Виховний захід «Мово моя материнська»



Скачати 90.09 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір90.09 Kb.
Виховний захід

« Мово моя

материнська»
Підготувала

вчитель української мови

та літератури

Корніченко Т.А.

Волноваха - 2013

Мета. Виховувати любов до рідної мови, України, художнього слова, формувати культуру мовлення; розкрити поняття « рідна мова », показати красу і багатство українського слова; сприяти вихованню поваги та пошани до української мови як до державної.
Обладнання. Рушники, віночки, різнокольорові стрічки, виставка художньої літератури ( збірки віршів, збірка загадок , « Кобзар»),таблички з назвами частин мови, вислови про мову.
Хід свята

Вчитель. Любі друзі! Розпочинаємо свято рідної мови « Мово моя материнська» . Для кожного народу дорога його мова, а нам, українцям, найближча до серця – українська. Адже без мови не може існувати народ та його культура. Рідне слово порівнюють з хлібом, мову називають солов’їною, дивом калиновим. « Рідна мова дорога людині як саме життя» - говорить народна мудрість. Тож гостинно просимо на свято рідної мови.

Звучить лірична українська мелодія. На сцену по черзі виходять дівчата в українському одязі. У руках тримають запалені свічки. Читають « Молитву до мови» Катерини Мотрич

1-а учениця. Мово! Пресвятая Богородице мого народу! З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена.

2-а учениця. Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

3-я учениця. Мово наша! Дзвонкова криниця на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така.

4-а учениця. Стаю перед тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас грішних і не ховайся за чорнобильську межу, а повернися до нашої хати, вернися до нашого краю.

5-а учениця. Прости! Воскресни! Повернися! Розродися! Забуяй вічним і віщим словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю, Русь-Україну, возвелич, порятуй її на віки!

На сцену виходить хлопець – козак

Козак ( читає наказ). « Вельмишановна громадо міста Волновахи! Нині світлеє свято зібрало вас у цьому залі. Зібралися люди добрі на свято своє. Свято традицій народних, пісень вольних, мови рідної. І прославимо в цей день пісню українську, мову рідну. Хай у віках живе діло славних рук і не висихає джерело душ людських і традицій народних!

По цьому бути!



Звучить народна пісня в записі. Виходять двоє ведучих в національному вбранні

1-а ведуча. Із святом вас, шановні добродії, шанувальники рідного слова. Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе у слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.

2-а ведуча. Україна – золота чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Скільки ніжних, ласкавих, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народилися і живуть. У глибину століть сягає історія нашого народу. І чим більше проходить часу, тим яскравіше ми її уявляємо. Пізнати історію рідної сторони і рідної мови нам допомагають книги і самобутня творчість нашого народу: мелодійні пісні та думи, барвисті коломийки та ліричні хороводи, чарівний фантастичний світ казок. Хай же сьогоднішнє свято відкриє перед вами, дорогі друзі, розум, мудрість, гумор нашого талановитого народу.

1-а ведуча.

Любіть Україну у сні й наяву,

Вишневу свою Україну.

Красу її, вічно живу і нову,

І мову її солов’їну.

Виходять дівчата в національному вбранні

1-а дівчина.

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

2-а дівчина.

Ти у мене із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована.

3-я дівчина.

Вона як ніжна пісня колискова,

Заходить серцем в душу з ранніх літ.

Це – мова, наче пташка світанкова,

Що гордо лине в свій стрімкий політ.

4-а дівчина.

Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода.

Це України мова барвінкова,

Така багата й вічно молода.

5-а дівчина.

Вимовляю кожне слово,

Кожне слово – наче спів.

Найдорожча рідна мова,

Мова предків і батьків.

6-а дівчина. Мамина пісня, батьківська хата, дідусева казка, бабусина вишиванка, добре слово, традиції і обряди – це криниця невичерпного людського життя. Бережіть свою одвічну колиску і спокій на землі.

У виконанні учнів звучить українська пісня « Мамина сорочка»

7-а дівчина.

О мово рідна! Музико. Калино.

І споконвічна, і завжди моя.

До тебе завше я душею лину.

Марія… мрія… мамине ім’я.

Зорею, казкою ти снила тихо,

Коли в колиску клала немовля,

Вела за ручку, берегла від лиха

І вчила перше слово вимовлять.

( Дівчата танцюють з віночками. Потім стають півколом. На сцені зявляється дівчина у вінку зі стрічками – Мова, а з нею – хлопці – Частини мови).

1-а. Купана – цілована хвилями Дніпровими.

2-а. Люблена – голублена сивими дібровами.

3-я. З колоска пахучого, з кореня цілющого.

4-а. Із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози.

Усі. Наша мова.

Мова.

Як путівець між нивами – проста,

Барвиста, наче далеч веселкова,

Такою увійшла до нас в уста

І в долі засіяла – наша мова.

З роси, проміння, шуму колосків

Я вам дарую чисте першослово,

Аби з ясних слов’янських берегів

У світі засвітилася Дніпрово.

Іменник.

Є в світі слів багато, але дорожчі всіх

Іменники: син, мати, оселя, дім, поріг.

А ще слова « родина» і « ненька -Україна».

Не забуваймо їх.

Прикметник.

Мово, моя мово! Мово кольорова!

Ой яке барвисте кожне твоє слово:

Синій, червоненький, любий, дорогенький,

Щирий, добрий, золотий, -

Ось прикметник я який.



Займенник.

Є добрий друг в іменника, числівника й прикметника,

А звуть його займенником – така ось арифметика.

Як втомляться іменники у реченнях стояти,

До себе звуть займенників від втоми рятувати.

Дієслово.

Трудитись, працювати, любити і чекати,

Сіяти, ростить, збирати, вирости – до зір дістати.

Скільки різних діє справ

На сьогодні я почав.

Числівник.

Можу вам порахувати

Скільки є озер, морів,

Скільки є зірок на небі,

Скільки в морі кораблів,

Скільки слів звучить щоденно –

Порахую неодмінно.

Прислівник.

Зустрілося слово, спинилося слово:

Полюби мене калиново.

Зникало в степу і з’являлось, як мрево:

Полюби мене тополево.

Виходило в даль і верталося знову:

Полюби мене ще й калиново.

Частини мови.

Всі ми любим нашу мову,

Наче пісню вечорову,

І служити будем їй,

Нашій мові дорогій.

1-а ведуча. Так із сивої давнини бере початок наша мова. Шлях її розвитку – це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова мужньо знісши і витерпівши наругу найлютіших царських сатрапів.

2-а ведуча. Перетерпіла вона, мова наша рідна, і укази Петра І, Катерини ІІ, Миколи І, циркуляр царського міністра Валуєва, який заборонив книги українською мовою, і най ганебніший Емський указ, який зовсім заборонив друкування книг українською мовою.

1-а ведуча. Першим скористався справжнім гумором малоросійського народу і мовою його Іван Петрович Котляревський, якого по праву називаємо сьогодні засновником української літературної мови.

Так Котляревський у щасливий час

Вкраїнським словом розпочав співати,

І спів той виглядав на жарт не раз,

Та був у нім завдаток сил багатий.

І вогник, ним засвічений, не згас,

А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

2-а ведуча.

І цвіт весняний – літній овоч

На дереві життя давав,

І Пушкінові Максимович

Пісні вкраїнські позичав,

І не сміявсь Іван Петрович,

Тарас Григорович повстав.

Під пером великого Кобзаря українська мова не тільки заграла всіма барвами своїми, а й запалала гнівним вогнем.



1-а ведуча. Тарас Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику рідного слова:

Ну що б здавалося слова…

Слова та голос –

Більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!..



2-а ведуча. Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, як проміння ясне, а могутнє, як хвилі буйні. Коли проноситься і вражає, як прудкі іскри, як летючі зірки. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо: хвилювати найтонші струни людського серця.

1-а ведуча. Чи завжди воно так? Чи завжди рідне слово хвилює серця? Послухайте, який тонкий та дотепний український гумор. Ось хоча б взяти гуморески Павла Глазового.

Учні читають гуморески П. Глазового « Найкраща мова» , « Кухлик»

Найкраща мова

Йде синок до школи вперше,

Пита батька мати:

Якій мові ми синочка будемо навчати,

Українській чи російській?

Обидві ж хороші.

Хай вивчає ту… якою печатають гроші.
Кухлик

Дід приїхав із села, Дід у руки кухлик взяв

Ходить по столиці, І насупив брови.

Має гроші – не мина На Вкраїні живете

Жодної крамниці. Й не знаєте мови…

Попрохав він: покажіть Продавщиця теж була

Кухлик той, що скраю. Гостра та бідова.

Продавщиця:- Што? Чево? - У мєня єсть свой язик,

Я не понімаю. Ні к чему мнє мова.

-Кухлик, люба, покажіть, І сказав їй мудрий дід:

Той, що збоку смужка. -Цим пишатися не слід,

Да какой же кухлік здесь, Бо якраз така біда в моєї корови:

Єслі ето кружка! Має, бідна, язика і не знає мови.
2-а ведуча. Скажіть, чи знайдеться хтось в залі, хто б не любив рідної мови? Я впевнена, що таких нема. Зараз ми перевіримо, як ви знаєте мову.

Проводиться вікторина з мови. Загадки – жарти

Вікторина:


  1. Яке слово складається з семи однакових літер? ( сім’я)

  2. Чим кінчається літо і починається осінь? ( буквою О)

  3. Який синонім прислівника « тепер» не змінює значення, коли його прочитати справа наліво? ( зараз)

  4. Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши його справа наліво? ( сир - рис)

  5. Від назв яких двох букв стає жарко, гаряче? ( пе - че)

  6. Що треба зробити, щоб майка злетіла? (М – Чайка)

  7. У якому вигуку є числівник 100? ( стоп)

  8. Коли беруть ноги на плечі? ( коли втікають)

  9. Що можна ламати без рук і всякого знаряддя? ( голову)

  10. Яку річку можна переламати? ( Прут)

1-а ведуча. Багато є у світі таємниць і одна з найбільших – мова! Українська мова! Ти з гомону полів, лісів і морів, переткана калиною і барвінком, від зорі і місяця народжена. Кожен день дає нам урок пізнання. Завжди і скрізь наш учитель – мова.

2-а ведуча. Україна та її культура святкують відродження – День української мови. Тож бажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово – щастя, натхнення, добра, мру та світлого майбутнього.

Дівчата виконують український танок «Веселкова»

1-й учень.

Якщо з українською мовою

в тебе, друже, не все гаразд,

не вважай її примусовою,

полюби, як весною ряст.

2-й учень.

Примусова тим, хто цурається,

А хто любить, той легко вчить:

Все, як пишеться, в ній вимовляється,-

Все, як пісня, у ній звучить.

3-й учень.

І журлива вона, й піднесена,

Тільки фальш для неї чужа.

В ній душа Шевченкова й Лесина,

І Франкова у ній душа.

4-й учень.

Дорожи українською мовою,

Рідна мова – основа життя

Хіба мати бува примусовою?



Нетямущим бува дитя.

Вчитель. Мова – це доля нашого народу, і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. Отже, все залежить тільки від нас, українців! Пам’ятаймо про це!!! Дякуємо за увагу.

Звучить українська пісня в записі «Рідна мати моя» у виконанні Оксани Романюк


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка