Західноукраїнські землі в 1920-1939 рр



Скачати 83.48 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір83.48 Kb.


Тема: Західноукраїнські землі в 1920-1939 рр.
Мета: поглибити і систематизувати знання учнів при вивченні західноукраїнських земель; порівняти стан західноукраїнських земель у складі цих держав; знайти спільне і відмінне.
Тип уроку: узагальнюючий
Обладнання: карта, дошка, підручники Ф.Г.Турченко, В.В.Нартова «Історія України», портрети А.Волошина, Є.Коновальця.

Хід уроку
Організаційний момент
Напередодні вивчення теми вчитель пропонує учням матеріали, які допоможуть глибше вивчити дану тему. Пропонується вивчити додаткові документи, що містяться в підручнику, опрацювати матеріали по біографії А.Волошина, Є.Коновальця, матеріали по створенню ОУН, праці Д.Донцова.
ІІІ. Робота по систематизації навчального матеріалу
До дошки виходить учень і малює таблицю, яку повинні заповнити учні.

Вчитель ділить клас на 3 групи.

І група заповнює таблицю по темі: «Українські землі у складі Польщі».

ІІ група заповнює таблицю по темі: «Українські землі у складі Румунії».

ІІІ група заповнює таблицю по темі: «Українські землі у складі Чехословаччини».


Територія

Причини

втрати незалежності



Особливості група №1

Перспективи розвитку

економічні

соціальні

політичні

культурні

Майже половина території Польщі становили «східні креси» зах.українські і зах.білоруські землі. Тут проживало 6 млн. українців. До Польщі відійшли Сх..Галичина, Зах.Волинь, Холмщина, Полісся

Українці не змогли відстояти свою незалежність в ході визвольної війни 1917-1920рр. Доля зах.-укр.земель вирішувалась на Паризькій конференції 1919р. У 1923р. Рада Атланти остаточно визнала Сх..Галичину ч.Польщі за умови дотримання національних прав укр. Решта зах.укр. земель увійшла в склад Польщі згідно умов Ризького миру 1921р.

Польський уряд поділив країну на 2 території: Польща «А» - корінні польські землі, де сприяв розвитку промисловості Польща «Б» - сх.регіони, де жили українці і гальмувався розвиток промисловості. Укр. підприємства залежали від іноземного капіталу. Більшість укр.підприємств були дрібні. Поляки гальмували кооперацію укр.с/г було слаборозвинуте. Більшість земель належало польським поміщикам, у селян землі було мало.

Українці не мали права займати посади в органах влади, офіцерські посади, звільнялись з посад вчителі, обмежено право вчитись у вищих навчальних закладах. Українців не визнано окремою нацією. Українців виселяли до центральних районів Польщі з східних земель

Українські партії: УНДО лідер Левицький. Цілі: незалежність України, мирні засоби досягнення мети. КПЗУ лідер Задонський. Нелегальна мета: об’єднання з Рад.Україною.Засоби – революційні. ОУН лідер Коновалець. Цілі: незалежна укр..держава. Засоби – будь-які, терор.

Заборонена укр..мова (у державних органах влади) Закриваються укр..школи. У 1911-1912рр. укр.шкіл у сх..Галичині – 2418 шкіл.

У 1938р. – 360 шкіл.Закрита укр..кафедра Львівського університету



Політика Польського уряду проводилась на асиміляцію укр. народу

Територія

Причини

втрати незалежності



Особливості група №2

Перспективи розвитку

економічні

соціальні

політичні

культурні

Після Першої Світової війни територія Румунії зросла з 137,9 до 294,9 тис.м2 населення з 8 до 16 млн.чол. Буковина, Бессарабія

Українців 790 тис.чол.



Українці не змогли відстояти свою незалежність в ході визвольної війни 1917-1920рр. Румунія загарбала у 1918р. Півн.Буковину і деякі повіти Бессарабії, скориставшись політичним хаосом, внаслідок розпаду Австро-Угорщини і Російської імперії. По Сен-Жерменському договору 1919р. Буковина відійшла до Румунії, а 1920р. по Бессарабському протоколу затверджено Бессарабію за Румунією

Дрібне, кустарне виробництво. Масове безробіття, українці не мали рівних економічних прав з корінним населенням (право на пільги, субсидії), с/г у стані занепаду. Аграрна реформа давала українцям гірші землі, менше землі, ніж румунам. Частина земель віддана для колонізації її румунами.

Українці не визнавались окремою нацією. Українці не мали права займати адміністративні посади, офіцерські посади в армії.

Особливості політичного життя Румунії ділилось на періоди:

І -1918-1928рр.

ІІ – 1938-1940

Ш- 1928-1938рр.- лібералізація.

У перший період діяв воєнний стан.

Партії:


КПБ – 1918р. лідер – Канюк, Стасюк

Мета:возз’єднання з Рад.Україною

УНП – Золозецький. Помірковану лінію. Радикальна націоналістична організація – молодь і студенти. З 1938р. партії заборонені взагалі


З 1927р. жодної укр..школи, закрита укр.кафедра у Чернівецькому університеті. Заборона укр..мови у державних органах влади.

Православна церква підпорядковувалась румунському патріархату



Українці зазнали політики асиміляції, дискримінації, румунізації.Уряд Румунії проводив політику, приречену на знищення українців




Територія

Причини

втрати незалежності



Особливості група №3

Перспективи розвитку

економічні

соціальні

політичні

культурні

До Чехословаччини відійшло укр..Закарпаття, де проживало 549 тис.укр.

Несприятлива зовнішня ситуація не дозволила Закарпаттю об’єднатися з Україною. У 1919р. проголошено злуку з Чехословаччиною. Сан-Жерменський договір санкціонував передачу Закарпаття Чехословаччині

Держава підтримувала бізнес тільки корінних національностей. Укр. не мала рівних прав з корінним населенням. По аграрній реформі 35 тис.укр. селянства отримували клаптики власної землі. Проводилась урядом Чехословаччини електрифікація краю. Чеський уряд більше вкладав у розвиток краю, ніж вилучав

Українці не мали національних прав, не мали права займати державні посади, офіцерські посади

Тривалий час не було суто політ.укр. партій. Існувало москвофільство. Найвпливовішою була укр.. течія, серед них – комуністи. Виділялась християнсько-народна партія А.Волошина. 23 жовтня 1938р. Закарпаття отримало автономію. 15 березня 1939р. проголошено Карпатську Україну. 18 березня 1939р. Карпатська Україна була загарбана Угорщиною.

У Закарпатті на 1938р. було 851 школа. Укр. гімназій стало 11, а було 3. Політика чехізації була м’якішою. На Закарпатті діяли тов.. «Правіти» -167. Укр..вільний університет, Педінститут ім..Драгоманова, академія у Подебрадах

Незважаючи на те, що чехословацький уряд проводив більш м’якішу політику, ніж інші держави, він також асимілював укр. населення

ІV. Підсумок
Заповнивши таблицю, учні І групи роблять висновки, що українці, які жили в Польщі і втратили незалежність, зазнавали економічного, соціального і політичного, культурного тиску. При таких обставинах українці в Польщі зникли б як нація.

Учні ІІ групи роблять висновки, що українці, які жили в Румунії, зазнавали такого ж тиску економічного, соціального, політичного, релігійного з боку влади Румунії як і українці в Польщі, і були приречені на асиміляцію.

Учні ІІІ групи роблять висновки, що українці, які жили в Чехословаччині, також, хоч і в м’якшій формі, зазнавали утиску економічного, соціального, політичного. Уряд держави також проводив політику асиміляції українців.

V. Висновок
Учні зазначають, що кожна з трьох держав будувала відносини з українським населенням, виходячи зі своїх інтересів. Всі три держави здійснювали політику економічної експлуатації приєднаних земель, використовуючи їх як джерело дешевої робочої сили і сировини. Але в кожній країні, де жили приєднані українці, були свої особливості в політичному житті. Так у Польщі національна і соціальна несправедливість породила створення ОУН.
Один з учнів І групи, який мав д/з з цього питання, робить коротку доповідь.

Учень. На початку 20-х років в Західній Україні відбулося понад 1000 повстань. У 1930р. посилились виступи селян. Найбільше було Ліське повстання у 1932р. Польський уряд розпочав кампанію масової пацифікації («умиротворення»). Було погромлено 800 сіл, заарештовано 1739 чол. Закривались укр. громади, майно конфісковувалося, лідерів укр.руху кидали за грати. «Пацифікація» викликала міжнародний скандал, на довгий час загострила відносини між українцями і поляками. Тому дедалі рішуче у політичному житті Зах.України заявив про себе український націоналізм. Причиною його активізації були розчарування в легальних методах боротьби, політика пацифікації. У 1920р. в Празі була створена УВО. Лідер Є.Коновалець.
Коновалець Євген Михайлович (1891-1938рр.) народився на Львівщині. Закінчив Львівський університет. Засновник Галицького куреня січових стрільців. Керівник УВО, мета якої збройна боротьба за визволення України. З 1929р. – засновник ОУН. Ідеологією ОУН тривалий час був український інтегральний (радикальний) націоналізм, ідеологом якого виступив Д.Донцов.
Донцов Дмитро Іванович (1883-1973рр.). Нащадок козацького роду. Закінчив Петербурзький університет. Юрист. Вів громадську і видавничу діяльність. У 1939р. арештовано. У 1940р. звільнений, виїхав до Німеччини. З 1947р. жив у Канаді.


Основні ідеологічні положення інтегрального націоналізму
Нація – абсолютна цінність.

Вища мета українців – створення незалежної держави.

Вища мета може бути досягнута будь-якими засобами.
Учні ІІ групи зазначають, що політичне життя українців, які проживали в Румунії мало менш сприятливі умови, тому що в Румунії з 1918 по 1928рр. і з 1938-40 рр. був період реакції. Легальна політична діяльність забороняла. Рад. Росія розгортала в Бессарабії партизанський рух, щоб Румунія відмовилась від захоплених територій. Боротьба здійснювалась через комуністичні осередки. Було 150 повстань. Найбільше Татарбунарське, яке влада жорстоко придушила.
Учні Ш групи зазначають, що непереборне прагнення українців до створення власної суверенної держави яскраво виявилося в березні 1939р., коли було проголошено незалежність Карпатської України. Хоча вона проіснувала недовго, це мало велике, надихаюче значення для мільйонів українців.
VІ. Закріплення знань


  1. Які держави володіли західноукраїнськими землями після Першої Світової війни?

  2. Що таке пацифікація, інтегральний націоналізм ?

  3. Що таке Польща «А» і Польща «Б» ?

  4. Чому виникло ОУН ? Хто був його керівником ?

  5. Коли було Татарбунарське повстання ?

  6. Де і коли було проголошено Карпатську Україну ?

  7. Злиття одного народу (або його частини) з іншим через засвоєння мови, звичаїв і втрати своєї мови, культури називається: а) колонізацією; б) полонізацією; в) асиміляцією.

  8. Установити хронологічну послідовність подій:

а) створення ОУН;

б) Ризький мир.

9. У чому була головна різниця між УНДО та ОУН ?

10. Скільки проіснувала Карпатська Україна ?





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка