Уроку : урок-диктант



Скачати 151.53 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір151.53 Kb.
#23470
ТипУрок


Складнопідрядні речення

Олена Ходань, учитель

української мови та літератури,

сш №97 ім. О. Теліги, м. Київ.



Мета: узагальнити й систематизувати вивчений матеріал з теми «Складнопід-рядні речення», з’ясувати рівень засвоєння знань з вивченої теми; розвивати аналітичні вміння й навички учнів; виховувати у школярів любов до природи.

Міжпредметні зв’язки: українська література, російська мова.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

Форма уроку: урок-диктант.

Обладнання: комп’ютер, мультимедійна дошка, роздатковий матеріал, підручник «Рідна мова. 9клас» за редакцією М. І. Пентилюк.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань і умінь.

Лінгвостоп.

За одну хвилину учні дають відповіді на запитання (робота з мультимедійною дошкою).

-Які речення називаються складнопідрядними?

-Чим вони відрізняються від складносурядних?

-Що може пояснювати підрядне речення?

-Яке місце щодо головного може займати підрядне речення?

-Як відокремлюється підрядне речення від головного?

-Чим з’єднується головне речення з підрядним?

-Чи можуть бути в головному реченні вказівні слова?

-Як вимовляється складнопідрядне речення?

-Які частини мови можуть бути сполучниками і сполучними словами?

-Як відрізнити сполучники від сполучних слів?

-На які види поділяються складнопідрядні речення?

-Чи можна переміщати підрядне речення в складнопідрядному?

-На які групи поділяються підрядні сполучники?

-Які частини мови можуть виступати у ролі сполучних слів?



ІV. Узагальнення й систематизація вивченого.

Диктант інформаційної дії.

Переказати текст. Визначити тему, основну думку тексту. Підібрати заголовок Визначити вид складнопідрядних речень.

Любов до природи, бережливе ставлення до неї тісно пов’язується зпоня-ттям «батьківщина». Шанувати природу неможливо без глибоких знань про навколишній світ. Калина під вікном рідної оселі, тополя на околиці села, ле-лече гніздо на клуні, криничка на перехресті доріг,боброва гатка в тихоплинній заплаві, терпкий запах лісової конвалії – усе це спогади нашого дитинства, наш духовний світ, з якими ми вирушали чи маємо вирушати в життя. Знати, а тим паче берегти ці нетлінні критерії – наш святий обов’язок. Людина, котра не засвоїла таких духовних цінностей, не перейнялася любо- в’ю до природи, рано чи пізно стане брутальним споживачем.

Вирушаючи до лісу, не всі пам’ятають священне правило: корінець бо-ровика ні за яких обставин не можна виривати, а лише підрізати. У пошуках лікарських рослин ми нерідко забуваємо, що висмикувати їх із землі–навічно позбавлятися свого родоводу…

А між іншим культура людини складається з багатьох чинників, серед яких осібне місце посідає наше ставлення до природи.

Диктант-алгоритм.

За поданими зоровими опорами (сторінка 48 підручника) написати по одно- му реченню до кожного виду складнопідрядних речень.



Диктант-тест.

1. Знайти серед поданих речень «зайве»

А. Хочеш ти, щоб пісню я для тебе склав із запашних фіалок, із запашних ку- пав.

Б. Де синім медом ллється літо, бринить бджолиний спів.

В. Пишається калинонька, явір молодіє, а кругом їх верболози й лози зелені- ють.

Г. Щасливий я, що народився на твоєму березі ( на березі Десни ), що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду.

2. Складнопідрядними з означальною частиною є речення

А. Море так бадьоро хлюпає, що аж слухати любо.

Б. Смереки так тісно збилися в купу, що трудно було пролазить між їх шерша- вими пнями.

В. А там, де сонце торкнулося вершечків дерев, листя спалахнуло золото-зеле ним вогнем і стало прозорим.

Г.Ми знали велике озеро, де щороку гуси восени спинялися й жили тижнів зо два, а то й більше.

3. Складне речення з підрядним обставинним міри і ступеня утвориться, як- що серед варіантів продовження речення Ударив грім… вибрати

А. коли сонце заховалося за хмару.

Б. так що птахи вмить розлетілися.

В. що аж шибки затряслися в домі.

Г. якого ой як чекали в таку посуху.

4. Установіть відповідність.



Вид підрядного

1 обставинне причин

2 обставинне умови

3 обставинне місця

4 з’ясувальне

5. Установіть відповідність.

Частина речення


  1. Було холодно, дарма що

  2. У зарості парку вкралося озеро, що…

  3. Щовечора, як…

  4. Уже не мертвий ліс, бо…

Приклад

весни, там, де вербичка віття на

А. Стояли двоє посеред весни, там, де вербичка віття нахилила.

Б. Як рясно квітує горобина, то добрий буде урожай вівса.

В. Журяться квіти, що на світанні скоро їх вкриють сніги, білі сніги.

Г. Мабуть, солов’ї знають, де весна зимує.



    Д. Край неба на сході помітно блідне, так що в ньому можна розпізнати сіру пелену розірваних вітром хмар.

Вид підрядного речення

А. Обставинне наслідку

Б. Обставинне допустове

В. Обставинне причини

Г. Обставинне часу

Д. Обставинне умови





Диктант-диспут.

Визначити вид підрядного речення

Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева. (З’ясувальне чи об- ставинне часу).

Ти чуєш,як хвилі клекочуть і вже не вертають назад. (З’ясувальне чи обстави- нне способу дії).

Стали спускатися в темний яр, що давно обріс цікавими легендами. (Озна- чальне чи з’ясувальне).

Теплий туман наливав балку по самі вінця, так що дерева потопали в ньому. (Обставинне наслідку чи обставинне міри і ступеня).



Пояснювальний диктант.

Проставити розділові знаки. Визначити вид складнопідрядних речень.

Я довго стояв на вершині дніпрової кручі і слухав як сивий невпинно котив свою воду. До природи потрібно ставитися так щоб залишити її нащадкам ще багатшою. Як тільки смеркне і чорне небо щільно укриє землю далекий обрій враз розцвітає червоним сяйвом. В’яне все навколо де пройдуть копита золо- ті копита чорного коня.

Диктант-гіпотеза.

Чи може слово «скільки» вживатися в різних видах підрядних речень? Проа- налізувати такі випадки, зробити висновок.

- Скільки живу на світі, не бачив я кращої квітки, ніж троянда.

- Дівчина помітила, скільки метеликів та бабок літало на лузі.

- Діти отримали стільки задоволення від співу пташок, скільки можна було со- бі уявити.

- Пава була дуже гарна, краща од усіх птахів, скільки я бачив їх на світі.



Диктант-обгрунтування.

Випишіть спочатку складнопідрядні речення із сполучними словами, потім – із сполучниками. Виділіть сполучні слова як члени речення. Поясніть, як відрі- знити сполучники від сполучних слів. Розставте розділові знаки.

Як проїздили Вітрову Балку співали пісні. Гора була така що з неї спускалися цілий день. Те що Козаков побачив зупинившись за останнім наметом вкрай здивувало його. Усе що на землі доглянутій росте з весни посаджене у мене і полите.

Взаємоперевірочний диктант.

Диктуються визначення видів складнопідрядних речень, учні записують при- клади таких речень і виконують взаємоперевірку диктанту.



Диктант-гра «Лінгвоестафета».

Учні передають один одному аркуш паперу з різнорівневими завданнями (кожен самостійно обирає, який рівень буде виконувати). Виграє група, котра швидше впорається із усіма завданнями.

І рівень

Підкреслити головні члени речення, розставити розділові знаки.

ІІ рівень

Виконати синтаксичний розбір речення.

ІІІ рівень

Визначити вид підрядного речення, намалювати схему.

ІV рівень

Записати своє речення.

- Де зелені хмари й явори заступили неба синій став на стежині сонце я зуст- рів.

- Листя що вкривало товстим шаром каміння було м’яке як подушка і вгина- лося під ногами.

- Хоч зазирало сонце крізь листя старих буків у середину лісу проте віяло тут прохолодою.

Диктант-контроль.

Виконати вправу №87.



Диктант-переклад.

Как только весна где-то в полях разминется с летом, у нас спеет земляника, спеет ночью, под звездами, и поэтому становится похожа на росу, которая упала со звезд.

Я люблю это время, когда земляника засвечивает свое цветение. Цветет она будто сама удивляется, как смогла создать такой беззащитно-чистый цвет. А со временем над ней по-детски наклоняются ягоды, влажные от ту- мана. И хоть невелика эта ягода, а весь лес и все, кто ходит по нему, пахнут земляникой. Я теперь ложусь и встаю, искупанный этими запахами.

Я люблю, как ты открываешь свои ресницы. Я люблю, как ты доверчиво смотришь на меня глазами василька и откликаешься перепелкой в поле.



Диктант-асоціація.

Учні передають складнопідрядними реченнями свої асоціації, пов’язані зі словом «природа».



V. Рефлексія.

Прийом «Незакінчене речення»

- Я дізнався на уроці…

- Я навчився…

- Найбільші труднощі я відчув…

- Я не вмів, а тепер умію…

- Мені було цікаво…

- Мені сподобалося…

- Мені не сподобалося…

VІ. Оцінювання.

VІІ. Домашнє завдання.

Написати есе на одну із тем: «Портрет дощу», «Пісня вітру», використовуючи складнопідрядні речення.



Така вже доля нам судилася.

Літературно-музична композиція, присвячена О. П. Довженку

Мета: ознайомити учнів із трагічним життям і титанічною творчістю письменника, із надзвичайним талантом українського Мікеланджело в кінематографії; прищепити любов до творчості Олександра Довженка - доробку свідомого носія національної культури; розвивати естетичні смаки школярів.

Обладнання: мультимедійна дошка, портрет письменника, виставка книг про життя і творчість О. П. Довженка, збірки творів митця.

Святково прикрашений клас. Стіл застелено вишитою скатертиною. У глечи- ку – гілка калини, соняшник, мальви. На мультимедійній дошці портрет Олек- сандра Довженка. Під ним слова: «Його творчість – неповторна. Він родона- чальник нового не тільки в кіно, а й в літературі. Дякую українському народо- ві за те, що він дав світові такого великого митця, як Довженко» (Аменгаль). «Олександр Довженко був напрочуд широко обдарованою людиною, він нагадував цим художників доби Ренесансу… Він бачив світ по-своєму і хотів віддавати його по-своєму» (Максим Рильський).



Тихо звучить музика, горить свічка.

Ведучий 1. Шепоче вітер тихо, тихо. І чути подих далини… Родимий краю, рідна стріхо, Це мій привіт із чужини.

Твої поля і запах рути, Пташині співи у гаю, Мені довіку не забути, Як ранню молодість мою.

Ще прийде час, і я прилину До нив твоїх, на твій поріг. І приймеш ти, як батько сина, Мене з заблуканих доріг.

Ведучий 2. Україно! Рідний краю! Золота чарівна сторона! Земля, рясно уквітчана, зелом закосичена! Країна смутку і краси, радості й печалі! Одягла ти розкішний вінок з рути й барвінку, над яким світять заплакані золоті зорі, земля, яка подарувала людству геніїв. Серед них – Олександр Довженко.

Під тиху музику на мультимедійній дошці демонструються пейзажі України.

Ведучий 3. Він звідси родом, Малим стежками тут ходив. І пив з джерел криштальну воду, І, певне, річку цю любив.

І куди б його не закидала доля, Та Україну він любив. І пам’ятав, з якого поля Їв житній хліб і воду пив.



Звучить пісня «Україна» (слова М. Ткачука, музика Т. Кукурудзи).

Ведучий 4. Хто ти, Олександре Довженко?

Ведучий (О. Довженко).Син типової хліборобської родини. Дітей мали багато, чотирнадцять, з яких залишилося двоє - я і сестра. Решта померли. І коли згадую своє дитинство і свою хату, в моїй уяві постають плач і похорон. Батько, на свою біду, відзначався романтичною вдачею і в тяжкому буденному житті ніяк не міг пристосуватися і знайти своє місце. Мати народилася для пісень, але проплакала все життя. На мультимедійній дошці демонструються портрети батьків О. П. Дов- женка.

Ведучий 5. Восени 1903 року батько віддав малого Сашка до Сосницької па- рафіяльної школи. Учився добре, багато читав, фантазував, за що іноді його сварила мати. З 1911 року Олександр навчається в Глухівському вчительському інституті. Пі-сля закінчення навчального закладу (1914 р.) учителює в Житомирі, Києві. Мріє про університетську освіту, про Академію мистецтв, бо вже відчув потяг до малярства. 1917 року вступив до Київського комерційного інституту на економічний факультет.

Ведучий (О. Довженко). Україна – в українців, Росія – в росіян. Український дух здавався мені тоді найреволюційнішим рухом.

Ведучий 6. Березень 1918 – врятований представниками партії боротьбистів від розстрілу за те, що в школі старшин війська Петлюри викладав історію України й естетику. 1920 року став комуністом, але його ставлення до цієї партії, червоної книже-чки-квитка, а надалі й до Сталіна залишилося досить оригінальним. 1923 року в Берліні Довженко чи загубив, чи навмисно знищив свій парткви- ток, але в партії більше не поновлявся.

Ведучий 7. 1921-1922 роки – Довженко працює за кордоном, приватно навча-ється в майстерні відомого в Європі художника Віллі Єккеля, слухає лекції в Берлінській академічній вищій школі образотворчого мистецтва. 1923 року повертається в Украіну. Стає відомим художником-ілюстратором, автором політичних карикатур, які друкував під псевдонімом « Сашко». 1926 року вирішує їхати до Одеси – колиски українського кіномистецтва.

Ведучий (О. Довженко). Я просидів ніч у своїй майстерні, підбив підсумки свого невлаштованого 32-річного життя, вранці пішов із дому і більше не повернувся. Я поїхав в Одесу, влаштувався на роботу на кінофабриці як режи- сер.

Ведучий 8. Червень 1927 року митець розпочинає роботу над фільмом за чужим сценарієм «Звенигора», але так переймається цим, що в процесі зйо- мок повністю перередаговує сценарій.

Ведучий (О. Довженко). Картину я не зробив, а проспівав як птах. Це був ні- мий гімн Україні.

Ведучий 9. Цей фільм приніс Довженкові визнання і світову славу, хоча в Україні його сприйняли неоднозначно. 1930 рік – рік тріумфу Довженка-кінематографіста. Останній німий фільм «Зе-мля» знову засвідчить світову славу митця. Згодом на підсумковому Міжнародному кінофестивалі в Брюсселі «Земля» увійде до 12 найкращих фільмів «усіх часів і народів». Радість успіху була подавлена фейлетоном Дем’яна Бєдного під назвою «Філософи».

Ведучий (О. Довженко). Я був так приголомшений цим фейлетоном, мені було так соромно ходити вулицями Москви, що я буквально посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма.

Ведучий 10. Довженко пише листа Сталіну з проханням захистити й допомог- ти творчо розвиватися. Товариш Сталін прохання почув. Він до кінця своїх днів мріяв, що Довженко напише й зніме про нього, вождя, батька всіх народів. Пробував приручити митця: і подарунки надсилав, і дві Сталінські премії вручив, і на додачу ще й Ленінську, а в 1939 році присвоїв Довженкові звання діяча мистецтв УРСР. Не приручив, не вийшло. Довженко не приручав- ся. Як і Кобзар, карався, мучився, але не каявся.

Ведучий 1. Мрією Олександра Довженка було українське національне кіно. Ось чому він з особливим натхненням писав сценарій до фільму за повістю Миколи Гоголя «Тарас Бульба». Початок зйомок було призначено на 23 черв- ня 1941 року. А 22 червня почалася війна.

Звучить пісня про Велику Вітчизняну війну. На мультимедійній дошці демо- нітруються кадри з документальних фільмів про Другу світову війну.

Ведучий 2. Війна викристалізувала характер Довженка, розігнула й розпрями-ла його вже зігнуту спину. Саме тоді вражений письменник з болю й розпачу починає свій «Щоденник».

Ведучий (О. Довженко). У яку безодню горя впав мій народ і скільки ще горя жде його в майбутньому! Поділять його знову. Роз’єднають, бодай не з’єдну-вали, розженуть, як журавлиний ключ у бурю, та ще й звинуватять, що не зві-дти сонце сходить, не туди заходить. ( 02.07.1942 р.).

Книги й фільми про нашу правду, про наш народ мусять тріщати од жаху, страждань, гніву й нечуваної сили людського духу. Україна мусить родити найсильніші твори про народ у війні, бодай один твір. (15.03.1942 р.).



На мультимедійній дошці демонструється фото Олександра Довженка на фронті (1943 р.).

Ведучий 3. Митець довго йшов до такого твору. Публіцистичні статті, опова- ння, документальні фільми – «Битва за нашу Радянську Україну» (дублюється 26 мовами світу), «Перемога на Правобережній Україні». Усе передумане й пережите оформилося в кіноповість «Україна в огні». З однією із журнальних версток ознайомився Сталін. Це був кінець.

Ведучий (О. Довженко). Сьогодні узнав тяжку новину: моя повість «Україна в огні» не сподобалася Сталіну, і він її заборонив для друку і постановки. Що його робити ще не знаю. Тяжко на душі й тоскно. І не тому тяжко, що пропало марно більше року роботи. Мені важко від свідомості, що «Україна в огні» - це правда. Прикрита і замкнена моя правда про народ і його лихо. Значить, нікому, отже вона не потрібна і ніщо не потрібно, крім панегірика.

Ведучий 4. 31 січня 1944 року відбулося «кремлівське розп’яття» Довженка, організоване особисто Сталіним.

Ведучий ( О. Довженко). 31 січня 1944 року мене було привезено в Кремль. Там мене було порубано на шмаття і скривавлені частини моєї душі було розкидано на ганьбу й поталу на всіх зборищах. Усе, що було злого, недоброго, мстивого, все топтало й поганило мене. Я народився і жив для добра й любові. Мене вбила ненависть великих якраз у момент їхньої малості.

Ведучий 5. Наруга над «Україною в огні» була рівнозначна смертному присуду, а вимушене, мало не безвиїзне, проживання в Москві дорівнювало хіба що засланню Шевченка в казахські степи. Перебував Олександр Довжен-ко в Москві аж 24 останні роки. Це було найжорстокішим покаранням, відтоді він постійно почуватиметься «українським ізгоєм» і мріятиме повернутися.

Ведучий 6. Та митець не зламався. Він був патріотом України і не вважав це злочином. Через десять днів після «розп’яття» Довженко береться за новий твір. 22 вересня 1945 року закінчує «Повість полум’яних літ». Екранізація фільму не дозволена.

Ведучий (О. Довженко). Я вмру в Москві, так і не побачивши Україну. Перед смертю я попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю у Києві десь над Дніпром на горі. (1945 рік).

Звучить «Заповіт» Т. Г. Шевченка.

Ведучий 7. Після війни Довженко почав наполегливо рватися на Україну. Сталін категорично не хотів про це слухати. Українські урядовці з Києва повідомили кінорежисерові, що йому вже немає чого вертатися, бо в київське помешкання Довженка поселили іншу, гіднішу людину.

Ведучий (О. Довженко). Недавно я довідався, що в мене забрали квартиру. Якомусь міністру не хватило квартири, так забрали мою… Бідний, бідний міністр… ти мусиш жити на квартирі свого художника, сподіваючись на його смерть… Тісно міністрам в столиці.

Ведучий 8. Одведіть на Україну, Ця ж земля мені чужа, Там цвіте моя калина, Там горить моя душа.

Ведучий 9. Довженко змушений був створити фільм про Мічуріна. Це давнє соціальне замовлення – героїко-біографічний жанр. У 1949 році році за цей фільм митець одержить Державну премію.

Ведучий (О. Довженко). Сьогодні свято в Україні. Тільки я, мов проклятий усі- ма, всіма забутий… сиджу і плачу на самоті. Яку пекельну кару придумано для мене! Холодну, довгу, тиху смерть.

Ведучий 10. 1954-1955 рр. завершена робота над кіноповістю «Зачарована Десна». І з того часу Довженко уже не розлучався з Україною. Хай його судили і критикували у творчості він був із своєю землею, із своїм народом. Сивий митець безмірно радий зустрічі із омріяною рідною землею. Але чисе-льні записи рясніють журбою.

Ведучий (О. Довженко). Мені шістдесят років. З п’ятнадцяти літ не вірю в Бога і відтоді не був у церкві… Але я пошкодував, що Бога нема. Мені страшенно захотілося, щоб він з’явився хоча б на п’ять хвилин і, побачивши зруйнований негідниками пам’ятник давньої архітектури, споруджений на честь Його Бо- жої Матері, покарав лютою смертю темних і підлих іуд, що скоїли цю мерзен- ну справу…Йолопи церкву зруйнували. Залишилось ім’я. До імені йолопи ще не добралися.

Ведучий 1. Довженко починає роботу над новим сценарієм фільму «Поема про мову». Кінорежисер збирався творити на Київський кіностудії, що зараз носить його ім’я. Та тодішня українська влада й діячі від кіно робили все, щоб не допустити його до роботи в Києві, щоб він знову виїхав до Москви.

На мультимедійній дошці демонструється фото О.Довженка під час зйо- мок фільму «Поема про море» (1956 р.).

Ведучий (О. Довженко). Я хочу жити на Україні. Щоб не було зі мною. Хай навіть скоротять недовгі вже мої літа, я хочу жити на Вкраїні. Нехай зневага й зло людське круг мене, хай кличуть мене ворогом народу безсоромні й жорстокі службовці-людожери, якщо їм треба. Я – України син, України.

Ведучий 2. Я в чужині загибаю, По чужині блуджу, За своєю батьківщиною Білим цвітом нуджу.

Звучить пісня «Чуєш, брате мій» (слова Б. Лепкого, музика Л. Лепкого).

Ведучий 3. Криком Довженкової душі називають літературознавці останній лист кінорежисера, датований 10 жовтня 1956 р. й адресований уряду Украї-ни. Довженкові навіть не відповіли.

Ведучий (О.Довженко). Вертатися хочу на Вкраїну. Президіє!Допоможи мені житлом: давно колись його одібрано в мене. Великої квартири мені не треба Тільки треба мені, щоб я міг бачити Дніпро і Десну десь під обрієм, і рідні чернігівські землі.

Ведучий 4. Приснилося, що я вернувсь додому. Іду, дивлюсь: мій рідний край, моя земля, Сміються в сонці золотому Річки, і села, і поля. Іду зеленою межею, Кругом хвилюються жита, І в’ється щастя над душею - І на плечі нема хреста.

Прокинувсь в морі раювання І все збагнув, і похолов… Іду дорогою вигнання…



Ведучий 5. Хворе Довженкове серце надривалося в останні його дні, а він квапився жити, власноручно робить декорації до фільму «Поема про море» і вранці 25 листопада знімає чудові кадри нової картини.

Ведучий (О. Довженко). Се мусить бути велетенський фільм. Усе, що є в мені святого, весь досвід, талант, усі думки, і час, і мрії, і навіть сни – усе для нього. Створити фільм, достойний великості мого народу,- ось єдина мета, єдиний зміст мого життя.

Ведучий 6. Та цькування, звинувачення, перепони не могли минутися безслі- дно. 25 листопада 1956 року о 23 годині 40 хвилин далеко від України, у Мос-кві, серце О. Довженка зупинилося. Його поховали на Новодівичому кладо- вищі, знехтувавши заповітом і неодноразовими проханнями хоч серце пере- везти на Україну.

Звучить пісня «На Україну повернусь» (слова С. Галибарди, музика О. Гаври-ша).

Ведучий 7. Довженко живе з нами, він серед нас. Великий митець з нами, бо його твори читають, дивляться, вони хвилюють. Плаче, зроняючи воскову сльозу наша свічка пам’яті, плаче за тим, хто вже ні-коли не зустріне сходу сонця, не подарує нам своєї чудової посмішки. Хай же цією сльозою пам’яті, як і виплеканим та вистражданим словом Дов- женка, очиститься душа кожного з нас.

На мультимедійній дошці демонструється пам’ятник О. Довженку в смт Сосниці.



Каталог: doc -> files -> news -> 370
news -> Шляхи формування читацьких інтересів у молодших школярів Ковальова Вікторія Іванівна, учитель початкових класів, учитель вищої категорії, старший учитель, санаторна школа ─ інтернат №2
news -> З початкової школи в основну: проблеми наступності
news -> ─найважливіша умова успішного навчання молодших школярів. Ковальова Вікторія Іванівна, спеціаліст вищої категорії, старший учитель, загальноосвітня санаторна школа ─ інтернат №2
news -> Повідомлення про оприлюднення проекту Концепції громадянської освіти та виховання в Україні Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України повідомляє про оприлюднення 29 листопада 2012
news -> Додаток базовий компонент дошкільної освіти
news -> Тема кохання в повісті Шолом-Алейхема "Пісня над піснями". Еволюція героїв (Шимек і Бузя) у часі. Біблійні мотиви в повісті. Утвердження етичних цінностей
news -> Конспект уроку з української літератури в 10 класі підготувала викладач української мови І літератури Технікуму промислової автоматики Одеської державної академії холоду
370 -> Еміграційна література (огляд)
370 -> План проведення заходу I. Вступне слово вчителя: Епіграфи «Можна все на світі вибирати, сину, Вибрати не можна тільки Батьківщину»
370 -> Сценарій свята: «А вже весна, а вже красна…»

Скачати 151.53 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал