Тема. Конфлікт. Шляхи подолання конфліктних ситуацій.
Мета: дати підліткам можливість самостійного аналізу типових життєвих ситуацій, роз’яснити правила попередження конфліктів та виходу з них; учні повинні засвоїти зміст понять «конфлікт», «конфліктна ситуація», «інцидент»; розвити вміння етичного самопізнання, самоаналізу і самооцінки.
Обладнання: аркуші паперу для тестування та виконання завдань, вислови про культуру спілкування.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Методи: бесіда, рольові ігри, робота в малих групах.
На попередньому уроці попросіть учнів змоделювати у парах або групах конфліктні ситуації дорослі — діти; чоловік — жінка; підліток старшого віку — підліток молодшого віку.
ХІД УРОКУ
1. Запропонуйте учням відповісти на питання: «Що таке конфлікт?».
Передбачувані відповіді:
— сварка;
— протистояння двох людей;
— бійка;
— ворожнеча;
— боротьба.
Дайте визначення конфлікту: Конфлікт (від лат. conflictus — зіткнення) — зіткнення протилежних інтересів, поглядів, прагнень; серйозна розбіжність, гостра суперечка, що приводить до протистояння або боротьби.
Для виникнення конфлікту необхідний ряд чинників: наявність проблеми (суперечності), конфліктної ситуації, учасників конфлікту та інциденту.
Конфліктна ситуація — це ситуація прихованого або явного протиборства сторін.
Інцидент - це дія або сукупність дій учасників конфлікту, що провокують різке загострення суперечності і початок боротьби між сторонами конфлікту.
Конфлікти бувають різні: сімейні, ділові, виробничі, політичні, міждержавні тощо. Але потрібно пам'ятати, що конфлікти між людьми можуть бути конструктивними (направленими на розвиток відносин, здійснення спільної діяльності) і деструктивними (направленими на задоволення особистих амбіцій, самоствердження якоїсь людини за рахунок інших людей, наклеп, заздрість, ухилення від виконання обов'язків тощо). Слід уникати не тільки деструктивних, але й порожніх конфліктів, коли роздратування або нестриманість людини роблять його поведінку неприйнятною для інших людей.
Запитайте в учнів: «Чому, на вашу думку, виникають конфлікти? Що стає їх причиною?».
Передбачувані відповіді:
— люди по-різному дивляться на речі;
— стикаються особливості характерів;
— амбіції і емоції;
— нерозуміння, наприклад, між дорослими і дітьми, між чоловіками і жінками;
— тупість;
— злість.
2. Попросіть учасників розділитися на три групи та розіграти конфліктну ситуацію: виконати завдання:
1-а група: дорослі – діти;
2-а група: чоловік – жінка;
3-а група: підліток старшого віку-підліток молодшого віку.
Обговоріть, з якими типами конфліктів вони зіткнулися: особистий, побутовий, трудовий тощо. Запитайте: «Хто першим затіяв конфлікт? Яка була у відповідь реакція іншої сторони? Як розпалювалися пристрасті? Чи робив хто-небудь спробу примирення?».
Запропонуйте учням обговорити, чи була у героїв інсценувань можливість уникнути конфлікту? Що для цього їм треба було зробити?
Передбачувані відповіді:
— не нервувати;
— вислухати іншу сторону;
— говорити спокійно;
— зупинитися;
— проаналізувати ситуацію, що склалася;
— порадитися;
— знайти компроміс;
— просто вибачитися.
Існують правила поведінки, виконання яких допомагає не провокувати конфлікти:
• Не прагніть домінувати за будь-яку ціну. Будьте принциповими, але не жорстокими. Пам'ятайте, що прямолінійність добре, але не завжди.
• Критикуйте, але не критиканствуйте.
• У всьому треба знати міру. Сказати правду теж треба уміти! Будьте незалежні, але не самовпевнені. Не перетворюйте наполегливість на настирливість.
• Будьте справедливі та терпимі до людей. Не переоцінюйте свої здібності та можливості, не зменшуйте здібності і можливості інших.
• Не проявляйте ініціативу там, де її не потребують.
• Реалізуйте себе в творчості, а не в конфліктах.
• Проявляйте витримку, оволодійте уміннями саморегуляції. Пошана до людей, знання правил ведення суперечки, дискусії, правил спілкування допомагають запобігати непотрібним конфліктам.
Є певні фрази, які можуть спровокувати конфліктну ситуацію.
Наприклад:
— ти, як завжди (запізнився, розбив щось тощо);
— скільки можна казати, що (неможна брати мої речі, ти повинен винести сміття тощо);
— до яких пір ти будеш (дивитися телевізор, голосно вмикати музику тощо).
Таких висловів багато і кожен з вас, напевно, може пригадати їх. Не варто починати розмову з таких фраз. Бо таким чином ви узагальнюєте поведінку людини, робите співрозмовника в очах оточуючих або її власних невдахою, принижуєте гідність. Краще, роблячи зауваження, дати людині зрозуміти, що ви ставитесь до неї з повагою, але деякі моменти її поведінки не зовсім вас влаштовують. Наприклад: «Я знаю, як тобі подобається цей гурт музикантів, але не міг би ти вимкнути магнітофон або одягнути навушники», «Постарайся більше не запізнюватись, бо в мене мало вільного часу».
Крім наведених вище є ще і правила попередження конфліктів:
• не розмовляйте відразу з напруженою, збудженою людиною;
• перш ніж сказати про неприємне, постарайтеся створити доброзичливу атмосферу, відзначте заслуги людини, його вдалі вчинки;
• постарайтеся подивитися на проблему очима опонента, «встати на його місце»;
• не приховуйте доброго відношення до людей, не скупіться на похвалу товаришам;
• вмійте примусити себе мовчати, коли вас зачіпають в дрібній сварці, будьте вище за дріб'язкові суперечки;
• те, що справжні чоловіки вирішують суперечки бійкою – міф, тільки сильна і впевнена в собі людина здатна вийти із конфлікту без сутички.
3. Запропонуйте учням тестування на визначення поведінки в конфліктній ситуації.
Умови тестування. Прочитайте і вирішіть, чи властива Вам та або інша поведінка і проставте бали: часто – 3, в деяких випадках – 2, рідко – 1.
Як Ви звичайно поводитеся в конфліктній ситуації, під час сварки?
1. Погрожую і б'юся.
2. Прагну прийняти точку зору супротивника, враховую її, як свою власну.
3. Шукаю компроміси.
4. Припускаю, що не прав, навіть якщо не можу повірити в це остаточно.
5. Уникаю супротивника.
6. Бажаю за будь-яку ціну добитися своїх цілей.
7. Намагаюся з'ясувати, з чим я згоден, з чим – категорично не згоден.
8. Йду на компроміс.
9. Капітулюю.
10. Змінюю тему.
11. Нию та скаржуся, поки не доб'юся свого.
12. Намагаюся знайти причину конфлікту, зрозуміти, з чого все почалося.
13. Трішки поступаюся і підштовхую тим самим до поступок іншу сторону.
14. Пропоную мир.
15. Намагаюся все обернути на жарт.
Обробка результатів
Перед Вами декілька колонок, кожна з них відображає свій стиль рішення конфліктів.
Впишіть набрані бали у ті чарунки, де проставлений порядковий номер питання та підрахуйте бали по колонках. Колонка з найвищим балом і визначає Ваш стиль вирішення конфлікту.
А
|
B
|
C
|
D
|
E
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
10
|
11
|
12
|
13
|
14
|
15
|
Колонка «А» відповідає «жорсткому» типу рішення конфліктів. Ви до останнього стоїте на своєму, захищаючи свою позицію, в якій, на вашу думку, немає і не може бути вад і помилок. Тип людини, яка завжди права.
Колонка «В» — стиль «примирення». Ви дотримуєтеся позиції, що завжди можна домовитися, «дві голови краще, ніж одна». Під час суперечки Ви намагаєтеся запропонувати альтернативу, шукаєте рішення, які задовольняють обидві сторони.
Колонка «С» — «компромісний», відразу згодні на компроміс.
Колонка «Д» — «м'який» стиль. Свого супротивника Ви вражаєте добротою, з готовністю встаєте на точку зору супротивника, відмовляючись від своєї.
Колонка «Е» — «уникання», Ваше кредо – «вчасно піти». Ви прагнете не загострювати ситуацію, не доводите конфлікт до відкритого зіткнення.
4. Роздайте кожному учаснику аркуш білого паперу. Попросіть їх подумати і записати одне слово – прикметник, який, на їх думку, характеризує конфліктну особу (підписувати своїм ім'ям аркуш не потрібно), після чого зберіть листи і прикріпіть їх до дошки таким чином, щоб всі учні могли бачити результат.
Передбачувані відповіді:
- агресивний;
- неспокійний;
- дратівливий;
- неприємний;
- нервовий.
Запитайте: «Чи мають ці характеристики статеві, вікові, расові, релігійні та інші особливості, тобто ті, які можна віднести тільки до певної групи людей?». Разом з учнями визначите, що характеристика конфліктної людини не має адресних прив'язок і що міфи про те, ніби чоловіки – нахабні, жінки – сварливі, пенсіонери – роздратовані, керівники – суворі, залишаються всього лише міфом і не мають під собою підстав.
Людські відносини настільки багатогранні, що часто одна і та ж людина може в один і той же день виступати в ролі скандаліста та нахаби, пригнічуючи індивідуальність та гідність іншого, і сам стати жертвою. Важливо усвідомлювати і аналізувати свої вчинки при спілкуванні з іншими, щоб вчасно зупинити конфліктну людину або зупинитися самому.
| 
