Ю. В. Корой, Т. М. Лазоренко



Скачати 87.92 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір87.92 Kb.
Ю. В. Корой, Т. М. Лазоренко

м. Одеса, Україна

ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОРТРЕТ СЕРІЙНОГО ВБИВЦІ

Феномен серійних вбивств завжди цікавив психологів, психіатрів, криміналістів та і простих обивателів. Адже видається особливо цікавим те, що люди, які для оточуючих часто здаються абсолютно нормальними, здатні зробити жорстоке, зовні нічим не мотивоване вбивство [2].

Поняття «серійний вбивця» ввів в кримінологію один з найвідоміших профайлерів ФБР Роберт Ресслер. Його називають сучасним Шерлоком Холмсом за ту неймовірну проникливість, з якою експерт обчислює і описує маніяка, ознайомившись з матеріалами справи або за результатами огляду місць злочину.

При написанні статті ми використали метод аналізу наукової літератури.

Мета цієї статті – аналіз становлення та розвитку психології маніяка.

Як відмічають дослідники даної сфери, маніяк – це людина, що охоплена манією, тобто психічним захворюванням. Маніяків поділяють на два види: організований тип та дезорганізований тип серійного вбивці [4].

Організований несоціальний тип серійного вбивці володіє високим інтелектом. Інтелектуальний рівень деяких представників цього типу може досягати 145 пунктів IQ, що визнається порогом геніальності (інтелект одного з серійних вбивць, Едмунда Кемпера, визнано рівним 150 пунктам IQ). Представники даного типу добре контролюють себе, досить витримані. Гарно стежать за собою, за своїм зовнішнім виглядом, за житлом і машиною (якщо така є). Проте, такі маніяки соціпати, відкидають і зневажають суспільство. Зводить знайомство лише з вузьким колом осіб. Можуть бути привабливими, робити сприятливе враження на оточуючих. Зазвичай, навколишнє оточення такого серійного вбивці сильно дивуються, дізнавшись про те, що ця людина скоювала злочини. Організовані серійні вбивці мають нормальні стосунки з протилежною статтю, нерідко характеризуються друзями та знайомими як хороші сім'янини і батьки. Характерним для них є те, що вони персоналізують жертву, воліють діяти з допомогою хитрості, а не насильства (як Теодор Банді, який зачаровував молодих дівчат десятками і вони спокійно йшли за ним, не підозрюючи, що слідують за серійним вбивцею). Мають певний образ жертви, особливість в зовнішності, в одязі. Відомі деякі випадки вбивства саме конкретної людини. Це дозволяє поліції ловити маніяка «на живця». Психологи вказують, що маніяки даного типу заздалегідь планують злочин, продумують всі деталі, такі, як місце вбивства, знаряддя вбивства, дії, за допомогою яких можна приховати докази, і так далі. Часто за допомогою залякування підкорюють жертву собі. Вбивають вони не відразу, спочатку втілюють в життя всі свої садистські фантазії, причому жертва може померти під час тортур (як у Роберта Берделлі). Однак, метою нападу спочатку може бути вбивство (як у Девіда Берковіца, наприклад). Як правило, вони вживають заходів щодо усунення доказів, які можуть викривати їх у вчиненні злочину. Можуть розчленувати труп і позбутися від нього по частинах, заховати тіло жертви в малодоступному місці. Часто, навіть, додають тілу певну позу як певний знак, якщо вони хочуть що-небудь сказати цим вбивством. Експерти-криміналісти стверджують, що організовані серійні вбивці можуть вступати в контакти з поліцією, співпрацювати, а на допитах вони зосереджені, продумують лінію захисту. Вдосконалюються протягом усього періоду здійснення вбивств, стаючи все менш доступним для піймання, причому здатні настільки контролювати себе, що можуть взагалі припинити вбивати, щоб залишитися не спійманим [1].

Психологи-криміналісти описують дезорганізований асоціальний тип серійного вбивці, який володіє низьким або нижче середнього інтелектом. Представники такого типу часто розумово відсталі, психічно нездорові та неадекватні. Як правило, вони живуть за рахунок рідних чи держави, можуть перебувати на обліку в психіатричній клініці. Такий тип вбивць не може налагодити контакти з людьми, особливо ж з протилежною статтю. Часто вони пережили важке дитинство з жорстоким поводженням. Дезорганізовані серійні вбивці соціально дезадаптовані, відкидаються суспільством. Вони неохайні, погано стежить за собою, не стежить за своїм житлом. Злочин чинить спонтанно, чи не продумують деталі вбивства, не намагаються знищити докази. Вони вбивають недалеко від місця проживання або роботи, а їх жертва деперсоналізована. Знаряддя вбивства часто не готується ними заздалегідь, тому при нападі використовуються підручні засоби, а потім намагаються зберегти спогади про жертв. Можуть вести щоденник, в якому описують вчинені вбивства. Також можуть зберігати відеозаписи, фото або аудіо записи вбивств. Такі вбивці цілком здатні написати поліції та не осмислювати себе і злочини, які чинить [1].

За допомогою особливої класифікації, що дозволяє «розбити» маніяків на деякі групи, виділяють наступні мотиви скоєння серійних вбивств:

Гедоністи – злочин за ради задоволення;

Сексуальні – за ради сексуального задоволення;

Дестроер – заподіяння страждань іншій людині, наруга над жертвою;

Меркантильні – матеріальна і особиста вигода є основними мотивами вбивства;

Владолюби – контроль над жертвою, підпорядкування її собі;

Візіонери – здійснюють вбивства «за намовою» Бога або Диявола, чують голоси, страждають галюцинаціями;

Місіонери – вбивають заради якоїсь певної мети, найчастіше намагаються поліпшити світ, змінити на краще суспільство [5].



Як правило, коли люди чують слово «маніяк» або словосполучення «серійний вбивця», то в їх уяві виникає образ кремезного чоловіка з рисами жорстокості на обличчі. Та не завжди серія кривавих кровавих вбивств і найжорстокіших знущань над людьми є результатом антигуманних діянь чоловіка. Часто за найстрашнішими звірствами стоїть, на перший погляд, тендітна та досить симпатична жінка. Криміналістика знає чимало випадків, коли кривавий злочинець виявляється жінкою. Фахівці говорять про те, що у своїй жорстокості такі маніяки можуть не поступатися сильним чоловікам. В історії відомо чимало випадків, коли слідча груба виходила на жінку-маніяка [3].

В процесі аналізу літератури [1,2,3,4,5] з даної теми та аналізу найяскравіших прикладів серійних вбивць, нами був складений психологічний портрет маніяка. У них виражена така риса, як імпульсивність, яка проявляється в зниженому самоконтролі своєї поведінки, необдуманих вчинках, емоційної незрілості, інфантилізм. Такі люди зазвичай або не розуміють, чого від них вимагає суспільство, або розуміють, але не бажають ці вимоги виконувати. Вони характеризуються стійким порушенням соціальної адаптації. Їм притаманні також порушення у сфері спілкування: нездатність встановлювати контакти з оточуючими, невміння стати на точку зору іншого, подивитися на себе з боку. Це в свою чергу знижує можливість адекватної орієнтації, продукує виникнення афективно насичених ідей, пов'язаних з поданням про ворожість з боку оточуючих людей і суспільства в цілому. У них відсутнє уявлення про цінність життя іншої людини, найменше співпереживання. Вони нестійкі у своїх соціальних зв'язках і відносинах, схильні до конфліктів з оточуючими Від інших злочинців серійних вбивць відрізняє емоційна нестійкість, висока реактивність поведінки, виняткова суб'єктивність (упередженість) сприйняття і оцінки подіям. Вони внутрішньо неорганізовані, їх висока тривожність породжує такі риси, як підозрілість, недовірливість, мстивість, які в більшості випадків поєднуються з занепокоєнням, напруженістю, дратівливістю. Такі люди володіють ригідними (відсталими) уявленнями, які не піддаються зміні. Всі труднощі і неприємності, з якими вони стикаються в житті, розглядаються ними як результат чиїхось ворожих дій. У своїх невдачах вони звинувачують інших,цим самим знімають з себе тягар відповідальності. Найбільш чутливі серійні вбивці до сфери особистої честі, у них хворобливе самолюбство у поєднанні із завищеною (неадекватною) самооцінкою. Постійне афективне переживання, що менш гідні мають значно більше благ, ніж вони, викликає бажання захистити свої права, і вони можуть розігрувати роль "борців за справедливість". Серійним вбивцям властиві емоційні порушення, психологічна та соціальна відчуженість, труднощі у встановленні контактів, замкнутість і нетовариськість. Зазначені особи зазнають також труднощі в засвоєнні морально-правових норм. Серійним вбивцям властиво наділяти інших людей (за механізмом проекції) рисами, спонуканнями, властивими їм самим, а саме: агресивністю, ворожістю, мстивістю. Це призводить до того, що оточуючих вони починають сприймати як ворожих і агресивних. У силу цього, здійснюючи акт насильства, серійний вбивця вважає, що він, таким чином, захищає своє життя, свою честь, а також інтереси інших людей. За характером замкнутий, аутичний (занурений у себе), песимістичний, відчуває труднощі в спілкуванні та адаптації, почуття провини завищено, чутливий, дратівливий, схильний до афективних реакцій, недовірливий, тривожний, замкнутий на чуттєвому сприйнятті реальності, зі зниженим, часто пригніченим фоном настрою. Загальна агресивність в цілому знижена, але з природженою схильністю до словесної агресії, рівень еротизму завищений, рівень інтелекту нижче середнього, розумова діяльність знижена, логічне мислення часто блокується афективними переживаннями. Внутрішньо недисциплінований, поведінка часто мотивується випадковими потягами, індивідуаліст, нехтує колективними інтересами. Рівень самоконтролю знижений, прагне пристосуватися до умов особливо суворого позбавлення волі. Необхідність постійного стримування і самоконтролю часто викликає тривожні, невротичні реакції.

Ми ніколи не знаємо хто з нас, наших знайомих чи близьких людей може стати жертвою маніяка. Але для того, щоб уникнути таких «незручних» ситуацій ми розробили психологічні рекомендації поводження з маніяком. Об'єктом нападу в більшості випадків стають люди, що мають внутрішню позицію жертви. Подібне притягує подібне. Тому, по-перше, зверніть увагу на ваш внутрішній психологічний стан. Якщо ви помітили, що вас переслідує підозрілий тип, не панікуйте і постарайтеся вести себе так як за звичних умов. Опанувавши себе, прокрутіть в голові можливі варіанти подальшого перебігу подій, а потім оберіть набільш підходящий. Постарайтеся бути непередбачувані, поводьтеся так, як не вели б себе ніколи, намагайтеся привести ворога в замішання. І зробіть те, чого він від вас не може чекати.

Найчастіше в буденному житті зустрічаються сексуальні маніяки. Жертви, яким пощастило залишитися в живих потребують негайної і, часто, довготривалої психологічної реабілітації. В даній статті ми розглянемо за якою умовною схемою має працювати психолог при консультації жертв сексуального насильства.

Перше завдання психологічної допомоги – як найшвидше допомогти постраждалій повернутися до нормального життя. При цьому необхідно враховувати, що зґвалтування вторгається в усі сфери життя жінки - фізичну, емоційну, суспільну, статеву. Треба виходити з того, що в більшості випадків потерпілі - абсолютно нормальні жінки, але знаходяться в стані важкого стресу. У той же час не можна забувати і про те, що серед потерпілих можуть бути жінки, спочатку страждають психічними розладами. При афективних розладах, наприклад, компенсаторні можливості психіки завжди на межі, і зґвалтування стає пусковим фактором психозу та інших ускладнень.

Задачі психолога в процесі консультації: Допомога повинна полегшити кризу та сприяти швидкому виходу з неї. Знизити ризик психопатологічних наслідків. У кризовий період важлива емоційна підтримка близьких. Психолог має донести дану інформацію до близьких та рідних людей потерпілої. Зґвалтування - це криза також для близьких родичів і друзів, яким теж може знадобитися психологічна підтримка.

Психолог повинен: Забезпечити максимально повне і безумовне прийняття себе. Сприяти підвищенню самооцінки. Допомогти визначити основні проблеми. Допомогти усвідомити серйозність того, що сталося. Допомогти усвідомити необхідність витратити час на одужання. Виявити і зміцнити сильні сторони особистості клієнта. Дайте жертві насильства можливість розповісти свою історію: нехай вона знає, що ви вірите їй і хочете її вислухати. Допомогти їй усвідомити свої почуття: підтримайте її право на гнів, що не заперечуйте жодна з її почуттів.

Можливі емоційні реакції жертви з якими психолог має бути готовим працювати: Страх, який може призводити до розвитку фобій (страх знову піддається побиттю, насильству або позбутися життя). Заперечення серйозності проблеми (або взагалі - її існування). Сильні емоційні переживання призводять до дезорганізації поведінки та дезінтеграції особистості. Безпорадність, викликана невдалими спробами опору, зіткненням з байдужістю або ворожістю оточення і суспільства. Її подоланню сприяє усвідомлення того, що ситуація вирішувана. Гнів виникає негайно або з відстрочкою і може бути спрямований на будь-яку людину. Варто висловити його до кінця, як би це не було болісно і болісно. Недовіра виникає в силу того, що консультант відноситься до числа сторонніх, від яких продовжує надходити небезпека. Депресія, що виявляється в почутті незначущості і нездатності до дій. Вона долається шляхом прийняття своїх почуттів, придбання самоконтролю та активної участі в житті.

Таким чином, ми визначили, що маніяків розділяють на два типи: організований та дезорганізований. Також існує особливої класифікації, що дозволяє «розбити» маніяків на деякі групи. В ході аналізу літератури ми розробили психологічні рекомендації поводження з маніяком та визначили задачі психолога в процесі консультації жертви сексуального насильства.



Література

  1. Антонян Ю.М. Личность при ступника – индивидуальная профилактика преступлений / Ю.М. Антонян. – М.: Наука, 1989. – 280 с.

  2. Гульдан В.В., Позднякова С.П. Личность преступников и индивидуальное воздействие на них / В.В. Гульдан, С.П. Позднякова. – М.: Наука, 1989, 17-28 с.

  3. Будіянський М.Ф. Кримінальна психологія / М.Ф. Будіянський. – О.: Фенікс, 2006. – 365 с.

  4. Образцов В.А. Криминалистическая психология / В.А. Образцов. – Юнити-Дана, Закон и право, 2002. – 268 с.

  5. Чайковская О. Монстр / О. Чайковская. – Литературная газета № 50, 1991. – 5-15 с.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка