні години.

Під час планування вивчення теми вчителю необхідно враховувати обов’язкові результати навчання (державні вимоги до загальноосвітньої підготовки учнів), що передбачені в кожній темі. Перелік вимог зорієнтує вчителя на досягнення мети навчання за кожною темою програми, полегшить планування цілей і завдань уроків, дасть змогу виробити методичні підходи до проведення навчальних занять.

Одним із шляхів диференціації та індивідуалізації навчання є впровадження в шкільну практику системи курсів за вибором та факультативів, які реалізуються за рахунок варіативного компонента змісту освіти і доповнюють та поглиблюють зміст навчального предмета.

Програми факультативів та курсів за вибором з хімії, рекомендовані Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, надруковано у збірниках:


  • Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії. 5-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2010;

  • Навчальні програми курсів за вибором та факультативів з хімії. 8-11 класи. – Тернопіль: Мандрівець, 2010.

Предметною комісією Науково-методичної ради Міністерства з питань освіти схвалено для використання в загальноосвітніх навчальних закладах ще ряд навчальних програм курсів за вибором та факультативів, що не увійшли до складу зазначених збірників, а саме:

  • «Основи експериментальної хімії» (авт. Прибора Н.А.);

  • «Хімія для детективів» (авт. Шапошнікова І.М., Прибора Н.А.);

  • «Хімія в криміналістиці» (авт. Шапошнікова І.М.);

  • «Вода та сучасні методи її очищення» (авт. Забава Л.К., Габріелян А.А.);

  • «Хімія і здоров’я, 9 клас» (авт. Карагаєва М.В.);

  • «Абетка самоосвіти школяра з хімії, 7 клас» (авт. Коростіль Л.А.).

Зміст програм курсів за вибором і факультативів, як і кількість годин та клас, у якому пропонується їх вивчення, є орієнтовним. Учитель може творчо підходити до реалізації змісту цих програм, ураховуючи кількість годин виділених на вивчення курсу за вибором (факультативу), інтереси та здібності учнів, потреби регіону, можливості навчально-матеріальної бази школи. Окремі розділи запропонованих у збірниках програм можуть вивчатися як самостійні курси за вибором.

Слід зазначити, що навчальні програми курсів за вибором можна використовувати також для проведення факультативних занять і навпаки, програми факультативів можна використовувати для викладання курсів за вибором.

Облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на окремих сторінках класного журналу або в окремому журналі (за рішенням навчального закладу). Облік факультативних занять здійснюється в окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з факультативів та курсів за вибором приймається навчальним закладом.

Навчання хімії в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до типових навчальних планів (див. лист МОНмолодьспорт від 29.04.11 №1/9-325).

Рівень змісту освіти, на якому вивчається хімія, визначається профілем навчання (див. методичні рекомендації щодо вивчення хімії в 2010-2011 навчальному році, лист МОН від 21.08.2010 № 1/9-580).

У таблиці наведено розподіл кількості годин на викладання хімії:



Основна школа

Клас навчання

Рівень змісту освіти

Кількість годин на тиждень

7




1

8




2

8

(з поглибленим вивченням хімії)






4

9




2

9

(з поглибленим вивченням хімії)






4

9

(спеціалізовані школи з поглибленим вивченням іноземних мов)






1,5*

Старша школа

10

рівень стандарту

1

академічний рівень

1

профільний рівень

4

11

рівень стандарту

1

академічний рівень

2

профільний рівень

6

*Орієнтовний розподіл годин між темами та особливості вивчення хімії в 9-х класах спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов надано в методичних рекомендаціях щодо вивчення хімії в 2009-2010 навчальному році (лист МОН від 22.05.2009 № 1/9-353).

Як зазначено у додатку до листа МОНмолодьспорт від 29.04.11 №1/9-325 «Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів на 2011/2012 навчальний рік» навчальні заклади можуть збільшувати кількість годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової за рахунок годин варіативної складової. Також, за рахунок збільшення годин, окремі предмети можуть вивчатися за програмами академічного рівня, а не рівня стандарту, як це передбачено Типовими планами.

Із огляду на зазначене та з метою забезпечення умов для опанування учнями 10 класу змісту хімії на академічному рівні рекомендовано за рахунок варіативної складової виділити не одну, а 2 години на вивчення хімії, збільшивши кількість годин на вивчення окремих тем. Наводимо орієнтовний розподіл годин між темами:

«Повторення основних питань курсу хімії основної школи» – 6 годин;

«Неметалічні елементи та їхні сполуки» – 35 годин;

«Металічні елементи та їхні сполуки» – 24 години;

(разом 70 годин, із них 5 годин – резервний час).

У класах технологічного, математичного та фізико-математичного профілів за наявності годин варіативної частини рекомендуємо у 10 - 11 класах вивчати хімію на академічному рівні.

Якщо години варіативної складової виділяються на збільшення годин на вивчення хімії, то в робочому навчальному плані в колонці «Інваріантна складова» навпроти предмета «Хімія» робиться запис X+Y, де X – це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення хімії, а Y – це кількість годин варіативної складової, додатково виділених на вивчення хімії. Облік зазначених годин здійснюється у класному журналі на сторінці предмета «Хімія».

Навчальні заклади можуть виділяти години варіативної складової на запровадження курсів за вибором, факультативів, індивідуальних та групових занять.

Навчальними програмами з хімії для 11 класу враховано, що в 9 класі в учнів були сформовані початкові уявлення про багатоманітність органічних речовин, відбулося ознайомлення з представниками різних їх класів і, зокрема, з основними біологічно важливими речовинами, складом, хімічною будовою та деякими властивостями окремих представників.

Розуміння учнями внутрішньо- і міжпредметних взаємозв'язків розділу органічної хімії сприятиме усвідомленому засвоєнню навчальної інформації. Програма містить структурний підрозділ «Міжпредметні зв’язки», який зорієнтує вчителя щодо їх використання під час вивчення певних тем.

Звертаємо увагу вчителів на те, що в старшій школі, де вивчається систематичний курс органічної хімії, учні повинні оволодіти назвами сполук згідно з останніми рекомендаціями IUPAC. Із даним матеріалом можна ознайомитися в навчальних посібниках, які мають гриф Міністерства освіти і науки України:


  • Толмачова В.С., Ковтун О.М., Корнілов М.Ю., Гордієнко О.В., Василенко С.В. Сучасна термінологія і номенклатура органічних сполук. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008;

  • Толмачова В.С., Ковтун О.М., Дубовик О.А., Фіцайло С.С. Номенклатура органічних сполук. – Тернопіль: Мандрівець, 2011.

При вивченні хімії в 11 класі на рівні стандарту особливістю змісту навчального матеріалу є посилення його практичного спрямування, приділення належної уваги застосуванню органічних сполук, їх біологічній ролі, впливові хімічних чинників на здоров’я людини й навколишнє середовище, поясненню згубної дії алкоголю, наркотичних речовин, тютюнокуріння. Зауважуємо, що на рівні стандарту розв’язування розрахункових задач програмою не передбачено.

В умовах профільної диференціації загострюється питання щодо підготовки учнів, які навчаються хімії на рівні стандарту, до зовнішнього незалежного оцінювання. У цій ситуації слід застосовувати внутрішню диференціацію навчання одинадцятикласників, більше уваги приділяти індивідуальній роботі з ними.

Метою навчання хімії на академічному рівні є забезпечення загальноосвітньої хімічної підготовки, необхідної для успішної майбутньої професійної діяльності. Розглядаються світоглядні питання щодо місця хімії серед наук про природу.

Вивчення хімії в 11 класі на профільному рівні передбачає засвоєння двох розділів: «Органічна хімія» та «Узагальнювальне повторення найважливіших питань курсу хімії». Формування в учнів понять з органічної хімії відбувається згідно з логікою самої науки – від найпростіших речовин, як метан, до найскладніших, як білки і нуклеїнові кислоти. Використовуються також опорні поняття, сформовані в основній школі: будова атома, хімічний зв’язок, хімічні особливості найважливіших органічних речовин.

У профільному навчанні хімії особливого значення набуває саморозвиток і самоосвіта учнів. Цьому сприяє збільшення у навчанні частки самостійної роботи учнів, у тому числі з різними джерелами інформації (довідники, науково-популярна література, Інтернет – ресурси). Доцільно спонукати учнів до самостійного пошуку інформації, підготовки доповідей і обговорення їх змісту з питань фундаментальних проблем, які людство розв’язує завдяки досягненням хімічної науки і технологій.

Зміст заключного розділу хімії ґрунтується на знаннях учнів, набутих у попередніх розділах, і присвячено систематизації та узагальненню знань про неорганічні та органічні речовини на єдиній теоретичній основі.

Загалом, вивчення хімії у загальноосвітній школі структурується навколо основних блоків знань: речовина, хімічна реакція, закони і теорії хімії, суспільна роль хімії.

Підготовка до державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання з хімії вимагає ознайомлення учнів з аналогічними тестовими завданнями, вимогами до якості таких робіт, критеріями оцінювання. Тому важливо пропонувати на уроках хімії систему завдань з формування в учнів навичок самоконтролю, самооцінки, умінь відповідати на тестові завдання тощо. З цією метою впродовж навчального року можна використовувати для відпрацьовування учнями навичок і вмінь завдання зі збірників для проведення державної підсумкової атестації учнів 9-х та 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Важливо приділити достатню увагу допрофільній підготовці. Допрофільна підготовка та профільне навчання покликані організовувати нове освітнє середовище, щоб створити умови для самовизначення школяра, надати право самостійно обирати профіль навчання. Допрофільна підготовка як підсистема профільного навчання з одного боку виконує підготовчу функцію, а з іншого, – є системою педагогічної, психологічної, інформаційної та організаційної підтримки учнів основної школи. Освітнє середовище створюється через організацію курсів за вибором, інформаційну роботу та профільну орієнтацію. Допрофільну підготовку доцільно розпочинати у 8-9 класах у зв’язку з віковими особливостями учнів: саме в цьому віці підвищується їх пізнавальна активність і розумовий розвиток, відбувається переорієнтація цінностей. Діяльність школярів стає цілеспрямованішою і соціально вмотивованішою, вони починають замислюватися над самовизначенням і планувати майбутнє. Форми реалізації допрофільної підготовки наступні: інтелектуально-творчі ігри, діалог, дискусія, екскурсія, лабораторні роботи і заняття, курси за вибором, практикуми, майстерні, творчі проекти, поглиблене вивчення предметів, факультативи, гуртки, секції, виставки, конкурси, наукові товариства, науково-практичні конференції, Мала академія наук, предметні олімпіади. Допрофільна підготовка має допомогти у виборі профілю навчання і конкретного місця здобуття загальної середньої освіти в наступному навчальному році. На етапі допрофільної підготовки важливо створити умови для випробування учня в навчальній діяльності різних видів. Вона має здійснюватися на діагностичній основі й виявляти не лише професійні орієнтації учнів, схильності в різних галузях знань, а й формувати інтереси, потреби, мотивоване навчання.

Профільне навчання буде успішним, якщо вдало організувати допрофільну підготовку учнів, адже допрофільна підготовка і профільне навчання – дві складові одного процесу: самовизначення особистості у виборі напряму в освіті й професійній діяльності. Отже, ефективно система спрацьовує лише в ланцюжку компонентів: допрофільна підготовка профільне навчання профорієнтаційна робота самореалізація випускника.

У вивченні хімії як експериментально-теоретичної науки важливе місце належить хімічному експерименту. Хімічний експеримент посідає провідне місце як основний метод і вид пізнання в хімії. Навчальний хімічний експеримент є і джерелом знань, і методом навчання, і головним засобом наочності. За призначенням хімічний експеримент виконує такі функції: навчальну, виховну, розвивальну, стимулюючу. Шкільний хімічний експеримент, відбиваючи експериментальний характер хімічної науки, у навчальному процесі реалізується в різних видах: демонстраційні експерименти, лабораторні досліди, практичні роботи, позакласні й домашні спостереження. Доцільно ширше використовувати експеримент ужиткового характеру. Серед засобів побутової хімії, харчових продуктів, лікарських препаратів є такі, що з успіхом замінять реактиви та наблизять навчання до життєвої практики. Виконані учнями лабораторні досліди і практичні роботи є джерелом нових знань і засобом формування в учнів практичних умінь і навичок. При цьому активізується розумова діяльність учнів, розвиваються пізнавальні здібності, спостережливість, уміння робити узагальнюючі висновки, що сприяє формуванню природничо-наукового світогляду школярів. Хімічний експеримент є також основою для повноцінної інтеграції шкільних природничих дисциплін.

Дуже важливим є усвідомлення вчителями необхідності глибокої екологізації шкільного курсу хімії як головної умови гуманізації освіти, що тісно пов’язано з формуванням екологічної культури учнів, екологічних стереотипів поведінки. Цілком виправданим буде знак рівності між поняттями «хімічна культура» й «екологічна культура», тому що засвоєння хімічної культури стає чинником виживання в реальних умовах екологічних ризиків, оскільки вони мають переважно хімічний характер. Розуміння в діалектичній єдності користі та шкоди продуктів хімічного виробництва і промислових хімічних процесів безпосередньо стосується формування життєвої позиції учнів.

Значний потенціал у підвищенні інформативності уроків із хімії та ефективності засвоєння програмового матеріалу міститься у використанні сучасних інформаційних технологій. Сучасні інформаційні технології сприяють розвитку інтелектуальних та творчих здібностей учнів, підвищують ефективність засвоєння навчального матеріалу, так як задіяні всі канали сприйняття учнів – зоровий, механічний, слуховий, емоційний. Величезний дидактичний потенціал використання інформаційних технологій навчання може бути використаним лише за умов, якщо провідна роль у навчально – виховному процесі належатиме вчителю, а комп’ютер буде виступати не тільки потужним засобом, а й третім партнером у педагогічній взаємодії. До основних видів мультимедіа, що мають найбільшу ефективність, можна віднести навчальні програми, мультимедійні презентації, відеоматеріали. Використання комп’ютера з мультимедіа є насьогодні невід’ємним компонентом сучасного уроку хімії.

Виходячи з особливостей викладання хімії та актуальності питань шкільної хімічної освіти пропонуємо наступну тематику засідань міськ/райметодичних об'єднань учителів хімії.


1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   28


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка