Уроку. "Великий олімпієць"



Скачати 97.33 Kb.
Дата конвертації01.05.2016
Розмір97.33 Kb.
9 клас

Тема уроку. "Великий олімпієць". Творча доля Й. В. Гете.

Тип уроку: урок-семінар.

Мета. Ознайомити учнів із творчою долею письменника, розвивати в них навички самостійної роботи з довідковою літературою, виховувати свідоме прагнення сягнути естетичної та філософської глибини творів митця.

Обладнання. Мультимедійна презентація.

Лиш той життя і волі гідний,

Хто б 'ється день у день за них...

Гете. "Фауст"
Хід уроку

І. Підготовка до сприйняття теми. Вступне слово вчителя.

- Хто з вас не бував на ярмарку? Вражаюча картина, правда? А уявіть собі ярмарок у невеликому німецькому місті двісті років тому. Гомін, сміх, безліч різноманітних товарів, яскраве вбрання, загальне збудження і радість.

У десятирічного хлопчика, який вперше потрапив сюди разом із батьком, розбігаються оченята: ось пиріжки з зайчатиною, а там - смаженин баран,


он музики грають, а декілька юних красунь витанцьовують, ось циган розхвалює чорного, як вороняче крило, коня, ось книжкова лавка. А то кого обступила юрба? Ба, жонглери! А он якийсь балаганчик! Ляльковий театр!

  • Тату, дозвольте подивитися виставу, там щось цікаве,

  • Просить дитина, підстрибуючи від нетерпіння. - Чорт, а з ним якийсь чоловік.

Хлопчик щиро сміється: веселий чоловічок б'є палицею біса, а той верещить і лізе на дерево.

  • То Фауст, алхімік і єретик, — похмуро говорить батько,

  • Продав душу дияволу, от і робить, що йому заманеться.

  • А навіщо він душу продав? - цікавиться син, весело поглядаючи на ляльок.

  • Розумієш, Йоганне, він хоче, як бог, пізнати добро і зло, осягнути своїм розумом таїну світобудови.

  • Хлопчик замовк, поглянув на батька і не по-дитячому серйозно запитав:

  • Осягнув?

Батько обійняв сина і ніжно погладив по голові:

  • Допитлива ти моя дитино! Це лише лялькова вистава. Ходімо.

Хлопчик ще раз кинув погляд на дійство: там уже, з реготом і свистом, чорт ніс нещасного Фауста до пекла, а навколо стрибали відьми і бісенята. Приречений чоловік волав: "О, горе мені!"

"Так осягнув чи не осягнув? - думав син, крокуючи поряд із батьком. - а можливо це чи неможливо? І цікаво, скільки потрібно часу, щоб те осягнути?"

Хлопчик подивився в бік лялькового театру - там уже розігрувалась інша вистава...

З цієї хвилини і до останніх днів життя Йоганн шукатиме відповідь на запитання: "Може людина чи не може своїм розумом осягнути земну премудрість?"

Цей десятирічний хлопчик, як ви вже, певно, здогадалися, — майбутній найвидатніший німецький письменник, поет, природодослідник Йоганн Вольфганг Гете, автор всесвітньо відомої трагедії "Фауст".

Він прожив довге творче життя, плідно працюючи в літературі з юнацьких років і до останньої земної години, яка випала йому в березні 1832 р., коли поету було майже 83.

Одне з перших повних видань творів Гете (1827-1860) виявилося чи не найбільшим у Європі - воно складалося з шістдесяти томів. Тут були вірші, поеми, романи, лібретто, статті, історичні біографії, мемуари тощо. Пізніше виходили ще десятки томів щоденників, листування, художніх перекладів, наукових праць Гете. Він став визнаним ученим у галузі природознавчих наук, зокрема оптики, біології. Крім того, був державним діячем при дворі герцога Карла Августа у Веймарі, 3 роки - головою кабінету міністрів, очолював наукові та мистецькі заклади герцогства (зокрема Йєнський університет).

Жага пізнання була у творця "Фауста" такою само невтолимою, як і у створеного ним героя. Він володів універсальними знаннями, які невтомно поповнював. Одухотворені геніальним художнім хистом, вони створили феномен Гете, який уже сучасникам видавався чимось на зразок Зевса на Олімпі літератури і культури Європи. Історія і сучасність, рідна земля і чужі краї, релігія і філософія, мораль і право, виховання і мистецтво, Людина з усім спектром її почуттів та думок - ось зовсім не всі теми й проблеми творчості Гете.



ІІ. Тема і завдання уроку.

  • Тож сьогодні ми і познайомимося з цією великою людиною, яка стала всесвітньо визнаною у всьому світі, заглянемо у її життя, щоб зрозуміти, звідки він брав натхнення для роботи.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Заочна подорож до Німеччини XVІІІ століття.

  • Тридцятилітня війна (1618-1648) була для країни справді національною катастрофою, вона виснажила сили народу та надовго затримала його розвиток. У XVІІІ ст. Німеччина була однією з найвідсталіших країн Європи. Єдиної держави не існувало: країна, роздроблена більш ніж на 300 самостійних держав, продовжувала залишатися середньовічною "Священною римською імперією" германської нації.

Єдиної національної культури та єдиної національної мови теж не існувало. Ще в середині XVІІІ ст. не рідкістю були літературні твори латиною. Нею видавалися наукові журнали, велося листування, читалися лекції в університетах.. Тоді як у Англії та Франції вчені вже в 1765-1771 рр. використовували для наукових праць національну мову.

А німецька була забруднена іншомовними словами та численними діалектами: мешканці з півдня Німеччини та з її північних регіонів ледве розуміли одне одного. При монарших дворах популярністю користувалося все французьке: мистецтво, звичаї, моди, мова. 1750 р. Вольтер писав із Потсдама, де гостював у Фрідріха ІІ: "Тут всі розмовляють тільки французькою... Німецьку мову можна почути тільки в казармі..."



Через роздрібненість країни культурне життя зосереджувалось у князівських резиденціях. Діячі культури змушені були шукати притулку та захисту в монархів (як Гете і Шиллер) або просто перебували в них на службі заради шматка хліба (як Лессінг). Траплялися і такі, які змушені були кинути батьківщину і служити на чужині (як композитори Крістофор Глюк і Георг Гендель). Талановиті творці животіли в малесеньких містечках, виконуючи рутинні обов'язки, позбавлені визнання сучасників (композитор Йоганн Себастьян Бах).

На тлі загального занепаду виділялася Саксонія. Її столиця Дрезден відзначалася пишною архітектурою в стилі бароко, в театрах ставилися розкішні оперні спектаклі; в знаменитій Дрезденській галереї зберігалися картини Тіціана, Веронезе, Корреджо, Кранарха, Гольбейна, "Сікстинська мадонна" великого Рафаеля. Ще одним культурним вогнищем Саксонії було місто Лейпциг. Юний Гете називав його "Маленьким Парижем".

З інших міст театрами славився Гамбург (там якийсь час творив Лессінг), в Кенігсберзі мешкав і працював видатний філософ Кант; у Берліні не було такого,

розквіту мистецтва, зате працювала Академія Наук, заснована великим вченим Лейбніцом.



2. Розповіді учнів про життєвий шлях письменника.

  • Дитинство поета.

  • Юні роки поета. Навчання в Лейпцігському і Страсбурзькому університетах.

  • Діяльність Гете в державному апараті Веймару.

  • Гете - мандрівник.

  • Гете - учений.

  • Вплив філософії Б. Спінози на формування молодого Гете.

  • "Штюрмерський" період творчості Гете. «Буря і натиск».

Ідеологічні засади «Бурі й натиску» :

  • Природа (конкретне зображення реальної дійсності );

  • Пристрасть (безпосереднє змалювання почуттів);

  • Культ героїчної особистості;

  • Свобода (незалежність від класицистичних зразків: геній сам створює зразки для наслідування, не підкоряючись жодним правилам).

  • Гете і Шиллер.

- Останні роки життя.

  • Загальний огляд творчості Й. В. Гете.

  • Гете і Україна. Гете в українських перекладах.

Українською мовою твори Гете перекладали: П. Гулак-Артемовський. П. Грабовський, І. Франко, М. Рильський, М. Лукаш, М. Терещенко.

3. Літературна хвилинка.

Читання учнями поезій «Травнева пісня», «Подібність», «Моїм пісням», «Прекрасна ніч», «Вільшаний король».



  • Яким постає Гете у цих поезіях?

4. «Я так думаю». Висловлювання відомих людей про Гете.

- Виберіть висловлювання, яке вам найбільше сподобалося і поясніть його.

  • Чи ти знаєш жодного пророка нашого часу? Чи ти знаєш, кому відкрилося Господнє в низьких і високих формах?.. Я знаю його і називаю його – Гете.

Томас Карлейль, шотландсько-англійський письменник

  • Розум цієї людини – надзвичайно сильний розчинник. Минуле й теперішнє з усіма його релігіями, політикою, світоглядом перевтілюється в ньому в первообрази та ідеї. Радьф Емерсон, філософ

  • Як би далеко не сягнула наука від переконань Гете, за ним лишиться безперечна заслуга фундатора порівняльної анатомії, морфології, генетичної біології. М. Вернадський, академік

  • Гете – це приклад поєднання в одній людині великого поета, глибокого мислителя і видатного вченого.

К Тімірязев, природодослідник

5. «Я маю думку» . Афоризми Гете.



- Як ви розумієте афоризми Гете? Поясніть.

  • Найбільшу радість можна отримати лише від великої праці.

  • Треба поливати власний сад, якщо ми не можемо дати дощу всій країні.

  • Щасливі люди – це натури цілісні.

  • Працюйте, поки вам світить день.

  • Найголовніше – мати сильну волю, здібності і наполегливість, щоб довести все до кінця.

  • Той, хто займається самовихованням, зрештою здобуває свободу.

  • Метою життя є саме життя.

  • Людина не може нічого до кінця пізнати й насолодитися, щоб не почати негайно створювати щось нове. Така людська природа.

6. Робота з таблицею «Гете і світове письменство».

Й.В. Гете

Ф. Шиллер Е. А. Гофман Стендаль Д. Г. Байрон Д. Ф. Купер

О. де Бальзак В. Гюго Жорж Санд Е. По У. Теккерей

Ч. Діккенс Т. Г. Шевченко М. Ю. Лермонтов Г. Бічер-Стоу

М. В. Гоголь Г. Лонгфелло П. Меріме О. С. Пушкін Г. Гейне

А. Міцкевич В. А. Жуковський П. Ж. Беранже В. Скотт
ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

1. «Гронування»

Франкфурт-на-Майні, Лейпциг, штюрмери, Спіноза, Веймар, Шарлотта Буфф, Італія, «Страждання молодого Вертера», Крістіна Вульпіус, Л. Бетховен, Ф. Шуберт, Шиллер, Харківський університет.



2. Складання сенкана.

Гете

Розумний, талановитий.

Досліджує, читає, пише.

Намагався знайти істину життя.

Олімпієць.

V. Підсумок уроку.

- Гете писав про себе: «Я ледве навчився великої справи – знаходити те. Що необхідно для моєї діяльності. Мене завжди вважали улюбленцем долі, а насправді я всього досяг наполегливою працею». Гете цікавився всіма сферами людського буття. А літературою він опікувався, підтримував зв’язок з багатьма письменниками-сучасниками. Важко навіть уявити, скільки книг прочитав за життя поет. Лише в його домашній бібліотеці налічувалося понад 10 тисяч видань. Гете читав щодня і дуже часто любив повторювати: «День для мене пройшов марно, якщо я не прочитав те, що запланував». Щоденна норма становила 80 сторінок книжки. Тепер я думаю зрозуміло, звідки він черпав сили і наснагу.

VІ. Завдання додому.

  • Прочитати І частину «Фауста».

  • Історія створення поеми. Роль прологів.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка