Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет Використання проблемно-діалогічного методу на уроках історії



Сторінка3/5
Дата конвертації14.04.2016
Розмір0.91 Mb.
1   2   3   4   5
Тематична атестація

1 рівень (початковий)

Оберіть правильну відповідь

  1. Гадяцький договір було підписано в 1658 р.

а) Так;

б) ні.

  1. Андрусівське перемир’я було підписано між Московським царством та Туреччиною.

а) Так;

б) ні.

  1. "Чорна рада" 1663р. відбулася в Ніжині.

а) Так;

б) ні.
2 рівень (середній)

1. Поставте у хронологічній послідовності гетьманування вказаних історичних осіб:



а) І.Брюховецький;

б) І.Виговський;

в) Ю.Хмельницький;

г) П.Дорошенко.

2. Хто з українських гетьманів укладав Слободищенський трактат?



а) І.Виговський;

б) П.Дорошенко;

в) П.Тетеря;

г) Ю.Хмельницький.

3. Між якими державами було укладено "Вічний мир"?



а) Гетьманщиною та Польщею;

б) Польщею та Московським царством;

в) Туреччиною та Польщею;

г) Молдовою та Туреччиною.
3 рівень (достатній)

1. Дайте визначення поняттю:



а) "Руїна";

б) "Вічний мир";

в) "Чорна рада";

г) громадянська війна.

2. Коли відбулася подія?



а) прихід до влади П.Дорошенка ;

б) підписано Андрусівське перемир’я;

в) прихід до влади І.Брюховецького;

г) ухвалено "Вічний мир".

3. Вставте пропущене

"Положення __________ перемир’я":

– перемир’я між __________ та Польщею на 13,5 р.;

– під владою __________ залишалася Лівобережна Україна, йому поверталися Сіверщина, Смоленщина та на __ роки – Київ;

– за __________ закріплювалися землі Білорусі й Правобережної України;

– Запорізька Січ переходила під контроль __________ .
4 рівень (високий)

1. Якою, на вашу думку, була роль Московського царства та Речі Посполитої у процесі розколу України–Гетьманщини на Правобережну та Лівобережну? Відповідь обґрунтуйте.

2. Порівняйте внутрішню і зовнішню політику І.Виговського та І.Брюховецького.

3. Складіть історичний портрет П.Дорошенка.



IV. Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал.



Урок 5 (10 клас)

Тема:Голодомор 1932-1933 рр.

Очікувані результати.

Учні зможуть:

  • осмислити, спираючись на аналіз документів, масштаби голоду в Україні, його причини і наслідки;

  • зіставляти й критично аналізувати інформацію з різних джерел;

  • аргументувати й лаконічно висловлювати власну думку.

Тип уроку: формування умінь і навичок.

Форма уроку: лабораторно–практична робота .

Обладнання: мапа, підручники, роздруковані картки з джерелами.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Ознайомлення учнів із порядком проведення лабораторно–практичної роботи.



ІІ. Повідомлення теми та мети уроку

Тема нашого уроку: "Голодомор 1932-1933 рр."

Наша мета: спираючись на аналіз документів уявити масштаби голоду в Україні, його причини і наслідки; навчитися аналізувати інформацію з різних джерел, аргументовано й ла­конічно висловлювати власну думку.

III. Мотивація навчальної діяльності

Завдання:


  1. Уважно ознайомтеся з усіма запропонованими Вам джерелами.

  2. Визначте їх основну думку і сформулюйте її у вигляді тези або гасла.

  3. Зіставте провідні положення цих джерел і зробіть висновки.

  4. Висновки обґрунтуйте та узагальніть.

IV. Лабораторно-практична робота

Історичні джерела

Витяг з протоколу засідання Політбюро ЦК КП(б)У (6 липня 1932 р.)

"...2. Про план хлібозаготівель.

Визнати правильним встановлений ЦК ВКП(б) план заготівель по селянському сектору в розмірі 356 млн. пудів і прийняти його до безумовного виконання".

З листа секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Касіора до секретаряЦК КП(б) Йосифа Сталіна (26 квітня 1932 р.)

"У нас є окремі випадки і навіть окремі голодуючі села, проте це результат тільки місцевого головопятства, перегинів, особливо щодо колгоспів. Всілякі розмови про "голод" на Україні треба категорично відкинути. Та серйозна допомога, яка була надана Україні, дала нам змогу всі такі осередки ліквідувати".



З постанови Раднаркому УСРР ЦК КП(б)У (6 грудня 1932 р.)

"РНК і ЦК постановляють:

За явний зрив плану хлібозаготівель і злісний саботаж, організований куркульськими і контрреволюційними елементами, занести на чорну дошку такі села:


  1. с. Вербівка Павлоградського р-ну Дніпропетровської обл.

  2. с. Гаврилівка Межівського р-ну Дніпропетровської обл.

  3. с. Лютеньки Гадяцького р-ну Харківської обл.

  4. с. Кам'яні Потоки Кременчуцького р-ну Харківської обл.

  5. с. Святотроїцьке Троїцького р-ну Одеської обл.

  6. с. Піски Баштанського р-ну Одеської обл.
    Щодо цих сіл провести такі заходи:




  1. Негайне припинення підвозу товарів, повне припинення кооперативної торгівлі
    на місці і вивіз з відповідних кооперативних і державних крамниць усіх наявних
    товарів.

  2. Повну заборону колгоспної торгівлі як для колгоспів, колгоспників, так і для
    одноосібників.

  3. Припинення всілякого роду кредитування, проведення дострокового стягнення
    кредитів та інших фінансових зобов'язань.

Голова Раднаркому УСРР В. Чубар Секретар ЦК КП(б)У С.Косіор"

З листа С. Косіора до Йосифа Сталіна (8 грудня 1932 р.)

".. .2. Застосування репресій до колгоспників.

Репресії до колгоспників, які не виконують плану хлібозаготівель, особливо ж до голів, членів правлінь цих колгоспів і до рахівників, застосовано у великій кількості – за листопад і 5 днів грудня арештовано по лінії ДНУ 1230 чоловік-голів, членів правлінь, рахівників (голів – 340, членів правлінь – 750, рахівників – 140).

З листа члена ЛКСМУ Г. Ткаченка до секретаря ЦК КП(б)У Станіслава Косіора (18 червня 1932 р.)

"Ви уявляєте, що зараз діється на Білоцерківщині, Уманщині, Київщині та ін.? Великі площі незасіяної землі, а врожайність посіяного не більше 25-30% відносно тієї, що була 1925-1928 рр. В колгоспах, у яких було коней 100-150, зараз тільки 40-59, та й ті, що падають. Людство страшенно голодує. Я просто не розумію, і коли б мені хто авторитетно доводив, хоч як десь в 1927-1928 рр., про те, що при радянській владі можуть помирати на роботі з голоду, я не повірив би, висміяв би або й зовсім нагнав би його, вважаючи ідіотом, контрреволюціонером і як завгодно.

Ну, а що ж ми маємо зараз? Десятки й сотні випадків, коли колгоспники виходять в поле і зникають, а через декілька день знаходять його аж провонявшим і так його без жалю, наче це цілком природно, заривають у яму й квит. А на наступний день цього ж, що заривав попереднього, находять труп – мруть з голоду".

З постанови Політбюро ЦК КП(б)У (25 жовтня 1932 р.)

"1. Розгорнути найширшу політичну роботу серед колгоспників і одноосібників за якнайшвидше виконання плану хлібозаготівель, кинувши всі партійні і комсомольські сили для безпосередньої роботи в колгоспах і селах, для організації масових червоних хлібних обозів імені 15-х роковин Жовтневої революції.

Тільки нещадно придушуючи всі спроби класового ворога і його агентури, спрямовані до зриву хлібозаготівель; тільки при розгортанні непримиренної боротьби з прямим саботажем хлібозаготівель, більшовики України у вирішальному місяці хлібозаготівель зуміють подолати і ліквідувати наше ганебне відставання в боротьбі за хліб і вийти в число передових республік СРСР".

З постанови Політбюро ЦК КП(б)У (5 листопада 1932 р.)

"1. Зобов'язати судові органи поза чергою розглядати справи по хлібозаготівлях, як правило, виїзними сесіями на місці із застосуванням суворих репресій, забеспечуючи диференційований при цьому підхід до окремих соціальних груп, застосовуючи суворі заходи до спекулянтів, перекупщиків хліба.

2. Організувати в кожній області не менш як 5-10 додаткових роз'їзних сесій нарсуду для роз'їздів по районах..."

Крім того, арештовано бригадирів – 140, завгоспів-вагарів – 265, інших працівників колгоспів-195..."



З телеграми ЦК ВКП(б) до ЦК КП(б)У (1 січня 1933 р.)

".. .а) ті з них, які добровольно здають державі раніше розкрадений і прихований хліб не зазнаватимуть репресій..."



3 довідки ДПУ УСРР (12 березня 1933 р.)

"Найбільше число фактів голоду зареєстровано в кінці лютого – на початку березня. В окремих місцях це явище набуло масового характеру. Переважна кількість голодуючих – колгоспники. До них належить, головним чином, багатосімейні господарства, що виробили незначну кількість трудоднів. Зареєстровано також факти голоду серед колгоспників, які виробили велику кількість трудоднів, але не одержали в колгоспах продукти харчування в результаті розбазарювання і розкрадання хліба в момент збирання.

Голодуючі сім'ї вживають в їжу різні сурогати (кукурудзяні качани і стебла, просяне лушпиння, сушену солому, трави, гнилі кавуни і буряки, картопляне лушпиння, стручки акації тощо). 3ареєстровано факти вживання в їжу м'яса кішок, собак і дохлих коней.

Випадків людоїдства зареєстровано 28. Більша частина їх належить до 3-1 декади лютого і початку березня. 19 випадків людоїдства з 28 припадає на Київську область. У лютому також мали місце 13 випадків трупоїдства".



Зі спогадів жертв голодомору села Веприк Фастівського р-ну, Київської обл.

Троцька Євгенія Сергіївна: "Мені було на той час вісім років, був у мене старший брат Володимир – 11 років, дві сестри Марія мала 6 років та Ніна – 3 роки. Мою маму забрали в лікарню, адже вона на той час працювала на фермі і захворіла. На мого батька хтось сказав, що він тримає вдома вогнепальну зброю і його посадили у в’язницю. Після цього вмерла від голоду найменша сестричка Ніна. І от залишилися ми троє без батька й матері. Одного дня пам’ятаю прийшли до нас люди із сільської ради, забрали двоє коней, корову та залишки м’яса від зарізаного поросяти. Мій брат Володимир сховав шматок сала в чобіт (можливо 100 г). Але був такий голова Кравченко, забрав у нього з чобота те сало і взяв поліняку, почав бити його, доки в того не потекла кров. Ці люди позабирали в нас навіть одяг. Одного разу я пішла зі своєю сестрою Марією по бруньки. І вона побігла вперед, а я йшла позаду. І ось я прийшла до того садку, а біля будинку на призьбі сиділа моя сестра, я підійшла до неї, а вона почала ніби хрипіти. Я швиденько побігла до моєї бабусі, яка жила неподалік і розповіла їй про те, що сталося. Вона у відповідь мені нічого не

сказала, а пішла в той двір, взяла Марійку на руки і занесла її до себе на піч. Там вона й померла. Ще пройшло трохи часу і крім кропиви та щавлю в лісі достигли ягоди. І от щодня я ходила і збирала ті ягоди. Володь лежав на печі і одного разу попросив, щоб я принесла йому ягід, (я була мала і не зрозуміла, що він вже не міг ходити) я сказала йому, щоб він не лікувався, а пішов до лісу і назбирав собі ягід. Потім я зрозуміла, що він дуже сильно опух. Пішла до лісу і назбирала йому в чарочку ягід. Але була така пухла, що не могла йому подати їх на піч. Через декілька днів помер і брат. І от залишилась я одна. Мого брата не було кому поховати цілих два тижні, аж поки не привезли маму з лікарні. Вона попросила того чоловіка, що привіз її, щоб він десь поховав його. Той замотав його в рядно і поніс на цвинтар. Через декілька місяців до нас приїхала тітка і забрала мене разом із мамою до міста Баку (Азербайджан), там вона влаштувала маму на роботу, тоді ми стали краще жити. А що далі сталося із моїм батьком я не знаю, знаю тільки те, що потім забрали на війну, де він і помер. Ще знаю, що сусіди на нашій вулиці майже всі повмирали, навіть неподалік від мого будинку жила сім’я Линників, то вони всі вмерли і біля порога, було викопано яму, вкинули їх туди і прикидали землею. Батька звали Захар, матір Галина та двоє діток Кіля і Маруся".



Віра Юхимівна Котляр: " Жила я з татом, мамою, сестрами Любою і Женею та братом Миколою. Вже після війни з’явилася найменша сестра – Надя. Батько – помер, не доживши до цих печальних, голодних років. Мама працювала на колгоспі, часто приносила картопляні очистки, щоб варити їсти. Не було що їсти, рятувала лише корова, яка на той час давала чимало молока. Ранньою весною я з братом і сестрами збирала на городах мерзлі буряки та картоплю, щоб втамувати почуття голоду. Ходили чутки, що у селі їдять людей, тому я боялася ходити сама по вулиці".

У 1932 році Крушинському Георгію Михайловичу було лише чотири роки. Але він все ж запам’ятав деякі епізоди свого дитинства.

"Я жив з мамою та бабусею. Бабуся часто брала мене на похорони людей померлих від голоду. Я не розумів як це так, що немає чого їсти, оскільки знав, що мама завжди дасть шматочок хліба. Але лихо дійшло і до мого дому. Останніми їстівними продуктами були сушені яблука, які мама давала мені лише по декілька штук на день.

Якось мати, зібравши всі цінні речі, пішла міняти їх на продовольство. Повернувшись додому принесла стакан зерна і шматок хліба, але черствого.



Мене не випускали з дому. Тому що ходили чутки про те, що зголоднілі люди, в яких потьмарився розум, викрадають дітей і їдять".

З усної народної творчості часів голодомору

А у нашому колгоспі подохлого мерина

Три неділі люди їли, поминали Леніна.

Ленін Сталіну сказав: по мені показуй,

Хліба дуже не давай, м'яса не показуй.

Сталін Троцькому сказав:

- Я мішок муки дістав.

Мені чурек,тобі маца,

Ламца-дріца-гоп-ца-ца!

Крупська грає на гармошці,

Сталін ріже гопака, дожилася Україна -

По сто грам на їдока.

Не дивуйся, братан,

Що ми комуністи, -

Мужики нароблять хліба,

А ми будем їсти.

Ой Постишев, вражий сину,

Всохли б тобі руки,

Як ти віддав Україну

На голодні муки.

Їде Сталін на тарані.

Дві сельодки у кармані,

Цибулиной поганяє,

Америку доганяє.

А у хаті серп і молот, а у хаті смерть і голод...

Ленін землю обіцяв, Сталін й нашу відібрав.

Ленін волю обіцяв, Сталін в сози всіх загнав.

Встав би батько Махно-

Не дав комуністам

Хліб мужицький відібрати

І в комуні їсти.

Забирають дітей України,

Засиляють в далекий Сибір,

Щоб не чули, як плаче Вкраїна,

І не сміли вертатись відтіль...

Сталін хліба захотів та й придумав куркулів.

Без хазяйства жити - на великий шлях ходити.

Гуртове-чортове.

Хто Сталіна слухає - той потилицю чухає.

Люди не свині, все поїдять.

Ой за тії колоски відбула я в Соловки.

Не збирайте колоски, бо підете в Соловки.

Жив при непі як людина, а у созі - як тварина.

їж борщ з грибами, а язик тримай за зубами.

У колгоспі добре жить - один робить, сім лежить.

В тридцять третьому году люди мерли на ходу".
Завдання 1. Уважно ознайомтеся з джерелами. Виявіть потрібну інформацію і згрупуйте її з метою вивчення:

  1. Основних причин голодомору в Україні в 1932-1933 р.

  2. Методів "партійного керівництва" сільським господарством.

  3. Масштабів голоду

Зробіть загальні висновки.
Завдання 2. Ознайомтеся з фольклором часів голодомору й спробуйте визначити:

  1. Що народ вважав причинами голодомору?

  2. На кого особисто він покладав відповідальність за голод?

  3. Що треба було зробити на селі, щоб його відродити?

  4. Методи керівництва радянської влади.

V. Підсумки уроку.

1. Що нового ви дізналися на уроці?

2. Яке враження справляє на вас фольклор періоду голодомору?

(Працюємо методом "Мікрофон")

VI. Домашнє завдання.

Читати параграфи 56–57 підручника. Виконати завдання 1-3 на ст.284.








Додатки

Додаток 5.1.


Відділ освіти Фастівської районної державної адміністрації Районний методичний кабінет

Адаптована

програма факультативного курсу
"Науково-дослідницька робота з історії"

(програма для учнів 8-11 класів)

підготував вчитель історії

Веприцької ЗОШ І-ІП ступенів

Фастівського району

Київської області

Стельмах М.І.

2006


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Однією з форм роботи з творчо обдарованою молоддю є Мала академія наук України. Результатом плідного навчання учня в МАН є написання під керівництвом вчителя-предметника науково-дослідної роботи, з якою діти виступають на наукових конференціях, колоквіумах, захищають під час конкурсу-захисту.

Педагогічний процес у МАН передбачає охоплення учнем таких галузей знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку.

Організація пошукової діяльності учнів дає їм можливість самостійно та цілеспрямовано працювати, розвиває креативне мислення, вдосконалює систему теоретичних знань, практичних вмінь та навичок. Але учитель повинен усвідомлювати, що робота над розвитком пошуково-дослідницьких здібностей учнів повинна носити не епізодичний характер, а представляти собою цілісну систему навчання.

Програма даного факультативного курсу стане при нагоді всім, кого цікавить історія як наука, хто хоче пізнати історичний процес глибше, кому імпонує пошукова й дослідницька робота МАН.

Програма адаптована до програми факультативного курсу "Основи науково-дослідницької роботи з історії" С.Потильчак, вчителя історії гімназії м. Білої Церкви Київської обл. і розрахована на 70 годин (2 години на тиждень) для учнів 8- 11 класів.



Метою програми є формування в учнів основ теоретичних і практичних знань науково-дослідницької діяльності з історії.

Завдання програми:

    • сприяти формуванню наукового світогляду учнів, оволодінням ними методологією наукового пізнання; технологією і технікою дослідження, вдосконалювати вміння роботи з літературою і джерелами;

    • прищеплювати учням навички самостійної теоретичної і практичної роботи над вирішенням обраної учнями-дослідниками наукової проблеми;

    • опанування навичками правильного оформлення наукового дослідження;

    • вироблення вмінь ведення наукової дискусії в процесі захисту виконаного дослідження .

Очікувані результати:

В результаті опанування учнями теоретичних знань та внаслідок закріплення їх на практиці, юні науковці:



  • ознайомляться зі становленням та розвитком історичної науки в Україні;

  • набудуть теоретичних основ науково-дослідницької роботи з історії;

  • зможуть скласти бібліографію та джерельну базу обраної теми, науковий план, обирати напрямок, тему, предмет та об'єкт дослідження;

  • закріплять навики працювати з джерелами та літературою.

Організаційні форми і методи подання

навчально-теоретичного матеріалу:

наукові: аналізу та синтезу, аналогії, класифікації;

навчальні: лекції, бесіди, дискусії, круглі столи;

виїзні: екскурсії, семінари, колоквіуми;

практичні: проведення досліджень; збір матеріалу з обраної теми, обробка та аналіз інформації;

–методи наукового дослідження: спостереження, опитування, порівняння;

інноваційні та новітні освітні технології: використання комп'ютерної техніки, інтерактивні форми роботи: "Акваріум", "Мікрофон", "Мозковий штурм", "Ажурна пилка", "Аналіз ситуації";

креативні: вигадування, вирішення проблем.


НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИИ ПЛАН


з\п

Назва розділу чи теми

Кількість теоретичних годин

Кількість практичних годин

1

Вступ

1

1

2

Становлення й розвиток історичної науки в Україні.

5

7

3

Теоретичні основи науково-дослідницької роботи з історії.

6

4

4

Науково-дослідницька робота з історії.

Вибір напрямку теми, предмету та об'єкту дослідження.



2

4

5

Науково-дослідницька робота з історії. Складання бібліографії та джерельної бази обраної теми.

2

10

6

Науково-дослідницька робота з історії. Складання плану наукової роботи.

2

6

7

Науково-дослідницька робота з історії. Структура наукової роботи.

2

8

8

Науково-дослідницька робота з історії. Робота з джерелами та літературою.

1

9




Всього

21

49
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка