В західній україні



Скачати 303.34 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір303.34 Kb.




ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ АПН УКРАЇНИ

ВДОВИЧ СВІТЛАНА МИХАЙЛІВНА

УДК 37(09)(477.8)

РОЗВИТОК ІДЕЙ ГУМАННОЇ ПЕДАГОГІКИ

В ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ

(КІНЕЦЬ ХІХ – ПОЧАТОК ХХ СТ.)

13.00.01 – теорія та історія педагогіки



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ-1998



Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України.
Науковий керівник: доктор педагогічних наук, доцент Васянович Григорій Петрович, Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, завідуючий лабораторією ступеневої професійної освіти Львівського науково-практичного центру
Офіційні опоненти:
доктор педагогічних наук, професор Сагач Галина Михайлівна, Київський університет імені Тараса Шевченка, професор кафедри логіки
кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Калениченко Нінель Павлівна, Інститут педагогіки АПН України, провідний науковий співробітник лабораторії методології та історії педагогіки
Провідна установа:
Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, кафедра педагогіки, Міністерство освіти України, м. Київ.
Захист відбудеться “23” грудня 1998 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 254060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (254060, м. Київ, вул. М.Берлинського, 9).
Автореферат розісланий “20” листопада 1998 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Цибульська Г.М.

Загальна характеристика роботи
Актуальність і доцільність дослідження

Національне відродження України потребує докорінного поліпшення освіти і виховання підростаючих поколінь. Для успішного розв’язання цього фундаментального завдання необхідно грунтовно дослідити вітчизняні педагогічні традиції минулого і творчо використовувати їх великий пізнавально-виховний потенціал.

Суспільство, вищі навчальні заклади, сім’я мають виховати людей, які досконало знатимуть минуле свого народу, історію освіти зокрема. Особливо важливим є знання досвіду української національно-виховної системи кінця ХІХ – початку ХХ століть. Саме цей період визначається цілеспрямованістю української освіти, у процесі якої були досягнуті певні успіхи в перетворенні навчальних закладів з установ, спрямованих на денаціоналізацію, у навчальні заклади з українським національним духом.

Нині створюються сприятливі умови для глибокого вивчення спадщини видатних вітчизняних просвітителів, учених, педагогів Західної України кінця ХІХ – початку ХХ століть, праці яких у попередні десятиліття несправедливо замовчувалися, фальсифікувалися. У зв’язку з відомими політичними та ідеологічними заборонами залишалися недослідженими проблеми педагогічної теорії і практики, які ставилися і розв’язувалися в працях українських мислителів-педагогів, освітніх діячів даного регіону: В.Г.Барвінського, О.Г.Барвінського, А.Вахнянина, А.І.Волошина, О.В.Духновича, І.Карбулицького, О.М.Огоновського, О.О.Партицького, О.Поповича, Ю.Романчука, С.Смаль-Стоцького, Ю.А.Федьковича та інших.

Аналіз психолого-педагогічної, історичної, соціологічної літератури свідчить, що в останні роки проблеми національного відродження і боротьби за професійну школу в Західній Україні привертають увагу багатьох дослідників. Важливі аспекти становлення і розвитку національної школи в Україні розкрили О.І.Вишневський, С.Т.Золотухіна, В.К.Майборода, Г.М.Сагач, М.Г.Стельмахович, Б.М.Ступарик, Г.Г.Філіпчук та інші.

Історію розвитку школи й освіти в Західній Україні у період панування Австро-Угорщини й Польщі досліджували Л.Г.Баїк, А.М.Ігнат, М.Б.Євтух, М.І.Кляп, О.Макарушка, О.С.Маковей, Б.Н.Мітюров, Ф.І.Науменко, О.Ф.Хічій та інші. Вченими проаналізовані важливі аспекти авторитарної освітньо-шкільної політики Австро-Угорщини, Польщі на західноукраїнських землях, становище початкової, середньої і вищої школи, розвиток прогресивної педагогічної думки, боротьба народних мас за демократизацію освіти.

У дисертаційних роботах, ряді наукових праць знайшли відображення питання комплексної оцінки історичного розвитку шкільництва в регіоні (В.В.Гомоннай, В.Д.Моцюк, Б.М.Ступарик), становлення української гімназійної освіти (О.І.Вишневський, І.Є.Курляк), педагогічної преси (М.І.Кухта, С.Б.Лаба), проблем дидактики (Т.В.Равчина), морально-правової відповідальності педагога в Західній Україні (Г.П.Васянович), розвитку педагогічної освіти у Східній Галичині (М.М.Барна), діяльності культурно-освітніх товариств (Г.В.Білавич, Л.П.Вовк, З.І.Нагачевська, С.Ф.Сухорський), учительського руху на західноукраїнських землях (Д.Д.Герцюк), розвитку українського шкільництва в країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (В.П.Кемінь).

Увагу багатьох дослідників (З.М.Бичко, Т.І.Буженко, М.С.Возняка, В.С.Горського, Г.С.Дегтярьової, О.Г.Дзеверіна, О.Р.Мазуркевича, Л.Л.Маляренко, А.Т.Ничипорука, В.І.Орєхова, Г.О.Паперної, А.І.Пашука, М.К.Родько, В.К.Савинця, В.З.Смаля, С.Х.Чавдарова) привертали погляди І.Франка, які в кінці ХІХ – на початку ХХ століття мали значний вплив на розвиток педагогічної думки. Прогресивні ідеї ряду визначних громадських та освітніх діячів (І.М.Бажанського, А.І.Волошина, Ю.І.Гуци-Венеліна, О.В.Духновича, О.Ю.Кобилянської, Ю.А.Федьковича) досліджені у працях Т.Байцури, Ю.Бачі, Т.Беднаржової, Й.Голєндової, Н.П.Калениченко, Л.І.Кобилянської, А.М.Кушніренко, О.С.Маковея, О.В.Машталера, Ф.І.Науменко, Д.І.Пенішкевич, В.В.Росула, І.Б.Червінської, О.В.Химинець.

Поряд з цим зауважимо, що важливі для теорії і практики навчання і виховання проблеми залишаються недостатньо розкритими: з одного боку, мало досліджуються проблеми розвитку ідей гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ століття у взаємозв’язку з особливостями соціально-економічного, історичного, політичного стану нашого народу; з іншого – постає об’єктивна необхідність вивчення впливу на формування ідей гуманної педагогіки даного періоду світової і, передусім, західної гуманістичної педагогічної думки; недостатньо досліджені виховні можливості формування гуманістичного світогляду на основі використання педагогічних праць, а також творів забутих українських письменників, особливо початку ХХ століття; вимагають уваги питання, що торкаються реалізації ідей гуманної педагогіки досліджуваного періоду у вищій педагогічній школі сучасності.

Враховуючи актуальність визначеної проблеми та об’єктивну потребу вивчення і впровадження досвіду минулого в сучасний навчально-виховний процес, недостатню дослідженість проблеми, темою дисертаційного дослідження обрано: “Розвиток ідей гуманної педагогіки в Західній Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)”.

Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України при розробці теми: “Ідеї гуманної педагогіки Східної Галичини (кінець ХІХ – початок ХХ століття) та їх реалізація у вищій школі України на сучасному етапі” у складі комплексної "Науково-теоретичне та методичне забезпечення гуманізації професійної підготовки спеціаліста у вищій школі” (РК 0197И006396).

Об’єкт дослідження: процес становлення і розвитку ідей гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Предмет дослідження: зміст і основні тенденції розвитку ідей гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.

Мета дослідження: визначити особливості становлення і розвитку ідей гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст., розкрити їх роль і значення у прогресивному поступі освіти в даному регіоні, дослідити можливості використання набутого досвіду в практиці сучасної вищої педагогічної школи.

Концепція дослідження. Система професійної підготовки майбутнього вчителя передбачає всебічність гуманізації й гуманітаризації навчально-виховного процесу.

Гуманізація середньої і вищої школи, зміцнення зв’язку навчання з витоками національної культури вимагають вивчення і впровадження ідей гуманної педагогіки минулого в сучасну професійно-педагогічну підготовку вчителя. Розв’язання цієї проблеми стане запорукою не лише формування гуманістичної свідомості, зорієнтованої на загальнолюдські цінності, але й встановлення реальних позитивних взаємин у системах: "викладач – студент", "студент – викладач", "викладач – викладач", "студент – студент". Послідовне врахування взаємозв’язку національного і загальнолюдського у професійній підготовці майбутнього вчителя сприятиме становленню його фаховості, культури, високої моральності, інтеліґентності, гуманності.

Цінними для сьогодення є ідеї гуманної педагогіки Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст., які були зумовлені національним відродженням. Кращі педагогічні здобутки минулого слід використовувати творчо, з урахуванням сучасних потреб розвитку особистості й суспільства.

Загальна гіпотеза дослідження полягає в тому, що процес гуманізації фахової підготовки майбутнього вчителя набуває ефективності тоді, коли грунтовно вивчаються і творчо використовуються надбання минулого.

Загальна гіпотеза знаходить свій вияв у часткових гіпотезах, а саме:

  1. Важливою у підготовці вчителя до формування гуманних цінностей в учнів є, передусім, його власна готовність до вивчення еволюції ідей гуманної педагогіки, їх інтеріоризація на світоглядному рівні.

  2. Основний зміст ідей гуманної педагогіки (народність, природовідповідність, культуровідповідність, ідея вільного розвитку особистості, ідея морально-правової відповідальності педагога) має бути зорієнтованим на розвиток творчих можливостей учня, врахування специфіки цього процесу в конкретних умовах навчальної діяльності.

Відповідно до предмета, мети, гіпотез визначено основні завдання дослідження:

  • дослідити соціально-політичні й культурно-освітні передумови виникнення ідей гуманної педагогіки на західноукраїнських землях;

  • виявити основний зміст і тенденції розвитку ідей гуманної педагогіки в Галичині, Буковині, Закарпатті кінця ХІХ – початку ХХ ст.;

  • простежити вплив західноєвропейської педагогічної думки на процес становлення і розвитку ідей гуманної педагогіки в Західній Україні досліджуваного періоду;

  • розробити рекомендації щодо творчого застосування ідей гуманної педагогіки в практиці сучасної школи.

Методологічну основу дослідження становлять: теорія пізнання; основні положення історичного й логічного як методологічного способу відтворення дійсності; положення щодо взаємозв’язку і взаємозумовленості суспільно-педагогічних явищ та необхідність їх вивчення в конкретно-історичних умовах; діалектичні принципи об’єктивності, науковості, системності.

Теоретичну основу дослідження становлять положення, які грунтуються на:

  • філософсько-педагогічній теорії взаємозв’язку детермінізму й індетермінізму, які дають можливість проаналізувати процес становлення ідей гуманної педагогіки не лише з погляду відомих результатів, але і їх незавершеності (М.П.Драгоманов, Я.А.Коменський, І.Лисяк-Рудницький, А.С.Макаренко, Й.Г.Песталоцці, Г.С.Сковорода, К.Д.Ушинський, І.Я.Франко, Д.І.Чижевський, І.Ющишин);

  • філософсько-педагогічній теорії взаємозв’язку національного й загальнолюдського у формуванні гуманних цінностей особистості (Г.Г.Ващенко, А.І.Волошин, С.І.Гессен, О.В.Духнович, С.Ф.Русова, В.О.Сухомлинський, П.Д.Юркевич);

  • історико-педагогічній теорії співвідношення об’єктивного і суб’єктивного, факта і теорії в науці (М.С.Грушевський, Д.І.Дорошенко, І.П.Крип’якевич, Ф.Прокопович);

  • психолого-педагогічній теорії особистості та її розвитку в процесі діяльності (С.Балей, В.Барвінський, І.Бартошевський, О.Попович, С.Смаль-Стоцький).

Методи дослідження: хронологічний; системно-структурний; аналізу; синтезу; теоретичного узагальнення та порівняння історичних фактів, подій, педагогічних явищ; систематизації та класифікації архівних джерел, історико-педагогічної літератури; вивчення планів, програм, законів, шкільних підручників, документації та звітів діяльності різних освітньо-шкільних товариств.

Організація дослідження. Дослідження здійснювалося у три етапи протягом 1993 – 1998 років.

На першому етапі (1993-1994) вивчався стан розробки даної проблеми на теоретичному і прикладному рівнях. Було розроблено програму і методику дослідження, висунуто загальну гіпотезу, сформульовано об’єкт, предмет, мету і завдання дослідження, визначено джерельну базу роботи.

На другому етапі (1994-1997) було розроблено й теоретично обгрунтовано концепцію; виконано основну частину дослідження на базі першоджерел, архівних матеріалів; систематизовано і проаналізовано результати дослідницької роботи; здійснено узагальнення основних історико-педагогічних даних у теоретичному і прикладному аспектах, а також впроваджено результати дослідження в педагогічну практику педагогічних закладів освіти різних рівнів акредитації.

На третьому етапі (1997-1998) остаточно проаналізовано зміст основних ідей гуманної педагогіки Західної України кінця ХІХ – початку ХХ століття, систематизовано й узагальнено весь дослідний матеріал та викладено результати дослідження у методичних рекомендаціях та публікаціях.

Джерелознавчу базу дослідження склали: понад 70 архівних матеріалів Центрального державного історичного архіву у Львові, державних архівів Закарпатської, Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей; понад 60 збірників документів, статутів, звітів і статистичних відомостей про діяльність шкільних органів, різних педагогічних, професійних, громадських об’єднань, інструкцій, навчальних планів і програм навчальних закладів, підручників кінця ХІХ – початку ХХ ст.; суспільно-політична і педагогічна преса досліджуваного періоду; сучасна вітчизняна і зарубіжна історико-педагогічна, філософська література тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що на основі здійсненого широкого аналізу різних джерел:

  • вперше простежено еволюцію розвитку ідей гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. та розкрито їх основний зміст; виявлено особливості боротьби авторитарних і гуманних ідей в Західній Україні досліджуваного періоду;

  • набули подальшого розвитку положення щодо загальної картини освітньо-шкільного життя українського народу Галичини, Буковини і Закарпаття кінця ХІХ – початку ХХ ст.;

  • в науковий обіг введено нові документи, історичні факти, пов’язані зі становленням і розвитком ідей гуманної педагогіки, повернуто незаслужено забуті імена багатьох західноукраїнських педагогів і освітніх діячів.

Теоретичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:

  • визначено сутність понять, які поглиблюють розуміння змісту ідей гуманної педагогіки (ідея, гуманізм, гуманізація, гуманітаризація);

  • розкрито провідні положення педагогічної спадщини Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст., які характеризують еволюцію розвитку і зміст ідей народності, природовідповідності, культуровідповідності, вільного розвитку, морально-правової відповідальності;

  • обгрунтовано необхідність і розкрито можливості впровадження ідей гуманної педагогіки Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст. в навчально-виховний процес сучасних закладів освіти.

Практичне значення одержаних результатів роботи полягає в розробці методичних рекомендацій "Ідеї гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ початку ХХ ст." до вивчення курсу “Історія педагогіки України” для студентів педагогічних відділень навчальних закладів ІІ­ІV рівнів акредитації. Положення та висновки дисертаційного дослідження є джерелом інформації з питань гуманізації навчально-виховного процесу в сучасній національній школі. Вони можуть використовуватися аспірантами, дослідниками для визначення підходів педагогів-гуманістів Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст. до розв’язання проблем сутності і змісту ідей народності, природовідповідності, культуровідповідності, вільного виховання особистості, морально-правової відповідальності педагога; викладачам педагогічних закладів освіти й університетів для подальшого розвитку національної системи виховання, вітчизняної педагогіки.

Результати дослідження сприятимуть поглибленій розробці відповідних розділів підручників і посібників з історії педагогіки, культури для вищих закладів освіти, складанню програм спецсемінарів, вдосконаленню текстів лекцій.

Впровадження результатів дисертаційного дослідження. Підготовлені методичні рекомендації "Ідеї гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст." впроваджено в навчально-виховний процес Львівського державного університету ім. І.Франка (Акт впровадження № 188-105 , від 2 листопада 1998 р.), середньої школи №80 м. Львова (Акт впровадження № 14, від 23 вересня 1998 р.).

Особистий внесок автора в одержанні наукових результатів полягає у:

  • відтворенні загальної картини генези, становлення і розвитку ідей гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.;

  • виявленні сутності змісту ідей гуманної педагогіки та висвітленні основних тенденцій їх розвитку в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.;

  • розробці методичних рекомендацій для студентів, аспірантів, викладачів.

Вірогідність результатів дослідження забезпечена методологічним обгрунтуванням його вихідних позицій; застосуванням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті та завданням дослідження; використанням широкої джерелознавчої бази, зокрема архівних документів і матеріалів.
На захист виносяться:

  1. Положення щодо характеристики соціально-економічних та культурно-освітніх передумов виникнення ідей гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст., суть яких полягає в утвердженні конституційного ладу, зростанні національної свідомості українського народу, посиленні впливу громадського руху на духовне життя нації.

  2. Теоретичне обгрунтування змісту основних ідей гуманної педагогіки: народності, природовідності, культуровідповідності, вільного виховання особистості, морально-правової відповідальності педагога.

  3. Положення про те, що розвиток ідей гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. визначався новим світоглядним підходом, в основі якого – ставлення до людини як до цілісної, вищої і неповторної цінності;

  4. Висновки про доцільність творчого використання ідей гуманної педагогіки для потреб української школи сьогодення.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дослідження доповідалися на засіданнях лабораторії гуманізації професійної освіти, вченої ради Львівського науково-практичного центру Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України, а також на 2 міжнародних, 3 всеукраїнських, 4 міжрегіональних та інших конференціях, семінарах, педагогічних читаннях у Вінниці, Львові, Рівному, Тернополі, Чернівцях.

Основні результати дослідження відображені в 13 наукових статтях, загальним обсягом особистого внеску 2,31 авторських аркушів, з них 10 написано без співавторства, 4 статті опубліковано в наукових фахових виданнях.

Структура дисертації.

Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 176 сторінок. Список використаних джерел включає 392 найменуваня, з них 51 – іноземними мовами, 75 – архівних джерел.

Основний зміст дисертації
У вступі обгрунтовано вибір теми дослідження та його хронологічні межі; визначено об’єкт, предмет, мету і завдання, методологічні засади, наукову новизну, теоретичне і практичне значення, методи і джерельну базу дослідження; викладено положення, що виносяться на захист, висвітлено апробацію і впровадження основних результатів дисертації.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи розвитку ідеї гуманної педагогіки” – викладено методолого-теоретичні засади й передумови становлення і розвитку ідей гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст., уточнено поняття "ідея", "сутність", "гуманізм", "гуманізація освіти", "гуманітаризація освіти".

На основі історико-логічного аналізу архівних матеріалів, педагогічної й соціологічної літератури виявлено, що панування авторитарної педагогіки в Західній Україні, особливо в доконституційний період, зумовлювалося зовнішніми і внутрішніми причинами.

До зовнішніх причин відносяться: повна економічна, політична й соціокультурна підпорядкованість українського народу західного регіону Австро-Угорщині. Авторитарна педагогічна система, консервативні ідеї знаходили своє закріплення передусім у державних законах, статутах, регулямінах (1774, 1805, 1816, 1869, 1924 рр.). Цими та іншими правовими актами визначалося безумовне підпорядкування школи державі, встановлювалась однаковість (ідентичність) навчального процесу в усіх навчальних закладах, запроваджувався жорсткий інспекторський контроль, покарання вчителів, учнів і навіть їх батьків. Законами визначались основні предмети навчання, наголошувалося на необхідності вдосконалення методів, способів навчання і виховання, але ніде не йшлося про гуманне ставлення до дитини, розвиток її природних обдарувань і здібностей, національно-культурний самовияв.

Внутрішні причини – це втрата національної ідентичності, недостатність розуміння суспільністю ідей гуманізму на світоглядному рівні. Інтелектуальний світогляд української інтеліґенції регіону залишався передусім австрійським і провінційно-галицьким чи провінційно-закарпатським, -буковинським. В цілому це був станово-релігійно-династійний світогляд щодо сутності, місця і ролі людини в суспільстві.

Аналіз архівних джерел, педагогічної літератури, періодичних видань дозволяє стверджувати, що окремі елементи гуманнної педагогіки в Західній Україні на початку ХІХ ст. започатковували: І.Вагилевич, Я.Головацький, А.Добрянський, І.Лаврівський, Й.Лозинський, І.Могильницький, І.Снігурський, М.Шашкевич (Галичина); М.Балудянський, Ю.Гуца-Венелін, О.Духнович, П.Лодій, І.Орлай, І.Раковський, І.Чургович (Закарпаття); В.Андрухович, Т.Блажевич, О.Бурачинський, Я.Воробкевич, К.Дуглір, І.Онишкевич, О.Семака, Ю.Федькович, В.Янович (Буковина) та ін. Відсутність достатньої кількості літератури гуманістичного спрямування, педагогічної журналістики, незацікавленість консервативної верхівки стримували поширення навіть окремих ідей гуманної педагогіки в суспільстві, гальмували їх впровадження у навчально-виховний процес.

Як свідчать результати нашого дослідження, справжнє піднесення ідей гуманної педагогіки розпочалося після "весни народів" (1848 р.). Саме з цього часу педагогіка в Західній Україні досягла такого рівня, якого вона не здатна була досягти протягом декількох попередніх століть. Причина полягала в тому, що навчання і виховання перестали бути проблемою лише держави, вони стали справою суспільною. Громадськість висунула ряд діячів освіти, для яких педагогічні питання стали метою життя, питанням вільного вибору. Освіта розглядалася ними як один із найважливіших засобів виховання національної свідомості підростаючих поколінь.

Застосування у дослідженні принципу взаємозв’язку детермінізму й індетермінізму дозволило вивчити, з одного боку, чому зазнавали поразки ідеї авторитарної педагогіки, а, з іншого, – чому ідеї гуманної педагогіки на різних етапах розвитку суспільства не набували належного впровадження у навчально-виховний процес.

Визначено й обгрунтовано три етапи становлення і розвитку ідей гуманної педагогіки в досліджуваний період. В основу теоретичного обгрунтування періодизації генези й еволюції ідей гуманної педагогіки Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст. було покладено періодизацію Б.М.Ступарика, в якій відображені головні історичні події і факти, що впливали на розвиток і становлення ідей гуманної педагогіки регіону:

- 1869-1900 рр. – період активного пошуку світоглядних засад ідей гуманної педагогіки, зокрема ідей народності, природовідповідності, морально-правової відповідальності педагога. Конституційні реформи 60-х років ХІХ ст. в Австро-Угорській імперії створили належний фундамент для розвитку ідей гуманної педагогіки. Попри свою недосконалість у справах освіти австрійська конституція відкрила всім народам держави рівний шлях для здобутків. Утворення парламентаризму, якому судилося стати невід’ємною ознакою державного устрою новітньої доби, поступово змінювало суспільну психологію, дещо гуманізувало взаємини між громадянами, сприяло появі нових ідей, становленню гуманної педагогіки. Характерним для даного періоду було усвідомлення світською інтеліґенцією, що милосердя, співчуття, жалість, ласка – це лише елементи гуманності, вияв справжньої гуманності можливий на світоглядному рівні. Новий світоглядний підхід західноукраїнських педагогів щодо визначення сутності ідей гуманної педагогіки грунтувався на ідеалах рівності, свободи, усвідомлення, що людина – не засіб, а мета суспільного й особистого розвитку.

- 1900-1919 рр. – період формування гуманної педагогіки, альтернативної до державно-авторитарної, на основі суспільності, культурно-освітнього руху, приватного українського шкільництва. В цей період викристалізовуються ідеї культуровідповідності й вільного виховання особистості. Відбувається не лише розробка, але й часткове впровадження ідей гуманної педагогіки у навчально-виховний процес на основі використання змісту й відповідних форм і методів практичної роботи;

- 1919 – 1939 рр. – період завершення розробки теоретичних засад ідей гуманної педагогіки. Впровадження цих ідей у педагогічну практику набуває неперервного й систематичного характеру, незважаючи на негативні політичні зміни для українського народу західного регіону. На основі аналізу навчальних планів, програм, підручників можна стверджувати, що в цю добу спостерігається тенденція до незворотності процесу впровадження ідей гуманної педагогіки в педагогічну практику, хоча тиск з боку польської шляхти, румунського боярства, угорських і чеських шовіністів був жорстким і постійним.

Спираючись на принципи об’єктивності, співвідношення факта й теорії в науці, зроблено висновок, що виникнення і становлення ідей гуманної педагогіки в Західній Україні започатковано не австрійськими, польськими, румунськими, угорськими педагогами, як це намагалися і намагаються довести деякі дослідники історії Австрії, Польщі, Румунії, Угорщини, а прогресивними українськими педагогами, культурно-освітніми і громадськими діячами.

У другому розділі – "Особливості становлення і розвитку ідей гуманної педагогіки в Західній Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)" – обгрунтовано положення, згідно з яким основними складовими ідеї гуманної педагогіки у поглядах західноукраїнських освітян, громадських діячів виступали такі: народність, природовідповідність, культуровідповідність, ідея вільного виховання особистості, ідея морально-правової відповідальності педагога. Проаналізовано їх зміст, еволюцію, особливості й тенденції розвитку відповідно до кожного з етапів.

У характеристиці змісту ідеї народності особливу увагу приділено висвітленню ролі української мови як основного чинника національного самопізнання й самозбереження. Враховуючи недостатнє вивчення цієї проблеми науковцями та її актуальність сьогодні, детально проаналізовано, як відбувалася боротьба за рідну мову на урядовому, громадському, культурно-освітньому рівнях, а також на рівні її безпосереднього впровадження у навчально-виховний процес. Такий підхід дозволив виявити певні закономірності й суперечності цього процесу, висвітлити причини здобутків і втрат української інтеліґенції Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст. у боротьбі за впровадження ідеї народності в суспільному й освітньому колі. Доведено, що освітні, громадські діячі досліджуваного періоду не обмежували ідею народності проблемою мови. Її неодмінно пов’язували з народними звичаями, традиціями, повчаннями, піснями, легендами, чарівним світом казки тощо.

Аналіз архівних матеріалів, педагогічної літератури, періодики та інших джерел дозволив зробити висновок про те, що розробка ідей природовідповідності відбувалася як на ґрунті набутків прогресивної західноєвропейської думки, так і на власному ґрунті, з урахуванням генотипу українця, його самобутніх рис. Провідною думкою виступає така: вихователь у своїй діяльності повинен керуватися чинниками природного розвитку особистості. Найбільш характерними поглядами західноукраїнських освітян досліджуваної доби щодо розвитку ідеї природовідповідності є:

А. Реалізація природних обдарувань залежить від сили волі. Брак волі, пасивність, лінивство гальмують реалізацію природних задатків дитини (С.Балей).

Б. Природній обдарованості дитини має адекватно відповідати організація навчально-виховного процесу (І.Карбулицький, О.Попович, В.Ратальський, І.Ющишин);

В. Здатність власного думання, творчість, жива діяльність випливають із природної потреби дитини (О.Барвінський, Г.Врецьона, О.Духнович, С.Смаль-Стоцький, Ю.Федькович, І.Франко);

Г. Фізичне і статеве виховання має сприяти природному розвиткові дитини (І.Бажанський, О.Іванчук, Є.Кусевич, М.Макух, Р.Перфецький, І.Франко);

Д. Естетичне виховання повинно починатися з перших днів життя дитини, воно має плекати у дитини відчуття краси, добра, радості. Особлива роль в естетичному вихованні належить пісні (В.Барвінський, І.Бартошевський, О.Колесса).

У дисертації доведено, що ідея культуровідповідності традиційно вибудовується західноукраїнськими педагогами на відповідності виховання до вимог середовища і часу. Проте їх погляд цим не обмежується. Найбільш цікавим є те, що вчені Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст. розвивають ідею культуровідповідності з урахуванням внутрішніх чинників (спрямованості психічних процесів), притаманних нашому народові, наголошуючи на тому, що культурний розвиток індивіда й нації зумовлений не лише зовнішніми, але й внутрішніми особливостями. Відповідно до психологічного складу народу, його самобутньої культури має бути організована освіта, виховання.

Як показало дослідження, концептуальною думкою серед прихильників ідеї вільного виховання була така: розвиток сил і здібностей кожної дитини має бути вільним, не обмеженим жодними рамками, спрямованим на повну самореалізацію, самовияв індивіда. Втілення ідей вільного виховання освітяни регіону пов’язували передусім з розвитком мережі приватних навчальних закладів. Але й державна школа має будуватися на засадах гуманності, рівності, пошани до учителя й учня. Проте ідея вільного виховання в Західній Україні майже не зазнала впровадження у педагогічну практику як через соціально-економічні, так і через причини, пов’язані з відвертим неприйняттям її значною частиною освітян.

Ідея морально-правової відповідальності пов’язувалася однією групою педагогів з ретроспективністю, в основу якої було покладено обов’язок (О.Барвінський, І.Бартошевський, В.Ільницький, І.Лаврівський, І.Наумович, В.Петрикевич), а інша група дотримувалася перспективності, в основі якої – совість, висока свідомість особистості (П.Біланюк, Г.Врецьона, М.Грушевський, Ю.Дзерович, В.Пачовський, І.Франко).

У загальних висновках викладено основні результати дослідження, визначено шляхи впровадження ідей гуманної педагогіки Західної України кінця ХІХ – початку ХХ століття в сучасний навчально-виховний процес.
ВИСНОВКИ
Результати проведеного дослідження дозволяють стверджувати:

  1. Генеза і становлення ідей гуманної педагогіки має певну історичну традицію та еволюцію. Новий світоглядний підхід західноукраїнських педагогів кінця ХІХ – початку ХХ століть щодо визначення сутності ідей гуманної педагогіки грунтувався на засадах рівності, свободи, ставлення до людини як до цілісної, вищої і неповторної цінності, усвідомлення, що людина – не засіб, а мета суспільного й особистого розвитку. Такий підхід протистояв панівній авторитарній педагогіці, яка виключає партнерство, співдружність, прагнення до самоактуалізації, взаєморозуміння.

  2. Факти виникнення й еволюції ідей гуманної педагогіки, які наводять у своїх багатьох працях українські історики, педагоги, освітні діячі, в цілому відповідають знанням про реальну подію з самою цією подією. В той же час для деяких польських, австрійських, румунських, угорських дослідників не лише минулого, а й сучасного характерний відступ від цього принципу: ідеалізується внесок педагогів Австрії, Польщі, Румунії, Угорщини у розвиток народного шкільництва в регіоні, доводиться, що більшість ідей гуманної педагогіки в Західній Україні нібито започаткована саме ними, що не відповідає реальній дійсності.

  3. Вивчення архівних матеріалів, історико-педагогічної літератури, періодики та інших джерел показало, що основними складовими ідеї гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. виступають такі: народність, природовідповідність, культуровідповідність, ідея вільного розвитку особистості, ідея морально-правової відповідальності педагога.

Становлення і розвиток цих ідей мали певні особливості, зумовлені:

  • суперечностями розвитку регіону, які виявляли себе, з одного боку, у декларованих конституцією 1869 р. правах на вільний розвиток всіх народів Австро-Угорської імперії, з іншого – реальною політичною, економічною, соціокультурною залежністю українського народу;

  • суперечностями, пов’язаними з внутрішнім розвитком українського народу: необхідністю ідейної єдності і її недостатнім рівнем серед української інтеліґенції;

  • втратою національної ідентичності, культурних традицій;

  • визнанням християнства філософською основою педагогічної теорії;

  • недостатньо розвиненою мережею педагогічних видань.

  1. Розвиток ідей гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. є результатом дії загальних закономірностей їх становлення й існування в конкретних соціально-культурних умовах. У ході дослідження виявлені такі основні закономірності розвитку ідей гуманної педагогіки даного періоду:

  • національно-культурний, громадський рух стимулював розвиток ідей гуманної педагогіки;

  • перманентні політичні процеси щодо українців західного регіону негативно впливали на загальний стан розвитку ідей гуманної педагогіки;

  • відсутність держави-материка значно послаблювала розвиток і впровадження ідей гуманної педагогіки у навчально-виховний процес.

  1. Історико-педагогічний аналіз генези, сутності і змісту ідей гуманної педагогіки в Західній Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст. дав змогу визначити перспективні шляхи їх розвитку. Суть їх полягає у тому, щоб відроджувати кращі здобутки національної педагогічної школи, формувати майбутнього педагога на гуманних традиціях української національної культури.

Слід зазначити, що окремими вищими закладами освіти у наш час здійснюється значна робота, спрямована на втілення провідних ідей гуманної педагогіки Західної України кінця ХІХ – початку ХХ століття. Заслуговує на увагу досвід роботи Львівського державного університету ім. І. Франка, Прикарпатського державного університету ім. В. Стефаника, Ужгородського державного університету, Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича.

В умовах створення нової системи підготовки майбутніх педагогів підвищується інтерес до педагогічних досягнень минулого. Провідні ідеї історичного досвіду можуть бути використані:

  • для вдосконалення системи професійної підготовки майбутнього вчителя у вищих закладах освіти;

  • для розробки планів і програм з історії педагогіки;

  • при складанні методичних посібників та рекомендацій для педагогічних закладів освіти різних рівнів акредитації.

Проведене дослідження дозволяє висловити такі рекомендації Міністерству освіти України:

  • сприяти впровадженню навчальних курсів з історії педагогіки у вищих педагогічних закладах освіти ІІ рівня акредитації;

  • виступити організатором підготовки і видання антології педагогічної думки Західної України, де провідну роль посідали б ідеї гуманної педагогіки кінця ХІХ – початку ХХ ст.

В дослідженні не вичерпані всі аспекти проблеми. Вимагають подальшої уваги питання, які стосуються методологічних та методичних засад формування ідей гуманної педагогіки досліджуваного періоду; змісту й принципів конструювання українських підручників, посібників кінця ХІХ – початку ХХ ст. з метою їх творчого використання в сучасному навчально-виховному процесі; впливу ідей гуманної педагогіки на становлення громадянина незалежної України.
Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:

  1. Вдович С.М Розвиток ідей гуманної педагогіки на західноукраїнських землях (кінець 19 – початок 20 століття) // Культура України, філософія та гуманітарна проблематика в навчальному процесі у вищій та середній технічній школі. – Львів. – 1995. – С. 42-43.

  2. Вдович С.М. Ідея гуманної педагогіки в Західній Україні (кінець 19 – початок 20 століття) // Культура і освіта: проблеми, пошуки, творчі знахідки / Відп. ред. і укладач Д.М.Джола. – Вінниця. – 1995. – С. 80-81.

  3. Вдович С.М. Гуманізм ідеї ремісництва у діяльності товариства “Просвіта” (Східна Галичина кінця ХІХ – початку ХХ століття) // Гуманізація та гуманітаризація професійної освіти: Науково­методичний збірник / Ред. кол.: І.А.Зязюн та ін. – К. – 1996. – С. 139-141.

  4. Вдович С.М. Ідея трудового виховання у педагогічній системі Григорія Врецьони // Проблеми наступності та інтеграції змісту навчання у системі “школа – ПТУ – ВНЗ”: Науково­методичний збірник / Ред. кол.: І.А.Зязюн (голова), Н.М.Шунда (заст. голови), Н.Г.Ничкало та ін. – Вінниця. – 1996. – С. 21-24.

  5. Вдович С.М. Галичина – Західна Європа: ідеї гуманістичної педагогіки (кінець ХІХ – початок ХХ ст.) // Діалог культур:Україна у світовому контексті: Матеріали перших міжнарод. філософ.­культуролог. читань / Ред. кол.: С.О.Черепанова (відп. ред.), І.А.Зязюн, В.Г.Скотний та ін. – Львів: Каменяр. – 1996. – Вип. 2. – С. 149-157.

  6. Васянович Г.П. Вдович С.М. Ідея діалогу культур у педагогічній спадщині М.Грушевського // Школа за мир, взаєморозуміння і соціальний розвиток: Матеріали Міжнародної науково­практичної конференції. – Рівне. – 1996. – С. 17-19.

  7. Вдович С.М. Ідея неперервного виховання у педагогічній спадщині Іоанна Бартошевського // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Матеріали Міжнародної науково­практичної конференції: У 6 кн. – Чернівці: “Митець”. – 1996. – Кн 2. – С. 95-98.

  8. Вдович С.М. Принцип народності у педагогічній думці Східної Галичини (кінець ХІХ – початок ХХ століття) // Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти: Матеріали науково-практичної конференції “Національна школа України: закономірності становлення і розвитку”. – Тернопіль. – 1996. – С. 16-18.

  9. Вдович С.М. Ідея безперервного виховання у педагогічній думці Східної Галичини (кінець ХІХ – початок ХХ століття) // Науково­методичний вісник. – Львів. – 1997. – №1. – С. 81­83.

  10. Васянович Г.П. Вдович С.М. Гуманістична спрямованість ідеї морально­правової відповідальності у Східній Галичині (кінець ХІХ – початок ХХ століття) // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1997. – № 1. – С. 64­69.

  11. Васянович Г.П., Вдович С.М. Нові педагогічні технології й морально­правова відповідальність педагога // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1997. – №3-4. – С. 27-31.

  12. Вдович С.М. Педагогічна спадщина Києво­Могилянської академії і Східна Галичина (кінець ХІХ – початок ХХ століття) // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1998. – №1. – С. 135-140.

  13. Вдович С.М. Впровадження ідей гуманної педагогіки Галичини (кінець ХІХ – початок ХХ століття) в сучасну університетську підготовку вчителя // Педагогіка і психологія професійної освіти. – 1998. – №2. – С. 172-177.


Вдович С.М. Розвиток ідей гуманної педагогіки в Західній Україні (кінець ХІХ – початок ХХ ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – теорія та історія педагогіки. – Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України, Київ, 1998.

Захищається рукопис, який містить дослідження становлення і розвитку ідей гуманної педагогіки Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст. У роботі визначено сутність понять, які поглиблюють розуміння змісту ідей гуманної педагогіки, виявлено основні передумови, досліджено тенденції й особливості розвитку ідей гуманної педагогіки регіону означеної доби. Зроблено висновки про можливість використання досвіду та провідних ідей гуманної педагогіки Західної України кінця ХІХ – початку ХХ ст. в процесі реформування сучасної вищої педагогічної школи.

Ключові слова: ідея, ідеї гуманної педагогіки, народність, природовідповідність, культуровідповідність, вільне виховання особистості, морально-правова відповідальність педагога.
Вдович С.М. Развитие идей гуманной педагогики в Западной Украине (конец ХІХ – начало ХХ в.). – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – теория и история педагогики. – Институт педагогики и психологии профессионального образования АПН Украины, Киев, 1998.

Защищается рукопись, которая содержит исследование становления и развития идей гуманной педагогики Западной Украины конца ХІХ – начала ХХ в. В работе определено сущность понятий, которые углубляют понимание содержания идей гуманной педагогики, показано основные предпосылки, исследовано тенденции и особенности развития идей гуманной педагогики региона данного периода. Сделаны выводы о возможности использования опыта и основных идей гуманной педагогики Западной Украины конца ХІХ – начала ХХ в. в процессе реформирования современной высшей педагогической школы.

Ключевые слова: идея, идеи гуманной педагогики, народность, природосоответствие, культуросоответствие, свободное воспитание личности, нравственно-правовая ответственность педагога.
Vdovych S.M. The Development of humane pedagogics ideas in Western Ukraine (at the end of the XIXth – the beginning of the XXth centuries). – Manuscript.

Thesis for a candidate's degree in pedagogical sciences, speciality 13.00.01 – Theory and History of Pedagogics. Institute of Pedagogics and Psychology of Professional Education of Academy of Pedagogical sciences of Ukraine, Kyiv, 1998.

Thesis – manuscript on researching the formation and the development of humane pedagogics ideas in Western Ukraine at the end of the XIXth – the beginning of the XXth centuries is defended. The essence of the concepts which made the understanding of the contents of humane pedagogics ideas deeper is determined; the main premises are explained, the tendencies and peculiarities of the humane pedagogics ideas development of the mentioned region and of the certain period of time are investigated. The conclusions concerning the possibilities of using the experience and the main human pedagogics ideas of Western Ukraine at the end of the XIXth – the beginning of the XXth centuries in the process of modern higher pedagogical school reforming are made.

Key words: idea, humane pedagogics ideas, national character, nature conformity, culture conformity, free education of a personality, teachers moral and rightful responsibility.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка