Взаємозв'язок рефлексії та емпатії при вирішені складних життєвих ситуацій



Скачати 459.92 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації11.04.2016
Розмір459.92 Kb.
1   2   3

Дослідження проводилося на базі ЗОШ N2 м. Костополя. Дослідженням було охоплено 34 учні 9-А та 9-Б класів З них 16 дівчат та 18 хлопців.

Основними критеріями визначення рівня розвитку рефлексії як інтегральної характеристики особистості школяра підліткового віку вважалися: здатність до самоаналізу; вміння самовизначатися за умов дезорієнтуючих впливів; спроможність регулювати поведінку, співвідносячи її з чеканнями значущих інших.

На основі проведеної методики-тесту самооцінки рівня онтогенетичної рефлексії (Див. Додаток ІІ), було виділено типи рефлексивної позиції, які відображають модальність, інтенсивність і стабільність показників розвитку рефлексії, а відтак обумовлює специфіку засобів, шляхів і форм оптимізації процесу її становлення у школярів підліткового віку. [24, 244-245] За результатами експерименту всіх досліджуваних було розподілено на чотири групи відповідно до певного типу рефлексивної позиції.

Оптимальний тип рефлексивної позиції (26 %). Віднесені до цього типу діти, добре орієнтуються у моральних нормах; усвідомлення ними своїх сильних сторін дещо переважає над здатністю критично оцінити свої недоліки. Активний словник помірно насичений морально-етичною лексикою; у загальному обсязі мовлення оцінні судження, які досить повно і стабільно описують власні можливості і вміння у конкретних галузях значимих діяльностей, переважають над оцінками якостей у різних сферах особистісного буття; самооцінка функціонує як домінуючий мотив поведінки, вони схильні ситуативно відстоювати власну точку зору у випадку її незбігу з думкою авторитетного іншого; здатні пов’язувати успіх з об’єктивними показниками кінцевого продукту своїх дій і докладеними для його досягнення зусиллями, а також з оцінками авторитетного дорослого; володіють більш-менш чіткими уявленнями про чекання інших стосовно себе; у поведінці альтруїстичні тенденції значно переважають над егоїстичними; у взаємодії і спілкуванні проявляють здатність іти на компроміси, вміння узгоджувати власні інтереси з інтересами інших.

Нестабільний тип рефлексивної позиції (48 %). Для дітей, які ввійшли до цієї групи, притаманна недостатня орієнтація у моральних нормах. Слова і висловлювання, які використовуються ними для самохарактеристики, або неточні, або неконкретні; судження про власні позитивні якості і недоліки вирізняються нечіткістю, неаргументованістю. Самооцінка як домінуючий мотив поведінки спостерігається ситуативно; схильні дещо переоцінювати себе, свої досягнення; власну точку зору, як правило, не висловлюють, схиляючись до думки авторитетного іншого. Успіх пов’язують із зовнішніми соціально-психологічними опорами – бажаними оцінками дорослого; володіють розмитими уявленнями про чекання інших стосовно себе; кооперативні тенденції зародкові; у поведінці клаптево представлені різні стратегії; здатність йти на компроміси проявляється ситуативно, невиразно; мотивація уникнення невдач, відхід від конфлікту переважають над прагненнями досягнути взаєморозуміння.

Зародковий тип рефлексивної позиції (14 %). Представників даної групи об’єднує незнання моральних норм, нездатність їх диференціювати; кількість понять морально-етичного змісту в активному словнику зведена до мінімуму; фактично не сформовані критерії оцінки та аналізу власних особистісних якостей, рис характеру, особливостей поведінки; нечіткість, уривчастість, розмитість уявлень про чекання інших щодо себе. Водночас у дітей даного типу констатовано суттєві відмінності у характері самооцінки, що зумовило необхідність виділення всередині типу двох підгруп.

До першої підгрупи (8 %) було віднесено дітей, самооцінка яких неадекватно завищена, виконує функції адаптації та психологічного захисту. У них відсутнє критичне ставлення до себе; має місце неаргументоване, некоректне, невиправдане відстоювання власної точки зору, цілковите нехтування доречними критичними зауваженнями; незаслужене схвалення викликає почуття радості; у взаємодії з однолітками індивідуалістичні тенденції значно переважають над груповими; схильні протиставляти іншому свою думку; суперництво домінує над кооперацією і компромісами.

Досліджуваних другої підгрупи (6 %) характеризує неадекватно занижена самооцінка, яка блокує психічну діяльність і виступає засобом самопригнічення особистості; вони вирізняються нездатністю обстоювати свою думку та протистояти безпідставній критиці, відмовою від попередніх власних оцінок і самооцінок під впливом оцінних суджень дорослих та однолітків; їхня комунікативна діяльність згорнута; у взаємодії з ровесниками займають відсторонену позицію спостерігачів; ухильні тенденції суттєво переважають над конструктивними.

Амбівалентний тип рефлексивної позиції (12 %). Діти, які ввійшли до даної групи, відзначаються досить високим рівнем самопрезентації. Їх словниковий запас містить достатню кількість понять морально-етичного змісту; спроможні досить розгорнуто і повно аналізувати себе, свою поведінку, риси характеру, особистісні особливості; характерна низька здатність диференціювати власні чесноти і вади; високо розвинуте почуття самовартісності; у взаємодії з іншими орієнтуються на себе, егоїстичні (індивідуалістичні) тенденції домінують над альтруїстичними, суперництво над кооперацією і компромісами; у суперечці прагнуть протиставити іншому свою думку, виявити автономність, демонструють бажання домінувати; нездатні співвідносити власне “Я”(свої думки, почуття, бажання, дії, вчинки) з очікуваннями інших.

Теоретично передбачений ідеальний тип рефлексивної позиції у школярів на етапі констатації не виявлений, що вказує радше на відсутність належного розвивального середовища, ніж на обмежені можливості віку. Враховуючи це, даний тип розглядався в якості вікового еталону при розробці методики формуючого експерименту.

ВИСНОВКИ
Емпатія — це моральна якість, яка розвивається в залежності від рівня розвитку особистості, її здатності розуміти стан іншого, тісно пов'язана з психологічними новоутвореннями та соціогенними потребами людини і існує в двох основних формах свого прояву — пасивного споглядання (співчуття) і активної дії (співпереживання).

Емпатія проявляється у формі відгуку однієї людини на переживання іншої. Через емоційний відгук люди пізнають внутрішній стан інших. Емпатія грунтується на вмінні правильно уявити собі, що відбувається всередині іншої людини, що вона переживає, як оцінює оточуючий світ. Її майже завжди інтерпретують не тільки як активне оцінювання суб'єктом переживань і почуттів, але й, безумовно, як позитивне ставлення до партнера.

Емпатія — це усвідомлення емоційного стану іншої людини і здатність розділити її досвід. В останньому випадку ми фактично відчуваємо ті ж емоції. Це дуже важливо для розумінні та допомоги людині, яка перебуває в складній життєвій ситуації. А надто для розуміння поведінки підлітка, оскільки діти підліткового віку занадто сильно переживають деякі життєві ситуації, вони потребують уваги та допомоги з боку навколишніх близьких їм людей.

Як феномен міжособистісного контакту, емпатія регулює взаємовідносини людей і визначає моральні якості людини. В процесі емпатичної взаємодії формується система цінностей, яка в майбутньому визначає поведінку особистості, наприклад таланту, так і від умов виховання, життєдіяльності людини, її емоційного досвіду. Емпатія виникає і формується у взаємодії, в спілкуванні.

Завдяки цілеспрямованому впливу на розвиток емпатії у підлітків зміцнюється їх загальна емпатійність, підвищується стійкість емпатійних почуттів. Однак зазначимо, що значущість об'єкта емпатії для дітей підліткового віку не залежить від ступеня актуалізації їхніх емпатійних почуттів. Емпатія підлітків має дві форми прояву: співчуття і співпереживання. Між ними знаходиться проміжна ланка, яку ми характеризуємо як активне споглядання, тобто співчуття, що супроводжується бажанням надати допомогу об'єкту емпатії.

Ще один не менш важливий механізм у розумінні людьми один одного — це рефлексія. У соціально-психологічному витлумаченні рефлексія – це усвідомлення індивідом того, як його сприймають й оцінюють співрозмовники, як він розуміє інших шляхом роздумів над собою, а також самопізнання внутрішніх актів і психічних станів.

Особистісна рефлексія передбачає самоаналіз, дослідження людиною свого внутрішнього світу й поведінки у зв’язку з переживаннями інших людей, учасників соціальної взаємодії. В результаті такого дослідницького процесу людина постає перед собою в новому світлі, оскільки співвіднесення своїх почуттів і переживань з почуттями і переживаннями іншої людини, аналіз і розуміння своєї поведінки дозволяє їй побачити конфліктну ситуацію й себе ніби збоку, сприяє більш адекватній оцінці власної поведінки.

Важливою складовою особистісної рефлексії є соціальна рефлексія як механізм самосвідомості, акт дослідження свого внутрішнього світу й поведінки у зв’язку з соціальними очікуваннями. Особистість визначається стосовно конкретних явищ, сфер діяльності, окремих людей і соціальних груп, норм і правил, цінностей тощо. Саме цінності розкривають способи бачення світу, є світоглядними, ідеологічними орієнтирами, відіграють суттєву спонукальну роль у життєтворчості. Зіставлення себе зі світом є життєвим самовизначенням особистості. Рефлексія є порівняльно-оцінним механізмом.

Отже, і рефлексія і емпатія являються важливими якостями особистості в емоційній сфері. Як правило, коли людина перебуває в складній життєвій ситуації, її психологічний і емоційний стан погіршується, тому взаємозвязок емпатії та рефлексії можуть бути тою ланкою, яка допоможе особистості впоратися та пережити складні життєві перепетії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:


1. Абульханова-Славская К.А. Стратегия жизни. – М.: Наука, 1991. – 340с.;

2. Андреева Г.М. Психология социального познания. – М. – 2000. – 288с.;

3. Бодалёв А.А. Восприятие и понимание человека человеком. – М., 1982;

4. Варбан М.Ю. Рефлексія професійного становлення в юнацькому віці. // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. –№ 6-7. — С.80-83;

5. Диагностика уровня поликоммуникативной эмпатии (И.М.Юсупов) / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. — М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. — C.153-156;

6. Комар Т.В. Дискурс саморефлексії у психології // Збірник наукових праць Ін-ту психології імені Г.С.Костюка АПН України. – К.: 2003. т. V, ч.1. – С.128-133;

7. Комар Т.В. Генетичні чинники рефлексії // Збірник наукових праць Ін-ту психології імені Г.С.Костюка АПН України. – К.: 2003. – Т.5, ч.4. – С.168-174;

8. Кон И.С. Открытие “Я”. – М., 1978. – 367с.;

9. Кротенко В.І. Виховання емпатії як умова творчої діяльності вчителя // Освітянин, №2. – Тернопіль, 1998. - С. 51-52;

10. Кротенко В.І. Розвиток емпатії учнів засобами художньої літератури // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 1. (НПУ імені М.П.Драгоманова). — Київ, 1998. — С. 139-142;

11. Кротенко В.І. Розвиток емпатії в дітей підліткового віку – складової риси гуманістичного розвитку суспільства // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 2 (9). Частина ІІ. (НПУ імені М.П.Драгоманова). - Київ, 2000. - С. 55-58;

12. Кротенко В.І. Проблема емпатії в психологічній літературі // Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 12. (НПУ імені М.П.Драгоманова). – Київ, 2001. — С. 89-96;

13. Кротенко В.І. Стиль спілкування в сім'ї як фактор розвитку емпатії в підлітків // Збірник “Психолого-педагогічні проблеми підготовки вчительських кадрів в умовах трансформації суспільства”. Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції до 80-ої річниці НПУ імені М.П.Драгоманова. Випуск 2. – Київ, 2000. — С. 105-108;

14. Огороднійчук З.В., Кротенко В.І. Роль емпатії у формуванні моральної поведінки дітей // Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти, № 4. Матеріали науково-практичної конференції “Психолого-педагогічні проблеми адаптації населення, що постраждало від Чорнобильської катастрофи”. – Тернопіль, 1998. — С. 26-29;

15. Орищенко О.А. Індивідуальні відмінності в емпатичній спрямованості в осіб з різним типом емоційності // Віcник Одеського національного університету. — Т. 7. – Вип. 3. Психологія. — 2002. — С. 59-65;

16. Орищенко О.А. Індивідуальні відмінності в емпатичних перевагах // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в XXI столітті: теорія і практика”. Ч. II. Психологічна підготовка фахівців до професійної діяльності. — Одеса: НДРВВ ОЮІ НУВС, 2002. — С. 113-116.

17. Орищенко О.А. Особенности проявления качественных показателей эмпатии в специфике общительности // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих науковців “Психологія сучасності: наука і практика”. – Одеса, 2004. — С. 41-43;

18. Орищенко О.А. Проявление качественных особенностей эмпатии в специфике психологической проницательности // Науковий вісник “Всеукраїнська асоціація молодих науковців”. — Київ-Одеса. — 2002. — № 3. — С. 88-96;

19. Орищенко О.А. Психологическая характеристика лиц с доминированием аутоэмпатических тенденций // Феноменологія щирості: Збірник матеріалів конференції / За загальною редакцією І.А Слободінюка. – Вінниця: Поділля, 2002. — С. 264 – 271;

20. Орищенко О.А. Соотношение качественных и содержательных особенностей эмпатии // Вісник Харківського університету. — 2002. — №550. — Ч.1. Серія “Психологія”. — С.179-183;

21. Основи практичної психології. / Панок В., Титаренко Т., Чепелєва Н. та ін.: Підручник . – К.: Либідь, 1999. – 536с.;

22. Пов’якель Н. І. Професійна рефлексія психолога-практика. // Практична психологія та соціальна робота. – 1998. — № 6-7. – С. 3 – 6;

23. Проблемы рефлексии: современные комплексные исследования – Новосибирск, 1987;

24. Самооценка уровня онтогенетической рефлексии / Фетискин Н.П., Козлов В.В., Мануйлов Г.М. Социально-психологическая диагностика развития личности и малых групп. — М., Изд-во Института Психотерапии, 2002. —C.244-245;

25. Санникова О.П., Кузнецова О.В., Орищенко О.А.. Индивидуальные особенности эмпатии у лиц с разным уровнем социальной адаптивности // Матеріали VI Костюківських читань “Психологія у XXI столітті: перспективи розвитку” (28-29 січня 2003 р). Т. 2. — К.: Міленіум, 2003. — С.164-169;

26. Санникова О.П., Орищенко О.А. Диагностика содержательных особенностей эмпатии: апробация оригинального теста // Наука i освiта, 2001. — № 6. — С. 54-57.

Додаток І
Діагностика рівня полікомунікатиивної емпатії (І.М. Юсупов)
Призначення тесту

Опитувальник містить 6 діагностичних шкал емпатії, що виражають відношення до батьків, тварин, людей похилого віку, дітей, героїв художніх творів, знайомих і незнайомих людей.

В опитувальнику 36 тверджень, по кожному з яких випробуваний повинен оцінити, якою мірою він з ним згодний або не згодний, використовуючи 6 варіантів відповідей:

• «не знаю» (0);

• « ніколи або ні» (1);

• «іноді» (2);

• «часто» (3);

• «майже завжди» (4);

• «завжди або так» (5).

Кожному варіанту відповіді відповідає числове значення (зазначене в дужках): 0, 1, 2, 3, 4, 5.

Інструкція до тесту

Пропонуємо оцінити кілька тверджень. Ваші відповіді не будуть оцінюватися як гарні або погані, тому просимо виявити відвертість. Над твердженнями не слід довго роздумувати. Достовірні відповіді ті, які першими прийшли в голову. Прочитавши твердження, відповідно до його номера відзначте у відповідному аркуші вашу думку під одною із шести градацій: «не знаю», «ніколи або ні», «іноді», «часто», «майже завжди», «завжди або так». Жодне із тверджень пропускати не можна.

Якщо в процесі роботи у випробуваного виникнуть питання, то експериментатор повинен дати роз'яснення так, щоб випробуваний не виявився зорієнтованим на ту або іншу відповідь.

Тестовий матеріал

1. Мені більше подобаються книги про подорожі, ніж книги із серії «Життя чудових людей».

2. Дорослих дітей дратує турбота батьків.

3. Мені подобається міркувати про причини успіхів і невдач інших людей.

4. Серед всіх музичних телепередач для мене найкраща «Сучасні ритми».

5. Надмірну дратівливість і несправедливі докори хворого треба терпіти, навіть якщо вони тривають роками.

6. Хворій людині можна допомогти навіть словом.

7. Стороннім людям не слід втручатися в конфлікт між двома людьми.

8. Старі люди, як правило, ображаються без причин.

9. Коли в дитинстві я слухав сумну історію, на мої очі самі по собі наверталися сльози.

10. Роздратований стан моїх батьків впливає на мій настрій.

11. Я байдужий до критики в мою адресу.

12. Мені більше подобається розглядати портрети, ніж картини з пейзажами.

13. Я завжди прощав усе батькам, навіть якщо вони були не праві.

14. Якщо кінь погано тягне, її потрібно хльостати.

15. Коли я читаю про драматичні події в житті людей, то почуваю, немов це відбувається із мною.

16. Батьки ставляться до своїх дітей справедливо.

17. Бачачи підлітків, що сваряться, або дорослих, я втручаюся.

18. Я не звертаю уваги на поганий настрій своїх батьків.

19. Я подовгу спостерігаю за поводженням тварин, відкладаючи інші справи.

20. Фільми й книги можуть викликати сльози тільки в несерйозних людей.

21. Мені подобається спостерігати за виразом обличчя і поводженням незнайомих людей.

22. У дитинстві я приводив додому бездомних кішок і собак.

23. Всі люди необґрунтовано озлоблені.

24. Дивлячись на сторонню людину, мені хочеться вгадати, як зложиться її життя.

25. У дитинстві молодші за віком ходили за мною по п'ятах.

26. Побачивши покалічену тварину я намагаюся їй чимсь допомогти.

27. Людині полегшає, якщо уважно вислухати її скарги.

28. Побачивши вуличну подію, я намагаюся не попадати в число свідків.

29. Молодшим подобається, коли я пропоную їм свою ідею, справу або розвагу.

30. Люди перебільшують здатність тварин почувати настрій свого хазяїна.

31. Зі скрутної конфліктної ситуації людина повинна виходити самостійно.

32. Якщо дитина плаче, на те є свої причини.

33. Молодь повинна завжди задовольняти будь-які прохання й дивацтва старших.

34. Мені хотілося розібратися, чому деякі мої однокласники іноді були замислені.

35. Безпритульних свійських тварин треба ловити і знищувати.

36. Якщо мої друзі починають обговорювати зі мною свої особисті проблеми, я намагаюся перевести розмову на іншу тему.

Обробка результатів тесту

Варто починати з визначення вірогідності даних. Для цього необхідно підрахувати, скільки відповідей певного типу дано на зазначені номери твердження опитувальника:

• «не знаю»: 2, 4, 16, 18, 33;

• «завжди або так»: 2, 7, 11, 13, 16, 18, 23.

Крім того, варто виявити:

• скільки разів відповідь типу «завжди» або «так» отримано на обидва твердження у наступних парах: 7 і 17, 10 і 18, 17 і 31, 22 і 35, 34 і 36;

• скільки разів відповідь типу «завжди» або «так» отримана для одного із тверджень, а відповідь типу «ніколи» або «ні» для іншого в наступних парах: 3 і 36, 1 і 3, 17 і 28.

Після цього підсумуються результати окремих підрахунків. Якщо загальна сума 5 або більше, то результат дослідження недостовірний; при сумі, рівній 4, результат сумнівний; якщо ж сума не більше 3, результат дослідження може бути визнаний достовірним.

При недостовірних і сумнівних результатах доцільно, якщо це можливо, з'ясувати причини відношення випробуваного до дослідження. Варто мати на увазі, що крім небажання обстежитися або прагнення навмисно давати суперечливі, нещирі відповіді, недостовірні результати можуть бути обумовлені, наприклад, порушенням деяких психічних функцій, їхнього розвитку, а також соціальним інфантилізмом.

При достовірних результатах дослідження подальша обробка даних спрямована на одержання кількісних показників емпатії і її рівня. Єдина метрична уніполярна шкала інтервалів дозволяє, користуючись ключем-дешифратором, одержати характеристику емпатії на підставі даних, які представляють всі діагностичні шкали й дають характеристику окремих складників емпатії.

Ключ до тесту

Шкала Номер твердження

Номер Прояв емпатії до:

I Батьків 10, 13, 16

II Тварин 19, 22, 26

III Людей похилого віку 2, 5, 8

IV Дітей 25, 29, 32

V Героів художніх творів 9, 12, 15

VI Незнайомиї або малознайомиї людей 21, 24, 27
За допомогою таблиці на підставі отриманих бальних оцінок діагностується рівень емпатії по кожнійій з складників і в цілому.
Рівень Кількість балів

по шкалах в цілому

Дуже високий 15 82-90

Високий 13-14 63-81

Середній 5-12 37-62

Низький 2-4 12-36

Дуже низький 0-1 5-11
Співвіднесіть результат зі шкалою розвиненості емпатійних тенденцій.

Рівнені характеристики емпатії

82 до 90 балів — це дуже високий рівень емпатійності. У вас болісно розвинене співпереживання. У спілкуванні ви, як барометр, тонко реагуєте на настрій співрозмовника, що ще не встиг сказати ані слова. Вам важко від того, що навколишні використовують вас як громовідвід, обрушуючи на вас свій емоційний стан. Ви погано почуваєте себе в присутності «важких» людей. Дорослі й діти охоче довіряють вам свої таємниці і йдуть за порадою. Нерідко випробовуєте комплекс провини, побоюючись заподіяти людям хвилювання; не тільки словом, але навіть поглядом боїтеся зачепити їх. Занепокоєння за рідних і близьких не залишає вас. У той же час ви самі дуже ранимі. Можете страждати побачивши покалічену тварину або не знаходити собі місця від випадкового холодного привітання вашого вчителя. Ваша вразливість часом довго не дає заснути. Будучи в розстроєних почуттях, ви потребуєте емоційної підтримки з боку. При такому відношенні до життя ви близькі до невротичних зривів. Подбайте про своє психічне здоров'я.

63 до 81 бала — висока емпатичність. Ви чутливі до потреб і проблем навколишніх, великодушні, схильні багато чого їм прощати. З непідробленим інтересом ставитеся до людей. Вам подобається «читати» їхнього обличчя й «заглядати» у їхнє майбутнє. Ви емоційно чуйні, товариські, швидко встановлюєте контакти й знаходите спільну мову. Мабуть, і діти тягнуться до вас. Навколишні цінують вас за щиросердність. Ви намагаєтеся не допускати конфлікти й знаходити компромісні рішення. Добре переносите критикову у свою адресу. В оцінці подій більше довіряєте своїм почуттям і інтуїції, ніж аналітичним висновкам. Волієте працювати з людьми, ніж поодинці. Постійно маєте потребу в соціальному схваленні своїх дій. При всіх перерахованих якостях ви не завжди акуратні в точній і кропіткій роботі.

37 до 62 балів — нормальний рівень емпатійності, властивій переважній більшості людей. Навколишні не можуть назвати вас «товстошкірим», але в той же час ви не відноситель до числа особливо чутливих осіб. У міжособистісних відносинах більше схильні судити про інших по їхнім учинках, ніжчим довіряти своїм особистим враженням. Вам не далекі емоційні прояви, але частіше ви тримаєте їх під самоконтролем. У спілкуванні уважні, намагаєтеся зрозуміти більше, ніж сказано словами, але при зайвому звіренні почуттів співрозмовника втрачаєте терпіння. Волієте делікатно не висловлювати свою точку зору, не будучи впевненим, що вона буде прийнята. При читанні художніх творів і перегляді фільмів частіше стежите за дією, ніж за переживаннями героїв. Затрудняєтеся прогнозувати розвиток відносин між людьми, тому їхні вчинки часом виявляються для вас несподіваними. Ви не відрізняєтеся розкутістю почуттів, і це заважає вашому повноцінному сприйняттю людей.

12-36 балів — низький рівень емпатійності. Ви зазнаєте труднощів у встановленні контактів з людьми, незатишно почуваєте себе в гучній компанії. Емоційні прояви у вчинках навколишніх часом здаються вам незрозумілими й позбавленими змісту. Віддаєте перевагу відокремленим заняттям конкретною справою, а не роботі з людьми. Ви прихильник точних формулювань і раціональних рішень. Ймовірно, у вас мало друзів, а тих, хто є, ви цінуєте більше за ділові якості і ясний розум, ніж за чуйність. Люди платять вам тим же: трапляються моменти, коли ви почуваєте свою відчуженість; оточуючі не занадто дарують вам свою увагу.

11 балів і менше — дуже низький рівень емпатійності. Емпатійні тенденції особистості не розвинені. Затрудняєтеся першим розпочати розмову, тримаєтеся особняком серед товаришів. Особливо важкі для вас контакти з дітьми й особами, які набагато старше вас. У міжособистісних відносинах нерідко виявляєтеся в не зручному положенні. Багато в чому не знаходите взаєморозуміння з навколишніми. У діяльності занадто центровані на собі. Ви можете бути дуже продуктивні в індивідуальній роботі, у взаємодії ж з іншими не завжди виглядаєте в кращому світлі. З іронією ставитеся до сентиментальних проявів. Болісно переживаєте критику у свою адресу, хоча можете на неї бурхливо не реагувати. Вам необхідна гімнастика почуттів. [5, 153-156]

Додаток ІІ


Самооцінка рівня онтогенетичної рефлексії
Призначення тесту

Методика націлена на вивчення рівня онтогенетичної рефлексії, що припускає аналіз минулих помилок, успішного й неуспішного досвіду життєдіяльності.

Інструкція до тесту

Нижче наведені питання, на які необхідно відповідати у формі “так” (+) у випадку позитивної відповіді або “ні” (-) у випадку негативної відповіді й “не знаю” (0), якщо ви сумніваєтеся у відповіді.

Тестовий матеріал

1. Чи траплялося вам колись зробити життєву помилку, результати якої ви почували протягом декількох місяців або років?

2. Чи можна було уникнути цієї помилки?

3. Чи трапляється вам наполягати на власній думці, якщо ви не впевнені на 100% у її правильності?

4. Чи розповіли ви кому-небудь із найближчих про свою найбільшу життєву помилку?

5. Чи вважаєте ви, що в певному віці характер людини вже не може змінитися?

6. Якщо хтось доставив вам невелику прикрість, чи можете ви швидко забути про це й перейти до звичайного розпорядку?

7. Чи вважаєте ви себе іноді невдахою?

8. Чи вважаєте ви себе людиною з великим почуттям гумору?

9. Якби ви могли змінити найважливіші події, які мали місце в минулому, побудували б ви інакше своє життя?

10. Що більше керує вами при прийнятті щоденних особистих рішень - розум або емоції?

11. Чи важко вам дається прийняття дрібних рішень із питань, які щодня ставить життя?

12. Чи користувалися ви порадою або допомогою людей, що не входять у число найближчих, при прийнятті життєво важливих рішень?

13. Чи часто ви вертаєтеся в спогадах до хвилин, які були для вас неприємні?

14. Чи подобається вам ваше обличчя?

15. Чи траплялося вам просити в кого-небудь пробачення, хоча ви не вважали себе винуватим?

Обробка й інтерпретація результатів тесту

За кожну відповідь “так” на питання 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13 і “ні” на питання 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14, 15 ви одержуєте по 10 балів.

За кожну відповідь “не знаю” ви одержуєте по 5 балів.

Підрахуйте загальну кількість балів.

100-150 балів — повна відсутність рефлексії минулого досвіду. Ви маєте виняткову здатність ускладнювати собі життя. Вашими рішеннями незадоволені ані ви, ані ваше оточення. Для виправлення ситуації необхідно краще обмірковувати свої рішення, аналізувати помилки й знайти гарних порадників по складних життєвих ситуаціях.

50-99 балів — рефлексія зі знаком “-”, підсумком минулих помилок стає страх перед здійсненням нових. Ваша обережність, що з'явилася результатом минулих життєвих помилок, не завжди є гарантією повного життєвого успіху. Можливо те, що ви вважаєте помилкою, зробленою в минулому — просто сигнал про те, що ви змінилися. Ваш критичний розум іноді заважає виконанню ваших глибоких бажань.



0-49 балів — рефлексія зі знаком “+”. Аналіз зробленого й рух уперед. Найближчим часом вам не загрожує небезпека зробити життєву помилку. Гарантія цього - ви самі. У вас є багато рис, якими володіють люди з великими здатностями до гарного планування й передбачення власного майбутнього. Ви відчуваєте себе творцем власного життя. [24, 244-245]
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка