Види простих речень і їх відтінки значень. Синоніміка двоскладних і односкладних речень



Скачати 68.86 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір68.86 Kb.
11 клас

Українська мова

Урок № 23

Дата: 27.11


Тема: Види простих речень і їх відтінки значень. Синоніміка двоскладних і односкладних речень.
 Розгляньте схему і зробіть усне повідомлення на лінгвістичну тему «Види простих речень». Наведіть приклади.


 Перепишіть, підкресліть члени речення, визначте вид простого речення.

1. Смаглява ніч в колисці гір гойдала місяця малого (Д. Павличко). 2. І чути плач землі моєї (Д. Павличко). 3. Благослови, моя кохана, у скронях схований вогонь (Д. Павличко). 4. Яке то щастя — свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко). 5. Обійми. Сльози. Пригощання. Спів. Розмови тихі. Зорі-подарунки. Пісні прощальні. Братні поцілунки (Д. Павличко). 6. Тризубом націоналізму прохромили душу мою… (І. Драч). 7. Зроблено дуже мало, майже нічого (Д. Павличко). 7. Не згасне шлях від маминого серця до серця України крізь віки (Д. Павличко). 9. Літо. Свято. В місті тиша (Б. Олійник). 10. Хліб-сіль їж, а правду ріж (Народна творчість). 11. Побувайте в нас на луговині у весняний погожий день (А. Малишко).

 Доповніть таблицю власними прикладами.


 Прочитайте виразно речення. Проаналізуйте граматичні засоби оформлення питальних речень (інтонація, питальні слова, порядок слів). Визначте серед них власне-питальні та риторичні речення.

1. Гей, хто там ладу в русі не тримає? (Р. Третьяков) 2. Чи ми той світ ясний за роботою, за клопотом коли бачимо? (А. Головко). 3. Єсть на світі доля, а хто її знає? Єсть на світі воля, а хто її має? (Т. Шевченко). 4. Хіба це не щастя: блукати по світу і слухати, про що там наспівує вітер? (Г. Коваль). 5. Чом не знав я, що в коханні найніжніша в світі мова? (Г. Коваль). 6. Може, я тебе не вартий? (В. Коломієць).


 Охарактеризуйте спонукальні речення за семантикою спонукання (наказ, прохання, застереження, протест, бажання, згода, дозвіл, заклик до дії тощо).

1. Нехай би вітри Пролітали за вікнами хати (А. Головко). 2. Живи, моя опришківська родино, Це празника твого прийшла пора (Д. Павличко). 3. — О Дніпре, Дніпре, мій Славуто, широк і славен ти єси, чи вбито князя, а чи скуто, мене до нього занеси (А. Малишко). 4. Хай куняють будинки і гавкає з нудьги собака (Б. Антоненко-Давидович). 5. Свіжий вітерець на вас подихає. Ох, легкокрилий брате! Виходь із свого тихого захисту — гущини лісової, де ти в холодочку пахучому спочиваєш опівдні, ховаючись від гарячої спеки!.. Повій на степи безкраї та довгі, на лани безмірно широкі! З синьої річки, де ти на легеньких хвилях любиш гойдатись, здійми непримітную пару, оберни її в чорную хмару і повісь, розстели її по небу синьому, заховай від нас сонечко ясне (Панас Мирний). 6. Нехай мої струни лунають, нехай мої співи літають по рідній коханій моїй стороні (Леся Українка). 7. Хай по мені не плачуть смутні дзвони, хай заспіває вільний, дзвінкий вітер, закрутиться метелиця весела (Леся Українка). 8. Коли б Марка діждатися (Т. Шевченко). 9. Будь славен, день багатого врожаю, прозоре небо, підіймайся вище (А. Малишко).


 Розподіліть окличні речення за метою висловлення (розповідно-окличні, питально-окличні, спонукально-окличні), визначте їх смисловий відтінок (горе, гордість, туга, страх, обурення, презирство, зневага та ін.). Виділіть граматичні засоби оформлення окличності (інтонація, вигуки, окличні частки).

1. Люблю я жить! 2. І не журюсь, бо що таке життя, коли не труд до самозабуття, не щедрість рук і не самопожертва? 3. Скільки нас розгублено по місту! 4. Як невгасимо міниться, пала алмаз життя в простій оправі смерті! 5. Радуйся, Маріє! Гряде в віках твій гарний син! 6. І чи потрібні двері, що не ведуть нікуди? (З творів І. Жиленко). 7. Та хтось таки прийшов і гарно розпалив у кузні бойківській від пломеню Тараса! (Д. Павличко). 8. Ну, а ти вже із нами пройди тую ниву! (А. Малишко). 9. В тобі була надія материнства? (Д. Головко). 10. Вкраїно, пісне із пісень, налитий золотом цар-колос! (Б. Степанюк). 11. Ти мужній, наша сило й завзяття! Не втихай, чуття помсти святе! (П. Тичина). 12. Моя Вітчизна дорога, яка в тобі горить снага! (М. Олійник). 13. Чим врівноважити ту правду, що болить і відливається під серцем у набої?! (Д. Павличко). 14. Чи вирве нам серця роздорів динаміт?! (Д. Павличко). 15. Де й коли їм побачитись вдасться?! (О. Підсуха). 16. Благословіть нас, матері, за рідний край життя не жаль нам! (О. Підсуха).


Домашнє завдання

 Навести 10 прикладів риторичних запитань з художньої літератури.

11 клас

Українська мова



Урок № 24

Дата: 27.11


Тема: Синоніміка неозначено-особових, узагальнено-особових і безособових речень.
Таблиця Види односкладних речень

Вид

Односкладного

Речення

Головний член виражений

Приклад

Означено-особове

»

Дієсловом 1 — ї чи 2-ї особи однини та множини теперішнього або майбутнього часу

Мій давній предку, Б ‘ю тобі чолом за вдачу щиру, чесну і вогнисту.(В. Крищенко.)

Узагальнено-особове

Дієсловом 2-ї особи однини теперішнього або майбутнього часу

Минулого конем не Здоженеш.(Нар. тв.)

Неозначено-особове

Дієсловом 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу або у формі множини минулого часу

Гостей в Україні завжди радо зустрічають. (Із газети.)

Безособове

Безособовим дієсловом, неозначеною формою дієслова, прислівником, особовим дієсловом у безособовому значенні, безособовим дієсловом на -но, — то

Сьогодні нам вклонитись треба ■ батьку — Господарю Вкраїнської землі. (В. Крищенко.)

Номінативне (називне)

Іменником у Н. в.

Мій рід. Моя земля. (0. Рижко.)

Тренувальна вправа.

Прочитайте речення, визначте вид односкладних, що входять до складу складних. Укажіть, яку функцію виконують односкладні речення.

1. Соромся порожнечі душі. Найбільше соромся того, що в тебе Немає своїх святинь, своїх непохитних, незаперечних істин, правил, Принципів. (В. Сухомлинський.)

2. Легко і просто називати себе сином народу, важко і далеко не Кожному випадає щастя бути достойним цього високого імені. Легко І просто говорити про свою любов до України, важко і не кожному Вдається справді любити її. (І. Світличний.)

3. Не знаю, ким дано мені покликання сумне: любити все прекрасне І земне. (За В. Симоненком.)

4. Кажуть, що в Україні традиційно садять мальви та чорнобривці. (Із газети.)

5. Не бійся розумного ворога, а бійся дурного приятеля. (Нар. тв.)

6. Народ і слово. (Я. Гоян.)


 Випишіть граматичні основи поданих речень. У дужках укажіть тип кожного речення, скориставшись позначеннями: 1 — односкладне означено-особове; 2 — односкладне неозначено-особове; 3 — односкладне називне; 4 — двоскладне неповне із пропущеним підметом; 5 — двоскладне неповне із пропущеним присудком; 6 — двоскладне повне зі складеним іменним присудком.

1. Небо глибоке, прозоре, блакитне (М. Івченко). 2. Вже де-не-де й димок із димаря (Л. Костенко). 3. Іду і мрію про щось (М. Йогансен). 4. Зимовий вечір. Тиша (П. Тичина). 5. По темних кутках сплять (В. Винниченко). 6. Старі люди говорили, що давно не пам’ятають такої теплої осені.


 Випишіть речення в такому порядку: 1 — означено-особове, 2 — неозначено-особове, 3 — узагальнено-особове.

По радіо повідомляють про готування польоту на Місяць ракети-автомата. Лови летючу мить життя! Добре діло твори сміло.


 Визначте тип односкладних речень. Вставте пропущені букви та розділові знаки.

1. Напинайте рогожі вітрил. 2. Ле..ко і ясно л..жати в поплутаних травах. 3. Чужі нездоланні долини! 4. Вранці вийшли з домів виногради зрівняти і зрубати оливні гаї. На осяяних схилах сон-зіл..я уже голубіє. 5. Стрічали шану й страх здолавши багна пущі і вертепи. 6. Сім човнів ро..бить без розваги. 7. На сходах дому зуп..нись на мить. 8. На всьому світі не знайти рідні. 9. Поважна мова врочистих вітрил (З творів О. Ольжича). 10. Раз оп..чешся другий — остер..же..ся. 11. Не радуйся чужому лихові (З народної мудрості).

Варіанти відповідей: 1) просте двоскладне; 2) означено-особове; 3) неозначено-особове; 4) узагальнено-особове; 5) безособове; 6) називне.
 Доберіть до поданих двоскладних речень синонімічні безособові. Позначте граматичні основи.

1. Раптом повіяли степові пахощі. 2. Уся кімната заквітчана айстрами. 3. Весь день дитина веселилася. 4. Вартовий не має права покидати свій пост.


 Перебудуйте подані речення в односкладні назви. Виділіть граматичні основи.

1. Тихо падає сніг. 2. Небо захмарене й сумне.


 Замініть перше двоскладне речення означено-особовим, а друге — неозначено-особовим. Виділіть граматичні основи.

1. Ви розкажете про це детальніше. 2. У косу дівчини вплетений бант.


 Замініть неозначено-особові речення безособовими.

1. У фізичній лабораторії створили новий прилад. 2. Зовсім недавно відкрили нову планету. 3. Нам забороняють виходити на вулицю. 4. Новобранців постригли дуже коротко.


 Прочитайте наведені синонімічні речення. Які відтінки значення виражає кожне речення? Доберіть до кожного речення його тип.

1 Хочу познайомитися з вами. А Двоскладне.

2 З вами хочуть познайомитися. Б Односкладне, означено-особове.

3 Я хочу познайомитися з вами. В Односкладне, неозначено-особове


Спишіть речення, розкриваючи дужки. Доведіть, що всі ці речення є узагальнено-особовими. До яких односкладних речень подібне кожне з них за способом вираження головного члена? Підкресліть головні члени, виділіть у них закінчення.

1. Вовка пастухом (не)ставлять (Народна мудрість). 2. Пл(и,е)каймо в серці кожне гроно, прозоре диво кал (е,и)нове (Д. Білоус). 3. Любіть травинку, і тваринку, і сонце завтрашнього дня… (Л. Костенко). 4. Як сіно косять, то дощів (не)просять (Народна мудрість). 5. Дивиш(ь)ся і (не)надивиш(ь)ся, дишеш і (не)надишеш(ь)ся чистим, гарячим і пахучим повітрям (І. Нечуй-Левицький). 6. (Не)хвали коня, поки з дороги (не)верн(и,е)шся (Народна мудрість).


Домашнє завдання

 Подані двоскладні речення перебудувати на односкладні безособові та синонімічні іншого виду.



1. Кущ омитий чистою росою. 2. Сміхом-жартом село заметене. 3. Зайвих не хочем ми слів. 4. Так гарно пахне спечена картопля. 5. Я не міг заснути, довго не міг заснути.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка