Вербець Марія Тарасівна, директор Комунального закладу «Рівненська обласна бібліотека для молоді»



Скачати 126.72 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір126.72 Kb.
#5762
Вербець Марія Тарасівна, директор Комунального закладу «Рівненська обласна бібліотека для молоді» Рівненської обласної ради
Інформаційна компетентність і культура читання молодого користувача
Початок третього тисячоліття відзначається серйозними негативними тенденціями в культурі, серед яких – глобальне падіння інтересу до читання, особливо серед молоді. Читання як засіб отримання інформації та необхідна передумова інтелектуального розвитку поступово втрачає свою актуальність поряд із телебаченням та електронними комунікаціями. За даними соціологічних досліджень для 73% населення країни читання не є провідним інтересом, а кожен четвертий українець не відкриває книг взагалі. В 2009 році серед тих, хто щоденно відкривав книгу був 31% людей до 30 років, а вже в 2011 році – це тільки 26%.

Підвищити інтерес до книги може сама книга! На заміну «сіреньким» виданням 70-80 років минулого століття, які не відповідали ні шкільним програмам, ні політичному і економічному устрою незалежної України, прийшли нові, яскраво оформлені книги, дитячі енциклопедії, серії книг «Я пізнаю світ», «Світ навколо нас», «Все про все», «Невідома Україна», «Іду на урок», «Альма матер», «Дитяча енциклопедія».

Спілкування з книгою допомагає школяреві оволодіти певною сумою знань, засвоїти досвід попередніх поколінь, долучитися до культурних надбань усіх народів. Вміти читати самостійно, вдумливо, дозволяє читачеві закріплювати читацькі навички, розширює діапазон читацької компетентності.

Цьому сприяють літературні квести, вікторини, історичні марафони, брейн-ринги та інші форми, які дають змогу читачеві долучитися до активної творчої діяльності. Пізнання книги, систематична праця з нею розширює кругозір читача, вчить умінню правильно сформулювати читацький запит, дозволяє вільно орієнтуватися в різноманітних джерелах інформації.

Стає очевидним, що зараз уже недостатньо читати багато, необхідно усвідомлено й уміло вибирати літературу для читання. Італійський поет Ф.Петрарка, якого називають «батьком гуманізму» вважав, що «тільки істинно хороші книги варті того, щоб їх читали. Підживлювати свій розум багатьма книгами без усякого вибору – значить позбавити його власної сили польоту і навіть зовсім губити його». Таким чином, важливим завданням сьогоднішнього дня стає формування культури читання. Що входить у це поняття?

Читання – це складний процес, який потребує постійної уваги, напруги усіх розумових сил, а головне – бажання. Культура читання – це сукупність знань, умінь та почуттів, які дозволяють читачеві повноцінно та самостійно засвоювати інформацію. Цей комплекс навичок у роботі з книгою, включає:



  • усвідомлений вибір тематики читання;

  • орієнтування в джерелах, насамперед у системі бібліографічних посібників і бібліотечних каталогів;

  • систематичність і послідовність читання, вибір конкретної книги;

  • розуміння , засвоєння та аналіз прочитаного:

  • вміння використовувати на практиці отриману з літератури інформацію;

  • закріплення та використання прочитаного (виписки, конспекти і т.д.)

Водночас кардинальні зміни, що відбулися у всіх сферах життя суспільства, зокрема у розвитку і становленні національної школи, вимагають перегляду й оновлення багатьох аспектів діяльності публічних і шкільних бібліотек. У зв’язку з цим найбільш актуальними завданнями школи і бібліотеки є наступне:

- виховання учнів за допомогою книги;

- залучення дітей до систематичного читання;

- розширення кола читання;

- привернення уваги до серйозної літератури;

- взаємозв’язок систематичного читання з високими оцінками з шкільних предметів.

Чи слід «нав’язувати» читання? Як вчителю так і бібліотекарю необхідно керувати читанням. Кожна вікова група учнів потребує свого кола творів, сформульованого відповідно до певних читацьких інтересів. Вік визначає цікавість до певних жанрів, героїв, тем. При правильному цілеспрямованому керуванні читанням, при вивченні багатьох дисциплін у школярів виникає особиста зацікавленість предметом, при постійному читанні зростає рівень досягнень знань учнів і якість освіти. Знання отримані у школі, розширюються і поглиблюються за допомогою додаткової літератури, менше часу приділяється ними для виконання домашніх завдань, зростає інтелект дитини. Усі ці аспекти досягаються при спільній роботі вчителів, бібліотекарів, батьків через читацький попит, читацьку культуру. Самоосвіта, робота над собою, розширення інтелекту школяра сприяє вмінню систематизувати інформацію, задовольняти духовні запити, формує інформаційну компетентність та культуру читання. Завдання бібліотекаря полягає в тому, щоб навчити дітей користуватися передмовою, післямовою, і коментарями до книги, робити записи про прочитане. Бібліотекар може розробити рекомендації «Як працювати з книгою», «Як працювати над доповіддю, рефератом», критичною літературою. Старшокласники повинні вміти аналізувати певний твір, порівнювати його з іншим, робити певні висновки. Кожен учень повинен вміти працювати не тільки з підручниками, але й з енциклопедіями, довідковими виданнями, вміти користуватися довідково-бібліографічним апаратом бібліотеки. Для цього в школах потрібно проводити бібліотечно-бібліографічні уроки, інформаційно-пізнавальні години, огляди літератури, слайд-презентації, інтелектуальні ігри, турніри, літературні подорожі. Теми для них підбираються особливо старанно, з метою зацікавити учнів і вчителів: «За обкладинкою цілий світ», «Планета на книжкових сторінках», «Із слова починається людина».

На противагу застарілим підходам до розвитку читацьких інтересів школярів бібліотекам слід практикувати сучасні, динамічні, активні та інтерактивні форми роботи: інформаційні уроки на теми культури читання, проводити читацькі фестивалі та конференції, літературні читання, інтелектуальні конкурси та вікторини – «Впізнай себе у книзі», «Що читали наші бабусі», «Твій друг – словник», «Лінгвіністична ігротека».

Досить оперативною формою інформування про нові надходження літератури є шорт-листи : «Увага! Я- нова книга», - своєрідний інформаційний листок, в якому повідомляється читацьке призначення книги, повний бібліографічний опис, розгорнута анотація, тощо.

Ефективними технологіями інформування про новинки літератури в бібліотеці є книжкова виставка: «На хвилинку зупинись – нову книгу подивись», «Знайомтесь – новинки в бібліотеці», «Прочитайте – це цікаво!», «Про цікаве на планеті – читай в журналі та газеті», «Готуючись до іспитів», «За сторінками твого підручника». Можна оформити виставку-сюрприз «Книгу берегти – життя їй продовжити», виставку-перегляд «Цей чудовий світ поезії», виставку-рекомендацію «Читаймер успіху».

Бібліотека повинна проводити заходи, які сприятимуть більш поглибленому засвоєнню знань, їх систематизації, розвиватимуть в учнів навички самостійної роботи, здійснювати розважальні, інтелектуальні, творчі, інтерактивні заходи зі стимулювання та підтримки дитячого читання.

Ефективною формою роботи на допомогу навчальному процесу є проведення предметних тижнів, завдяки яким учні краще засвоюють шкільну програму, вчаться самостійно мислити і аналізувати. Примірна тематика предметних тижнів: «Шедеври світового письменства» (тиждень світової літератури), «Азбука здоров’я і краси» (тиждень валеології), «Українська минувшина і сьогодення» (тиждень історії), «Сторінками цікавої географії» (тиждень географії).

Слід приділяти увагу і програмам літнього читання школярів. Наприклад , в програму «Літні читання для відпочинку і навчання» можна включити літературні ігри-дослідження «Черпайте з книг науку благодатну», «Подорож до країни зачарованих книг», літературний круїз «Подорож книжковими морями», літературні конкурси та вікторини «Діалог з улюбленим героєм», «Створи свою казку». Оформити організацію літніх читань допоможуть виставки-рекомендації «Книжкова валіза», « 10 книжок на канікули», «Візьми книгу з собою на відпочинок».

Бібліотекареві потрібно роботи виписки з планів роботи на конкретний місяць, стосовно масових заходів, проведення бібліотечних уроків, оформлення книжково-ілюстративних виставок та заходів до ювілеїв, дат літературного календаря, проведення бесід, оглядів літератури, тобто плани на місяць з масової популяризації літератури. Перелік цих заходів, оформлені та вивішені на видному місці привернуть увагу читачів до роботи бібліотеки, залучать учнів до проведення масових заходів, тобто це своєрідна реклама бібліотеки.

Перетворення сучасного суспільства в інформаційне диктує перш за все, проблему формування інформаційної компетентності особистості, яка є в майбутньому запорукою її трудової діяльності. Сучасна людина повинна не тільки вміти читати, а й швидко та вільно орієнтуватися в потоці усної та письмової інформації. Головним на сьогодні залишається вміння учнів вчитися, вміння самостійно знаходити інформацію, оцінювати її, обробляти, аналізувати та створювати якісно нову.

В основі інформаційної освіти покладено розуміння того, що інформація – головний ресурс людського суспільства, яка необхідна для прогресу і загальнокультурного росту, а вміння добувати її, обробляти, використовувати, інтерпретувати – складові компоненти інформаційної культури.

Поняття «інформаційна компетентність» досить широке і трактується як складне індивідуально психологічне утворення на засадах інтеграції теоретичних знань, практичних умінь в області інноваційних технологій та певної сукупності особистих якостей. Американські дослідники визначають інформаційну компетентність, як поєднання комп’ютерної грамотності, вміння працювати з традиційними видами інформації у бібліотеці, технічної грамотності, етики, критичного сприйняття та навичок комунікації.

Формування основ інформаційної компетентності та читацької культури – одне з основних завдань сучасної бібліотеки. Особлива роль бібліотеки і бібліотекаря зокрема в справі формування інформаційної культури підростаючого покоління визначається, як мінімум, двома чинниками:

1) наявністю відповідних інформаційних ресурсів, включаючи ресурси на різних носіях: паперовому (книжкові фонди, фонди періодичних видань); магнітному (фонди аудіо- і відеокасет); цифровому (СД та ДВД-диски); комунікативному (комп'ютерні мережі) і інших носіях;

2) професійною готовністю бібліотекаря до формування інформаційної культури учнів.

Сучасний бібліотекар, що має спеціальну вищу освіту, який освоїв інформаційно-комунікаційні технології, готовий передавати свої інформаційні знання і вчителям, і учням, усвідомлюючи себе рівноправними фахівцями в системі формування інформаційної культури та просвітництва разом з вчителями. Така самооцінка дуже важлива, як важливо і бажання бібліотекарів постійно підвищувати свою кваліфікацію

В арсеналі форм і методів роботи бібліотек, що займаються підвищенням рівня інформаційної культури учнів, широкий розвиток отримали заняття по популяризації бібліотечно-бібліографічних знань (години бібліографічної грамотності, бібліотечні уроки, практичні заняття по використанню традиційних і електронних інформаційних ресурсів, включаючи Інтернет тощо), екскурсії по бібліотеці, використання ігрових технологій, проведення інформаційних конкурсів типу «Інформини» та ін. Саме в бібліотеці школярі мають нагоду на практиці прослідкувати зв'язок інформаційної теорії з практикою, наочно представити результати ефективного рішення різних типів інформаційних завдань, відчути проблеми непідготовленого користувача при роботі з реальними масивами інформації, усвідомити наслідки власної інформаційної неграмотності.

До найважливіших напрямів покращення інформаційної компетентності варто віднести необхідність професійної взаємодії вчителів і бібліотекарів на термінологічному, змістовному, організаційному рівнях.

Належний термінологічний рівень взаємодії означає, що вчитель і бібліотекар «говорять на одній мові», що їх понятійно-термінологічний апарат, що характеризує інформаційну підготовку учнів є сумісний і однозначний.

Наявний змістовний рівень свідчить про те, що зміст бібліотечних заходів і занять з основ інформаційної культури, які можуть вести як вчителі, так і бібліотекарі, взаємопов'язаний: так вчитель співвідносить зміст кожної теми занять з основ інформаційної культури, що вивчається, з ресурсними і пошуковими можливостями бібліотеки, а бібліотекар відповідно орієнтує зміст заходів, що проводяться, на тісний зв'язок з дисциплінами, які вивчаються, а також завданнями для самостійної, науково-дослідної роботи

Організаційний рівень взаємодії покликаний забезпечити системно-цільове планування занять з основ інформаційної культури школяра, узгоджене з планово-організаційною діяльністю бібліотеки, включаючи чітке визначення місця проведення занять: звичайний клас, бібліотека, комп'ютерний клас, інформаційний центр і т. ін.

Найважливішою умовою реальної взаємодії вчителів і бібліотекарів по формуванню інформаційної культури учнів є подолання ізольованості і розрізненості дій. Адже створення реального, а не міфічного єдиного інформаційно-освітнього простору, можливо лише за наявності тісних зв’язків між школою та бібліотекою, налагодженого позитивного психологічного мікроклімату, який має створитися на рівні педагогічного колективу і бібліотекарів, стійкої мотивації підвищення рівня інформаційної культури, як з боку учнів, так і самих педагогів і бібліотекарів.

Формування такої мотивації повинне базуватися на чіткому усвідомленні необхідності та соціальної значущості інформаційної підготовки школярів як для підвищення якості навчання в загальноосвітній школі, так і для підвищення статусу бібліотеки як центру формування інформаційної культури молодої особистості. Для досягнення такої мети необхідна систематична інформаційно-просвітницька робота з керівництвом і педагогічним колективом школи, яка б дозволяла розкрити можливості інформаційної підготовки учнів як найважливішого засобу підвищення якості навчання за рахунок розвитку загально-учбових знань і умінь, зафіксованих в державному стандарті основної загальної освіти, а також поглибити роль інформаційних компетенцій як підґрунтя для реалізації ідеї «Освіта протягом всього життя».

У свою чергу, бібліотека, презентуючи собою одну з початкових ланок в ланцюзі безперервної освіти, одержує зараз унікальний шанс підвищити свій престиж, зміцнити статус сучасного бібліотекаря за рахунок перетворення бібліотеки в особливий інформаційно-освітній центр – центр формування інформаційної культури користувачів сучасної книгозбірні. Центр, в якому школярі одержують особливу – інформаційну підготовку: опановують знаннями і уміннями організації інформаційного пошуку як в традиційній (ручний), так і в новій інформаційній технології, аналізу і синтезу знайденої інформації, технологією самостійної підготовки необхідних в ході навчання інформаційних продуктів.

Публічно-шкільна бібліотека сьогодні – це заклад взаємно інтегрованих соціальних інститутів: освіти і бібліотечної справи. Освітня діяльність бібліотеки реалізується не тільки через формування інформаційно-культурного середовища, але й через безпосередню участь бібліотек в навчальному процесі шляхом передачі навиків інформаційно-бібліотечної роботи.

Процес формування інформаційної культури читачів потребує диференційованого підходу, підбору методик і програм навчання, з урахуванням їх інформаційних потреб та інформаційної підготовки, наявним навичкам володіння комп’ютерною технікою. Тому організація заходів по інформаційній освіті школярів проводиться поетапно, з урахуванням вікових особливостей. Наприклад, в молодших класах рекомендується організовувати екскурсії до бібліотеки, літні марафони за програмою позакласного читання, в середніх класах – навчання основам бібліотечно-бібліографічних знань з метою навчитися працювати з інформацією, у старших класах – це володіння навиками пошуку та аналітична обробка інформації.

Як інформаційно-комунікативний центр бібліотека повинна :



  • представити свої інформаційні ресурси в світовий інформаційний простір;

  • забезпечити доступ до інформаційних ресурсів;

  • надати доступ користувачам до світових інформаційних потоків;

  • організувати високопрофесійне інформаційне обслуговування користувачів.

Доцільно також розробити та провести апробацію різних моделей інформаційно-освітніх центрів з підтримки освіти та самоосвіти школярів, наприклад: Служба інформаційної підтримки на допомогу навчальному процесу, Школа інформаційного пошуку, Інформаційний коледж тощо. З часом інформаційно-освітні центри видозміняться, доповняться. Але важливо забезпечити взаємодію «бібліотека – вчитель – учень – бібліотека», «користувач – освіта – самоосвіта», «читання – інформаційна культура – бібліотека + освітній заклад».

Інформаційний коледж створюється для учнів старших класів. Для успішної діяльності цього об’єднання координується робота бібліотекаря та вчителів-предметників. Перспективний план занять Інформколеджа розробляється спільно з педагогами і затверджується директором школи, а їх тематика базується на провідних напрямках роботи бібліотеки. Інформколедж є, безсумнівно, відмінною школою вдосконалення професійної майстерності бібліотекаря. Завдання Інформколеджа:



  • розвиток світогляду школяра, загальна інформаційна культура;

  • підтримка освітнього процесу через розкриття фондів бібліотеки;

  • навчання інформаційно-бібліографічної грамотності;

  • залучення молоді до використання електронних ресурсів в бібліотечно-інформаційному середовищі.

Іншою важливою ланкою в роботі бібліотек є великі комплексні заходи, що можна проводити для школярів. До них можна віднести: Дні гуманітарних знань, Дні інформації, різні місячники і декади молодіжної тематики, такі як: «Молодь в сучасному світі», «Молодь на роздоріжжі історії», день періодики: «Молодіжний калейдоскоп». Серед актуальних проблем, що сьогодні стоять перед сучасним суспільством – проблема захисту молодого покоління від наркоманії. Вкладом бібліотека в боротьбі з цим злом може бути проведення Дня інформації «Наркоманія – глобальна проблема людства». В програму Дня можна включити огляд літератури з книжкової виставки «Пастка для людини», бесіда застереження «Зупинись і подумай!», міні-презентація бібліографічного списку-попередження для підлітків «Наркоманія – знак біди».

Особливо значна роль бібліотеки у виборі молоддю професії та місця навчання в невеликих містечках, районних центрах, сільській місцевості. Бібліотека там часто є єдиним місцем, де можна отримати необхідну інформацію. Крім тематичних папок-досьє з практичними порадами необхідно створювати більш інформативні джерела інформації, наприклад: бази даних «ВНЗ України», довідники про навчальні заклади області, місцевого регіону, інформація про актуальні професії регіону, тощо.



Однією з форм роботи бібліотеки може бути Місячник абітурієнта. Під час проведення заходу оформлюються книжкові виставки літератури: «Абітурієнт – 2013», «Вибір за вами», «Куди піти навчатись?», проводяться огляди книг, періодичних видань, тренінги психолога з розвитку пам’яті та концентрації уваги. Бажано присутнім на заході подарувати закладки з практичними порадами:

  • як психологічно налаштуватись на ЗНО;

  • як провести психологічне розвантаження;

  • як бути впевненим у собі.

Такі матеріали можна випускати в серіях: «Завтра екзамен», «Вибір професії», «Поради психолога», «Якщо ви хочете навчатися за кордоном», «Як не розгубитися у виборі професії». В рамках місячника можна провести різноманітні інформаційно насичені заходи:

  • година доброї поради «Роздуми на порозі школи»;

  • сервіс-бюро «Як стати діловою людиною»;

  • інформаційна година «Освіта – запорука успіху»;

  • зустрічі з представниками різних навчальних закладів.

Інформаційна компетентність є наслідком інформаційної культури та інформаційної освіти. Формування інформаційної компетентності є умінням знаходити, розуміти , оцінювати і застосовувати інформацію в процесі вирішення особистих, соціальних та глобальних проблем. Інформаційна компетентність дозволяє людині бути успішною в сучасному інформаційному суспільстві, реалізувати оптимальні рішення в різних сферах діяльності.


Каталог: data -> files -> n.volyan
n.volyan -> Семінар «Інформаційна підтримка школи», м. Рівне, 19 березня 2013 р
files -> Виконання Плану роботи дпі у м. Червонограді гу міндоходів у Львівській області
files -> Державна фіскальна служба україни лист 20. 01. 2015 №1519/7/99-99-19-03-03-17
files -> Метабібліографічні ресурси України: сучасний стан та напрями вдосконалення в електронному середовищі
files -> С. В. Осауленко „ " грудня 2013 року затверджую начальник гу міндоходів в Одеській області О. В. Чернобай „ " грудня 2013 року План роботи
n.volyan -> «Нова бібліотечна послуга: використання інформаційних технологій та Інтернету у бібліотеці»
n.volyan -> Міністерство культури України Управління культури І туризму Рівненської облдержадміністрації Громадська Рада директорів обласних центрів народної творчості кз «Рівненський обласний центр народної творчості» рор згадаємо всіх поіменно
n.volyan -> Збірник сценаріїв тематичних культурно-мистецьких заходів до державних свят та пам’ятних дат
n.volyan -> День спільних цінностей та традицій європейських народів

Скачати 126.72 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка