Виховання активної життєвої позиції у учнів на основі диференційованого і індивідуального підходів



Скачати 464.13 Kb.
Сторінка1/3
Дата конвертації14.04.2016
Розмір464.13 Kb.
  1   2   3
Відділ освіти Куп’янської райдержадміністрації

Кругляківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Куп’янської районної ради Харківської області

описание: описание: описание: логотип голий


Класного керівника Кругляківської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Журавської Оксани

Сергіївни


Тема:

Виховання активної життєвої позиції у учнів на основі диференційованого і індивідуального підходів.

2015


Зміст



  1. Тема досвіду

3

  1. Автор досвіду.

4

  1. Адреса досвіду.

5

  1. Мета, завдання в межах теми досвіду

6

  1. Анотація досвіду.

7

  1. Актуальність досвіду.

8

  1. Опис досвіду.

10

  1. Проектна діяльність




  1. Додатки.












1. Тема досвіду:

Виховання активної життєвої позиції у учнів на основі диференційованого і індивідуального підходів.

2. Автор досвідуgetimage

Журавська Оксана Сергіївна, учитель математики, спеціаліст ІІ категорії. Стаж роботи в системі освіти 7 років, стаж роботи класним керівником 6 років.

У 2002 році закінчила Слов’янський державний педагогічний інститут. У Кругляківській школі працює з 2011 року.

Результатом виховної роботи Оксани Сергіївни є її учні, виховані, завжди активні в усіх сферах шкільного життя. Серед них – переможці районних предметних олімпіад, конкурсів, спортивних змагань. Найвідчутніші результати у формуванні учнівського самоврядування. Як класний керівник створює кожному умови для розвитку індивідуальних здібностей і самореалізації кожної особистості як громадянина, сім’янина, професіонала.

3. Адреса досвіду

\\lena-pc\рабочие картинки\фото школа\понорама школы\dsc_0789.jpg

Кругляківська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. Куп’янської районної ради Харківської області

провулок Садовий, буд. 3,

с. Кругляківка

Куп’янського району,

Харківської області,

Україна

63753


тел. (05742) 34299

Е-mail: krugshkola@ukr.net


4. Мета, завдання в межах теми досвіду

Мета: враховуючи виховні та пізнавальні можливості учнів, створити кожному умови для розвитку індивідуальних здібностей і самореалізації кожної особистості як громадянина, сім’янина, професіонала.

Завдання:


  • виховання особистості та професіонала-патріота України.

  • розвивати ініціативу та самоорганізацію кожного учня зокрема і учнівського колективу в цілому.

  • самоудосконалювати, виробляти навики приймати рішення і нести відповідальність за їх виконання.

  • виховання людини демократичного світогляду і культури.

  • створювати учневі широкі можливості для самореалізації, орієнтувати на досягнення соціально - корисної мети, індивідуальної та суспільної.

  • виховання здорового способу життя.

  • Етичне та естетичне виховання і формування моральностійкої особистості.


Анотація досвіду роботи

Я вважаю, що класний керівник – найнеобхідніша людина для дитини в сучасній школі. Це нитка, яка зв'язує в одне ціле дитину, вчителя-предметника, батьків, громадськість. Його призначення – простежити за становленням особистості дитини, виховати людину здатну гідно зайняти своє місце в житті.

Як класний керівник, упевнена, що необхідний широкий підхід до особистості дитини, щоб допомогти дитині зрозуміти себе і повірити в свої сили, створювати ситуації успіху. На мою думку, класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері та строгість батька.

Я твердо вірю в силу виховання, яка складається з дуже простих компонентів: доброти, любові до дітей, слова вчителя, сили особистого прикладу справедливості, здатності прощати дитину.

У сучасних умовах, на мій погляд, необхідно знайти підхід до кожного учня, створити кожному умови для розвитку індивідуальних здібностей, виховати учня як особистість.

Усвідомлюючи, що класний керівник є для підростаючого покоління духовним посередником між суспільством і дитиною, прагну створити сприятливі умови для формування особистості, внести необхідні корективи у процес виховання, скоординувати зусилля педагогів, сім’ї , соціуму. В своїй роботі керуюсь принципом: допомогти дитині знайти свій ключ до успіху, створити умови, у яких вона розкриватиме свої здібності, творитиме своє життя, зростатиме духовно, творчо, інтелектуально й самовдосконалюватиметься.

Головне завдання вбачаю в тому, щоб достукатися до найпотаємніших куточків дитячої душі, допомогти кожній дитині повірити в себе.

Актуальність.

Сучасний зміст виховання в Україні складає науково обґрунтована система загальнокультурних і національних цінностей та відповідна сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства і держави, інших людей, самої себе, праці, природи, мистецтва.

Важливим завданням для мене є виховати багатогранну, всебічно розвинену людину, достойного громадянина. Виконання цього завдання я здійснюю за допомоги системи цінностей, передбачених «Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів»:


  1. Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави виявляється у таких якостях, як патріотизм, національна свідомість, правосвідомість, політична культура та культура між етичних стосунків. У підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав і свобод.

  2. Ціннісне ставлення до людей виявляється у моральній активності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюбності, справедливості і гідності, милосердя, толерантності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, здатності прощати і просити вибачення, протистояти проявам несправедливості. У дітей зростає цінність дружби з однолітками, розширюється сфера соціального спілкування, формуються соціальні мотиви поведінки, виникає критичне ставлення, як регулятор поведінки.

  3. Ціннісне ставлення до себе виступає важливою умовою активної життєвої позиції і передбачає сформованість у зростаючій особистості вміння цінувати себе як носія фізичних, духовно-душевних та соціальних сил.

  4. Ціннісне ставлення до природи формується у процесі екологічного виховання і виявляється у таких ознаках: усвідомлення цінності природи в житті людини; почуття особистої причетності до збереження природних багатств.

  5. Ціннісне ставлення до праці – це усвідомлення дітьми соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, готовність до творчої діяльності.

  6. Ціннісне ставлення до мистецтва формується у процесі естетичного виховання.

Всю систему навчально-виховної роботи в класі спрямовую на вивчення особистості учня, створення сприятливих умов для розвитку кожної дитини.

Особистим прикладом, поведінкою, способом життя намагаюсь побудувати такі взаємовідносини у колективі, щоб кожна дитина відчувала свою значущість, потрібність. Виховання без примусу ґрунтується на довірі. Мої вихованці – творці власних життєвих успіхів і перемог.



Така дісталась вже нам робота.

Є в ній і радість, та є й турбота,

Є вічний пошук, безсонні ночі,

Та гріють душу дитячі очі.

Опис досвіду

Одного чудового сонячного вересневого ранку я отримала своїх перших вихованців. Я зрозуміла, яка це відповідальна справа – бути не лише учителем, а й вихователем. Мій клас складається з десяти учнів, у кожного з них різна доля, темперамент, здібності. Я пам’ятаю нашу першу зустріч, як ці маленькі оченята прискіпливо, насторожено дивляться на тебе і, немов питають: яке буде наше подальше життя?

У кожної людини є будинок – не просто житло, а місце де його люблять і чекають, розуміють і приймають таким, яким він є. Ми з учнями почали створювати свій будинок – це наш клас. Він складається з будівельного матеріалу з особливими властивостями: доброти, гумору, взаємодопомоги, мудрості і захоплень. За цей період будівництва ми встигли подружитися, звикнути один до одного. Від мене, як від класного керівника залежить ступінь сформованості учнівського колективу. Вміння захопити, повести, відкрити світ – неоціненний скарб справжнього педагога. Дуже часто трапляється так, що риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь.

Ми – це наш клас, в якому 10 унікальних, неповторних осіб, кожна з яких єдина в своєму роді. Мені дуже хотілося будь що завоювати їх любов, стати важливою, а не сторонньою у їхньому житті людиною, виховати справжніх громадян держави. Я зрозуміла, що від мене залежить якими будуть у майбутньому мої вихованці. Важливий показник педагогічної майстерності, на мою думку, – це пошук нових шляхів підходу до дітей, уміння впливати на них.

У виховній роботі зі своїми учнями я керуюся урядовими та галузевими документами в галузі освіти, методичними рекомендаціями щодо організації виховної роботи у ЗНЗ. Виховна робота в класі спрямована на реалізацію Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про дорожній рух», «Про пожежну безпеку», «Про охорону здоров’я», «Про охорону дитинства», Загальнодержавної Програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН» на період до 2016 року, Комплексної Програми профілактики правопорушень в Харківській області на період з 2011 по 2015 роки, Концепції громадянської освіти в Україні державних національних програм, законодавчих актів Президента України, Уряду, Верховної Ради України, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, Головного управління освіти і науки Харківської облдержадміністрації, розпоряджень та методичних рекомендацій відділу освіти Куп’янської райдержадміністрації і побудована на ґрунті національної культури і національних традицій.

З ІІ семестру 2011-2012 н.р. робота в класі проводиться згідно Програми «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» з метою формування основних цінностей: ціннісного ставлення до суспільства і держави, до сім’ї, родини, людей; ціннісного ставлення до праці; до природи; до культури і мистецтва; ціннісного ставлення до себе.

Мета виховної роботи в класі: «Виховання активної життєвої позиції у учнів на основі диференційованого і індивідуального підходів».

Диференціація та індивідуалізація виховання охоплює всіх без винятку учнів, бо кожен учень повинен отримувати в школі «порцію» педагогічної уваги і піклування про його зростання і формування особистості.

Індивідуалізація виховання – система педагогічних відносин і дій, спрямованих на управління, формування особистості кожного учня. Педагогічний шлях до учня полягає від загально-колективних дій через диференціацію до індивідуалізації. Прогнозування виховання учня на основі його пізнання. Зробити оптимістичний прогноз – це виявити, які позитивні риси і якості потрібно розвинути, які недоліки усунути, якими методами діяти. Прогноз виховання залежить від диференційовано-групової чи індивідуальної програми виховання. Для кожної групи застосовують методи переконання, вимоги, вправи, створення ситуацій.

Вважаю, що виховання – процес, що починається з дитинства, коли в душу дитини закладаються основні життєві принципи, що допомагають їй стати Людиною з великої букви, сміливо увійти до епохи нового розуму і зайняти в ній гідне місце, усвідомлюючи себе особистістю й індивідуальністю. Моє творче кредо: «щастя для мене - виховувати різнобічно та гармонійно розвинену, високоосвічену, життєво компетентну людину здатну до само розвитку та самовдосконалення».

За інноваційним матеріалом – досвід комбінаторний, спирається на вчення класиків педагогіки Я.А.Каменського, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського, А.С.Макаренка, О.Я.Савченко, С. Русової та багатьох інших у поєднанні з моїми ідеями та методами їх реалізації.

Свої виховні завдання реалізую через принципи особистісно-орієнтованої педагогіки. У контексті якої я дотримуюсь основних позицій педагога: розуміння дитини, визнання дитини, прийняття дитини.

Велику роль у розвитку особистості відіграє колектив.

Починаючи працювати з колективом я поставила перед собою такі виховні задачі:



  • вивчити особливості кожної дитини, її фізичний, психологічний стан, індивідуальні особливості і здібності;

  • всіляко сприяти згуртованості класного колективу;

  • почати роботу з розвитку учнівського самоврядування;

  • активізувати роботу учнівського колективу через участь у загальношкільних заходах;

  • продовжувати традиції, що започаткувалися у період навчання в початковій школі, розвивати їх.

Ще з молодшого шкільного віку дуже важливо закласти своєрідний фундамент рухомості дитини, тобто виховати уміння проявляти ініціативу в організації життя класу. Вважаю, важливим при цьому є цінування цієї ініціативності, довіра до дітей і орієнтація в роботі на їх запити, інтереси та їх бажання, забезпечення найсприятливіших умов у соціалізації особистості.

Як класний керівник я досягаю поставленої мети через заохочування учнів до процесу самовиховання, багато часу приділяю морально – етичному, національному, художньо – естетичному, патріотичному вихованню учнівського колективу, формуванню обов’язку, відповідальності, культури поведінки, тому загальний рівень вихованості учнівського колективу – високий.

Протягом 2 років, у 5-6 класі, з метою підвищення мотивації у навчально-виховному процесі, за високі досягнення у навчанні, зразкову поведінку, відповідальне ставлення до дорученої справи, а також за участь у класних та шкільних заходах, різноманітних змаганнях діти отримували нагороди. Мною велися рейтингові таблиці, на основі яких підводилися підсумки за місяць. І на загальношкільній лінійці я оголошувала підсумки за місяць та нагороджувала переможців солодкими призами. І я впевнена, що кожен з моїх вихованців проаналізував свої можливості і зрозумів: щоб стати особистістю, треба, насамперед, багато знати, багато працювати і вміти відповісти на запитання: «Хто я?», «Чого я хочу?», «Що я можу?». Головне завдання бачу в тому, щоб достукатися до найпотаємніших куточків дитячої душі, допомогти кожній дитині повірити в себе.

Співпраця класного керівника з батьками.

Свою роботу з класом завжди починаю з вивчення сім’ї вихованців, родинних вподобань кожного учня. Сім’я – важливе середовище життя дитини. Я вважаю, що виховний процес неможливий без співпраці вчителя з батьками.

В.О. Сухомлинський писав: « В наші дні немає важливішого у сфері виховання завдання, ніж навчити батька і матір виховувати своїх дітей».

Вивчити, чим живе учень, які його інтереси й нахили, особливості волі й риси характеру, – це означає знайти правильний шлях до серця, використати найдоцільніші методи педагогічного впливу. І, знаючи особливості учнів, їх інтереси, рівень вихованості, мені легше скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи з класом.

Я впевнена, що якщо сім’я зацікавлена у вихованні особистості дитини, то сили школи потроюються. Адже цей розвиток успішний лише завдяки спілкуванню, взаєморозумінню і співпраці з батьками. Велику роль у співпраці батьків, учнів і класного керівника відіграє батьківський комітет класу. Від роботи цього комітету залежить атмосфера класного колективу, взаємини батьків один з одним, спілкування дорослих і дітей.

Батьківський комітет нашого класу працює разом з класним керівником, бере участь в організації групових та позашкільних заходів, також співпрацюємо з учнівським комітетом та адміністрацією школи.

Перед тим, як планувати роботу з батьками, я ретельно вивчаю сім’ї, їх матеріально побутові умови, соціальний стан, взаємини між членами родини, ставлення батьків до школи, участь батьків у вихованні дитини.

У роботі з батьками використовую такі традиційні форми роботи:



  1. відвідування батьків удома;

  2. запрошення батьків до школи;

  3. день відкритих дверей для батьків у школі;

  4. класні батьківські збори ( які розроблені в залежності від вікових особливостей учнів);

  5. тематичні вечори і вечори запитань та відповідей;

  6. диспути, тренінги;

  7. класні батьківські конференції;

  8. індивідуальні консультації;

  9. усний журнал;

  10. бесіда.

Під час проведення батьківських зборів знайомлю батьків з новинками педагогічної літератури для батьків. Ознайомлюю батьків з моделлю педагогічної ситуації, яка б допомогла батькам розв’язати родинні конфлікти, що можуть виникати під час спілкування дітей з батьками. Були проведені батьківські збори на тему: «Як допомогти дитині подолати комп’ютерну залежність», «Проблеми паління», «Покарання дитини «за» і «проти» - 6-8 класи. «Роль родини у розвитку моральних якостей підлітка», «Проблеми статевого виховання», «Професійне самовизначення підлітка» - 9 клас.

В кінці року практикую проведення батьківських зборів: «Наші досягнення за навчальний рік».

Отже, з власного досвіду можу впевнено підтвердити, що активна співпраця з сім’єю має реальне втілення в конкретних справах і дає вагомі результати.

Знаючи особливості учнів, їх інтереси, рівень вихованості, мені легше скласти цілеспрямований і дієвий план виховної роботи з класом. Під час планування виховної роботи з учнями класу, треба враховувати їх вікові особливості та рівень їх досвіду, ступінь зайнятості. В план виховної роботи включаю ті заходи і справи, які можна ретельно підготувати, які, безперечно, будуть виконані і принесуть колективу класу моральне задоволення, радість успіху. Перед плануванням своєї роботи потрібно подумати про враження, яке вона справлятиме на учнів.

Під час планування класних годин головну роль відіграє анкетування,

проведене з учнями наприкінці попереднього навчального року. Учні пропонують теми класних годин спілкування і теми виховних заходів, ми разом обговорюємо і вибираємо форми роботи на наступний рік. Головне, щоб учні відчували користь від проведеного виховного заходу. Під час таких форм виховної роботи потрібно створювати доброзичливу атмосферу у класі, допомогти кожній дитині виразити себе.

В період формування колективу проведено родинний вогник «Давайте ближче познайомимося», конкурс на краще генеалогічне дерево «Роде мій», година спілкування «Символ моєї України».

У своїй роботі намагаюсь використовувати різні форми і методи роботи з класом. Для цього при роботі з класом використовую інтерактивні та розвиваючі ігри, конкурсні змагання, тренінгові вправи, дискусійні ринги, подорожі та інші.

Найефективнішими формами та методами вважаю:


  • усні журнали, екскурсії (пізнавальна діяльність);

  • години спілкування;

  • спільні загальношкільні заходи;

  • діяльність органів учнівського самоврядування;

  • індивідуальні бесіди;

  • художні конкурси, свята;

  • гуртки та клуби за інтересами;

  • моніторинг (тестування);

  • просвітницькі акції;

  • колективна творча справа (проектна діяльність).

Виховую також шанувати, продовжувати сімейні традиції та традиції українського народу. Я роблю це в цікавій розважальній формі: свята «День Святого Миколая», «День Святого Валентина», «У сімейному колі», година спілкування «Про що розповів сімейний альбом?». В мене в класі багато дітей, які гарно малюють, танцюють. Кожен їх новий крок, здобуток я намагаюсь виділити і заохотити.

Повага і довіра до дитини, розумне її заохочення нерідко мають вирішальне значення для учня, сприяють розвитку творчих здібностей та навіть покращують поведінку. Щоб відчувати себе частиною дитячого колективу – цікавлюсь сучасною музикою і модою, разом обговорюємо їх новинки.

Для мене важливо, щоб класні години проходили не тільки у формі лекцій, ай у формі вільного дискусійного спілкування, на яких учні вчаться сперечатися завдяки силі переконання. Використання інтерактивних технологій у вихованні молодого покоління передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі обліку обставин та відповідної ситуації.

Якщо застосування інтерактивних методів у виховній роботі здійснюється ефективно, слід очікувати:

- підвищення самосвідомості підлітків;

- збільшення досягнень;

- збільшення соціальної підтримки;

- доречної поведінки;

- внутрішньої мотивації;

- зростаючої активності;

- прагнення до обміну інформацією;

- позитивної емоційності протягом виконання всіх завдань;

- більш позитивного психологічного контролю та самоконтролю.

У своїй роботі класного керівника я використовую такі інтерактивні методи:

• мозкові штурми;

• рольові ігри;

• групове дослідження;

• круглий стіл .

Сучасні методи виховання потребують від мене постійного підвищення майстерності. Тому беру активну участь у роботі семінарів, круглих столів, методичних і педагогічних рад, педагогічних читань, тренінгів.

Прагну працювати творчо, а тому завжди пам’ятаю слова В.Сухомлинського: «Якою талановитою не була б людина, але якщо вона не вчиться на досвіді інших, то ніколи не буде хорошим педагогом». Прагну самокритично оцінювати свою діяльність, її результати, намагаюся швидко адаптуватися в умовах соціальних змін.

Важливу роль у процесі формування дружного і активного класного колективу вбачаю в організації спільного дозвілля. Це – тематичні розважальні вечірки, спільні прогулянки вихідного дня, ковзанки, різноманітні екскурсії.

Велику увагу приділяю вихованню здорового способу життя. Оскільки здоров'я – одна з найбільших цінностей людини, запорука його благополуччя, щастя і довголіття. Рівень здоров'я підвищує фізичну і розумову працездатність. Традиційними і улюбленими для нас стали екскурсії до лісу, а влітку – виїзди на базу відпочинку, де ми спілкуємося з природою, варимо кашу, проводимо рухливі ігри. Водночас це дає широкі можливості класному керівнику спостерігати за дітьми за межами школи, відкривати нові грані їх характеру, знаходити нові підходи до виховання і, звичайно, зближуватись. Проводимо антиреклами тютюну, алкоголю та наркотикам, проводимо години спілкування, бесіди про їх шкідливість. Формуємо навички дотримання режиму дня.

Я навчаю їх доброті і ми дуже часто говоримо про цю прекрасну якість людини. Вже зараз вони знають, що повинні бути альтруїстами, а не навпаки. І неможливо уявити собі гармонійно розвинену особистість без таких якостей, як доброта та милосердя. А вони формуються в дитинстві, коли людина особливо яскраво сприймає світ, коли її психіка не зазнала негативного життєвого досвіду. Я завжди пам’ятаю це і виховую дітей лише добром і роблю так, щоб мої діти мали свято кожен день. Зігріті моїм добром, вони віддаватимуть тепло усім довкола. А того, хто має багато любові, любитимуть всі.

У право виховній роботі школи важливу роль відіграє залучення учнів до посильної діяльності, яка передбачає певний обсяг правових знань, умінь та навичок. Це передусім участь у класному самоврядуванні, зокрема в роботі комісії з дисципліни і порядку та у різних формах природоохоронної роботи.

Я вчу дітей поважати закон, формую основи правової культури. Проводжу профілактику правопорушень серед учнів: бесіди, круглі столи, анкети думок «Права дітей і неповнолітніх», години спілкування «Я та мої права», «Немає прав без обов’язків».

Переорієнтація освіти на особистість учня вимагає адекватних принципів організації навчально-виховного процесу, одним із яких є принцип формування загальнолюдського і національного.

Своїм учням я завжди намагаюсь дати позитивну установку. Весь час їм повторюю: ви найкращі і найрозумніші, мені пощастило, що ви мій клас. Вважаю, що дітям потрібно говорити як можна більше приємного! Тільки за таких умов вони відчують себе значущими, повірять в себе, і навіть, боятимуться не виправдної ваших похвал.

Одним із пріоритетних напрямів виховної роботи є патріотичне виховання.

Суверенній Україні потрібні громадяни, які мають глибоко усвідомлену життєву позицію. Виховати таких особистостей можна за умови розвитку патріотичного виховання сучасного школяра.

Національно-патріотичну спрямованість виховної роботи в класі реалізую завдяки навчальній та позакласній діяльності.

Виховною метою позакласних заходів, годин спілкування та інформаційних годин було виховання в учнів патріотичних почуттів, любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, виховання поваги до культури та історії рідного народу, поваги до батьків, прищеплення шанобливого ставлення до звичаїв, традицій нашого народу. Робота з національного виховання була багатоплановою і різнобічною. Учні класу активно брали участь в:


  • конкурсі малюнків;

  • конкурсі пошукових робіт до Дня Перемоги

  • конкурсі кращого читця;

  • святі писемності та української мови «День української писемності і мови…»;

  • святі присвяченому пам'яті Шевченка «Геній українського народу»

Я вважаю, що патріотизм виявляється в практичній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток своєї країни, захист її інтересів.

У сучасній педагогічній літературі виділяють щонайменше три різновиди патріотизму:



  1. Етнічний патріотизм, що ґрунтується на почутті власної причетності до свого народу, на любові до рідної мови, культури, до власної історії тощо.

  2. Територіальний патріотизм базується на любові до того місця на землі (до місцевості, ландшафту, клімату), де людина народилася.

  3. Державний патріотизм ґрунтується на остаточній меті нації – побудові власної держави, державному самовизначенні, державницькому світогляді та державницькому почутті.

Сьогодні важливо відтворити в українському суспільстві почуття істинного патріотизму як духовно-моральної та соціальної цінності, сформувати у молоді громадянсько – активні, соціально значущі якості, які вона зможе проявити в усіх видах діяльності, пов’язаних із захистом інтересів своєї родини, рідного краю, народу та Батьківщини, реалізації особистого потенціалу на благо української держави. У різні часи та епохи, в усіх цивілізованих державах сім’я, школа, суспільство ставили перед собою завдання – виховати громадянина патріота своєї країни.
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка