Уроках галузей «математика» та «природознавство»



Сторінка3/5
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.59 Mb.
1   2   3   4   5

2.2 Методи та прийоми розвитку критичного мислення

Метод «знаю — хочу дізнатися — навчаюсь»

Цю техніку слід застосовувати в роботі зі знайомими темами. Важливість її в тому, що вона охоплює всі етапи уроку:



Актуалізація

Усвідомлення

Рефлексія


Застосування:Учитель повідомляє учням тему для вивчення.

Учні розбиваються на пари і протягом 4—5 хвилин обговорюють одне з одним усе, що знають про тему.

В цей час учитель креслить на дошці таблицю.

Учитель надає слово кожній парі і з її слів заповнює першу графу таблиці. При цьому він може редагувати інформацію. В тих випадках, коли учні не дуже впевнені в своїх знаннях, учитель записує інформацію в другу графу.

Учитель пропонує учням разом шукати відповіді на запитання другої графи.

Коли відповідь знайдено, її записують у третю графу.

Учні читають текст (підручник, інше джерело) і формулюють відповіді на запитання або просто сповіщають нову інформацію. Це теж записують у третю графу.

Учитель звертає увагу учнів на запитання з другої графи: в тому разі, якщо відповіді не знайдено, педагог пропонує інші джерела.




Що ми знаємо

Що хочемо знати

Що ми вивчили

Діаграма Венна

Діаграма Венна — техніка графічного подання інформації, що виявляється при обговоренні двох ідей або текстів, між якими існують загальні та відмінні риси.

Інформацію подано у вигляді двох або кількох кіл, які накладають одне на одне пропорційно до збігу/відмінностей, виявлених у процесі обговорення.

Відмінні риси Відмінні риси

Застосування:

Учитель пропонує тему для обговорення, порівнюючи її з іншою, вже відомою учням.

Індивідуально, в парах або групах учні малюють кола і пишуть необхідний текст або слова.

Частину кіл, які збігаються, можна виділити штрихом або кольором. На них пишуть аспекти збігу.

Учні усно коментують усі випадки розбіжності в думках стосовно діаграми.

Метод недостатньої інформації

Учням спеціально слід давати не всю інформацію, потрібну для вирішення поставленого навчального завдання. Інформацію, якої не вистачає, учні мають отримати у вчителя.

Дослідницький метод

Формулювання завдання.

Активізація опорних знань.

Висунення гіпотез.

Визначення алгоритму, способу вирішення завдань.

Перевірка та оцінка результатів.

Висновок.

Проблемний метод

Вибір чи визначення проблеми.

Напружене мислення (протиріччя між раніше отриманими знаннями та новими, невідомими).

Висунення ідей.

Розв'язування проблеми (вибір оптимального варіанту).

Метод несподіваної заборони

Для розв'язання навчального завдання слід заборонити використовувати будь-який елемент. Його використання провокує учнів на проведення аналогій, допомагає здолати інерційність мислення. Наприклад, для вирішення геометричних задач забороняють користуватися трикутником.

Прийоми розвитку критичного мислення.

Прийом « Позначки» ( інтерактивна система нотаток для ефективного читання та мислення)

Читаючи параграф підручника потрібно робити позначки на полях. Позначки мають бути такими:

Ставте « » на полях, якщо прочитане підтверджує те, що ви вже знаєте.

Ставте« - » ( мінус) , якщо прочитане відрізняється від того , що ви вже знаєте, чи думаєте, що суперечить вашим уявленням.

Ставте «+» ( плюс) на полях, якщо прочитане несе для вас нову інформацію.

Ставте « ?» ( знак питання) на полях, якщо ви натрапляєте на інформацію, яка вас бентежить, чи якщо хочете знати про щось більше.

Доцільно запропонувати учням скласти власну таблицю позначок для впорядкування інформації:

«»

« - »

« + »

« ?»

Таку таблицю учні із великим задоволенням заповнюють під час вивчення теми.

Прийом « Сенкан»

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка