Вікові особливості підлітків та юнаків

За сучасного швидкого розвитку науки й техніки наші знання про особливості психічного розвитку людини, зокрема дитини, ще недостатні. Підлітковий вік посідає особливе місце у віковій періодизації дитинства.

У психології виділяють шість основних періодів психічного розвитку в онтогенезі: вік немовляти, раннє дитинство, дошкільний, молодший шкільний, підлітковий і старший шкільний вік.

Кожний період характеризується своїми фізичними і соціально-психологічними особливостями. У розвитку особистості ці періоди не ізольовані один від одного. Досягнення попереднього періоду на наступному етапі інтегруються й перебудовуються в якісно нові, пізнавальні, емоційно-вольові, характерологічні особливості.

Підлітковий вік – це період життя дитини між 10-15 роками. Цей етап - один з найвідповідальніших у розвитку людини і підготовки її до життя.

В 11 років починається перебудова організму: дитина стає імпульсивною, з’являється негативізм, часті зміни настрою, сварки з батьками.

У 12 років ставлення до світу стає більш позитивним, зростає автономія підлітка у сім’ї і посилюється вплив однолітків.

Головною властивістю 13-річного підлітка є увага до себе, самокритичність, виникає цікавість до психології, критичне ставлення до батьків, характерні часті зміни настрою.

У 14 років підліток стає впевненішим у собі, енергійним, товариським, зростає інтерес до людей; він зачарований словом “особистість”, полюбляє обмірковувати і порівнювати себе з іншими, активно ідентифікує себе з героями кіно і літератури, шукає в них власні риси.

Суть 15-річчя неможливо описати єдиною формулою, адже швидко зростають індивідуальні відмінності. Новоутворенням цього віку є зростання духу незалежності, який робить стосунки підлітка у сім’ї та школі напруженими, намагання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується з ростом самоконтролю і свідомого самовиховання. Усе це підвищує вразливість і чутливість підлітка до дій зовнішнього середовища.

У 16 років настає рівновага: збентеженість змінюється життєрадісністю, значною мірою зростає внутрішня самостійність, емоційна врівноваженість, товариськість, спрямованість у майбутнє.

Правила, яких мають дотримуватися батьки підлітка:

*Допомогти дитині знайти компроміс душі і тіла.

*Усі зауваження робити у доброзичливому тоні, без ярликів.

*Ознайомити дитину з призначенням і функціонуванням організму.

*Варто пам’ятати, що поки розвивається тіло дитини, хворіє і чекає допомоги душа.

Ранній юнацький вік – це період з 15 до 18 років. Саме тоді відбувається формування самосвідомості – уявлення про себе самого, самооцінювання своєї зовнішності, розумових, моральних, вольових якостей. Зростає вольова регуляція, концентрація уваги, обсяг пам’яті, логізація навчального матеріалу, сформованість абстрактно-логічного мислення.

З’являється вміння самостійно вирішувати складні питання. Формується власний світогляд як цілісна система поглядів, знань і переконань. З’являється прагнення до самоствердження своєї незалежності, оригінальності.

Прагнення набути професію – основний мотив пізнавальної діяльності юнаків та дівчат.

Як дорослі можуть завоювати авторитет у дітей юнацького віку?

• 
  частіше і якісно спілкуватися з дітьми;
  
• 
  бути інформованим про справи юнака, уважно ставитися до нього;
  
• 
  розуміти і приймати питання особистого життя юнаків і допомагати їх вирішувати;
  
• 
  самовдосконалюючись, бути прикладом у соціальній і трудовій діяльності.