В. О. Сухомлинський часто складав свої оповідання, казки в процесі безпосереднього спілкування з дітьми: під час спостережень, екскурсій, прогулянок, бесід. Вони були необхідні йому для того, щоб краще пояснити дітям які



Дата конвертації26.04.2016
Розмір51.7 Kb.

Казка – це єдиний жанр, який житиме, поки є діти, а от же вічно!

Казка невіддільна від краси, сприяє розвиткові естетичних почуттів, без яких неможливе благородства душі, щира чуйність до людського нещастя, горя, страждань. Завдяки казці дитина пізнає світ не тільки розумом, а і серцем. І не тільки пізнає, а відгукується на події і явища навколишнього світу, виявляє своє ставлення до добра і зла. З казки бере дитина перші уявлення про справедливість і несправедливість.

В. О. Сухомлинський часто складав свої оповідання, казки в процесі безпосереднього спілкування з дітьми: під час спостережень, екскурсій, прогулянок, бесід. Вони були необхідні йому для того, щоб краще пояснити дітям якісь події, явища які вони спостерігали, викликати інтерес до них або змусити замислитися над певними вчинками, поведінкою. Значна частина творів В. Сухомлинського розповідає про явища живої і неживої природи. В них втілено глибоке переконання автора про винятково важливе значення спостережень природи для збагачення наочних уявлень, поглиблення знань дітей, розвитку їхнього мислення, мовлення, допитливості, стимулювання самостійної словесної творчості. В оповіданнях та казках В. О. Сухомлинський закликає дітей не тільки уважніше придивлятися до навколишньої природи, милуватися її красою, а й вчить розуміти взаємозв’язки і взаємозалежності в природі, заохочує пізнавати життя рослин, тварин, птахів, бережно ставитися до природи. Ось деякі казки та оповідання Сухомлинського: «Найгарніша мама»; «Лисячий хвіст»; «Павук»; «Два метелики»; «Дуб і сокира»; «Флейта і вітер».

Сухомлинський знав: діти знаходять глибоке задоволення в тому, що їхня думка живе в світі казкових образів. П’ять, десять разів дитина може переказувати одну й ту саму казку і щоразу відкриває в ній щось нове. В казкових образах – перший крок від яскравого, живого, конкретного до абстрактного. Його вихованці не володіли б навичками абстрактного мислення, якби в їхньому духовному житті казка не стала цілим періодом. Дитина прекрасно знає, що в світі немає ні Баби-Яги, ні Царівни-Жаби, ні Кощія Безсмертного, та для неї ці образи є втіленням добра і зла, і кожного разу, розповідаючи ту саму казку, вона виявляє своє особисте ставлення до гарного і поганого.

Через три місяці після початку роботи «Школи радості» В. О. Сухомлинський разом зі своїми вихованцями обладнали Кімнату казки. За допомогою старших вихованців створили обстановку, в якій діти почували себе в світі казкових образів. Ось житло лютої Баби-Яги – казкова хатка на курячих ніжках, оточена високими деревами і пнями, поряд з хаткою – фігурки казкових персонажів: Хитра лисиця, Сірий вовк, Розумна сова. В другому кутку – хатка дідуся та бабусі, в небі – гуси-лебеді, що несуть на своїх крилах маленького хлопчика, героя української народної казки Івасика-Телесика. В третьому кутку – синє море-океан, на березі якого ветхе житло доброго діда і лютої баби, біля порогу – старе корито, на призьбі сидять старий та стара, а в морі плаває золота рибка. В четвертому – зимовий ліс, замети, серед яких пробирається, потопаючи в снігу, маленьку дівчинка, - мачуха послала її в зимову стужу за ягодами… З вікна хатки виглядає козеня. А ось велика рукавичка, в якій живе мишка, до неї приходять неждані гості. З фанери зроблено високий пеньок, на ньому ляльки-дівчинка-молятко, сірий зайчик, лисичка-сестричка, ведмідь, вовк, козеня, солом’яний бичок, Червона шапочка.

Усе це вони поступово зробили самі. Василь Олександрович вирізував, малював, клеїв, діти допомагали йому. Він надавав дуже великого значення естетичному характеру обстановки, в якій діти слухатимуть казки. Кожна картинка, кожний наочний образ загострювали сприймання художнього слова, глибше розкривали ідею казки. Навіть освітлення в Кімнаті казки відігравало дуже велику роль. Коли розповідали казку про Царівну-Жабу, в лісових хащах засвічувалися маленькі лампочки, в кімнаті панував зелений сутінок, що добре передавав обстановку, в якій розгортаються події.

У Кімнату казки Сухомлинський водив дітей не часто раз чи два на тиждень.

Казка для маленьких дітей – не просто розповідь про фантастичні події; це – цілий світ, в якому дитина живе, бореться, протиставляє злу свою добру волю. Слово знаходить у казці реальну форму виявлення духовних сил дитини, як у грі – рух, в музиці – мелодія. Дитині хочеться не тільки слухати пісню, а й самій співати, не тільки спостерігати за грою, а й брати участь у ній.

Щоразу, коли вони приходили в Кімнату казки, дітям хотілося погратись. Для всіх – і для хлопчиків і для дівчаток – знаходиться улюблена лялька чи іграшка. Гра перетворюється на творчість: малюки стають казковими героями, а ляльки в їхніх руках допомагають краще передавати думки і почуття. Одна дитина взяла іграшку – солом’яного бичка, друга – ляльку-бабусю, третя – ляльку-дідуся. І ось діти вже живуть у світі казки. Вони не просто повторюють слова дійових осіб, а творять, вносячи в казку гру своєї уяви. Окремим дівчаткам хочеться просто погратися з ляльками. Ось дитина садовить ляльку на маленький диван, промовляє до неї співучим голосом слова ласки і турботи. В іншої дівчинки лялька-малятко захворіла, і дівчинка лікує її.

Дитяча фантазія в Кімнаті казки невичерпна, досить дитині подивитися на новий предмет, як він уже пов’язується в її свідомості з іншим предметом, народжується фантастичне уявлення, дитяча уява виграє, думка тріпоче, очі загоряються, мова тече плавним потоком. Ураховуючи це, Василь Олександрович дбав, щоб на очах у дітей у різних кутках Кімнати казки були найрізноманітніші предмети, між якими можна встановити якийсь реальний чи фантастичний зв'язок. Сухомлинський прагнув, щоб діти фантазували, творили, складали нові казки. Ось поряд з чаплею, що стоїть на одній нозі, - маленьке злякане кошеня – дитяча уява створила кілька цікавих казок, героями яких стали Чапля і Кошеня. А ось маленький човник з веслом, поряд з ним жаба – все саме проситься в казку. Печера, з якої виглядає ведмежа, комар і муха – не природно великі порівняно з ведмежам, маленьке порося й умивальник з милом – все це не тільки викликає посмішку, а й пробуджує фантазію.

Сухомлинському вдалося добитися, щоб дитина, в розвитку мислення якої траплялися серйозні труднощі, придумувала казку, пов’язувала в своєму уявленні кілька предметів навколишнього світу – отже, можна з впевністю сказати, що дитина навчилася мислити.

Створення казок – один з найцікавіших для дітей видів поетичної творчості. Водночас це важливий засіб розумового розвитку. Якщо ви бажаєте, щоб діти творили, створювали художні образи, перенесіть з вогника своєї творчості хоча б одну іскру в свідомість дитини. Якщо ви не вмієте творити або вам здається пустою забавою спуститися до світу дитячих інтересів, - нічого не вийде.

В. О. Сухомлинський казки і оповідання знав на пам'ять. Книжку він брав лише для того, щоб показати малюкам ілюстрації. Як і розповідання казок, читання було могутнім засобом виховання розуму і добрих, людяних почуттів. На очах Василя Олександровича відбувся новий стрімкий злет Валі, Ніни, Петрика: діти склали свої казки, які вразили його багатством уяви. Сухомлинський переконався, що причина мовчазності Ніни не уповільнений розумовий розвиток, а мрійливість, задумливість.



Василь Олександрович кожного дня водив своїх вихованців в природу – в ліс, в сад, в поле, в луг, берег річки, - слово ставало в його руках знаряддям, за допомогою якого він відкривав дітям очі на багатство навколишнього світу. Відчуваючи, переживаючи красу побаченого і почутого, діти сприймали найтонші відтінки слова і через слово краса входила в їхні душі. «Подорожі» в природу були першим поштовхом до творчості. У дітей з’явилася бажання передавати свої почуття і переживання, розповісти про красу. Діти складали маленькі твори про природу. Ці твори – найважливіша форма роботи з розвитку мови і думки. Кожна дитина складала свій твір, а потім записувала його.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка