Відділ освіти І науки Маневицької райдержадміністрації загальноосвітня школа І-ІІ ступенів с. Тельчі



Сторінка3/3
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.53 Mb.
1   2   3

Четверта гра « Найкращий математик»

Кожен член команди біжить до фінішу, бере ручку, розв’язує приклади, кладе ручку і біжить назад , передаючи естафету іншому.


П’ята гра «Танець з кульками»

До ноги кожного учасника прив’язують кульку. Під музику всі танцюють, намагаючись зробити так, щоб у партнера луснула кулька. Виграє та команда, у якій у гравців залишилися кульки.


1-й учень: Ось і п’ята гра скінчилась,

Всі спортсмени заморились.


2-й учень: А ми знову виступаєм

І малять всіх розважаєм.


3-й учень: Та хіба це все цікаво?

Любі ви малята,

Ось давайте разом з нами

Будем пустувати!


4-й учень: Геть уроки, геть книжки!

Тільки жуйки та пляшки

Із-під кока-коли!
(Лунає весела музика, а діти з порожніми пляшками пустують – футболять один до одного у ритмі танцю).
1-й учень: Ой, ми так втомились!
8-й учень: І чого навчились?
2-йучень: Ми не будем пустувати –

Краще підемо до школи.


9-й учень: Молодці! Оце чудово!

Даша, Стася, Міша, Вася,

Завтра будуть з нами в класі

Іробитимуть зарядку! Згода?


Діти(опустивши голови, ледь чутно):

Згода.

10-й учень: А тепер давай те разом

На лаву ми сядем,

І послухаємо всі, що нам скаже журі.
(Журі підбиває підсумки й оголошує переможців, вручає нагороди).
11-й учень: Ну от і все , луна свисток,

Гра закінчилась щасливо.

Дружба перемогла в цій грі.

Вітайте їх – ось наша сила!


12-й учень: Ми всі здружились, підросли,

Разом сміялись, веселились

І добре запам’ятали всі:

Подружись із зарядкою,

І вона тобі здоров’я, силу дасть

І творчої снаги.




Виховні бесіди


Культура поведінки

Бесіда
Мета. Розширити знання учнів про культуру поведінки в громадських місцях, ознайомити їх з корисними рекомендаціями з питань спілкування з людьми, правилами поведінки в театрі; сприяти формуванню доброти, чуйності, делікатності; вчити бути ввічливими, дотримуватись правил хорошого тону.
(Напис на дошці: «Життя дається на добрі справи».)
Хід бесіди
І. Вступне слово вчителя. Оцінюючи рівень вихованості учнів, слід пам’ятати : вона (поведінка) проявляється щоденно і щогодини. Є на землі золоте правило поведінки, ніколи не роби іншим того, чого не хочеш, щоб тобі робили. Ти не хочеш, щоб тебе прозивали?Ти ж не хочеш, щоб тебе ображали, принижували, били, насміхались? Звичайно, не хочеш, тоді й сам чесним, мудрим і ввічливим, адже ти живеш серед людей, і тобі не байдуже, як до тебе ставляться, що про тебе говорять інші люди . Все залежить тільки від тебе, від твоєї вихованості, розсудливості, мудрості та честі. Тепер ви розумієте, чому це правило є золотим?(Відповіді учнів) Не все те золото, що блищить. Є таке золото, що цінніше, ніж золотий метал - це людські стосунки, дружба, любов, повага, визнання , вдячність…

ІІ. Виступи учнів.

Учень: Скажеш лагідне слово, приємне людині, -

Сонце ніжне і чарівне засяє в душі.

Бо в словах тих заховані справжні святині,

То ж вживати у мові ти їх поспіши.

Що ж, те слово, приємне! Здається – дрібниця…

Знає кожна дитина чарівні слова.

Слово це, як джерельне цілюще, струмиться,

Та не кожна дитина у мові вжива.


Учень: Йди з добром до людей, хай любов процвітає,

Стане весело й гарно на серці у нас.

Добра справа згуртує, людей об’єднає,

Тож хороші діла всім робити нам час.


ІІІ. Правила культури поведінки.

Вчитель:

А ось правила, яких потрібно дотримуватись в житті, щоб іти до людей з добром і бути мудрим. Запамятай!



  • Завжди будь ввічливим з усіма. На ввічливість витрачаєш мало, а одержуєш багато.

  • Вчись допомагати людям словом і ділом.

  • Будь щирим у своїх думках і щедрим у вчинках.

  • Будь принциповим, чесним, правдивим.

  • Знай, що зло породжує ще більше зло, а доброта породжує доброту, любов і красу людської душі.

  • Посієш вчинок – виросте звичка.

  • Не кидай слово на вітер. Дав слово – дотримай його.

  • З ким поведешся, того й наберешся.


ІV. Ми - в театрі.

Вчитель:

Сьогодні ми з вами ще пригадаємо правила про культуру поведінки в театрі. Всі ми любимо відвідувати театр. А чи знаєте, як потрібно поводитися в театрі? (Виступи учнів).

В театр слід приходити охайно і святково вдягнутим, без запізнення.

Перед тим, як зайти до залу, необхідно роздивитись схему розташування місць у театрі й обрати най зручніший шлях до свого крісла. Проходячи на своє місце, треба повертатися обличчям до людей, які сидять у ряду. Виховані люди встають, щоб тобі зручніше було пройти. Під час вистави, демонстрації кіно не можна їсти. Під час антракту не можна бігати по фойє, голосно розмовляти. В театрі під час вистави голос належить тільки акторам на сцені.

Виставу дивись до кінця, привітай оплесками акторів, без зайвої штовханини виходь з залу.

Улюбленим акторам подаруй квіти. Це буде приємно всім.



Твої норми поведінки

Бесіда

Мета: Створити в учнів уявлення про морально-етичні норми поведінки, формувати почуття чуйності та доброзичливості виховувати людяність, милосердя, бути справжньою людиною.
Хід бесіди

Вчитель. Золоте правило поведінки:ніколи не роби іншим того, чого не хочеш, щоб тобі робили. Ти не хочеш, щоб тебе ображали, принижували, били насміхались, насміхалися? Звичайно, не хочеш. Тоді вироби в себе норми поведінки в колективі. Будь і сам чесним, мудрим і ввічливим, адже ти живеш серед людей, і тобі не байдуже, як до тебе ставляться, що про тебе говорять. Все залежить тільки від тебе, від твоєї вихованості, розсудливості, мудрості та честі. Тепер, діти, ви розумієте, чому це правило називається золотим?(Відповідь учнів) Не все те золото, що блищить. Є таке золото , що цінніше, ніж золотий метал, - це людські стосунки, дружба, любов, повага, визнання , вдячність. Чи хотів би ти таким бути? Які норми твоєї поведінки? Розкажіть!

Учень: Скажеш лагідне слово, приємне людині, -

Сонце ніжне і чарівне засяє в душі.

Бо в словах тих заховані справжні святині,

То ж вживати у мові ти їх поспіши.

Що ж, те слово, приємне! Здається – дрібниця…

Знає кожна дитина чарівні слова.

Слово це, як джерельне цілюще, струмиться,

Та не кожна дитина у мові вжива.



Учениця:Я скажу вам: було першим – слово!

А вже потім_ повітря, моря , небеса.

І від сонця розвиднився день світанково,

Ну, а потім з’явилась людина й краса.



Учень: Зробиш справу хорошу, і радість засяє,

Стане весело й гарно на серці у нас.

Добра справа згуртує, людей об’єднає,

Тож хороші діла всім робити нам час.


Учениця: Йди з добром до людей, хай любов процвітає,

Доброта повернеться до тебе добром.

А от зло, що несеш, твою душу вбиває

І поверне до тебе в сім раз більшим злом.


Вчитель: А тепер діти запам’ятайте ці правила, яких треба дотримуватись в житті, щоб іти до людей з добром і бути мудрим.

Можете скласти своє правило.


Запам’ятай!

  1. Завжди будь ввічливим з усіма.

  2. Вчись допомагати людям словом і ділом.

  3. Будь щирим у своїх думках і щедрим у вчинках.

  4. Будь принциповим, чесним і правдивим.

  5. Знай, що зло породжує зло, а доброта породжує доброту, любов і красу людської душі.

  6. Слово – було першим, воно матеріальне, не кидай його на вітер.

  7. Вчися бути мудрим і розумним, адже дурням тільки в казці щастить.

  8. Посієш вчинок – виросте звичка.

Якщо ви будете виконувати ці правила , то станете справжніми людьми, якими пишатимуться батьки, школа , друзі. - Чи запам’ятали ви , якими мають бути норми вашого життя?( Відповіді учнів).



Вчитель. Підсумовуючи нашу бесіду, хочу вам зачитати настанови матері Терези. Ви теж їх пам’ятайте. Хто ж така мати Тереза? Вона була настоятель кою Ордену милосердя. Урізних країнах вона відкривала школи, медичні пункти, притулки для бідних, хворих. Своїми вчинками вона навчила, що кожна людина повинна зробити, добро на своєму місці. Ось її закони, настанови, за якими мають жити люди, щоб більше шанувати життя.

Життя – це можливість. Скористайтесь нею!

Життя – це краса. Захопися нею!

Життя – це мрія. Здійсни її!

Життя – це виклик. Прийми його!

Життя – це обов’язок насущний . Виконай його!

Життя – це багатство . Бережи його!

Життя – це любов. Насолодися нею сповна!

Життя – це таємниця. Пізнай її.

Життя – це боротьба. Стань борцем!

Життя – це пісня. Доспівай її.

Життя – це удача . Шукай цю мить!

Життя таке чудове – не змарнуй його!

Це твоє життя. Виборюй його!




Сірничок малий, а біда велика

Бесіда про правила протипожежної безпеки

Мета: розвивати в дітей розуміння того, що гра з сірниками призводить до біди. Виховувати правила поведінки з вогнем у побуті і відповідальність за свої вчинки.

Обладнання: плакати, малюнки.
Учень.

Вогонь дає тепло та світло

І затишок приносить в дім.

І навіть серденько розквітло,

Якщо вночі ти поруч з ним.
Учениця.

Тобі не страшно — друг у домі,

І всюди музика бринить.

Історії ще не відомі

Почути можеш кожну мить.
Учень.

Лиш телевізор слід ввімкнути —

Побачиш і почуєш все.

Але уважним треба бути,

Тоді вогонь добро несе.
Учениця.

Коли немає вдома мами

І ти лишився сам один,

Не грайсь ніколи сірниками,

Бо ти слухняний в мами син.
Учень.

Ліхтарик краще засвітити,

Як стало в хаті темно вмить.

Не треба свічечку світити,

Від неї може все згоріть.
Учитель. Сьогодні ми поговоримо про вогонь, який для кожного з нас може бути і другом, і ворогом. Частіше він є добрим і турботливим другом, який дарує людям тепло і світло.

Вогонь «прийшов» до людей ще у сиву давнину, коли вони жили в печерах. Поступово люди навчилися ним користуватися і зрозуміли, що вогонь може стати добрим помічником і захисником.

Страшну силу вогню люди відчували завжди і тому боялися його. Однак вони відчували і його добру волю. Тому поступово навчилися приборкувати вогонь і керувати ним. Але як його викликати? Це було одвічною таїною для первісної людини, великою загадкою. Вогонь приходив на землю від блискавки і лише тоді, коли небо сердилося. У ті години було дуже страшно, все довкола освічувалося різким блакитним вогнем. А коли по ночах було холодно, то дуже хотілося, щоб вогонь прийшов у темну печеру. Але як це зробити? Тоді люди придумали ось що... Коли від блискавки спалахувало дерево, то після грози воно ще диміло і в ньому залишався жар. Одного разу людина взяла цей жар і занесла в печеру, де купкою лежало сухе листя і гілля. Жар дуже пік їй руки, і вона кинула його на купку, яка вмить спалахнула. Стало страшно, але так цікаво, що людина не вибігла, а зачекала, що з того буде. Вогонь освітив темну печеру, наповнив її теплом. І людина зрозуміла, що їй треба для тепла і світла. Відтоді, коли чоловіки йшли на полювання, жінки і діти збирали сухі гілочки та листя і складали їх у центрі печери. Вони по черзі слідкували за тим, щоб вогонь не погас. Життя людини зовсім змінилося. їй було не так страшно у своєму житлі, адже коли горів вогонь, то хижі звірі не могли зайти, бо вони боялися вогню, а людина цей страх перемогла і зрозуміла, що вона сильна і розумна.

Минуло чимало часу, коли люди зрозуміли, що вони й самі можуть добути вогонь. А трапилося це так. Одного разу людина взяла тверду паличку і почала нею наполегливо крутити об суху деревину, щоб зробити дірочку. І раптом пішов дим! Вона аж злякалася з того дива і кинула деревину в сухий мох. Мох задимів і звідти вирвався маленький язичок полум’я. Як же здивувалася людина! Вона зрозуміла, що зробила відкриття — викликала вогонь. Тепер вогонь можна було викликати тоді, коли це було потрібно!

Трішки згодом людина змайструвала з каменю свого першого ножа, їй треба було, щоб ніж був гострий, а тому вона терла камінь об камінь до того часу, аж поки той не нагрівся так, що вона не могла його втримати. Людина кинула своє знаряддя на сухе листя, і воно задиміло. Малесеньке полум’я лизнуло сухий листочок і трісочку, що лежали поруч. Людина здивувалася, але зрозуміла, що від сильного тертя каменя об камінь теж виникає вогонь. Тепер людина стала ще розумнішою, бо знала вже декілька способів, як викликати вогонь самій. Це вже був прогрес. Але все це було надто важко. Тому людина завжди думала над питанням, як легше викликати вогонь. Вона придивлялася, прислухалася, придумувала, пробувала і з часом приходив успіх.

На вогонь можна дивитися безкінечно, бо він приваблює і зачаровує, наводить людину на роздуми. Але що ж таке вогонь? (Відповіді дітей.) Що це за диво, в якому є ласка і доброта, тепло і світло? Та коли він виходить із-під контролю, то стає страшенним ворогом, злим і безпощадним. Коли вогонь буває людині другом? (Відповіді дітей.) А коли він буває ворогом? (Відповіді дітей.) Не раз людина сиділа біля вогнища і спостерігала, як тріщала гілка, яку кинули у вогнище, як вона шипіла — це з деревини вогонь випаровував воду. Потім дерево чорніло і загорялося, але виділялося при цьому багато диму, а коли вже добре розгориться, то згодом дим майже зовсім пропадає. Цікаво, чи не так? Хто спостерігав за вогнем? (Відповіді дітей.) Від жари деревина зовсім руйнується і з неї виділяються органічні речовини, що складаються з вуглецю і водню. При високій температурі вони з’єднуються з киснем, який є у повітрі, і відбувається процес окиснення. В результаті виділяється вуглекислий газ, вода і дуже багато тепла. Тобто, відбувається процес горіння, а горіння — це хімічна реакція, в якій одна з речовин настільки нагрівається, що з’єднується з киснем і при цьому виділяється енергія у вигляді тепла, а іноді і світла. Однак органічні речовини спочатку окислюються частково і тому утворюють багато дрібних частинок сажі. Коли від тепла вони розжарюються, то починають світитися і так утворюється полум’я, а, коли охолоджуються, то з водяною парою утворюють дим. Деревина ж розкладається і обвуглюється, перетворюється у деревне вугілля. А коли розігрівається ще сильніше, то вугілля з’єднується з киснем і згорає. Жар посилюється, частинки сажі згоряють до кінця, і дим пропадає. Так від вогню народжується новий вогонь.

Щоб одержати багато тепла, яке потрібне людині; щоб у холодну пору обігріти своє помешкання; щоб виплавити сталь із залізної руди; щоб одержати пластмасу, папір та інші необхідні для людини речі, потрібно гори кам’яного вугілля, цілі моря нафти, величезна кількість газу і деревини. Все це потрібно не лише для того, щоб зігріти нас і освітити вулиці та будинки, а й завести тисячі автомобілів, літаків, ракет. Отже, сила вогню приводить у рух автомобілі, літаки, ракети; вона освітлює наші домівки, перетворюючи теплову енергію на електричну, вона рухає прогрес. А джерело енергії — це горіння (хімічна реакція взаємодії з киснем). От як цікаво! Тільки людина дійшла до цього не відразу, знадобилося багато тисяч років, щоб вона зуміла пояснити процес горіння. А ми з вами живемо в дуже цікавий час, коли людство вже багато знає. А тому дітям треба добре вчитися, щоб засвоїти знання, одержані людством, і рухатися вперед. Перед вами, діти, дуже багато непізнаного, невідкритого. І вам ще належить зробити великі відкриття, спираючись на одержані сьогодні знання.

Минуло чимало часу до того, як людина зробила свій перший сірник, який так легко викликає вогонь. Тепер це може зробити і маленька дитина. Але перші сірники не були схожі на сучасні, і їх не так легко можна було запалити. Перед вами маленький сірничок — тонка дерев’яна паличка з голівкою з легкозаймистої речовини, що загоряється від тертя. До складу голівки сірника входить сірка — хімічний елемент блідо-жовтого кольору, легкозаймиста речовина, яка використовується у промисловості, сільському господарстві, військовій справі, медицині. Від цього слова і походить назва сірник. Сірка — сірник. От лише сірничок довго не горить. А коли вогонь доходить до кінчика, то сильно пече пальчики. Від огарку сірника може статися страшна біда. Тоді вогонь перестає бути вірним другом, а стає злим ворогом. Він нестримно знищує все на своєму шляху, заповнює простір їдким димом, що виїдає очі, заповнює легені, і людина не в змозі дихати. Вона втрачає через декілька хвилин свідомість і гине швидше не від опіків, а від їдкого диму. Кожна дитина, побачивши, що горить килимок чи штора, не вміє зарадити полум’ю, лякається, панікує. З цим переляком вона не може впоратися і ховається в найтемніший куток, бо думає, що вогонь погасне сам. Лізе під ліжко, ховається в шафу, в комору і там задихається від диму. А вогонь ніколи не гасне сам. Його треба гасити вогнегасником, водою, накривати мокрим простирадлом... А коли вже він набрав силу, то з ним можуть впоратися лише пожежники. Тому в таких випадках треба терміново телефонувати за номером 101!

Зважаючи на це, треба добре запам’ятати одне правило: ніколи не гратися сірниками! Сірники — це не іграшка. Гра з ними може призвести до страшної трагедії.
Учень.

А сонечко так гарно сяє,

Так мило жити на Землі!

Як літній дощик накрапає,

Теж раді діточки малі.

Бо це життя! Воно чарівне!

В нім казка й мрія голуба.

Життя чудове, світле, дивне,

У нім є радість і журба.

Учениця.


Воно нам раз лише дається,

Тому життя своє люби!

Не все ти вмієш, що здається.

Чого не можна — не роби.

За правилами треба жити —

Бо ми живемо між людьми.

Все треба правильно робити,

Щоб бути гарними дітьми.


Учитель. Нині для того щоб викликати вогонь, є чимало різних пристосувань. Це сірники, газові запальнички, збільшувальне скло, петарди і хлопавки, електричні запальнички для газу і т. д.

Учитель вивішує плакат, малюнки, на яких зображені пожежі, і ті прилади, що ними вони викликані.

Пожежа — це велике лихо. Вогонь забирає і звірів, і дорослих людей, і малих дітей і, звичайно, речі. А причини пожежі можуть бути різні.



Запам’ятай!

Не грайся сірниками.

Не розпалюй вогнищ.

Не носи запалені палки.

Не пускай підпалених паперових літачків.

Нічого не підпалюй.

Не запалюй збільшувальними скельцями папір, ганчір’я, суху траву.

Не засвічуй свічку самостійно, без дорослих.

Не бався запальничкою.

Не забудь номер служби безпеки — 101.

Питання для повторення

Діти записують відповіді на дошці.

- Що треба зробити?

- Якщо щойно щось почало горіти?

- Якщо ти не зміг загасити вогонь і пожежа набирає силу?

- Якщо вогонь вже поширився на велику частину площі?


- Знай! Ніколи не ховайся під ліжко, у ванну кімнату, в туалет, у комірку — там тебе найшвидше дістане небезпечний дим! Від вогню і диму втікай на подвір’я.

Загадка

Джин спинився на хвилинку —

Язиком злизав будинки. (Вогонь)

Учитель. Поміркуйте, як намалювати «заборонні» знаки протипожежної безпеки. Що на них має бути зображено? (Відповіді дітей і обґрунтування своєї думки.)



Учитель роздає дітям паперові кружечки, на яких вони малюватимуть «заборонні» знаки протипожежної безпеки.



Вірші


Автор


Романюк Н.О.

Хліб
Не кидайся хлібом, він святий!

Скільки в ньому пахощів природи,

Стільки золотистих колосків

Назбирали у широкім полі.

Хліб повинні шанувати всі,

Бо багато сили в нього вклали!

Поважати хліборобів й пекарів,

Що святиню цю подарували.

Усім серцем дякувать за труд

І душею хліб свій цінувати.

Найцінніший в світі плід

Хлібороби – нам будуть дарувати.

То ж складімо шану трударям!

Схилим голови перед робочим людом,

Дякуємо щиро їм за працю,

Ми до віку про них не забудем.


Тополя
Не ламай тополі, їй болить!

Її віти плачуть , як дитина,

Ой, чому на світі тяжко жить,

Чом не береже дерев – людина?

Ти деревце краще посади,

Нехай радість людям всім приносить

І зігріє сонячним теплом .

А легенький дощик поморосить _

Хай розпустить гілочка листок,

Щоб красою манив все навкруг.

Напував холодною росою,

Поле, квіти, трави й луг.

Щоб злітав з тополі пух легенький,

Наче сніг на землю він лягав,

Укривав траву зелену й пестив,

І з хмаринки дощик накрапав.


Сонечко
Посміхнися сонечку: «Здрастуй, золоте!»

Ти смієшся дереву: «Хай воно росте!».

Посміхайся квіточці: «Хай вона цвіте!».

Посміхнись струмочкові: «Хай він оживе!».

Подивись на небо: «Здрастуй, неба синь!».

Посміхнись до сонця й ніжно пригорнись.

Хай зігріють промені душі і серця,

Щоб були усміхнені донечки життя.

Поклонись калиноньці, що в саду цвіте,

Притулись до кетяга, хай він оживе.

Хай злітає пташечка в сині небеса,

Вабить душу й серденько неземна краса!


Неслухняний Толя

Є у школі хлопець Толя!

Він, як миші, Круть і Верть.

Може, в нього така доля :

Все у школі шкереберть,

І не може посидіти

Він спокійно п’ять хвилин.

То від Толі плачуть діти,

То рюмсає він один,

То він менших ображає,

То не слуха вчителів.

Шкільних правил він не знає,

Тільки клопоти усім.

Ну ніщо не помагає,

Що з бешкетником робить?

Своїх друзів ображає,

Вже немає з ким дружить.

І директор викликала,

І просили вчителі

Щоб узявсь за розум Толя.

Як зарадити біді?

То він карти в школу носить,

То в дітей він гроші просить,

І сміється, як завжди.

З ним лиш клопоти одні.

Будем Толю заставляти

Вчити правила шкільні,

До навчання закликати

Й шкільні речі берегти,

Поважати своїх друзів

І вітатися з людьми,

І в шкільному дружнім крузі

Бути асом на завжди.
Світлофор
Дивись уважно! Зупинись!

Хтось промовляє вголос

То гарним оком підморгнув,

Зелений він, як колос.

Сміється грізно світлофор

До учнів не уважних,

Співає ніби до – мі – нор

І правил вчить прекрасних.

Коли я жовтим підморгну

То підготуйсь чекати.

А як червоним засвічу

То вмій терпіння мати.

А на зелений швидко мчи

І переходь дорогу

Коли попавсь в біду, кричи

І клич на допомогу.




Ігри біля ялинки


У МІШКАХ НАВКОЛО ЯЛИНКИ.

Змагаються по 2 дитинии. Вони стають в мішки і ногами. Верх мішків тримають руками. По сигналу діти біжать навколо ялинки в різні боки. Виграє той, хто прибіжить швидше. Гру продовжує наступна пара.


ХОКЕЙ.

Дід Мороз стає спиною до ялинки. Це ворота. Діти, 2 — 3 людини, беруть ключки і прагнуть забити у ворота Діду Морозу гол.



ДОНЕСИ СНІЖОК В ЛОЖЦІ!

Беруть участь 2 гравця. Їм дають в рот по ложці з ватяним сніжком в ній. По сигналу діти розбігаються в різні боки навколо ялинки. Перемагає той, хто прибіжить першим і не упустить сніжок з ложки.



ВИШТОВХНИ З ОБРУЧА!

На підлогу кладуть великий обруч. Вибирають тих, що грають. Вони стоять в обручі на одній нозі, по сигналу гравці починають виштовхувати один одного ліктями з обруча. Перемагає той, хто зможе утриматися в обручі (стоячи на одній нозі).





ХТО ШВИДШЕ НАДУЄ КУЛЬКУ.

Що грають може бути 2 — 4 людини. Кожному дають по повітряній кульці. По сигналу діти починають їх надувати. Виграє той, хто надує кульку швидше.



М'ЯЧ МІЖ ГОЛОВАМИ.

Змагаються 4 дитини. Великий надувний м'яч двоє дітей затискають головами. По сигналу двоє біжать навколо ялинки. Перемагає та пара, яка біжить швидше і не упустить м'яч.






РУКАВИЦЯ

Всі діти стоять по кругу. Дід Мороз втрачає рукавицю.

Ведуча свята її знаходить і, звертаючись до Діда Морозу, питає: “Дід Мороз, а це не твоя рукавиця?” Дід Мороз відповідає: “Рукавиця то моя, наздожену її вмить я”. Діти передають один одному рукавицю, а Дід Мороз її намагається у дітей узяти.

МИШОЛОВКА

Стають і беруться за руки два найвищі учасники або двоє дорослих. Тримають руки вгору (такий міні-хоровод) і примовляють:

"Як нам миші набридли, все погризли, все поїли. Ось поставиш мишоловку, переловиш всіх мишей".

Решта учасників - миші - бігають між рук ловців. На останніх словах руки опускаються, "мишоловка" закривається, хто попався, той приєднується до ловців. Мишоловка збільшується, гра повторюється. Перемагає остання мишка.



ПРЯЖА

Діти розбиваються на пари. Кожній парі дається котушка ниток і олівець. По команді починають перемотувати нитки на олівець. Перемагає той, хто намотає більше ниток у відведений час.





ЗБЕРИ СНІГОВИКА.

Для гри потрібно два фланелеграфа (дошка або рама з натягнутою на них фланеллю розміром 100х70 см) і вирізані з паперу і наклеєні на фланель частини фігури Сніговика, ніс-морквина, мітла, капелюшок (2 комплекти).

Змагаються двоє. Кожен прагне якнайскоріше зібрати свого Сніговика.

ЛОВІШКА.

Відбігши від Сніговика (або Діда Мороза), діти зупиняються і, плескаючи в долоні, вимовляють: "Раз-два-три! Раз-два-три! А ну, швидше нас лови!" Із закінченням тексту всі розбігаються. Сніговик (Дід Мороз) наздоганяє дітей.



ГРА З БРЯЗКАЛЬЦЯМИ.

Діти, тримаючи в руках брязкальця, біжать врозсип під веселу музику по залу. Із закінченням музики діти зупиняються і ховають брязкальця за спину. Лисиця (або інший персонаж, що бере участь в грі) шукає брязкальця. Вона просить дітей показати їй спочатку одну, потім іншу руку. Діти за спиною перекладають брязкальця з однієї руки в іншу, як би показуючи, що в руці нічого немає. Лисиця дивується, що брязкальця зникли. Знову звучить музика, і гра повторюється.



ЗАЙЦІ І ЛИСИЦЯ.

Діти виконують рухи по тексту.

По лісовому лужку

Розбіглися зайчики.

Ось які ці зайчики

Зайчики-стрибайчики.

(Діти-зайчики легко бігають по залу.)

Сіли зайчики в кружок

Риють лапкою сніжок.

Ось які ці зайчики

Зайчики-стрибайчики

("Зайчики" сідають і виконують імітаційні рухи по тексту.)

Ось біжить лисичка —

Руденька сестричка.

Шукає, де ж ці зайчики

Зайчики-стрибайчики



(Лисиця біжить між дітками, із закінченням пісні наздоганяє малюків.)

НОВОРІЧНА ЯЛИНКА.

У грі беруть участь 2 команди по 2 людини. В кінці залу ставлять для кожної команди 2 коробки: у одній розібрана ялинка, в іншій — іграшки. Перший учасник повинен зібрати ялинку, другий — прикрасити її іграшками. Перемагає та команда, яка швидше виконає завдання.



ХТО БІЛЬШЕ НАБЕРЕ СНІЖКІВ.

Грають по двоє дітей. На підлогу розсипають сніжки з вати. Дітям зав'язують очі і дають по кошику. По сигналу вони починають збирати сніжки. Виграє той, хто набрав більшу кількість сніжків.





ВАЛЯНКИ.

Перед ялинкою ставлять валянки великого розміру. Грають двоє дітей. По сигналу вони оббігають ялинку з різних сторін. Виграє той, хто оббіжить ялинку

швидше і надіне валянки.

ПРИРОБИ СНІГОВИКУ НІС!

Перед ялинкою ставлять 2 підставки, на них кріпляться великі листи із зображенням сніговиків. Беруть участь два і більш дитини. Їм зав'язують очі. По сигналу діти повинні дійти до сніговиків і приставити ніс (це може бути морквина). Інші діти допомагають словами: наліво, правіше, нижче, вище...





ПРОНЕСИ В МІШКУ!

Перед ялинкою кладуть мішок (він перегороджений на 2 частини, у однієї з них немає дна). Дід Мороз викликає дітей, які хочуть підкотитися в мішку. Він садить дитину в мішок і несе його навколо ялинки. Іншу дитину він садить в ту частину мішка, де немає дна. Дід Мороз ходить навколо ялинки, а дитина залишається на місці. Дід Мороз повертається і “дивується”. Гра повторюється.



ЗЛОВИ СНІЖОК!

Беруть участь декілька пар. Діти коштують один проти одного на відстані приблизно 4 метрів. У однієї дитини порожнє відерко, у іншого — мішечок з певною кількістю “сніжків” (тенісні або гумові м'ячі). По сигналу дитина кидає сніжки, а напарник прагне зловити їх відром. Виграє пара, яка першою закінчить гру і набере більшу кількість “сніжків”.




СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Інтернет джерела.

2. Вірші для дітей. Автор – вчитель початкових класів Романюк Н.О.

3. Журнал: початкове навчання та виховання

4. Години спілкування для учнів початкових класів 2010р.

5. Гавриш .Н. «Джміль» 2004р.



6. Розкажи онуку 2006р. № 19 – 20


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка