Відділ освіти, молоді та спорту Новоархангельської районної державної адміністрації Кіровоградської області Методичний кабінет



Сторінка4/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.76 Mb.
1   2   3   4
Тематична дискусія – передбачає формування та вдосконалення умінь в процесі використання попередньо-сформованих знань. При її проведенні необхідно проводити попередній інструктаж проблемної постановки теми з урахуванням особливостей конкретної групи педпрацівників.
Методична оперативка

Одна з дієвих колективних форм методичної роботи – методична оперативна нарада, яку варто проводити з усім педагогіч­ним колективом раз на місяць (наприклад, кожного четвертого понеділка). Готують її почергово шкільні методичні об'єднання під керівництвом заступника директора школи. Мета методичних оперативних нарад – ознайомлення членів педагогічного колективу з еле­ментами прогресивного, що з'являється в роботі даного педаго­гічного колективу, учительських колективів району, області, краї­ни, з новими досягненнями світової педагогічної науки.

Завдання – привернути увагу вчителів до розв’язання певної проблеми, визначити конкретну програму дій.

Методичні оперативні наради проводяться щомісяця. Готують їх почергово ШМО під керівництвом директора або його заступника.


Нарада - це колективне обговорення окремих питань групою осіб, які безпосередньо зацікавлені у їх вирішенні. Наради можуть бути періодичні і спрямовані на вирішення поточних проблем медичної роботи, короткі і тривалі.
Інформування – метод втручання, за яким особа котра надає інформацію допомагає учасникам, коли вони стикаються з труднощами, надає їм зворотний зв'язок, підгримує у процесі взаємодії.
Інструктивна оперативно-методична нарада – покликана спрямовувати роботу педагогів на виконання поточних навчально-виховних завдань. Приймаються заходи щодо їх реалізації.
Оперативно-методична нарада – підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження виправлення допущених прорахунків.
Наведемо орієнтовну тематику методичних оперативних нарад:

  • огляд методичної літератури на допомогу вчителям, які працюють за новими програмами чи підручниками (вересень);

  • нове в питаннях педагогіки, психології (огляд методичних журналів, жовтень);

  • адреси передового досвіду вчителів-предметників (листопад);

  • психологічні основи уроку, схема аналізу та самоаналізу уроку (грудень);

  • адреси передового досвіду класних керівників (січень);

  • огляд методичної періодичної преси (умови оптимізації індивідуального підходу під час роботи зі слабковстигаючими учнями, лютий);

  • дже­рела “скарбнички” передового досвіду (шляхи зниження навчального навантаження учнів, березень);

  • аналіз нових над­ходжень до шкільної бібліотеки (слово вчителя в навчальному процесі, квітень); -

  • огляд методичних матеріалів (підручник у руках школяра, травень).


Експрес-інформація – оперативна інформація про публікації фахових видань.
Інформація-шоу (за різними галузями знань) – повідомлення про що-небудь, яке супроводжується музикою.
Науково-практичні конференції, педагогічні читання – розвиток колективної творчості. До їх проведення готуються всі члени колективу, які вивчають літературу, ставлять відповідачам запитання, розпочинають дискусію. Проводяться як підсумок роботи над проблемною педагогічною темою, узагальнення педагогічного досвіду. Науково-практична конференція не тільки узагальнює педагогічну практику з точки зору сучасної теорії, але й визначає перспективи розвитку напрямів освіти. Педагогічні читання і конференції супроводжуються виступами учасників, дискусіями і завершується, як правило, прийняттям відповідних рекомендацій та публікацією матеріалів.
Інтернет-конференція – проводиться в режимі чату. Рекомендується для проведення секційних занять, планування РМО, ШМО.
Конференція – комплексна форма узагальнення результатів, підбиття підсумків самостійної, цілеспрямованої пізнавальної діяльності:

  • конференція з показом фактичних педагогічних досягнень (форма поширення ППД за допомогою мультимедійних засобів);

  • конференція з обговорення найбільш значущих педагогічних явищ, наукових доповідей, технологій, методик, посібників;

  • конференція оглядова проводиться з однієї чи кількох пов’язаних між собою актуальних проблем;

  • науково-практична конференція – одна з форм теоретичної та практичної підготовки педпрацівників на основі вивчення й узагальнення практичного досвіду;

  • конференція підсумкова - вивчення певної теми;

  • прес-конференція – бесіда, зустріч педагогів із представниками преси-радіо;

  • конференція тематична з окремої актуальної теми;

  • інтернет-конференція – проводиться в режимі чату.


Педагогічні дискусії – думки висловлені різними вчителями з актуальних спірних проблем.
Консультації – можуть бути усні й письмові, проводяться з метою надання допомоги вчителеві з цією чи іншою проблемою.
Педагогічні читання – важлива форма науково-педагогічної роботи, колективного вивчення й обговорення актуальних науково-методичних проблем.
Прес-діалог – це технологія роботи з періодичною пресою (учасники прес-діалогу виконують роль журналістів).
Прес-реаліз – це узагальнена стисла інформація (одна сторінка) про проведений масовий захід.
Проблемний стіл – проводиться з метою розширення та поглиблення знань учителів з проблеми, що розглядається, включення їх у дискусію.
Ігрова діяльність

Ігрове моделювання – один з основних видів діяльності людини (поряд із працею та учінням є гра), вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння суспільного досвіду, де удосконалюється самоуправління поведінкою людини.

Функції гри: комунікативна, розважальна, самореалізації, ігро-терапевтична, діагностична, соціалізації.
Ігрове конструювання. Одержавши певне завдан­ня, учасники методичного засідання, які змагаються, вишукують найкращий варіант розв’язання проблеми. «Розумовий штурм» має для цього величезні можливості.
Ділові ігри як нетрадиційна форма організації ме­тодичної роботи дають можливість активізувати твор­чу ініціативу вчителя, забезпечити високий рівень за­своєння теоретичних знань і професійних умінь

(процес організації і проведення ділової гри мож­на умовно поділити на чотири етапи:



перший етап — ознайомлення з особливостями гри як форми методичної роботи, а також із загаль­ними вимогами до організації її проведення; другий етап — конструювання гри. Потрібно ви­значити мету, назву і зміст гри (педагогічну пробле­му, яку будуть розв'язувати гравці), обсяг теоретичної інформації і практичних умінь, які потрібно засвої­ти, розробити сценарій гри; загальні її правила, а та­кож інструкції для гравців і керівника гри; третій етап — організаційна підготовка і про­ведення. Директор чи його заступник, який органі­зовує гру, роз'яснює вчителям її дидактичний сенс, знайомить їх із загальною програмою і правилами, ставить перед гравцями конкретні завдання, які по­винні бути реалізовані. Учителі, які не беруть безпо­середньої участі в грі, призначаються експертами, дістають завдання спостерігати, аналізувати й оці­нювати, як дотримуються гравці нормативних ви­мог та імпровізують. Визначається також час, міс­це, умови і тривалість гри. Для її проведення до­цільно створити умови, наближені до реалій шкіль­ного життя; четвертий етап — підбиття підсумків гри, до­кладний аналіз і оцінка її ролі в системі підвищення методичної і фахової підготовки вчителів).

У ході ділових ігор реалізуються процеси проектування та моделювання. Їх застосування дає змогу реалізувати принцип імітації реальних проблем.


Модифікація рольових ігор: особистісно-рольова гра, ситуативно-рольова гра, бліц-ігри, професійні, рольові.
Особистісно-рольова гра – має високий рівень універсалізму в навчальному процесі. Це форма комунікації «мовою дій», концентрація мовного спілкування, почуттів і думок, нагадує ділову, але тут кожному учас­никові надається певна роль чи визначається функ­ція. Завдання рольової гри – створення моделей поведінки, вирішення нестандартних ситуацій, випробування себе в незвичних ролях, накопичення нового досвіду.

Гра може проводитись у різноманітних формах: прес-конференція, «круглий стіл», проблемний семінар тощо. Дії кожного учасника регламентуються (ерудити, опоненти, рецензенти та інші).


Ситуативно-рольова гра – за своїми характеристиками більше наближається до ділової гри. Такі ігри можуть імітувати конфліктні ситуації, стажування молодого вчителя тощо.
Бліц-гра – акумулює в собі деякі ознаки таких форм активного навчання, як конкретна ситуація, розігрування ролей, «мозковий штурм» і ділова гра, але різниця параметрами (миттєвістю, легкістю форми, несподіваністю, мінімальним комплектом ролей, обов’язковістю оцінки результату.
Професійна гра – передусім спрямовані на розвиток творчого мислення, формування практичних умінь і навичок, відпрацювання індивідуального стилю спілкування та поведінки під час колективного вирішення завдань.
У процесі проведення ігор використовується метод ігрового моделювання. Визначаються та приймаються відповідні рішення (дії). Для кожного виду гри розробляється необхідне організаційно-методичне забезпечення, яке містить план-проспект гри, обґрунтування проблемної теми, дидактичної мети та ключових завдань. Її концептуальних положень.

Раз на два роки можна проводити «педагогічну олімпіаду», у якій беруть участь усі вчителі і вихо­вателі школи незалежно від стажу і досвіду роботи. Олімпіада триває впродовж навчального року і пе­редбачає кілька етапів. Перший проводиться у вигля­ді конкурсу нестандартних уроків чи виховних захо­дів, другий — як фестиваль методичних ідей, третій — як педагогічні читання (захист педагогами рефератів і творчих тем). На заключному етапі проводиться пе­дагогічний ринг, де кандидати в переможці змагають­ся у розв'язанні педагогічних завдань. їх бажано заохотити матеріально, їм присуджується (за домовле­ністю з РМК) вища кваліфікаційна категорія.



Групова робота «Криголами» - призначені «розтопити лід відчуження», який може виникати між учасниками в процесі спільної діяльності, зняти психо-емоційну напругу. З цією метою доцільно провести нескладні вправи, які можуть позитивно впливати на вияв активності учасників заняття. Використання цього методу вносить суттєву розрядку.
Нестандартні форми методичної роботи

Інноваційна освітня діяльність – це розробка, розповсюдження та застосування освітніх інновацій, результат творчого пошуку оригінальних, нестандартних рішень, різноманітних педагогічних проблем, прямим продуктом творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, ідеї, форми та методи, нестандартні підходи у навчанні, вихованні, управлінні.

Види освітніх інновацій: створені давно, щойно створені, щойно створені і проходять апробацію, знаходять в стадії розробки.
Структура методичної роботи - втілюється у різних формах, різними методами й засобами через традиційні і нетрадиційні форми організації методичної роботи. Зміст, цілі та визначені пріоритетні напрями внутрішкільної методичної роботи окреслюються у схематичній структурі методичної роботи на поточний навчальний рік.

Структура включає взаємопов’язані елементи, колективні форми роботи: педагогічна рада, методична рада, методичні об’єднання, творчі майстерні педагогів, семінари, творчі групи, педагогічні читання, науково-практичні конференції, педагогічні виставки, конкурси; індивідуальні форми роботи, які використовуються для задоволення особистих потреб і конкретних запитів педагогічних працівників (наставництво, консультації, стажування, самоосвіта, індивідуальна методична допомога); масові форми роботи (останнім часом використовуються нетрадиційні (за методикою колективної творчості):

- Професійні конкурси, насамперед конкурс «Учитель року».

- Авторські школи педагогів.

- Педагогічні читання та науково-практичні конференції.

- Творчі портрети.

- Педагогічні вернісажі.

- Аукціони.

- Методичні тижні.

- Методичний фестиваль.

- Методичний ринг.

- Педагогічний КВК.

- Ярмарок педагогічної творчості.

- Панорама методичних ідей і знахідок.

- Клуб творчих педагогів, класних керівників.

- Ділові ігри, ігрове конструювання.

- Організаційно-діяльнісні ігри.

- Конкурс „Класний керівник року”.

- Методичний аукціон.

- Круглі столи з актуальних виховних проблем.

- Калейдоскоп методичних новинок.

- Захист творчих проектів, концепцій.

- Продуктивна гра.

- Лабораторія невирішених проблем.

- Методичний міст.

- Тренінги.

- Педагогічні вітальні.

- Аналіз конкретних ситуацій.

- Творчі звіти учителів, педагогічного колективу.

- Педагогічний портрет творчого колективу, творчого вчителя.

- Моделювання уроків, структури методичної роботи, планів, професійної діяльності.

- Фестивалі педагогічних ідей і знахідок


Методична естафета – форма методичної роботи, яка складається з декількох етапів і сприяє впровадженню ППД.

І етап – «від творчого прийому до творчого уроку» учитель демонструє нестандартні прийоми, інтерактивні методи, засоби навчання, саморобні навчальні посібники, ігри, тощо;

ІІ етап – «калейдоскоп нестандартних уроків», у ході якого аналізуються творчі знахідки вчителів: уроки-роздуми, диспути, лекції, семінари-заліки тощо.

ІІІ етап – «трибуна вільних думок» учителі захищають моделі уроків, беруть участь у диспуті «джерела педагогічної творчості».


Методична панорама – колективно-групова форма роботи, що передбачає ознайомлення з досвідом педагогічної діяльності групи вчителів, який має спільне тематичні спілкування.
Педагогічний ярмарок – пропонується для спільного засідання школи молодого вчителя та школи педагогічної майстерності (для досвідчених вчителів).
«Круглий стіл» - заняття з проблематики досліджуваної теми, учасники відповідають на запитання та ставлять свої.
Методичний аукціон – використовується головний принцип аукціону.
Методичний калейдоскопподача швидкої зміни питань, метод, технологій.
Методичний лабіринт – вирішують складні питання або завдання на які необхідно дати відповідь.
Методичний ярмарок – своєрідний конкурс педагогів у декілька турів.
Листівка-презентація – друкований листок із короткою інформацією про досвід роботи (вказівкою вихідних даних, анотацією, відображенням змісту, фотографіями).
Медіатека – центр інформаційної інфраструктури освітнього закладу.
Методичний фестиваль проводиться з метою об­міну досвідом роботи, запровадження в практику пе­дагогічних ідей. Автори ідей і знахідок біля спеціаль­них стендів надають охочим консультації. Заявки на виховні заходи, методичні ідеї, цікаві педагогічні зна­хідки учасники фестивалю подають завчасно, лише після цього складається програма фестивалю.
Педагогічна майстерня – підвищує ефективність науково-методичної роботи вчителів.
Педагогічна шкатулка – матеріали аукціону педагогічних ідей.
Педагогічний КВК проводиться за відомим традиційним сце­нарієм і передбачає зустріч команд педагогів. Така форма мето­дичної роботи значно активізує всі форми: масові, групові. індивідуальні, особливо в підготовчий період.
Педагогічний брифінг – інформаційна бесіда, пояснення важливих рішень МОН України.
Педагогічний клуб – інноваційна, самокерована і саморегульована організація педагогічного спілкування. Передбачає розширення педагогічного та загальнокультурного кругозору, формування навичок комунікативної культури.
Педагогічний міст – неформальні візити, основною метою яких є обмін досвідом.
Педагогічний ринг – змагання педагогів у розв’язанні педагогічних завдань.
Методичний ринг — форма методичної роботи, яка сприяє вдосконаленню знань учителів, дає можли­вість виявити ерудицію. Він може проводитися, коли виникають суперечки чи діаметрально протилежні думки. Готуються опоненти, групи підтримки.
Коктейль-презентація – масовий захід, який відбувається з метою оголошення плану масових заходів.
Аукціон. Ведучий називає тему, завдання чи пи­тання, дає сигнал (гонг) і починає відлік. Група ана­лізу оцінює логічність відповіді на дане питання, го­тує опонентів, підбиває підсумки, знімає напруже­ність у разі її виникнення.
Методичний містрізновид дискусії. Для участі в цій формі роботи залучаються вчителі різних шкіл, керівники методичних об'єднань, батьки, учні. Роль ведучого виконує заступник директора школи.
Педагогічний КВК проводиться за відомим тради­ційним сценарієм і передбачає зустріч команд педа­гогів. Така форма методичної роботи значно активі­зує всі форми: масові, групові, індивідуальні, особли­во в підготовчий період.
Аналіз конкретних ситуацій. З приводу навчальної ситуації, яку повідомляє методист, відбувається обго­ворення, пропонуються варіанти можливих розв'яз­ків, обираються оптимальні.
Робота в мікрогрупах (три-шість осіб), які створю­ються на добровільних засадах для засвоєння якої-небудь нової концепції, теорії. Спочатку кожен член групи самостійно вивчає нову розробку або фрагмент, потім доповідає своїм колегам, які його доповнюють, коригують, обмінюються думками і врешті реалізу­ють ідею у своїй практиці.
Наукова організація педагогічної праці (НОПП) – система науково-обгрунтованих заходів, спрямованих на систематичне вдосконалення педагогічної праці та її умов – забезпечення максимальної ефективності навчання і виховання учнів за раціонального використання часу, сил, засобів, як педагога, так і учня. НОПП передбачає вміння працювати, вдосконалюючи прийоми і методи праці.
Науково-дослідна діяльність – інтелектуальна творча діяльність, спрямована на здобуття і використання нових знань. У межах науково-дослідної діяльності здійснюються наукові дослідження: фундаментальні та прикладні.
Предметний тиждень – комплекс навчально-виховних заходів, спрямованих на розвиток творчості учнів, поглиблення та поширення знань з предметів, збагачення науково-методичного досвіду вчителів.

Предметні тижні проводяться ШМО не частіше 1 разу намісять та не більше 3 разів на семестр.

Предметні тижні проводяться з різних навчальних предметів.

Кожен тиждень повинен мати належне інформаційне забезпечення.

Для організації та проведення тижня видається наказ по школі, після проведення тижня пишеться наказ по школі про підсумки його проведення.

Під час проведення предметного тижня проводять: засідання ШМО, творчих груп, організовують відвідування аналіз і самоаналіз уроків, проводять семінари, творчі звіти, дискусії, «Круглі столи», випускають методичні бюлетені, організовують виставки, читають лекції, проводять науково-практичні конференції, педагогічні читання, класні та позакласні шкільні заходи з учнями.


Методичний тиждень – форма роботи з педагогічними кадрами, спрямована на надання науково-методичної допомоги педагогічному колективу окремого навчального закладу. Це заходи, метою яких є удосконалення професійної майстерності вчителів, збагачення їхнього педагогічного досвіду, звіт про творчі досягнення вчителів, методичний тиждень проводиться раз на рік у кожному шкільному методичному об’єднанні вчителів школи. Як правило, тиждень планується заздалегідь і проводиться у зв’язку з атестацією школи.
Науково-методичні фестивалі та ярмарки педагогічних ідей – Москві заходи, які мають між собою багато спільного. Їхнє призначення – громадський огляд та оцінка науково-методичних здобутків. Проведення фестивалів та ярмарків – складний процес, який потребує довготривалої підготовки. Такі заходи доцільно проводити не частіше, ніж 1 раз на 2 роки.
«Мозкова атака» - один із системних методів пошуку та активізації колективної творчої діяльності, метод групового навчання і стимулювання пізнавальної активності, заснований на процесі спільного вирішення проблем у ході спеціально-організованої дискусії. Цей метод є одним із ефективних засобів розв’язання творчих завдань у навчанні, оскільки групується на психологічному ефекті, ланцюжкової реакції ідей, активізації інтелектуальної активності учасників.
Методичний ринг – сприяє вдосконаленню знань учителів, виявляє їх ерудицію, проводиться у разі виникнення суперечностей, наявності альтернативних точок зору, діаметрально-протилежних думок. Проводиться в чотири етапи:

І – готуються групи опонентів, кожна з яких має групу підтримки;

ІІ – вибір методичної проблеми;

ІІІ – захист методичної ідеї;

ІV – підбиття підсумків.
Методичний міст – найактивніша форма методичної роботи, яка проводиться для удосконалення практичних навичок з проблем навчання і виховання.

Для участі в методичному мості залучаються медпрацівники різних шкіл, роль ведучого виконує методист РМК. Методичний міст – різновид дискусії.



Ярмарка педагогічної творчості – завдання якої полягає у висвітленні досягнень педагогічного колективу у справі реформування освітньої системи впровадження інтерактивних методик, інноваційних технологій, ППД у навчально-виховний процес.
«Мікрофон» - різновид загально групового обговорення проблеми, яке надає можливість кожному сказати щось швидко, висловлюючи свою думку чи позицію по черзі.
«Навчаючи – учусь» метод використовується при вивченні блоку інформації або при узагальненні ППД. Він дає можливість передавати свої знання іншим людям.
Дебати - це обговорення будь-якого питання, обмін думками, полеміка, дискутування. Можуть допомогти пояснити думки щодо суперечливих проблем і надати можливість побачити реальну перспективу. Як форму бажано використову­вати дебати «акваріум» чи «телевізійні дебати».
Коло. Вправа, де кожен має можливість сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання чи висловлюючи свою думку або позицію. Кола корисні для швидкого моніторингу.
«Круглий стіл» - метод тренінгової роботи розрахо­ваний як на малі, так і великі групи.

У рамках методичної роботи можна використовувати типи проектів: дослідницькі, літературно- історично- краєнавчо- екологічно-творчі, інформаційні, практично-орієнтовані.

За тривалістю проведення проекти можуть бути короткотерміновими (розроблені на 1 – 2 уроки), середньої тривалості (від тижня до місяця), довготермінові (від місяця до кількох місяців).
Групова дискусія – це спільне обговорення якогось суперечливого питання, що дає змогу прояснити думки, позиції та установки учасників групи в процесі безпосереднього спілкування.

Дискусії можуть бути структуровані, тематичні.


Педагогічна ситуація – сукупність умов і обставин, які вимагають швидкого прийняття педагогічно правильного рішення.

Розв’язання педагогічних ситуацій сприяють (практикуми, педради, самоосвіта педагогів).


Проблемний стіл – форма методичної роботи з педагогічними кадрами, яка забезпечує глибокий аналіз визначеної проблеми, активну участь учителів у обговоренні поставлених питань, колегіальне визначення конкретних шляхів удосконалення методичної роботи та піднесення якості навчально-виховного процесу.
Наукове товариство школи – добровільне творче об’єднання учнів, які прагнуть удосконалювати свої знання в певній галузі науки, мистецтва, техніки і виробництва, розвивати свій інтелект. Зміст і форми роботи, організація і проведення окремих дослідницьких робіт.
Основа методу проектів – сукупність певних дій, документів, текстів, для створення реального об’єкта, предмета, створення різноманітного теоретичного продукту.
Проективне моделюваннядопоміжний метод групової роботи, що уможливлює діагностику й прогнозоване передбачення.
Моделювання – метод пізнання, який складається з побудови та дослідження моделей.
Створення та захист мультимедійних проектів – це новий вид діяльності для вчителів та учнів за допомогою комп’ютерних технологій. Кульмінація проектної роботи – захист презентації.
Проектування технологій навчання – це індивідуальна діяльність учителя, спрямована на розробку цілісного педагогічного процесу.
Науково-дослідна діяльність включає спеціальну науково-організовані дослідження або спостереження актуальних педагогічних явищ у визначених умовах; творчий процес узагальнення одержаних результатів та оформлення науково-обгрунтованих висновків щодо покращення педагогічної практики. За формами і умовами проводиться лабораторний експеримент, природний експеримент. Науково-дослідна робота починається з розробки програми дослідження, в якій визначаються: об’єкт та предмет дослідження, мета та основні завдання, робоча гіпотеза, база, етапи дослідження.
Науково-педагогічне дослідження – процес формування нових педагогічних знань.
Робота над індивідуальною педагогічною проблемною темою – це така тема, по якій досліджуються протиріччя між існуючою конкретною практикою та вимогами до неї, що висуваються розвиток сучасної освіти та досягненням психолого-педагогічної науки.

Вимоги до дослідження проблемної теми: актуальність, потреби практики, прогнозованість віддачі, технологічні можливості та доступність для дослідження.


Творчий звіт учителя – це форма методичної роботи, спрямована пошук, підтримку та пропаганду ППД, це комплексна форма атестації, тому вона повинна мати цілісний характер та містити не менш, як два-три заходи, обов’язковим має бути публічне представлення досвіду роботи чи результатів діяльності.

Об’єктом творчого звіту вчителя можуть бути: розробки оригінального планування, нової методики проведення уроку, оригінальні дидактичні матеріали, авторські навчальні програми, посібники, реферати з описом та аналізом досвіду творчої діяльності вчителя, творчий звіт може реалізовуватися через педагогічні майстерні, майстер-класи, круглі столи, презентації, методичні виставки, перегляд відео матеріалів, фотоальбомів тощо.

Творчий звіт учителя готує методична рада школи (розробляє план проведення, організовує консультації, бібліографічні огляди, виставки творчих робіт, розробки дидактичних матеріалів). На ньому проводиться захист творчих робіт, проектів, моделей, доповідей, досліджень.
Творчий портрет учителя - ця форма методичної роботи спрямована на пошук, підтримку і пропаганду педагогічних здобутків учителя, формування творчої активності, розвиток ініціативи педагога, узагальнення і поширення його досвіду, зростання авторитету.
Педагогічна виставка (завдання педагогічної виставки) – демонстрування досягнень педагогічного колективу щодо пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення ППД, висвітлення діяльності батьківських і учнівських органів самоврядування.
Науково-просвітницька робота – через видавничу діяльність, виступи на конференціях, педагогічних читаннях та публікації виступів в пресі.
Інформаційний бюлетень – рекомендаційні чи інформаційні повідомлення за певними темами або проблемами.
Кейс-стаді (метод) – навчання за допомогою аналізу конкретних ситуацій, створення проблемної ситуації на основі фактів із реального життя.
Кейс-метод – метод обговорення аналізу випадку, ситуації із зазначенням певної хронології.
Моніторинг

Моніторинг – безперервне стеження за якимось процесом з метою виявлення його відповідності бажаному результату:


  • моніторинг виховний – спостереження за різними сторонами виховного процесу;

  • моніторинг виховної роботи школи – це система оцінювання діяльності учнів і педагогів, яка базується на огляді досягнень учнів і педагогів;

  • моніторинг дидактичний – стеження за різними аспектами навчально-виховного процесу;

  • моніторинг розвитку системи освіти – систематичне спостереження за процесом якісних і кількісних змін у межах певної системи;

  • моніторинг соціально-психологічний – відстеження системи колективно-групових, особистісних стосунків;

  • моніторинг у педагогіці – регулярне дослідження показників розвитку особистості;

  • моніторинг управлінський - дослідження взаємодії різних управлінських рівнів;

  • моніторинг якості освіти – це систематична та регулярна процедура збереження даних щодо важливих освітніх аспектів, на національному, регіональному та місцевих рівнях;

  • моніторинговий контроль – ке комплекс контрольних процедур спрямованих на оцінку процесу розвитку, внесення коректив і прийняття управлінських рішень.


Система моніторингу – форма неперервної творчої взаємодії, що спрямовує та координує ціннісно-змістові устремління всіх учасників освітнього процесу і дає змогу здійснити професійну діяльність у вигляді короткострокових або довгострокових цільових програм.

Внутрішньо шкільний моніторинг фіксує: управлінську діяльність, професійну майстерність, успішність навчання, виховну роботу, психологічний стан та збереження здоров’я.

Етапи моніторингового дослідження:

визначення мети та планування дослідження;

розроблення інструментарію;

проведення дослідження;

збір та опрацювання результатів;

аналіз, коригування та інтерпретація результатів дослідження;

підготовка висновків, порівняльних схем, таблиць, діаграм.
Пілотажне дослідження - пробно-пошуковий тип дослідження, яке проводиться за спрощеною формою.
Педагогічне тестування – (усне чи письмове опитування за спеціально підготовленими запитаннями) сукупність методичних та організаційних заходів, що забезпечують розробку педагогічних тестів.
Технологічна матриця – форма подання відбору змісту освіти для конструювання тестів шкільної успішності.
Передовий педагогічний досвід

Передовий педагогічний досвід – навчально-виховна організаційно-педагогічна діяльність, у процесі якої стабільні позитивні результати в розв’язанні актуальних педагогічних проблем забезпечуються використанням оригінальних форм, методів, прийомів, засобів, навчання та виховання, нових освітніх систем або інтеграцій традиційних форм, прийомів та засобів.
Передовий педагогічний досвід – це сукупність знань, умінь і навичок, набутих педагогом у процесі практичної навчально-виховної роботи. ППД поділяють на індивідуальний та колективний, дослідницький і новаторський. Розрізняють ППД зразковий і новаторський.

Зразковий – уміло використовуються досягнення педагогічної науки, методичні рекомендації методистів, досвід інших педагогів,

Новаторський – вміло використовуються досягнення педагогічної науки, здійснюється дослідницька та експериментальна робота, раціоналіторство.

ППД є підґрунтям, на якому зростає професійна майстерність учителя,

У системі роботи керівників школи, ШМО створюють картки виявлення та вивчення ПД.

За результатами вивчення та узагальнення ППД видаються буклети, листівки, презентаційні посібними об’єктів ППД.



Орієнтований план повинен відповідати темі, меті, завданням, основним етапам роботи і може включати такі розділи:

  • організаційно-підготовча робота;

  • організаційно-методична робота з автором досвіду;

  • вивчення досвіду;

  • узагальнення матеріалів вивченого досвіду;

  • впровадження вивченого ППД.


Перспективний педагогічний досвід – система творчої, оптимальної, повторювальної діяльності педагога з елементами новизни, яка дає стабільні позитивні результати.
Новаторський педагогічний досвід – породжений радикально новою педагогічною ідеєю навчально-виховної, організаційно-педагогічної діяльності.
Панорама педагогічних досягнень – сукупність творчих засобів, за допомогою яких педагоги пропагують свій досвід роботи.
Портфоліо вчителя – документальне свідчення майстерності учителя, оцінка рівня його професіоналізму (може бути представлене на паперових носіях і в електронній версії. Електронна версія оформляється у вигляді презентації).
Презентація – публічна репрезентація чогось нового, що було створено чи досягнуто вчителем.
Творча галерея – розгорнута тематична виставкова композиція, яка поєднує в собі творчі доробки вчителів, книги, статті, картини, малюнки, презентує результати творчої діяльності вчителів різного фаху.
Тиждень відкритих дверей педагогів-майстрів – термін, призначений для проведення певних заходів педагогами-майстрами за певною проблемо (темою).
Фестиваль педагогічної творчості – масовий захід, на якому представлені досягнення педагогів школи (району).
Фестиваль методичних ідей – показ, огляд досягнень педагогів у розробці методичних ідей щодо їхнього впровадження в практику.
Методичний бенефіс – групова форма роботи, яка передбачає комплексне ознайомлення з носієм ППД, доповідь-розповідь про зміст досвіду, відвідування уроків.
Бенефіс педагога – проводиться за окремим сценарієм як пропаганда ППД вчителя.
Методична олімпіада-конкурс – індивідуально-групова форма організації практичної розробки вчителями певної педагогічної проблеми та представлення її у вигляді творчої роботи. Проводиться за спеціально розробленим положенням.
Методичний дискусійний клуб - групова форма роботи, різновид ділової гри, де вирішуються певні педагогічні проблеми.
Методичний турнір – нетрадиційна колективна форма роботи з педпрацівниками, спрямована на пошук, розвиток, підтримку ППД.
Методичні гостини – індивідуально-групова форма, яка передбачає взаємообмін педагогічними делегаціями шкіл.
Методичні посиденьки – вирішення проблемного питання в невимушеній розмові (за чаєм).
Поєднують традиційні форми роботи з дозвіллям: мала академія народ­ної педагогіки, вечорниці, урок-панорама, презентація педагогічної новинки, педагогічний портрет творчого колективу тощо.
Рейтинг, аналіз

Рейтинг – метод оцінювання певного педагогічного явища за результатами діяльності.
«Контент-аналіз» - аналіз документів.
Аналіз документів. Існують різні види матеріалів, які містять важливу інформацію. Це плани роботи школи, методичних об’єднань, самоосвітньої роботи, протоколи і стенограми нарад, засідань, конференцій, записи про хід взаємовідвідування навчальних занять учителів, статистична інформація про рівень навчальних досягнень учнів.
Аналітичний опис – прийом усного викладу статистичних фактів.
Творча праця містить колажі, креслення, схеми, діаграми, таблиці, моделювання, складання програм, тестів, планів. Може відбуватися як індивідуально, так і в групі з метою виявлення наявних проблем чи іншим шляхом. Важливо пам'ятати, що ця форма — рушій ідей.
Самоосвіта

Важливою формою підвищення наукового, фахового та методичного рівня вчителя є самоосвіта.

Самоосвіта – це індивідуальна і, як правило, самостійна діяльність педагогічного працівника щодо підвищення особистого рівня професійної компетентності, це знання, набуті самостійно, з урахуванням особистих інтересів та об’єктивних потреб загальноосвітньої школи, із різних джерел – до тих, що отримані в базових навчальних закладах. Характерним для самоосвіти педагога є те, що результат такої роботи – розвиток учнів, а не тільки самоудосконалення в особистому та професійному планах.

У процесі самоосвіти він вивчає нову літературу з педагогіки, психології, методики викладання навчальної дисципліни, матеріали передового педагогічного досвіду, знайомиться з педагогічними та методичними журналами, збірниками. Одним із видів самостійної діяльності вчителя є робота над методичною темою, яка повинна відповідати тій проблемі, над якою працює школа. Результати роботи вчитель оформляє як реферат чи доповідь, з якими виступає на засіданні методичного об’єднання чи творчої групи, або на науково-практичній конференції.



Керування процесом самоосвіти має певну циклічну форму. Порівняно замкнений цикл такої управлінської діяльності може складатися з семи етапів.

Перший етап – інформаційно-аналітичний (діалогічний): збирання й аналіз інформації про вчителів, рівень їхньої професійної компетентності й стан самоосвітньої діяльності.

Другий етап - прийняття управлінського рішення про поглиблення професійної компетентності педагогів через організацію їхньої самоосвітньої діяльності; визначення професійних запитів і об'єктивних потреб учителів професійно вдосконалюватися; з'ясування потреб щодо різних форм підвищення кваліфікації, в тім числі - самоосвіти.

Третій етап - постановка цілей і прогнозування результатів самоосвіти; з'ясування з учителем його бажання і, відповідно, важливих для нього форм підвищення професійного і загальнокультурного рівнів.

Четвертий етап - планування діяльності заступника директора з підвищення професійної компетентності через його самоосвіту; переведення загальної мети на рівень конкретних завдань особистісного і колективного керівництва педагогічним колективом у різних сферах управлінської діяльності - методичній роботі, проблемному семінарі, творчих лабораторіях, індивідуальній роботі з педагогами.

П'ятий етап - організація самоосвітньої діяльності вчителів з метою їхнього професійного вдосконалення в процесі практичної діяльності; керівництво роботою методичних об'єднань; організація роботи проблемного семінару з самоосвіти; розроблення змісту діяльності творчих лабораторій з нових проблем освіти.

Шостий етап - регулювання і коригування самоосвіти вчителів заступником директора; індивідуальна робота з учителями в напрямі розвитку їхньої професійної і громадської самосвідомості (у процесі педагогічного аналізу відвіданих заступником директора уроків, позакласних заходів тощо).

Сьомий етап - аналіз ефективності керівництва самоосвітою вчителів; виявлення позитивного в діяльності педагогів; узагальнення їхнього досвіду: проведення науково-практичних конференцій, звітів тощо; впровадження інновацій у практичну діяльність.
Обговорення книг, статей – своєрідне колективне міркування, колективний роздум, вільна дискусія, предметом якої є обговорення прочитаного.
«Обери позицію» - пропонується проблемне питання та протилежні думки.
Огляди періодичних видань, література – вид бібліографічної діяльності.
Бібліографічні огляди, обговорення літератури, статей, журналів – це канали, за якими оперативно надходить до вчителя інформація – важлива передумова підвищення рівня й ефективності навчально-виховного процесу.
Виставка-відгук – складається з відгуків про книгу.
Виставка-відвертість – психолого-педагогічної літератури.
Виставка-діалог – взаємозбагачуючий діалог між бібліотекарем та читачами.
Виставка-диспут – передбачає диспут.
Виставка-досьє – припускає збір фактичних даних.
Виставка-знайомство – знайомство читачів з цікавою людиною.
Виставка-календар – оформлення календаря народних дат.
Виставка нових надходжень – інформація про новинки літератури.
Виставка одного автора – організовується до адресата автора.
Виставка однієї книги – супроводжується яскравим плакатом.
Виставки-персоналії – присвячуються пропаганді творчості окремих авторів.
Виставка-презентація – реклама, прем’єра.
Виставка-рекомендація – з будь-яких проблем, тем.

Оптимізація методичної роботи в школі повинна йти насамперед шляхом розвитку творчості пе­дагогічного колективу.

Методична озброєність учителя може змінити його пе­дагогічну культуру. В цьому випадку необхідне раціональне поєднання пе­дагогіки, психології, методики фахових і багатьох інших знань. Читання літератури має бути важливою частиною професійного життя вчителя.

Розвиток творчих здібностей учителів може бути досягнутий лише тоді, коли саме методична робота буде творчою. Якщо колектив працює творчо, з'яв­ляється значний резерв економії часу і сили у керівників шко­ли, що відкриває нові можливості до творчого зростання.


Висновки


Одним із обов’язків педагогічних працівників є постійне підвищення професійного рівня, педагогічної майстерності, загальної і політичної культури. Цьому значною мірою допомагає організація методичної роботи з учителями, що сприяє розв’язанню актуальних проблем навчально-виховного процесу. У діяльності методичних об’єднань, творчих груп використовуються як теоретичні, так і практичні форми роботи.

До теоретичних форм відносяться спільне вивчення навчальних програм; ознайомлення з підручниками, посібниками, з новинками психолого-педагогічної і методичної літератури; вибір оптимальних форм, методів і прийомів навчальної діяльності на уроці.

Змістом методичної роботи з педагогічними працівниками є вдосконалення форм і методів навчання та виховання, організації позакласної та позашкільної виховної роботи, взаємозв’язку школи і сім’ї, впровадження в практику роботи досягнень педагогічної науки і передового педагогічного досвіду, здійснення внутрішкільного контролю і надання методичної допомоги в роботі вчителів, вихователів.

Центром становлення педагогів є шкільний методичний кабінет, який повинен бути організований у кожній школі. При шкільному методкабінеті створюється методрада, що затверджується педагогічною радою на початку навчального року.




1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка