Урок української мови у 8 класі Тема. Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Вставні слова, вставлені речення». Використання речень зі звертаннями та вставними словами у мовленні



Скачати 92.34 Kb.
Дата конвертації02.05.2016
Розмір92.34 Kb.
Урок української мови у 8 класі
Тема. Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Вставні слова, вставлені речення». Використання речень зі звертаннями та вставними словами у мовленні.
Мета:

навчальна: узагальнити і систематизувати знання учнів про речення із вставними словами, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалювати пунктуаційні вміння й навички;

розвивальна: розвивати мовленнєво-комунікативні вміння редагувати, моделювати, конструювати синтаксичні конструкції з вставними словами;

виховна: на основі дидактичного матеріалу виховувати повагу до звичаїв і традицій українського народу.
Обладнання: ілюстрації до свята Івана Купала, картки із завданнями, тлумачний словник, роздатковий матеріал з текстами.
Тип уроку: урок узагальнення і систематизації вивченого матеріалу.
Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.

  • Які слова називаються вставними? Навести приклади.

  • З якою метою їх використовують у мовленні?

  • Яку роль у реченні відіграють вставні слова і речення? Чи є вони членами речення?

  • Чим відрізняються ставні слова та вставлені слова, речення?


ІV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

  1. Слово вчителя.

  • На попередніх уроках ми розпочали з вами культурологічну тему «Звичаї та традиції українського народу». Ми з вами дізналися про уже про деякі з них.

  • Про яке свято сьогодні піде мова ви дізнаєтесь, виконавши вправу з ключем.




  1. Вправа з ключем.

Завдання:записати українські народні святкові традиції за алфавітом.

Ключ: з виділених букв ви прочитаєте закінчення речення.

Святкування починалося з виготовлення опудала ….( Марени і Купала).


Варвари Великомучениці, великомучениці Катерини, Водохреще, Зелені свята, Масляна, Меланки, Миколая, Наума, Покрова, Пречиста, теплий Олекса, Явдоха.


  1. Зробити синтаксичний розбір записаного речення.

До речі, святкування починалося з виготовлення опудала Марени і Купала. (речення розп., неокл.,двоскл.,пошир., повне, ускладн. однор. означ., вст. сл. «до речі»; назив. спосіб оформлення думок).


  1. Словникова робота

Марена – міфологічний персонаж, пов'язаний з сезонними обрядами; володарка ночі, богиня зими, смерті.

Купала – міфологічний персонаж у слов’ян, пов'язаний з обрядом купання і т.ін. в ніч проти 7 липня, а також обряд і час його справляння.


  1. Робота з текстом.

Усні завдання:

  • Прочитати текст.

  • Визначити тип і стиль мовлення. Відповідь обґрунтуйте.

  • Що ви дізналися про це свято? Чи є для вас ця інформація новою?

  • Що ви знаєте про свято Івана Купала?

«Ой да на Івана, ой да на Купала»

Колись, після весняних співів, святкування зеленої неділі, проводів у жито русалок, молодь у селі готувалася до чудового свята сонцестояння – Івана Купала. Це якраз була середина літа, коли сонце стоїть найвище, а квіти, трави, дерева буяють у зелені, набравшись цілющої сили…

Звідки походить назва Купала? Можливо, від того, що в давнину у слов’ян була прекрасна богиня літнього сонця і води - Купала? А може, від чарівної легенди нашого дитинства про те, що сонце в цей день купається…

У цей день спалювали на кострі солом’яну куклу (зиму), ще її називали Мареною, щоб не було холодів. Або носили по селу вбране стрічками деревце.

Відбувалося свято завжди біля річки, ставка, озера, на лузі. Збиралася молодь. Хлопці готували хмиз для вогнища, а дівчати плели вінки (Л.Іванникова).
Письмові завдання:


  • Виписати речення з вставними словами. Прояснити розділові знаки.




  1. Гра «Редактор».

  • Ні для кого сьогодні не новина, що сьогодні будь-яку інформацію можна почерпнути з Інтернету. Але, на жаль, вона не завжди грамотно оформленою. Можливо, люди, які викладають ту чи іншу інформацію, не є грамотними, можливо, не завжди уважними. Так чи інакше, але помилки є.

  • Уявіть, що у вас випала нагода відредагувати інформацію.

Завдання:

  • Виправте помилки у вживанні вставних слів. Вкажіть, у яких реченнях вони є зайвими, а в яких взагалі є недоречними.

  • Ознайомити з інформацією, з якою ви працювали.



Картка №1

Один раз на рік, за народними повір’ями, в ніч під Івана Купала, папороть квітне маленькими, як на кропиві, квіточками, що горять, як вогонь. За чутками, кому вдасться розбудити квітку папороті, для того, на жаль, немає нічого неможливого: він знатиме, де є сховані скарби в землі, і діставатиме їх без усяких зусиль, як тільки він торкнеться рукою замка, вони йому відмикатимуться без ключа, він зможе, як на зло, закохати в себе будь-яку дівчину, але роздобути квітку дуже важко, бо вона, на жаль, квітне всього лиш одну мить і пильно охороняється від людей чортами.


Картка №2

Марена (Мара) – це богиня темної ночі, страшних сновидінь, привидів, хвороб, смерті. За давньоукраїнською легендою, Мара сіє на землі чвари, брехні, недуги. Вночі ходить з головою по під пахвами і гукає імена людей – хто відгукнеться, той вмирає. Любить, на щастя, душити сплячих та пити їхню кров.

До цього свята молодь, на мій погляд, заздалегідь готувалась: робили опудала, плели з живих квітів вінки, збирали хмиз. Потім навколо опудал водили танки, співаючи ритуальні купальські пісні.
Картка №3

Дівчата плетуть вінки, мабуть, з польових квітів й перед заходом сонця збираються на вигонах біля річок.

Увечері або вже пізньої ночі дівчата, звичайно, опускали на воду сплетені ними вінки з прилаштованими запаленими свічками. Існує прикмета: що якщо вінок пливе добре і свічка горить, то дівчина, на жаль, впродовж року вийде заміж, а якщо, на щастя, крутиться на місці – доведеться їй ще трохи дівувати. Якщо вінок відпливе далеко й пристане до якогось берега, то з тієї сторони й прийде наречений дівчини.

Часто хлопці намагалися зловити вінки дівчат. Обоє заздалегідь домовлялися про те, яким буде вінок. Кожна дівчина плела його так, щоб можна було впізнати: або вплітала яскраву стрічку, або велику квітку. Не дай Боже, якщо хлопцю вдається зловити вінок коханої, діставшись до нього вплав чи на човні, це вважалося доброю прикметою для їх подальшої спільної долі.


Картка №4

Із віруванням у чудодійну силу сонця, води та роси, пов’язаний звичай купатися у росі. Так, на Покутті жінки та дівчата до схід сонця волочили по луговій траві чисту скатертину, викручували зібрану вологу у відра і вмивалися – «черпали росу».

Крізь купальський вогонь, зазвичай, проганяли худобу – «щоб відьми не відбирали молоко та мор не чіплявся», спалювали сорочки хворих дітей – «щоб разом з ними згоріла хвороба».

За народними легендами, на Івана Купала вся нечисть збиралася на Лисій горі в Києві. Вважалося, що оберігають від неї гілки ліщини, вільхи, калини, верби, смереки. Тому ними прикрашали хату, город, поле.

А купальські вогні, на жаль, горіли по всій Україні. Їх не гасили, бо вони мали самі дотліти до кінця.


Картка №5

До речі, до поміченого завчасно куща папороті сміливець вирушає звечора. Розстеливши довкола рослини освячену дванадцять разів скатертину (в якій освячувалася паска на Великодень ), він окреслює навколо себе коло стільки ж разів освяченим ножем, кропить його свяченою водою і тоді починає молитися. Чорти, на щастя, використовують всілякі способи, аби залякати сміливця: накидаються звірами, повзуть вужами, оголошують свистом, кидають камінням, гілками тощо. Тому, хто стереже цвіт папороті, радять не озиратися і не боятися нічого, тому що чорти мають силу тільки до кола, окресленого освяченим ножем. Запам’ятайте, о дванадцятій годині папороть розцвітає. Тієї ж миті квітка злітає на розстелену скатертину, яку треба швидко згорнути і сховати за пазуху, а ще краще – зробити розріз у шкірі лівої руки, заховати туди квітку і бігти, не озираючись на жахи.
6. Слово вчителя. Робота з картинками.
СТРИБАННЯ ЧЕРЕЗ ВОГНИЩЕ: У ніч на Івана Купала розводиться велике вогнище з хмизу і соломи, молоді люди стрибають через вогонь з розгону, причому вважається, що стрибок вдалий, якщо полум'я не торкнеться того, що стрибає і не буде іскор, – означає вихід заміж або успіх. 

УМОВИ ВОРОЖІННЯ: Всі ворожіння, а також зміна образу, тобто маскарад, в свій час засуджувалися церквою, і вважалися справою нечистою. Ось чому в народних звичаях час ворожінь обов'язково приурочувався до 12-ї години ночі. Найбільш вдалими днями ворожіння вважаються святки, ніч під новий рік, під хрещення, і влітку – день Івана Купали.

ПУСКАННЯ ВІНКА: На Івана Купала кинути в річку вінок з берези: якщо потоне – смерть, попливе – заміж вийти, до берега приб’є – незаміжньою бути.


  1. Індивідуально-диференційоване завдання.

а) Пунктуаційний практикум.

Завдання:записати речення, які містять вставні конструкції, розставити розділові знаки.
Мабуть, характерна прикмета Івана Купала – багаточисельні звичаї, пов’язані з рослинним світом. Трави і квіти, зібрані в Іванов день, кладуть під Іванову росу, висушують і зберігають їх, рахуючи їх більше цілющими, ніж зібрані в інший час. Ними, як правило, лікують хворих, борються з нечистю.

х кидають в затоплену піч під час грози, щоб уберегти будинок від удару блискавки, вживають їх і для розпалювання кохання або ж навпаки.


б) Творчо-конструктивне завдання

Завдання: перебудувати речення так, щоб вони містили вставні слова, вставлені речення.
З дивних трав збираних в цей час, варто назвати «плакун-траву», особлива сила якої, на думку селян, поміщена в її корені, що має властивість проганяти злого духа.

Травичка «зябліца» допомагає від дитячого крику і від безсоння. Висушеним «розперстицем» присипають хворі місця на тілі – порізи, нариви, пухлини. «Пастушу сумку» відвіку заготовлювали як хороший кровоспинний засіб при різних кровотечах; страждаючі ревматизмом збирали у великій кількості пекучу кропиву. Для лікування ран, опіків запасалися заячою капустою. На випадок простуд, кашлю необхідно було мати удома матір-мачуху, материнку, багульник.


- Пояснити, чи змінюється зміст речення, якщо додавати вставні слова?
V. Підсумок. Оцінювання.

  • Розкажіть, що ви дізналися про свято, що вас зацікавило? Чим саме?

  • Висловити своє ставлення до свята, вживаючи вставні слова.


VІ. Домашнє завдання.

  • Підготуватися до контрольної роботи.

Парфененко Т.В.,

учитель української мови та літератури

Заозерненської ЗОШ І-ІІІ ступенів,

Каховський район,

Херсонська область


Література

  1. Українська мова. Ч.2/В.О. Горпинич, В.Д.Горяний, І.Я.Журба, І.Й.Тараненко. – 2-ге вид.,перероб. і доп. – К.:Вища школа, 1988. – С. 92-97.

  2. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. – К.:Рад.шк., 1989. – С. 245-253.




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка