В. А. Кан-Калика, С. В. Капітанець, Г. О. Ковальова



Скачати 43.65 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір43.65 Kb.

Тодорова І.С. Компоненти діалогічного педагогічного спілкування / І.С. Тодорова // Педагогіка та психологія: сучасний стан розвитку наукових досліджень та перспективи : Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Запоріжжя, 28-29 жовтня 2016 р. – Запоріжжя : Класичний приватний університет, 2016. – С. 111-113.


Тодорова І. С.,

кандидат психологічних наук,

доцент кафедри педагогіки та суспільних наук

ВНЗ Укоопспілки «Полтавський університет економіки і торгівлі»

м. Полтава, Україна
КОМПОНЕНТИ ДІАЛОГІЧНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО СПІЛКУВАННЯ

Зорієнтованість вищої школи на застосування гуманістичних педагогічних технологій та формування творчої особистості майбутнього фахівця потребує від викладача високого ступеня оволодіння педагогічним спілкуванням як основним засобом навчально-виховної роботи зі студентами. Розробці стилів педагогічного спілкування присвячено праці В. М. Галузяка, Г.В. Дьяконова, А.Г. Ісмагілової, В.А. Кан-Калика, С.В. Капітанець, Г.О. Ковальова, Я.Л. Коломінського Г.М. Мешко, Л.О. Савенкової, Е.В. Суботського, С.О. Шеїна та інших.

Потребам сучасної вищої школи відповідає діалогічне педагогічне спілкування, що базується на суб’єкт-суб’єктній взаємодії студентів та викладачів, характеризується відвертістю, довірою, повагою у взаєминах, рівними правами та можливостями його учасників у виявленні й захисті своєї точки зору. Актуальною залишається проблема виокремлення чітких критеріїв для діагностики рівня діалогічності спілкування викладача зі студентами та здійснення корегувального впливу у разі його нестатку.

Діалогічна взаємодія ретельно проаналізована у працях М.М. Бахтіна, Г.Я. Буша, Г.В. Дьяконова, А.У. Хараша та інших. Діалог є сутністю спілкування, іманентною властивістю людині. Мова і мислення, спілкування і діяльність є діалогічними за своєю сутністю. Разом з тим, це не заперечує можливості існування монологу. Діалогічність розгортається залежно від реалізованості і ступеню прояву в реальній взаємодії діалогічної сутності спілкування. Рівень діалогічності спілкування залежить від того, наскільки партнери розуміють і приймають діалогічність спілкування, наскільки орієнтуються на взаєморозкриття в процесі взаємодії. Тому альтернативні діалогу форми спілкування можна трактувати як нерозгорнутий діалог.



Представлені в науковій літературі теоретичні засади педагогічного спілкування, критерії діалогу та показники ефективних стилів спілкування дозволили нам змоделювати структуру діалогічного педагогічного спілкування, яка включає три основних компоненти. Умовно їх було позначено як організаційно-поведінковий, міжособистісно-рефлексивний та предметно-рефлексивний. Схарактеризуймо кожний з них більш докладно.

Організаційно-поведінковий компонент складається з умінь і навичок організації комунікативної поведінки і ситуації спілкування, що дозволяють викладачу реалізовувати і проявляти власну зорієнтованість на здійснення діалогічного спілкування зі студентами. Цей компонент визначається тим, наскільки у педагога розвинені вміння «транслювати» вербальними і невербальними засобами своє ставлення до змісту повідомлення, тим наскільки він володіє комунікативними техніками залучення студентів до рівноправного і повноцінного спілкування та його умінням спільно працювати і прислухатися до думки студентів. Від сформованості цього компонента залежить те, чи зможуть студенти дізнатися, що викладач налаштований всебічно обговорити проблему, якою є його особиста думка. Студенти при цьому заохочуються до висловлювання власних думок та прояву почуттів.

Міжособистісно-рефлексивний компонент складають такі виміри системи педагогічного спілкування, які можна об'єднати в три групи емпіричних критеріїв – за рівнем розвитку соціальної перцепції, емпатії та ідентифікації: а) сприйняття особистості кожного студента в цілому, у всьому різноманітті його якостей; об'єктивність і неупередженість в оцінці студентів і ситуації спілкування; гнучкість у ставленні до студентів, відкритість до змін, що відбуваються в особистості студентів; б) розуміння почуттів і настрою студентів та групи; співпереживання, співчуття студентам, відгук на їхні радощі й турботи; в) здатність стати на точку зору студентів, побачити ситуацію їхніми очима, зрозуміти логіку міркувань; орієнтація в мотивах поведінки студентів.

Предметно-рефлексивний компонент складають елементи педагогічного спілкування, пов'язані з процесом навчання і передачею інформації. Знання в індивідуальній свідомості може існувати в догматичній, закритій до обговорення формі, або як знання-рефлексія, що існує у формі доведення та самообґрунтування. Саме друга форма знання спонукає до діалогічного спілкування, так як тільки тоді з'являється проблемне мислення з властивою йому діалектикою. Для того, щоб здійснювати навчальний діалог зі студентами, щоб передбачити, як навчальна інформація буде «обговорюватися» у свідомості студентів, які питання і проблеми виникнуть на занятті, викладач має бачити зміст предмету викладання з різних сторін, розуміти його складність і суперечність. Основними емпіричними критеріями цього компонента є наступні: здатність бачити різні сторони, протиріччя та проблеми в навчальному матеріалі; прагнення при постановці, вирішенні і викладі проблеми побачити її витоки, простежити логіку розвитку; вміння знайти принципово різні варіанти вирішення проблеми.

Таким чином, індивідуальний стиль спілкування викладача визначається співвідношенням рівня розвитку кожного з трьох компонентів процесу педагогічного спілкування. Викладачеві необхідно провести «ревізію» власного педагогічного стилю і, в разі необхідності, відкоригувати його, підсилити саме той компонент, рівень розвитку якого не відповідає критеріям діалогу.


Література:

  1. Дьяконов Г. В. Основы диалогического подхода в психологической науке и практике / Г. В. Дьяконов. – Кировоград : РИО КГПУ им. В.Винниченко, 2007. – 847 с.

  2. Психологія спілкування : навч. посіб. / [Л.О. Савенкова, В.В. Сгадова, Л.Л. Борисенко та ін.] ; за заг. ред. Л.О. Савенкової. – К. : КНЕУ, 2015. – 309 с.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка