Вплив психологічних захисних механізмів на самооцінку людини Коцієвська А. Г., Булгакова В. О. Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»



Скачати 66.48 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір66.48 Kb.
Вплив психологічних захисних механізмів на самооцінку людини

Коцієвська А.Г., Булгакова В.О.

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний

університет імені К.Д.Ушинського»
Вивчення проблеми механізмів захисту психіки є дуже важливим як для психоаналізу, так і для психології в цілому. Як механізми, що перешкоджають негативним переживанням чинити руйнівний вплив на психіку особистості, вони виводять неприємну інформацію повз свідомість особистості у несвідоме. Захисні механізми психіки служать усуненню або мінімізації негативних, травмуючи переживань. Ці переживання можуть бути пов’язані з внутрішніми або зовнішніми конфліктами, станами тривоги чи дискомфорту. Зрештою, дія захисних механізмів спрямована на збереження стабільності самооцінки людини, її уявлень про себе та навколишній світ. Слід зазначити, що дана функція має виключну роль у житті людини і дуже складно уявити, до якого стану дійшла би людини з відсутністю змоги захистити свою психіку від негативного впливу. У цьому проявляється як і позитивні риси й виконання захисної функції, так і руйнівні механізмів захисту. Несвідоме, на відміну від свідомого, менш стабільне і контрольоване. Тому у багатьох проблемних ситуаціях людина не може контролювати свою поведінку та реагувати на певний імпульс адекватно і бажано для неї. До того ж часто захисні механізми призводять до тяжких хвороб та до схильності людини до девіантної поведінки. У цьому і є зміст проблеми захисних механізмів психіки, у встановленні меж між плюсами і мінусами існування механізмів захисту та в розробці засобів боротьби з небажаними наслідками. Ця проблема є актуальною і заслуговує на більшу увагу психологів і подальше її дослідження не тільки, щоб визначити прогалини у старих знаннях і заповнити їх, а й щоб допомогти людям подолати негативні наслідки крайнього неконтрольованого домінування певних захисних механізмів, результат дії яких чинить шкоду особистості.

Проблема психологічного захисту широко представлена у сучасній психологічній літературі в працях вітчизняних (Зейгарник Б.В., Соколова Е.Т., Стоіков І.Д., Столін В.В., Прошкіна В.М., Насиновська В.В, Грановська Р.М. та ін.) та зарубіжних (Фрейд А., Плутчик Р., Берн Е. тощо) авторів. Сучасні психологи намагаються заповнити прогалини в теорії психологічного захисту, остаточно вирішити питання із класифікацією та практичною роботою із захисними механізмами, максимально наблизитися до подолання і мінімізації шкідливого впливу на людську психіку та поведінку певних механізмів захисту, а також дослідити і позитивний вплив на психіку особистості інших захисних механізмів. Вирішення цих питань і подальше вивчення механізмів захисту дозволить психологам наблизитися до вивчення несвідомого людини, до розуміння шляхів здійснення психологічної допомоги особам з порушеннями, пов’язаних з крайнім домінуванням певних захисних механізмів.

Цікавою є теорія Р.М. Грановської, яка розглядає психологічний захист як систему охорони Моделі Світу, яка є цілісним відображенням середовища, що оточує людину. Коли вона зустрічається з подіями, які її лякають, в людини з’являється стан хронічної тривоги, що приводить до автоматичного включення охорони Моделі Світу – психологічний захист, який допомагає людині перетворити цю інформацію, яка викликала в неї тривогу.[1, 27]

Серед авторів немає єдності думок стосовно кількості існуючих у людини захисних механізмів. Наприклад, А.Фрейд у своїй монографії описує 15 захисних механізмів [6]. Ж.Колеман пропонує список із 17 захисних механізмів. У словнику-довіднику В.Вайлента їх налічується 18. Цей перелік можна продовжувати і далі. Різні автори виділяють різну кількість захисних механізмів і відзначають широко поширені неясності, протилежності і подібності існуючих термінів.

Найбільшого поширення та визнання набула класифікація, запропонована Р.Плутчиком, яка налічує наступні 8 механізмів захисту психіки: заперечення, витиснення, регресія, компенсація, проекція, заміщення, інтелектуалізація, реактивне утворення. За Плутчиком, в основі захисних механізмів лежать певні емоції та механізми захисту, що мають певну послідовність за віком, у порядку збільшення зрілості. Також він зазначав, що захисні механізми можуть бути не тільки причиною розвитку певних рис та акцентуацій характеру, а й наслідками, що можуть характеризувати особистісні розлади та порушення [4, с.13].

Розглянемо наведенні вище 8 основних захисних механізмів за Плутчиком:



  • заперечення – відсутність усвідомлення певних подій, елементів життєвого досвіду чи почуттів, болісних у випадку їх усвідомлення;

  • проекція – несвідоме відображення власних емоційно неприйнятних думок, властивостей або бажань і приписування їх іншим людям;

  • регресія – повернення в стані стресу до ранніх або більш незрілих моделей поведінки і задоволення;

  • заміщення – вивільнення прихованих емоцій, зазвичай гніву, на предмети, тварин або людей, які сприймаються як менш небезпечні для індивіда, ніж ті, які визвали ці емоції;

  • інтелектуалізація – несвідомий контроль над емоціями і спонуканнями шляхом надмірного припущення на раціональне тлумачення подій;

  • реактивне утворення – попередження вираження неприйнятних бажань, особливо сексуальних або агресивних, шляхом розвитку або підкреслення протилежного ставлення та поведінки;

  • компенсація – інтенсивна спроба виправити або знайти відповідну заміну реальної чи уявної, фізичної або психічної неспроможності;

  • витиснення – процес мимовільного усунення в несвідоме неприйнятних думок, спонукань або почуттів [5, с.21-22].

За твердженням деяких вчених (В.Г.Каменська, Р.М.Грановська та ін..), найбільш конструктивними психологічними захистами є компенсація та раціоналізація (інтелектуалізація), а найбільш деструктивними – проекція та витіснення. Використання конструктивних захисних механізмів дозволить не тільки вберегти свідомість від болісних переживань, але й обернути захист свідомості на користь собі і іншим.

Сучасний світ так чи інакше впливає на людську свідомість своїм швидким ритмом життя, постійними сутичками в процесі взаємодії людей між собою, що спонукає до активізації захисних механізмів з метою подолання напруження і зменшення травмуючого впливу на свідомість. Тому підставою для цієї роботи було припущення про те, що загальний рівень напруженості механізмів психічного захисту сучасної людини здебільшого перевищує середні показники. А також зацікавленість у питанні зв’язку між напруженістю окремих захисних механізмів та напруженістю механізмів в цілому, з рівнем самооцінки людини. Неадекватна самооцінка людини може стати причиною внутрішнього конфлікту, який сприятиме виникненню механізму психологічного захисту.

Завищена самооцінка проявляється в тому, що людина втрачає здатність критично ставитись до себе, але при цьому вона критично ставиться до оточуючих, обвинувачуючи їх у всіх своїх проблемах.

Занижена самооцінка призводить до хронічної незадоволеності людини самої себе і може привести до моральних зривів.

З домінуванням яких захисних механізмів пов’язана висока чи низька самооцінка – не менш важливе питання у цій роботі. Це і стало метою нашого дослідження.

З метою емпіричного дослідження напруженості захисних механізмів було застосовано Опитувальник Р.Плутчика та Дж.Келермана «Індекс життєвого стиля» [2] та «Методика дослідження самооцінки особистості С.А.Будасі» [3]. В експерименті приймали участь 20 учнів Одеського юридичного ліцею віком від 14 до 16 років.

За результатами дослідження визначено, що 5% респондентам присутній низький рівень загальної напруженості механізмів, 90% - середній рівень напруженості, та лише 5% - високий рівень напруженості механізмів психологічного захисту. Зокрема, наведемо результати напруженості кожного захисного механізму у відсотках: заперечення (45% - низький рівень; 60% - середній та 5% - високий), витиснення (45% - низький; 50% - середній та 5% - високий), регресія (55% - низький; 25% - середній та 20% - високий), компенсація (10% - низький; 70% - середній; 20% - високий), проекція (15% - низький; 40% - середній; 45% - високий), заміщення (30% - низький; 30% - середній; 40% - високий), інтелектуалізація (15% - низький; 60% - середній; 25% - високий), реактивне утворення (35% - низький; 45% - середній; 20% - високий).

За результатами методики С.А.Будасі отримані наступні дані: низька адекватна самооцінка (негативний зв’язок між Я реальним та Я ідеальним) – 5%, середній адекватний рівень самооцінки – 55% та 40% респондентів мають високу адекватну самооцінку (з позитивним зв’язком між Я реальним та Я ідеальним). Неадекватну самооцінку не виявлено. Слід зазначити, що низька самооцінка виявлена у респондента, в якого була велика напруженість захисного механізму заперечення (майже 100%), у респондентів з високою адекватною самооцінкою переважали механізми – проекція та заміщення, а у респондентів з середньою самооцінкою переважали середні показники здебільшого для усіх механізмів, але високі показники теж показували механізми – проекція та заперечення.



Таким чином, перше твердження, щодо переважання більших за середні показники напруженості захисних механізмів у сучасних людей, за результатом нашого дослідження, спростовано. Стосовно напруженості окремих механізмів захисту, найбільші показники – проекція та заміщення. У респондентів переважно середня та висока адекватна самооцінка з домінуванням проекції та заміщення в «арсеналі» захисту психіки, у єдиного респондента з низькою самооцінкою домінує заперечення.
Література:

  1. Грановская Р.М. Психологическая защита. / Р.М.Грановская – СПб.: Речь, 2007. – 476 с.

  2. Каменская В.Г. Психологическая защита и мотивация в структуре конфликта. / В.Г. Каменская – СПб.: «Детство-пресс», 1999. – 143 с.

  3. Нахождение количественного выражения уровня самооценки (по А.С.Будасси)/Никиреева Е.М. Психологические особенности направленности личности. Учебное пособие. – М., 2007.

  4. Никольская И.М. Психологическая защита у детей. / И.М. Никольская, Р.М. Грановская– СПб.: «Речь», 2006. – 342 с.

  5. Романова Е.С. Механизмы психологической защиты: генезис, функционирование, діагностика. / Е.С. Романова, Л.Р. Гребенникова – Мытищи: Талант, 1996. – 144 с.

  6. Фрейд А. Психология Я и защитные механизмы. / А. Фрейд– М.: Педагогика-Пресс, 1993. – 63 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка