Всесвітня історія 10 клас. Російська революція 1917 р., її причини І початок: падіння монархії, політика Тимчасового уряду, розпад Російської імперії



Скачати 212.52 Kb.
Дата конвертації26.04.2016
Розмір212.52 Kb.
Всесвітня історія 10 клас.
Російська революція 1917 р., її причини і початок: падіння монархії, політика Тимчасового уряду, розпад Російської імперії, прихід до влади більшовиків

Мочерад Людмила Мирославівна

вчитель історії та правознавства

Вовчищовицької ЗОШ І –ІІІ ст.

Пояснювальна записка

Урок з всесвітньої історії за темою «Російська революція 1917 р., її причини і початок: падіння монархії, політика Тимчасового уряду, розпад Російської імперії, прихід до влади більшовиків» складений згідно з чинною програмою Міністерства освіти і науки для загальноосвітніх навчальних закладів для 10-11 класів (академічний рівень/ рівень стандарту).

Урок відноситься до теми «Росія – СРСР у 1917 – 1939 рр.», на яку відведено 3 годин. Урок знаходиться на першому етапі даної теми.

Задачі урока:



  1. Визначити основні суперечності, що спричинили Російську революцію 1917 р., її завдання.

  2. Дати характеристику початку революції та нових органів влади .

  3. Прослідкувати , як утворилося двовладдя в Росії та пояснити, як відбувався заколот генерала Л.Корнілова.

  4. Визначити особливості підготовки і здійснення більшовицького перевороту та установлення більшовицької диктатури.

  5. Аналізувати передумови й основні події громадянської війни.

  6. Визначити , що революція в суспільстві є результатом загострення соціальних суперечностей і нездатності правлячих кіл країн їх розв'язати.

  7. Розвивати загальні та предметні компетенції учнів та вміння аналізувати.

  8. Познайомити учнів з новими поняттями та термінами.

  9. Виховувати розуміння цінності основних природних прав людини та повагу до них; формувати в учнів розуміння небезпеки громадянської війни.

Тип уроку – урок вивчення нового матеріалу (з використанням ІКТ). Форма – урок з використанням ІКТ, інтерактивних методів, з елементами проблемного навчання.

По ходу уроку та після нього учні зможуть:

а) Пояснювати і застосовувати терміни: «двовладдя», «Тимчасовий уряд», «громадянська війна» і т.д.

б) встановити і проаналізувати взаємозв’язок між наслідками війни і причинами встановлення більшовицької диктатури;

в) визначити основні ідеї революції;

г) дати характеристику і власну оцінку діяльності Л.Корнілова, О.Керенського. , В.Леніна. , Л.Троцького;

д) описати прояви більшовизму;

е) показати на карті основні фронти громадянської війни;

є) висловлювати свою думку щодо неминучості воєн;

ж)зіставляти факти, критично аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, брати участь у дискусії.

На уроці використані прийоми і методи: «ЩО? Де? Коли? », проблемно-пошуковий, робота домашніх груп (випереджальне завдання), робота з документами в творчих парах, розповідь учителя, повідомлення учнів,прес-метод.

Під час уроку перед учнями поставлено проблему, яку вони будуть вирішувати протягом всього уроку.

Для формування предметних компетентності, більш наочного представлення щодо вивчення нового матеріалу, з метою більш усвідомленого виконання задач уроку, використовується мультимедійна презентація «Російська революція 1917 р., її причини і початок: падіння монархії, політика Тимчасового уряду, розпад Російської імперії, прихід до влади більшовиків» .

Під час уроку використовується підручник: §14 , (І.Я. Щупак, Л.В. Морозова. Всесвітня історія 10 клас), карта «Країни Європи в 1917 –1939 рр .», дидактичні матеріали: словник до уроку, контурна карта з завданнями, історичні документи. Використання цих матеріалів дозволить заощадити час та більш ретельно розглянути тему уроку. Дані матеріали знаходяться на партах у кожного учня.



Основні терміни та поняття: локаут, двовладдя, більшовики, більшовизм, Тимчасовий уряд, Жовтневий переворот, диктатура пролетаріату, громадянська війна.

Основні дати:

23 лютого(8 березня) 1917 р. – початок революції в Росії;

25 серпня – 1 вересня 1917 р. – Корніловим заколот;

24 – 25 жовтня1917 р. – Жовтневий переворот здійснений більшовиками у Петрограді;

1917 – 1922 рр. – громадянська війна в Росії;

3 березня 1918 р. – укладання Брест – Литовського договору.



Імена історичних діячів: Л.Корнілова, О.Керенського. В.Леніна. і Л.Троцького.

Структура уроку.

І. Підготовчий етап.

  1. Організаційний момент.

  2. Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень учнів.

  3. Мотивація навчальної діяльності.

  4. Оголошення теми, представлення її змісту та очікуваних результатів.

ІІ. Основна частина.

  1. Вивчення нового матеріалу. Слайд 10

5.1. Причини, завдання та періодизація Російської революції 1917 р.

5.2. Початок революції . Повалення монархії.

5.3. Двовладдя.

5.4. Кризи Тимчасового уряду. Заколот генерала Л.Корнілова.

5.5. Підготовка та здійснення більшовицького перевороту.

5.6. Установлення більшовицької диктатури . Укладання Брест – Литовського миру.

5.7. Передумови, періодизація та початок громадянської війни

5.8. Систематизація й узагальнення нових знань .



ІІІ. Підсумковий етап.

  1. Підведення підсумків уроку, рефлексія.

  2. Інструктаж до виконання домашнього завдання.


Хід уроку.


  1. Організаційний момент (1 хв.) Слайд № 1

  2. Актуалізація опорних знань, умінь, уявлень учнів (3 хв.) Слайд № 2

Бесіда за запитаннями:

  1. Покажіть на карті територію Російської імперії та її столицю. Слайд 11

  2. Якими були особливості державного устрою та політичного розвитку Росії на початку XX ст.?

  3. Яку роль відіграла Росія в Першій світовій війні?


3.Мотивація навчальної діяльності (1 хв.) Слайд № 3

Багато вважають, що більшовизм - це щось на зразок радикального націоналізму і расизму. Всі вони сильно помиляються. Ви люди нового покоління, яким будувати нашу державу, долати труднощі сьогодення і обирати шляхи розвитку. Сьогоднішній наш урок відкриє шлях розвитку однієї з країни, можливо допоможе вам визначитись в майбутньому, уникнути помилок. Говорять, що історія, відкриваючи завісу минулого – вчить. Тож нехай цей урок шкільний і історичний вас сьогодні навчить у т. ч. цінити життя, мир і свободи.



4. Оголошення теми уроку, представлення її змісту та очікуваних результатів (2 хв.) Слайд № 4-8

5.Вивчення нового матеріалу (22 хв.)

Постановка проблемного питання: «Що призвело до Російської революції, встановлення більшовизму ?» Слайд № 9

5.1. . Причини, завдання та періодизація Російської революції 1917 р.

Розповідь вчителя.

Причинами революції в Росії стали протиріччя між відсталою політичною владою самодержавством та новими суспільно-економічними змінами; існування поміщиків, значна частина селян залишалась без землі; та загострення всіх проблем імперії в результаті невдалої участі в Першій світовій війні. Завданнями революції в Росії стали: зміна самодержавної форми правління і перехід до парламентської демократії; створення умов для розвитку міжнародних ринкових відносин; вирішення аграрного питання; гарантія захисту соціальних прав трудящих; виведення Росії з війни. Поглиблення економічної розрухи, загроза голоду, утома від війни, величезні жертви, розчарування в цілях війни – усе це породжувало протест у різних верствах населення сприяло зменшенню підтримки самодержавства в суспільстві. Саме ця група суперечностей, пов’язаних із війною, відіграла головну роль у вибуху війни.



Періодизація російської революції: Слайд 12 23 лютого - 3 березня 1917р.- повалення монархії;

березень - липень 1917 р.- двовладдя;

липень - жовтень 1917 р.- революційна криза;

жовтень 1917 р.- червень 1918 р.- встановлення диктатуру більшовиків;

червень 1918 р. - березень 1921 р. - громадянська війна.

5.2. Початок революції . Повалення монархії.

Завдання: колективна робота з підручником складання таблиці учнями «Революція 1917 р. і громадянська війна в Росії». Слайд 13



Назва періоду

Хронологічні межі

Основні події










Учитель систематизує й уточнює результати роботи учнів.

Розповідь вчителя.

На початку 1917 р. хмари над династією Романових, яка правила Росією з XVI ст. згустилися. 9 січня у Петрограді страйкувала чверть мільйона робітників, які таким чином відзначили 12-у річницю Кривавої неділі. Упродовж січня - лютого по всій імперії страйкували близько 700 тис. робітників; особливо загрозливим був страйк, що розпочався 17 лютого на Путилівому заводі столиці. 23 лютого 1917 р. - у міжнародний день працівниць, коли розпочалася російська революція, Микола II відбув у свою військову Ставку. В умовах революції, що розпочалася, він утім до столиці не поспішав, натомість надіслав до Петрограда на її придушення війська під орудою генерала Іванова. Цар не міг знати, що Іванов зі своїм ешелоном ледь добереться до Царського Села, де його війська побратаються з повсталими, а сам він тільки

випадково уникне арешту... Доля революції залежала від того, на чий бік стане армія, тому1 березня 1917 р. виконком Петроградської ради видав наказ №1, Слайд 14 27 лютого цар направив Думі підготовлений ще у листопаді 1916 р. указ про оголошення безстрокової перерви в роботі сесії Державної думи - фактичний її розпуск. Дума прийняла рішення указу імператора підкоритися, Державну думу як установу розпустити, але членам Думи не розходитись, а зібратись як «приватним громадянам» на неофіційну нараду. Після дебатів було обрано Тимчасовий комітет Державної думи з десяти депутатів на чолі з М. Родзянком. Цар по дорозі зі Ставки дістався лише до залізничної станції з промовистою назвою Дно, а потім повернув до Пскова у штаб Північного фронту. Там його застало повідомлення про перемогу революції, а також телеграми від усіх командувачів фронтів із закликом поступитися. Опір втрачав сенс, і Микола II вирішив зректися трону. 1 березня Виконавчий комітет Ради робітничих і солдатських депутатів Петрограда - органу, який мав реальну військову силу в столиці, постановив надати Тимчасовому комітету на його розсуд скласти список членів Тимчасового уряду. Рада керувалася тим, що оскільки революція є загальнодемократичною, то і в уряд мають увійти представники від усього демократичного табору, а не однієї з партій. Склалася виняткова ситуація двовладдя. Рада, яка вже мала реальну владу і за спиною якої стояли труднощі, передала владу Тимчасовому уряду. 2 березня було оголошено склад Тимчасового уряду Росії, головою якого Микола II затвердив князя Г. Львова. У день оголошення складу Тимчасового уряду Микола II від себе і за свого сина, тяжко хворого малолітнього Олексія, зрікся влади на користь свого брата Михайла. Проте Михайло Романов не виявив бажання бути капітаном затонулого корабля і у свою чергу відмовився від корони. Після відречення Микола Романов звернувся до Тимчасового уряду з проханням дозволити йому як приватній особі виїхати до Порт-Романова (Мурманськ) для подальшої еміграції до Англії. Проти цього рішуче заперечила Петроградська рада і колишнього царя було заарештовано й доставлено у Царське Село під Петроградом.

5.3. Двовладдя.

 Розповідь вчителя. Серед перших демократичних перетворень Тимчасового уряду був ряд важливих заходів, реалізація яких мала вперше в історії Росії зробити її демократичною країною. При цьому найважливіші питання повинні були отримати схвалення Установчих зборів Російської республіки, що мали бути скликані восени. Утворення рад разом з Тимчасовим урядом створило ситуацію, що отримала назву двовладдя. Влада робітників та солдатів була реалізована у радах, а владу ліберальної інтелігенції, промисловців, частини землевласників уособлював Тимчасовий уряд. Влада було в руках двох органів, чиє ставлення один до одного було досить складним і коливалось від суперництва до співробітництва. Історичне значення двовладдя полягало в тому, що в Росії з'явилась можливість мирного переходу від самодержавства до демократичного республіканського устрою при забезпеченні широкої демократії для народу.   Практично всі політичні партії Росії, за винятком крайніх правих (монархісти) та крайніх лівих (анархісти, ліві есери та більшовики) співпрацювали з Тимчасовим урядом як законним і єдиним органом державної влади. 3 квітня 1917 р. зі Швейцарії через територію Німеччини, давши підписку не вести антивоєнну діяльність, у Росію в опломбованому німецькому вагоні прибув Володимир Ленін. Діставшись Петрограда, він виголосив так звані «Квітневі тези» - програму підготовки до соціалістичної революції. Проте тоді він не був підтриманий іншими лідерами більшовиків, і партія висунула гасло «Вся влада Радам!», сподіваючись здобути в радах більшість і використати це проти Тимчасового уряду.(мал.6).



Робота з термінами та поняттями в словнику ( Дивись поняття № 1,2,3,4,5 )

Група учнів, які отримали випереджальне завдання, оголошують результати своєї роботи Слайд 15

Запитання:

Дайте характеристику політичному портрету В.І.Леніна?



5.4. Кризи Тимчасового уряду. Заколот генерала Л.Корнілова.

Колективна робота з підручником

Учні опрацьовують відповідний матеріал параграфа, продовжуючи роботу з таблицею «Революція 1917 р. і громадянська війна в Росії». Слайд13



Група учнів, які отримали випереджальне завдання, оголошують результати своєї роботи. Слайд 16

Запитання

1.Охарактеризуйте генерала Л.Корнілова та його заколот.

2. Охарактеризуйте політичний портрет О.Керенського

5.5. Підготовка та здійснення більшовицького перевороту.

Розповідь вчителя

Жовтнева революція (переворот) 1917 р. в Росіїзбройне повалення Тимчасового уряду і прихід до влади партії більшовиків, що проголосила встановлення Радянської влади, початок ліквідації капіталізму і переходу до соціалізму. В липні 1917р. курс більшовиків па насильницьке захоплення влади, а вже 25 жовтня 1917р. перехід влади в столиці до Петроградського військово-революційного комітету. 25 жовтня 1917р. штурм Зимового палацу, сигналом до якого став холостий постріл із крейсера «Аврора».


Ув'язнення міністрів Тимчасового уряду у Петропавлівській фортеці.
Наростання соціально-економічних проблем, зволікання Тимчасового уряду зі скликанням Установчих зборів, падіння авторитету Тимчасового уряду після корніловського заколоту, наростання суперечностей між лібералами й правими соціалістами (меншовиками і есерами). Обіцянка лідерів більшовиків вирішити проблеми суспільного розвитку популярні гасла «Землю – селянам!», «Фабрики – робітникам!», «Мир – народам!».
На з’їзді за доповідями Леніна було прийнято перші декрети нової влади «Про землю» і «Про мир».
Робота з документом (додаток )

Витяг з декрету «Про землю», затвердженого ІІ Всеукраїнським з’їздом Рад робітничих солдатських депутатів 26 жовтня 1917 р.

Запитання до документу

1.Якою була мета проголошення декрету?

2.Назвіть його основні положення.

Група учнів, які отримали випереджальне завдання, оголошують результати своєї роботи

Запитання

Охарактеризуйте політичний портрет Л.Троцького Слайд17



5.6. Установлення більшовицької диктатури . Укладання Брест – Литовського миру.

Колективна робота з підручником Слайд 18 Запитання:

  1. Як відбулося встановлення більшовицької диктатури в Росії?

  2. Якими були основні умови Брест – Литовського договору?

Робота з термінами та поняттями в словнику 5.7. Передумови, періодизація та початок

Розповідь вчителя Жовтневий переворот сприяв прискоренню перебігу Російської революція 1917 р. внаслідок загострення існуючих і появи нових соціальних суперечностей. Криза в Росії поглибилася: закривалися підприємства, вулиці заповнювали безробітні, порівняно з довоєнним періодом реальна зарплата скоротилася вдвічі, зовнішній борг країни становив 16 млрд. золотих рублів. На селі селянський рух охопив 9/10 повітів європейської частини Росії. Окремі збройні сутички поступову переросли повно масштабну громадянську війну в Росії. Особливістю громадянської війни в Росії було те, що вона торкнулася й багатьох інших країн. Одні з них (США, Англія, Франція, Німеччина, Японія) у березні-квітні 1918 р. направили в Росію свої війська, Азербайджан, Грузія, Вірменія, Польща, Україна, Середньо азійські емірати також були обпалені полум'ям цієї війни. Щодо періодизації громадянської війни 1917-1922 рр. в Росії не існує єдиної точки зору. Робота з термінами та поняттями в словнику( Дивись поняття № 6,7,8)

Особливістю громадянської війни в Росії було її тісне переплетення з іноземною інтервенцією. Щодо періодизації громадянської війни 1917-1922 рр. в Росії не існує єдиної точки зору. Періодизація громадянської війни Слайд 19 Збройна боротьба між більшовиками та їх супротивниками почалася зразу ж після Жовтневої революції в Петрограді. О. Керенський 26-30 жовтня 1917 р. намагався взяти столицю, але його війська були розбиті. В листопаді 1917 р. більшовики розгромили в Могильові Ставку Верховного командування на чолі із генералом Духоніним, яка прагнула стати центром контрреволюції. Для боротьби з саботажем і контрреволюцією більшовики в грудні 1917 р. створюють ВЧК . До загострення громадянської війни призвели події навколо Установчих зборів. Тимчасовий уряд відкладав вирішення усіх злободенних проблем до виборів в Установчі збори, тому ідея цих зборів була досить популярною серед народних мас. Вибори були призначені ще добільшовицьким урядом на 12 листопада 1917 р. Більшовики не здобули рішучої підтримки, але більшість населення підтримала соціалістичні партії. Установчі збори відкрилися 5 січня 1918 р. Більшовики за пропонували затвердити ряд декретів Раднаркому, що мали в цілому прогресивний характер, оголосити Росію республікою Рад. Більшість відмовилася це зробити. Обидві сторони не були налаштовані накомпроміс. Більшовики не стали його шукати і вже на другий день розпустили Установчі збори, що було недемократичною акцією, яка йшла врозріз зі сподіваннями значної частини народу. Розпуск Установчих зборів певною мірою ізолював більшовиків, знищив демократичні ілюзії, позбавив країну останнього шансу на вирішення проблем мирним шляхом. Громадянська війна тривала. У лютому-квітні 1918 р. новостворені частини Червоної Армії розбили козачі частини на Дону і Добровольчу армію генерала Корнілова на Кубані. У березні 1918 р. почалася іноземна військова інтервенція в Росії. Англійські, французькі та американські війська захопили Мурманськ і Архангельськ, а японці — Владивосток.


Більшовики, намагаючись припинити участь Росії у світовій війні, починають переговори з Четвертим союзом про мир у Бресті.
3 березня 1918 р. Брестський мирний договір було підписано. Відповідно до нього Німеччина анексувала Польщу, Латвію, Литву та Естонію, взяла під контроль Україну. Раднарком погодився на виплату Німеччині величезної контрибуції (6 млрд. золотих марок). Згідно з договором армія Росії демобілізовувалась, військово-морський флот роззброювався, війська виводилися з України і Фінляндії. Туреччина отримувала Батумі, Каре, Ардаган. Крім того, Радянська Росія погоджувалась підписати нерівно правний торговий договір з Німеччиною. Підписання Брестського договору давало можливість Росії вийти із імперіалістичної війни, розв'язувало руки більшовикам для боротьби на внутрішніх фронтах. Але зовсім позбутися війни Росії не вдалося. Із вогнища світової війни вона потрапила в полум'я ще більш обпалюючої громадянської війни. У травні 1918 р. проти радянської влади виступив чехо-словацький корпус, сформований з військовополонених австро-угорської армії, який захопив Пензу, Самару, Челябінськ та велику територію навколо Сибірської залізниці. Наприкінці літа 1918 р. в рукахконтрреволюції опинився майже весь Сибір, Урал, Поволжя. Німеччина, порушивши Брестський договір, захопила Крим та Грузію. Ситуацію ускладнював голод. Для заготівель хліба більшовики створювали продзагони, які реквізовували зерно у селян, що ще більше загострювало громадянську війну. До осені 1918 р. радянська влада збереглася лише на 1/4 території Росії, у її центральних районах.
Але жорсткі організаційні заходи більшовиків та політика «воєнного комунізму» змінили ситуацію для них на краще. У зв'язку з революцією в Німеччині Брестський мир було анульовано. Радянські війська захопили значну частину Естонії, Латвії, Литви,Білорусії й України, забувши своє гасло «про право націй на самовизначення». Громадянська війна закінчилася перемогою більшовиків..

5.8. Систематизація й узагальнення нових знань . Тест-контроль за методом Що?Де?Коли? (дивись презентацію № 2)

Постановка проблемного питання: «Що призвело до Російської революції, встановлення більшовизму ?»

Я вважаю, що... 
(висловіть свою думку, поясніть, у чому полягає ваша точка зору)

тому, що...
(наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)

наприклад...
(наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони зміцнять вашу позицію) 

тому...
(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це заклик прийняти вашу позицію). 

Підсумки уроку. (4 хв.)Слайд 21

  • Російська революція 1917р. стала результатом загострення суперечностей , накопичених країною до початку й на початку ХХ ст..

  • Унаслідок здійсненого більшовиками Жовтневого перевороту владу Тимчасового уряду було повалено, де розпочався процес становлення більшовицької диктатури. Необхідність негайного виходу Росії з Першої світової війни примусила більшовиків укласти на вигідних умовах Брест Литовський мир.

  • Загострення протистояння між більшовиками та їхніми противниками призвели до початку виснажливої та тривалої громадянської війни в Росії.

Рефлексія (4 хв.)

  1. Чи досягнуто мети уроку?

  2. Наскільки важливі для вас знання, отримані на уроці?

  3. Чим зацікавилися?

Підсумки роботи класу, виставлення і аргументація оцінок.

  1. Інструктаж до виконання домашнього завдання (2 хв.) Слайд 22

  • Опрацювати §14, відповісти на питання (обов’язково)

  • Вивчити дати, нові поняття (обов’язково)

  • Твір-мініатюра за темою на вибір «До кінця 1980-х рр. В.Ленін мав беззаперечний авторитет у радянському суспільстві. У наш час оцінки цієї особи різні й часто полярні . Визначте своє ставлення до особи лідера більшовиків» і «Чи можна було , на Вашу думку, запобігти громадянській війні в конкретно історичних умовах 1917-1918 рр.?».(високий рівень)

  • Випереджальне завдання для творчої групи учнів: підготувати повідомлення про Й.Сталіна .(індивід. завдання)


СЛОВНИК ДО УРОКУ

Локаут закриття підприємства власником з одночасним

звільнення робітників із метою примусити їх відмовитися від своїх

вимог.

Тимчасового уряд – створений уряд в Росії 2 березня головою якого Микола ІІ затвердив князя Львова

Двовладдя - одночасне існування після перемоги революції в Росії протягом березня - початку липняр1917р. двох систем влади

Тимчасового уряду й Рад робітничих і солдатських депутатів.

Більшовики представники політичної течії (фракції) у Російській соціал – демократичної робітничої партії (від квітня 1917 р. - самостійна партія), очолювані В. І. Леніним. Поняття «більшовики» виникло на ІІ з’їзді РСДРП, після того як прибічниками Леніна отримали більшість під час виборів до керівних органів партії.

Більшовизм – радикальна революційна течія політичної думки в російському й міжнародному робітничому русі, утілена в практичній діяльності партії більшовиків.

Жовтневий переворот – державний переворот у Росії, що відбувся 7 листопада (25 жовтня) 1917 року. У ході перевороту Тимчасовий уряд, що перебував у столиці держави Петрограді – була заарештовано, а центральну владу перебрали на себе лідери більшовиків.

Диктатура пролетаріату – у марксистській теорії – політична влада робітничого класу, здійснювана ним у союзі з найбіднішим селянством та іншими прошарками населення.

Громадянська війназбройна боротьба за державну владу між різними соціальними групами всередині країни, найгостріша форма соціальної боротьби.
Основні дати:

23 лютого(8 березня) 1917 р. – початок революції в Росії;

25 серпня – 1 вересня 1917 р. – Корніловим заколот;

24 – 25 жовтня1917 р. – Жовтневий переворот здійснений більшовиками у Петрограді;1917 – 1922 рр. – громадянська війна в Росії;

3 березня 1918 р. – укладання Брест – Литовського договору


Назва періоду

Хронологічні межі

Основні події










Витяг з декрету «Про землю», затвердженого ІІ Всеукраїнським з’їздом Рад робітничих Солдатських Депутатів 26 жовтня 1917 р.

Найважливішим декретом II Всеросійського з'їзду Рад, прийнятим на другому його засіданні, був Декрет "Про землю". Декрет і включений в нього Селянський наказ оголошували землю всенародним надбанням і відповідно скасовували приватну власність на неї. Поміщицькі, удільні, монастирські та церковні землі з садибними будівлями і всім живим і мертвим інвентарем передавалися в розпорядження волосних земельних комітетів і повітових Рад селянських депутатів. Фактично це означало націоналізацію землі. Слід зазначити, що Декрет про землю передбачав можливість існування різних форм землекористування, обираних самими селянами добровільно. Поряд з подвірної і хутірської передбачалися і колективні форми господарства - артільна, товариська обробка землі. Декрет про землю революційним шляхом дозволив багатовікової суперечка селян з поміщиками.


1917 р., з'їзд Рад робітничих і Солдатських Депутатів (Прийнятий на засіданні 26 жовтня о 2 годині ночі) "Про землю".
Питання про землю, у всьому його обсязі, може бути дозволений тільки всенародним Установчими зборами. Найсправедливіше дозвіл земельного питання має бути таке:
1) Право приватної власності на землю скасовується назавжди; земля не можна продавати, ні купувати, ні здавати в оренду або в заставу, ні будь-яким іншим способом відчуження. Вся земля: державна, удільні, кабінетські, монастирська, церковна, посесійні, майоратного, приватновласницька, громадська і селянська і т. д. - відчужується безоплатно, звертається у всенародне надбання і переходить в користування всіх трудящих на ній. За постраждалими від майнового перевороту визнається лише право на суспільну підтримку на час, необхідний для пристосування до нових умов існування.
2) Усі надра землі: руда, нафта, вугілля, сіль і т.д., а також ліси і води, що мають загальнодержавне значення, переходять у виключне користування держави. Всі невеликі річки, озера, ліси та ін. переходять в користування громад, за умови завідування ними місцевими органами самоврядування.

Голова Ради Народних Комісарів
Володимир Ульянов / Ленін /
СУ РРФСР, 1917. 1, ст. 3.


Використана література

Ладиченко Т.В., Осмоловський С.О. Всесвітня історія 2010 рік 

Щупак І.Я., Морозова Л.В. Всесвітня історія 2010 рік 

П.Б. Полянський  Всесвітня історія 10 клас 



Рожик М.Є , Ерстенюк М.І., Пасічник М С., Сухий О М., Федик І Бірюльов І.М. Всесвітня історія. Частина перша. Нові часи 


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка