Виховання патріота – обов’язок, право та місія сучасної освіти



Скачати 134.15 Kb.
Дата конвертації09.09.2017
Розмір134.15 Kb.
#37245
Виховання патріота – обов’язок, право та місія сучасної освіти

Пізнаючи ідею Батьківщини, переживаючи почуття любові, вдячності, захоплення, тривоги за її нинішнє прийдешнє,…

готовність віддати за неї своє життя, людина в підлітковому віці пізнає себе, утверджує свою гідність.

Виховати патріота … - означає наповнити повсякденне життя

підлітка благородними почуттями, які забарвлювали б усе,

що людина в цьому віці пізнає і робить.

(В. О. Сухомлинський. Народження громадянина.) 

Враховуючи сучасну суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо. Тому, в першу чергу, саме навчальний заклад має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, сприяти єднанню українського народу та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві.



Патріотизм (від латинського patria – країна, вітчизна, батьківщина) – це любов і відданість Батьківщині, прагнення своїми діями служити її інтересам. Історичне джерело патріотизму – це формування зв’язків з рідною землею, рідною мовою, народними традиціями, звичаями та культурою.

Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Визначальною рисою українського патріотизму має бути його дієвість, спроможна перетворювати почуття в конкретні справи та вчинки на користь держави. Справжній патріот повинен мати активну життєву позицію, своїми справами та способом життя сприяти якісним змінам ситуації в країні на краще. Для формування такої свідомості особистості має бути успішно реалізована цілісна система національно-патріотичного виховання.

В основу національно-патріотичного виховання мають бути покладені історичні й культурні цінності, традиції і звичаї народу, значення яких зростає в умовах європейської інтеграції України. Головною тенденцією національно-патріотичного виховання є формування ціннісного ставлення особистості до Батьківщини, держави, народу, нації. Посилення національно-патріотичного виховання нерозривно пов’язане з трансформацією правової культури, правової та громадянської свідомості. Ці процеси, у свою чергу, ґрунтуються на:

– визнанні й забезпеченні в реальному житті прав людини, гідності та свободи як правових і соціальних цінностей (підхід, що ґрунтується на правах людини); 

утвердженні гуманістичної моралі та формуванні поваги до таких цінностей, як свобода, рівність, справедливість, чесність, відповідальність тощо;

– утвердженні поваги до Конституції України, законодавства, державної символіки, державної мови; 

– формуванні соціальної активності особистості – готовності до участі в процесах державотворення, до виконання громадянського й конституційного обов'язку щодо відстоювання національних інтересів і незалежності держави, здатності до спільного життя та співпраці в громадянському суспільстві, здатності до самостійного життєвого вибору та готовності взяти на себе відповідальність, здатності розв’язувати конфлікти відповідно до правових і демократичних принципів.

Історично в українських школах, гімназіях приділялась значна увага національно-патріоритному вихованню підростаючого покоління на всіх етапах навчання. Саме національно-патріотичне виховання забезпечує всебічний розвиток особистості, розвиток здібностей та обдарувань дитини, збагачення на цій основі інтелектуального потенціалу народу, його духовності, культури, виховання громадянина України, здатного до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України. З 1992 року наша Куп'янська гімназія №1 взяла на себе обов'язки готувати високоосвічене молоде покоління інтелігентів, патріотів – майбутню еліту української нації. На сьогодні здійснено 20 випусків гімназистів. Отримавши повну загальну середню освіту випускники прагнуть мати вищу. Виграють гранти, проходять спеціальні відбори, навчаються в престижних університетах України та країнах Європи. Значна частина з них уже завершила навчання і працюють на вельми престижних посадах Україні. Випускники гімназії стали науковцями (14 кандидатів наук, 5 аспірантів, біль 10 викладачів ВНЗ), юристами, держслужбовцями, журналістами, менеджерами-економістами, успішними бізнесменами.

Напрямками роботи Купянської гімназії №1 з національно-патріотичного виховання є:

− формування патріотизму, відповідальності за долю нації, держави;

− виховання розуміння високої цінності українського громадянства, внутрішньої потреби бути громадянином України;

− формування поваги до Конституції України, державної символіки (Герба, прапора, Гімну України);

− збереження і продовження українських культурно – історичних традицій;

− виховання шанобливого ставлення до української мови, історії;

− формування національної свідомості, людської гідності, любові до рідної землі, родини, народу;

− формування  соціальної  активності;

− виховання правової культури особистості;

− формування  й  розвиток духовно-моральних і загальнолюдських цінностей;

− сприяння розвитку фізичного, психічного та духовного здоров’я, задоволення естетичних та культурних потреб особистості;

− виховання здатності протидіяти проявам аморальності, правопорушень, бездуховності, антигромадській діяльності.

Вище перелічені складові національно-патріотичного виховання реалізуються в гімназії різними шляхами, здійснюється як на уроках, так і в позаурочний час.

З метою реалізації Концепції національно-патріотичного виховання молоді в гімназії оформлено стенди з національною символікою, на сайті закладу створено рубрику «Патріотичне виховання гімназистів» , в якій висвітлюється інформацію про перебіг проведених заходів, систематично проводяться заходи з вивчення історії та культури України:

• тематичні уроки з різних предметів ( присвячені становленню та розвитку української державності)

• лекції, бесіди («Я – громадянин-патріот незалежної держави України», «Україна – єдина країна», «Моя рідна Україна», «Державна символіка Батьківщини», «Твої права і обов’язки», «Патріотизм – нагальна потреба України», «Моя земля – земля моїх предків», «Україно, матінко моя», «Символи України», «Народні символи» тощо);

• семінари, «круглі столи», конференції ( «Утверджувати ідеали культури миру – служити миру», «Люблю я свій народ – ціную його звичаї»);

• уроки пам’яті («Пам'ять сердця», «Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься», «Наша вулиця носить ім’я героя війни»);

• години спілкування («Я – громадянин і патріот держави», «Я – українець!», «Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»); 

• заняття під час проведення «Дня цивільної оборони» набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни; відпрацювання практичних дій учнів, вихованців і працівників навчальних закладів щодо захисту свого життя та здоров’я в умовах виникнення надзвичайних ситуацій, проведення тренувальної організованої евакуації; 

• постійно діючі фотовиставки та виставки дитячих малюнків (« », , « »)

заняття гуртків та факультативів з «Народознавства», «Харківщинознавства», «Української вишивки», «Історія українського письменства», «Історичне краєзнавство», заняття театральної студії «Військово-патріотичного співу», «Натхнення»:

• заняття військово-патріотичного клубу «Патріот» (жовтень-грудень);

• місячники військово-патріотичного виховання (щорічно у жовтні, грудні та травні);

• декади правових знань (жовтень, грудень);

• предметні тижні української мови та літератури, історії, народознавства;

• свята присвячені відзначенню Дня прапора, Дня рідної мови, Дня української писемності та мови, річниці святкування знаменних дат українських письменників та історичних постатей;

• шевченківські літературні свята (конкурс читців поезії Т. Шевченка, випуск буклетів, брошур, газет по творчості Кобзаря, літературно-мистецькі вечори, зустрічі, поетичні кав'ярні, присвячені творчості Т.Шевченка);

• заходи з відзначення дат українського літературно-мистецького життя (цикл заходів, присвячених відзначенню Міжнародного дня рідної мови, виховні години до річниць видатних діячів історії та культури);

• мовно-патріотичні конкурси «Соняшник», «Патріот».

Успішній реалізації завдань щодо виховання у дітей духовних і моральних цінностей сприяє співпраці гімназії з подальшими закладами та установами, з дитячим юнацьким центром ( на базі гімназії щорічно працює гурток військово-патріотичного виховання «Школа безпеки», «Влучний стрілець», «Юний стрілець» та гурток українського танцю), з дитячо-юнацькою музичною школою ( спільні концерти, літературно-музичні композиції), з міським краєзнавчим музеєм ( творчі зустрічі, «Історія і культура Слобожанщини», «Відомі митці Куп'янщини»)

Протягом багатьох років педагогічний та учнівський колективи гімназії плідно співпрацюють з радою ветеранів. На багатьох святах, які проходять в закладі, присутні ветерани Великої Вітчизняної війни, воїни-інтернаціоналісти, ліквідатори аварії на ЧАЕС.

Реалізація концепції національно-патріотичне виховання молоді сприяє і козацька педагогіка. У виховній системі гімназії активно використовуються елементи козацької педагогіки. З метою поширення знань серед гімназистів про козацький національно-патріотичний рух, про героїзм козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками проводяться такі заходи :

- екскурсія до Куп’янського краєзнавчого музею « »;

- читацькі конференції « »;

- конкурсні програми «Нумо хлопці, козаки» ( до Дня захисника Вітчизни);

- фестиваль козацької пісні «Козацькому роду нема переводу»;

- театральні вистави «Українські вечорниці», «Масляна».

Одним з кроків відродження національних традицій, культурної спадщини українського народу, а також одночасного формування здоровим способом життя школярів є щорічний фізкультурно-оздоровчий патріотичний фестиваль «Нащадки української слави».

Навчання демократії - важливий засіб формування політичної культури. І в цьому напрямку важливою є робота з лідерами учнівської молоді. В закладі працює рада гімназистів «Лідер», яка координують патріотичну роботу на рівні учнівського самоврядування.

Спільно з ними проводяться акції пам’яті (урочисті лінійки, покладання квітів, вшанування ветеранів, уроки мужності, урочисті вечори, зустрічі) до визначних подій:

*Дня Перемоги;

*Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав;

*Дня Чорнобильської трагедії ("Дзвони Чорнобиля");

*Дня скорботи і вшанування пам’яті  жертв війни в Україні;

*Дня партизанської слави;

*Дня пам’яті жертв голодомору ("Запали свічку");

*Дня Соборності України;

*Дня памяті героїв Крут;

*Дня визволення Купянщини від німецьких загарбників.

Радою гімназистів організована волонтерська діяльність в гімназії, яка сприяє встановленню соціальних зв’язків, опануванню дітьми новими навичками, формуванню у них прагнення до відповідальної патріотичної поведінки, моральних та духовних якостей, світогляду справжнього громадянина України.

Виховати громадянина означає підготувати підростаючу особистість до участі в розв’язанні завдань держави, до управління її справами і виконанням функції громадського діяча та захисника Батьківщини. Для цього потрібно сформувати в нього комплекс особистісних якостей і рис характеру. І саме тому учителя гімназії спільно з педагогами беруть участь у таких заходах національно-патріотичного спрямування:

- екскурсії до установ влади ( міськвиконком, суд), міліція;

- творчі зустрічі старшокласників з міським головою;

- учать одинадцятикласників у літературному конкурсі «Якби мером був я….»;

- День відкритих дверей з представниками Харківського національного університету імені І.М. Кожедуба;

- Участь у проектах «Творча Слобожанщина», «Ми – за здоровий спосіб життя»;

- походи по місцях бойової слави « »

З метою посилення ролі родини у процесі національно-патріотичного виховання молоді, підвищення педагогічної культури батьків налагоджена робота батьківського лекторію «Батьківський університет». Для батьків різних вікових категорій проведені лекції, тренінги, диспути на теми: «Родина – найвища цінність на землі», , « Щоб не згасло родинне вогнище», «Роль батьків у формуванні правової відповідальності дітей», «Суспільна активність підлітка як ознака готовності до «дорослого» життя. Роль родини в майбутньому професійному самовизначенні учнів».

Третій рік поспіль на день святого Миколая.проводиться День батьківського самоврядування.

Велика увага в гімназії приділяється формуванню здорового способу життя, це родинні спортивні свята, «Дні спорту», фестивалі, спартакіади, Олімпійські уроки, турніри з футболу, шашок, шахів, настольного тенісу, волейболу, літній оздоровчий табір з денним перебуванням «Барвінок», діяльність гуртка «Влучний стрілець». Все це є не тільки засобом пропаганди здорового способу життя, але й потужним засобом виховання патріотизму й національної свідомості.

Колектив, родина, народ сильні і міцні традиціями. Традиції відображають об`єктивні умови існування певного колективу, є відображенням спадкоємності у суспільному житті і закріплюють в собі його найбільш стійкі моменти.

Гімназистів вирізняє з-поміж інших учнівських колективів наш девіз: «УСПІХ = ТАЛАНТ+ТЕРПІННЯ+ТРУД», який фактично є нашим життєвим кредо.

Також у гімназії є власні символи: прапор та емблема, та особливою гордістю став наш гімн, який супроводжує всі гімназичні свята, написаний випускником 2005 року Остапенком Петром. Окрема візитна картка гімназії - власна шкільна форма.

За 22 роки роботи гімназії сформувалися певні традиції, які щорік збагачуються новими, бо ми не «стоїмо», а рухаємося в своєму розвитку. Найулюбленішими традиційними святами гімназії є:

*День гімназиста;

*День науки;

*День учнівського самоврядування;

*Вечір зустрічей випускників;

*Святкування ювілеїв закладу.

Останні п’ять років учителі та гімназисти працювали над такими виховними проектами:

*"Наш край у роки Великої Вітчизняної війни";

*"Наш дім - гімназія";

*"Моя родина - Україна";

*"Сім'я і школа - єдина родина";

*«Мій внесок в досягнення гімназії»

*газета «Гімназія»;

*музей рідного освітнього закладу.

Могутнім засобом різних напрямків виховної роботи, культурноосвітній простір, який всебічно використовується в різних видах навчальної, наукової, індивідуальної та масової роботи гімназії є музею історії Купянської гімназії№1 створенний учнями, вчителями, батьками та громадськістю, у 2012 році до 20-ти річного ювілею закладу.

Експозиція музею складається з чотирьох тематичних розділів:



- «Це - наша історія, це – наше життя, це – наша гімназія»,

- «Гордість вітчизняної науки»,

- «Літопис, який не закінчується»,

- «Зв'язок поколінь»;

Музей проводить таку роботу:



  • організовує дослідницьку діяльність згідно з тематикою музею, вивчення історії гімназії та освітніх закладів, які існували в цій будівлі з 1938 року, написання дослідницьких робіт;

  • систематично поповнює фонди музею шляхом проведення експедицій, досліджень;

  • організовує облік музейних предметів (забезпечує їх збереження);

  • створює та поповнює стаціонарні експозиції та виставки;

  • проводить освітньо - виховну роботу серед учнівської молоді, проводяться екскурсії, лекції, виставки, тематичні вечори;

  • організовує та бере участь у районних, міських, обласних, всеукраїнських заходах;

  • надає можливість використання матеріалів музею в навчально -виховному процесі та пошуково - дослідницькій роботі (музейні уроки, шкільні свята, зустрічі, лекції).

Рада музею використовує різноманітні форми і методи роботи з учнівським загалом. Найбільш поширеною формою роботи є проведення екскурсій Учасники екскурсій з зацікавленням відвідують ці заходи і залишаються задоволеними. Про це свідчать десятки записів у спеціальній книзі відгуків.

Музей певною мірою виконує функцію довідкового центру. Тут учні і вчителі можуть отримувати необхідні довідки з життя гімназії, матеріали для використання їх на класних годинах.

Музей став справжньою школою національно-патріотичного виховання. Адже цілеспрямована спільна робота по його створенню розкрила творчі можливості і здібності багатьох дітей, допомогла знайти своє Я, самовизначитися. Екскурсії в музеї проводять самі учні.

Двері музею відчинені для всіх, хто не байдужий до гімназії. Приходять в музей випускники, щоб згадати шкільні роки. Сьогоднішні учні, дивлячись, з яким хвилюванням вони зупиняються біля своїх фотографій, з яким теплом згадують дитинство, рідний навчальний заклад, по-іншому ставляться до гімназії, до навчання, до вчителів. І залишаються в музеї спогади випускників, їх подарунки музею, гімназії, а в душах дітей залишається радість і гордість, що тут є такі чудові традиції, і саме тобі випала щаслива доля їх берегти і примножувати.

Музей у значній мірі сприяє розвитку творчих інтересів і зацікавлення учнів до пошукової, краєзнавчої роботи, формування у підростаючого покоління розуміння нерозривного зв’язку минулого, сучасного і майбутнього України.

Отже, у системі роботи гімназії було і залишається пріоритетним національно-патріотичне виховання наступного покоління. У стінах гімназії виховується громадянин-патріот, який прийме на свої плечі тягар з плечей старших поколінь, діятиме і мислитиме по-новому, нестандартно, буде активним перетворювачем життя.


Список літератури та використаних джерел:


  1. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на період до 2021 року, схвалена Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344; 

  2. Концепція національно-патріотичного виховання молоді, затверджена наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства культури і туризму України від 27 жовтня 2009 року № 3754/981/538/49; 

  3. Програма патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України 21 жовтня 2013 року № 1453 /716 /997; 

  4. Наказ Міністерства освіти і науки України від 27.10.2014 № 1232 "Про затвердження плану заходів щодо посилення національно-патріотичного виховання дітей та учнівської молоді";

  5. Лист Міністерства освіти і науки України від 25.07.2014 № 1/9-376 "Методичні рекомендації з питань організації виховної роботи у навчальних закладах у 2014/2015 навчальному році";

  6. Апраксина О.А. Позакласна робота в школі, К., Освіта 2007. – 130 с.

  7. Губко О.Т., Руденко Ю.Д., Кузь В.Г. "Українська козацька педагогіка і духовність", Умань, 2005 .- 217 с.

  8. Гнатюк В.М. “Управління системою національного виховання учнів загальноосвітньої школи”, Методичний посібник, “Оріяни”, Київ, 1998.

  9. .Кононенко П., Усатенко Т. Концепція української національної школи – родини //Концептуальні засади демократизації та реформування освіти в Україні. Педагогічні концепції. – К.: Школяр, 1997. – С. 123–133.

  10. Ліхачев Б.Т. Педагогіка: курс лекцій. – К., Юрайт, 2001 – 607 с.

  11. Рачина Б.С. Методичні рекомендації. Харків, 2001.- 310.с.

  12. Сорока Г.І. Сучасні виховні системи та технології: навчально-методичний посібник для керівників шкіл, вчителів, класних керівників, вихователів, слухачів ІПО. – Харків: Веста: Видавництво “Ранок”, 2002. – С.128 . (Серія “Управління школою”).

  13. Старікова К.Л. У витоків народної мудрості, Львів: Відділення пед. Суспільства 1994.-89.с.

  14. Чорна К.І. Патріотизм – духовна цінність молодих громадян України //Цінності освіти і виховання. Науково-методичний збірник /За заг. ред. О.В.Сухомлинської. – К., 1997. – С. 209–212.


Скачати 134.15 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал