Затверджено вченою радою



Скачати 410.07 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації11.04.2016
Розмір410.07 Kb.
1   2   3

V. ВИМОГИ ДО НАПИСАННЯ РЕФЕРАТУ
Аспіранти, здобувачі і стажисти, які готуються до складання кандидатського іспиту з філософії, повинні подати самостійну письмову роботу – реферат на тему, пов’язану, як правило, з дослідженням методологічних питань профілюючої дисципліни.

1. Реферат має засвідчувати визначений кафедрою філософії рівень знання літератури, що відповідає темі реферату, вміння її аналізувати, логічно і аргументовано розкривати зміст теми.

2. Теми рефератів вибираються аспірантами (здобувачами, стажистами) та узгоджуються з викладачами; план і список основної літератури також узгоджується з викладачем.

3. Вимоги до оформлення реферату:

а) загальний обсяг реферату, включаючи додатки та список літературних джерел, – 25-30 сторінок комп’ютерного набору. Шрифт Times New Roman, кегль 14, через 1,5 інтервалу.

Першою сторінкою вважається титульна, на якій цифра 1 не ставиться;

б) аркуш реферату повинен мати поля: ліве – 3 см, праве – 1 см, верхнє і нижнє – 2 см;

в) план реферату (містить “вступ”, “основну частину”, яку слід розписати по розділах і підрозділах, “висновки” та “список літератури”) розміщується зразу ж після титульного аркуша;

г) список літературних джерел розміщують в кінці реферату за алфавітним порядком; у тексті в квадратних дужках позначається позиція та сторінки –[5,43];

ґ) список бібліографічних джерел оформлюється відповідно до вимог, зазначених у “Правилах оформлення бібліографічного опису у списку джерел, що запроваджені наказом ДАК України” (Форма 23)

На кафедру подається один примірник реферату. Він має бути пронумерованим та зшитим, підписаним автором і його науковим керівником (без рецензії).

Кожний реферат рецензується і попередньо оцінюється. Автор реферату має право до іспиту ознайомитися з рецензією.

Порушення формальних вимог вже є підставою для виставлення незадовільної оцінки.

Оцінка за реферат враховується членами екзаменаційної комісії під час прийому кандидатського іспиту і заноситься до протоколу. Аспіранти (стажисти, здобувачі), які отримали незадовільну оцінку за реферат, до складання іспиту не допускаються.




VІ. ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ Й СКЛАДАННЯ

КАНДИДАТСЬКОГО ІСПИТУ 3 ФІЛОСОФІЇ

1. Філософія, її предмет і функції. Соціокультурне призначення філософії.

2. Світогляд, його структура, функції, основні історичні типи.

3. Специфіка філософії як типу духовності. Філософія і культура. Філософія і

наука. Філософія й ідеологія.

4. Філософія Стародавньої Індії: основні поняття.

5. Філософія Стародавнього Китаю.

6. Натурфілософія Стародавньої Греції. Мілетська школа. Геракліт.

7. Філософські і природничонаукові ідеї Емпедокла, Анаксагора і Демокріта.

8. Софісти та їх роль у розвитку античної філософії.

9. Сократ і сократичні школи.

10.Філософське вчення Платона.

11.Філософія Арістотеля.

12.Філософські ідеї християнської апологетики і патристики. Аврелій Августин.

13. Схоластика і філософія. Номіналізмі реалізм.

14. Західноєвропейська філософія епохи Відродження. Марсиліо Фічіно, Піко делла Мірандола, Микола Кузанський, Джордано Бруно.

15. Західноєвропейська філософія Нового часу. Емпіризм і сенсуалізм Ф. Бекона, Т. Гобса, Дж. Локка.

16. Західноєвропейська філософія Нового часу. Раціоналізм Р. Декарта, Б.Спінози і Г. Лейбніца.

17.Французька філософія ХVІІІ ст. Матеріалізм і атеїзм Просвітництва.

18. Історичні умови формування німецької класичної філософії. І.Кант:

„коперніканський переворот” у філософії.

19.Філософська система і метод Г.Гегеля. Принципи діалектичної логіки.

20. Антропологічний матеріалізм і атеїзм Л. Фєйербаха.

21.Формуванняфілософії марксизму. Проблема людини у філософії марксизму.

22.Марксистська філософія як матеріалістична діалектика.

23. Діалектико-матеріалістичне розуміння історії у філософії марксизму.

24. Ф.Ніцше і його програма “переоцінки цінностей”.

25.Філософія екзистенціалізму. Релігійно-екзистенційні ідеї: С. К’єркегор, К.Ясперс, Л.Шестов.

26.Філософія екзистенціалізму у працях М.Гайдеггера, А.Камю та Ж.-П.Сартра.

27. Проблема несвідомого і психоаналіз З.Фрейда. Неофрейдизм. Основні ідеї

К.Хорні і Е.Фромма.

28.Філософська антропологія ХХ століття в Німеччині (М.Шелер, Г.Плеснер, А.Гелен, Е.Ротхаккер, М.Ландман та ін.).

29.Філософія неопозитивізму ХХ століття. Неопозитивізм про предмет і завдання філософії.

30. Аналітична філософія ХХ століття (Б.Рассел, Л.Вітгенштейн, К.Поппер, Т.Кун, І.Лакатос, П.Фейєрабенд).

31.М.Ф.Федоров про „філософію спільної справи”.

32. Російська релігійна філософія ХІХ – ХХ ст. (В.С. Соловйов, М.О. Лоський, М.О. Бердяєв, П.Флоренський, С.Булгаков, С.Л. Франк та ін.).

33. Російська філософія космізму: К. Ціолковський, О. Чижевський.

34. Еволюція релігійної філософії у ХХ столітті. Неотомізм. Тейярдизм. Персоналізм.

35.Філософська герменевтика ХІХ – ХХ століття (В.Дільтей, М.Гайдеггер, Г.Гадамер).

36. Джерела, національні особливості та віхи розвитку філософської думки в Україні.

37.Філософсько-гуманістична думка в Україні другої половини ХV – ХVІІ століття.

38. Петро Могила – богослов, філософ, просвітитель нації.

39.Філософська система Г. Сковороди.

40. Філософська та етико-гуманістична концепція Я.П. Козельського.

41. Українська академічна філософія ХІХ – початку ХХ століття (О. Новицький, С.С. Гогоцький, П.Д. Юркевич, В.В.Зеньківський).

42. Д.Чижевський як історик української філософії.

43. Соціально-філософські погляди М.Драгоманова, І. Франка, Л. Українки.

44.Філософія української національної ідеї в ХХ столітті (В. Липинський, Д. Донцов).

45.Філософський зміст категорії буття. Основні форми буття.

46. Проблема субстанції у філософії. Матеріалістичний і ідеалістичний монізм.

Дуалізм. Плюралізм.

47.Матеріалізм та його історичні типи. Сучасні уявлення про матерію.

48. Рух як атрибут буття. Основні характеристики та форми руху. Рух і розвиток. Основні концепції розвитку.

49. Простір і час як форми буття. Субстанціональна і релятивістська концепції.

50. Антропосоціогенез. Єдність природного і соціального в людині. Тілесне і

чуттєво-емоційне в людині.

51. Антидарвінізм і критика антропосоціогенезу. Ідеологічні і емпіричні аспекти.

52. Природа і суспільство.

53. Особливості постановки проблеми людини в західноєвропейській і в східній

філософії.

54. Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя людини.

55. Свобода як філософська проблема і життєва цінність. Багатовимірність свободи.

56. Свідомість як предмет філософського дослідження. Структура свідомості.

Свідомість і духовне.

57. Свідоме, несвідоме і штучний інтелект.

58. Особа і суспільство. Унікальність і самоцінність особи. Феномени конформізму і нонконформізму.

59. Специфіка проблеми людини у філософії ХХ століття.

60. Індивідуальне і суспільне буття людини. Індивід, індивідуальність, особистість.

61. Суспільство як об’єктивна реальність. Сучасні філософсько-соціологічні

концепції суспільства.

62. Єдність і багатоманітність історичного процесу.

63. Суспільне виробництво як соціально-філософська категорія. Матеріальне і

духовне виробництво.

64. Свідомість і мова: філософські підходи до їх осмислення.

65. Поняття пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Основні гносеологічні концепції.

66. Діалектика чуттєвого і раціонального, дискурсивного й інтуїтивного в пізнанні.

67. Емпіричний і теоретичний рівні наукового дослідження.

68. Поняття науки. Основні пізнавальні та соціальні функції науки.

69. Основні форми наукового пізнання: факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.

70. Проблема наукового методу і методології.

71. Соціально-етичні проблеми сучасної науки. Свобода наукового пошуку та

соціальна відповідальність науковця.

72. Сцієнтизм та антисцієнтизм у філософії ХХ століття.

73.Філософські проблеми природознавства.

74.Філософські проблеми соціально-гуманітарних наук.

75. Творчість як філософська проблема. Види творчості. Структура творчого

процесу. Творчий потенціал освіти.

76. Поняття істини. Істина як процес. Практика як критерій істини. Види практики.

77. Категоріальність філософського мислення. Основні категорії філософії.

78. Взаємоперехід кількісних і якісних змін – закон об’єктивної дійсності і пізнання.

79. Єдність і боротьба протилежностей як закон об’єктивної дійсності і пізнання.

80. Заперечення заперечення як закон об’єктивної дійсності і пізнання.

81. Культурно-світоглядні засади осмислення глобальних проблем сучасності.

82. Культура і цивілізація. Проблема перспективи людства.

83. Індустріальне суспільство і концепції технократичного романтизму.

84.Філософія і соціологія про демографічні проблеми сучасності.

85. Техногенні і етичні проблеми екологічної кризи.

86. Вчення про ноосферу. Ноосферна концепція В.І.Вернадського.

87. Поняття цінності. Типи ціннісних орієнтацій. Сучасні системи цінностей.

88. Соціальне передбачення і прогнозування майбутнього. Методи і типи прогнозів.

89.Філософські проблеми синергетики: постнекласична трансформація наукового знання.

90. Гуманізація людського буття як глобальна проблема.

91. “Інформаційне суспільство”: засади філософського осмислення.

92.Фундаменталізація системи освіти як чинник інтелектуалізації суспільства.

Інтелектуалізація нації та інноваційні технології в освіті.

93. Освіта як предмет філософського аналізу. Зміст і структура освіти.

94. Сутність освіти, її місце в системі культури. Генезис і розвиток.

95. Освіта і особистість. Гуманізація і гуманітаризація освіти.



1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка