З навчальної роботи



Сторінка1/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.59 Mb.
  1   2   3   4
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
юридичний факультет
Кафедра теорії права та держави
«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник декана


з навчальної роботи


_________________Лотюк О.С.

«____»____________20__ року



РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Юридична конфліктологія



для студентів

напрям підготовки 0304 "Право"

спеціальність  8.03040101 "Правознавство"


КИЇВ – 2013

Робоча програма зі спецкурсу «Юридична конфліктологія». Для студентів напряму підготовки 0304 «Право», спеціальності 8.03040101 «Правознавство».

« » 2013 року –  46 с.





Укладач:

Бобровник Світлана Василівна, д.ю.н., проф.













Робоча програма дисципліни «Юридична конфліктологія» затверджена на засіданні кафедри теорії права та держави юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Протокол № 1 від «19» вересня 2013 року.
Завідувач кафедри д.ю.н., проф. Зайчук Олег Володимирович.
_____________________ д.ю.н., проф. Зайчук О.В.

«19» вересня 2013 року.


Протокол № 1 від «19» вересня 2013 року.
Схвалено науково - методичною комісією юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Протокол № від « » грудня 2013 року.

Голова науково-методичної комісії ______________д.ю.н., проф. Безклубий І.А.

(підпис) (прізвище та ініціали)

« » грудня 2013 року.


Голова предметної комісії з економічних та юридичних наук при Науково-методичній раді Університету _________________________________________________________

_____________________ (З.О. Луцишин)

(підпис) (прізвище та ініціали)
«_____» ___________________ 20___ року


© Бобровник С.В., 2013 рік

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Юридична конфліктологія» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр» з напряму підготовки 0304 – право, спеціальності «8.03040101 Правознавство».

Дана дисципліна нормативна є спецкурсом за спеціалізацією «Теорія та філософія права».

Викладається у І семестрі ІІ курсу магістратури в обсязі – 84 год.



(2 кредити ECTS) зокрема: лекції – 34 год., семінарські заняття – 17 год., самостійна робота – 33 год. У курсі передбачено 2 змістовних модулі та 2 модульні контрольні роботи. Завершується дисципліна – іспитом.

Мета дисципліни: сформувати у студентів здатність аналізувати, управляти і розв’язувати конфліктні ситуації, вміти їх не допускати та вирішувати.

Завданнями дисципліни є:

  • визначити правові аспекти конфліктів;

  • вміти не допускати конфлікти та їх вирішувати.

В результаті вивчення юридичної конфліктології студент повинен знати:

  • основні поняття, категорії і систему юридичної конфліктології, її методологічні основи і методи, які використовуються на практиці;

  • сутність і природу юридичного конфлікту; предмет та об’єкт юридичного конфлікту, поняття юридичної колізії;

  • типологію та класифікацію юридичних конфліктів, специфіку юридичних конфліктів, учасників юридичного конфлікту;

  • функції та динаміку юридичних конфліктів;

  • періоди і етапи розвитку конфліктів, динаміку юридичного конфлікту, шляхи подолання юридичних конфліктів;

  • поняття, види, причини внутрішньоособистісних конфліктів;

  • конфлікти в міжособистісних відносинах»

  • ділові конфлікти;

Після освоєння курсу «Юридична конфліктологія» студент повинен вміти:

  • визначати причини виникнення конфліктів;

  • прогнозувати і аналізувати конфліктні ситуації;

  • використовувати основні принципи профілактики конфлікту, технології попередження конфліктів;

  • конструктивно розв’язувати юридичні і неюридичні конфлікти;

  • визначати роль конфлікту у правотворчості;

  • знати особливості конфліктних правовідносин;

  • виявляти правокомпромісні засоби подолання конфліктів у процесі виконання обов’язків, дотримання заборон та використання прав;

  • застосовувати норми колізійного права;

Місце дисципліни в структурно-логічній схемі підготовки фахівців відповідного напряму. Навчальна дисципліна «Юридична конфліктологія» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» (2-й курс магістратури) за спеціалізацією «Теорія та філософія права».

Зв'язок з іншими дисциплінами.

Дисципліна взаємодіє із теорією права і держави, оскільки засновується на знанні загальнотеоретичних понять і категорій. З іншого боку, доповнює теорією уявленням про конфліктність права і шляхи подолання.

Взаємодіє із проблемами правового регулювання, оскільки вивчає конфлікт у сфері правового впливу та засоби подолання конфлікту правового характеру.

Взаємодіє із методологією права, оскільки вивчає антрополого-комунікативний рівень дослідження та розв’язання правового конфлікту.


Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 4, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 5 - 10. Обов’язковим для іспиту/заліку є відвідування, написання модулів.

Оцінювання за формами контролю: (як приклад)




ЗМ1

ЗМ ХХ

Min. – 0 балів

Max. –5 балів

Min. – 0 балів

Max. – 40 балів

Усна відповідь

0

5

0

17 (40)

Доповнення

1

3

0

17 (40)

Реферати

1

3

0

3 (9)

Індивідуальні завдання

1

5

0

3 (9)

Відповідь на іспиті

0

5




1 (5)

Модульна контрольна робота 1

0

5

0

2 (10)

Модульна контрольна робота 2

0

5

0

2 (10)

3” мінімальна/максимальна оцінку, яку може отримати студент.

1 мінімальна/максимальна залікова кількість робіт чи завдань.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 40 балів для одержання іспиту/заліку обов’язково перескладання пропусків, виконання індивідуальних завдань, перепідготовка.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 1 жовтня 2010 року.



При простому розрахунку отримаємо:




Змістовий модуль1

Змістовий модуль2

іспит / залік

Підсумкова оцінка

Мінімум

10

12

22 /____

60

Максимум

20

20

40/___

99

При цьому, кількість балів:

  • 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

  • 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

  • 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

  • 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

  • 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

  • 85 - 89 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

  • 90 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності (за умови іспиту) Шкала відповідності (за умови заліку)


За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

Зараховано

85 – 89

75 – 84

65 – 74

60 – 64

1 – 59

не зараховано



За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

5

відмінно

85 – 89

4

добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

не задовільно

1 – 34








СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

п/п

Назва лекції

Кількість годин

лекції

семінари

С/Р

Змістовий модуль 1. Юридичний конфлікт як різновид соціального.

1

Тема 1 Природа конфліктів.

2

1

3

2

Тема 2. Структура конфлікту.

2

1

2

3

Тема 3. Характеристика колізійного права.

3

2

4

4

Тема 4. Сутність соціального конфлікту.

3

2

4




Модульна контрольна робота 1










Змістовий модуль 2. Юридичний конфлікт: динаміка та розв’язання.

5

Тема 5. Гносеологія юридичного конфлікту.

4

2

4

6

Тема 6. Теоретичний аналіз правового конфлікту.

5

2

4

7

Тема 7. Класифікація юридичних конфліктів.

5

2

3

8

Тема 8. Розв’язання та запобігання юридичних конфліктів.

4

2

3

9

Тема 9. Психологічні аспекти юридичного конфлікту.

4

2

3

10

Тема 10. Засоби запобігання та подолання конфлікту у праві.

2

1

3




Підсумкова модульна контрольна робота













ВСЬОГО

34

17

33

Загальний обсяг 84 год., в тому числі:

Лекцій34 год.

Семінари17 год.

Самостійна робота33 год.


ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Юридичний конфлікт як різновид соціального.
Тема 1. Природа конфліктів (6 год.)1

Передбачає дослідження поняття та ознак конфліктів; надається аналіз особливостей та поняття юридичного конфлікту на категоріальному рівні; визначаються загальні та спеціальні функції юридичного конфлікту.


Тема 2. Структура конфлікту (6 год.)

Характеризуються учасники конфлікту через визначення їх особливостей на міжособистісному рівні та за їх роллю у конфлікті; аналіз основних причин соціального конфлікту в залежності від сфер життєдіяльності суспільства та психологічних особливостей індивідів; визначення співвідношення між предметом конфлікту (існуючої чи уявної проблеми, що складає основу виникнення конфлікту) та об’єкту (цінності, на використання чи володіння якою націлена поведінка суб’єктів).


Тема 3. Характеристика колізійного права (9 год.)

Загальна характеристика колізійного права, різноманітність поглядів на його предмет. Аналіз розвитку колізійних ідей та концепцій у період античності, німецькій класичній філософії, у російській правовій думці, у радянській юридичній науці, в сучасній юридичній літературі. Розмежування предмету колізійного права та його системи. Характеристика темпоральних та територіальних колізійних норм з точки зору і основних ознак та структури. Аналіз основних шляхів подолання соціальних та правових колізій у сучасному суспільстві.


Тема 4. Сутність соціального конфлікту (9 год.)

Передбачається аналіз ґенези та природи конфлікту в суспільстві шляхом аналізу етимологічної характеристики категорії конфлікт; дослідження співвідношення категорії конфлікт з конкуренцією та протиріччям; обґрунтування категорії конфлікт через виокремлення її ознак.

Визначається роль конфлікту в системі соціальних інститутів на індивідуальному, груповому, державному та світовому рівнях.

Обґрунтування поняття та ознак конфлікту як соціальної категорії, як відкритого протиборства, що виникає в процесі соціальної взаємодії суб’єкта та супроводжується певним емоційним проявом.


Тема 5. Гносеологія юридичного конфлікту (10 год.)

Тема присвячена аналізу динаміки становлення категорії юридичний конфлікт. З цією метою визначено процес становлення ідей про юридичний конфлікт в історії правових учень. Особливу увагу приділено аналізу поглядів на конфлікт мислителів починаючи від Стародавнього Китаю і закінчуючи сучасною юридичною наукою.

На основі аналізу поглядів Конфуція, Лао-цзи, Хань-Фея встановлено, що вчені Стародавнього Китаю обґрунтували природно-правовий характер конфлікту (норми доброчинності і моралі протиставляються нормам позитивного закону).

Індійська філософія досліджувала правовий конфлікт на таких типах правового пізнання як теологічно-традиційний (будь-яка поведінка, яка протирічить закону викликає застосування насилля); природно-правовий (наявність природних і суспільних конфліктів) та нормативізм (конфлікти мають державний характер).

Вчені Стародавньої Греції досліджували правовий конфлікт на засадах антрополого-комунітивного підходу, а філософи Стародавнього Риму обґрунтували існування конфлікту у правовій сфері.

Епоха Відродження та Просвітництва забезпечила аналіз правового конфлікту через сукупність суб’єктивних та об’єктивних причин та ґенезу його розуміння. Будуть проаналізовані особливості сучасного підходу до визначення правового конфлікту.

Важливого значення для визначення сутності правового конфлікту має його аналіз через типологію праворозуміння. Мова іде про природно-правові концепції (конфлікт є природним явищем і виникає в процесі забезпечення рівності і справедливості в суспільстві). Позитивізм через такі його складові, як етатизм та нормативізм (конфлікт породжується основною роллю держави, що втілює власні інтереси); соціологічно-психологічну концепцію (юридичний конфлікт має діяльнісний характер).

Правовий конфлікт аналізується через основні аспекти сутності права: ціннісно-орієнтаційний (відображає суб’єктивну сторону прояву правового конфлікту) та через регулятивний аспект (відображає об’єктивну сторону правового конфлікту).


Тема 6. Теоретичний аналіз правового конфлікту (11 год.)

Поняття юридичного конфлікту у вузькому та широкому розумінні. Характеристика таких позитивних функцій конфлікту, як попередження, інформативна, мобілізаційна, інтеграційна, стимуляційна. Характеристика юридичного конфлікту як різновиду соціального, особливості юридичного конфлікту. Визначення таких елементів структури юридичного конфлікту, як учасники (сторони), умови, предмет і об’єкт, образи конфліктної ситуації, можливі дії учасників конфлікту, результат конфліктної взаємодії. Характеристика таких результатів конфліктної взаємодії, як: повне або часткове підкорення другої сторони, компроміс, переривання конфліктних дій, інтеграція та спільне вирішення конфлікту. Визначення динаміки юридичного конфлікту через виникнення об’єктивної конфліктної ситуації, усвідомлення ситуації як конфліктної, конфліктна поведінка, вирішення конфлікту.


Тема 7. Класифікація юридичних конфліктів (5 год.).

Визначаються аспекти типології юридичних конфліктів за сферами прояву (економічні, політичні, ідеологічні, міжнаціональні, соціальні та сімейно-побутові). Аналізуються види конфліктів за ступенем тривалості та напруженості (бурхливі, гострі, довготривалі, слабо виражені конфлікти), а також за сферами (галузева характеристика) і характером правових норм (уповноважуючі, зобов’язуючі, забороняючі конфлікти). Специфічні риси екологічних конфліктів, їх суб’єкти та форми прояву. Класифікація міжнародних конфліктів (міжнародні, національно-визвольні війни, внутрішні інтернаціональні конфлікти). Загальносоціальні та юридичні чинники державно-правових конфліктів; конфлікти між гілками влади; конфлікти в парламентській діяльності. Особливості адміністративно-правових конфліктів (сфера управлінської діяльності; наявність суб’єкта, наділеного управлінськими повноваженнями; пов’язані з порушенням прав суб’єктів; є цілеспрямованими). Ознаки цивільно-правового конфлікту, способи вирішення. Сторони та суб’єкти господарсько-правових конфліктів. Класифікація кримінальних конфліктів за видами, тяжкістю злочинів, складом учасників, часом. Типи трудових конфліктів, їх причини та функції (соціальної інтеграції, сигнальна, інноваційна, соціально-психологічна). Індивідуальні та колективні трудові юридичні конфлікти. Ознаки, причини, види сімейних конфліктів (за сферою прояву), за формою.


Тема 8. Розв’язання та запобігання юридичних конфліктів (9 год.)

Характеристика варіантів збігу об’єктивного і суб’єктивного у конфліктній ситуації (адекватно сприйнятий конфлікт, неадекватно сприйнятий, незрозумілий конфлікт, уявний конфлікт). Визначення особливостей конфліктної поведінки в залежності від послідовності дій чи контрдій суб’єктів. Завершальна фаза конфлікту: повне розв’язання конфлікту, часткове розв’язання конфлікту. Шляхи розв’язання конфлікту (насильство, роз’єднання сторін, примирення). Прогнозування та запобігання конфліктів; стимулювання та регулювання конфлікту. Характеристика таких неюридичних способів розв’язання конфлікту, як переговори, погоджувальні процедури, посередництво. Значення неформального арбітражу (зобов’язальний, рекомендаційний, обмежений). Правові засоби розв’язання конфлікту (міждержавні організації, державні правові інститут, сторони юридичного конфлікт). Адміністративні засоби запобігання та розв’язання юридичного конфлікту.


  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка