Виховання духовності і національної свідомості під час урочної та позаурочної діяльності учнів



Скачати 274.94 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір274.94 Kb.


ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ВІДДІЛ ОСВІТИ І НАУКИ

МОЛОДІ ТА СПОРТУ КОМУНАРСЬКОГО РАЙОНУ

Робота на тему: Виховання духовності і національної свідомості під час урочної та позаурочної діяльності учнів

Номінація: «Компетентнісна освіта: специфіка навчальних предметів»

Секція: «Українська та російська філологія»

Вчитель: Єфименко Лариса Миколаївна,

вчитель української мови та літератури

Навчальний заклад: Запорізька гімназія № 107 Запорізької міської ради Запорізької області

Запоріжжя, 2016

ЗМІСТ

1. Базова модель досвіду……………………………………………………….3

1.1. Зміст проблеми, актуальність і перспективність……………………..3

1.2. Теоретичне обґрунтування проблеми…………………………..……..3

1.3. Педагогічні особливості досвіду……………………………………….5

2. Інформаційно-педагогічна модель досвіду………………………………...7

2.1. Мета й провідна ідея досвіду…………………………………………..7

2.2. Характеристика досвіду за інноваційним потенціалом………………7

2.3. Технологія діяльності та основні принципи роботи …………………7

2.4. Результативність діяльності……………………………………………9

3. Практична реалізація досвіду……………………………………………...10

Висновки………………………………………………………………………14

Додаток 1………………………………………………………………………15

Додаток 2………………………………………………………………………19


1.Базова модель досвіду
1.1. Зміст проблеми, актуальність і перспективність

Проблема духовності й національної свідомості – першорядна серед глобальних проблем сучасності. Щоб народ не зник, кожне його покоління має виховуватись в народному дусі, на основі національних духовних і культурних традицій.

Державна національна програма «Освіта» («Україна XXI ст.».),«Національна доктрина розвитку освіти України в XXI ст.» пріоритетними завданнями національного виховання визначають:


  • формування національної свідомості,любові до рідної землі, свого народу,бажання працювати задля держави, готовності її захищати;

  • забезпечення духовної єдності поколінь, виховання поваги до батьків, жінки-матері, культури та історії свого народу;

  • формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

  • прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв,традицій українців та представників інших національностей, які мешкають на території України;

  • виховання духовної культури особистості, створення умов для вибору нею своєї світоглядної позиції;

  • утвердження принципів вселюдської моралі: правди, справедливості,патріотизму, доброти, працелюбності та інших чеснот;

  • формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря.

Представлений досвід розкриває практичні шляхи вирішення пріоритетних завдань розвитку освіти, викладених в Національній доктрині: особистісна орієнтація освіти; формування національних і загальнолюдських цінностей; постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту і форм організації навчально-виховного процесу. В цьому і полягає актуальність представленого досвіду. Презентовані форми роботи можуть слугувати інструментарієм при вирішенні задач, поставлених перед викладачами Програмами з української мови й літератури: формувати вільну особистість, яка знає здобутки рідної культури, усвідомлює свою національну ідентичність.

1.2. Теоретичне обґрунтування проблеми

Розв`язання проблем реалізації визначеної Національною доктриною розвитку освіти і Програмами з української мови та літератури мети (виховання національно свідомої і духовної особистості) потребує як використання традиційних, так і інноваційних форм і методів роботи вчителя.

Виховання високих моральних якостей, духовності, шанобливого ставлення до сім`ї, роду, держави ставили вищою метою освіти й науки Ярослав Мудрий, його правнук Володимир Мономах, митрополит Іларіон, літописець Нестор.

Проблематика духовності була і продовжує бути чинною в українській філософії. Григорій Сковорода у формуванні справжньої людини найважливішим вважав пізнання навколишнього світу та самопізнання. Цю ідею розвинули І. Франко, Леся Українка, М.Грушевський, С.Русова, І. Огієнко.

Формування духовності, за Л.Скуратівським,здійснюється за умови самопізнання і звернення людини до культури,що існує в мові,міфології, мистецтві, науці, релігії. При цьому особистість має прилучатися передусім до національних джерел культури. Уроки української мови і літератури повинні виховувати в учнів потребу наблизитись до ідеалу людини духовної, яка керується сумлінням, прагне свободи і творчості, вірить, надіється і любить, уміє насолоджуватися прекрасним у житті, формувати навички самостійності в навчанні, праці, дозвіллі, роздумах. Це спонукатиме учнів до підвищення грамотності, мовленнєвого розвитку, читання, розмірковування над прочитаним, потреби робити самостійні висновки.

Саме зараз в методиці викладання мови і літератури настав момент, що потребує кардинального оновлення як програмового забезпечення,так і методологічних підходів до процесу викладання. Саме нині стає зрозумілим, що тільки патріотичними гаслами неможливо навчити дітей любити мову. Необхідно оновлювати арсенал цих надзвичайно важливих предметів. Тому багато уваги приділяю самоосвіті, цікавлюсь всім новим, що з`являється в педагогічній літературі.

Сучасна наука пропонує вчителеві цікаві й різноманітні технології навчання. Методична риса діяльності вчителя – використання інтерактивних форм роботи. Суть інтерактивного навчання в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання, де учень і вчитель є рівноправними суб`єктами, розуміють,що вони можуть, рефлектують з приводу того, що вони знають, уміють і здійснюють. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії,дає змогу педагогові стати лідером дитячого колективу (Пометун О.І., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання). Під час інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, критично мислити, приймати обдумані рішення. Мова вивчається не завдяки повторенню правил, а через зіставлення мовних фактів, встановлення зв`язків між ними, виконання проблемних завдань. Саме в таких людях особистісного типу виникла потреба в умовах духовно-інтелектуального відродження українського народу.

Таким чином, інтерактивні технології навчання тісно пов`язані з технологією особистісно-орієнтованого навчання. «Існує тільки один спосіб реалізувати особистісний підхід у навчанні – зробити навчання сферою самоствердження особистості» (Освітні технології. Навчально-методичний посібник / за заг. редакцією доктора пед. наук О. М. Пєхоти).

Щоб досягти успіху, треба вірити у свої сили. Цей принцип роботи з учнями базується на педагогічній технології створення ситуації успіху, що досягається тоді, коли дитина визначає досягнутий результат як успіх. Завдання педагога – допомогти учням відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається. Створення ситуації успіху – особистісно-орієнтована технологія, тому що її точкою відліку є духовне вдосконалення внутрішнього світу і дитини, і вчителя.

Вимогам сьогодення, безумовно, відповідають нові інформаційні технології навчання. Використання на уроках можливостей, які дає техніка, насамперед комп`ютер, допомагає адаптувати школу до умов нашого часу, наблизити процес навчання до сучасного учня.


1.3. Педагогічні особливості досвіду

Адаптуватися в сучасному світі може тільки соціально компетентна людина. А розвинути соціальну компетентність можна тільки через формування національної свідомості. На основі рідної мови у школярів найефективніше формується національна психологія, характер, світогляд. Любов до рідної мови формує громадянина, всебічно розвинену особистість, яка поєднує духовну досконалість і моральну чистоту.

Мова і література є тими предметами, які розвивають можливості інтелекту, забезпечують самостійність мислення, моральну зрілість та соціальну відповідальність. Саме на вчителя-словесника покладається завдання – перебороти байдужість до мови, навчити дітей вільно спілкуватись рідною мовою, розкрити її красу, мелодійність, самобутність на основі широкого використання на уроках дидактичного матеріалу культурологічно-історичного та морально-етичного спрямування.

Духовний ідеал учня формується на уроках літератури в бесідах про життя цілої плеяди українських письменників, вчених, у роздумах про добро і зло, біблійні заповіді, у відгуках на переглянуті вистави й прочитані книги.

Як бачимо, проблема духовності і національної свідомості завжди була актуальною, а зараз стоїть надзвичайно гостро. Впевнена, що саме національне виховання допомагає дітям пізнати себе, розкрити свої здібності, створити можливості для самореалізації, сприяє соціальній компетентності, готує учнів до самостійного життя, виховує гідних громадян України.

Чітко усвідомлюю мету, яку ставлю перед собою і приділяю велику увагу засобам досягнення цієї мети, використовуючи різноманітні форми і методи своєї діяльності, як традиційні, так і нові, адже вони враховують вимоги сучасності.



2. Інформаційно-педагогічна модель досвіду
2.1. Мета й провідна ідея досвіду

Метою узагальнення досвіду є презентація форм, методів і засобів роботи на уроках української мови та літератури і в позаурочній діяльності, за допомогою яких формую національно свідому духовну особистість.

Завдання сучасного уроку мови та літератури – сприяти виробленню в учнів умінь розмірковувати логічно, критично, аргументовано, творчо; формувати їх інтелектуальний, емоційний, психологічний і духовний розвиток.

Школа має дати учневі позитивну життєву настанову. Він не повинен боятися життя.

Останнім часом педагоги обговорюють проблему неефективного використання випускниками здобутих знань, їх розгубленість перед нестандартними життєвими ситуаціями.

Нобелівський лауреат І. Пригожин, аналізуючи стан сучасної освіти зазначав: «У ньому панує фрагментарність, не має того синтетичного підходу, який пов`язує різні науки». Вивчення української мови та літератури має відбуватись так, щоб кожен учень у своїй свідомості міг співвідносити ці шкільні предмети з іншими, з цілісною картиною світу та зі своїм духовним світом, з власною особистістю.


2.2. Характеристика досвіду за інноваційним потенціалом

За інноваційним потенціалом досвід комбінаторний.

Особистісна спрямованість, яка передбачає активний прояв професійних якостей у діяльності педагога, вироблення власного стилю відповідно до своїх поглядів, принципів та орієнтацій, пошук оптимальних та ефективних методичних урочних і позаурочних модусів – це основа інноваційних методів роботи.

Шлях вчителя до учнів – шлях від особистості до особистості. Реалізує це переконання на кожному з уроків. Відповідно до цієї настанови обираються практичні форми та методи роботи. Те, що починається на уроках має своє продовження в позаурочній діяльності.


2.3. Технологія діяльності та основні принципи роботи

Створення на уроці атмосфери співпраці, партнерства, творчості, відповідного емоційного настрою, залучення до творчої діяльності всіх учнів на уроках і в позаурочній діяльності, викладання мови та літератури у взаємозв’язках з живописом, музикою, іншими шкільними предметами, комбінування наробок сучасних технологій відповідно до теми уроку, врахування особливостей класу, індивідуальних особливостей дітей та постійна робота над власною індивідуальністю – саме це і є основними принципами роботи.

Виховання національно свідомої особистості починається з любові до рідної мови – найприроднішого й найглибшого духовного витоку людського життя. На уроках учитель велику увагу приділяю збагаченню мовлення учнів національно-маркованими одиницями, притаманними гарному українському мовленню, виховує в учнів любов і повагу до української мови, розвиває комунікативні здібності, сприяє засвоєнню учнями мови як засобу спілкування і пізнання. З цією метою використовую на уроках дидактичний матеріал культурологічного характеру про побут, традиції, чуйність народу, милосердя, тобто добирає такі тексти, які створювали б умови для національно-мовного, національно-етичного виховання школярів.

Звертаюсь до таких прийомів роботи як пояснення значення слів та фразеологізмів, побудова діалогів, складання словосполучень, речень, добір слів до певної мовної ситуації, редагування речень, створення власних висловлювань за фразеологізмом, поданим початком, за опорними словами.

Робота над збагаченням мовлення школярів проводиться паралельно з вивченням лінгвістичної теми. Тому на кожному уроці ь актуалізую увагу на одному-двох власне українських словах та фразеологізмах. Учні звертаються до словників або ж пояснюють та тлумачать лексичне значення слів за допомогою вказівки на ознаку предмета, або ж добирають до слів синоніми. Так, наприклад, у 5 класі при вивченні теми «Пряма мова» була визначена культурологічна тема «Краса рідного слова». У процесі роботи була запропонована вправа: використовуючи вислови відомих митців слова скласти й записати речення з прямою мовою, пояснити розділові знаки. Речення добирались такі, щоб у них були наявні власне українські слова.

Коли ти плекаєш слово, мов струна воно бринить.

Після виконання завдання звертається увага на слова «плекати», «бринить». Діти працюють над тлумаченням цих слів, добираючи до них синоніми, складають з ними речення, враховуючи культурологічну тематику.

Що ж до фразеологізмів, то вони є мовними знаками національної культури. Тому вміння бачити, розуміти словесні формули – шлях до пізнання ментальності, духу народу через його мову. Переконана, що саме у фразеологізмах – психологія народу, його традиції, побут, культура, ставлення до навколишнього середовища.

Значну увагу приділяю. формуванню навичок будувати діалоги, добираючи такий матеріал, який би викликав інтерес у дітей, задовольняв їх потреби у повсякденному спілкуванні рідною мовою. Практикую і різноманітні творчі роботи, що допомагають розвивати мислення: творче списування, перекази, твори-мініатюри, твори-роздуми.

Безумовно, величезну роль у формуванні національно свідомої духовної особистості відіграють уроки української літератури. У художніх творах живуть реальні українці. Учні разом з літературними героями проживають різноманітні життєві колізії, вчаться на їх прикладі, як треба і не треба чинити, щоб залишатися Людиною. Цей літературний досвід дитина запам’ятовує і використовує як досвід власний. Тому докладаю всіх зусиль, щоб уроки літератури сприяли вихованню потреби будувати своє життя, культуру, побут за законами краси, гармонії, добра. Щоб уроки були емоційними, на початку звучить вірш, який створює відповідний настрій на весь урок, є своєрідним епітетом. «Оживлюються» уроки інсценівками, рольовими іграми, народними піснями, які виконують учні разом із учителем.

Сьогодні випускникам шкіл важко адаптуватись у самостійному житті, вони часто не готові до багатьох життєвих ситуацій, тому використовую всі можливості виховного потенціалу позакласної роботи для формування життєвих компетентностей своїх учнів. Саме позакласна робота відкриває широкі можливості для поглиблення знань учнів, залучення їх до активних форм роботи, розвитку їх творчих здібностей, дає можливість повірити в себе, реалізувати своє «я». Цьому сприяють заходи, проведені під час тижнів української філології, Шевченківських днів,фольклорні свята, літературно-музичні композиції, присвячені видатним українським митцям.

Таким чином, національне виховання сприяє розвитку естетичних смаків, вихованню морально-етичних норм, допомагає розкрити здібності, пізнати себе, створює можливості для розвитку духовного світу учнів.
2.4. Результативність діяльності

Впровадження сучасних інноваційних технологій (особистісно орієнтованих, інтерактивних, інформаційних) дає змогу навчити дитину самостійно, творчо працювати. Сприяє тому, що на уроках панує взаємоповага, взаєморозуміння, тепла, доброзичлива атмосфера, а саме це розвиває людську особистість.

Результатом взаємодії вчителя й учнів стають призові місця школярів в олімпіадах з української мови й літератури, у конкурсі знавців української мови та літератури, у конкурсі знавців української мови ім. П. Яцика, конкурсі ім. Т. Г. Шевченка, творчих конкурсах. Серед випускників є ті, які обрали факультети журналістики та української філології.

3. Практична реалізація досвіду
Вимоги до сучасного уроку мови:


  • Використання комп’ютерних технологій.

  • Органічне поєднання різноманітних методів та прийомів навчання.

  • Підбір дидактичного матеріалу, який би сприяв:

  • національному вихованню;

  • розвивав любов до батьків та сімейних цінностей;

  • формував зацікавленість навчанням;

  • виховував етичні та поведінкові норми.

Збагачення словникового запасу учнів – один із найважливіших напрямків роботи з розвитку зв’язного мовлення.

Пояснення значень слів

Прийоми:



  1. показ малюнка або самого предмета;

  2. добір синоніма, антоніма;

  3. у контексті;

  4. переклад російською;

  5. описовий;

  6. конкретизація узагальнених понять;

  7. пояснення за словником

  • Скриня (малюнок).

  • Скриня – ящик.

  • Скриня не тільки одяг зберігала, а була прикрасою її скромної оселі

  • Скриня – сундук

  • Скриня – ж. Ящик з кришкою на завісах і з замком для зберігання речей




  • Запишіть слова. За допомогою скількох способів можна з’ясувати їх лексичне значення?

Житло, обрій, бавити, зайвий, нишком, осоння, обрій, гомінкий, медвяний.

  • Опишіть, як ви уявляєте собі хуртовину, обрій, намисто. Порівняйте ваші міркування з тлумаченням цих слів у словнику.

  • Випишіть із словника 10 слів, які ви не часто вживаєте, запам’ятайте їх лексичне значення.

  • Перекладіть українською.

Верный друг -…(щирий); верный способ - …(надійний); верный ответ - …(правильна відповідь); верный своему слову - …(вірний); верная смерть - …(неминуча); верный проигрыш - …(неминуча поразка).

Семантичне групування слів

  • Доберіть якомога більше епітетів до слів.

Музика, вітер, мама, весна, барвінок, місяць, народ.

  • Запишіть прикметники, які характеризують позитивні й негативні риси вашого улюбленого літературного героя, скористайтесь ними для написання твору.

Зразок: примхливий, перебірливий, відлюдькуватий, потайний, запальний, вродливий, привабливий, наполегливий, вибагливий, упертий тощо.

  • Прочитайте дієслова до теми “Наша мова солов’їна”. Доберіть словник дієслів (іменників, прислівників тощо) до теми “Знання за плечима не носити”

Плекати, доглядати, цінувати, збагачувати, пильнувати, вивчати, дбати, не цуратися, пишатися, оздоблювати.

Аналіз лексичних засобів тексту

  • Запишіть текст. Знайдіть власне українські слова. Яка їх роль у тексті? Чи зміниться він, якщо замінити їх іншими?

Похапцем одягаюсь і біжу мерщій на вулицю.

На окраїні гребеня межи двох кроковок бовваніє цибатий лелека. Аби не наполохати птаха, сповільнюю крок і присідаю обіч штахет. “Бідолашний ти, - ятрить серце невтішлива думка, - прилетів, а воно бач як: усі озерця й видолинки ще не скресли, що ж ти їстимеш?”



  • Знайдіть у тексті неправильно вжиті слова.

1. Сидить неначе й досі сивий дід і вабить хорошеє та кучеряве своє маленькеє внуча. 2. Дідусь наповнив ущент кухлик криничної води. 3. Відтоді, на протязі багатьох десятиріч, книга ця буде настільною для кожного українця. 4. Але лебідь не слухав його, все швидше плив по блискавичних хвилях.( Бавить, вщерть, протягом, блискучих)

Складання словосполучень, речень, тексту

  • Складіть з поданими словами всі можливі словосполучення

Веселка, ошатний, узвар, квапитися, водограй.

Зразок: Веселка – яскрава веселка, казкова веселка, дивовижна веселка, милуватися веселкою, веселка барв, веселка квітів…

  • Складіть речення зі словосполученнями

Нагальна справа, витончений смак, ущипливе зауваження, хибний погляд, йти манівцями, лаштуватися в дорогу.

  • Напишіть невеликий твір-перевтілення .Спробуйте перевтілитись у рослину, предмет,явище природи або в літературного героя.Твір може бути серйозним або гумористичним.

  • Підготуйте повідомлення в науковому стилі на одну з тем:

Власне українські слова”, “Особливості вживання прийменників у нашій мові”, “Українські прослівники”.
У фразеологізмах народ поєднав мудрість, дотепність, лаконізм і ліризм. Поповнивши свій лексичний запас стійкими зворотами, учні нададуть мовленню яскравості й виразності.

  • Фразеологічна хвилинка

Знайдіть фразеологізми-синоніми і запишіть їх парами..Поясніть їх значення:

Проковтнути язика, бити байдики, клеїти дурня, як кіт наплакав, сто років тому, тримати язика за зубами, крапля в морі, за царя Гороха.



Знайдіть фразеологізми-антоніми, запишіть парами. Уведіть декілька в речення

Жити своїм горбом,ні пари з уст, сидіти на чужій шиї, язик розв`язати, душа в душу, вилетіти з голови, як кіт з собакою, намотати на вус.



  • Гра “Аукціон”. За 3-4 хвилини учні повинні записати якомога більше фразеологізмів з назвами частин людського тіла, рослин, тварин, імен тощо.

Вимоги до сучасного уроку літератури:



  • Формувати патріота України.

  • Посилити зв’язок літератури з етнопедагогікою, краєзнавством, етнопсихологією і соціологією.

  • Практикувати різні форми презентування знань.

  • Моделювати ситуації, що забезпечують емоційність уроку.

  • Створити оптимальні можливості для розвитку творчого мислення учнів, активізації їх пізнавальної діяльності.


Надзвичайно важливим елементом під час вивчення літературних творів є зосередження уваги учнів на аналізі тих епізодів, що несуть повчальні елементи, розповідають про кращі традиції українського народу

  • І. С. Нечуй-Левицький “Кайдашева сім’я”

1. З якою метою використовував автор у повісті усну народну творчість? Наведіть приклади.

2. Як ставився письменник до проблем виховання в сім’ї? Як це реалізовано у творі? Наведіть приклади.



  • І. Карпенко-Карий “Хазяїн”

1. Дайте оцінку судженню Я. Солтиса: “Немає жодного твору, де б показувалися підприємливість українця як позитивна риса. Як добрий – то бідний, як багатий – то дурний і підлий…”

2. Скласти усний твір-роздум “У чому актуальність і сучасність Пузиря?”



  • О. Кобилянська “Земля”

Спираючись на читацькі враження учнів варто спинитися спочатку на таких запитаннях:

Які епізоди повісті особливо схвилювали, пройняли душу болем, жалем,зворушили?

Які викликали гнів, обурення, огиду і чому?

Ким з героїв ми можемо помилуватися?



(Краса й інтелігентність Анни, доброта Івоніки, душена щедрість Михайла, сердечність Докії, мудрість Петра)

У кінці слід з’ясувати позицію О Кобилянської



(Якою б важкою не була людська доля, які б обставини не склалися, треба завжди керуватись законами совісті, народної моралі, спиратися на духовний досвід наших предків)

  • Григір Тютюнник “ Три зозулі з поклоном”

Які моральні проблеми порушує письменник у творі? Чи актуальні вони сьогодні?

Які принципи ви хотіли б покласти в основу свого життя? Чи допомогла вам у їх виборі творчість Гр. Тютюнника?



Величезний вплив на формування національно свідомої й духовної особистості мають уроки вивчення фольклору, особливо коли потім з’являються такі перлинки учнівської творчості

Заспіваю я весняночку дзвінку.

Посплітаю диво-квіти у вінку,

Та й покличу в гості сонце золоте.

Хай скоріше до нас веснонька прийде!
В небі синім ластівка високо кружляє,

Сонце промінцями землю відмикає,

Тягне рученьки до нього зелена травичка,

Жебонить в струмочках дзвінко холодна водичка.


Весно, весно, в місто наше завітай!

Звесели, красуне, наш чудовий край.

Погукай з країв далеких журавлів.

Теплих, сонячних вже хочеться нам днів!


Нехай різдвяна казка не кінчається,

І пісня в Україні не стиха.

Бо з лихом тільки той народ не знається,

Який свою культуру та обряди зберіга.


Різдво

Вже за вікном мороз морозить

І сильний вітер холодить,

А в нас в хатині щастя ходить.

І небо зорями іскрить.
Щедрий вечір, тепла хата.

Брат, сестричка, мама й тато.

На столі – смачна вечеря.

Для гостей сьогодні – навстіж двері!



Висновки
Даний досвід роботи активно використовується в гімназії в урочній і позаурочній роботі з предмету, в організації позашкільних заходів, в організації діяльності учнів.

Уроки української мови та літератури формують український менталітет, навчають учнів живого спілкування, спонукають до мислення, розвивають уяву, збагачують душу.

Словесник повинен дбати не тільки про повноту засвоєння знань, а й про виховання людської порядності, свідомого патріотизму, тобто плекати духовність.
Додаток 1
Урок з української літератури у 6 класі:

«Зіткнення неповторності і стандарту»

(за поезією Ліни Костенко «Кольорові миші»).
Мета: зацікавити шестикласників творчістю Ліни Костенко; допомогти зрозуміти суть поезії «Кольорові миші» – зіткнення неповторності і стандарту; навчити розуміти поезію; розвивати образне мислення; виховувати позитивне мислення, толерантність, самостійність, повагу до неповторності людського «я».

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Ліни Костенко, слайди з ілюстраціями, завданнями для роботи в групах, схеми, дитячі вироби з паперу, природних матеріалів.

Види роботи: бесіда, робота в групах, розповідь, рольова гра, словесне малювання, робота зі схемою.

Методи навчання: креативні (асоціації, схема), критичне мислення («Мозковий штурм», проект «Квітка толерантності»), когнітивні (метод емпатії).

Ключові поняття: толерантність, індивідуальність, неповторність.

Теорія літератури: пейзаж, епіграф.
Епіграф уроку:

Ми – це не безліч стандартних «я»,

А безліч всесвітів різних

В. Симоненко

Хід уроку:

І. Формування емпатійної здатності.

- Починаємо урок. Але спершу посміхніться один одному, щоб вам було приємно співпрацювати.



ІІ. Перевірка домашнього завдання.

Рольова гра «Інтерв’ю з письменницею».

(Учениця виконує роль Л.Костенко; діти ставлять запитання, які підготували вдома, ознайомившись із статтею підручника).

Запитання можуть бути такими:



  1. Яке найяскравіше враження Вашого дитинства?

  2. Чому Ви вирішили стати письменницею?

  3. 15 років замовчування… Що допомогло Вам не зламатися?

  4. Розкажіть, будь ласка, про своїх дітей, чи пішли вони вашим шляхом?

  5. Які нагороди Ви маєте?

  6. Щоб ви побажали нашому поколінню?

ІІІ. Повідомлення теми, мети, мотивації.

  • Ми продовжуємо знайомство з надзвичайною жінкою, талановитою поетесою, яскравою особистістю – Ліною Костенко і перегорнемо ще одну поетичну сторінку

1 слайд

  • Запишіть, будь ласка, тему уроку.

2 слайд

  • А епіграфом будуть слова сучасника Ліни Костенко, прекрасного поета В. Симоненка.

Зрозуміти суть поезії «Кольорові миші» - це і є мета нашого уроку, а ще ми будемо вчитися розуміти і відчувати поезію; образно мислити. Зрозуміти значення і важливість слів «індивідуальність», «неповторність», «толерантність», а ще – доторкнутися до краси, краси поетичного слова, краси навколишнього світу, краси людської душі.

IV. Підготовка до сприйняття художнього твору.

Бесіда.


  • Яке значення заголовка у художньому творі?

  • Чи може заголовок сформувати ваше перше враження про твір?

  • Чого очікуєте ви, прочитавши назву твору?

«Мозковий штурм»

  • «Кольорові миші» - звучить дивно, чи не так? Очевидно, за цим словосполученням криється певний образ. Що, на вашу думку, можуть символізувати «кольорові миші»?

(Квіти на клумбі, клубочки різнокольорових ниток, діти в яскравому одязі тощо)

V. Вивчення нового матеріалу.

- послухайте вірш. Намагайтеся уявити те, що в ньому описується, побачити героїв, вслухайтесь в слова, можливо, вони вас вразять?

Виразне читання поезії вчителем (супроводжується слайдами 3-11 й класичною музикою)

Бесіда за прочитаним.



  • Які думки і почуття навіяла вам поезія?

  • Коли відбуваються події? Чи могли відбутися насправді?

12 слайд. Словникова робота.

Цебто – тобто.

Страта – покарання.

Недоквас – недоквашене.

Жужмом – купою.

Чаклунка – ворожка.

Збити з пуття – заплутати.

Мантія – довга накидка.

Гарантія – зобов’язання.

Стандарт – зразок.

13 слайд. Робота в групах.

І група. Що ви побачили? (Словесне малювання).

ІІ група. Яка пора року зображена? Чому? Поясніть метафору «яблуко-недоквас». Яка роль пейзажу у вірші?

ІІІ група. Прочитайте, в чому звинувачує розлючений сусід Анну? Чи дійсно вона робила кольорових мишей? Що відбувалося насправді?

14-15 слайд. (Ілюстрації виробів з листя, жолудів, шишок).


  • Може вона робила фігурки з листя або ось таких кумедних чоловічків з каштанів, або паперових мишей, як ваші однокласники? (демонструються вироби дітей).

  • Аннині миші, звичайно, не могли прогризти дірку чи з’їсти сухаря. У чому ж річ, чому сусід замість того, щоб порадіти за дівчинку, привів її до суду? Що найбільше дратує його? (Читають відповідні рядки).

Сірий сусід, яскрава Анна. Ваші однокласники виявили бажання дослідити символіку сірого і багряного кольорів і зараз поділяться з нами результатами своїх досліджень. (Учні демонструють схеми й коментарі до них).

  • Зіткнулися особлива дівчинка Анна і звичайний сусід.

Доберіть синоніми до слів «особливий», «звичайний». Що означає бути особливим? А чого не можуть звичайні люди?

  • Діти, пригадайте твори, вивчені раніше, героями яких були особливі люди, романтики, фантазери. ( Г. Тютюнник «Дивак», С. Черкасенко «Маленький горбань», О. Довженко «Зачарована Десна»).

  • Молодці, ви сприйняли твір не тільки розумом, а й серцем, він схвилював вас, знайшов відгук у вашому серці, душі, ви співпереживаєте, співчуваєте Анні.

Отже, що ж символізують кольорові миші. Розкрийте алегорію цього образу. (Кольорові миші – символ краси, вміння бачити незвичайне в буденному).

Яким фразеологізмом можна охарактеризувати Анну, зважаючи на її особливість? («Біла ворона – не схожа на інших, вирізняється з-поміж інших).

У сучасному світі актуальною є проблема переборення проявів нетерпимості. Слово «терпіння» латинською мовою «tolerantia». Толерантність є синонімом до слова «терпимість». Цей термін відомий вам з уроків етики, мови, літератури. Ваші однокласники представлять вам проект «Як навчитися толерантності».

(Діти представляють проект)



  • На жаль, у нашому світі деякі люди живуть за принципом: «Якщо ми сірі, то й ви станьте такими». Навіть суддя, розуміючи безглуздість сусідових звинувачень, безсилий проти закону. Вирок підписано: «Два рази хукнув писар на печать».

Але перечитаймо ще раз останню строфу поезії. Це також реалістична картина?

  • Який художній засіб використано в прослуханому уривку? (Повтор, чотири рази повторюється слово «сірий»).

  • Чи можна стверджувати, що у всіх випадках «сірий» є епітетом?

  • Як ви розумієте закінчення вірша?

  • Отже, сформулюємо тему й основну думку вірша «Кольорові миші».

(Тема – конфлікт між буденністю й оригінальністю; неповторністю і стандартом. Основна думка – віра в перемогу краси над сірістю, приземленістю).

А зараз, діти, зернімось ще раз до образу Анни.

16 слайд. Робота в групах.

І – скласти сенкан зі словом «Анна».

ІІ – підготувати невеликий виступ на захист Анни.

ІІІ – написати записку Анні, підтримати її.



  • Молодці, думаю, що ви з Анною стали би гарними друзями, тому що ви зрозуміли її, підтримали. Звернімось ще раз до епіграфа. Поясніть, як ви зрозуміли слова В. Симоненка?

  • Як ви думаєте, цей твір для дорослих чи для дітей?

  • Чи досягли ми мети уроку?

VI. Оцінювання. Аргументація оцінок.

VII. Домашнє завдання. Навчитися виразно читати вірш. Виписати художні засоби. Скласти діалог з Анною.

Додаток 2
Сценарій свята «Ой весна-красна»

(для дітей середнього та старшого віку)


Мета: познайомити дітей з особливостями календарно-обрядової поезії, зокрема веснянками та дійствами цього періоду;

формувати духовні та морально-етичні цінності на зразках фольклору,поезії української літератури та рідного краю.



Форма проведення:театралізоване дійство

Художнє оформлення: інтер’єр сільської вулиці,вінки, різнокольорові стрічки; відеопрезентація,звуки природи.

Дійові особи:- Ведуча

- Ведучий

- Дівчина 1

- Дівчина 2

- Дівчина 3

- Дівчина 4

- Дівчина 5

- Мати

- Мавка, Лукаш, дядькоЛев

- Читці
Під звуки мелодії звучить голос ведучої

Прекрасна і велична наша рідна земля. Постійно вона змінюється та оновлюється,наливається живодайними соками. Чарує всіх то тихим голосом першої весняної води,то заколисує на лагідному вербовому гіллі.

Весна…

Ведучий Погляньте навколо: ласкаво світить сонечко,від його теплого поцілунку розкриваються повіки перших квітів, а вітерець-пустун грайливо пестить ніжні коси берізки та плакучої верби. У високому голубому небі пропливають легенькі хмарки, щасливим співом заливаються птахи. Це перший весняний місяць відкрив двері їм у рідний край. Весна.



Ведуча. Вже сама згадка про цю пору року будить щемку радість і тривогу. Це не просто відродження природи. Це свято оновлення всього живого на землі. Його відчувають і по-своєму переживають дорослі і діти,рослини і тварини.

Коли приходить весна,кожному з нас здається, що народжуєшся на світі вдруге, що весна ця особлива.

Ведучий. Хіба не зачаровує тебе вона,коли слухаєш її спів-зворушливий, ніжний? Вслухаймось в нього – і озветься весна до нас голосом народної артистки Ніни Матвієнко.

(Н.Матвієнко «Веснянка»)

Ведуча. Дорогі діти,гості! Ми запрошуємо Вас на свято зустрічі Весни »Ой весна-красна». За уявленнями наших предків цю пору року на своїх крилах приносили птахи. Із нетерпінням чекали всі 30 березня,Теплого Олекси(Олексія).

Ведучий. Зранку всі одягались у святкове вбрання. Хлібороби вітали один одного з приходом тепла, а господині випікали обрядове печиво-жайворів, голубів. Діти, співаючи, носили їх по селу, провіщаючи і закликаючи весну.

Ведуча. А чи відомо вам, що закличність – ознака пісень весняного циклу? Піснями, танцями, хороводами, веселими забавами зустрічали наші пращури весну, закликаючи тепло та радість.

Дівчина 1. Ой виходьте, дівчата, на вулицю весну красну зустрічати. Будемо весну зустрічати та віночки сплітати. А віночки сплетемо-хороводом підемо.

Дівчата танцювального гуртка виконують танок

Дівчина 2

Благослови, мати, весну закликати,

Весну закликати, зиму проводжати.

Зиму проводжати, весну зустрічати.

Зимочку в візочку, літечко в човничку.

Мати Благословляю Вас, діти,весну закликати,

Весну закликати, зиму проводжати!

З веселою посмішкою, із жайвором- пташкою,

Із водою свяченою, з колосками хліба і добром у серці.

Дівчата збираються в гурт, радісно вітаючи одна одну

Дівчина 1. Ой виходьте, дівчатонька,

Та в цей вечір на вулицю

Весну красну стрічати,

Весну красну вітати .

Дівчина 2 Дівчатонька-вороб’ятонька!

Йдіть до мене гурточком,

Виберіть жайворонка.

Жайворонка беріть ,

На високу гору йдіть,

Закличних пісень співати,

Весну-красну викликати.

Дівчина 3 Просімо жита,пшениці,

Всякої пашниці.

Дівчина 4 Дощика дрібненького.

Дівчина 5 Сонечка ясненького.

Дівчина 3 Ой,які ж гарні жайворонки!

Дівчина 4 Побіжимо по селу, співатимемо заклички .

Дівчина 1 А я знаю заклички, мене бабуся навчила.

Дівчина 5 І я знаю.

Декілька дівчат стиха починають заспівувати.

2-3 дівчини Ку-ку,ку-ку! Чути в ліску! Дівчата починають підспівувати

Дівчина 1 Ку-ку,ку-ку! Чути в ліску!

Дівчина 2 Радо співаймо, весну вітаймо!

Разом: Божу весну!

Дівчина 3 Ку-ку, ку-ку, пташко мала!

Дівчина 4 Ку-ку, ку-ку, пташко мала!

Дівчина 1 Ти нам співала…

Дівчина 2 Правду казала…

Всі разом: Щезла зима, щезла зима!

Дівчина 5 Прилітайте, пташки, із теплого краю,

Принесіть на крилечках весноньку, благаю!

Виконують закличну пісню птахів «Пташок викликаю»

Дівчина 2 Вилети, гулю, горою,

Винеси літо з собою!

Дівчина 3 Вилетіла гуля горою,

Винесла літо з собою.

Дівчина 4 Ти,зозуленько сива,

Нас розвеселила!

Дівчина 5 Як почала кувати-

Повиходили всі із хати.

Дівчина 1 Ой , вийшла сестра з братом,

Дівчина 2 Ой,вийшла мама з татом,

Дівчина 3 Ой вийшли всі дівочки –

Виводити весняночки.

Дівчата виконують «Подоляночку»

Дівчина 5 Весну діждали-заспівали.

Колесом,колесом сонечко вгору йде,

Ярило весну веде.

Весну веде, а зиму жене.

Дівчина 4 Весну веде крутим калачем,

А зиму жене ясним мечем.

Теплим вітром, дрібним дощем.

Дівчина 1 Ой, нумо,дівчатонька, нумо,

Заплетемо Зеленого Шума!

Дівчина 2 А в нашого Шума-зеленая шуба.

Дівчина 3 Весно, весняночка,наша паняночка,

Гарними квітами, ніжними вітами,

Співом пташиним нас забавляй.

Дівчина 4 Ой,весна-красна,ой весна-красна,

Благодійниця, милувальниця,

Рукодільниця, вишивальниця.

Дівчина 5 Ліси, луки вишивала,

Квіточками заквітчала,

Чорне поле заорала,

Добрим зерном засівала.

Дівчата виконують «Кривий танець»

Ведуча Так, весна-це надії і сподівання, це радість і впевненість у своїх силах. Весна збагачує землю не тільки красою, але й талантами. Якраз напровесні народилися два велетні української літератури-Тарас Шевченко та Леся Українка. Як любила і чекала Леся Українка на цю пору. Здавалось, що відступала недуга під сонячними променями, а душа переповнювалась мріями, насолодою від природи . А думки навіювали нові творчі плани.

Учні 10-х класів пропонують глядачам уривок із драми-феєрії Л.Українки »Лісова пісня»

Ведучий А кого залишить байдужим краса весняного вечора, описана у поезії Тараса Шевченка «Садок вишневий коло хати», який став народною піснею? ( Учень читає напам’ять поезію)

Ведуча Весна-пора кохання. Слухаєш ніжні поетичні рядки - і душа лине високо-високо,туди, де заливаються передзвоном жайворонки.

(Під звуки природи діти читають поезії про любов поетів рідного краю.)

Ведучий Як обожнювали природу,берегли і розуміли її наші предки. Не перестаєш захоплюватись влучністю дотепних фраз, соковитістю рідного слова. Хочеться вірити, що і на вашу долю випадуть радісні хвилини зустрічі весни.

Ведуча Хай у вашім домі буде вічна весна,

І ніколи вона не старіє.

Хай дорога завжди буде чиста, ясна,

І задумана збудеться мрія.

Ведучий Бажаємо Вам, щоб жили ви у мирі,

Щоб здійснилися всі ваші мрії,

Щоб у кожного в душі не згас вогонь,

Щоб пишався вами український народ!

Звучить пісня «Одна калина» на сл. В. Куравського, муз. Р.Квінта у виконанні учениці 10 класу.






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка