
Оцінка відіграє велику роль у навчанні. Вона може активізувати учня, а може навпаки відбити будь-яке бажання вчитися. Оцінка – це зброя вчителя, і її потрібно використовувати обережно.
Оцінка рівня навчальних досягнень учнів здійснюється як засіб заохочення до діяльності, а не примусу. Система оцінювання передбачає в першу чергу самооцінку діяльності учнів, яка є результатом розумового аналізу, синтезу, порівняння та чуйного ставлення одне до одного. При оцінці вчитель акцентує увагу на необмежених творчих можливостях кожного учня, визначає оцінку виходячи з необхідності поєднання нормативних критеріїв з особистісними.
В оцінці рівня навчальних досягнень учнів вчителі дотримуються таких принципів :
-
Використання оцінки як необхідної для учня інформації про ефективність його діяльності, а не як засіб жорсткого контролю.
-
Створення позитивного емоційного фону в момент оцінювання.
-
Орієнтація на індивідуальну норму в оцінці, коли крапкою відліку є сам учень і особливості його творчого розвитку.
-
Терпимого ставлення до учнів і темпів реалізації їхніх задатків.
-
Емоційної зацікавленості вчителя, яка не допускає байдужості до учня, забезпечує пошук раціональних засобів його заохочення, розвитку творчої мотивації і не використання психологічно негативних форм оцінок.
-
Змістовності оцінки, яка передбачає аналіз творчих засобів поставленої проблеми.
-
Використання можливостей учнів самостійно оцінювати свою роботу і співпрацювати в цьому плані з ними.
-
Організації оціночної діяльності, яка виключає виникнення ситуації конкуренції .
Незважаючи на те, що існуюча нині система оцінювання навчальної діяльності учнів застосовується відносно довгий час, проте деякі з її основних положень до цих пір не розроблені:
-
не вирішена проблема об'єктивності шкільних оцінок;
-
система оцінювання не виконує в повній мірі функцію інструмента впливу на учня;
-
оцінювання відбувається не по всіх параметрах, котрі підлягають оцінюванню і т.п.
І, як наслідок цього, йде пошук інших систем. Однією з них є рейтингова система оцінювання знань, якою користуються вчителі фізики, математики та інформатики навчально-виховного комплексу. Основну ідею рейтингового підходу можна виразити так: відповів учень по темі на уроці – отримав бали, написав реферат – ще кілька балів, здав залік , надав товаришеві консультацію – ще декілька і так далі. Після вивчення теми всі бали, набрані учнем, додаються і порівнюються у відсотковому відношенні з максимально можливою сумою або деякою шкалою. Після цього учнів можна прорангувати.
Основні якості будь-якої системи оцінювання – максимальна об’єктивність і простота. І, якщо така система створена, то вчитель з охотою скористається її послугами. Такими якостями володіє рейтингова система оцінювання знань.
Значення рейтингової системи
-
Знижується суб’єктивізм підсумкової оцінки, вона не залежить від взаємовідносин вчителя та учня .
-
Придає навчанню елемент змагання, що грає велику роль у школі.
-
Стимулює обов'язкову та додаткову самостійну роботу учнів.
-
Дозволяє знизити можливість отримання випадкової підсумкової оцінки, оскільки враховується робота учня на протязі тривалого проміжку часу.
-
Зростає роль поточного та проміжного контролю.
Крім того, важливим завданням для вчителів є сприяння формуванню адекватної самооцінки учнів.
Об’єктивна самооцінка – провідна внутріособистісна детермінанта формування прагнення до самопізнання, самовиховання, самовдосконалення особистості.
Об’єктивна самооцінка швидше приводить особистість до успіху, аніж завищена, і тим більше, занижена.
У школі створені такі соціально-педагогічні та психологічні умови, які формують адекватну самооцінку:
-
Організовано колективно-групові форми навчальної і позанавчальної діяльності з обговоренням її результатів.
-
Самооцінка формується поетапно і передбачає поступовий перехід від оцінки учителем окремих актів поведінки і вчинків дітей до оцінки їх мотивів і внутріособистісних детермінант.
-
Забезпечено сприятливе місце для дитини у підсистемі міжособистісних стосунків класного колективу.
-
Переважає гуманістичний стиль взаємовідносин між учителем і учнями з завищеною і заниженою самооцінкою.
-
Усунено негативні впливи зовнішніх оцінок.
-
У класах створена атмосфера загальної доброзичливості і творчості.
Максимально адекватне ставлення до себе – вищий щабель розвитку самооцінки.
Поділіться з Вашими друзьями: |