Виходять учні в українських костюмах з караваєм учениця добрий вечір, люди добрі



Скачати 132.09 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір132.09 Kb.
( Виходять учні в українських костюмах з караваєм)

УЧЕНИЦЯ Добрий вечір, люди добрі,

Що сидять в нашій господі,

Раді з святом вас вітати,

Щастя і добра бажати.

УЧЕНЬ На світі білому єдине,

Як і дніпрова течія,

Домашнє вогнище родинне,

Оселя наша і сім,я.

УЧЕНИЦЯ Красиво і світло у нашій світлиці,

І квіти на вікнах стоять вогняні.

Сьогодні у школі родиннеє свято,

І хочеться всіх привітати мені.

УЧЕНЬ Добрий день вам, тата й мами,

Щиро вас стрічаємо

І на святі на родиннім

Вас усіх вітаємо.

УЧЕНИЦЯ Гостей дорогих

Ми стрічаємо щиро,

Стрічаємо з хлібом,

Любов,ю і миром.

УЧЕНЬ Ласкаво просимо до нашої світлиці, на хліб та сіль, на щиру розмову, на родинне свято.

ВЕДУЧА Сім,я – ось та пристань і гавань, звідки ми з вами виходимо у широкий світ, ім.,я якому – життя.

Прекрасно, коли в сім,ї панують злагода, взаєморозуміння, повага.

ВЕДУЧА Ох, як хочеться, щоб у сім,ї тебе поважали і розуміли. А щоб краще зрозуміти один одного,

Треба поставити себе на місце іншого. Тож заглянемо в таку сім,ю із щирою посмішкою.

СЦЕНКА

( Заходить учень, який погано вчиться)



УЧЕНЬ Ах, мои коллеги – дети,

Очень трудно жить на свете!

Всюду папы или мамы

Непослушны и упрямы.

Вот моя, к примеру, мама.

Боже, как она упряма!

Не убедить ее никак,

Что пара двоечек – пустяк,

Что плохое поведение –

Все же не землетрясение.

Словом, нет , мои друзья,

Больше так терпеть нельзя!

Вот из школы я вернусь,

Воспитанием займусь!

( Приходить додому та збирається вигулювати собаку)

МАМА Сынок, ты куда это собираешься?

СИН Я иду с Чарликом гулять.

МАМА И я , подожди! Я сейчас быстро оденусь!

СИН Стоп, стоп! Куда это мы так торопимся? А ты уроки, мамулечка, сделала?

МАМА Да мне совсем немножко осталось, я потом.

СИН Никаких потом! Ну – ка , дай – кА мне дневник, что у нас там завтра? Ага, вот русский язык.

Тема « Глагол». Ну, и что мы на это скажем?

МАМА Вот, упражнение сделала, правило выучила.

СИН А схему и таблицу начертила?

МАМА Но…

СИН Никаких «но»! Садись и черти! Я вернусь с прогулки и все проверю! И чтобы стрелочки были

ровные, а слова чтоб буковка к буковке! Да, и еще … Таблицу про типы речи не забудь.

МАМА Вот так всегда…

СИН (подмигивая залу) Главное в воспитании родителей - это система!

( звучить жартівлива пісенька)

ВЕДУЧА Рідна оселя, рідна сім,я. Тато, мама, бабуся, дідусь, брати, сестри – це наша родина.

ВЕДУЧА «Родина», «рід», які слова святі,

Вони потрібні кожному в житті,

Бо всі ми з вами – гілочки на дереві,

Що вже стоїть віки.

Це дерево – наш славний родовід.

Це батько, мати, прадід твій і дід.

( Презентація фотографій сімей під звучання пісні « Родина»).

ВЕДУЧА Душею кожної сім,ї є мама. Мама – наше довідкове бюро і швидка допомога, скринька добрих

порад.


ВЕДУЧА Мама, матуся! Скільки тепла та ласки таїть це магічне слово, бо називає людину, чия любов не

знає меж.

ВЕДУЧА Мама – це той дужий птах, що розкрив нам крила, дав дорогу в життя. Це людина, перед якою

ми у вічному боргу.

ВЕДУЧА Не згасне пам,ять і любов не згасне,

Бо рід коріння має пам,ятати,

Стоїть над нами добра Берегиня –

Богиня роду, предковічна Мати.

ВЕДУЧА ( На фоні мелодії) .

За день до своего рождения, ребенок спросил у Бога:

- Я не знаю, зачем я иду в этот мир. Что я должен делать?

Бог ответил:

- Я подарю тебе ангела, который всегда будет рядом с тобой. Он все тебе объяснит.

- Но как я пойму его, ведь я не знаю его языка?

- Ангел будет учить тебя своему языку. Он будет охранять тебя от всех бед.

- Как и когда я должен обращаться к Тебе?

- Твой ангел скажет тебе все.

- А как зовут моего ангела?

- Неважно, как его зовут, у него много имен. Ты будешь называть его МАМА.

( Звучить пісня « Мама – первое слово,главное слово в каждой судьбе», супроводжується демонстрацією малюнків).

ВЕДУЧА Слово «мама» росте з нами тихо, як ростуть дерева, як сходить сонце, розцвітає квітка,

як тихо світить веселка і гладить дитину по голівці рідна рука. І так само тихо воно приходить на

вуста – промінцем маминої усмішки і ласкавістю її очей, листочком вишні і світлинкою сонця,

пелюсткою квітки і радістю веселки, теплою лагідністю руки і вечірньою молитвою.

( Звучить « Молитва про маму»).

УЧЕНЬ Мамо! Матусю! Нене!

Вдячний тобі я за ласку,

За колискову пісню

І за дитячу казку

З вовчиком – панібратом,

З рибкою золотою,

З зайчиком, паном Коцьким,

З дідовою козою…

УЧЕНИЦЯ Спасибі, матусю, за ночі безсонні,

За лагідність серця і мудрість буття.

Без тебе, рідненька, не було б ні сонця,

Ні радості щастя, не було б життя.

УЧЕНЬ Від щирого серця, простими словами,

Звертаюся я до рідної мами.

Рідна мамо, люба ти моя ненько,

Любов твою через усе життя я пронесу.

Ти моє серце, матінко рідненька,

Люблю тебе за ласку, за твою красу.

УЧЕНИЦЯ Руки ласкаві цілую.

Скільки з них випито сили:

Жали вони і косили,

Прали і тісто місили…

Скільки з них випито сили!

Руки красиві цілую…

УЧЕНИЦЯ Вдивляюсь я у ці невтомні руки,

В оці любові ніжні два крила…

Матусі руки, невсипущі руки,

Джерельця щедрі вічного тепла.

І неба чистого незайманий зеніт,

Моя щаслива світанкова доля

І мій крилатий звихрений політ.

УЧЕНЬ В них – веселкові сонячні заграви

І весен світлих росянистий цвіт.

В розкриллі рук матусиних ласкавих

Вмістився весь бентежно – юний світ.

УЧЕНЬ Кожна моя дорога –

Зморшка нова у нені,

Кожна моя тривога –

Пасемце сиве у неї.

УЧЕНИЦЯ Матінко, ясна зоре,

В очі твої дивлюся.

Бачу в них тривогу

Й Господу щиро молюся,

Щастя благаю для Тебе,

Рідна моя матусю.

УЧЕНИЦЯ Є в мене найкраща в світі матуся.

За неї до тебе, Пречиста, молюся.

Молюся устами, молюся серденьком

До тебе , небесна Ісусова Ненько.

Благаю у тебе щирими словами

Опіки та ласки для любої мами.

Пошли їй не скарби, а щастя і долю,

Щоб дні її минали без смутку, без болю.

УЧЕНИЦЯ Рятуй від недуг матусеньку милу,

Даруй їй здоров,я, рукам подай силу .

Щоб вивела діток у світ та у люди,

Щоб нами раділа, пишалась усюди.

За це я складаю в молитві долоні

До тебе, Царице, на сонячнім троні.

ВЕДУЧА Важка це доля – материнство. Точнісінько так, як ми не уявляємо свого життя без матусь, так

кожній мамі тяжко уявити себе без нас – отих малих сонечок, заради яких вони живуть на

цьому білому світі.

МАМА ОДНОГО З УЧНІВ Ну як мені, ну як було б без тебе,

Синочку мій, моя ти люба втіхо?

Як дню без пісні, як без сонця небу,-

Отак було б мені без твого сміху.

Без рученят – промінчиків ласкавих,

Що світ увесь готові обійти,

Без оченят, таких веселих, жвавих,

Від котрих і на хвильку не сховатись.

В тобі – любов моя, велика, світла,

Моїх надій розкрилені дороги,

Життя моє в тобі і сонце, квіти

Й дощинки ніжні з весняного сміху.

Ну як мені, ну як без тебе жити,

Синочку мій, моя незрадна втіхо!

РОЗМОВА МАМИ І СИНА.

МАМА Живе людина, хороша, добра.

У ділі мудра, в бою хоробра.

Таку зустрінеш – хай сніг у вічі –

А в серці літо від тої стрічі.

А є ні мудра, ані хоробра

Та ще й душею не зовсім добра.

Таку зустрінеш в ясну годину

І мов потрапиш у холодину.

З такою хліба не з,їсти, знай,

Таку людину ти обминай.

СИН Мамочко, я слухаю тебе,

Ці слова навік запам,ятаю,

Бо твої поради – це святе!

Любов твоя незгасна – добре знаю!

( Звучить пісня « Сину, сину, ангел мій…»)

РОЗМОВА МАМИ І ДОНЬКИ.

МАМА Доню! Хай не буде ні кінця, ні краю

У твоїх, вже обраних, доріг.

І мету, яку ще обираєш,

Не притрусить на світанку сніг.

Переживи розлуки і страждання

Доля жінки не завжди права.

Сліз не бійся,

Сльози на прощання

Лиш підтвердять, що любов жива.

Хоч далекі обрії прекрасні,

Але їх схиляти не спіши.

Все справдешнє має бути власним:

Виліт птиць і пісня від душі.

А як горе… Думати не хочу,

Що воно тебе не обмине,

Ти і горю подивися в очі

І згадай усміхнену мене.

ДОНЬКА Дякую, мамо, за щире твоє слово

Й погляд, де зоріє небо ніжно- голубе.

Рідна ненько, сонце світанкове,

Обійму я піснею тебе.

УЧЕНИЦЯ Заваріть мені, мамо, рум,янку і м,яти,

Щоб була моя доля на радість багата,

Щоб була моя доля, як поле, широка,

Щоб була, ніби море, бездонна, глибока.

Заваріть мені, мамо, чебрецю, звіробою,

Щоб ніколи не була я в дорозі слабкою,

Щоб зневіри не знала я в дружньому слові

І щоб щастя спізнала у взаємній любові.

Заваріть мені, мамо, зілля – чари медові,

Від народу щоб мала я мудрість у слові,

Від води непокірність і тепло від землі

Заваріть диво – чари, мамо, мені.

( Звучить пісня «Поговори со мною мама»)

ДІАЛОГ МАМИ ТА СИНА.

СИН Розкажіть мені, мамо, про вишні,

Їх було так багато в саду.

МАТИ Були, сину, морози невтішні,

А вони кого хочеш зведуть.

СИН Розкажіть мені, мамо, про зорі.

Чи такими були, як колись?

МАТИ А той, сину, хто виріс у горі,

Не часто на зорі дививсь.

СИН Розкажіть мені, мамо , про долю.

Чи людині підвладна вона?

МАТИ Наша доля,мій сину, як море,

Той живе лиш, хто має човна.

СИН Розкажіть мені, мамо, про роки.

Чи спливають помітно вони?

МАТИ Роки, сину, помітні…допоки…

Матерів пам,ятають сини.

( Звучить пісня «Мамины глаза»)

УЧЕНИЦЯ Мама! Найдорожче слово в світі!

Де б не був ти, що б ти не робив,

Назавжди вона твій шлях освітить

Ніжним серцем, відданим тобі.

В дні важкі і в дні, на щастя щедрі,

Не забудь: вона завжди в тобі,

Тож живи, як мама, щиро й чесно,

І, як мама, світ оцей люби!

УЧЕНЬ НІ з чим не зрівняти мамину посмішку.

Скільки вона нам дарує тепла!

Так одчайдушно щораз мені хочеться,

Щоб не зникала вона, а жила,

Щоб освітилися мамині очі,

І освятили для тебе всі дні.

УЧЕНЬ Ми мам своїх любити вічно будем,

Вони життя нам радісне дали,

Стежину ми до хати не забудем,

Бо наші мами нас по ній вели.

УЧЕНИЦЯ Найкращі дні для наших матерів –

Це дні, коли щасливі їхні діти.

Від нас залежить, скільки днів таких

Ми можемо для матері зробити.

ВЕДУЧА А сьогодні один із таких днів, коли ми відповідаємо за ваш хороший настрій, за наявність

на ваших обличчях посмішок. Тож дивіться і посміхайтесь.

( Виконується танок маленьких лебедів. Виконують танок хлопці.)

ВЕДУЧА Багато ми вже сказали про найближчу, найріднішу нам людину – маму. А тато? Хіба він не найближчий, не найдорожчий?

УЧЕНИЦЯ Усе в житті міняється і в,яне,

Усе мина, відходить назавжди.

Лиш батьківська любов ніколи не зів,яне,

Лиш татові слова зі мною назавжди.

УЧЕНИЦЯ Усе, що є в житті, то долі повеління.

А все, що є у мене, то батькове уміння.

Від батька в мене є терпіння і удача,

І розум, батьку мій, - це твоя добра вдача.

ВЕДУЧА Є така легенда : колись давно спитали батька благословенної сім,ї, як він так гарно зумів

виховати аж 12 своїх дітей. « А я ніяк їх не виховував, я працював, а вони коло мене, я жив,

а вони коло мене», - спокійно відповів батько.

ВЕДУЧА Татова любов до нас стримана. Недарма в народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб

вона про це не знала. Саме такою і є батьківська любов.

ВЕДУЧА Батько – це захисник, годувальник. Батькове слово – це закон. Кожна дитина хоче, щоб її

батько був людиною сильною, справедливою, щоб був мудрий і мужній, як ось наші тата.

УЧЕНИЦЯ Мій любий татусь- він найкращий у світі.

І щиро признаюсь, хай знають всі діти,

Що я його дуже люблю.

Мій любий татусь не спочине й хвилини,

Планує невпинно, майструє, щось клеїть,

Працює щоднини невтомно і пильно.

УЧЕНИЦЯ Мій сильний татусь – він і столяр, і слюсар,

І найкращий спортсмен.

Любить маму, спортзал і газети,

Та найбільше він любить мене.

УЧЕНЬ Дуже поважає мій татусь футбол.

Разом із гравцями забиває гол.

То підскочить в кріслі, то «ура» кричить,

Аж на стелі люстра

Дзвінко дзеленчить.

УЧЕНЬ А ми із татком любим майструвати,

І вдома в нас малесенький станок.

А ми із татком любимо співати,

Та тільки мама сердиться чогось.

УЧЕНЬ А я в машині їздив аж за місто,

І тато дав потримати кермо.

Я вирішив, що буду машиністом.

Говорить тато : «Так тримать, синок!»

УЧЕНЬ А ми із татком кожен вечір вдома

У шахи граєм. Ну, щоб «хто – кого».

Хоч виграє і тато, дав я слово,

Що згодом обіграю я його.

УЧЕНИЦЯ Мій любий татусь і задачку розв,яже,

І намалює кумедних звірят.

Ще й найкращі слова для матусеньки скаже,

Коли ми йдемо гуляти у сад.

УЧЕНЬ Недарма вважає наша вся сім,я,

Що на тата ззовні дуже схожий я.

Підросту ще трішки, усього навчусь,

І таким завзятим стану, як татусь!

УЧЕНИЦЯ Дорогий, хороший, любий тату,

Кращого за тебе не знайти.

Дорогий, хороший, любий тату,

Як чудово, що у нас є ти!

УЧЕНЬ Мій татусю рідний,

Завжди будь таким,

Спритним і веселим,

Вічно молодим.

УЧЕНИЦЯ Уклін тобі, наш рідний тату,

За те, ласка в тебе є.

Нехай же рідну нашу хату

Біда і горе обмине.

За те, що можем мирно жити,

За те, що все ти бережеш,

За те, що вмієш нас любити

Тож будь щасливим ти без меж.

( Звучить пісня « Батьківський поріг»)

ВЕДУЧА Сьогодні в нас особливе свято. В гості до нас прийшли найулюбленіші для кожного з вас

люди – ваші бабусі. Вони – невтомні трудівниці, які теж доклали зусиль до виховання

своїх онучат. Це вони тихими вечорами розповідали вам казки та співали колискові.

ВЕДУЧА Бабуся прожила на світі удвічі більше за наших тата й маму; бачила у житті удвічі більше

за наших маму і тата; і ми удвічі дорожчі для неї, бо ми – її онучата, дівчатка чи хлоп,ятка,

бо ми – її пташенята, ластів,ята чи поросята.

УЧЕНЬ Свою бабусю знаю я із давніх – давніх пір,

Її обличчя любе, її ласкавий зір.

Замислиться бабуся, зажуриться на мить,

І знов, дивись, сміється, ласкаво гомонить.

Та над усе найбільше сподобались мені

Її ласкаві руки, умілі та міцні.

УЧЕНИЦЯ Оцій руці хорошій робота не важка.

Бо в,яже, варить, пише бабусина рука.

Буває, щось пошиє, ви скажете: « Краса,

Вона робити вміє, ну, просто чудеса!»

І я бабусі руки цілую залюбки.

Вони немов співають, розказують казки.

УЧЕНЬ Дай, бабусю, поцілую сивину твого волосся,

Теплим диханням зігрію снігом вибілені коси.

Може і на них розтане лоскотливий іній срібний,

Мов химерні візерунки на замерзлій з ночі шибі.

УЧЕНЬ Моя бабуся люба, гарна й мила,

Вона найкраща від усіх людей,

І хоч вона вже трохи посивіла,

Але так щиро любить нас, дітей.

УЧЕНИЦЯ ОЙ, бабусенько рідненька,

Чарівниченько любенька,

Ваші руки золоті

В невсипущому труді.

Вашу працю я шаную.

Ваше серце добре чую.

І вам я побажаю,

Хай вас сонце зустрічає.

( Звучить пісня про бабусю.)

ВЕДУЧА Сім,я – це пристань і гавань.

Сюди повертаєшся знов

Із мандрів далеких і плавань,

Тут вічно панує любов.

ВЕДУЧА Тебе тут завжди пам,ятають,

Куди б ти не їхав, не йшов,

На тебе постійно чекають

Увага, турбота, любов.

ВЕДУЧА Ми дякуємо вам, дорогі батьки, за те, що ви прийшли на наше сімейне свято, розділили

з вашими дітьми найдорожче, що у нас є – радість спілкування.

ВЕДУЧА Нам хочеться побажати, щоб у наших сім,ях назавжди оселилися любов, повага,статок.

Щоб місточок доброти й любові між батьками й дітьми ніколи не переривався, бо в нас у

Родині такі чудові, люблячі сім,ї, і кожна з них особлива по- своєму

ВЕДУЧА Запаліть же свічки, нехай палають

Поєднають нас вони в цей час.

Друзів голоси нехай лунають,

Пісня й слово хай єднають нас.

ВЕДУЧА Закінчити наше свято ми хочемо такими рядками:

Хай же будуть ваші руки сильними, а душі зрячими, хай поруч з мамою завжди йтиме тато!

Хай кожна дитина, яка приходить у цей світ, матиме ці два крила не для того, аби літати,

а щоб впевнено ходити по землі.

А зараз ми просимо всіх покуштувати наші родинні караван, які символізують сімейний



добробут, взаємну любов та злагоду.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка