В. Г. Шебаніц, практичний психолог Новоазовської зш І-ІІІ ступенів №2



Скачати 107.41 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір107.41 Kb.
Інноваційні підходи до формування в учнів стійкої позитивної мотивації навчальної діяльності як важливого фактора формування соціально активної особистості

В.Г. Шебаніц , практичний психолог

Новоазовської ЗШ І-ІІІ ступенів №2

Шановні колеги!

Сучасний етап розвитку освіти в Україні характеризується відходом від тоталітарної уніфікації і стандартизації педагогічного процесу, інтенсивним переосмисленням цінностей, пошуками нового в теорії та практиці навчання і виховання. Цей процес не може бути стихійним. Він потребує управління. Для сучасного етапу розвитку освіти в Україні характерна широка наявність у ньому інноваційних процесів. Інноваційна діяльність в Україні передбачена Законом України "Про інноваційну діяльність", Законом України "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" , Постановою КМУ №462 від 20 квітня 2011 року «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» , Проектом Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки , Законом України "Про основні засади розвитку інформаційного суспільства на 2007-2015 роки", Державною програмою "Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці" на 2006-2010 роки , по становою «Про схвалення Концепції Державної цільової програми впровадження у навчально-виховний процес загальноосві [...], Постановою «Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки» та ін.

Необхідність перетворень у суспільстві ставить, освоєння стратегії сталого людського розвитку, пріоритетним завданням сьогодення. Як зазначено в Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті «Головною метою української системи освіти є створення умов для розвитку і самореалізації кожної особистості». Сучасний етап розвитку освіти в умовах несприятливого впливу економічних і соціально-культурних чинників характеризується пошуком шляхів, способів і засобів самовдосконалення, саморозвитку, самоактуалізації творчої конкурентноздатної особистості.


Однією з головних проблем сучасної школи залишається формування мотивації учнів до навчально – пізнавальній діяльності є. ЇЇ актуальність обумовлена оновленням змісту навчання, постановою завдань формування у школярів прийомів самостійного набуття знань, пізнавальних інтересів, життєвих компетенцій, активної життєвої позиції, здійснення в єдності ідейно – політичного, трудового, морального виховання учнів, введенням профільного навчання у старших класах.

Соціальний заказ суспільства вимагає від закладів освіти підвищення якості навчання та виховання, розвиток та формування конкуренто – спроможного випускника, запобігання формалізму в оцінки результатів труда учнів та вчителів.


Проблема формування мотивації знаходиться на стику навчання й виховання. Це означає що увага педагогів повинна бути не тільки спрямована на здійснення учнем навчання але і на те, як і що відбувається у розвитку особистості учня в процесі навчально – пізнавальній діяльності. Формування мотивації – це виховання у дітей та учнівської молоді ідеалів, створення системи цінностей, пріоритетів соціально прийнятних в українському суспільстві, у поєднані з активною поведінкою учня, що означає взаємозв’язок між усвідомленими та реально діючими мотивами, єдність слова, діла та активної життєвої позиції учня.

На сучасному рівні розвитку педагогічної науки вчитель не має право констатувати те, що учень не хоче вчитися, необхідно з’ясувати причину небажання учня вчитися, які аспекти мотиваційної сфери у нього не сформовані і які засоби впливу педагог повинен використовувати щоб сформувати у учня мотивацію до навчально – пізнавальній діяльності.

І тут на допомогу приходять нетрадиційні інноваційні підходи до формування в учнів стійкої позитивної мотивації навчальної діяльності.
Школа за роки свого існування нагромадила багатий педагогічний досвід -- джерело розвитку педагогічної науки, підґрунтя зростання професіоналізму, майстерності вчителів-практиків. Його постійне вивчення, осмислення, оновлення зумовлене змінами парадигм освіти, концепцій навчання й виховання, форм і методів практичної діяльності педагогів.
Інновації у педагогіці відображають складний та довготривалий процес, в якому беруть участь багато факторів, які впливають на нього. У всьому цьому провідне місце відводиться членам педагогічного колективу, яким треба сприйняти і реалізувати педагогічні нововведення. Саме від їх готовності до інноваційної діяльності, від їх ставлення до них залежить успіх і ефективність інноваційних освітніх проектів.

Ось чому саме цьому питанню — дослідженню проблеми щодо формування готовності членів педагогічного колективу до інноваційної діяльності, розробці методичного супроводу та науково-методичного забезпечення здійснення інноваційних освітніх проектів, корекційних засобів самовдосконалення та розвитку творчого потенціалу ми приділяємо значну увагу.

Носіями педагогічних інновацій виступають творчі особистості, які здатні до:


  • рефлексії — що характеризує здібності педагога до самопізнання, самовизначення і осмислення ним свого духовного світу, власних дій і станів, ролі та місця у професійній діяльності;

  • саморозвитку — як творчого ставлення індивіду до самого себе , створення ним самого себе у процесі активного впливу на зовнішній і внутрішній світ з метою її перетворення;

  • самоактуалізації — як фактору безперервного прагнення людини до якомога повнішого виявлення і розвитку своїх особистісних можливостей;

  • професійного самовдосконалення — яке здійснюється у двох взаємопов’язаних (і разом з цим відносно самостійних процесах) формах: самовиховання — цілеспрямована діяльність людини щодо систематичного формування і розвитку в собі позитивних і усунення негативних якостей особистості, у відповідності до усвідомлених потреб відповідно соціальним вимогам і особистісній стратегії розвитку;

  • самоосвіти — оновлення і удосконалення наявних у спеціаліста знань, умінь і навичок з метою досягнення бажаного рівня професійної компетентності.

У сучасній педагогіці терміни “інновація”, “інноваційний” означають певне нововведення, що стосується того чи того аспекту освітньо-виховного процесу. Кінцевим результатом (прямим продуктом) творчого пошуку можуть бути нові технології, оригінальні виховні ідеї, форми та методи виховання, нестандартні підходи в управлінні.

При цьому нове у педагогіці - то не лише авторські ідеї, підходи, технологічні методи, які досі не використовувались, а й комплекс елементів або окремі елементи педагогічного процесу з прогресивними засадами, що дає змогу ефективно забезпечувати розвиток і саморозвиток особистості. Учитель може виступати автором, дослідником, користувачем і пропагандистом нових педагогічних технологій, теорій, концепцій.

Інноваційна спрямованість роботи вчителів містить і таку складову, як впровадження результатів педагогічних досліджень у практичну діяльність, яке передбачає ознайомлення з ними вчителів, обґрунтування доцільності їх використання. Тож більш детально хотілося б зупинитися на прикладах вдалого впровадження колегами-педагогами Новоазовської ЗШ І-ІІІ ступенів №2 інноваційних підходів до формування в учнів стійкої позитивної мотивації навчальної діяльності.

Аналізуючи механізми взаємовпливу компетенцій учня та вчителя , Запасникова О.М.- директор Новоазовської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів№2 ,робить висновок, що рівнем розвитку інтелектуальної культури є готовність вчителя до впровадження технології формування культури мислення школяра та процесу його професійної підготовки. Таким чином, наслідком застосування ІКТ - стає здатність учня орієнтуватись в інформаційному просторі, володіти й оперувати інформацією засобами сучасного високотехнологічного суспільства, що сприяє розширенню та поглибленню теоретичних знань, активізації навчального процесу, професійного самовизначення молодої людини.

Передумови та механізми використання ІКТ в освітньому процесі,на думку Ткачук К.С., заступника директора з навчально-виховної роботи, сприяють виконанню ключового завдання педагогічного колективу на шляху переходу до інформаційного суспільства. У зв’язку з цим особливого значення набуває переорієнтація мислення сучасного вчителя на усвідомлення принципово нових вимог до його педагогічної діяльності, готовність використовувати ІКТ як допоміжний навчальний та виховний ресурс.

Так, розглядаючи питання використання ІКТ у початковій школі Н.І.Данова , заступник директора з навчально-виховної роботи підкреслює , що запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у початковій ланці – це не данина моді, а необхідність сьогодення, оскільки більшість дітей ознайомлюються з комп’ютером набагато раніше, ніж це їм може запропонувати школа. У зв’язку з чим виникає необхідність посилення практичного спрямування навчального процесу у навчальних програмах та підручниках через урізноманітнення видів діяльності учнів, добору і поєднання методів навчання так, щоб засвоєння змісту було активним, усвідомленим, достатньо емоційним.

Застосування Лівенцевим О.М. інформаційно- комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі на уроках фізики дозволяє зробити процес навчання мобільним, строго диференційованим та індивідуальним. При цьому комп'ютер не замінює вчителя, а тільки доповнює його.

Програма виховної роботи «Світ, в якому я живу» , розроблена Кушнаренко Л.Е. , створена на основі «Концепції виховання дітей і молоді у національній системі освіти» та особистого досвіду , сприяє створенню розвивального простору, в якому організація виховної, навчально-пізнавальної, науково-дослідницькій діяльності учнів здійснюється з урахуванням формування мотиваційної сфери та з широким використанням ІКТ.

Успішно використовуючи ІКТ на уроках та виховних заходах, Маркіна Л.В.,вчителька української мови та літератури зробила висновок, що інтерактивні технології потребують певної зміни всього життя класу, а також значної кількості часу для підготовки як учнів, так і педагога. Використання інтерактивних технологій – не самоціль. Це лише засіб створення тієї атмосфери в класі, що найліпше сприяє співробітництву, порозумінню, доброзичливості, надає можливості дійсно реалізувати особистісно орієнтоване навчання та формувати в учнів стійку позитивну мотивацію до навчання.

Практика формування життєвих компетентностей на уроках української мови та літератури , яка активно впроваджується Кононенко Г.М., вчителькою української мови та літератури , доводить доцільність використання найновіших Інтернет - матеріалів, інформації з журналів, комбінованих уроків та їх різновидів: лекцій, семінарських занять, уроків-заліків, уроків-екскурсів у минуле, уроків-роздумів, уроків-дебатів і ін.

Формування комунікативної культури засобами інформаційно-комунікаційних технологій на уроках російської мови та літератури вчителькою Ткаченко Л.В . , забезпечує успішну соціалізацію , адаптацію та самореалізацію майбутніх випускників у сучасних умовах життя .

Багаторічна педагогічна діяльність на думку Буданової Г.Г., вчительки біології , вносить свої корективи в процес викладання, і в результаті складається власна технологія навчання й виховання, а в її основі можуть бути елементи різних педагогічних і освітніх технологій.

Наприклад, під час викладання біології в старших класах вчителька використовує елементи технологій: великоблокового навчання (П.М Єрднієв), розвиваючого навчання (Л.В Занков, Д.Б Єльконін, В.В Давидов).

Серед найважливіших питань вдосконалення навчання вчителька математики Валковська З.В. ставить активізацію пізнавальної діяльності школярів, оптимальним варіантом якої є сформованість розумової самостійності учнів. Використання мультимедійної дошки, технічних засобів навчання, комп’ютерних технологій не тільки підвищує наочність матеріалу, що вивчається,забезпечує диференціацію,сприяє формуванню інтересу до математики, а й підвищує мотивацію учнів щодо самостійного поглиблення знань з окремих тем, здобувати необхідну інформацію.

Інформаційно-комунікаційні технології є дієвим засобом підвищення мотивації учнів до вивчення біології , впевнена Святош В.В., вчителька біології , дозволяють значно розширити і урізноманітнити зміст навчання біології, оскільки учителям природних наук часто доводиться стикатися з необхідністю пояснити учням суть того або іншого процесу, що відбувається в природі.

Важливим аспектом використання ІКТ на уроках іноземної мови, на думку Радченко Н.І., вчительки іноземної мови , є проєктна діятельність. Створюючи презентації , учням надається цікава можливість систематизації отриманих знань та навичок , їх практичного застосування , а також можливість ралізації інтелектуального потенціалу та здібностей.

Деякі аспекти доцільності використання ІКТ у навчанні молодших школярів, розглянуті Куц Т.Г., вчителькою початкових класів, не дивлячись на позитивні пізнавательний, ігровий та комунікативний напрямки, говорять про те що превалювання їх застосування може привести до певних ускладнень пов’язаних як зі здоров’ям дітей , так і з їхнім гармонійним розвитком, а також суттєво вплинути на формування стійкої мотивації до навчання.

Практика використання Сафроновою А.В.ІКТ у початковій школі довела, що найбільш доцільним та ефективним є застосування ІКТ на підсумкових уроках .

Практичне впровадження ІКТ у навчальну програму початкової школи за висновком Дегтярь В.О.- вчительки початкових класів надає можливість продемонструвати яскраву наочність, запропонувати різні цікаві динамічні види роботи, виявити рівень знань та умінь учнів.

Більш детально з досвідом формування в учнів стійкої позитивної мотивації навчальної діяльності як важливого фактора формування соціально активної особистості можливо ознайомитися з матеріалів методичних збірок, які були створені протягом 2011-2012 рр.

Всі ці приклади свідчать про широке застосування педагогами школи інноваційних підходів до формування позитивної мотивації учнів до навчальної діяльності та що інноваційна спрямованость педагогічної діяльності освітян Новоазовської ЗШ І-ІІІ ст.№2 в умовах розбудови інноваційного освітнього середовища на сьогоднішній день характеризується певними особливостями:

По-перше, розбудова суверенної держави викликала необхідність докорінної зміни системи освіти, методології і технології організації навчально-виховного процесу що має на меті збагатити не лише шкільну практику, а й педагогічну науку.

По-друге, виконання соціального замовлення сучасного етапу розбудови нашої держави – соціально компетентної особистості, стимулює постійний пошук нових організаційних форм, індивідуального підходу до особистості, нових технологій навчання і виховання.

По-третє, змінився характер ставлення учителів до факту засвоєння і застосування педагогічних нововведень. Якщо раніше інноваційна діяльність обмежувалася використанням рекомендованих зверху нововведень, то сьогодні вона набуває дослідницько-пошукового характеру: учитель обирає нові програми, підручники, використовує нові прийоми і способи педагогічної діяльності.

По-четверте, створилася реальна ситуація конкурентно-здатності закладу освіти, спричинена створенням нових пропозицій для отримання нових освітніх послуг на базі навчального закладу.

Все це дозволяє зробити висновок, що інновації стали суттєвим діяльним елементом розвитку освіти в навчальному закладі взагалі. Виражається це в тому , що тенденції накопичення ініціатив і нововведень змінилися на системний процес впровадження досягнень психолого-педагогічної науки в практику, вивчення, узагальнення та поширення передового педагогічного досвіду.

  

Дякую за увагу!





Інноваційні підходи до формування в учнів стійкої позитивної мотивації навчальної діяльності як важливого фактора формування соціально активної особистості

В.Г. Шебаніц , практичний психолог





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка