З досвіду роботи



Скачати 190.06 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір190.06 Kb.

З досвіду роботи

Авторська розробка вихователів Підгірцівської

загальноосвітньої спецшколи-інтернату

для дітей зі зниженим зором


Гладій Зоряни Львівни,

Чижмар Олени Петрівни


Година відновлення душі

Дозвольте огорнути вас любовю

Мета : виховувати ідеали добра, любові, дружби, людської гідності на основі християнських цінностей; усвідомлення ролі віри у житті кожної людини та зміцнення духовності особистості, формування у вихованців почуття відповідальності за прийняття важливих рішень; розвивати уміння обмірковувати повідомлений матеріал, аналізувати, порівнювати та робити висновки; розширити уявлення про норми поведінки.

Методи і прийоми: бесіда з елементами розповіді; театралізована вистава, демонстрація фільму та презентації.

Обладнання: комп’ютер з колонками, проектор, фільми «Поїзд» , презентація «Світло світу»; набір слайдів, декорації та костюми для вистави.

«Дозвольте огорнути вас любов’ю»

Ведуча 1. Осінньої пори, коли на землю опускаються ранкові тумани, дерева виблискують червоним золотом, а сонце все ще пестить землю ласкавим промінням , до нас приходить свято мучениць Віри, надії, Любові та їх матері Софії. Історія цього свята переносить нас у події 2009 року, який знаменувався для нашої школи важливою подією – освяченням каплички, а в ній - фігурки Матері Божої.

Ведуча 2.

Сьогодні ми прийшли на свято

Діву Марію привітати

І знову славу їй голосим,

Щедрот і ласки в неї просим.

Благослови з небес леліє,

Храни нас Матінко Маріє.

Ведуча. 1. Ми звертаємося сьогодні до святих великомучениць Віри, Надії, Любові щоб вони впросили Господа зіслати на нас Божу мудрість, щоб ми змогли висловити Йому свою Віру ,Надію, Любов.

Молитва про Божу милість.

Предвічний Боже, зішли на нас з високого неба Твою святу мудрість;

Просвіти нею наші уми. Хай Божа мудрість поведе нас дорогами правди, хай стереже нас від брехні й обману.

Молитва Віри.

Дорогий Ісусе, я тебе не бачу, але вірю, що Ти тут біля мене, зі мною. Ти такий близький, такий простий, такий великий. Ти - біля мене, ти – мені, ти – навкруг мене. Дякую Тобі.



Молитва Надії.

Надіюся на Тебе, мій Боже, і очікую від Тебе благодаті та всього, що мені потрібно для спасіння, бо Ти мені можеш дати як всемогутній, і хочеш дати як безконечно щедрий.



Молитва любові.

Боже мій! Люблю Тебе понад усе на світі, бо Ти, Боже, такий добрий! Люблю також усіх людей, бо вони твої діти, Господи; поможи мені, щоб я любила Тебе щораз то більше.



Ведуча 1. Здавалося б не так давно все це відбувалося, проте це свято принесло вже свої добрі традиції у наше шкільне життя. В цей день ми віддали повністю себе, всі свої справи, успіхи, надії, сподівання до рук Пречистої Діви Марії, нашої заступниці, покровительки. Тут Мати Божа дозволяє кожен день торкатися до Себе через наші щирі молитви, прохання; і що основне – знайти зцілення серця, душі, а часом – зцілення тіла і таку радісну а наш час надію…

Пісня «Хай живе надія!»

Хай живе надія!

Мріє росточок явором стати,

Пташка маленька – в небі літати.

Вірить у диво кожна людина,

Вірить матуся в доньку і в сина!

Приспів:


Хай живе, хай живе надія!

Хай земля, хай земля радіє!

Хай печаль серце оминає

І добро всіх людей єднає!

Ночі вишневі в зоряній тиші,

Вітер блакитно жито колише.

Ми збережемо нашу єдину,

Рідну вкраїну, славну родину!

Приспів.

Хай живе, хай живе надія!

І добро всіх людей єднає!

Вірш «Моя надія»

Коли б смоківниця не принесла плода

І терном вкрилася моя дорога;

Коли б прийшла якась негода чи біда,

Не перестану я надіятись на Бога!

Коли б не зародив і виноградник мій,

Чи висохло усе, що я посію,

І все добро змив лютий буревій,

То і тоді надіятись я смію!

Хоча земний увесь достаток промине,

Найбільше зло нехай спричинять люди,

То віра і тоді не зменшиться моя,

І я завжди надіятися буду.

Хоча і темна ніч покриє мою путь,

І буревій шаліє серед поля,

Я з Господом нічого не боюсь,

В руках його моя безпечна доля.

Пісня «Надія є!»

Коли опустилися руки

Коли потемніло в очах

Не знаєш ти як далі бути

На що сподіватись хоча б.

Не можеш, не віриш, не знаєш

Не маєш куди утекти

І кажуть чудес не буває

Та мусиш для себе знайти.

Приспів:

Допоки сонце сяє, поки вода тече

О-О-О надія є!

Лиха біда минає, просто повір у це

О-О-О надія є!

Тобі вже нічого не треба

І ти вже нічого не встиг

Здається, що всі проти тебе

А може то ти проти всіх

Не можеш позбутися болю

Не знаєш чи прийде весна

Ти можеш не вірити долі

Але в тебе вірить вона.

Приспів.

Ведуча 2.

Саме на Бога ми покладаємо свою надію, бо Ісус виразно сказав: «Я дорога, правда і життя. Хто йде цією дорогою, не загине, але матиме життя вічне». І такою найкоротшою дорогою до Бога є Марія.



Ведуча. 1. Одному праведному чоловікові приснився дивовижний сон. Він бачив довгу дорогу, що підіймалася догори, до неба, і губилася десь серед хмар. Дорога була нелегка, рясно всіяна іржавими цвяхами, гострим камінням і осколками битого скла. Люди йшли по ній босоніж. Гвіздки впиналися в тіло – багато хто мав закривавлені ноги. Проте ніхто не сходив зі шляху, всі бажали дійти до неба. Кожен крок завдавав страждань. Шлях був довгий і важкий.

Потім праведник побачив Ісуса, який йшов попереду. Він також був босий. Ісус ступав легко, але рішуче. І жодного разу не зранив собі ніг. Ісус ішов і йшов. Та ось Він досягнув неба. Сівши на великому золотому троні, Ісус пильно дивився вниз, споглядаючи ти, що намагалися піднятися вгору. Поглядом і рухами Він підбадьорював їх. Одразу за ним йшла Марія, Його Мати.

Марія крокувала швидше за Ісуса, бо йшла по слідах, які зоставив її Син. Вона хутко піднялася до Сина, який посадив її праворуч себе. Марія також утішала тих, що піднімались вгору і радила їм ступати по слідах Ісуса – так, як робила це вона.

Марія закликає втілити в життя заповідь любові.



Вірш «Любов»

Любов – це твій іспит на тему : людина,

Любов – це блаженство – коли не зрадлива,

Любов, як окраса не лиш для еліти,

Любов всім доступна, як сонце і квіти.

Любов дає світло й натхнення тоді,

Коли наступають захмарені дні.

Любов – це життя, коли не минеться,

Як візьмеш її до щирого серця.

Любов – переможна сила свята,

Як витерпиш все на дорозі Христа.

Ведуча 1. Любов… Водночас просте і таке величне слово. А ще більш величне і не зміримо-глибоке почуття… То що ж таке любов? І звідки вона походить?

Ведуча 2. Коли Господь закінчив створення світу Він знову поглянув на те, що створив. Треба було дещо поправити.

Господь глянув на квіти – одні гарніші за інших. «А проте чогось їм бракує» - подумав Творець і торкнувся їх легеньким подихом. У квітів з’явився запах.

На долоню Господа сіла сумна сіренька пташка. Бог їй щось проспівав і соловейко заходився виводити трелі.

Тоді Бог щось прошепотів небу і воно зарум’яніло з радості. Так постав захід.

Що ж прошепотів Господь людині, аби вона стала людиною? Тоді, того далекого ранку, Він пошепки вимовив два короткі слова «Люблю тебе».

Ведуча 2. У посланні до коринтян апостол Павло говорить: «Любов – довготерпелива, любов лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться… не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить… Любов ніколи не переминає…». А найбільшим втіленням любові є Господь.

Пісня

воістину так Бог возлюбив світ,

що Сина єдинородного дав, щоб кожен,

хто в нього вірує не загинув, але життя мав.

Щоб жити міг навіки (4 рази)

воістину так Бог возлюбив світ,

що Сина єдинородного дав

Демонстрація фільму «Поїзд»

Вірш «Я дякую, Боже, Тобі за любов»

Я дякую, Боже, Тобі за любов,

За те, що Ти любиш мене знову й знов.

Я впаду - Ти руку мені подаєш

І голос я чую: «Чому не встаєш?»

Я пробую встати, я хочу звестись,

Та соромно очі мені підвести:

Вкотре я впадаю і впаду я знов,

Я очі підвожу і бачу.. .Любов.

Любов незбагненну, безмежну, святу,

Я силу відчула, я знову встаю

Встаю, йду до Тебе, до світла й життя,

Люблю і прощаю, як Ти - так і я.

Бо я є Твій образ, мене Ти створив,

Любов'ю безмежною нас полюбив.

Всі немочі наші Ти знаєш людські,

Ти любиш й прощаєш - ми діти Твої.

Навчи нас любити й прощати як Ти,

Навчи нас любов у серцях берегти.

Зміцни нашу віру, надію нам дай

І мудрість даруй нам,люби і прощай.

Ведуча 1. Якби можна було зібрати в одне серце всю любов найбільш люблячих матерів світу, то вони б не зрівнялися материнському серцю Божої Матері. Її серце тішиться праведними і болить над грішниками. Воно відчуває нещастя кожної людини і хоче допомогти їй, тільки б вона хотіла прийняти цю поміч.

Пісня «Діво Пречиста»

Мати Пречиста,

Мати Маріє

Ти прийми дітей своїх, о Надіє!



Приспів

Радуйся Діво,

Діво Маріє,

Радуйся ніжна

Квітко леліє, квітко любові

Потіхо терплячих усіх! (2 рази)

Кожного Діва Мати чекає

Тим що у горі й біді помагає



Приспів (4 рази)

Ведуча 2. Чистота серця – основа нашої досконалості. Бо саме серцем ми відчуваємо Бога, його присутність.

Ведуча 1. Відкривай своє серце. Відкривай завжди. Тільки відкритим воно може бути щирим, відвертим, а ти – справжнім.

В2. Відкривай своє серце. Відкривай! Не бійся! Хай тоді воно дуже вразливе й чутливе, зате здатне жаліти й прощати. Тільки тоді воно стає по-дитячому чистим, вивільняючись від злоби, заздрощів, страху та гніву.

В1. Відкривай своє серце. Сміливо! Тільки тоді наповнює його довіра, милосердність, здатність робити добрі вчинки.

В.2 Відкривай своє серце. Хай то не просто! Тільки тоді воно може плакати, але і по-справжньому любити.

В 1. Відкривай своє серце. Відкривай, якщо прагнеш змудріти. Тільки тоді воно вміє бачити важливе, потрібне і справжнє, тільки тоді воно може пізнати неосяжні розумом таємниці.

В. 2. Відкривай своє серце. Тільки тоді можемо до нього прислухатися, почути й ним керуватися.

В 1. Відкривай своє серце. Чини так завжди! Адже тільки з відкритим серцем можна наблизитися й пізнати Бога…



Ведуча 2. «Як молитися серцем?» - часто запитують люди. Давайте послухаємо маленьку історію з життя.

Ведуча 1. Всі дні Поль проводив на вулиці, і його знали парафіяни церкви св. Якова, біля якої він жебрачив. Вірною його подругою була пляшка. На цироз печінки, вказував колір його обличчя який не обіцяв нічого доброго. Жителі кварталу розуміли, що скоро його не стане, але, не засмучувались цим.

Лише одна добра жінка, якось вирішила порозмовляти з ним. Вона помітила також, що вранці, залишаючи на якийсь час своє місце біля церкви, Поль заходив у неї (постійно порожню) і сідав на стілець в першому ряду перед кивотом. І сидів просто так, нічого не роблячи.

І ось жінка запитала його:

Поль, я бачу, що ти часто заходиш у церкву. Але що ти там робиш цілу годину, нерухомо сидячи на стільці? У тебе немає ні вервиці, ні молитовника, деколи ти навіть трохи дрімаєш... Що ж ти там робиш, молишся?

Як це я можу молитися? З тих пір, як я зовсім малим ходив на уроки катехизису, я забув всі молитви! Я більше нічого не пам'ятаю! А те, що я роблю, це дуже просто: я сідаю перед кивотом, де Ісус зовсім один в цій маленькій коробці, і говорю Йому: "Ісус! Це я, Поль! Я прийшов Тебе відвідати!" І потім залишаюсь там якийсь час, тільки і всього!

Жінка від подиву втрачає дар мови. Все це закарбовується у неї в пам'яті. А дні йдуть один за одним як і раніше. Але одного разу Поль зникає. Захворів? Можливо, помер? Вона розпитує людей і дізнається, що він у лікарні. Вона іде до нього і застає бідолаху у критичному стані: сірий колі обличчя, типовий для вмираючих, страшний діагноз...

Вона знову приходить наступного дня і готова почути сумну новину. Але диво! Поль прямо сидить на своєму ліжку, свіжопоголений, з живими очима. Обличчя його світиться невимовним щастям і світлом.

Жінка протирає очі.

—Поль! Неймовірно, але ти воскрес! Ти став зовсім іншим, що з тобою відбулося?

- Цього ранку мені було дуже погано; і раптом я бачу, хтось стоїть


біля мого ліжка. І такий гарний, такий гарний... Ти не уявляєш! Він мені
посміхнувся і сказав: "Поль! Це Я, Ісус! Я прийшов тебе відвідати".

Ведуча 2. "Молитися серцем"? Це означає прийти до Бога таким, який ти є, зі всім, що у тебе є. А якщо немає нічого - прийти з цим "нічого". Як бідна вдова з Євангелія, Поль, без сумніву, втішив Ісуса більше, ніж багато інших... Бо завдяки нашій молитві сходить сонце. Молитва постійна і сильна, хай якою мовою промовлена, знає, що по той бік є хтось, хто на неї чекає і слухає…

Пісня «О молитва!»

О молитва, о молитва, Бог з любові дав тебе

У житті серед битви спомагала ти мене

І в ночі, і в день не спав на колінах я стояв

І душею з Богом розмовляв

О, мій Бог, Ти цар Землі

Хоч у серці так мені

Поможи з гріхів щоб я постав

За вікном бушує вітер, віє снігом льодяним,

І так сильно ниє серце, мов би в світі я один

Так прийди у хам зі сльозами на очах

У скорботі Бога я благав.

О, мій Бог, Ти цар Землі

Хоч у серці так мені

Я безсилий майже вже упав

Боже мій, багато щастя у житті не прошу я

Хай така буде терниста вся життєва путь моя

Лиш одного прошу я, відчувати як Твоя

Сильна й ніжна батьківська рука

На плечах лежить моїх у вогні життєвих хвиль

Бережи мене – своє дитя!

Вірш

Душа повинна знати з ранніх днів –

Куди і з ким іти, аби пізнати

Джерела чисті гір і почуттів…

Інакше буде в бруді потопати.

Душа повинна бути не будь-де,

А там, де бачить в істині себе.

Тоді й без капіталів їй можливо

Утілити в життя найбільше диво

Ведуча 2. Одним із найбільших див є безмежна любов Бога до своїх дітей. Молитва єднає нас з Богом, допомагає перебувати в його присутності. Тому так важливо у нашому духовному житті вміти щодня запалювати молитву у своєму серці. Для того, хто вірить, забути молитися – це забути дихати… Постійно потрібно пам’ятати, що молитва охороняє присутність Божу та Божої Матері в нас. А щоденне зберігання своєї душі в чистоті, щире покаяння і ревне почитання Матері Божої обов’язково прожене з серця відчай, розчарування…

Пісня «До Тебе щиро в небо синє»

До Тебе щиро в небо синє

Благальна піснь сердечно лине

Пісня любові, пісня надії

Пренепорочна, витай Маріє

Приспів:

В терпінні, в горі, в журбі, в недолі

У Тебе, Мати, шукаєм долі

До Тебе линем, в Тобі радієм

Пісню співаєм – витай Маріє.

Всіх нас кринице

Витай Пречиста

Неба Царице, витай Маріє.

Ангелів славо

Витай між нами,

Мати ласкава.

До Твого трону, де ясні зорі,

Що сяють світлом добра й любові

Де сонце ясне злата ясніє

Там пісню зносим, Витай Маріє

Приспів

Вірш «О, Пречиста»

О, Пречиста, благодаті повна,

Наче сонце сяє одяг Твій!

Біля скроней зоряна корона,

Мати Божа, - оберіг Ти мій!

Поможи нам Діво Пресвятая,

Щоб нікого дух злий не зламав,

Хай покров Твій всіх нас покриває,

Що дорогу до каплички кожен знав.

О, Маріє, Преблагословенна,

Без гріха Ти роджена для нас,

Попроси за нас Ти Сина Свого,

Щоби душі наші Господь спас.

Ведуча 1. Отже жити самовіддано – означає жити в радості, усвідомлювати те, що саме життя само по собі є любов’ю. Любити і віддавати – означає бути тим коналом, яким Господь засвідчує свою любов до світу.



Вірш «Спасибі Господи»

Спасибі, Господи, за те,

Що щастям замінив Ти втрати,

Що завжди більше Ти даєш,

Ніж те, що мріяла я мати.

З усмішки, й веселий сміх,

Що у моєму домі лине,

За те, що Ти – мудріший всіх,

За те, що я – Твоя дитина.

Пісня «Небо повне зірок»

Небо повне зірок

І приспаний весь світ

А я мольбу свою

До Тебе, Боже, мій шлю.

Дякую за цей день, за цей день

За зло пробач мені

Вибач нам,

Віднині хочу я буть, Боже, чуєш

Все ближче до Тебе.



Ведуча1. У своїх молитвах ми часто звертаємося до Бога різними іменами: Боже, Господи, Спасителю, Ісусе, але яке ж з-поміж цих імен найбільше розкриває сутність наших відносин з Богом.

Сценка: « Найгарніше ім'я Бога»

Ця подія сталася ще за сивої давнини. Люди знали тільки одне ім'я Бога — «Бог». Дехто почав міркувати, як би то ще можна було називати Бога. Одного разу люди вирішили, що вони зберуться через тиждень і кожен має придумати ще одне ім'я для Бога, щоб з-поміж усіх вибрати найкраще.

Минув тиждень, і всі зібралися. Один чоловік у глиняній посудині приніс вогонь. Він сказав: «Вогонь — ось нове ім'я Бога. Вогонь — це сонце, яке дає нам світло, тепло, тому ми можемо жити. Сонце перемагає темряву ночі і тому настає день». Усі задумалися, але мовчали.

Другий чоловік приніс у посудині воду. «Вода — ось справжнє ім'я Бога. З води дійсно походять усі форми життя!» — сказав він.

Третій чоловік схилився до землі, набрав її в жменю і сказав: «Ось вона нас годує і підтримує. На ній стоять наші будинки, з її глибин витікає цілюща вода. Отже, Бога маємо називати Земля».

Четвертий чоловік переконував усіх, що ім'я Бога— Повітря. Він приніс з собою пір'я, поклав його на долоню, і від легкого подиху вітру воно полетіло вгору. Тоді він сказав: «Справжнє ім'я Бога — Повітря. Вітер жене по морю кораблі, напинаючи їхні вітрила, без повітря ми не жили б, не дихали б. Тому я думаю, що справжнє ім'я Бога — це повітря».

Збоку на камені сидів ще один чоловік. На руках він тримав дитину, ніжно пригортаючи її до своїх грудей, мовчав. Тоді інші люди запитали, яке ім'я для Бога придумав він. Чоловік мовчав і лише усміхався до своєї дитини. І раптом дитина вигукнула: «Батько».

Найкраще ім'я, яке ми можемо дати Богові - це Батько. Бог справді є нашим Батьком. Він дає нам сонце і вітер, землю і воду. Він дав нам життя. Бог — Батько всіх людей на Землі.



Пісня «Темрява зовсім не страшна є»

Приспів

Темрява зовсім не страшна є,

Бо Батько за руку мене веде (2 рази)

Дякую, Тато, за все, що робиш

Граєш зі мною, на руках носиш.

Дякую, Тато, і добре знаю,

Що Ти є поруч, до Тебе взиваю

Приспів (2 рази)

Переживаю, чогось не вмію

Ти потішаєш і розумієш

Щиро сміюся, коли Ти жартуєш

люблю Тебе, і потребую.

Приспів (2 рази)

Батько наш в небі живе

Любить мене і тебе

Він нас любить

Любить мене і тебе

На небі місяць, зірок багато

Мама це не те саме, що тато

Приспів (2 рази)

Вірш «Ти особливий!»

Чи ти чув колись про Ісуса?

Чи ти знаєш, що все створив Бог?!

Я за тебе, мій друже, молюся,

Щоб пізнав ти,як добре з Ним вдвох...

Він стоїть на твоєму порозі,

Тихо стукає в шибку душі,

І коли твоє серце в тривозі,

Ти до Бога скоріш поспіши.

Ти для Бога такий особливий,

Неповторний, чудовий такий!

Глянь у очі Ісусу сміливо,

Просто серце Йому відкрий...

І дорога твоя засяє,

Як веселка барвиста в небі.

Бог,як Батько, про тебе подбає,

Бо у Нього є все для тебе.

Хай у серці не буде зітхання.

Я за тебе, мій друже, молюсь!

Не страшні всі незгоди й страждання,

Якщо поряд з тобою Ісус!

Він підтримає і допоможе,

Проведе до ясної мети.

Я прохаю Тебе, о Боже,

За дітей, яких так любиш Ти!

Презентація «Молитва»

Віш «Люби Людей»

Люби людей ,отих, що все з тобою.

Люби батьків і мудрих вчителів,

Люби людей обтяжених журбою.

Люби усіх. Люби без зайвих слів.

Люби отих, що в час тяжкої муки

Без зайвих слів тобі подали руки.

Люби отих, що через їх любов

Ти в своїм серці радість віднайшов.

Але скажи, яка тобі заслуга,

Коли з любов'ю зустрічаєш друга?

Щасливий той, хто над усе зумів

Любити «найдорожчих» ворогів.

Ти з помстою - неначе смертний цар,

Коли ж для ворога - любові дар,

Тоді стає душа твоя убога,

На кого схожа? На самого Бога.

Ведуча. 2. Завершуючи наше сьогоднішнє свято давайте пообіцяємо собі навчитися жити з Богом і довіряти Йому. Наше життя – це велика книга. Кожен новий день – це чистий аркуш паперу, і що ми на ньому напишемо залежить від кожного з нас. А щоб книга вийшла доброю просімо помочі у Пречистої Діви Марії і наших могутніх покровителів – Віри, Надії, Любові, Софії, які повсякчас споглядають у небі Господа і безупинно моляться за нас і нашу Батьківщину – Україну.

Встає в синім небі зоря

Встає в синім небі зоря і ранок тріпоче крильми

Росою вже вмилась земля, росинки так схожі з слізьми

А я молюсь за Україну, щоб сонце Божої краси

Зігріло землю мою рідну промінням лагідним своїм (2 рази)

Скрізь чути чорнобильський грім і плаче в колисці дитя

Нас шлях до провалля привів, висить мов на нитці життя

А я молюсь за Україну, всміхалось щоби немовля

І в кожну мить, в кожну хвилину, Творця щоб славила Земля (2 рази)

Ісусових ніг тихий крок вже чує планета уся,

То він є єдиний наш Бог, надія о, Земле, твоя.

Схились до Нього Україно і за любов прослав Творця

Схились до нього ненько рідна, тобі він дасть нове життя (2 рази)

Не будьмо байдужі такі і не сподіваймось чудес,

Чому забуваємо ми, свій погляд звести до небес

Молити Діву Пресвятую, молити Бога і Творця

Ісус за грішні наші душі, за нас віддав своє життя (2 рази)

Молімось до Діви Марії й до сина що душі спас,



Помер на хресті за віру, за Тебе, за мене, за нас!

Молімось всі за Україну,щоб Сонце Божої краси

Зігріло землю нашу рідну, щоб ми щасливі всі були! (2 рази)

Список використаної літератури

  1. Арка// №8, 2005

  2. Біблія. – Львів, 2004

  3. Божик О. Бог промовляє до мене. – Львів, «Свічадо», 2005

  4. Голос живої Вервиці //№2, 2008

  5. Діти Непочної // №4, 2007

  6. Дорогою молитви // №6, 2010

  7. Місіонер// №10, 2008

  8. Пізнай правду// липень-серпень, 2010

  9. Пізнай правду// березень-квітень, 2007

  10. Пізнай правду// січень-квітень, 2008

  11. Сестра Емануель. Меджугор’є. 90-і роки. Торжество серця. - Львів, «Ріки живої води», 2010

  12. Сто талантів// №4, 2010

  13. Ферреро Б. Десять заповідей. – Львів, «Свічадо», 2010

  14. Ферреро Б. Часом досить промінчика. – Львів, «Свічадо», 2005

  15. Филипчук З. Вірші. Вибране. - Львів, 2010


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка