Вчитель року -2015 Досвід роботи



Скачати 103.49 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір103.49 Kb.
Вчитель року -2015

Досвід роботи
Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь і навичок, а що важливіше, вміння самостійно здобувати і використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин. На тлі змін у соціальному та економічному житті України постає необхідність у підготовці та вихованні компетентної, комунікабельної, творчої особистості, здатної швидко адаптуватись до життєвих умов, що змінюються.

Головним завданням сучасної школи є перехід до компетентнісної освіти, виховання компетентної, відповідальної людини. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти, Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти ґрунтуються на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів. У Державному стандарті зазначено, що метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток особистості учня, формування в нього мовленнєвої і читацької культури, комунікативної та літературної компетентності, гуманістичного світогляду, національної свідомості, активної громадянської позиції.

Важливим чинником успішного формування ключових компетентностей учнів є добір учителем найбільш ефективних засобів, прийомів, методів навчання і форм організації навчальної діяльності. Звичайно, досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм і методів організації навчальної діяльності неможливо. Тому, на мою думку, чудовим першим кроком на шляху розв’язання цих завдань є впровадження в практику роботи інноваційних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини.

Проблема, над якою я працюю впродовж декількох років «Створення умов для формування ключових компетентностей в учнів засобами інноваційних технологій», на мою думку, набуває сьогодні особливої актуальності, оскільки, маючи певні знання, вміння і навички, випускники часто неспроможні їх застосовувати на практиці, у спілкуванні з оточенням, не готові до практичної діяльності, не є конкурентно спроможними.

Завданнями, які я ставила перед собою у процесі вирішення проблеми, вважаю наступні:


  • формувати національну свідомість школярів;

  • стимулювати до самостійного й усвідомленого вибору життєвої позиції;

  • формувати здатність учнів орієнтуватися в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією;

  • розвивати комунікативну та літературну компетентності; ????як розкрили??




  • вчити учнів проектувати стратегії свого життя з урахуванням інтересів та потреб різних соціальних груп , відповідно до соціальних норм та правил;

  • збагатити учнів знаннями про досягнення культури, толерантне ставлення до представників інших культур, підтримання справедливих стосунків між людьми і народами.

Розпочавши роботу над обраною темою, я накопичувала теоретичні та практичні знання. Дуже важливо, на мій погляд, було не захопитися різноманіттям технологій, методик, прийомів, а завжди пам’ятати про те, що головним є не предмет, якому навчає вчитель, а особистість, яку він формує. Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов’язаною з вивченням предмета.

У своїй роботі постійно керуюся нормативними документами:



  • Державним стандартом базової і повної середньої освіти;

  • «Законом про освіту»;

  • Програмами з української мови та літератури;

  • Методичними рекомендаціями МОН;

  • Передовим педагогічним досвідом колег, до творчої майстерні яких не соромлюсь зазирати і брати зернята мудрості.

Тож у процесі роботи дотримуюсь принципу «Навчаючи-вчуся».

Почати треба із патріотичного, бо про особистість говоримо Ефективність формування громадянської компетентності залежить від вибраних учителем технологій, форм і методів.

З року в рік звертаюся до патріотичних почуттів дітей, показую на прикладах творів відомих письменників, уривків із класичних творів, через культурологічну лінію уроків мови, що таке справжній патріот, що ми розуміємо під поняттям батьківщина, рідний народ, патріот. Учні підліткового віку мають дуже складну психологію, дуже тонко відчувають фальш, довіряють тільки тим учителям, у яких слова не розходяться зі справами. Учні 11 класу на уроках розв’язують серйозні проблеми сучасності: «Чому я не спілкуюся українською мовою?» (твір-роздум); «Хто такий справжній українець, новий українець? (твір); «Українська мова в Україні» (диспут, дослідження соціологічне); «Ахіллесова п’ята українців (за кіноповістю О.Довженка «Україна в огні») – диспут; «Хто сказав, що янголів не буває» (твір на морально-етичну тему) та ін. Відверта розмова – пробудження національної гордості, національної свідомості, громадської активності, людської гідності учнів. Прагну до того, щоб ніхто не боявся висловити свою думку, якщо вона навіть суперечить загальноприйнятим нормам. Вміння переконати не словом тільки, а й ділом- це моя життєва позиція. Активні форми роботи на уроках – це той важіль, який поцілює в дитячі душі, будить думку, пробуджує приспані почуття, дає можливість порівняти свою поведінку, життя із життям героїв, оцінити їхню позицію, приміряти на себе ситуації(Додаток про активні форми).Нехай не кожен учень відразу стане відвертим, відкриє своє серце, але, як кажуть в народі, вода й камінь точить. Краплина за краплиною, слово за словом - і щось зміниться на краще. Вірю – зміниться.

Спілкуючись із дітьми, обираю такі  методи  й прийоми, які б якнайкраще сприяли розвиткові  та  формуванню комунікативної компетенції учнів,  без якої  у майбутньому неможлива  повноцінна діяльність особистості.   Прагну  розвивати  мовленнєві уміння учнів, що визначають мовленнєву поведінку, намагаюст створювати умови на уроці, які б сприяли бажанню дітей спілкуватися, висловлюватися, впливати на опонента (співрозмовника).Таким чином, мовна компетенція передбачає  вдосконалювати мовленнєві уміння учнів, тобто уміння слухати, читати і писати. Використовую різноманітні методи, які допомагають формувати в учнів уміння розв’язувати комунікативні завдання , забезпечують розвиток логічного мислення, активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх здібностей (Додаток) Отже, основа мета даної методики – навчити людину вільно себе почувати у спілкуванні.



Окреме місце в моїй педагогічній діяльності посідають інформаційно-комунікативні технології. Сьогодні інформаційно-комунікаційні технології розглядаються як важливий компонент загальної освіти, який стає найважливішою деталлю навчально-виховного процесу школи. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі змінює роль учителя (він виступає як дизайнер уроку, менеджер), що в свою чергу створює умови для активної діяльності учня, а комп’ютер при цьому - це навчальний інструмент, засіб організації навчання, джерело інформації та банк довготривалого її збереження. У своїй практиці проводжу різноманітні типи уроків з використанням комп’ютера: урок-презентація, урок-дослідження, урок-віртуальна екскурсія, урок, в основі якого лежить проектна діяльність, урок перевірки знань з використанням різних видів тестування. Здійснюю контроль за допомогою он-лайн тестування, діагностики помилок за результатами навчання та оцінювання, формую готовність особистості до творчої діяльності: використання самоконтролю, самокорекції (Додаток тести). У сучасному світі інформаційна компетентність дозволяє учням розвивати творчі здібності через створення авторських презентацій, які потім захищають на уроках- проектах. Вважаю, що предметні уроки з використанням комп’ютера сприяють підвищенню пізнавального інтересу та творчої активності учнів, дозволяють здійснювати особистісний підхід, поетапне застосування знань, умінь і навичок. При цьому краще сприймається й легше запам’ятовується навчальний матеріал, економно використовується час. Індивідуальний підхід у його поєднанні з поточним контролем дає можливість максимально об’єктивно оцінити та ефективно керувати процесом засвоєння теми.

Можливості сучасного уроку значно розширюються завдяки використанню мультимедійних технологій, Інтернету. Саме ІКТ дають можливість змінити зміст освіти, стають у пригоді в усіх видах урочної й позаурочної діяльності. У своїй роботі я намагаюся зробити комп’ютер помічником для учнів. Вдається виховувати бажання застосовувати улюблену іграшку для самовдосконалення та саморозвитку. Починаючи із 5-го класу, мої учні виступають співавторами уроку, готують індивідуальні, парні або групові завдання , виступи, комп’ютерні презентації - це авторське учнівське бачення теми, розробка певного сценарію виконання і представлення аудиторії.(Додаток презентації учнів) Комп’ютер дає можливість використання інформації мережі Інтернет, дозволяє ілюструвати, естетично оформлювати сторінки, використовувати ефекти анімації. У своїй діяльності я використовую різноманітні комп’ютерні програми (Додаток ) Найпростіша з них, яка допомагає мені урізноманітнювати урок, є прикладна програма Power Point. На уроках української мови та літератури використовую таблиці, схеми, музичний супровід, проведення бліц-опитувань, тестові завданння, відео- і аудіо фрагменти, наочні посібники (схеми, таблиці, дидактичні пам’ятки) під час зорових диктантів, у роботі з деформованими текстами, складанні описів, перекладів тощо.

Але всі інновації не мають жодного сенсу, якщо діти втрачають інтерес до навчання. В.О. Сухомлинський стверджував, що навчання повинно викликати у дитини інтерес до пізнання навколишнього світу, а навчальний заклад повинен стати школою радості. Радості пізнання, радості творчості, радості спілкування. Це визначає головний сенс діяльності вчителя: створити кожному ситуацію успіху. Теоретичні положення і їх апробація у практичній діяльності переросли в педагогічну технологію – «Створення ситуації успіху», яка посіла поважне місце у моїй практиці (Додаток ). Технологічні операції створення ситуації успіху широко використовується мною в роботі, а допомагає мені здійснювати психологічний супровід навчально виховного процесу моя друга спеціальність-психолог(Додаток психологічні дослідження).



У своїй роботі з дітьми використовую диференційований  та індивідуальні підходи. Систематично проводжу консультації  із слабововстигаючими учнями з метою покращення  знань. Додатково консультую обдарованих дітей, застосовую різні форми заохочення дітей до навчання, використовую випереджальне навчання, таким чином здійснюючи психолого-педагогічний супровід школярів. Метою застосування випереджальних завдань є стимулювання учнів до самостійної роботи, формування у них позитивної мотивації до навчання, готовності до самоосвіти, прийомів розумової діяльності. Виконання випереджальних індивідуальних завдань учнями з високим та середнім рівнями пізнавальної діяльності спрямоване на поглиблення та розширення знань, розвиток творчих здібностей. Учням з низьким рівнем пізнавальної діяльності такі завдання даю з метою розвитку мислення, запобігання та ліквідації прогалин у знаннях. Перед виконанням випереджальних завдань учні отримують допомогу від учителя у формі інструктажу, планів, пам'яток, карток - підказок тощо. Завершують виконання випереджальних науково-пошукових самостійних завдань контроль, аналіз та оцінювання виконаних робіт, повідомлень, вправ, творів, малюнків, доповідей, рефератів, виготовлення наочних посібників, складених планів досліджень та експериментів.(Додаток)



Вважаю, що головне у роботі вчителя – результативність. Тому, щоб виявити рівень навченості учнів, використовую у своїй роботі різноманітні методи контролю (Додаток )Спонукаю учнів до розуміння, що для успішної самостійної роботи потрібно бути уважним і спостережливим, вміти запам'ятовувати, виконувати розумові операції, цінувати й раціонально розподіляти час, фіксувати прочитане, побачене, прослухане (у вигляді тез, конспекту, реферату, анотації, рецензії та ін.). Цьому навчаю  учнів під час уроків, формуючи навички самостійної роботи, роз'яснюючи зміст і методику виконання домашніх завдань. Так, на уроках використовую роботу з підручником, довідковою літературою, лінгвістичні дослідження, спостереження, самоперевірку, взаємоперевірку, необхідні учневі під час виконання домашніх завдань(Додаток уроки)

  

Не менш важливим досягненням вчителя-словесника вважаю показники результативності складання випускниками ЗНО. (Додаток). Мої учні постійно беруть участь у Всеукраїнських конкурсах «Соняшник», «Патріот», де стають переможцями на регіональному рівні. Неодноразовими призерами ставали учні у творчих конкурсах та предметних олімпіадах(Додаток).



Показником своєї плідної педагогічної діяльності вважаю участь у районному турі Всеукраїнського конкурсу «Вчитель року-2012» у номінації «Українська мова та література». Поширюю також власний досвід серед колег району, міста, маю публікації в журналі «Учительський журнал он- лайн», на шкільних сайтах, відео-уроки.нет, ….(Додаток)

Не менш важливим успіхом для моєї педагогічної кар’єри вважаю перемогу у районному конкурсі цифрових освітніх технологій у 2014 році (Додаток ).

Тож шукаючи найбільш результативні методи роботи, я прийшла до висновку, що процес формування умінь і навичок стає більш результативним, якщо організувати навчання у співробітництві, яке ґрунтується на спільній діяльності і взаєморозумінні вчителя, учнів та батьків. Робота вчителя має бути такою, щоб кожен учень хотів навчатися, і навчаючись ставати гармонійною особистістю, яка є конкурентноспроможною, здатною до самореалізації та готовою досягати вершин самостійно.


КОМУНІКАТИВНІ

комунікативні методи , до яких можна віднести ті, що сприяють розвитку говоріння, аудіювання, читання та письма.  Слід зазначити основні з них:
метод комунікативних вправ – респонсивні вправи, ситуативні, репродуктивні, ініціативні, дискутивні, описові, композиційні;. 
 метод проектів – проектна діяльність вчить учня долати труднощі, працювати над собою, застосовувати знання для розв’язання проблем  на практиці;
дослідницький метод – учні самостійно або за допомогою учителя досліджують поставлене питання;
проблемний метод – перед учнями ставиться проблема, яку вони вирішують разом із вчителем протягом уроку. Примушує учнів інтенсивно мислити, шукати і знаходити відповіді на питання, внаслідок чого знання набуваються не лише пам'яттю, а передусім розумом. Суттю комунікативної спрямованості навчання рідної мови є формування в учнів умінь розв’язувати комунікативні завдання з метою оволодіння спілкуванням, що сприяє формуванню мовної особистості.
Активні методи навчання
самостійна робота;

проблемні і творчі завдання;

дослідницькі та пошукові вправи;

ігрові вправи;

діалог, дискусія;

метод проектів;

самостійне спостереження;

метод діалогічног викладу , бесіда.



    Ці методи  використовую у своїй роботі з учнями,а саме:  бесіду –  для перевірки міцності засвоєння знань учнями, для обміну інформацією між учителем і учнями, для знаходження спільного й відмінного у мовних фактах і явищах тощо; метод спостереження  застосовую тоді, коли факти і явища, що вивчаються, є специфічними для української мови або складними, потребують того, щоб у них спочатку розібралися шляхом аналізу тексту (прикладів), а потім вдавалися до відповідного теоретичного положення, граматичного визначення чи правила. Використання активних методів забезпечує розвиток логічного мислення, активізацію пізнавальної діяльності учнів, розвиток їх здібностей, допомагає вчителеві реалізувати навчальні, розвивальні цілі уроку. Отже, основа мета даної методики – навчити людину вільно  себе  почувати  у  спілкуванні. 



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка