Загальні положення криміналістичної методики



Скачати 130.06 Kb.
Дата конвертації24.04.2016
Розмір130.06 Kb.


МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
Кафедра криміналістики та судової медицини
ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри

криміналістики та судової медицини

полковник міліції



В.К. Весельський
______._______________ 2015 р.
ПЛАН-КОНСПЕКТ ПРОВЕДЕННЯ

ЛЕКЦІЙНОГО ЗАНЯТТЯ
ТЕМА: Загальні положення криміналістичної методики

З навчальної дисципліни: Криміналістика

Категорія слухачів: курсанти, слухачі, студенти

Навчальна мета: надати матеріал щодо основних теоретичних та практичних питань теми, що передбачаються програмою навчальної дисципліни. Зорієнтувати слухачів відносно проблемних питань. Окреслити завдання для самостійної роботи над матеріалом теми

Виховна мета: сприяти формуванню наукового світогляду, моральних, естетичних та інших якостей особистості, вихованню колективу

Розвивальна мета: розвивати інтелектуальні здібності, мислення, пам’ять, увагу, уяву, мислення, спостережливість, активність, творчість, самостійність слухачів, прищеплювати їм раціональні способи пізнавальної діяльності та ін.

Навчальний час: 2 год.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійний комплекс

Наочні засоби: мультимедійні схеми

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: філософія, логіка, кримінологія, кримінальне право, кримінальний процес, оперативно-розшукова діяльність
План лекції (навчальні питання):

Вступ


  1. Поняття, сутність і завдання криміналістичної методики. Принципи та джерела криміналістичної методики.

  2. Структура криміналістичної методики. Загальні положення методики. Структура та види окремих методик розслідування злочинів. Етапи розслідування.

  3. Поняття, сутність та елементи криміналістичної характеристики злочинів.

Висновки

Література:

  1. Алєксєєв О.О., Весельський В.К., Пясковський В.В. Розслідування окремих видів злочинів : Навч. посіб.для студ ВНЗ // МВС України. НАВС. – Київ : ЦУЛ, 2013. – 277 с.

  2. Криміналістика : підручник / В. В. Пясковський, Ю. М. Чорноус, А. В. Іщенко, О. О. Алєксєєв та ін. – К. : «Центр учбової літератури», 2015. –544 с.

  3. Криміналістика : Підручник для вищих навч. закладів // Укр. правнича фундація; П.Д. Біленчук, В.В. Головач, М.В. Салтевський, О.І. Котляревський та ін. – Київ: Право, 1997. – 263 с.

  4. Криміналістика : Підручник для курсантів юридичних спеціальностей вузів // Нац. юрид. академія України ім. Я. Мудрого; За ред. В.Ю. Шепітька; Авт. кол.: В.М. Глібко, А.Л. Дудніков та ін. – Київ: Ін-Юре, 2001. – 682 с.

  5. Криміналістика : Підручник для студ. юрид. спец. ВЗО. Доп. М-вом освіти і науки України // Нац. юрид. академія ім. Я. Мудрого; Ред.: В.Ю. Шепітько. – Київ: Ін-Юре, 2004. – 725 с.

  6. Криміналістика : Підручник // П.Д. Біленчук, В.К. Лисиченко, Н.І. Клименко та ін.; за ред. П.Д. Біленчука. – Київ: Атіка, 2001. – 543 с.

  7. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів : Підручник для юрид. вузів // Нац. академія правових наук України; Ред. В.Ю. Шепітько. – Харків: Право, 1998. – 375 с.

  8. Салтевський М.В. Криміналістика Ч.1. : Підручник – Харків: Основа, Консум, 1999. – 415 с.

  9. Шепитько В.Ю. Криминалистика : Курс лекций – Харьков: Одиссей, 2003. – 352 с.


КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

Вступ
Складний процес становлення і розвитку суспільних відносин нерозривно пов’язаний із зміцненням законності і цілеспрямованої боротьби з негативними соціальними явищами, до числа яких відноситься і злочинність. Злочинність порушує правопорядок, посягає на життя, здоров’я, свободу і гідність громадян, перешкоджає проведенню соціально-економічних перетворень.

Особливу гостроту боротьба зі злочинністю набуває в теперішній час. Структурна перебудова економіки, протиріччя і труднощі в соціальному, духовному житті, послаблення дисципліни і відповідальності сприяють зростанню протиправних діянь. Збільшується кількість вбивств, вимагань, розкрадань, хабарництва та інших тяжких злочинів. Дії злочинців стають більш агресивними, жорстокими і організованими.

Успіх здійснення правоохоронними органами своїх функцій знаходиться у прямому зв’язку з використання у їх діяльності досягнень науково-теоретичного прогресу. Не маловажне значення в цьому відношення належить юридичній науці і, зокрема, криміналістиці з її заключним розділом – методикою розслідування злочинів.

З метою надання допомоги у оволодінні необхідними знаннями, вміннями, навичками у галузі практичної діяльності ОВС по боротьбі зі злочинністю і проводиться дане лекційне заняття, присвячене розгляду найбільш актуальних питань заключного розділу криміналістики.


1. Поняття, сутність і завдання криміналістичної методики. Принципи та джерела криміналістичної методики
У науці термін “методика” має, принаймні, два значення: а) сукупність методів пізнання якого-небудь явища, події, предмета, тобто як практична діяльність; і б) вчення про засоби і методи пізнання конкретного об'єкта, події.

Предметом дослідження науки криміналістики в самому загальному плані є злочин. Тому стосовно до останнього методику треба розуміти, як сукупність рекомендацій з розслідування злочинів, тобто, як знаходити сліди при дослідженні первинних матеріалів і як оцінювати їх для ухвалення рішення про порушення кримінальної справи; які й в якій послідовності необхідно проводити слідчі дії, яку застосовувати техніку і тактичні прийоми для досягнення ефективності розслідування злочину.

В даний час у криміналістичній літературі методика розслідування розглядається як самостійний розділ науки криміналістики, що називається “Методика розслідування окремих видів злочинів (або криміналістична методика)”.

Криміналістична методика – це розділ криміналістики, який включає систему наукових положень і розроблюваних на їх основі рекомендацій щодо організації і здійснення розслідування та запобігання злочинів.

Таким чином, сутність криміналістичної методики як розділу науки криміналістики зводиться до розробки теоретичних основ, методів, прийомів і практичних рекомендацій оптимального розслідування окремих видів злочинів, а як діяльності – у практичній реалізації рекомендацій теорії в рамках норм кримінально-процесуального закону.

Система рекомендацій методики являє собою певний трафарет, що вказує які дії, у якій послідовності необхідно робити, якщо обстановка здійснення злочину відповідає основним елементам даної системи рекомендацій.

Завдання криміналістичної методики розслідування злочинів:

а) загальне завдання: сприяння правоохоронним органам у боротьбі зі злочинністю;



б) спеціальні завдання:

      • вивчення з криміналістичних позицій злочинів і злочинності;

      • вивчення й узагальнення передового досвіду розкриття, розслідування і запобігання злочинів;

      • виявлення закономірностей організації і здійснення розслідування злочинів;

      • розробка науково обґрунтованих методичних рекомендацій з організації і здійснення розкриття, розслідування і запобігання окремих видів злочинів.

Принципи криміналістичної методики:

  1. Відповідність методичних рекомендацій вимогам закону.

  2. Індивідуальність методики розслідування кожного виду злочинів.

  3. Взаємодія слідчого з органами дізнання й активне використання оперативно-розшукових засобів одержання інформації.

  4. Втілення рекомендацій криміналістичної техніки і тактики в методиці.

  5. Активне використання новітньої техніки і допомоги спеціалістів і громадськості.

  6. Вивчення і використання передового досвіду практики.

  7. Вивчення способів здійснення злочинів і прогнозування їх.

  8. Наукова організація праці та управління розслідуванням.

  9. Забезпечення безпеки учасників розслідування.

  10. Побудова методик на основі криміналістичних характеристик злочинів відповідного виду

До джерел методики розслідування відносяться (І.М. Лузгін):

  • передовий досвід органів внутрішніх справ, прокуратури і судів по розслідуванню злочинів; експертна практика криміналістичних, судово-медичних і інших установ;

  • положення загальної теорії криміналістики, криміналістичної техніки і тактики; у методиці втілюються акумульовані положення і рекомендації техніки і тактики, вони знаходять реальне втілення в розслідуванні;

  • норми кримінального закону, що встановлюють ознаки окремих злочинів, норми кримінально-процесуального закону, що визначають предмет і межі доведення;

  • положення кримінології, теорії ОРД, загальної і судової психології, судової статистики, теорії інформації, організації праці і управління, а також даних інших наук. Наприклад, судової медицини, психіатрії, судової бухгалтерії і т.п.


2. Структура криміналістичної методики. Загальні положення методики. Структура та види окремих методик розслідування злочинів. Етапи розслідування
У структурі криміналістичної методики розрізняють дві частини:

  1. загальні положення криміналістичної методики (теоретичні основи криміналістичної методики, що охоплюють фундаментальні питання даного розділу про його предмет, зміст і значення);

  2. видові методики розслідування злочинів (методики розслідування окремих видів злочинів).

Загальні положення криміналістичної методики охоплюють:

      • поняття і сутність методики як розділу науки криміналістики;

      • принципи криміналістичної методики;

      • задачі криміналістичної методики. Роль науково-методичного знання в боротьбі зі злочинністю;

      • система криміналістичної методики, її структурні елементи;

      • історія виникнення і розвитку криміналістичної методики та її джерел;

      • поняття, класифікація і структура видових методик розслідування злочинів;

      • роль криміналістичної характеристики злочинів у створенні і змісті окремих методик.

У структурі криміналістичної методики важливе значення займають окремі (видові) методики розслідування. По суті вони охоплюють основний зміст криміналістичної методики. Їх завданням є розробка типових систем (алгоритмів) дій слідчого, що сприяють обранню оптимальної лінії поведінки в процесі розслідування певного виду злочинів.

Окремі методики мають власну структуру. Елементами, що визначають зміст структури окремих методик є:



      • криміналістична характеристика злочину;

      • обставини, що підлягають встановленню в справі;

      • особливості порушення кримінальної справи;

      • особливості початкового етапу розслідування злочинів; типові версії та планування розслідування;

      • особливості тактики підготовки і проведення найбільш характерних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів;

      • особливості наступного етапу розслідування; тактика наступних слідчих дій і інших, передбачених законом, заходів;

      • використання спеціальних знань, призначення експертиз;

      • взаємодія слідчих і оперативних працівників;

      • особливості організації профілактичної діяльності слідчих при розслідуванні злочинів.

Класифікація окремих криміналістичних методик розслідування злочинів:

а) за видами злочинів (методика розслідування вбивств; методика розслідування крадіжок і т.д.);

б) за місцем вчинення злочинів (на транспорті; в умовах великого міста і т.п.);

в) за особливостями особи злочинця (методики розслідування злочинів неповнолітніх; осіб, що мають дефекти психіки, і ін.);

г) за особою потерпілого (проти малолітніх і неповнолітніх; проти іноземців і т.д.);

д) за часом, що пройшов з моменту вчинення злочину (особливості методики розслідування злочинів за „гарячими слідами”; нерозкритих злочинів минулих років);

ж) за обсягом:

— повні, тобто проведення всього процесу розслідування того чи іншого виду злочинів;

— скорочені, тобто методичні рекомендації з організації і здійснення якого-небудь одного етапу розслідування;

з) за охоплюваними видами злочинів:

— комплексні, тобто методики розслідування двох або більше взаємозалежних видів злочинів (наприклад, методика розслідування грабежів і розбоїв);

— конкретні.



Етапи процесу розслідування злочинів:

Початковий етап – період проведення початкових невідкладних слідчих дій, спрямованих на вирішення загальних і специфічних задач (встановлення події, що має ознаки злочину, переслідування і затримання винного за “гарячими слідами”, викриття винного у вчиненому злочині і т.п.);

Подальший етап – період проведення всіх інших слідчих дій, спрямованих на збирання і дослідження доказів у справі, починається після пред’явлення особі обвинувачення (з'ясування обставин, не встановлених на початковому етапі).

Заключний етап – період розслідування, що починається з моменту прийняття слідчим рішення про закінчення розслідування і закінчується направленням справи прокурору або винесенням постанови про закриття кримінальної справи.
3. Поняття, сутність та елементи криміналістичної характеристики злочинів
Криміналістична характеристика є головним елементом окремої криміналістичної методики, що дозволяє визначати напрямок розслідування конкретної кримінальної справи.

Криміналістична характеристика відбиває типові ознаки і властивості злочину, її можна розглядати як „еталон”, з яким можна порівнювати розслідувану подію і пізнавати її сутність. Тому криміналістична характеристика – це своєрідний „трафарет”, що дозволяє порівнювати з ним інформацію на певному етапі і визначати напрямок подальшого розслідування.

Криміналістична характеристика – це відносно постійна сукупність інформації про злочин, вона змінюється в міру наукового дослідження й узагальнення практики.

На основі існуючих у літературі понять криміналістичної характеристики можна запропонувати наступне її визначення.



Криміналістична характеристика – це певна сукупність інформації про типові криміналістично значимі ознаки і властивості конкретного виду (групи) злочинів, що дозволяє розпізнавати їх і визначати напрямок розслідування.

Таким чином, криміналістична характеристика описує типові ознаки і властивості об’єкта злочинного посягання, особи злочинця, способу вчинення, обставин вчинення, типові ситуації, тобто характер вихідних даних на момент початку розслідування й ін.

Зміст криміналістичної характеристики повинен охоплювати всі елементи предмета доказування, що характерні для розслідування конкретної категорії злочинів. Звідси важливе значення має з’ясування змісту і структури криміналістичної характеристики.

Призначення криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона сприяє:

1) розробці окремих методик розслідування;

2) побудові типових програм і моделей розслідування злочинів;

3) визначенню напрямку розслідування конкретного злочину.

В літературі існує декілька точок зору на структуру криміналістичної характеристики злочинів (щонайменше їх десять: Р.С. Бєлкіна, С.І. Винокурова, І.Ф. Герасімова, А.Н. Колесніченка, Н.А. Селіванова, В.Г. Танасевича, Н.П. Яблокова й ін.), причому підходи різні.

Більшість авторів вказують на чотири елементи структури криміналістичної характеристики, а саме:

1) предмет злочинного посягання (в деяких випадках – особа потерпілого);

2) спосіб вчинення злочину;

3) „слідова картина” злочину;

4) особа злочинця.

Розглянемо окремі елементи криміналістичної характеристики.

1) Предмет злочинного посягання. Це речі матеріального світу, впливаючи на які особа посягає на ті або інші суспільні відносини. Точне встановлення предмета посягання дозволяє відмежувати один злочин від іншого, суміжного з ним.

Особа потерпілого. Система ознак, що відносяться до особи потерпілого, має складну структуру. Вона включає загальні демографічні ознаки (стать, вік, місце про­живання, роботи або навчання, професія, фах, освіта та ін.), дані про спосіб життя, риси характеру, навички і схильності, зв’язки і стосунки. Дані про потерпілого включають також відомості про його віктимність (схильність окремих людей ставати в силу низки обставин жертвами певних злочинів).

Існує взаємозв'язок між особливостями особи потерпілого і злочинця, певна вибірковість у діях останнього. Наявність і характер зв'язків і стосунків між потерпілим і злочинцем впливає на мету, мотив, місце, час, способи вчинення і приховування злочину.

2) Спосіб вчинення злочину це образ дій злочинця, що виражається у певній системі операцій і прийомів. Під готуванням до злочину розуміється підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину (ст. 14 КК України). Спосіб злочину являє собою збірне поняття. Його структура охоплює: способи готування до злочинного діяння, способи його вчинення і спосо­би приховування (маскування). Не завжди спосіб злочину має повну структуру. Існують злочини, що можуть відбуватися без попередньої підготовки або не мають на меті наступне приховування події або слідів.

3) Слідова картина” злочину – це будь-які зміни середовища, що виникли в результаті вчинення злочину. Сліди злочину охоплюють: а) зміни в речо­вій обстановці; б) сліди-відображення (сліди рук, ніг, транспорту, інструментів тощо); в) предмети – речові докази; г) документи – письмові докази; ґ) ідеальні сліди (сліди пам'яті людини); д) запахові сліди і сліди-мікрочастинки.

4) Особа злочинця. Система ознак особи злочинця включає дані демографічного характеру, деякі моральні властивості і психологічні особливості. Особа злочинця – це поняття, що виражає сутність особи, що вчинила злочин. У цьому зв’язку мож­на говорити про типові ознаки особи, схильної до вчинення тих або інших видів злочинів (це стосується в першу чергу професійної та організованої злочинності). Узагальнені дані про найбільш поширені мотиви злочину дозволяють визначати коло потреб злочинця, що штовхнули його на вчинення злочину, і тим самим встановлювати основні напрями розслідування.
Висновки
Таким чином, підсумовуючи викладене, зробимо ряд висновків, які відображають основний зміст нашого заняття.

Методика розслідування злочинів – це система наукових положень та розроблених на їх основі практичних рекомендацій щодо найбільш ефективної організації і здійснення розслідування та попередження окремих видів злочинів.

Внутрішня система розділу методики розслідування складається з двох основних частин: 1) загальні положення методики розслідування злочинів; 2) окремих методик розслідування різних видів злочинів.



Криміналістична характеристика – це система відомостей про певні види злочинів, ознаки суб’єкта злочину, його мотиви, предмет посягання, обстановку, злочинні способи, які мають значення для виявлення і розкриття таких діянь криміналістичними засобами, прийомами та методами.

Укладач:

Заступник начальника кафедри

криміналістики та судової медицини

кандидат юридичних наук, доцент Пясковський В.В.






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка