Уроки узагальнення та систематизації знань: традиційні й нетрадиційні підходи



Скачати 91.91 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір91.91 Kb.
Морозова А.В., вчитель математики

Смілянської ЗОШ І-ІІІ ступенів №16

Смілянської міської ради Черкаської області

Уроки узагальнення та систематизації знань:

традиційні й нетрадиційні підходи

Проблема узагальнення і систематизації – давнішня психологічна і педагогічна проблема. Узагальнення і систематизація є невід’ємними компонентами розумової діяльності, яка лежить в основі встановлення істотних взаємозв’язків між явищами, які вивчаються. Послідовне здійснення систематизації – необхідна умова формування узагальнених знань, особливо в математиці – бо, якщо хоча б один ланцюг випадає, то стають незрозумілими і наступні поняття, теореми, методи тощо. Узагальнення відіграє надзвичайно важливу роль у процесі навчання, оскільки на його основі учні засвоюють наукові поняття, вчаться визначати їх загальні і істотні ознаки. Послідовне здійснення систематизації – необхідна умова формування узагальнених знань, які творчо використовуються в різних ситуаціях. Узагальнення знань, в свою чергу, передбачає їх систематизацію.

Для шкільного курсу математики характерним є те, що багато понять не вводяться відразу в повному обсязі і змісті, а розширюються і збагачуються послідовно, в міру розвитку курсу. На занятті, в процесі узагальнення теми чи розділу, учень має можливість оглянути вивчений матеріал, виділивши найголовніше. При цьому одночасно йде повторення навчального матеріалу, поглиблюються, виробляються інтелектуальні і практичні вміння і навички.

У процесі роботи над математичним матеріалом особливо великого значення набуває повторення кожної закінченої теми чи цілого розділу курсу та проведення узагальнення і систематизації здобутих знань, умінь, навичок. Для тематичного повторення виділяються спеціальні уроки, на яких концентрується та узагальнюється матеріал однієї якої-небудь теми.

Як відомо, на уроці узагальнення та систематизації знань переслідується мета встановлення як внутрішніх зв’язків засвоєної системи знань, так і зовнішніх, міжсистемних зв’язків на основі попередньо вивченого. Уроки цього типу передбачають в основному індуктивний підхід: від окремого до загального, їхню структуру складають: ознайомлення учнів з темою, цілями та завданнями уроку; мотивація учіння; відтворення здобутих знань; узагальнення та систематизація їх із встановленням внутрішньо-системних та зовнішньо системних зв’язків; підведення підсумків уроку; повідомлення та пояснення домашнього завдання. Зазвичай уроки узагальнення та систематизації знань близькі за своїм типом до уроків повторення, проводяться в кінці теми, чверті або навчального року. Специфіка їх полягає в тому, що вчитель для систематизації та узагальнення виділяє вузлові питання програми, засвоєння яких зумовлює оволодіння предметом.

Основними завданнями узагальнюючих уроків є:



  • актуалізація і зміцнення знань, назв, фактів;

  • зміцнення умінь і навичок;

  • систематизація, узагальнення знань;

  • розгляд нових зв'язків у світлі вже відомих раніше фактів;

  • поглиблене пояснення вже відомих складних понять;

  • тренувальні роботи учнів.

Зазвичай на уроках узагальнення та систематизації знань використовують такі методи, як бесіда, оглядові лекції, усне опитування, розв’язування вправ тощо. Іноді при тематичному повторенні складаються підсумкові схеми або таблиці, які економно і наочно показують спільне для понять, що входять у дану тему, їх взаємозв’язок у логічній послідовності. Процес складання таблиць є одночасно і формами письмових вправ при узагальнюючому і систематизуючому повторенні. Послідовне вивчення різних особливих випадків при повторенні дуже корисно закінчувати їхньою класифікацією, що допоможе учням ясніше розрізнити окремі випадки і групувати їх по певній ознаці.

Слід зазначити, що разом з традиційними методами на уроках узагальнення та систематизації знань можна використовувати й інші методи, які є більш популярними для предметів гуманітарного циклу, ніж для фізико-математичних шкільних дисциплін. Питанню ознайомлення вчителів з нетрадиційними методами проведення узагальнення та систематизації знань з математики і було присвячене нещодавна проведене засідання методичного об’єднання вчителів математики шкіл м. Сміли, що на Черкащини. На цьому зібранні педагоги познайомилися і «випробували на собі» як можна використовувати на уроках узагальнення та систематизації такі методи, як «Сенкан», «Асоціативний кущ», «РОФТ», «Веб-квест».



Метод „Сенкан”. Сенкан використовується для розвитку в учнів здатності узагальнювати і систематизувати інформацію. Це вимагає ретельного обмірковування на основі глибокого розуміння речей. Сенкан спонукає учнів із великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити у стислій формі. Сенкан (синканта,  синквейн) – неримований 5-ти рядковий вірш (синквейн з французької мови означає «п’ять рядків»).

Перший рядок –  тема – іменник.

Другий рядок – опис – два прикметника;

Третій рядок –  дія – три дієслова;

Четвертий рядок – відношення (особисте ставлення автора синквейна до описуваного предмету або об’єкта.) або просто речення про іменник з першого рядка (зазвичай з чотирьох слів);

П’ятий рядок –   перефразування суті або слово-асоціація (синонім до першого рядка).

Ось які сенкани написали учасники методичного семінару:



1. Трикутник.

Прямокутний, тупокутний.

Накреслити, розв’язати, дослідити.

Сума всіх сутів трикутника дорівнює 180 градусів.

Геометрична фігура.

2. Вектор.

Одиничний, нульовий.

Знайти, накреслити, спроектувати.

Вектор – це напрямлений відрізок.

Математичний термін.

3. Чотирикутник.

Опуклий, неопуклий.

Накреслити, розв’язати, описати.

Паралелограм, ромб, квадрат, прямокутник, трапеція – чотирикутники.

Геометрична фігура.

До цікавих, нетрадиційних і таких технологій, які можуть бути використані вчителем математики на уроці узагальнення та систематизації знань, можна віднести і технологію веб-квест. Веб-квест від англійського "web-quest” – „Інтернет-пошук”. Освітній веб-квест – це сайт (розміщений в локальній мережі або в Інтернеті), з яким працюють учні, виконуючи те або інше навчальне (творче) завдання. Веб-квест – це проблемне завдання з елементами рольової гри. Мета залучення учнів до роботи у веб-квесті – організація грамотної пошукової діяльності учнів в Інтернеті для виконання навчального проекту.

Результатом роботи з веб-квестом є певний продукт: сценарій, пам’ятка, газета, буклет тощо. Описати хід своєї роботи над проектом та викласти свої висновки учні можуть на веб-сторінці (розміщеній в локальній мережі або в Інтернеті) або у вигляді презентації.

Веб-квест має певну структуру:



Вступ включає: чіткий опис актуальності теми проекту, коротке формулювання навчального (творчого) завдання та підзавдань, перелік ролей учасників, попередній план роботи, огляд всього квеста.

Навчальне (творче) завдання: детальний опис завдання, яке має бути зрозуміле, цікаве і посильне. Чітко визначений підсумковий результат самостійної роботи (наприклад, задана серія питань, на які потрібно знайти відповіді, прописана проблема, яку потрібно вирішити, визначена позиція, яка повинна бути захищена, і вказана інша діяльність, яка спрямована на переробку і представлення результатів, виходячи із зібраної інформації).

Ресурси: список інформаційних ресурсів – посилання та адреси веб-сайтів по темі, необхідні для виконання завдання. Цей список повинен бути анотованим.

Процес роботи: опис процедури роботи, яку необхідно виконати кожному учаснику квеста при самостійному виконанні завдання.

Оцінювання: опис критеріїв і параметрів оцінки веб-квеста. Критерії оцінки залежать від типу навчальних завдань, які вирішуються у веб-квесті.

Висновок: розділ, де підсумовується досвід, який буде отриманий учасниками при виконанні самостійної роботи над веб-квестом.

Учасникам вищезгаданого методичного об’єднання було запропоновано розробити веб-квест на такі теми:



  • «Версаль і математика» – геометрія, 11 клас, «Площа криволійної трапеції».

  • «Подорож по Україні » – алгебра, 8 клас, «Завдання на рух».

  • «Щасливий лотерейний квиток» – алгебра, 9 клас, «Теорія імовірності».

Кожна група визначала по даним темам основні проблеми, ролі, які можна запропонувати учням, та завдання кожній такій групі учнів, складала анотований список Інтернет-ресурсів до веб-квесту.

Наступний метод, який заслуговує на увагу і може бути з успіхом використаний на уроках узагальнення та систематизації є «Метод РОФТ». Цей метод (назва якого є абрівіатурою слів: роль, отримувач, форма, тема) являє собою письмову діяльність, яка складається з чотирьох кроків:

Крок 1. Учням даються ролі, які пов’язані зі змістом уроку, поняттям або математичним терміном. Учні можуть писати індивідуально, у парах чи малих групах. Наприклад, учням пропонується роль «прямокутного трикутника».

Крок 2. Учні обирають отримаувача – того, до кого вищезазначений об’єкт, або суб’єкт буде звертатися (наприклад, учні класу).

Крок 3. Учні обирають форму, яка відповідає їхній ролі, отримувачу й темі (лист, звернення, оголошення, заява тощо)

Крок 4. Учні пишуть повідомлення для отримувача від імені обраного об’єкта або суб’єкта, в якому передають проблеми, що «турбують» його (вірне розв’зування прямокутних трикутників – що для цього слід знати? як це вірно робити? які наслідки допущених помилок?).

Для зручної роботи за цим методом учням пропонується заповнити таблицю:

Роль

(від кого йде

певна інформація?)

Отримувач

(хто отримує?)

Формат

(у якій

формі?)

Тема

(про що це?)












Ось яку цікаву заяву від імені Квадратичної функції для учнів класу написали вчителі математики, після того як познайомилися з «Методом РОФТ»:



Учням 8 класу

Квадратичної функції

ЗАЯВА

Я, функція виду y=ax2 +bx+c, де х – аргумент і а ≠ 0, називаюся квадратичною, а – перший коефіцієнт, b – другий коефіцієнт, с – вільний. Виходячи з того, що застосування моє надзвичайно широке (мене використовують під час розв’язування задач на знаходження невідомих, в задачах на швидкість, в задачах на знаходження площі), дуже прошу вас, шановні восьмикласники, не забувати про мої властивості та правила побудови мого графіка:

  1. Необхідно знайти розміщення вершини параболи точку А(m;n);

  2. Необхідно з'ясувати вгору чи вниз будуть направлені вітки параболи;

  3. Необхідно знайти нулі функції, тобто де графік функції буде перетинатись з віссю абсцис .

  4. Необхідно з'ясувати де в Декартові системі координат я буду набувати додатних (+) і від'ємних (-) значень.

І т.д. ...

І, нарешті, простий, але дуже ефективний для узагальнення та систематизації знань метод – Асоціативний кущ (Гронування). Учням пропонується одне слово (поняття, термін), а вони мають згадати все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Вчитель або учень фіксують відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово зростає.    Отже, на дошці перед очима дітей виникає за їхніми відповідями цікавий «кущ», на «гілках» якого знаходяться відомості про це слово.



Під час проведення методичного об’єднання вчителі склали такі асоціативні кущі:

  • до слова розвязок: рівняння, приклад, задача, проблема, раціональний, еврика, логіка;

  • до слова задача: проблема, розв’язування, логіка, алгебра, геометрія, послідовність, відповідь;

  • до слова фігура: геометрична, площа, коло, квадрат, прямокутник, трикутник, трапеція, площина, простір, побудувати;

  • до слова рівняння: алгебраїчне, квадратне, диференційне, повне, не повне, невідоме, корені, розв’язування, дискримінант, коефіцієнти, скласти.

Вище наведені нетрадційні методи не вичерпують всіх інновацій, які можна впроваджувати на уроках узагальнення та систематизації знань, але навіть вже їхнє використання урізноманітнить навчально-виховний процес та підвищить ефективність навчання математики.

Література:


  1. Алексюк А. М. Методи навчання і методи учіння. – К.: Знання, 1980. – 48 с.

  2. Гадецький М.В., Хлєбнікова Т.М. Організація навчального процесу у сучасній школі. – Харків, Видавництво „Ранок”, 2003. – 133 c.

  3. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / Упоряд.: В.М.Андрєєва, В.В.Григора.–Х.: Вид. група «Основа», 2006. – 352 с.

  4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок Інтерактивні технології навчання. К.: "Видавництво А.С.К.", 2003. − 192 c.

  5. Слєпкань З.І. Методика навчання математики: Підруч. для студ. мат. спеціальностей пед. навч. закладів. – К.: Зодіак-ЕКО, 2000. – 512 с.

  6. Софій Н. Інноваційні методи навчання та викладання: теоретичне підґрунтя та методика використання. – К.: Проект «Рівний доступ до якісної освіти", 2007.- С.3-60

  7. Як стати майстерним педагогом: Навчально-методичний посібник / Кол. авт.: В.Ш. Ковальчук, Л.М. Сергеєва та ін. За заг. ред. Л.І.Даниленко. – К., 2007. – 184 с.







База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка