Закон україни про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення Закон введено в дію з дня опублікування 8 квітня 1994 року згідно з Постановою Верховної Ради України



Сторінка3/12
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Розділ III
ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ І ВИМОГИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САНІТАРНОГО ТА ЕПІДЕМІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ НАСЕЛЕННЯ


(назва розділу III у редакції Закону
 України від 07.02.2002 р. № 3037-III)

Стаття 9. Гігієнічна регламентація і державна реєстрація небезпечних факторів


Гігієнічній регламентації підлягає будь-який небезпечний фактор фізичної, хімічної, біологічної природи, присутній у середовищі життєдіяльності людини. Вона здійснюється з метою обмеження інтенсивності або тривалості дії таких факторів шляхом встановлення критеріїв їх допустимого впливу на здоров’я людини.

Гігієнічна регламентація небезпечних факторів забезпечується центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я згідно з положенням, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Перелік установ та організацій, які проводять роботи з гігієнічної регламентації небезпечних факторів, визначається центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров’я за узгодженням з центральним органом виконавчої влади з питань стандартизації, метрології та сертифікації.

Державна реєстрація передбачає створення та ведення єдиного Державного реєстру небезпечних факторів, в якому наводяться назви небезпечних хімічних речовин та біологічних чинників, дані про їх призначення, властивості, методи індикації, біологічну дію, ступінь небезпеки для здоров’я людини, характер поведінки у навколишньому середовищі, виробництво, гігієнічні регламенти застосування тощо. Державна реєстрація небезпечного фактора може бути здійснена лише за наявності встановлених для нього гігієнічних регламентів.

Використання в народному господарстві та побуті будь-якого небезпечного фактора хімічної та біологічної природи допускається лише за наявності сертифіката, що засвідчує його державну реєстрацію.

Державна реєстрація небезпечних факторів здійснюється в порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стаття 10. Державна санітарно-епідеміологічна експертиза


Державна санітарно-епідеміологічна експертиза полягає у комплексному вивченні документів (проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм тощо), а також діючих об’єктів та пов’язаних з ними небезпечних факторів на відповідність вимогам санітарних норм.

Державна санітарно-епідеміологічна експертиза передбачає:

визначення безпеки господарської та іншої діяльності, умов праці, навчання, виховання, побуту, що прямо чи побічно негативно впливають або можуть вплинути на здоров’я населення;

встановлення відповідності об’єктів експертизи вимогам санітарних норм;

оцінку повноти та обгрунтованості санітарних і протиепідемічних (профілактичних) заходів;

(абзац четвертий частини другої статті 10 із змінами, внесеними


 згідно із Законом України від 07.02.2002 р. № 3037-III)

оцінку можливого негативного впливу небезпечних факторів, пов’язаних з діяльністю об’єктів експертизи, визначення ступеня створюваного ними ризику для здоров’я населення.


Стаття 11. Об’єкти державної санітарно-епідеміологічної експертизи


Державній санітарно-епідеміологічній експертизі підлягають:

проекти міждержавних, державних цільових, регіональних, місцевих і галузевих програм соціально-економічного розвитку;

(абзац другий статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 09.02.2006 р. № 3421-IV)

інвестиційні проекти і програми у випадках і порядку, встановлених законодавством;

схеми, передпроектна документація, що стосується районного планування і забудови населених пунктів, курортів тощо;

абзац п’ятий статті 11 виключено

(абзац п’ятий статті 11 із змінами, внесеними
 згідно із Законом України від 16.05.2007 р. № 1026-V,
 виключено згідно із Законом
 України від 17.02.2011 р. № 3038-VI)

проекти нормативно-технічної, інструкційно-методичної документації, що стосується здоров’я та середовища життєдіяльності людини;

продукція, напівфабрикати, речовини, матеріали та небезпечні фактори, використання, передача або збут яких може завдати шкоди здоров’ю людей;

документація на розроблювані техніку, технології, устаткування, інструменти тощо;

діючі об’єкти, у тому числі військового та оборонного призначення.

Стаття 12. Проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи


Державна санітарно-епідеміологічна експертиза проводиться установами та закладами державної санітарно-епідеміологічної служби, а в особливо складних випадках — комісіями, що утворюються головним державним санітарним лікарем. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

(частина перша статті 12 із змінами, внесеними


 згідно із Законами України від 07.02.2002 р. № 3037-III,
 від 16.05.2007 р. № 1026-V,
 від 17.02.2011 р. № 3038-VI)

До проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи можуть залучатися за їх згодою фахівці наукових, проектно-конструкторських, інших установ та організацій незалежно від їх підпорядкування, представники громадськості, експерти міжнародних організацій.

Рішення про необхідність і періодичність проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи діючих об’єктів приймається відповідними посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби.

Перелік установ, організацій, лабораторій, що можуть залучатися до проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи, встановлюється головним державним санітарним лікарем України.

Висновок щодо результатів державної санітарно-епідеміологічної експертизи затверджується відповідним головним державним санітарним лікарем.

Порядок проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи регулюється законодавством України.


Стаття 13. Ліцензування господарської діяльності, пов’язаної з потенційною небезпекою для здоров’я людей


Види господарської діяльності, пов’язані з потенційною небезпекою для здоров’я людей, підлягають ліцензуванню у випадках, встановлених законом.

До ліцензійних умов щодо видів господарської діяльності, провадження яких пов’язане з потенційною небезпекою для здоров’я людей, обов’язково включаються вимоги щодо забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.

(стаття 13 із змінами, внесеними згідно із
 Законом України від 15.11.2005 р. № 3078-IV,
 у редакції Закону України від 19.01.2006 р. № 3370-IV)

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка