Вплив я-концепції на психологічне благополуччя старших школярів Корнієнко В. В. Дніпропетровський національний університет Науковці вважають «Я-концепцію»



Скачати 44.37 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір44.37 Kb.
Вплив Я-концепції на психологічне благополуччя старших школярів

Корнієнко В.В.

Дніпропетровський національний університет

Науковці вважають «Я-концепцію» не тільки оцінно-пізнавальною системою особистості, а й одним із ключових психологічних явищ, вивчення якого має як суспільну так і наукову значущість.



Об'єктом дослідження є Я-концепція старших школярів.

Предметом дослідження є особливості структури Я-концепції у старших школярів.

Метою дослідження стало вивчення структурних компонентів Я-концепції старших школярів, які визначають стан їх психологічного благополуччя.

Відомо, що період старшого шкільного віку дуже важливий у розвитку Я-концепціїособистості, у формуванні в неї самооцінки як основного регулятора поведінки і діяльності, що безпосередньо впливає на процес подальшого розвитку.

Саме самооцінка, на погляд науковців, (І.С.Кон, А.М.Прихожан, М.І.Боришевський, Є.І.Савонько та ін)., в значній мірі визначає соціальну адаптацію особистості, є регулятором поводження й діяльності, формування якої відбувається в процесі діяльності й міжособистісної взаємодії. А це, у свою чергу, впливає на рівень його домагань, що характеризує ступінь труднощів тих цілей, до яких він прагне. На рівень домагання впливає динаміка невдач і вдач на життєвому шляху, динаміка успіху й неуспіху в конкретній діяльності. Чим адекватніше самооцінка, тим адекватнішим є рівень домагань. Самооцінка прямо пов'язана із процесом соціальної адаптації та дезадаптації особистості

(5 ).


Рівень самооцінки впливає не тільки на рівень домагань особистості, але й на обиране коло труднощів життєвих цілей, обумовлює тенденції розвитку особистості і її життєвої долі; імовірність наростання фрустрованості й невротичності.(1 )

У роботах науковців цього напрямку вказується, що негармонічна Я-концепція (слабка віра в себе, острах одержати відмову, низька самооцінка), виникнувши, призводить надалі до порушень поведінки (3, с.154)

Відомо, що потреба в повазі та визнанні є однією з найважливіших потреб особистості. Блокування реалізації цієї потреби розглядається А. Маслоу, Г.Сельє та визначається як загальний адаптаційний синдром . В умовах, коли самооцінка підлітка не знаходить опору в соціумі, коли його оцінка іншими постійно низька у порівнянні із самооцінкою, коли постійно блокується реалізація однієї з фундаментальних потреб – потреба в повазі, розвивається різке відчуття особистісного дискомфорту. Особистість не може перебувати постійно в стані гострого дискомфорту і дистресу, і тому шукає виходу зі сформованої ситуації. Його самооцінка повинна знайти адекватний опір в соціальному просторі. 1, с.129].

З метою виявлення вивчення структурних компонентів Я-концепції старших школярів, які визначають стан їх психологічного благополуччя нами

було дослідженно 80 школярів старших класів.

Результати вивчення самооцінки показали, що більша частина підлітків (62% від вибірки) реально співставляють себе зі своїм психологічним часом, 26% вважають себе старшими за віком ніж вони є і 12% вважають себе в даний момент молодше за віком, ніж вони є насправді. Цей факт, сам по собі, свідчить про дещо завищену самооцінку деяких старшокласників.

З’ясовано, що самооцінка підлітка впливає на успішність його діяльності та соціально-психологічний статус в колективі, регулює процес спілкування та стан психологічного комфорту.

Встановлено, що практично всі компоненти самоставлення підлітків 1 та 2 групи середньо виражені, що відображає особливість підліткового віку, пов'язану зі змінами, які відбуваються в особистості дитини, формуванням світогляду, росту й розвитку власних позицій та оцінок, особливостей світосприймання, а також самозагостреним внутрішнім прийняттям себе. Виключення становить шкала «аутосимпатії» у групі підлітків 1 групи, де спостерігаються високі числові показники, як в індивідуальній, так і середньо груповій формі, яка стосується замкнутості й закритості емоційної сфери даної групи підлітків, що детермінує нерозуміння почуттів навколишніх, що, у свою чергу, провокує ситуації конфліктного характеру.

За допомогою критерію φ* ("кутове перетворення Фішера") вірогідність різниці встановлена по шкалах "самоповага", "аутосимпатія", "самоінтерес", "самопослідовність", "самозвинувачення", "саморозуміння".

Примітка: 1-самоповага, 2-аутосимпатія, 3-очікуване відношення,

4-самоінтерес, 5-самовпевненість, 6-відношення інших, 7-самосприйняття,

8-самопослідовність, 9-самозвинувачення, 10-самоінтерес, 11-самопоняття

Рис.1 – Співвідношення середніх показників за методикою ОСВ

Визначено, що підлітки, які займаються активну соціальну позицію у житті, у свою чергу характеризуються наявністю позитивно сформованого ставлення до свого «Я» або особливостей своєї особистості; спрямованістю на розуміння емоцій, переживань, відчуттів як своїх власних, так і інших людей. У цих підлітків відзначається схильність до самопізнання, саморозуміння, самоприйняття та саморозвитку. Для них характерне приписування почуття провини самим собі, як носіям відповідальності за поведінку, вчинки, дії і т.д., Для соціально неактивних підлітків характерні: поглиненість і замкнутість на власному внутрішньому світі, емоціях, відчуттях; небажання змінюватися, виступаючи у формі протестної або демонстративної поведінки, що неминуче веде до виникнення конфліктних взаємин і ситуацій; тенденція перекладання відповідальності на зовнішні обставини, а також зняття із себе почуття провини та схильність приписування даного почуття навколишнім; розуміння окремих аспектів або сторін своєї особистості.

Виявлено, що виражена тривожність у структурі індивідуально-типологічних особливостей агресивних підлітків може проявлятися й у якості своєрідного «регулятора» рівня агресії, і, одночасно, бути чинником, що провокує розвиток дезадаптивних механізмів взаємодії дитини з навколишнім світом.



Література .

  1. Белопольская Н.Л., Иванова С.Р., Свистунова Е.В., Шафирова Е.М. Самосознание проблемных подростков. – М.: ИП РАН, 2007.

  2. Психология Я-концепции: возрастные особенности развития. Хрестоматия / Сост. А.В. Иващенко, В.С. Агапов, И.В. Барышникова. – М.: МГСА, 2002. – С. 227-236.

  3. Ремшмидт X. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления личности. – М.: Мир, 1994. – 320 с.

  4. Собкин В.С., Маркина О.С. Структурные компоненты Я-концепции подростка. // Вопросы психологии. – 2008. - №5. – С. 44-53.

  5. Толстых Н.Н. Подростковый возраст // Рабочая книга школьного психолога / Под ред. Н.В.Дубровиной. – М.: Высш.шк., 1991. – С.124-145.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка