Завдання №2 (Контроль за касовим виконанням державного бюджету України)



Скачати 205.92 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір205.92 Kb.
Завдання №2 (Контроль за касовим виконанням державного бюджету України)

  1. Проаналізувати організацію касового виконання дохідної і видаткової частин Державного бюджету органами казначейської служби.

  2. Розглянути значення попередньої форми контролю за виконанням видаткової частини Державного бюджету.

  3. Встановити недоліки та упущення в організації та виконанні бюджету, запропонувати можливі шляхи їх усунення.



  1. Контроль Державної казначейської служби України та організація нею касового виконання дохідної та видаткової частин Державного бюджету

Повноваження Державного казначейства як контрольного органу регламентуються статтею 112 Бюджетного кодексу України та Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011[2,4].

У Бюджетному кодексі та положенні визначено, що до повноважень Державної казначейської служби України з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за[2]:

1) веденням бухгалтерського обліку всіх надходжень і витрат державного бюджету та місцевих бюджетів, складанням та поданням фінансової і бюджетної звітності;

2) бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету;

3) відповідністю кошторисів розпорядників бюджетних коштів показникам розпису бюджету;

4) відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

5) відповідністю платежів взятим бюджетним зобов'язанням та відповідним бюджетним асигнуванням.

Державна казначейська служба України в межах своїх повноважень забезпечує організацію та координацію діяльності головних бухгалтерів бюджетних установ та контроль за виконанням ними своїх повноважень.

Метою фінансового контролю, що здійснюється органами казначейства, є зменшення кількості й обсягів порушень бюджетного законодавства та недопущення використання бюджетних коштів не за призначенням; контроль при взятті зобов’язань розпорядниками.

Органи казначейства здійснюють контроль за виконанням бюджету на усіх етапах використання коштів, тобто на етапі прийняття зобов’язань, попередньої перевірки та оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів.

Фінансовий контроль, що здійснюється Державною казначейською службою України та його територіальними органами у процесі виконання державного бюджету за видатками, умовно можна поділити на чотири самостійних етапи, що взаємопов’язані між собою встановленими правилами автоматизованого ведення бухгалтерського обліку операцій виконання бюджетів.

На першому етапі здійснюється організація роботи органів Державного казначейства щодо забезпечення обліку бюджетних асигнувань та контролю за їх дотриманням.

На другому етапі органи казначейства формують облікову інформацію і узагальнюють її за зобов’язаннями розпорядників бюджетних коштів та одержувачів. На цьому етапі встановлюються призначення (і, відповідно, резервування) частини бюджетних асигнувань для покриття конкретних витрат відповідно до затвердженого бюджету.

Реєстрація на етапі взяття зобов’язання потрібна з двох основних причин: для контролю фактичної наявності бюджетних коштів з метою взяття нових зобов’язань, а також для відстеження нових зобов’язань та їхніх наслідків з метою прогнозування відпливу наявних коштів з єдиного казначейського рахунка.

На третьому етапі проводиться виділення бюджетних асигнувань казначейством.

Отримані розподіли перевіряються щодо відповідності вказаних у них сум залишкам на відповідних рахунках, залишкам невикористаних асигнувань розпорядників нижчого рівня та одержувачів, залучених до розподілу за даними бухгалтерського обліку, невиконаним зареєстрованим фінансовим зобов’язанням та наданій мережі.

На четвертому етапі органами казначейства проводиться контроль перед здійсненням видатків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів коштів загального й спеціального фондів державного бюджету.

Перевірка підтверджуючих документів на оплату рахунків розпорядників та одержувачів коштів державного бюджету здійснюється за наявності:



  • кошторисних призначень і планів асигнувань;

  • зареєстрованих зобов’язань та фінансових зобов’язань;

  • залишків коштів на рахунках розпорядників коштів у розрізі кодів економічної класифікації видатків за загальним фондом державного бюджету або залишків коштів за спеціальним фондом державного бюджету;

  • відповідності змісту операцій, зазначених у призначенні платежу, представленим підтверджу вальним документам затвердженим кодам економічної класифікації видатків [4].

Підводячи підсумок, можна відмітити, що у процесі контролю за цільовим спрямуванням бюджетних коштів органи казначейства в частині виконання бюджету за видатками здійснюють:

1. Попередній контроль – на етапі реєстрації зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, особливо на стадії схвалення та дозволу на витрачання державних коштів. Контроль передує здійсненню операцій надходження й витрачання коштів і є найважливішим етапом роботи органів Державного казначейства.

Ефективність цієї форми контролю полягає в тому, що вона дає можливість запобігти порушенню чинного законодавства на етапах: забезпечення обліку бюджетних асигнувань та контролю за їх дотриманням, консолідації інформації про зобов’язання розпорядників коштів, виділення бюджетних асигнувань.


  1. Поточний контроль – у процесі оплати рахунків розпорядників бюджетних коштів та одержувачів шляхом перевірки відповідності платіжних документів затвердженим кошторисам бюджетних установ. Цей контроль постійно здійснюється Державною казначейською службою України, яка як зберігач державних коштів зобов’язана забезпечити ефективне й раціональне їх використання відповідно до програми уряду.

  2. Контроль після здійснення видатків та проведення операцій, який дає змогу упевнитися, що всі операції у бухгалтерському обліку розпорядника коштів відображено правильно, зобов’язання взяті у межах доведених асигнувань, дані бухгалтерського обліку казначейства відповідають даним обліку розпорядника.

Внутрішній казначейський контроль це сукупність процедур, які забезпечують дотримання положень внутрішніх і зовнішніх нормативних актів при здійсненні операцій казначейства та достовірність і повноту інформації.

Внутрішній контроль поєднує в собі бухгалтерські та адміністративні (внутрішні) контролі.



Бухгалтерський контроль – це сукупність процедур, що дають змогу забезпечити збереження активів та достовірність звітності, що складається службою бухгалтерського обліку на основі даних, отриманих від операційних підрозділів.

Бухгалтерський контроль може бути первинним та подальшим (який здійснюється після відображення операції в обліку) і повинен надати можливість впевнитися в тому, що:



  • операції проведені тільки за загальним та/або спеціальним дозволом керівництва;

  • операції відображені та оцінені згідно з вимогами облікової політики;

  • система аналітичного обліку дає змогу відстежувати використання ресурсів та рух активів;

  • розпорядження активами здійснюється лише в межах встановлених повноважень;

  • інвентаризація активів та зобов’язань (балансових та позабалансових) проводиться з певною регулярністю, а виявлені недоліки усуваються належним чином.

Адміністративний (внутрішній) контроль – це сукупність процедур, згідно з якими керівництво органу казначейства делегує свої повноваження, зокрема такі:

 збереження цінностей та активів;



  • безпека працівників органу казначейства;

  • ефективність, продуктивність та безпека процедур обробки інформації;

  • наявність процедур, які чітко розмежовують завдання та відповідальність служб і працівників органу казначейства.

Адміністративний (внутрішній) контроль передбачає перевірку правильності фінансової операції до та після її проведення з метою забезпечення її відповідності встановленим правилам.

Внутрішній аудит – це незалежний підрозділ, який не бере участі у виконанні операцій, а періодично здійснює перевірки та оцінює:

 адекватність і ефективність заходів та системи внутрішнього контролю;



  • повноту, своєчасність і достовірність фінансової та іншої звітності;

  • дотримання принципів і внутрішніх процедур обліку;

  • відповідність регулятивним вимогам.

Створення ефективної системи внутрішнього фінансового контролю досягається шляхом оптимізації взаємовідносин та обміну інформацією між внутрішнім контролем, зовнішніми та внутрішніми аудиторами органу Державної казначейської служби України [4].

Організація касового виконання бюджету в органах Державної казначейської служби України

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку виконання бюджетів та фінансової звітності в органах Державної казначейської служби України здійснюється на основі Положення „Про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2013 року № 885 [7]. Положення визначає і регулює в межах повноважень, наданих Державній казначейській службі України відповідною нормативно-правовою базою, єдиний методологічний та організаційний порядок ведення бухгалтерського обліку і звітності в органах Державної казначейської служби з виконання державного та місцевих бюджетів.

Облік виконання державного бюджету здійснюють Управління бухгалтерського обліку і звітності в складі центрального апарату Державної казначейської служби та відділи бухгалтерського обліку і звітності територіальних органів Державної казначейської служби. Облік виконання місцевих бюджетів до впровадження казначейської системи – головні бухгалтерії у складі обласних, міських (міста Київ і Севастополь) фінансових управлінь державних адміністрацій, бухгалтерії районних, міських і районних у містах фінансових відділів, після впровадження – територіальні органи Державної казначейської служби.

Система бюджетного обліку складається з трьох підсистем (видів) обліку, які ґрунтуються на єдиній теоретичній та інформаційній базі, відрізняючись за формою і періодичністю розрахунку даних:



  • бухгалтерський;

  • фінансовий (бюджетний);

  • управлінський облік.

Бухгалтерський облік забезпечує своєчасне та повне відображення всіх операцій органів Державної казначейської служби та надання користувачам інформації про стан активів та зобов’язань, результати виконання бюджетів та їх змін. На основі даних бухгалтерського обліку складається фінансова звітність.

Фінансовий (бюджетний) облік ведеться з метою накопичення даних про доходи, видатки, кредитування за вирахуванням погашення і фінансування бюджетів, а також підведення результатів виконання бюджетів.

Управлінський облік ведеться з метою забезпечення керівництва органів Державної казначейської служби оперативною фінансовою і нефінансовою інформацією у визначеній ними формі для планування, управління бюджетними коштами, оцінки й контролю використання бюджетних коштів.

Усі операції з виконання бюджету оформляються документально.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій з виконання бюджетів в органах Державної казначейської служби є первинні документи.

Головним первинним документом у процесі виконання бюджету є платіжне доручення.

Записи в облікових реєстрах ведуться в основному з меморіальних ордерів. Вони мають форму документів, які призначаються для скорочення записів у облікові реєстри з первинних документів. Наприклад, протягом дня надійшло кілька первинних документів, якими оформляється надходження доходів.

Подвійний запис створює інформацію, яка несе потрійний зміст:



  • відображає зміни об'єктів, що обліковуються у двох пов'язаних нею рахунках;

  • характеризує напрямок руху об'єктів обліку;

  • несе інформацію про бюджетний процес, що зумовив зміни, які відбулися.

Для обмеження ризику під час виконання операцій з виконання бюджетів ураховуються такі аспекти:

Розподіл обов’язків та повноважень щодо здійснених операцій. Визначається:



  • перелік операцій (ресурсні, розрахункові та інші);

  • список осіб, уповноважених на підписання документів;

  • обмеження щодо розпорядження активами;

  • делегування повноважень.

Виконання операцій: технічна обробка; бухгалтерська обробка та робочі вказівки.

Списання коштів з рахунка клієнта за розпорядженням його власника здійснюється за дорученням клієнта протягом 10-и календарних днів з дня його виписки. День заповнення не враховується.

Операції органів Державної казначейської служби, які здійснюються без участі документів клієнтів, оформляються органом Державної казначейської служби згідно з вимогами та процедурами з бухгалтерського обліку.

Для безготівкових перерахувань за рахунками використовуються меморіальні документи. До їх складу входять:



  • меморіальні ордери;

  • платіжні доручення;

  • платіжні вимоги-доручення;

  • акредитиви;

  • векселі;

  • інкасові доручення (розпорядження);

  • розпорядження операційному відділу (фінансове розпорядження), чеки тощо.

Організація касового виконання доходів державного бюджету казначейською системою

У процесі виконання бюджету здійснення витрат може не збігатися з надходженням доходів. Касове виконання бюджету повинне бути побудоване таким чином, щоб доходи випереджали за часом витрати, тобто мало місце перевищення поточних надходжень над поточними витратами. Це перевищення утворює грошові кошти бюджету. Залишки коштів повинні бути оптимальними, тобто:

- забезпечувати стійкий фінансовий стан держави;

- не бути завищеними, тому що це означає вилучення коштів з обігу.

Оптимальні залишки коштів визначаються щорічно в Законі України "Про Державний бюджет" у вигляді оборотної касової готівки.

Законом № 1086-IV (1086-15) від 10 липня 2003 року Бюджетний кодекс був доповнений статтею 14-1, згідно з якою [6]:

1. Оборотна касова готівка - частина залишку коштів загального фонду відповідного бюджету, яка формується на початок планового бюджетного періоду з метою покриття тимчасових касових розривів.

2. Збереження розміру оборотної касової готівки на кінець бюджетного періоду має бути обов'язковим.

3. Оборотна касова готівка встановлюється у розмірі не більше 2 відсотків планових видатків загального фонду бюджету і затверджується відповідно у законі про Державний бюджет України та рішенні про місцевий бюджет.

4. Різниця між залишком коштів загального фонду бюджету та оборотною касовою готівкою на кінець бюджетного періоду складає вільний залишок бюджетних коштів, який не підлягає вилученню й використовується на проведення видатків згідно з рішенням відповідної ради.

Платіжні доручення та квитанції-повідомлення - є основними первинними документами, якими оформляються надходження в бюджет, та вихідними документами для обліку.

Органи Державного казначейства в процесі виконання державного бюджету за доходами здійснюють такі функції:

- установлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в управліннях Державного казначейства України для зарахування податкових надходжень до бюджетів та до державних цільових фондів;

- ведуть бухгалтерський облік доходів бюджету у розрізі кодів бюджетної класифікації доходів;

- здійснюють розподіл платежів до державного бюджету відповідно до нормативів відрахувань, затверджених законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, та перераховують за належністю розподілені кошти;

- здійснюють розподіл у розмірах, визначених законодавством, інших платежів, що зараховуються до державного бюджету та перераховують за належністю розподілені кошти;

- готують розрахункові документи і проводять повернення надмірно або помилково сплачених платежів до бюджету на підставі висновків органів Державної податкової служби, рішень судових органів, інших органів, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів тощо;

- здійснюють відшкодування податку на додану вартість на підставі висновків органів Державної податкової служби та рішень судових органів;

- складають щоденну, періодичну та річну звітність за доходами відповідно до кодів бюджетної класифікації доходів та подають її відповідним органам, що здійснюють контроль за нарахуванням та сплатою платежів до бюджету та державних цільових фондів.

Операції з обробки платежів в органах Державного казначейства здійснюються у наступній послідовності:

- повернення надмірно та/або помилково зарахованих коштів;

- відшкодування платникам податку на додану вартість;

- розподіл платежів до бюджету за нормативами, установленими законодавчими актами;

- відрахування дотацій місцевим бюджетам.



Облік касового виконання видатків державного бюджету казначейською системою

На сьогоднішній день в Україні фінансування з Державного бюджету здійснюється через територіальні органи Державного казначейства, як шляхом оплати рахунків та видачі готівкою, так і за відомчою структурою. Це свідчить про те, що в Україні діє змішана система касового виконання Державного бюджету. До елементів банківської системи відносимо: відкриті рахунки органам Державного казначейства та розпорядникам коштів в банківських установах, до елементів казначейської системи - наявність органів Державного казначейства та відкриття в них реєстраційних рахунків розпорядникам коштів.

Щодо виконання доходної частини Державного бюджету, то хоч інформація про доходи, що надійшли на рахунок органів казначейства і надходить органам казначейства трьох ступенів, де ведеться їх облік, розподілення доходів здійснює тільки Головне управління Державного казначейства. Перехід від фінансування за відомчою підпорядкованістю до фінансування через територіальні органи Державного казначейства, а також розподілення одержаних доходів на рівні територіальних управлінь і відділів органів казначейства позитивно вплине на організацію бюджетного фінансування та здійснення контролю за цим.

Установи банків здійснюють розрахунково-касове обслуговування клієнтів згідно з чинними актами законодавства України і нормативними документами Національного банку України.

При казначейській формі виконання державного бюджету розпорядники бюджетних коштів закривають рахунки, відкриті за балансовими рахунками № 120 «Поточні бюджетні рахунки установ і організацій, що утримаються з Державного бюджету України» та № 181 «Фінансування капітальних вкладень за рахунок Державного бюджету».

При оплаті органами Державного казначейства поданих розпорядниками бюджетних коштів рахунків за виконані роботи, одержані послуги, придбані матеріальні цінності, а також для отримання останніми готівки до установ банків подаються відповідні розрахункові документи (платіжні доручення, чеки, заяви на отримання готівки та ін. ) за формами, встановленими Національним банком України. Зазначені розрахункові документи оформляються відповідним органом Державного казначейства і скріплюються відбитком його печатки.

Підготовлені платіжні доручення подаються до установи уповноваженого банку у вигляді електронних розрахункових документів каналами зв’язку у системі клієнт-банк без додання реєстрів у паперовій формі.

Якщо розрахунки здійснюються без застосування електронної системи, документи подаються у паперовій формі.

Готівка банком видається при отриманні від органу Державного казначейства доручень на перерахування податків та внесків до фонду соціального страхування і Пенсійного фонду.

Зазначені рахунки діють в єдиному режимі, створюючи, таким чином, загальнодержавну інформаційно-обслуговувальну систему єдиного казначейського рахунка, яка виконує облік всіх здійснюваних на ньому операцій і дає можливість Головному управлінню Держказначейства мати в реальному режимі часу інформацію про:

- баланс єдиного казначейського рахунка, отриманий як результат здійснення операцій на всіх бюджетних рахунках єдиного казначейського рахунку;

- рух коштів по доходах державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

- рух коштів по видатках державного бюджету відповідно до бюджетної класифікації;

- рух коштів по місцевих бюджетах з моменту їх обслуговування в системі Держказначейства;

- результати виконання бюджетів.

Функціонування єдиного казначейського рахунка забезпечить:

- повну незалежність держави від банківської системи в справі контролю та обліку доходів і платежів;

- досконалу базу даних по бюджетних показниках;

- щоденне перерахування за призначенням коштів, що надходять до державного бюджету;

- розподіл загальнодержавних податків, зборів та обов’язкових платежів між державним бюджетом і бюджетами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя за нормативами, затвердженими Верховною Радою України.




  1. Попередня форма контролю за виконанням видаткової частини Державного бюджету

Бухгалтери, економісти, працівники контрольно-ревізійної служби здійснюють систематичний контроль за формуванням видатків і цільовим використанням коштів загального фонду. Цей контроль починається вже на етапі складання кошторису і закінчується аналізом його виконання. Попередній контроль за витрачанням коштів державного бюджету здійснюють органи Державного казначейства. З метою забезпечення цього контролю операційно-контрольне управління ГУДКУ, відділи обліку лімітів видатків і контролю за виконанням кошторисів, операційні відділи, відділи бухгалтерського обліку та звітності територіальних органів Державного казначейства на підставі поданих розпорядниками коштів платіжних доручень з доданими до них рахунками, рахунками-фактурами, накладними, трудовими угодами, договорами на виконання робіт, актами виконаних робіт тощо здійснюють перевірку щодо доцільності та ефективності витрат. Суми, що підлягають перерахуванню, звіряються з кошторисом доходів і видатків установи, із залишками невикористаних асигнувань по підрозділах бюджетної класифікації. У разі необхідності перевірка проводиться безпосередньо в бюджетній установі.
Контроль здійснюється також при отриманні готівки на виплату заробітної плати, стипендій, допомоги, витрат на службові відрядження тощо. Разом з довіреністю на отримання готівки в банку в орган Державного казначейства подаються для перевірки документи, що підтверджують необхідність витрат (розрахунково-платіжні відомості, трудові угоди, накази на відпустки, матеріальну допомогу). На прийнятих до виконання документах проставляється відбиток штампу казначея.
Операційно-контрольні управління, операційні відділи управління, відділи бухгалтерського обліку та звітності органів Державного казначейства ведуть до кожного реєстраційного рахунка особові картки, які містять розгорнуту інформацію про виділені бюджетні кошти на оплату витрат, суми їх використання та залишку.
З метою створення необхідних умов для ефективного використання коштів державного бюджету згідно з постановою Кабінету Міністрів від 28.07.98 № 1139 [5] розпорядники коштів, що утримуються за рахунок державного бюджету і не переведені на казначейське виконання кошторисів видатків, подають розрахункові документи до установ банків після їх попередньої перевірки органами Державного казначейства та за умови наявності на них відбитку штампа казначея.
Слід зазначити, що запровадження кошторису видатків і жорсткого попереднього контролю за використанням коштів за кожною категорією видатків — вимушені дії, викликані дефіцитом доходів бюджету і необхідністю проведення комплексу заходів щодо економного використання бюджетних коштів [1].


  1. Недоліки в організації та виконанні державного бюджету, можливі шляхи їх усунення

Украй важливими у процесі казначейського виконання бюджетів є питання вдосконалення управління бюджетними коштами. Нині відсутні ефективні механізми управління фінансовими ресурсами у процесі поточного касового виконання державного бюджету. Це призводить до необхідності здійснення нераціональних запозичень для покриття касових розривів, що виникають, і втрат від невикористання тимчасово вільних державних фінансових ресурсів. Тобто йдеться як про реальні збитки, так і про потенційну вигоду у процесі виконання державного бюджету.

На теперішній час органи ДКСУ залучені лише до процесу виконання бюджету і не беруть участі в інших етапах бюджетного процесу. Зважаючи на те, що органи Державної казначейської служби України володіють широкою інформацією з усього спектра показників виконання державного бюджету, детально аналізують дані про виконання бюджету, доцільно було б передбачити участь казначейської служби поряд з іншими виконавчими органами на етапах планування доходів і видатків бюджету, прогнозування й оцінки ефективності державних цільових програм, фінансового аудиту.

Державна казначейська служба України має також виконувати оптимізовану за критеріями соціально-економічної ефективності функцію учасника інвестиційної діяльності і суб'єкта її регулювання. Це повною мірою відповідає об'єктивним ознакам бюджетних ресурсів, які спрямовуються в економіку країни через посередництво установ ДКСУ. Причому ці ресурси, з одного боку, є джерелом значних державних інвестицій, а з іншого — матеріальною основою інвестиційного регулювання.

У цьому сенсі казначейська служба повинна стати повністю інтегрованою системою управління державними фінансами.

Важливим напрямом удосконалення казначейської системи виконання бюджету, як і бюджетного процесу в цілому, є удосконалення бухгалтерського обліку виконання бюджету, що ґрунтується на методі нарахування; створення інтегрованої системи рахунків, які об'єднують рахунки бухгалтерського обліку в бюджетних установах і бюджетну класифікацію; об'єднання бухгалтерського обліку виконання бюджету та обліку в бюджетних установах [3].

Таким чином, до найважливіших стратегічних завдань розвитку казначейської системи слід віднести вдосконалення нормативно-законодавчої бази функціонування казначейської системи й істотне розширення виконуваних функцій органами ДКСУ з управління бюджетними ресурсами, регулювання боргових відносин і активів, фінансування капітальних видатків, бюджетних програм, участі у банківсько-кредитній сфері.



Підвищення ефективності казначейського обслуговування державного бюджету дозволить створити більш ефективну систему управління бюджетними коштам на державному рівні.

Список використаних джерел

  1. Бухгалтерський облік у бюджетних установахПідручник За загред.профР.Т.Джоги. — К.: КНЕУ, 2003. — 483с

  2. Бюджетний кодекс України: [з останніми змінами, внесеними Законом № 688-VII від 19.11.2013 ] /Верховна Рада України. – Київ: Парламентське видавництво, 2013. – 106 с.

  3. Душина О. С. Казначейське обслуговування державного бюджету України: реалії та шляхи вдосконалення / О. С. Душина // Управління розвитком. – 2012. - №17. – С. 67 – 68

  4. Положенням про Державну казначейську службу України, затвердженим Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 460/2011 / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/460/2011

  5. Постанова Кабінету Міністрів України 
    Про заходи щодо підвищення ефективності управління коштами Державного бюджету України N 1139 від 24.07.1998 р. / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1059.918.0

  6. Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та Закону України "Про оплату праці" Верховна Рада України; Закон від 10.07.2003  1086-IV / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1086-15

  7. Про організацію бухгалтерського обліку і звітності виконання державного та місцевих бюджетів в органах Державного казначейства України", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2013 року № 885 / [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z1915-13


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка