Вимоги до професійного мовлення педагогів



Скачати 99.86 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір99.86 Kb.
ВИМОГИ ДО ПрофесійнОГО мовлення педагогів
Найактуальніше питання сьогодення - оволодіння громадянами України літературними нормами української мови. Культура мовлення є обов’язковим елементом загальної культури людини. Не випадково вважається, що мовлення людини – її візитна картка, оскільки від того, наскільки грамотно людина висловлює свої думки, залежить її успіх не лише у повсякденному спілкуванні, але й у професійній діяльності. Особливо актуальне це твердження щодо мовлення педагога, який працює з дітьми дошкільного віку.

Дошкільний вік є сенситивним періодом мовленнєвого розвитку дитини, тому один з провідних напрямів діяльності вихователя дошкільного закладу – формування усного мовлення та навичок мовленнєвого спілкування, що спирається на володіння рідною літературною мовою.

Якість мовленнєвого розвитку дошкільників залежить від якості мовлення педагогів і від оточуючого мовленнєвого середовища у дошкільному навчальному закладі, діти вчаться говорити завдяки слуху та здатності наслідувати. Дошкільники говорять те, що чують, оскільки внутрішні механізми мовлення у дитини утворюються лише під впливом мовлення дорослих. Педагог повинен самокритично відноситись до своєї мови і при наявності недоліків в ній старатись виправити їх.

Для вихователів володіння зразковою мовою - це показник їх професійної підготовленості. Тому турбота про удосконалення своєї мови - моральний і суспільний обов'язок кожного педагога. Кожен вихователь зобов'язаний розвивати в собі досконале володіння тими мовними навичками, які потім передаються дітям. Від культури мови вихователя залежить культура мови дітей.

Саме тому до мовлення педагога дошкільного закладу сьогодні ставляться високі вимоги, і проблема підвищення культури мовлення вихователя розглядається у контексті підвищення якості дошкільної освіти.

У сучасних дослідженнях проблем підвищення культури мовлення педагога виділяють компоненти його професійного мовлення і вимоги до нього.



До компонентів професійного мовлення педагога відносяться:

  • якість мовного оформлення мовлення;

  • дотримуватися літературних норм вимови, вірно ставити наголос в словах;

  • ціннісно-особистісні установки педагога;

  • комунікативна компетентність;

  • чіткий вибір інформації для створення вислову;

  • орієнтація на процес безпосередньої комунікації.

Серед вимог до мовлення педагога дошкільного закладу виділяють:

• правильність – відповідність мовлення мовним нормам. Педагогу необхідно знати і виконувати у спілкуванні з дітьми основні норми рідної мови: орфоепічні норми (правила літературної вимови), а також норми утворення і зміни слів;

• точність – відповідність змісту мовлення та інформації, яка лежить у його основі. Педагогу слід звернути особливу увагу на семантичний (смисловий) аспект мовлення, що сприяє формуванню у дітей навичок точності слововживання;

• логічність – вираження у смислових зв’язках компонентів мовлення і відносин між частинами та компонентами думки. Педагогу слід враховувати, що саме у дошкільному віці закладаються уявлення про структурні компоненти зв’язного вислову, формуються навички використання різних способів внутрішньо текстових зв’язків;

• чистота – відсутність у мовленні елементів, невластивих літературній мові. Усунення із активного мовлення не літературної лексики – одне із завдань мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. Тому, зважаючи на те, що у цьому віці провідним механізмом мовленнєвого розвитку є наслідування, педагогу необхідно піклуватися про чистоту власного мовлення: неприпустимо використовувати слова-паразити, діалектні, жаргонні слова;

• виразність – особливість мовлення, що допомагає захоплювати увагу і створювати атмосферу емоційного співпереживання. Виразність мовлення педагога є потужним засобом впливу на дитину. Володіння педагогом різними засобами виразності мовлення (інтонація, темп мовлення, сила, висота голосу тощо) сприяє не лише формуванню довільності виразності мовлення дитини, але й повнішому усвідомленню дитиною змісту мовлення дорослого, формуванню вміння виражати своє ставлення до предмета розмови;

• багатство – уміння використовувати всі мовні одиниці з метою оптимального вираження інформації. Педагогу слід враховувати, що в дошкільному віці формуються основи лексичного запасу дитини, тому багатий лексикон самого педагога сприяє не лише розширенню словарного запасу дитини, але й допомагає сформувати у неї навички точності слововживання, виразності й образності мовлення;

• доцільність – вживання у мовленні одиниць, відповідних ситуації та умовам спілкування. Доцільність мовлення педагога передбачає, насамперед, володіння відчуттям стилю. Урахування специфіки дошкільного віку націлює педагога на формування у дітей культури мовленнєвої поведінки (навичок спілкування, уміння користуватися різними формулами мовленнєвого етикету, орієнтуватися на ситуацію спілкування співбесідника тощо).

Мова вихователя повинна бути емоційно насиченою, в міру голосною і інтонаційно багатою. Така мова сприймається краще, якщо вона звучить в трохи уповільненому темпі. Такий темп підвищує чуттєвість мови і навпаки, швидкий темп робить мову змазаною і важкою до сприйняття.

До цього переліку необхідно додати і правильне використання педагогом невербальних засобів спілкування, його уміння не лише говорити з дитиною, але й чути її.

Безумовно, знання педагогом дошкільного закладу зазначених вимог, їх дотримання і постійне вдосконалення свого мовлення – це запорука успішності роботи з мовленнєвого розвитку дітей у дошкільному закладі.
ї
Тести для оцінки професійної підготовки педагогів ДНЗ «Розвиток мовлення»

Мета пропонованих тестових завдань — дати об’єктивну оцінку професійної підготовленості педагогів ДНЗ.

 

Критерії переведення тестових балів у рівні оцінки професійної діяльності



Кількість

балів


Відсоток

успішності



Рівень

до 14

до 59 %

«Незадовільно» — низький, недостатній рівень професійної діяльності

15–19

від 60 %

до 79 %


«Задовільно» — середній рівень професійної

діяльності



20–22

від 80 %

до 94 %


«Добре» — достатній рівень професійної діяльності

23–25

від 95 %

до 100 %


«Відмінно» — високий рівень професійної

діяльності



 

Тестові завдання

Вказівки: усі завдання мають п’ять варіантів відповідей. Позначте умовною позначкою  клітинку, яка відповідає правильній відповіді.

1. Що є предметом вивчення методики розвитку мовлення?

а) Процес оволодіння дітьми рідною мовою й навичками мовленнєвого спілкування в умовах цілеспрямованого педагогічного впливу;

б) процес самостійного оволодіння дітьми рідною мовою без втручання з боку дорослих;

в) формування навичок спілкування в умовах нерегламентованих видів діяльності;

г) розвиток мовлення дітей в ігровій діяльності;

д) процес формування пізнавальної діяльності дітей дошкільного віку.

2. У чому полягає мета методики розвитку мовлення?

а) Розробка на науково-педагогічній основі найбільш ефективних засобів, методів і прийомів розвитку мовлення, що підвищують успішність педагогічного впливу;

б) розробка мовних ігор і вправ;

в) ознайомлення з художньою літературою;

г) розвиток навичок самообслуговування;

д) засвоєння дітьми способів словотвору.

3. Яке функціональне навантаження лежить на групі «особистісних» характеристик мовлення?

а) Засіб залучення до загальнокультурних, історичних цінностей народів світу;

б) засіб розвитку пізнавального інтересу до зовнішнього світу;

в) засіб усвідомлення власного «Я»;

г) умова співвідношення своїх бажань із дійсністю;

д) умова корекції вищих психічних функцій.

4. Що складає фізіологічну основу методики розвитку мовлення?

а) Учення І. П. Павлова про дві сигнальні системи;

б) положення про мову як про продукт загальноісторичного розвитку;

в) положення про мову як цілісний системний об’єкт пізнання;

г) уявлення про мову як знакову систему;

д) теорія розвитку мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку.

5. Із якою з наук гуманітарного циклу теорія і методика розвитку мовлення має найбільш тісний зв’язок?

а) З історією дошкільної педагогіки;

б) психологією;

в) дошкільною педагогікою;

г) історією;

д) соціологією.

6. Що перебуває в центрі уваги функціонального напрямку досліджень дитячої мови?

а) Різні рівні системи мови;

б) формування навичок володіння мовою та її комунікативною функцією;

в) формування здібностей до елементарного усвідомлення мовленнєвих явищ;

г) питання вдосконалення граматичної будови мови;

д) проблема підготовки до навчання грамоти.

7. Які засоби спілкування є провідними у дітей від 0 до 6 місяців?

а) ігрові;

б) експресивно-мімічні (зосередження на обличчі дорослого,посмішка, жести й ін.);

в) виконання інструкцій дорослого;

г) мовленнєві;

д) предметно-дієві.

8. До якого віку у дитини з’являються перші слова?

а) До 1,5 років;

б) до 1 року;

в) до 9 місяців;

г) до 6 місяців;

д) до 2 років.

9. В основі методичного принципу забезпечення активної мовленнєвої практики лежить положення про те, що розвитокмовлення відбувається тільки…:

а) на основі вроджених здібностей до мови;

б) у процесі гри;

в) у процесі спілкування;

г) у процесі розвитку інтелекту;

д) у процесі предметної діяльності дитини.

10. Словотвір — це компонент…:

а) граматичного аспекту мови;

б) звукового аспекту мови;

в) зв’язного мовлення;

г) лексичного аспекту мови;

д) образної мови.

11. Який з прийомів розвитку мовлення не зараховується до словесних прийомів?

а) Запитання;

б) показ;

в) повторення;

г) пояснення;

д) мовленнєвий зразок.

12. Який вид ігор доцільно використовувати для розвитку граматичного аспекту мови?

а) Пальчикові ігри;

б) ігри-драматизації;

в) ігри з будівельним матеріалом;

г) рухливі ігри;

д) дидактичні ігри.

13. Який мотив є провідним для дітей старшого дошкільного віку при вступі до спілкування з однолітками?

а) Отримання нових знань про предметний світ;

б) цікавість до іграшок;

в) самооцінка і задоволення потреб у визнанні;

г) отримання нових знань про правила і норми поведінки;

д) уточнення й закріплення уявлень про соціальну дійсність.

14. Які засоби спілкування є провідними у дітей старшого дошкільного віку?

а) Ігрові;

б) експресивно-мімічні (зосередження на обличчі дорослого,посмішка, жести й інш.);

в) виконання інструкцій дорослого;

г) мовленнєві;

д) предметнодієві.

15. Яке визначення процесу сприйняття художньої літератури дає методика розвитку мови?

а) Активний вольовий процес, який передбачає внутрішнє сприяння, переживання разом з героями;

б) пасивний процес слухання художнього тексту;

в) знання тексту й уміння відповідати на запитання за його змістом;

г) визначення жанру художніх творів;

д) розуміння змісту літературних творів.

16. У якому віці діти не тільки сприймають вчинки героїв літературних творів, а й розуміють мотиви цих вчинків?

а) 1–2,5 роки;

б) 2,5–3 роки;

в) 3–4,5 роки;

г) 4,5–5,5 років;

д) 5,5–7 років.

17. О собливістю якого методу ознайомлення із художньою літературою є дослівна передача тексту?

а) Бесіда;

б) розказування;

в) інсценування;

г) читання вихователя за книгою або напам’ять;

д) заучування з дітьми напам’ять.

18. О собливістю показу ілюстрацій під час ознайомлення дітей із книгою, розділеною на окремі глави, є показ ілюстрацій…:

а) безпосередньо до початку ознайомлення із твором;

б) після кожної глави;

в) безпосередньо після ознайомлення із твором;

г) за кілька днів до початку ознайомлення із твором;

д) при повторному ознайомленні із твором.

19. Яка з інструкцій до мовного завдання буде більшою мірою орієнтувати дитину на словесну творчу активність?

а) Склади розповідь за картинкою…;

б) придумай нову історію про…;

в) розкажи про…;

г) придумай розповідь про…;

д) згадай історію про….

20. Що не вважається формою словесної творчості дітей?

а) Створення слів-неологізмів;

б) складання віршів;

в) читання віршів напам’ять;

г) складання оповідань і казок;

д) складання творчих переказів.

21. Що не зараховується до задач навчання дітей іноземної мови?

а) Виховувати цікавість та повагу до культури іншої країни;

б) прищеплювати елементарні навички усного мовлення;

в) сприяти здобуттю дітьми лінгвістичних знань;

г) формувати навички та уміння в обчисленні й вимірюванні;

д) створювати умови для оволодіння первинною комунікацією.

22. Дітей якого віку педагог знайомить з граматичними правилами іноземної мови?

а) 3–3,5 роки;

б) 3,5–4 роки;

в) 4–4,5 роки;

г) 4,5–5 років;

д) 5–7 років.

23. У чому полягає суть планування роботи з розвитку мовлення?

а) У проведенні діагностики розвитку дитини;

б) у проектуванні становлення й розвитку мовлення дітей, прогнозуванні динаміки педагогічного впливу мовлення і його результативності;

в) у вигадумуванні мовних ігор;

г) в обліку особливостей становлення мови кожної дитини;

д) в організації дидактичних ігор з дітьми.

24. Що характеризує перспективний вид планування роботи з розвитку мовлення?

а) Ведеться з урахуванням пори року;

б) визначає порядок роботи з дітьми протягом дня;

в) складається на місяць і більше (на рік);

г) вміщує опис ходу заняття;

д) вміщує конспект бесіди з дітьми.

25. Яке твердження, що стосується адаптації програми розвитку мовлення дітей до конкретних умов роботи у ДНЗ, є неправильним?

а) Програма з розвитку мовлення має враховувати необхідність наслідування роботи у суміжних вікових групах;

б) розділи з розвитку мовлення представлені у програмі ізольовано, без урахування взаємозв’язку між ними;

в) протягом року дитина має не тільки засвоїти новий матеріал, а й закріпити вивчений;

г) у програмі повторюються вимоги, що стосуються засвоєння складних розділів знань і умінь;



д) на усіх етапах зберігається єдине програмове ядро.

 


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка